Світова глобальна проблема розмінування: український вектор

Актуалізовано світову глобальну проблему розмінування з проєкцією на Україну. Висвітлено місце і роль мінної зброї в сучасних війнах низької інтенсивності, до яких належить і гібридна війна проти України. На системних засадах розглянуто наслідки і проблемні питання мінних війн для світу та України...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
1. Verfasser:	Горбулін, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Наука і суспільство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185010
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 3-13. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185010
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1850102022-08-31T01:25:44Z Світова глобальна проблема розмінування: український вектор Горбулін, В.П. Наука і суспільство Актуалізовано світову глобальну проблему розмінування з проєкцією на Україну. Висвітлено місце і роль мінної зброї в сучасних війнах низької інтенсивності, до яких належить і гібридна війна проти України. На системних засадах розглянуто наслідки і проблемні питання мінних війн для світу та України. Проаналізовано ситуацію з розробленням засобів виявлення мін в інших країнах світу. Проведено багатопредметний аналіз ситуації, пов’язаної з розмінуванням українських територій, і зроблено висновки щодо її нинішнього стану. Наголошено на важливості розвитку в Україні досліджень, спрямованих на створення новітніх засобів виявлення вибухонебезпечних предметів. The global problem of demining with a projection on Ukraine is actualized. The place and role of mine weapons in modern low-intensity wars, including the hybrid war against Ukraine, are highlighted. The consequences and problematic issues of mine wars for the world and Ukraine are considered on a systematic basis. The situation with the development of mine detection tools in other countries is analyzed. A multi-subject analysis of the situation related to the demining of Ukrainian territories is conducted, and conclusions were made about its current state. The importance of developing research in Ukraine aimed at creating the latest means of detecting explosive devices is emphasized. 2022 Article Світова глобальна проблема розмінування: український вектор / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 3-13. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.02.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185010 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука і суспільство Наука і суспільство
spellingShingle	Наука і суспільство Наука і суспільство Горбулін, В.П. Світова глобальна проблема розмінування: український вектор Вісник НАН України
description	Актуалізовано світову глобальну проблему розмінування з проєкцією на Україну. Висвітлено місце і роль мінної зброї в сучасних війнах низької інтенсивності, до яких належить і гібридна війна проти України. На системних засадах розглянуто наслідки і проблемні питання мінних війн для світу та України. Проаналізовано ситуацію з розробленням засобів виявлення мін в інших країнах світу. Проведено багатопредметний аналіз ситуації, пов’язаної з розмінуванням українських територій, і зроблено висновки щодо її нинішнього стану. Наголошено на важливості розвитку в Україні досліджень, спрямованих на створення новітніх засобів виявлення вибухонебезпечних предметів.
format	Article
author	Горбулін, В.П.
author_facet	Горбулін, В.П.
author_sort	Горбулін, В.П.
title	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор
title_short	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор
title_full	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор
title_fullStr	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор
title_full_unstemmed	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор
title_sort	світова глобальна проблема розмінування: український вектор
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Наука і суспільство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185010
citation_txt	Світова глобальна проблема розмінування: український вектор / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 3-13. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gorbulínvp svítovaglobalʹnaproblemarozmínuvannâukraínsʹkijvektor
first_indexed	2025-07-16T05:31:31Z
last_indexed	2025-07-16T05:31:31Z
_version_	1837780322153922560
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 3 doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.02.003 СВІТОВА ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА РОЗМІНУВАННЯ: УКРАЇНСЬКИЙ ВЕКТОР Актуалізовано світову глобальну проблему розмінування з проєкцією на Україну. Висвітлено місце і роль мінної зброї в сучасних війнах низької ін- тенсивності, до яких належить і гібридна війна проти України. На сис- темних засадах розглянуто наслідки і проблемні питання мінних війн для світу та України. Проаналізовано ситуацію з розробленням засобів ви- явлення мін в інших країнах світу. Проведено багатопредметний аналіз ситуації, пов’язаної з розмінуванням українських територій, і зроблено висновки щодо її нинішнього стану. Наголошено на важливості розвитку в Україні досліджень, спрямованих на створення новітніх засобів виявлення вибухонебезпечних предметів. Сьогодні ООН та прогресивна світова спільнота стурбовані тим, що на ландшафті новітніх досягнень науково-технічно- го прогресу зростає кількість різновидів мінної зброї та поси- люються негативні наслідки її застосування під час збройних конфліктів, що призводить до збільшення випадків загибелі як комбатантів, так і некомбатантів — мирного населення, серед якого значну частку загиблих становлять діти. Мінна зброя має досить давню історію, адже людство по- чало використовувати енергію порохового вибуху вже кілька століть тому. Міни широко застосовували під час численних збройних конфліктів, і поступово вони перетворилися на одну з найбільших у світі небезпек. За оцінками ООН, зараз на одну знайдену та знешкоджену міну припадає майже два десят- ки нововстановлених, а загалом у ґрунті планети налічується близько 110 млн протипіхотних мін. За розрахунками фахів- ців, з використанням наявних на сьогодні технологій на роз- мінування всієї планети знадобиться приблизно тисячу років і понад $100 млрд. При цьому важливо мати на увазі, що на кожні 5 тис. знешкоджених мін припадає один загиблий і двоє травмованих саперів [1]. Світова статистика переконливо свідчить про постійне зрос- тання мінної небезпеки на планеті. Так, у 2017 р. міни, вибухо- небезпечні пережитки воєнних конфліктів і саморобні вибухо- ГОРБУЛІН Володимир Павлович — академік НАН України, перший віцепрезидент НАН України НАУКА НАУКА І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ві пристрої, приведені в дію потерпілими, при- звели до понад 8,5 тис. жертв, що вдвічі більше, ніж у 2014 р. У 2019 р. кількість постраждалих від мін і вибухонебезпечних пристроїв у світі зросла порівняно з 2013 р. аж на 60 % [2—4]. Розкидані в 57 країнах світу наземні міни та інші вибухонебезпечні пристрої, час від часу забираючи життя мирних громадян, є зловіс- ним нагадуванням про збройні конфлікти і війни, що давно закінчилися. ООН прагне до світу, вільного від наземних мін і вибухонебез- печних пережитків війн, у якому окремі особи і спільноти живуть у безпечному середовищі. Це прагнення поки що залишається на рівні мрії, враховуючи той факт, що в усьому світі на складах накопичено близько 50 млн проти- піхотних мін. До трійки «лідерів» за цим по- казником входять Росія (26,5 млн), Пакистан (приблизно 6 млн) та Індія (4—5 млн) [5]. Незважаючи на значні зусилля з боку ООН та інших міжнародних організацій щодо змен- шення кількості війн і збройних конфліктів на нашій планеті, вони, на жаль, не припиняють- ся, виникають нові вогнища збройного проти- стояння, постійно створюється новітня зброя та модернізується наявна, в тому числі мінна. Сьогодні армії таких провідних країн світу, як США, Росія, Китай, а також низки країн НАТО, максимально орієнтовані на ведення великомасштабних війн [6, 7]. Зрозуміло, що в таких війнах роль мінної зброї мінімізується, незважаючи на її вдосконалення з урахуван- ням новітніх науково-технічних досягнень. Однак в умовах війн низької інтенсивності (наприклад, гібридна війна проти України [8]), в яких ракетна й авіаційна зброя масово не за- стосовується, на перший план виходить стрі- лецька та артилерійська зброя малих калібрів, легка бронетехніка (інколи танки), а також мінна зброя. Досвід попередніх воєнних конфліктів свід- чить, що використання мін здатне урівняти шанси протиборчих сторін, а також нейтра- лізувати переваги противника в інших видах озброєння. Так, під час війни в Кореї (1950— 1953 рр.) втрати танків армії США від мін становили майже 38 %. Активне застосування мін значною мірою забезпечило нейтралізацію переваг американського військового контин- генту в усіх інших видах зброї під час війни у В’єтнамі. Проведений аналіз втрат бойової техніки за період з листопада 1968 р. по тра- вень 1969 р. свідчить про те, що втрати амери- канців на мінах становили 73 % від усіх втрат танків і 78 % від усіх втрат бронетранспортерів [9]. Міни також широко застосовували моджа- хеди в Афганістані (1979—1989 рр.) [10]. Активно використовували вибухонебез- печні предмети (ВНП) чеченські збройні формування під час бойових дій проти росій- ських військ у Чечні, особливо в ході розві- дувально-диверсійних операцій. Так, за весь період бойових дій у першій чеченській війні (1994—1996 рр.) сталося 217 підривів особово- го складу та техніки внутрішніх військ МВС РФ, у результаті яких загинуло 105 осіб, по- ранено 478 осіб, сумарно втрачено (виведено з ладу) 93 одиниці військової техніки [11]. За період проведення другої чеченської кампанії (1996—2006 рр.) жертвами мінної війни стали 696 осіб, а 2349 отримали поранення. Біль- шість загиблих, на жаль, — мирні громадяни, некомбатанти, переважно жінки і діти: загину- ло 99 жінок і 130 дітей, поранено 572 жінки та 616 дітей [12]. Бойові дії, що відбувалися на території ко- лишньої Югославії наприкінці ХХ ст. (у Сло- венії, Боснії і Герцеговині у 1991—1995 рр.; у Косметі, Південній Сербії та Македонії у 1988—2002 рр.), показали, що міни та фуга- си відігравали в них значну роль. Так, рівень втрат від мін під час бойових дій у Хорватії (1991—1992 рр.) сягав 30 % [13]. У другій війні в Іраку (2003—2011 рр.) міни виявилися дуже актуальними. Використовую- чи інформацію із ЗМІ й успішну пропаганду, іракське командування заздалегідь отримало інформацію про сили, засоби та основні напря- ми наступу коаліційних військ. Це дозволило своєчасно створити потужну оборону із сис- темним застосуванням мінних загороджень. Внаслідок використання іракцями самороб- них вибухових пристроїв коаліційні війська зазнали значних втрат, які сягали 50 % загаль- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 5 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ної чисельності убитих і поранених. При цьо- му 25 % втрачених коаліцією танків та інших бронемашин припало саме на міни [14]. Мінна війна стала важливою складовою бо- йових дій у Сирії (з 2011 р.), що підтверджу- ється численними фактами застосування про- типіхотних і протитанкових мін і підривів на них, зокрема й некомбатантів [15]. У другій половині XX ст. визначилися дві особливості мінних війн. Перша полягає в тому, що традиційні міни, що встановлюються вруч- ну або засобами механізації, не лише не втра- тили своїх позицій, а й стали більш доскона- лими, їх стало складніше виявляти. З’явилися також дистанційно встановлювані міни, що робить мінну війну більш динамічною і добре вписується в сучасний образ маневреної війни. Обидва ці фактори вивели мінну війну на но- вий рівень у воєнному мистецтві та зробили її більш привабливою як для регулярних армій, так і для іррегулярних збройних формувань. Друга особливість проявилася в значно- му відставанні розвитку засобів протимінної боротьби. Їх розроблення перебуває у стані затяжної системної кризи, що також сприяє привабливості мінної війни. На сьогодні не- має надійних засобів пошуку мін. Навіть аб- солютно бездоганний раніше спосіб пошуку за допомогою примітивного щупа з використан- ням неконтактних датчиків цілі (сейсмічних, геофонних, інфрачервоних, радіолокаційних тощо) стає недостатньо ефективним, оскільки міна виключає можливість наблизитися до неї. З іншого боку, міни встановлюють не лише на мінному полі, часто їх спеціально замаскову- ють на віддалі від нього [16]. Гібридна війна, що восьмий рік триває в південно-східному регіоні України, не стала винятком щодо застосування мінної зброї. За даними Міністерства оборони України, внаслі- док підриву на мінах та інших вибухонебезпеч- них залишках у період 2014—2019 рр. постраж- дали 833 цивільні особи, з яких 269 загинули, а решта зазнали поранень різної тяжкості і каліцтва. Кожна десята жертва — дитина [17]. Лише за три місяці 2017 р. в результаті підриву на мінах і ВНП загинуло понад 30 цивільних осіб, кількість поранених перевищила 150 осіб. Це на 70 % більше, ніж за аналогічний період 2016 р. [18]. Міни та ВНП фактично розкидані по всій території конфліктної зони, особливо вздовж лінії бойового зіткнення, і становлять велику небезпеку для цивільних осіб, зокрема дітей. За даними ООН, з січня по вересень 2017 р. в зоні бойових дій від мін і ВНП загинуло і по- ранено 103 особи [19]. Протягом 2018 р. в окре- мих районах Донецької і Луганської областей, тимчасово непідконтрольних уряду України, і в «сірій зоні» було зафіксовано 65 підривів вій- ськовослужбовців на мінах, у результаті яких загинули 25 осіб, поранення також отримали 84 особи, серед яких були сапери [20]. Україна в 2016 р. випередила за кількістю жертв під- риву на мінах такі гарячі точки, як Афганістан, Сирія, Ємен та ін. [21]. Усього з 2014 р. в Україні зареєстровано по- над 1190 постраждалих від мін і ВНП. Про- те це лише підтверджені випадки, а фактич- не число жертв може бути значно більшим. Україна посідає п’яте місце у світі за кількістю постраждалих від мін та ВНП серед некомба- тантів і входить до трійки країн з найбільшою кількістю трагічних випадків з протитанкови- ми мінами. Через це схід України на сьогодні вважають одним з найбільш замінованих регі- онів світу [22]. З огляду на небезпеку та негативні наслідки мінної війни в усьому світі 8 грудня 2005 р. Ге- неральна Асамблея ООН постановила офіцій- но відзначати щороку 4 квітня як Міжнарод- ний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у діяльності, пов’язаній з розмі- нуванням. ООН закликала держави сприяти створенню та розвитку національного потенці- алу для здійснення діяльності з розмінування в країнах, у яких міни та вибухонебезпечні пе- режитки війни становлять небезпеку здоров’ю та життю цивільного населення або перешко- джають соціально-економічному розвитку на національному та місцевому рівнях [23]. Завдяки величезним зусиллям дипломатів, політичних і громадських діячів у 1997 р. було прийнято так звану Оттавську конвенцію — 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО міжнародну угоду, спрямовану на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби. Конвенція набрала чинності 1 березня 1999 р. і на сьогодні ратифі- кована більшістю держав світу. Не підписали Оттавську конвенцію держави, які мають кон- фліктні відносини зі своїми сусідами (Азер- байджан, Вірменія, Грузія, Іран, Сирія, Ізра- їль, Ліван, Індія, Пакистан, КНДР, Північна Корея), а також держави, що претендують на регіональну гегемонію (США, Китай, Росія) [24]. Україна підписала Конвенцію у лютому 1999 р., а ратифікувала її 18 травня 2005 р. [25]. Проблема розмінування, за визначенням ООН, є загальносвітовою, оскільки пов’язана з наслідками воєн, збройних і прикордонних конфліктів, які вже закінчилися або ще три- вають. Від вибухів мін щодня у світі гинуть щонайменше 10 осіб, набагато більше людей отримують травми і стають каліками. Близь- ко 40 % з них — діти [14]. За даними Служби ООН з питань діяльності, що пов’язана з роз- мінуванням (ЮНМАС), спостерігається зрос- тання кількості жертв від мін та ВНП. Так, у 2018 р. у світі загинули або отримали поранен- ня 6897 осіб [26], а в 2019 р. кількість загиблих від наземних мін зросла до 15 764 осіб [27]. В Україні, як і в інших проблемних регіо- нах світу, найбільших ризиків зазнає мирне населення — некомбатанти. Міни становлять серйозну загрозу і заважають вимушеним пе- реселенцям повернутися додому. На сході України мінна небезпека так чи інакше впли- ває на життя понад 2 млн осіб [22], обмежуючи їх свободу пересування, особливо при пере- тині лінії фронту. Більш як 200 тис. дітей жи- вуть у районах, «засіяних» мінами та іншими снарядами, що не розірвалися, які можуть обі- рвати їхнє життя на шляху до школи або під час ігор. Крім того, наявність мін та снарядів Ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, на території Донецької і Луганської областей [29] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 7 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ускладнює ремонт важливої інфраструктури, що постраждала під час обстрілів. Міни та- кож заважають людям займатися сільським господарством, обмежують доступ до шкіл та медичних установ. За оцінками фахівців ЗСУ, станом на початок 2021 р. замінованими за- лишаються близько 16 тис. км2 у Донецькій і Луганській областях [28], проте точні цифри невідомі (див. рис.). Чи існують ефективні методи виявлення мін і ВНП? Практичний досвід свідчить, що жоден з використовуваних на сьогодні мето- дів виявлення мін за допомогою технічних за- собів за основними параметрами (чутливість, вибірковість, швидкодія) не є задовільним, не відповідає повністю стандартам ООН і не може вирішити завдання з глобального розмі- нування планети. Отже, є нагальна потреба в розробленні більш ефективних засобів і нових методів розмінування з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу. У багатьох країнах світу зараз розробляють і вже почали використовувати для розміну- вання сучасні наземні мобільні робототехнічні комплекси (РТК), активно проводять дослі- дження з розширення їхніх функціональних можливостей, створення нових конструктив- них схем, застосування уніфікованих підсис- тем міжтипового призначення [30]. Одним з відомих наземних РТК для роз- мінування є розроблений у США MarkV-A1, який використовують спеціальні підрозділи США, Ізраїлю і Канади [31]. Ефективним на- земним РТК вважають також хорватський MV-4. Завдяки своїм малим розмірам і ма- невреності він підходить для розмінування дворів, садів, лісових доріжок та інших типів місцевості, недоступних для великих машин [32]. На озброєнні сухопутних військ Німеч- чини перебуває наземний РТК розмінування RСP, призначений для розчищення шляхів від мін, фугасів і саморобних вибухових пристро- їв при супроводі військових колон, а також комплекс розмінування MW330 [33]. В Ізраїлі при розчищенні доріг від мін і ВНП застосо- вують наземні РТК розмінування D9N, MTGR та ін. [34]. Активно розробляють наземні РТК розмінування такі країни, як Франція, Росія, Швеція, Японія та ін. Нинішній стрімкий розвиток різноманіт- них безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у світі актуалізував ідею їх використання для розвідки мінної обстановки, виявлення мін і дистанційного їх знищення. У Брістольсько- му університеті розробили БпЛА, який може виявляти різні види протипіхотних мін за до- помогою спеціальних сенсорів, які визнача- ють місця викиду дрібних часток вибухової речовини, що з часом просочуються назовні. У Нью-Йоркському університету Бінгемтона на недорогі БпЛА встановили інфрачервоні камери, які за температурним балансом мо- жуть виявляти протипіхотні фугасні міни на- тискної дії ПФМ-1. Ізраїльська компанія La- ser Detect Systems (LDS) продемонструвала БпЛА SpectroDrone, здатний виявляти вибу- хівку та саморобні вибухові пристрої [35]. Яка ж ситуація з мінною зброєю в Україні? Масове застосування мін усіх типів україн- ською стороною в умовах асиметричної війни, на нашу думку, дозволило б значною мірою упередити та обмежити наступальні дії неза- конних збройних формувань, не кажучи вже про пряме завдання втрат живій силі та вій- ськовій техніці противника. На час підписання Оттавської конвенції Україна мала п’ятий за розмірами арсенал протипіхотних мін у сві- ті (після Китаю, Росії, США та Пакистану), який дістався їй у спадок від СРСР і налічу- вав 6 млн протипіхотних мін типу ПФМ-1 [1]. Знищення в короткі терміни українського мін- ного арсеналу, на нашу думку, призвело до по- слаблення обороноздатності нашої держави в умовах війни. Ураховуючи значну протяжність морських кордонів нашої держави на Чорному і Азов- ському морях (1355 км) і з метою надійного захисту морського узбережжя від потенційно- го вторгнення, доцільно актуалізувати питан- ня розроблення і використання морських мін та засобів їх доставки на морі для створення ефективних мінних загорож в інтересах обо- рони України. На відміну від протипіхотних мін, які є забороненою зброєю для підписантів 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Оттавської конвенції, військово-морські міни розглядають як законну зброю, хоча її вико- ристання обмежене і регулюється договірним і міжнародним гуманітарним правом [36]. На озброєнні ЗС України зараз перебу- ває чотири типи морських мін. Усі вони часів СРСР і, зрозуміло, потребують відповідної мо- дернізації й осучаснення, що вже відбувається. Крім того, вітчизняне ТОВ «Науково-вироб- нича корпорація «Клівер», яке спеціалізується на обслуговуванні, відновленні та модернізації морських мін, розробляє вітчизняну універ- сальну донну міну, здатну замінити два види радянських морських мін. Перспективною розробкою цієї компанії є також роботизова- ний катамаран для непомітної доставки дон- них мін на місце їх установки [37]. Що ж Україна має на сьогодні для вирішен- ня завдання з розмінування своєї території? З початку війни наша держава зробила деякі кроки в напрямі забезпечення мінної безпеки та розмінування. З метою удосконалення пра- вових та організаційних засад здійснення про- тимінної діяльності в Україні та визначення особливостей державного регулювання у від- повідній сфері 6 грудня 2018 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» (набрав чинності з січ- ня 2019 р.), зміни до якого, внесені 25 квітня 2019 р., відкрили можливості для отримання прямого донорського фінансування від між- народних партнерів та іноземних фондів, які займаються гуманітарним розмінуванням те- риторії Донеччини та Луганщини. З метою впровадження вимог міжнарод- них стандартів у сфері протимінної діяльнос- ті України 19 грудня 2018 р. було прийнято національний стандарт ДСТУ П 8820-1:2018 «Протимінна діяльність. Процеси управління. Основні положення» (набрав чинності з квіт- ня 2019 р.), який визначив основні положення щодо процесів управління у сфері протимінної діяльності під час організації заходів забезпе- чення захисту населення від впливу вибухоне- безпечних предметів. Розроблено процедуру «Сертифікація про- цесів у сфері протимінної діяльності» П.СУЯ 11.04 ОС, яка застосовується при проведенні сертифікації процесів у сфері протимінної ді- яльності і є підставою для перевірки здатності організації-заявника на практиці застосовувати національний стандарт ДСТУ П 8820-1:2018. Прийнято військовий стандарт ВСТ 01.106.006-2020 «Інженерне забезпечення. Протидія саморобним вибуховим пристроям. Основні положення (STANAG 2295, AJP-3.15 Allied joint doctrine for countering improvised explosive devices, MOD)», призначений для за- стосування в органах військового управління МО України, Генерального штабу ЗС України та інших складових сектору безпеки та оборо- ни України з метою організації підготовки осо- бового складу з протидії саморобним вибухо- вим пристроям. Сьогодні очищенням територій на сході кра- їни від ВНП займаються фахівці Міністерства оборони України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної спеціаль- ної служби транспорту і національних неуря- дових організацій. Лише протягом І кварталу 2021 р. оператори протимінної діяльності на звільнених територіях Донецької та Луган- ської областей очистили 453 га території, пере- вірили понад 65 км автомобільних та залізнич- них шляхів, виявили і знищили 8655 вибухо- небезпечних предметів [38]. Завдяки підтримці міжнародних партнерів і донорів Україна не залишилася сам на сам з проблемою розмінування. У проведенні гума- нітарного розмінування нас підтримують такі міжнародні організації, як НАТО, ЄС, ОБСЄ, ООН, ПРООН, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест; країни-донори, серед яких США, Велика Бри- танія, Канада, Швеція, Німеччина, Литва, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Франція, Швейцарія, Словенія та ін. [1]. До виконання завдань гуманітарного розмінування залучено такі відомі міжнародні неурядові організації, як Halo Trust, DDG і FSD. Загалом вони деле- гували 24 групи з розмінування. Їхня допомога важлива, адже цим фахівцям вдалося іденти- фікувати 188 підозрілих і небезпечних ділянок загальною площею 1400 га, очистити 378 га те- риторії та виявити майже 1 тис. ВНП [39]. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 9 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Що стосується технічних засобів виявлен- ня ВНП, слід зазначити, що інженерні війська ЗСУ і підрозділи ДСНС оснащені морально застарілими технічними засобами розробки ще радянських часів: магнітні шукачі МБИ-1, МБИ-2, ИНМ (ПР-506); бомбошукачі ИМБ; міношукачі переносні ИМП, ИМП-2 (ПР- 507), МИВ (для водолазів-розвідників), РВМ «ВЕРЕСК», РВМ-2, РВМ-2М (ПР-504А), ММП «ЦИКЛОП» для пошуку протитанко- вих і протипіхотних мін з корпусами з будь- якого матеріалу. Однак завдяки допомозі країн-донорів ін- женерно-саперні та піротехнічні підрозділи отримали такі засоби виявлення ВНП, як гли- бинний металодетектор VALLON EL 1302D2 і металошукач VMC1 (Німеччина); підводний металодетектор PULSE 8X, металодетектор GARRETT, металошукач GARRETT GTI 2500 (США); металодетектор CMD (Італія) та ін. Проте особовий склад має безпосередньо ви- користовувати ці металодетектори, оскільки дистанційні засоби виявлення ВНП відсутні, що призводить до втрат особового складу інже- нерно-саперних підрозділів ЗСУ і піротехніків ДСНС. Так, за період виконання завдань у ра- йонах проведення АТО/ООС з 2014 по 2019 р. втрати інженерно-саперних підрозділів ЗСУ становили 125 осіб: загинули — 36, отримали поранення різного ступеня тяжкості — 89 [1, 28]. Чому ж на оснащенні перебувають застарі- лі засоби виявлення мін? Відповідь тривіаль- на — в Україні немає державної програми з розроблення новітніх засобів виявлення ВНП, у результаті чого в переліку відомостей щодо прийняття на озброєння ЗСУ (за роками) но- вих зразків озброєння та військової техніки станом на вересень 2021 р. такі засоби відсутні [40], хоча війна триває вже восьмий рік. Слід додати, що системи ремонту штатних засобів виявлення ВНП також немає. Така ситуація лише поглиблює проблему розмінування те- риторії України. Чи розробляються в Україні новітні засо- би та підходи щодо виявлення ВНП? Так, такі приклади є. У межах програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» над розробленням лег- кого ручного ЗD-міношукача, в основу якого покладено георадар, з 2016 р. працює міжна- родна команда представників НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Норвезького універ- ситету науки і технологій та компанії UARPA. Очікується, що такий міношукач зможе роз- пізнавати ВНП не лише із заліза, а й із плас- тику з відтворюванням їх тривимірного зобра- ження [41]. Компанія Robotec Corp. пропонує для подальшого розроблення проєкт автоном- ного дистанційно керованого робота зі зне- шкодження ВНП Demine Robot H, оснащеного георадаром [42]. Спільними зусиллями Італії, США та України створено наземний напівав- тономний робот-сапер U-Go First для пошу- ку мін і придорожніх фугасів спрямованої дії. Робот використовує імпульсний радар і дані 3D-сканування поверхні для виявлення мін у масштабі реального часу [43]. Одне з вітчизня- них підприємств у кооперації з іноземною ком- панією розробили спеціальні магнітометричні датчики для БпЛА, здатні виявляти боєприпа- си, що не розірвалися [44]. До діяльності в цьому актуальному напря- мі долучилася і Національна академія наук України. Науковий центр аерокосмічних до- сліджень Землі ІГН НАН України за безпо- середньої фінансової підтримки НАН Укра- їни розробляє технології автоматизованого розпізнавання мін з використанням видових технічних засобів розвідки БпЛА. Результати теоретичних і практичних досліджень, прове- дених у 2020—2021 рр. разом з фахівцями ін- женерних військ ЗСУ, у випробуваннях на спе- ціальному полігоні підтвердили правильність обраного підходу, що дає підстави для прове- дення повномасштабної дослідно-конструк- торської роботи щодо створення спеціалізова- ного безпілотного авіаційного комплексу для оперативного виявлення ВНП з урахуванням радіотехнічної корекції їх місцезнаходження. Це забезпечить точність визначення коорди- нат виявлених ВНП до 2—3 см [45]. Отримані результати було обговорено на семінарі за участю представників МО України та НАН України з перспективою відкриття до- слідно-конструкторської роботи у межах дер- 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО жавного оборонного замовлення щодо ство- рення спеціалізованого комплексу виявлення ВНП на базі мультикоптера. Поряд із зазначеними вище питаннями є ще ціла низка проблем, які потребують оператив- ного вирішення. До них насамперед належить питання складання чітких карт замінованих українських територій, потрібних для прове- дення робіт з їх розмінування. Ще одне про- блемне питання — це відсутність з боку МО України та ДСНС цілеспрямованого фінан- сування теоретичних і науково-прикладних досліджень щодо створення в Україні роботи- зованих комплексів оперативного виявлення ВНП, а також необхідних виробничих і ре- монтних платформ. Наведений аналіз свідчить про глобальність проблеми розмінування і необхідність застосу- вання інноваційних підходів до її розв’язання. Український зріз висвітлює складність ситуа- ції з розмінуванням небезпечних територій на сході країни, яка зумовлена численними під- ривами на ВНП і загибеллю як комбатантів, так і некомбатантів, серед яких багато дітей; моральною застарілістю засобів виявлення ВНП, що залишилися на оснащенні з часів СРСР без необхідної ремонтної бази; відсут- ністю сучасних вітчизняних комплексів і за- собів виявлення ВНП, а також фінансування з боку безпосередніх споживачів НДДКР в ін- тересах створення новітніх комплексів і засо- бів виявлення ВНП. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Horbulin V., Mosov S. Consequences of mine wars: Ukrainian snapshot. Defense Bulletin (Oboronnyi visnyk). 2021. (11): 14—23. (in Ukrainian). [Горбулін В., Мосов С. Наслідки мінних війн: український зріз. Оборонний вісник. 2021. № 11. С. 14—23.] 2. Peace and Security. The United Nations. https://www.un.org/en/global-issues/peace-and-security 3. Landmine Monitor 2020. http://www.the-monitor.org/media/3168934/LM2020.pdf 4. Risks of Explosive devices. On International Mine Awareness Day. https://reliefweb.int/report/world/risks-explo- sive-devices-international-mine-awareness-day 5. Two decades later and illegal landmines are still stockpiled – why? World Economic Forum. https://www.weforum. org/agenda/2019/10/global-landmine-stockpiles 6. Tkachuk P., Mosov S., Krasiuk О., Levchenko О., Hapeyeva О. Trends in development of armed combat forms and ways in modern local wars and armed conflicts (Tendentsii rozvytku form i sposobiv zbroinoi borotby u suchasnykh lokal- nykh viinakh i zbroinykh konfliktakh). Vorobiov H. (ed.). Lviv, 2015. (in Ukrainian). [Ткачук П.П., Мосов С.П., Красюк О.П., Левченко О.В., Гапеєва О.Л. Тенденції розвитку форм і способів збройної боротьби у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. За ред. Г.П. Воробйова. Львів, 2015.] 7. Horbulin V. How to defeat Russia in the war of the future (Yak peremohty Rosiiu u viini maibutnoho). Kyiv, 2021 (in Ukrainian). [Горбулін В. Як перемогти Росію у війні майбутнього. Київ, 2021.] 8. Horbulin V. The World Hybrid War. Ukrainian Forefront. Kyiv: Folio, 2017. [Світова гібридна війна: український фронт. За ред. В.П. Горбуліна. Київ, 2017.] 9. Valetskiy O. Mine weapon: mining and demining issues (Minnoye oruzhiye: voprosy minirovaniya i razminirovaniya). Moscow, 2009 (in Russian). [Валецкий О.В. Минное оружие: вопросы минирования и разминирования. Москва, 2009.] 10. Sukholesskiy А., Musiyenko А. Special forces unit of Chief Intelligence Directorate in Afghanistan in 1979—1989 (Spetsnaz GRU v Afganistane 1979—1989). Moscow, 2012 (in Russian). [Сухолесский А.В., Мусиенко А.В. Спецназ ГРУ в Афганистане 1979—1989. Москва, 2012.] 11. Russian war casualties in Chechnya — official and non-official statistics. Radio Liberty Russian. (in Russian). https:// www.svoboda.org/a/24185620.html [Потери российских военных в Чечне — официальные и неофициальные данные. Русская служба Радио Сво- бода.] 12. Almost 700 people fell victim to «mine war» in Chechnya. NEWSru.com. 06.04.2006. (in Russian). https://www. newsru.com/russia/06apr2006/miny.html ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 11 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО [Почти 700 человек стали жертвами «минной войны» в Чечне. NEWSru.com. 06.04.2006.] 13. Valetskiy О. Yugoslav War of 1991—1995 (Yugoslavskaya voyna 1991—1995). Moscow: Kraft, 2008 (in Russian). [Валецкий О.В. Югославская война 1991—1995 гг. Москва: Крафт, 2008.] 14. Kurtseitov Т., Mosov S., Trembovetskiy М., Yasko V. Mine weapons in the focus of modern wars and armed conflicts. Collection of the scientific papers of the Center for Military and Strategic Studies of the National Defence University of Ukraine. 2020. (2): 116—121. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2020-2-69/116-121 [Куртсеітов Т.Л., Мосов С.П., Трембовецький М.П., Ясько В.А. Мінна зброя у фокусі сучасних війн і збройних конфліктів. Зб. наук. праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. 2020. Вип. № 2. С. 116—121.] 15. Syria’s Landmines: Silent Killing. The Euro-Mediterranean Human Rights Monitor. April, 2021. https://euromed- monitor.org/en/article/4315/Syria%27s-Landmines:-Silent-Killing 16. Guidelines for military personnel on conduct on sites contaminated with explosive items and observance of mine safety rules approved by General Staff of Armed Forces’ Order No. 161 of 19.04.2018. (in Ukrainian). [Інструкція з правил поводження військослужбовців на місцевості, на якій є вибухонебезпечні предмети, та дотримання заходів мінної безпеки, затверджена Наказом ГШ ЗС України № 161 від 19.04.2018.] 17. Ministry of Defence of Ukraine. Mine threat: one in ten landmine victims is child. (in Ukrainian). https://www.mil. gov.ua/news/2019/02/06/minna-zagroza-shhodesyata-zhertva-pidriviv-ditina [Мінна загроза: щодесята жертва підривів – дитина. МО України. 06.02.2019.] 18. UN Security Council makes public the number of landmine victims at Donbas. (in Russian). https://dnews.dn.ua/ news/618555 [В Совбезе ООН озвучили ситуацию по жертвам от подрыва на минах на Донбассе. Донецкие новости. 14.06.2017.] 19. UN: Ukraine takes first place by mine incidents. (in Ukrainian). https://www.pravda.com.ua/news/2017/12/5/ 7164284 [ООН: Україна на першому місці за кількістю смертей від вибухів мін. Українська правда. 05.12.2017.] 20. 25 military men killed by mines at Donbas over past year. (in Ukrainian). https://ua.korrespondent.net/ukraine/ 4053062-za-rik-na-donbasi-cherez-miny-zahynuly-25-biitsiv [За рік на Донбасі через міни загинули 25 бійців. Кореспондент. 13.01.2019.] 21. UN: Since 2016, Ukraine has had larger number of mine victims than Afghanistan, Syria and Yemen. (in Russian). https://twitter.com/unitednationsru/status/1101704937132703745 [ООН: Украина с 2016 г. опередила по числу жертв подрыва на минах Афганистан, Сирию и Йемен. ООН в Twitter.] 22. Landmines Still Pose a Threat to Two Million Ukrainians. https://ukraine.un.org/en/123917-landmines-still-pose- threat-two-million-ukrainians [ООН. Два мільйони українців наражаються на небезпеку мін.] 23. Ministry of Defence of Ukraine. International Day for Mine Awareness and Assistance in Mine Action (in Ukrai- nian). https://www.mil.gov.ua/diyalnist/protiminna-diyalnist/mina-na-desyatilittya-vpered.html [Міжнародний день поширення обізнаності щодо мінної безпеки й допомоги в протимінній діяльності. МО України. 13.07.2018.] 24. Oberst К. Mine weapon in the East of Ukraine: application and classification. (in Ukrainian). https://acmc.ua/min- na-zbroya-na-shodi-ukrayini/ [Оберст К. Мінна зброя на сході України: призначення та її класифікація. Антикризовий медіа-центр. 15.01.2018.] 25. On Ratification of the Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-Per- sonnel Mines and on Their Destruction: Law of Ukraine No. 2566-IV of 18.05.2005. (in Ukrainian). https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2566-15#Text [Про ратифікацію Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі проти- піхотних мін та про їхнє знищення: Закон України від 18.05.2005 № 2566-IV.] 26. Landmine Monitor 2019. http://www.the-monitor.org/media/3074086/Landmine-Monitor-2019-Report-Final.pdf 27. United Nations. General Assembly. Assistance in mine action. Report of the Secretary-General. https://undocs.org/ pdf?symbol=en/a/76/283 28. Mined Donbas: about 16 thousand square kilometers of land in Luhansk and Donetsk oblasts are contaminated with mines and shells. (in Ukrainian). https://armyinform.com.ua/2021/04/zaminovanyj-donbas-blyzko-16-tysyach- kvadratnyh-kilometriv-zemel-na-luganshhyni-j-donechchyni-zabrudneni-minamy-ta-snaryadamy/ 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО [Замінований Донбас: близько 16 тисяч квадратних кілометрів земель на Луганщині й Донеччині забруднені мінами та снарядами. Арміяinform. 02.04.2021.] 29. Klischuk L. The land of mines. The price at which Ukraine is demining Donbas. (in Ukrainian). https://novynarnia. com/2019/04/26/rozminuvannia-donbasu/ [Кліщук Л. Земля з мін. Якою ціною Україна розміновує Донбас. Новинарня. 26.04.2019.] 30. Korchakhin S. Robotic systems used by engineering corps across the world. Foreign Military Review (Zarubezhnoye voyennoye obozreniye). 2018. (3): 45—53 (in Russian). [Корчагин С. Робототехнические комплексы инженерных войск зарубежных стран. Зарубежное военное обозрение. 2018. № 3. С. 45—53.] 31. MarkV-A1. https://en.wikipedia.org/wiki/MarkV-A1 32. MV-4. https://www.dok-ing.hr/products/demining/mv_4 33. MW330. https://www.pearson-eng.com/special-projects/mine-clearance/mw330/ 34. Micro Tactical Ground Robot (MTGR). https://www.army-technology.com/projects/micro-tactical-ground-robot- mtgr/ 35. Mosov S., Neroba B. Ways of using unmanned aviation for mine clearance: international practice. Collection of mili- tary and technical research papers of B. Khmelnytsky National Academy of State Border Guard Service of Ukraine. 2019. (1): 172—185 (in Ukrainian). [Мосов С., Нероба В. Напрями застосування безпілотної авіації для виконання завдань розмінування: світовий досвід. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України імені. Б. Хмельницького. Серія «Військові та технічні науки». 2019. № 1. С. 172—185.] 36. Ukrainian Military Pages. Naval mines and international humanitarian law. (in Ukrainian). https://www.ukrmili- tary.com/2019/04/naval-mines-and-international-humanitarian-law.html [Морські міни та міжнародне гуманітарне право. Ukrainian Military Pages.] 37. Rudomskiy R. Naval mines used by Ukraine’s Armed Forces: Why Russia is afraid for its ships in the Back Sea and the Sea of Azov. (in Ukrainian). https://www.depo.ua/ukr/war/morski-mini-na-ozbroenni-zsu-chomu-rosiya-boit- sya-za-svoi-korabli-u-chornomu-ta-azovskomu-moryakh-202109171368981 [Рудомський Р. Морські міни на озброєнні ЗСУ: Чому Росія боїться за свої кораблі у Чорному та Азовському морях. Depo.ua. 17.09.2021.] 38. Comments by Ukraine’s Ministry of Foreign Affairs on occasion of the International Day for Mine Awareness and Assistance in Mine Action. April 4, 2021 (in Ukrainian). https://www.kmu.gov.ua/news/komentar-mzs-ukrayini-z- nagodi-mizhnarodnogo-dnya-prosviti-z-pitan-minnoyi-nebezpeki-ta-dopomogi-u-rozminuvanni [Коментар МЗС України з нагоди Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні. 4 квітня 2021 року.] 39. Death under your feet. How Ukraine is clearing mines (in Ukrainian). https://www.mil.gov.ua/news/2019/04/08/ smert-pid-nogami-yak-ukraina-rozminovue-teritorii/ [Смерть під ногами. Як Україна розміновує території. МО України. 08.08.2019.] 40. Ukrainian Military Pages. Top Military-Industrial Complex – 2021. Annual ranking of Ukraine’s military and indus- trial companies. (in Ukrainian). https://www.ukrmilitary.com/p/the-adoption-of-military-equipment-by.html [Топ ОПК — 2021. Щорічний рейтинг підприємств ОПК України. Ukrainian Military Pages.] 41. Research team from Ukraine and Norway develops a 3D mine locator that can detect plastic mines at a depth of half a meter. Governmental Portal. (in Ukrainian). https://www.kmu.gov.ua/news/250111300 [Команда науковців з України та Норвегії створює 3D міношукач, який знаходитиме пластикові міни під півметровим шаром землі. Урядовий портал.] 42. Robotic platform for humanitarian demining. (in Ukrainian). https://www.allok.ua/roboplatforma-dlya-gumanitar- nogo-rozminuvannya/ [Робоплатформа для гуманітарного розмінування. Allock.Group.] 43. Ukraine and the USA created demining robot. (in Ukrainian). https://espreso.tv/news/2018/11/29/ukrayina_i_ ssha_rozrobyly_robota_sapera [Україна і США розробили робота-сапера. Еспресо. 29.11.2018.] 44. A drone made in Ukraine can detect mines to a centimeter (in Ukrainian). https://aspi.com.ua/news/suspilstvo/ ukrainski-viyskovi-pokazali-dron-yakiy-mozhe-viyavlyati-mini-z-tochnistyu-do#gsc.tab=0 [Українські військові показали дрон, який може виявляти міни з точністю до сантиметра. ASPI News. 01.08.2020.] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 13 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО 45. Popov M.O., Stankevich S.A., Mosov S.P., Titarenko O.V., Topolnytskyi M.V., Dugin S.S. Landmine detection with UAV-based optical data fusion. Proceedings of the 19th International Conference on Smart Technologies (EuroCon 2021). Lviv, 2021. Р. 175—178. DOI: https://doi.org/10.1109/EUROCON52738.2021.9535553 Volodymyr P. Horbulin National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine WORLD GLOBAL DEMINING PROBLEM: UKRAINIAN VECTOR The global problem of demining with a projection on Ukraine is actualized. The place and role of mine weapons in mod- ern low-intensity wars, including the hybrid war against Ukraine, are highlighted. The consequences and problematic issues of mine wars for the world and Ukraine are considered on a systematic basis. The situation with the development of mine detection tools in other countries is analyzed. A multi-subject analysis of the situation related to the demining of Ukrainian territories is conducted, and conclusions were made about its current state. The importance of developing research in Ukraine aimed at creating the latest means of detecting explosive devices is emphasized. Keywords: mine weapons, mine war, demining equipment, detecting landmines.

Світова глобальна проблема розмінування: український вектор

Institution

Ähnliche Einträge