Національний світогляд Тараса Салиги
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184914 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Національний світогляд Тараса Салиги / П. Іванишин // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 117-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184914 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1849142022-08-26T01:26:35Z Національний світогляд Тараса Салиги Іванишин, П. In honorem 2022 Article Національний світогляд Тараса Салиги / П. Іванишин // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 117-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184914 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
In honorem In honorem |
| spellingShingle |
In honorem In honorem Іванишин, П. Національний світогляд Тараса Салиги Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Іванишин, П. |
| author_facet |
Іванишин, П. |
| author_sort |
Іванишин, П. |
| title |
Національний світогляд Тараса Салиги |
| title_short |
Національний світогляд Тараса Салиги |
| title_full |
Національний світогляд Тараса Салиги |
| title_fullStr |
Національний світогляд Тараса Салиги |
| title_full_unstemmed |
Національний світогляд Тараса Салиги |
| title_sort |
національний світогляд тараса салиги |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
In honorem |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184914 |
| citation_txt |
Національний світогляд Тараса Салиги / П. Іванишин // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 117-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT ívanišinp nacíonalʹnijsvítoglâdtarasasaligi |
| first_indexed |
2025-07-16T05:25:31Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:25:31Z |
| _version_ |
1837779944104525824 |
| fulltext |
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 2 (722) 117
Слово і Час. IN HONOREM
НАЦІОНАЛЬНИЙ СВІТОГЛЯД
ТАРАСА САЛИГИ
Із відновленням у 1991 р. української незалежності в новопосталій
державі на повен голос змогла заявити про себе потужна, щоправда,
не стільки числом, скільки своїм творчим завзяттям, група україн-
ської інтелігенції, котру утворювали захоплені могутньою хвилею на-
ціонального відродження та державотворення представники різних
поколінь. З-поміж них помітно вирізнялися українські літературо-
знавці. Звичайно, не все і не завжди їм вдавалося, але те, що вдалося
тодішнім ученим, заклало могутній фундамент розвитку українсько-
го літературознавства до сьогодні.
Серед знакових дослідників помітне місце належить доктору
філологічних наук, довголітньому декану і завідувачу кафедри укра-
їнської літератури у Львівському національному університеті профе-
сору Тарасу Сализі. З нагоди славного ювілею цього вченого можна
чимало сказати про його плідну громадську та культурницьку роботу,
про унікальні видавничі проєкти та організацію наукового процесу,
про успішний досвід літературного критика і публіциста, про подиву
гідні науково-академічні засяги та обрії. На окремий сюжетний по-
ворот заслуговує й мужність дослідника, котрий (на відміну від бага-
тьох інших колег старшої генерації) публічно висловив щире каяття
за співпрацю з колоніальним режимом, котру розглядав як «зраду»
землі, батьків, віри [8, 6]. Однак тут хотілося б зупинитись на світо-
глядній сфері Тараса Юрійовича.
У цьому сенсі заслуговує на увагу не лише філософсько-
герменевтичне витлумачення світогляду як системи переконань і
ідеалів, а й теорія базових світоглядів, зачинателями котрої в укра-
їнській філософській традиції стали Д. Донцов, Ю. Вассиян, Д. Ми-
рон, В. Іванишин та ін. Таке акцентування важливе, оскільки саме
світогляд, на думку психологів, є «фундаментальним утворенням»
психіки, котре виконує низку функцій, без яких будь-яка творчість
у принципі є неможлива: методологічну, гносеологічну, ідеологічну,
аксіологічну, регулятивну [2, 16—18].
Якщо говорити про базові суспільні світогляди (ідеології), то
загалом ідеться про розрізнення трьох понять: імперіалізму, космо-
політизму та націоналізму відповідно до нації та свободи як незмін-
них вартостей у колективному бутті. Відповідно, вирізняють низку
культурно-світоглядних феноменів: культурний імперіалізм (світо-
глядну настанову нав’язування іншим народам власних культурних
118 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 2 (722)
(чи псевдокультурних) продуктів з метою денаціоналізації та поневолення), культур-
ний космополітизм (прихована або неусвідомлена імперська стратегія (Ентоні Сміт її
називав «імперським космополітизмом») культурної меншовартості, денаціоналіза-
ції заради якоїсь начебто «вищої» універсальної традиції) та їх альтернативу — куль-
турний націоналізм. Ідеться про світоглядну позицію, зорієнтовану на збереження
й розвиток власної етнокультурної ідентичності як «священного підмурівку» нації
[6, 66], як основи національної свободи та державності, а також як природного фунда-
менту для паритетного міжнаціонального діалогу.
Деякі з найпромовистіших зразків культурно-націоналістичного дискурсу мож-
на віднайти в українській націософській традиції, наприклад, у творчості вісниківців.
Згадка про вісниківське (зокрема донцовське) трактування духовної еліти та антиелі-
ти не випадкова. Тарас Салига від початку процесів національного відродження стає
на боці тих інтелігентів, котрі в академічний та науково-популярний спосіб прагнули
зламати фальшиві імперські стереотипи і водночас у своїх літературознавчих студіях
та публіцистиці пропонували часто ідейно дезорієнтованому народу органічні для рід-
ної культури «концепції й мову нації та націоналізму» [7, 101—105]. Крім того, саме
ця національно акцентована інтелігенція конструювала те, що в націології називають
«пізнавальними картами світу націй» [7, 83].
Невипадково, однією із провідних дослідницьких стратегій поряд із філологіз-
мом стає у Т. Салиги націєцентризм як націософська (національно-екзистенціальна)
методологія інтерпретації, структурована національним імперативом і конкретизо-
вана в авторському варіанті «національного підходу» (Є. Маланюк). Тут постає ще
одна грань наукового феномену Т. Салиги — світоглядна конгеніальність. Бо мало
звернутися до творчості націєтворчого автора, слід ще уміти виявити та розтлумачити
її культурно-націоналістичну сутність. Один із прикладів стосується чільного пись-
менника ХХ ст., поета й мислителя, вісниківця Євгена Маланюка, чиї твори двічі (у
1992-му і 2005-му роках) упорядковував Т. Салига. Поєднує їх передусім шевченків-
ська націєсофська традиція і його ж національний спосіб розуміння. Так, характери-
зуючи «світоглядний та естетичний фундамент» таланту поета [3, 13—16], дослід-
ник акцентує основну тезу, що формувала «державницьку місію Слова» Маланюка
як істинно національного митця. Ідеться про базовану на національній ідеї позицію
«державно-духовної суверенності України» як «основу основ його націоналістично-
го… світогляду» [3, 9].
Іншим прикладом світоглядної спорідненості може бути наближення читача
до закарпатського поета-шістдесятника, лауреата Шевченківської премії 1997 р. Пе-
тра Скунця. Одним із секретів взаєморозуміння цих двох людей є схожі культурно-
історичні обставини формування свідомості та рис характеру. Як і в П. Скунця, у
Т. Салиги розпочалося все, мабуть, таки із патріотичної галицької (у П. Скунця — за-
карпатської) родини, із завзятої боротьби з різними зайдами громади прикарпатсько-
го села Вікторів (де загинув і старший брат Ярослав), зрештою, із незглибимої усно-
пісенної традиції [8, 5]. Схожу роль для формування свідомості мала й «верховинська
пісня» у П. Скунця [5, 10].
Природним для способу розуміння Т. Салиги є виразний максималізм, імпе-
ративність суджень, коли йдеться про сутнісні для буття народу, його письменства і
науки речі. І мотивація тут — як у працях Д. Донцова, коли той, наприклад у трак-
таті «Націоналізм» (1926), полемізує із космополітичним, провансальським псевдо-
націоналізмом як руйнівним для нації світоглядом, що зрештою привів до поразки
2017—2020 рр. [1, 65]. Такі ж не суб’єктивні, а націєзахисні причини спонукають
Т. Салигу до поборювання деструктивних імперських та космополітичних явищ у
культурному просторі постколоніальної України.
Риторичне питання професора: «…чи може існувати українська держава, україн-
ська Україна без української не за формою, а за суттю академічної науки?» [4, 11], —
Петро ІВАНИШИН
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 2 (722) 119
Національний світогляд Тараса Салиги
варто поширити й на інші аспекти українського життя на початку ХХІ ст. На нашу
думку, творчість професора Тараса Салиги та його однодумців — живий приклад чо-
гось завжди актуального для тривання й розвитку українського буття. Бо сфера його
існування — це творча націєсфера, сфера нашої духовності, нашої державності, нашої
істини та свободи. Сфера домінування національного світогляду.
ЛІТЕРАТУРА
1. Донцов Д. Націоналізм // Донцов Д. Вибрані твори: У 10 т. Т. 7: Ідеологічна та іс-
торіософська есеїстика (1923—1939 рр.). Дрогобич: ВФ «Відродження», 2014.
С. 19—179.
2. Залесский Г. Е. Психология мировоззрения и убеждений личности. Москва: Изд-
во МГУ, 1994. 144 с.
3. Салига Т. «“Поезія і ніж” та строфи — на шаблі…» // Маланюк Є. Повернення:
Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи. Львів: Світ, 2005.
С. 3—16.
4. Салига Т. Конфлікт світоглядів і поколінь чи наша «культурна війна»? // Івани-
шин П. Агон, або Перипетії одного захисту: монографія. Дрогобич: Посвіт, 2015.
С. 5—12.
5. Скунць П. Верховинська пісня. Лірика. Київ: Молодь, 1962. 76 с.
6. Сміт Е. Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка / пер. з англ. П. Та-
ращук. Київ: Темпора, 2009. 312 с.
7. Сміт Е. Д. Національна ідентичність. / пер. з англ. П. Таращук. Київ: Основи,
1994. 224 с.
8. Тарас Салига. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 319 c.
Петро ІВАНИШИН
Отримано 20 січня 2022 р. м. Дрогобич
Наші презентації
Наєнко М. Юрій Мушкетик: обраний дорогами.
Київ: Освіта України. 2021. 75 с.
Родом з Вертіївки (Чернігівщина), студент і аспірант
Київського університету імені Тараса Шевченка, голо-
ва Київської і Всеукраїнської спілки письменників —
таким у цій книжці постає Юрій Мушкетик, лауреат
Шевченківської премії, Герой України. А насампе-
ред — знаний прозаїк доби шістдесятництва, громад-
ський діяч, що вболівав за долю України. Поштовхом
до написання цієї студії став вихід мемуарної книжки
письменника «Дороги, які нас вибирають». Аналізу-
ючи її, М. Наєнко окреслює обличчя епохи, у яку жив
Ю. Мушкетик, розглядає його творчість у контексті
його сучасників, показує опір художнього слова про-
цесам радянської заблокованості української літерату-
ри та суперечливий розвиток її після здобуття Украї-
ною незалежності.
|