Позивні учасників АТО й ООС — творення та функціонування
Стаття присвячена особливостям творення й функціонування військових псевдонімів-позивних в українських збройних формуваннях під час проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України (з 2014 року й дотепер). За результатами анонімного анкетування серед українських вет...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184896 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Позивні учасників АТО й ООС — творення та функціонування / Л.Л. Белей // Мовознавство. — 2020. — № 3. — С. 49-62. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Стаття присвячена особливостям творення й функціонування військових псевдонімів-позивних в українських збройних формуваннях під час проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України (з 2014 року
й дотепер). За результатами анонімного анкетування серед українських ветеранів
зібрано історії утворення 500 позивних та отримано інформацію про особливості
їхнього функціонування. Виділено найтиповіші моделі й способи творення позивних, проаналізовано їхні функціональні особливості, формальні вимоги до позивних, типовий розмір (кількість одно-, дво-, три- і чотирискладових), розглянуто
вплив таких соціальних параметрів, як регіональне походження, стать, освіта і мова
спілкування (українська, російська, білінгвізм). 85 % респондентів чоловіки, 15 %
— жінки. Вік респондентів — від 20 до 72 років (найчисельніша група — від 30
до 45 років). Виявлено найпродуктивніші моделі творення позивних: відіменні (від
імені, прізвища, по батькові); від професії, хобі, заняття; від ознак характеру, рис інтелекту; від зовнішності (зачіска, татуювання, елементи одягу); від відомої персоналії або персонажа (літературного твору чи кіно); від бойової історії (попередні місця
служби, успіхи у боях, присвоєні військові звання); від регіону/міста походження,
етнічної ідентичності; від прізвиськ дитинства або юності, оказіональні (найменш
типові історії утворення). Досліджено кількісне співвідношення позивних, придуманих самотужки, і тих, які вигадали однополчани, зокрема у різних моделях утворення. Розглянуто особливості функціонування позивних українських ветеранів
після завершення служби — чи використовуються вони поза воєнним контекстом,
наскільки часто тощо. Досліджено найчастіші позивні в українських збройних формуваннях на матеріалі словника позивних, укладеного Ю. Копитко на базі «Книги пам’яті полеглих за Україну». |
|---|