Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.)

У співдоповіді зазначено, що реальні відомості про чисельність і склад населення країни, які може дати лише перепис, є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої соціальної політики, прогнозування подальших демографічних змін. Інформаційна цінність пер...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Лібанова, Е.М., Вернер, І.Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185013
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.) / Е.М. Лібанова, І.Є. Вернер // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 27-34. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185013
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1850132022-08-30T01:26:05Z Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.) Лібанова, Е.М. Вернер, І.Є. З кафедри Президії НАН України У співдоповіді зазначено, що реальні відомості про чисельність і склад населення країни, які може дати лише перепис, є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої соціальної політики, прогнозування подальших демографічних змін. Інформаційна цінність перепису залежить від повноти переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, узгодження їх з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами та відповідності міжнародним стандартам. Тому завдання академічної науки полягає у наданні допомоги Державній службі статистики України у формуванні запитань у переписному листі. На спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики було погоджено запропонований проєкт Програми Всеукраїнського перепису населення, який планується провести у 2023 р. Ця програма містить більш як 50 питань і визначає перелік демографічних і соціально-економічних характеристик фізичних осіб, домогосподарств і житлових умов населення. The co-report states that real information on the number and composition of the country's population, which can only be provided by the census, is a necessary prerequisite for effective governance, formation and implementation of balanced social policy, forecasting further demographic changes. The information value of the census depends on the completeness of the list of questions on which the population is surveyed, their coordination with all interested ministries and agencies and compliance with international standards. Therefore, the task of academic science is to assist the State Statistics Service of Ukraine in formulating questions in the census questionnaire. At the joint meeting of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Board of the State Statistics Service, the proposed draft Program of the All-Ukrainian Population Census, which is planned for 2023, was approved. This program contains more than 50 questions and defines a list of demographic and socio-economic characteristics of individuals, households and living conditions of population. 2022 Article Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.) / Е.М. Лібанова, І.Є. Вернер // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 27-34. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.02.027 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185013 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Лібанова, Е.М. Вернер, І.Є. Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.) Вісник НАН України
description	У співдоповіді зазначено, що реальні відомості про чисельність і склад населення країни, які може дати лише перепис, є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої соціальної політики, прогнозування подальших демографічних змін. Інформаційна цінність перепису залежить від повноти переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, узгодження їх з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами та відповідності міжнародним стандартам. Тому завдання академічної науки полягає у наданні допомоги Державній службі статистики України у формуванні запитань у переписному листі. На спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики було погоджено запропонований проєкт Програми Всеукраїнського перепису населення, який планується провести у 2023 р. Ця програма містить більш як 50 питань і визначає перелік демографічних і соціально-економічних характеристик фізичних осіб, домогосподарств і житлових умов населення.
format	Article
author	Лібанова, Е.М. Вернер, І.Є.
author_facet	Лібанова, Е.М. Вернер, І.Є.
author_sort	Лібанова, Е.М.
title	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.)
title_short	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.)
title_full	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.)
title_fullStr	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.)
title_sort	щодо розгляду проєкту програми перепису населення україни у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні президії нан україни та колегії державної служби статистики україни 8 грудня 2021 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185013
citation_txt	Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році (стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 р.) / Е.М. Лібанова, І.Є. Вернер // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 27-34. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT líbanovaem ŝodorozglâduproêktuprogramiperepisunaselennâukraíniu2023rocístenogramaspívdopovídínaspílʹnomuzasídanníprezidíínanukraínitakolegííderžavnoíslužbistatistikiukraíni8grudnâ2021r AT verneríê ŝodorozglâduproêktuprogramiperepisunaselennâukraíniu2023rocístenogramaspívdopovídínaspílʹnomuzasídanníprezidíínanukraínitakolegííderžavnoíslužbistatistikiukraíni8grudnâ2021r
first_indexed	2025-07-16T05:31:44Z
last_indexed	2025-07-16T05:31:44Z
_version_	1837780336033923072
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 27 ЩОДО РОЗГЛЯДУ ПРОЄКТУ ПРОГРАМИ ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У 2023 РОЦІ Стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 року У співдоповіді зазначено, що реальні відомості про чисельність і склад на- селення країни, які може дати лише перепис, є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої соціальної політики, прогнозування подальших демографічних змін. Інфор- маційна цінність перепису залежить від повноти переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, узгодження їх з усіма зацікав- леними міністерствами та відомствами та відповідності міжнародним стандартам. Тому завдання академічної науки полягає у наданні допомоги Державній службі статистики України у формуванні запитань у пере- писному листі. На спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики було погоджено запропонований проєкт Програми Всеукраїнського перепису населення, який планується провести у 2023 р. Ця програма містить більш як 50 питань і визначає перелік демо- графічних і соціально-економічних характеристик фізичних осіб, домогос- подарств і житлових умов населення. Виступ Е.М. Лібанової Шановні члени Президії! Шановні колеги! Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1542-р в Україні у 2023 р. має нарешті відбу- тися Всеукраїнський перепис населення. Починаючи з 2010 р. дату проведення перепису вже неодноразово переносили, але тепер є певні підстави для обережного оптимізму. Так, у щоріч- ному посланні Президента України до Верховної Ради України дату було конкретизовано — квітень 2023 р., а фінансування підготовки до проведення перепису передбачено у Державно- му бюджеті на 2022 р. ЛІБАНОВА Елла Марленівна — академік НАН України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ВЕРНЕР Ігор Євгенійович — голова Державної служби статистики України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.02.027 28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Актуальність проведення перепису насе- лення зумовлена як внутрішніми потребами України, так і зовнішніми зобов’я зан нями на- шої держави. Необхідною передумовою ефек- тивного управління державою, формування й реалізації виваженої соціально-економічної, бюджетної, фінансово-кредитної політики, прогнозування подальших змін у суспільстві, визначення ймовірних ризиків та заходів щодо мінімізації їх наслідків, пошуку напрямів еко- номічного і соціального розвитку є наявність реальних відомостей про чисельність і склад населення (статево-віковий, сімейний, етніч- ний, мовний, освітній), умови життя людей, їхній статус на ринку праці, про міграційну ак- тивність українців (зокрема, дані про маятни- кову міграцію), кількість людей з інвалідністю та їхні потреби, особливості розміщення насе- лення на території країни тощо. Сьогодні у світі людський капітал вважають головною рушійною силою розвитку тієї чи іншої країни. За оцінками експертів Світового банку, в економічно розвинених країнах понад 70 % ВВП забезпечується саме людським ка- піталом. Відповідно, ми повинні мати більше інформації про людський капітал в Україні. З іншого боку, необхідність проведення еко- номічних і демографічних розрахунків у між- народному масштабі потребує наявності по- рівнянних даних по кожній країні. Саме тому Організація Об’єднаних Націй рекомендує проводити переписи населення у так званих раундах нульового року: 2000-х, 2010-х, 2020-х. Україна свій перший і поки що єдиний пере- пис населення провела у 2001 р., тобто в раунді 2000-х. У наступному раунді 2010-х перепису в Україні не було. Серед європейських країн цей раунд пропустили лише Україна і Північ- на Македонія. І тепер ми маємо надолужити втрачене й отримати актуальну інформацію, здійснивши перепис населення. Слід зазначити, що поточний раунд 2020-х передбачає проведення переписів з 2015 по 2024 р., тобто 2023 р. — це передостанній рік у цьому раунді. Коректність проведення міжнародних де- мографічних досліджень і порівнянь даних перепису між різними країнами потребує зі- ставності інформації не лише у часі, а й у ме- тодології, а отже, програми перепису мають відповідати єдиному стандарту. Насамперед це стосується переписного листа. Загалом переписний лист є доволі консер- вативним інструментом, оскільки одним із за- вдань перепису є забезпечення наступності і зі- ставності даних, визначення певних тенденцій, а це означає, що кожен наступний перепис має враховувати питання, які були в попередньому. Водночас необхідно зважати і на зміни остан- ніх років, які сталися у складі населення, його розміщенні на території країни, умовах життя громадян тощо. І в цьому плані в Україні від- булися помітні зміни. Передусім це масштабне внутрішнє вимушене переселення, спричинене тимчасовою окупацією Криму і частини Дон- басу. Саме тому так важливо було включити до переписного листа запитання про попере- днє місце проживання з виокремленням тим- часово окупованих територій, оскільки воно дає змогу не лише з’ясувати склад вимушено переміщених осіб, а й отримати інформацію про їхні нинішні побутові умови, якість життя, статус на ринку праці та ін. Маю сказати, що це запитання спричинило жваву дискусію, яка тривала майже два роки і в якій опоненти вва- жали, що воно порушує права людини. У контексті нинішньої соціально-політич- ної ситуації в Україні вкрай важливо мати до- стовірні відомості про етнічний і мовний склад населення. Однак єдиним джерелом такої ін- формації є перепис. Навіть якщо у нас коли- небудь і створять повноцінну систему демо- графічних реєстрів, там все одно не буде цієї інформації, оскільки такі реєстри складаються виключно на основі документів, а питання про мову спілкування і етнічну належність потре- бує самооцінки людини. Причому важливо мати такі об’єктивні відомості не тільки і не стільки загалом по Україні, скільки по окремих її регіонах (наприклад, по Закарпаттю, Буко- вині, Бессарабії тощо). Новацією нинішнього переписного листа є запитання про мову спілкування. Раніше за- питання було сформульоване як «ваша рідна ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 29 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ мова», але відповідаючи на нього, люди зде- більшого орієнтувалися на категорію націо- нальності, тобто, якщо людина, скажімо, ви- значила себе українцем, вона найчастіше як рідну мову обирала українську, хоча в приват- ному житті могла нею взагалі не послуговува- тися. Це важливо, оскільки, наприклад, одна справа, якщо люди вважають себе угорцями, рідною мовою обирають угорську і спілкують- ся у житті угорською, і зовсім інша — якщо мо- вою спілкування при цьому є українська. Ана- ліз цих даних допоможе скорегувати, зокрема, й освітню політику в окремих регіонах. Уперше під час перепису 2023 р. ми зможе- мо отримати дані про умови життя і потреби людей з інвалідністю. Причому людина сама може вважати себе людиною з інвалідністю по ходінню, слуху чи зору, але не мати докумен- тального підтвердження цього статусу. Після обробки даних перепису ми зможемо чітко ви- значити віковий зріз, статевий розподіл, місця проживання таких людей. Сучасному світові загалом і Україні зокрема притаманна масштабна зовнішня та внутріш- ня міграція, масове проживання не за місцем реєстрації, робота в іншому населеному пунк- ті, перебування у власності одних людей кіль- кох об’єктів нерухомості і водночас перена- селеність житла в інших. Це, а також сучасні вимоги щодо цифрового зв’язку і комунікації з державними службами, зумовлює низку пи- тань щодо житлових умов. Наприклад, на від- міну від населення більшості європейських країн, українці прагнуть мати житло виключно у приватній власності, довгострокова оренда не є правилом. Але ми це знаємо на рівні від- чуття такої тенденції, а наскільки ця ситу- ація об’єктивно підтверджується, зможемо з’ясувати лише за результатами перепису. Важ- ливою є інформація не лише про те, скільки і якого житла перебуває у приватній власності, а й щодо рівня доступності Інтернету у житлі українців з виокремленням питання про ко- ристування мобільним Інтернетом. Зайнятість населення — пріоритет кожної сучасної держави. Сьогодні у нас є багато но- вацій, пов’язаних зі звуженням прав найма- них працівників. У цьому контексті фахівців цікавлять параметри використання робочої сили, причини економічної активності/неак- тивності населення, мотивація при прийнятті рішення працювати не за місцем проживання. Завдяки таким відомостям можна буде окрес- лити реальні ареали тяжіння маятникової мі- грації до певних центрів. Причому може ви- явитися, що це не лише метрополіси, а й деякі районні центри. Скоріше за все при проведенні перепису да- дуться взнаки обмеження, пов’язані з панде- мією COVID-19. Якщо не вдасться її подолати до 2023 р., виникатимуть проблеми у спілку- ванні з громадянами, оскільки метод збирання даних face-to-face залишається основним ме- тодом проведення перепису. Наразі величезні надії покладаються на онлайн-реєстрацію. Од- нак в Естонії, яка є взірцем цифрової держави, за свідченням естонських статистиків, все ж виникли серйозні проблеми з онлайн-реєстра- цією. Проте якщо до дати проведення перепису буде прийнято закон про множинне громадян- ство (а шанси на це великі), тоді онлайн-реє- страція виявиться чи не єдиним інструментом, за допомогою якого ми зможемо переписати представників діаспори. Формування інформаційних масивів даних одразу на електронних носіях, минаючи стадію паперових, відкриває нові можливості, осо- бливо щодо строків оброблення інформації і оприлюднення результатів перепису. Крім того, така система допоможе забезпечити про- грамний контроль за логічністю відповідей. Часто запитують, чи є ризики отримати ре- зультати перепису недостатньої якості. Без- умовно, є. Найбільший ризик пов’язаний з поведінкою населення. З різних причин люди можуть ухилятися від участі в переписі, хоча за законом це є їхній прямий обов’язок. Вони можуть надавати неправдиві відомості, мо- жуть не захотіти впускати до свого житла пе- реписувачів. Тим, хто побоюється візиту пере- писувачів, буде запропоновано або самостійно відвідати найближчу переписну дільницю, або скористатися онлайн-реєстрацією. Звісно, зна- йдуться люди, які принципово не будуть реє- 30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ організаційних заходів, апробації нових тех- нологій обробки даних, а також механізмів взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Результати пробного перепису виявили низку проблем, які було враховано при корегуванні переписного листа. Дякую за увагу! Виступ І.Є. Вернера Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Вельмишановні члени Президії! Сьогодні вашій увазі пропонується проєкт Програми Всеукраїнського перепису населен- ня. Насамперед зупинюся на нормативно-пра- вовій базі, на яку спиралися розробники Про- грами. Головним нормативним документом є Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення», у ст. 5 якого сказано, що Програму перепису становлять основні первинні (пер- сональні) дані, збирання яких здійснюється у процесі проведення перепису населення. Таки- ми даними є: склад та родинні стосунки членів домогосподарства; стать; вік; дата і місце на- родження; сімейний стан; етнічне походження; мовні ознаки; громадянство; освіта; джерела засобів існування; зайнятість; міграційна ак- тивність; житлові умови. Не підлягають вклю- ченню до Програми запитання, відповіді на які містять у собі інформацію, що належить до державної або комерційної таємниці, не призначається для статистичних цілей або об- межує чи порушує права і свободи людини і громадянина. Крім того, всі запитання, включені до пере- писного листа, повністю гармонізовано з від- повідними Принципами і Рекомендаціями щодо переписів населення та житлового фонду (третє переглянуте видання ООН), а також у них ураховано рекомендації Конференції єв- ропейських статистиків щодо проведення пе- реписів населення та житлового фонду 2020 р. Процес формування Програми можна поді- лити на такі етапи: 1) широке громадське обговорення (на дер- жавному рівні в ньому взяли участь близько 60 струватися, проте є методики, як їх урахувати, використовуючи дані про адреси. Дещо склад- нішою видається ситуація з наданням неправ- дивих даних. Оскільки перепис проводиться без документальної перевірки, доводиться спиратися на логічний програмний контроль і масову роз’яснювальну роботу напередодні перепису. Надання неправдивих даних спосте- рігається завжди і в усіх країнах. Наприклад, в СРСР за результатами перепису одружених чоловіків було приблизно на 4 млн менше, ніж одружених жінок. Є також ризик фальшуван- ня даних переписувачами, але в цьому аспекті певними запобіжниками є електронні носії та GPS-контроль місця заповнення кожного пе- реписного листа. Є також величезні проблеми, пов’язані з обліком громадян, які мешкають на тимчасо- во окупованих територіях. Науковці Інсти- туту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, ретельно опра- цювавши світовий досвід, запропонували Державній службі статистики України низку підходів до їх вирішення. Однак у будь-якому разі остаточне рішення прийматиметься на- передодні проведення перепису з огляду на ту ситуацію, яка складеться на той час. Формування Програми перепису, зокрема питань переписного листа, є наріжним каме- нем наукового забезпечення Всеукраїнського перепису населення. Відсутність тих чи інших запитань або некоректність формулювань у кінцевому підсумку неминуче призведе до прогалин в інформаційному полі, заповни- ти які вдасться в найкращому разі лише че- рез 10 років. Саме тому це питання винесено сьогодні на обговорення спільного засідання Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України. Причому це вже третє таке обговорення (нагадаю, що перше відбулося в 2012 р., а друге — у 2018 р.). Після останнього з них у грудні 2019 р. було прове- дено пробний перепис у частині Оболонсько- го району м. Києва та Пісківської ОТГ Боро- дянського району Київської області з метою випробування переписного інструментарію та Програми, визначення методів та основних ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 31 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ центральних органів виконавчої влади, науко- ві установи та громадські організації); 2) розгляд проєкту Програми на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України; 3) розгляд проєкту Програми на засіданні Міжвідомчої комісії з питань сприяння про- веденню Всеукраїнського перепису населення; 4) апробація проєкту Програми під час про- ведення пробного перепису населення 2019 р.; 5) доопрацювання та корегування проєкту Програми, зокрема за результатами пробного перепису було включено нові розділи. Отже, на сьогодні проєкт Програми містить близько 50 запитань (з яких 20 стосуються житлових умов), згрупованих у 8 блоків. Стис- ло прокоментую кожен блок запитань. І. Запитання щодо основних демографіч- них характеристик: 1. Дата народження, число повних років. 2. Стать. 3. Родинні стосунки з особою, що записана першою в домогосподарстві (дружина, чоло- вік, донька, син, мати, батько, сестра, брат, невістка, зять, свекруха, свекор, теща, тесть, баба, дід, онука, онук, інший ступінь родинних стосунків (свояцтва), непов’язаний(а) родин- ними стосунками). 4. Місце народження. 5. Сімейний (шлюбний) стан (для осіб віком 15 років і старших) (ніколи не перебував(ла) у шлюбі, перебуваю в зареєстрованому шлюбі, перебуваю в незареєстрованому шлюбі, удівець, удова, розлучений(а) (зареєстроване розірван- ня шлюбу), розійшовся(лася) (незареєстроване розірвання шлюбу). Ще раз підкреслю, що ці запитання повніс- тю відповідають ст. 5 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення». IІ. Запитання щодо етнічного походження, мовних ознак та громадянства: 1. Етнічне походження (за самовизначенням респондента). 2. Рідна мова. 3. Володіння українською мовою. 4. Володіння іншими мовами (не більше трьох на вибір), а також жестовою мовою. 5. Мова, яка використовується у сфері при- ватного спілкування. 6. Громадянство (громадянство України, громадянство іншої держави (зазначте держа- ву), особа без громадянства, громадянство не визначено). Слід зазначити, що єдиним нормативним документом, який дозволяє збирати дані про етнічне походження, є Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення», решта законодавчих актів прямо забороняють це ро- бити. Після пробного перепису до останнього пункту в цьому блоці було додано варіант від- повіді «громадянство не визначено». ІІІ. Запитання щодо освіти: 1. Рівень освіти (для осіб віком 10 ро- ків і старших) (третій (освітньо˗науковий/ освітньо˗творчий) рівень вищої освіти, дру- гий (магістерський) рівень вищої освіти, пер- ший (бакалаврcький) рівень вищої освіти (базова вища), початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти (неповна вища, середня спеціальна), фахова передвища, професійна (професійно˗технічна), профільна середня (по- вна загальна середня), базова середня (неповна середня), початкова (початкова загальна), не маю освіти). 2. Уміння читати і писати. 3. Отримання освіти та тип закладу освіти, в якому навчається респондент (для осіб віком 6 років і старших) (заклад вищої освіти, заклад фахової передвищої освіти, заклад професійної (професійно-технічної) освіти, заклад загаль- ної середньої освіти, інший заклад освіти). 4. Відвідування дитиною дошкільного за- кладу освіти (для осіб віком до 8 років, які не відвідують загальноосвітній заклад освіти). Цей блок запитань допоможе визначити структуру українського суспільства за рівнем освіти. Зокрема, до Програми було внесено зміни, що відповідають Закону України «Про освіту» в редакції 2017 р. ІV. Запитання щодо джерел засобів існу- вання: 1. Джерела засобів існування (трудова ді- яльність, особисте селянське господарство, пенсія, стипендія, державна соціальна допомо- 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ га, інший вид державного забезпечення, заоща- дження, проценти від вкладів, авторське право, патенти, авторський гонорар, дохід від влас- ності, дивіденди, здавання в оренду або в найм власності та майна, на утриманні та допомо- га інших осіб, аліменти, допомога та перекази з-за кордону, інше джерело). 2. Основне джерело засобів існування. У цьому блоці крім переліку джерел засобів існування, в якому можна обрати кілька пози- цій, респондентам буде запропоновано визна- чити основне джерело засобів існування домо- господарства. Причому тут ми свідомо уника- ємо запитань про рівень доходів, оскільки, як свідчить попередній досвід, люди, почувши їх, одразу замикаються. V. Запитання щодо зайнятості (для осіб ві- ком 15 років і старших): 1. Наявність роботи впродовж тижня, який передував даті перепису населення, з метою отримання оплати або доходу (прибутку) в грошовому або натуральному вигляді. 2. Ким респондент був на основній роботі (статус зайнятості) (найманим працівником, роботодавцем, самозайнятим, безкоштовно працював як член сім’ї, інше). 3. Місцезнаходження основної роботи. 4. Причина, з якої респондент не пра- цює в населеному пункті, де проживає (не знайшов(ла) роботу в цьому населеному пунк- ті, знайшов(ла) роботу з більш високою заро- бітною платою, інші соціально-побутові виго- ди, інші причини). 5. Пошук респондентом оплачуваної робо- ти чи спроба організувати власну справу упро- довж останнього місяця, який передував даті перепису населення. 6. Готовність респондента приступити до запропонованої роботи в найближчі 2 тижні. 7. Причина відмови респондента від по- шуку роботи (отримав(ла) роботу та при- ступаю до неї впродовж найближчих 2 тижнів, організована власна справа, діяльність за якою розпочнеться упродовж найближчих 2 тижнів, знайшов(ла) роботу та очікую відповідь, очі- кую початок сезону, виконую домашні (сімей- ні) обов’язки, доглядаю за дитиною (дітьми), хворим(и) та іншими членами сім’ї, за станом здоров’я, пошук роботи здійснювався раніше, але вже не вірю у можливість її знайти, сту- дент (учень) денної форми навчання або при- ступаю до навчання, або вступаю до закладу освіти на денну форму навчання, оформлюю пенсію, пенсіонер, сподіваюсь повернутися на попередню роботу, не знаю, де і як шукати ро- боту або як організувати власну справу, вва- жаю, що немає підходящої роботи, перебуваю на утриманні, повинен приступити до строко- вої військової служби, інше). З цього блоку запитань ми сподіваємо- ся отримати відомості про причини відтоку робочої сили з окремих населених пунктів, з’ясувати, чому респонденти, які не мають ро- боти, відмовляються від її пошуку, та ін. Однак найголовніше, що ці запитання фактично до- зволять виміряти реальний рівень безробіття. VІ. Запитання щодо міграційної активності: 1. Безперервність проживання у населено- му пункті (з народження, не з народження). 2. Рік прибуття до населеного пункту. 3. Місце попереднього проживання. 4. Проживання понад рік в іншій країні (у період з 1991 року до цього часу). 5. Країна, з якої респондент приїхав до України. 6. Рік прибуття до України. 7. Причина перебування в іншій країні (по- стійне проживання, навчання, робота (занят- тя), лікування, сімейні обставини, уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насиль- ства, інше). 8. Місце проживання станом на 20 лютого 2014 р. та дата виїзду (якщо місцем проживан- ня на 20 лютого 2014 р. зазначено Автономну Республіку Крим, м. Севастополь або окремі ра- йони Донецької та Луганської областей). 9. Збіг зареєстрованого місця проживання з місцем проживання. 10. Зареєстроване місце проживання (той самий населений пункт, інший населений пункт регіону, інший регіон або інша країна). Підкреслю, що нам дуже важливо знати міс- ця проживання внутрішньо переміщених осіб. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 33 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Відповідь на 8-ме запитання допоможе вияви- ти цю категорію людей, пов’язати їх з ниніш- нім місцем проживання, з’ясувати їхні умови життя і джерела існування. Що стосується тих громадян, які на час перепису працюватимуть за кордоном, відомості про них можуть надати члени їхніх родин. VII. Запитання щодо визначення стату- су інвалідності відповідно до Рекомендацій Вашингтонської групи зі статистики інвалід- ності (наявність проблем із ходінням, зором, слухом, когнітивними здібностями, доглядом за собою, спілкуванням розподілено за категорією відповіді: «Ні, не відчуваю труднощів», «Так, відчуваю деякі труднощі», «Так, відчуваю вели- кі труднощі», «Взагалі не можу цього зробити» (за самооцінкою). Цей блок уперше включено до переписного листа, що відповідає рекомендаціям Вашинг- тонської групи зі статистики інвалідності. Ви- значення проводиться за самооцінкою і дозво- лить краще зрозуміти стан здоров’я нації. VIII. Запитання щодо житлових умов: 1. Тип будівлі та житлового приміщення (квартира у дво- або багатоквартирному бу- динку, квартира в нежитловій будівлі, одно- квартирний будинок (індивідуальний), части- на одноквартирного будинку (індивідуального), кімната (частина кімнати) у гуртожитку, кімната (частина кімнати) у готелі, устано- ва з рухомим складом населення, інституційна установа, інше житлове приміщення, житло- вого приміщення немає (безпритульний). 2. Період побудови будівлі. 3. Матеріал зовнішніх стін будівлі (цегла, камінь, панель, блок, дерево, моноліт, інші змі- шані матеріали, інше, не знаю). 4. Доступ домогосподарства до Інтернету, зо- крема до рухомого/мобільного Інтернету (для одноквартирного будинку (індивідуального), час- тини одноквартирного будинку (індивідуально- го), окремої квартири, комунальної квартири). 5. Розмір загальної площі житлового примі- щення (у цілих кв. м). 6. Види благоустрою (водопостачання, ту- алет, ванна та/або душ, гаряче водопоста- чання, водовідведення (каналізація), кухня або кухня-ніша, опалення, електропостачання, електрична плита стаціонарна, газ, збирання побутових відходів). 7. Кількість зайнятих членами домогоспо- дарства житлових кімнат. 8. Тип володіння житловим приміщенням (приватна власність членів домогосподарства, державна, комунальна, приватна власність юридичних осіб, оренда (найм) в окремих гро- мадян, не знаю). Дані щодо технічних характеристик ми плануємо збирати з відповідних реєстрів не- рухомості, але на запитання щодо доступу до Інтернету, видів благоустрою, кількості жит- лових кімнат люди відповідатимуть самі. Слід зауважити, що ця частина переписного листа стосується саме домогосподарства. Отже, прошу схвалити запропонований проєкт Програми Всеукраїнського перепису населення. Дякую за увагу! 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Ella M. Libanova Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7170-7159 Ihor E. Verner State Statistics Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine ON THE CONSIDERATION OF THE DRAFT PROGRAM OF THE ALL-UKRAINIAN POPULATION CENSUS IN 2023 Transcript of the co-report at the joint meeting of the Presidium of NAS of Ukraine and the Board of the State Statistics Service of Ukraine, December 8, 2021 The co-report states that real information on the number and composition of the country's population, which can only be provided by the census, is a necessary prerequisite for effective governance, formation and implementation of balanced social policy, forecasting further demographic changes. The information value of the census depends on the completeness of the list of questions on which the population is surveyed, their coordination with all interested ministries and agencies and compliance with international standards. Therefore, the task of academic science is to assist the State Statistics Ser- vice of Ukraine in formulating questions in the census questionnaire. At the joint meeting of the Presidium of the Na- tional Academy of Sciences of Ukraine and the Board of the State Statistics Service, the proposed draft Program of the All-Ukrainian Population Census, which is planned for 2023, was approved. This program contains more than 50 ques- tions and defines a list of demographic and socio-economic characteristics of individuals, households and living condi- tions of population.

Репозитарії

Схожі ресурси