Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції
У статті показано, що четверта індустріальна революція поклала початок формуванню потужного науково-технічного та виробничого ландшафту для якісно нової гонки озброєнь, суть якої полягає у створенні на основі штучного інтелекту автономної смертельної зброї — роботів-убивць, здатних повністю замінит...
Gespeichert in:
Datum: | 2022 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185044 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-185044 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1850442022-09-01T01:26:03Z Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції Горбулін, В.П. Наука і суспільство У статті показано, що четверта індустріальна революція поклала початок формуванню потужного науково-технічного та виробничого ландшафту для якісно нової гонки озброєнь, суть якої полягає у створенні на основі штучного інтелекту автономної смертельної зброї — роботів-убивць, здатних повністю замінити людину на полі бою. Таке озброєння може кардинально змінити природу війни, а також вплинути на ставлення до неї як до соціального явища. Розглянуто негативні аспекти, пов’язані зі створенням смертельної автономної зброї, та ймовірність виникнення загроз геополітичній стабільності у світі. Автор також розмірковує, які асиметричні дії може застосувати Україна в умовах нинішньої агресії РФ. The article shows that the fourth industrial revolution marked the beginning of formation a powerful scientific, technical and industrial landscape for a qualitatively new arms race, the essence of which is to create autonomous lethal weapons based on artificial intelligence - killer robots that can completely replace humans on the battlefield. Such weapons can dramatically change the nature of war, as well as affect the attitude to it as a social phenomenon. The negative aspects of the creation of deadly autonomous weapons and the likelihood of threats to geopolitical stability in the world are considered. The author also considers what asymmetric actions Ukraine can use during the current aggression of the Russian Federation. 2022 Article Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.04.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185044 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наука і суспільство Наука і суспільство |
spellingShingle |
Наука і суспільство Наука і суспільство Горбулін, В.П. Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції Вісник НАН України |
description |
У статті показано, що четверта індустріальна революція поклала початок формуванню потужного науково-технічного та виробничого ландшафту для якісно нової гонки озброєнь, суть якої полягає у створенні на
основі штучного інтелекту автономної смертельної зброї — роботів-убивць, здатних повністю замінити людину на полі бою. Таке озброєння
може кардинально змінити природу війни, а також вплинути на ставлення до неї як до соціального явища. Розглянуто негативні аспекти, пов’язані зі створенням смертельної автономної зброї, та ймовірність виникнення
загроз геополітичній стабільності у світі. Автор також розмірковує, які
асиметричні дії може застосувати Україна в умовах нинішньої агресії РФ. |
format |
Article |
author |
Горбулін, В.П. |
author_facet |
Горбулін, В.П. |
author_sort |
Горбулін, В.П. |
title |
Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції |
title_short |
Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції |
title_full |
Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції |
title_fullStr |
Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції |
title_full_unstemmed |
Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції |
title_sort |
збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2022 |
topic_facet |
Наука і суспільство |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185044 |
citation_txt |
Збройна боротьба в контексті четвертої індустріальної революції / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT gorbulínvp zbrojnaborotʹbavkontekstíčetvertoííndustríalʹnoírevolûcíí |
first_indexed |
2025-07-16T05:33:57Z |
last_indexed |
2025-07-16T05:33:57Z |
_version_ |
1837780474609532928 |
fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 4 3
ЗБРОЙНА БОРОТЬБА
В КОНТЕКСТІ ЧЕТВЕРТОЇ
ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
У статті показано, що четверта індустріальна революція поклала по-
чаток формуванню потужного науково-технічного та виробничого ланд-
шафту для якісно нової гонки озброєнь, суть якої полягає у створенні на
основі штучного інтелекту автономної смертельної зброї — роботів-
убивць, здатних повністю замінити людину на полі бою. Таке озброєння
може кардинально змінити природу війни, а також вплинути на ставлен-
ня до неї як до соціального явища. Розглянуто негативні аспекти, пов’язані
зі створенням смертельної автономної зброї, та ймовірність виникнення
загроз геополітичній стабільності у світі. Автор також розмірковує, які
асиметричні дії може застосувати Україна в умовах нинішньої агресії РФ.
Мир зазвичай розглядають як нормальний стан суспільства,
який найбільшою мірою сприяє як духовному розвитку люди-
ни, так і зростанню її матеріального добробуту. Війна — явище
негативне, подібне до смертельного захворювання соціально-
го організму. Проте багатовікова історія людської цивілізації
свідчить, що створення, розквіт і загибель держав, як правило,
супроводжуються війнами. Лише в період після Другої світової
війни на планеті вже відбулося близько 300 воєнних конфлік-
тів за безпосередньої участі в них майже 90 країн. На жаль, у ІІІ
тисячолітті загальна кількість воєнних конфліктів не зменшу-
ється: Афганістан, Ірак, Лівія, Сирія, а тепер, на жаль, і Україна.
Багато філософів, мислителів і вчених, починаючи з античних
часів і до сучасності, вважали війну рушієм утворення народів,
фатальною необхідністю, яка дозволяє суспільству позбути-
ся плісняви тривалого застою і відродити доброчесність. Відо-
ма також аксіома, що будь-яка стійка держава завжди має бути
готова до війни. У цьому контексті слід підкреслити, що жодна
дипломатія, якщо вона не спирається на фундамент адекватної
військової сили та реального інституту стримування, не має гло-
бального успіху. Потенційний агресор повинен усвідомлювати,
що в разі спроби розв’язати війну його втрати будуть настільки
великими, що йому краще відмовитися від свого задуму1.
1 Горбулин В. Как победить Россию в войне будущего. Киев: Брайт Букс, 2020.
doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.04.003НАУКА НАУКА
І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО
ГОРБУЛІН
Володимир Павлович —
академік НАН України, перший
віцепрезидент НАН України
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (4)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
Зараз уже складно визначити, хто і коли
викликав дух кривавого Молоха. У Біблії від-
правною точкою людської ненависті є історія
Каїна, який через заздрощі підняв руку на
свого рідного брата. У будь-якому разі фахів-
ці з психології агресії вирізняють дві складові
агресивності людини: оборонну та інструмен-
тальну 2.
Оборонна агресивність визначається як
фактор біологічної адаптації людини. Її мета
полягає не в руйнуванні, а у збереженні життя.
Людина філогенетично запрограмована реагу-
вати на загрозу її життю або атакою, або втечею.
Однак особливість оборонної агресивності по-
лягає в тому, що людина сприймає як загрозу
не лише очевидну, а й потенційну небезпеку,
іноді переконуючи себе та інших у її реальнос-
ті. Саме так розпочиналися війни, підготовлені
пропагандою неіснуючої загрози: керівництво
якоїсь держави, активно використовуючи ме-
тод «промивання мізків», запевняло населен-
ня в тому, що країні загрожує напад ззовні та
знищення, і в такий спосіб розпалювало нена-
висть до інших народів, від яких начебто вихо-
дить загроза. І як свідчить історичний досвід,
найчастіше ці загрози були фікцією: відчуття
оточення, ізоляції та небезпеки з усіх боків
кайзерівської імперії, загроза агресивного юн-
керського мілітаризму західним союзникам у
Першій світовій війні, «агресія» Польщі проти
нацистської Німеччини у Другій світовій ві-
йні; «агресія» В’єтнаму проти США у другій
половині минулого століття тощо.
Інструментальна агресивність посилюється
з розвитком цивілізації, що підтверджується
не лише збільшенням кількості загарбницьких
війн, а й посиленням їхньої жорстокості. Од-
нак цей вид агресивності не притаманний ши-
роким масам, оскільки не є чинником біологіч-
ної адаптації людини. У цьому аспекті цікавим
є взаємозв’язок між оборонною агресивністю
народних мас та інструментальною агресивніс-
2 Берон Р., Ричарсон Д. Агрессия. В кн.: Психология че-
ловеческой агрессивности. Москва, Минск: АСТ; Хар-
вест, 2005. С. 446—654; Фромм Э. Типы агрессии. В
кн.: Психология человеческой агрессивности. Москва,
Минск: АСТ; Харвест, 2005. С. 354—427.
тю окремих лідерів, військових чи політичних
еліт. Дієвим методом його формування є про-
паганда, спрямована на маскування експан-
сіоністських цілей і вироблення у населення,
слабо «інфікованого» інструментальною агре-
сивністю, почуття загрози його життєво важ-
ливим інтересам, тобто на активізацію у людей
оборонної агресивності, оскільки мало хто по-
годиться брати участь у війні, яка мотивована
такими цілями, як, наприклад, розширення
ринків чи збільшення прибутків еліт.
У різні історичні часи були різні причини
виникнення війн, проте всі вони зумовлені
саме агресивною реакцією людини через при-
таманні їй заздрість, ненависть, гнів, жор-
стокість, жадібність, що і є першопричиною
збройних конфліктів між народами. Раніше на
це звернув увагу Р. Штейнметц 3, який показав,
що одного лише інстинкту самозбереження
людині не вистачило б для захисту або напа-
ду, потрібна ще агресивність. А для того, щоб
людина була агресивною, у неї мають бути такі
риси, як сміливість, жорстокість і все зростаю-
ча жадоба, які й дають їй можливість боротися
за своє існування, вдосконалюючи при цьо-
му й інші, зокрема й найкращі, сторони своєї
натури.
Війну зазвичай визначають як збройну бо-
ротьбу, хоча на сьогодні є багато похідних зна-
чень: дипломатична війна, економічна війна,
інформаційна війна, газова війна тощо, і цим
«розмивається» безпосереднє змістове на-
вантаження терміна «війна». Проте збройна
боротьба, навіть враховуючи всі її непередба-
чувані негативні наслідки для людства і пла-
нети в цілому, практично не припиняється і
перебуває в стані якісного розвитку слідом за
науково-технічним і економічним прогресом
людства. Так, Друга світова війна характеризу-
валася застосуванням моторизованої техніки,
автоматизованої та реактивної зброї, а також
великої кількості військ (війна четвертого по-
коління). Винайдення ядерної зброї в другій
половині ХХ ст. (війни п’ятого покоління)
3 Штейнметцъ Р. Философія войны. Петроградъ: Обра-
зованіе, 1915.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 4 5
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
докорінно змінило форми і способи ведення
збройної боротьби 4.
Етапи розвитку збройної боротьби та засо-
бів її ведення (озброєння і військової техніки)
зумовлені насамперед трьома промисловими
революціями, які спричинили швидкі й важли-
ві зміни в історії людства: перша індустріальна
революція пов’язана з масовим видобутком і
використанням вугілля; друга — з відкриттям
електроенергії та використанням природного
газу; третя — з винайденням ядерної енергії 5.
Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. вирі-
шальну роль у локальних війнах почали віді-
гравати не численні армії, а високоточна не-
ядерна зброя, що має велику руйнівну силу
(принаймні еквівалентну ядерній), а тому
збройна боротьба в таких війнах (війнах шос-
того покоління) змістилася в повітряно-кос-
мічний простір.
У перших двох декадах ХХІ ст. в арміях про-
відних країн світу спостерігалося поступове
скорочення кількості особового складу і при-
йняття на озброєння сучасних систем уражен-
ня, розвідки, передачі даних, керування вій-
ськами, серед яких особливо слід відзначити
бойові системи на основі штучного інтелекту.
Це стало можливим завдяки четвертій про-
мисловій революції — 4IR (за визначенням
К. Шваба), яка сформувала потрібний ланд-
шафт для дедалі більшої автоматизації всіх
процесів і етапів виробництва. Фахівці вва-
жають, що 4IR потрібно розглядати набагато
ширше, ніж просто технологічний стрибок.
Характерними ознаками технологій 4IR є
нові способи переконфігурації та інтеграції об-
ладнання, програмного забезпечення і зв’язку
для досягнення більш амбітних цілей; збиран-
4 Ткачук П.П., Мосов С.П., Красюк О.П., Левчен-
ко О.В., Гапеєва О.Л. Тенденції розвитку форм і спосо-
бів збройної боротьби у сучасних локальних війнах і
збройних конфліктах. За ред. Г.П. Воробйова. Львів:
НАСВ, 2015.
5 Goncharov V.V. The Fourth Industrial Revolution: Chal-
lenges, Risks and Opportunities. Eruditio: the electronic
journal of the World Academy of Art & Science. 2020. 2(6):
1. http://eruditio.worldacademy.org/volume-2/issue-6/
article/fourth-industrial-revolution-challenges-risks-
and-opportunities
ня та аналіз величезних обсягів даних; безпе-
решкодна взаємодія між інтелектуальними
машинами; розмивання меж між біологічними,
фізичними та цифровими світами 6.
Четверта індустріальна революція дала по-
чаток створенню сучасних науково-технічних
та виробничих умов для старту на якісно но-
вому рівні гонки озброєнь, суть якої полягає
в розробленні різних за своїм призначенням
роботизованих бойових платформ, здатних у
перспективі повністю виключити участь лю-
дини на полі бою. У спеціальній літературі для
подібних розробок використовують термін
«смертоносна автономна зброя».
Смертоносна автономна зброя (САЗ) має
низку незаперечних і властивих лише їй пе-
реваг: на відміну від армії, що складається з
людей, ці роботи-вбивці не потребують фінан-
сового і продовольчого забезпечення; не хво-
ріють, не страждають від посттравматичного
синдрому; здатні цілодобово брати участь у бо-
йових діях за будь-яких погодних умов; мають
надлюдські рефлекси (швидкість, точність); у
разі пошкодження їх не потрібно евакуйовува-
ти з території противника (як це відбувається,
наприклад, з екіпажами збитих літаків); без-
доганно виконують будь-який наказ (людина
вважається слабкою ланкою у війні); не по-
рушують міжнародне гуманітарне право, не
скоюють воєнних злочинів. Отже, САЗ можна
розглядати як ідеальних солдатів 7.
Не секрет, що САЗ є давньою мрією вій-
ськових. Її використання дозволяє планувати
операції, масштаб яких не обмежується люд-
ськими ресурсами. Так, один оператор може
керувати сотнями і навіть тисячами САЗ. Така
зброя фактично індустріалізує війну, відкри-
ває небачені стратегічні можливості, може
застосовуватися в найризикованіших місіях,
здатна замінити на полі бою не лише солдатів,
а й відповідну командну ланку.
6 Lavopa A., Delera M. What is the Fourth Industrial
Revolution? UNIDO Industrial Analytics Platform. Janu-
ary 2021. https://iap.unido.org/articles/what-fourth-
industrial-revolution
7 Walsh T. 2062: The World that AI Made. Melbourne: La
Trobe University Press, 2018.
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (4)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
Усе це — війна 4IR, війна, в якій під час бо-
йових дій для знищення противника та його
інфраструктури на полі бою масово будуть за-
діяні не люди, а САЗ. На нашу думку, це при-
зведе до кардинальних змін у веденні збройної
боротьби, трансформує саму природу війни, а
також змінить ставлення до неї суспільства.
З появою навіть найпростіших поки що САЗ
постає необхідність усвідомлення початку но-
вого витка світової гонки озброєнь. Такі стриб-
ки вже неодноразово спостерігалися в історії
людства після винаходів усе більш ефектив-
них засобів вбивства людей під час збройного
протистояння 8. Тому, попри зрозуміле праг-
нення військових отримати озброєння і вій-
ськову техніку рівня 4IR, експерти висловлю-
ють обґрунтоване занепокоєння розвитком та
подальшим широким застосуванням САЗ. Їхні
сумніви пов’язані передусім з невизначеністю
питання щодо передачі САЗ відповідної кіль-
кості повноважень, зокрема прийняття рішень
в умовах збройного конфлікту щодо життя чи
смерті людини.
Сьогодні активно розробляють і випробову-
ють САЗ, призначені для різних театрів воєн-
них дій — на землі, у повітрі, в космосі, на воді
чи під водою. На озброєнні провідних країн
світу вже стоять системи з елементами штуч-
ного інтелекту, починаючи від засобів знешко-
дження вибухових пристроїв і закінчуючи без-
пілотними літальними апаратами (БпЛА) та
роботами-вартовими. Також продовжується
розвиток відповідних комп’ютерних нейрон-
них мереж, які дозволяють штучному інтелек-
ту цілеспрямовано самонавчатися 9.
Наведемо кілька прикладів САЗ. Це пер-
спективна роботизована бойова платформа
Mission Master, оснащена ракетною зброєю,
яку збройні сили Великої Британії замовили
в межах своєї нової концепції озброєння. Роз-
робка південнокорейських фахівців — робот-
вартовий SGR-1 (Intelligent Surveillance and
Guard Robot) для спостереження та охорони,
8 Мосов С. Война или мир — выбор за человечеством.
Киев: Румб, 2007.
9 Ford M. Rise of the Robots. Technology and the Threat of
a Jobless Future. New York: Books Group, 2015.
здатний автоматично виявляти і знищувати
порушників державного кордону з Північ-
ною Кореєю. В SGR-1 поєднано два апарати:
один — з функціями спостереження, стеження
та стрільби, а другий — з можливістю розпізна-
вання голосу. Американський зенітно-артиле-
рійський корабельний комплекс Mark 15 Pha-
lanx здійснює автономний пошук і виявлення
цілей у визначеному секторі стрільби, оцінює
ступінь загрози, вибирає найбільш небезпеч-
ні для корабля цілі, захоплює, супроводжує і
визначає параметри їх руху, відкриває вогонь
і автоматично корегує стрільбу в замк нутому
контурі.
Важливим напрямом створення бойових
робототехнічних систем є розвиток безпілот-
ної авіації 10. Ще в 2015 р. міністр ВМФ США
Р. Мейбус зробив заяву про те, що літак F-35
може стати останнім на ринку озброєнь піло-
тованим винищувачем-бомбардувальником.
На його думку, в найближчому майбутньому
новою «нормою» будуть безпілотники з функ-
цією САЗ 11. Через п’ять років засновник ком-
панії SpaceX Ілон Маск під час конференції з
питань авіаційного озброєння США впевнено
заявив, що у війнах майбутнього винищувачі
не матимуть жодного шансу в протистоянні з
бойовими дронами, а також звернув увагу на
те, що сучасний літак F-35 програє безпілотно-
му винищувачу, оснащеному системою штуч-
ного інтелекту 12.
Слід зазначити, що такі країни, як США,
Велика Британія, РФ, Китай, Ізраїль, активно
реалізують програми розроблення САЗ. Крім
того, багато інших держав світу вкладають зна-
чні кошти в процес адаптації технологій штуч-
ного інтелекту для військових потреб. Скла-
дається ситуація, коли САЗ можуть досить
швидко і цілеспрямовано перетворитися на
нову зброю масового ураження. На відміну від
10 Мосов С.П., Погорецький М.В., Салій С.М., Сєлю-
ков О.В., Фещенко А.Л. Безпілотна авіація у військо-
вій справі. Київ: Інтерсервіс, 2019.
11 Franklin D. Megatex: Technology in 2050. Profile Trade,
2017.
12 Горбулин В. Как победить Россию в войне будущего.
Киев: Брайт Букс, 2020.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 4 7
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
нинішнього підходу до формування збройних
сил, для підготовки армії роботів-убивць до-
статньо навчити одного робота зі штучним ін-
телектом, а потім завантажити відповідне про-
грамне забезпечення в інші аналогічні роботи,
не витрачаючи при цьому часу та ресурсів для
професійної підготовки та ідеологічного вихо-
вання військовослужбовців.
Однак, на думку деяких західних експер-
тів, САЗ може виявитися більш загрозливою
зброєю, ніж ядерна, оскільки для створення
ядерної бомби необхідно мати науковців, кон-
структорів і фахівців відповідної кваліфікації,
потужну матеріально-технічну та виробничу
базу, значні обсяги фінансування, інфраструк-
туру для обслуговування, охорони та надійного
зберігання такої зброї. Натомість САЗ нічого
такого не потребує. Для створення найпрості-
шої САЗ достатньо купити БпЛА, розмістити
на його борту потужну вибухівку і запрогра-
мувати нейромережу на пошук, відстеження
та напад на будь-який об’єкт. Програмне забез-
печення для розпізнавання образів, зокрема
й людських облич, є доступним і встановлене
вже у багатьох смартфонах.
Отже, вже сьогодні, поєднуючи кілька на-
явних сучасних технологій, можна отримати
просту, недорогу і досить небезпечну САЗ. Так,
на думку американських експертів, десять ти-
сяч таких БпЛА можуть створити умови для
організації атаки, не менш масштабної, ніж на-
пад на Нью-Йорк 11 вересня 2001 р. Причому
для такої армади БпЛА навіть не потрібна ви-
сока точність наведення 13.
Крім того, суспільство не застраховане від
потрапляння САЗ до рук країн-ізгоїв, терорис-
тів чи окремих неврівноважених осіб, які зара-
ди досягнення своїх цілей готові використати
таку зброю проти мирних людей. Автономні
системи озброєння можуть перетворитися на
ідеальний засіб для пригнічення волі цивіль-
ного населення, геноциду окремих народів,
оскільки й досі не зрозуміло, як створити САЗ,
що підпорядковувалася б міжнародному гума-
нітарному праву, яке спрямоване на уникнення
13 Walsh T. 2062: The World that AI Made. Melbourne: La
Trobe University Press, 2018.
небезпеки для життя цивільного населення під
час воєн і вимагає діяти пропорційно виниклій
загрозі, щадити й поважати тих, хто здався в
полон або нездатен продовжувати воювати че-
рез отримані поранення. Навіть якщо припус-
тити появу в майбутньому певної «етичної»
САЗ, все одно не можна повністю виключити
несанкціонований доступ до комп’ютера чи
програмного забезпечення САЗ.
Крім потрапляння САЗ до рук терористів
може постати така небезпека, як помилка у
функціонуванні самої системи. Робот, що ви-
користовується в цивільному середовищі, на-
приклад на будь-якому виробництві, перебу-
ває, як правило, під контролем людини. Район
ведення боїв чи театр воєнних дій у цілому ха-
рактеризується максимальною невизначеніс-
тю та неоднозначністю, і контроль з боку лю-
дини за діями САЗ може бути обмеженим або
зовсім відсутнім. Імовірність помилки і її фа-
тальних наслідків підвищується через швид-
кодію САЗ, навіть у тому разі, коли зброєю від-
далено керує оператор, він може не встигнути
втрутитися, щоб запобігти помилці, оскільки
людина має обмежену реакцію.
На стратегічному рівні поява САЗ може
призвести до загроз геополітичній стабіль-
ності в усьому світі. Так, від рою невеликих за
розмірами автономних ударних безпілотни-
ків дуже складно, а на сьогодні практично не-
можливо, захиститися. Це може спровокувати
одну з держав, що має недружні стосунки з ін-
шою, до раптового нападу на неї. Висока ймо-
вірність такої атаки, як і розуміння неможли-
вості її відбиття, створює загрозу застосування
супротивною стороною непропорційної сили і
навіть ядерної зброї.
Цей гіпотетичний приклад ілюструє, як по-
ява САЗ може призвести до порушення наяв-
ного балансу воєнних потенціалів у світовому
масштабі. Необов’язково бути економічно роз-
виненою державою, утримувати велику сучас-
но озброєну армію, щоб досягти своїх цілей. На
думку військових експертів, з часом САЗ може
стати своєрідним «автоматом Калашникова»
майбутнього. На відміну від ядерної зброї САЗ
досить легко виробляти, і вона значно дешев-
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (4)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
ша за собівартістю, а тому швидко з’явиться на
чорному ринку озброєнь.
Проблеми з розробленням і прийняттям на
озброєння різноманітних САЗ пов’язані з тим,
що цей вид зброї безпосередньо потрапляє у
простір так званої кібернетичної війни. Кібе-
ратаки з боку противника вже сьогодні здатні
не лише ввести помилки у програмне забезпе-
чення САЗ та зашкодити її прямій дії, а й пере-
програмувати та переспрямувати зброю проти
тих, хто її використовує. Найгіршим наслідком
цього може стати масове вбивство некомбатан-
тів (цивільного населення).
Ще на початку 1990-х років Міністерство
оборони США продемонструвало масштабність
загроз національній безпеці від кібератак. Тоді
створена військовим відомством команда хаке-
рів провела тривалу псевдокібератаку на ком-
п’ю тери міністерства. Результат був приголом-
шливий: під контроль хакерів потрапило 88 %
атакованих систем (7860 з 8932). При цьому
переважна більшість адміністраторів і користу-
вачів у Пентагоні навіть не зрозуміли, що їхні
комп’ютери «захопили»14. Отже, одним з клю-
чових питань використання САЗ є необхідність
забезпечення їх надійної кібербезпеки, особли-
во в умовах поширення тероризму у світі.
Смертоносна автономна зброя — це машина,
а тому постає питання: хто нестиме юридичну
відповідальність за порушення норм міжна-
родного гуманітарного права, якщо в результа-
ті функціонування САЗ буде здійснено воєн-
ний злочин, — інженер, оператор, програміст,
виробник чи командир, який дав наказ про
застосування зброї? Якщо відповідальність не
може бути визначена, чи можна визнати роз-
гортання САЗ законною чи етично виправда-
ною дією?
Перший подібний інцидент уже трапився в
2020 р. в Лівії, коли БпЛА Kargu-2 турецького
виробництва в автономному польоті «висте-
жив» людську ціль і атакував її без спеціаль-
ного наказу15.
14 Franklin D. Megatex: Technology in 2050. Profile Trade,
2017.
15 Moran M. Killer AI drones ‘hunted down humans with-
out being told to' warns bombshell UN report. Daily
Міжнародний комітет Червоного Хреста за-
кликає держави розглянути принципові пра-
вові та етичні проблеми, пов’язані із застосу-
ванням САЗ, ще до того, як відбуватиметься
їх подальше розроблення та застосування у
збройних конфліктах. Комітет стурбований
можливими гуманітарними наслідками вико-
ристання САЗ, а також тим, наскільки можли-
во застосовувати таку зброю, не порушуючи
норм міжнародного гуманітарного права 16.
За превентивний мораторій на САЗ актив-
но виступають близько 30 країн світу, зокрема
Австралія, Бразилія, Китай. Відкритий лист з
підтримкою їх позиції підписали більш як 200
організацій по всьому світу, серед яких понад
140 спеціалізуються на робототехніці, і близь-
ко 3 тис. підприємців та вчених, зайнятих у
галузі штучного інтелекту. Головна ідея, яку
вони відстоюють, це заборона на відкриття
цього ящика Пандори, який потім буде досить
складно закрити в разі виникнення війн 4IR.
Проти заборони висловлюються держави, які
активно інвестують у використання штучного
інтелекту для військових потреб: США, Ізра-
їль, РФ, Велика Британія, і це викликає зна-
чну стурбованість у всьому світі 17.
Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що
кожна промислова революція мала і надалі
матиме як позитивні, так і негативні наслід-
ки. Позитивним є підйом нової інноваційної
технологічної хвилі, яка сприяє розвитку еко-
номіки і поліпшенню життя світового суспіль-
ства, негативним — створення людиною новіт-
ньої та якісно ефективнішої зброї для знищен-
ня собі подібних.
Смертоносна автономна зброя — це яскра-
вий приклад того, як технологічні зміни здат-
ні загрожувати фундаментальним людським
Star. 28.05.2021. https://www.dailystar.co.uk/news/
world-news/killer-ai-drones-hunted-down-24203431
16 МККК. Автономные системы вооружения: вопросы
и ответы. https://www.icrc.org/ru/doc/resources/
documents/faq/q-and-a-autonomous-weapons.htm
17 Роботы-убийцы: скоро во всех армиях или под
запретом ООН? Deutsche Welle. 27.08.2018. https://
www.dw.com/ru/роботы-убийцы-скоро-во-всех-
армиях-или-под- запретом-оон/a-45222506
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 4 9
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
до ведення бойових дій у будь-яких умовах
для надійного захисту та оборони держави;
• цілеспрямоване переоснащення армії су-
часними зразками озброєння та військової
техніки;
• відмова від забюрократизованого меха-
нізму створення новітніх зразків озброєння та
військової техніки, скорочення циклу їх розро-
блення та надання їм пріоритету на державно-
му рівні 18.
Однак конструктивної системної відповіді з
боку держави на зазначені пропозиції так і не
було надано.
Зараз в умовах бойових дій може йтися лише
про асиметричні відповіді. Що мається на ува-
зі? У другій половині ХХ ст. прикладом аси-
метричної протидії став В’єтнам. Ця маленька
й економічна відстала тоді країна перемогла
США — могутню ядерну державу з мільйонни-
ми збройними силами і найпотужнішою у світі
економікою. Важливими факторами перемоги
у цій війні стали героїзм, високий патріотизм
і самовідданість усього в’єтнамського народу.
У складі бойових загонів в’єтнамців частка
жінок досягала 30 %. Згодом у американців
вистачило реалізму визнати, що проти них у
В’єт на мі воювали навіть діти.
Щодо тактики як складової воєнного мисте-
цтва. Тактичні прийоми ведення бойових дій
в’єтнамців ураховували умови бойової обста-
новки і характер місцевості. Американці мали
абсолютну перевагу в повітрі, на морі та в засо-
бах вогневої підтримки, що змусило команду-
вання Народного фронту визволення (НФВ)
18 Горбулин В. Технологическое перевооружение Ук-
раи ны как щит от российской агрессии. https://ussi.
org.ua/analytics/tehnologycheskoe-perevooruzhenye-
ukrayni-kak-shhyt-ot-rossyjskoj-agressyy/; Гор бу лін В.
Використання космічної інформації в системі гео-
інформаційного забезпечення ухвалення уп рав лін-
ських рішень з питань національної безпеки та
оборони України. Вісник НАН України. 2021. № 9.
С. 3—10; Горбулін В., Бадрак В. Перезавантаження
системи оборони України як виклик часу. https://
lb.ua/news/2022/02/01/504314_perezavantazhennya
_sistemi_oboroni.html; Горбулін В., Мосов С. На слід-
ки мінних війн: український зріз. Оборонний вісник.
2021. № 11. С. 16—23.
цінностям, на яких тримається світове сус-
пільство. Запобігання цій загрозі потребує по-
переджувальної заборони САЗ, ураховуючи
жахливі наслідки застосування хімічної зброї
в Першій світовій війні, а також ядерного бом-
бардування Хіросіми та Нагасакі у Другій сві-
товій війні.
* * *
Які ж висновки випливають зі сказаного
вище для України, яка на сьогодні не має САЗ?
У разі можливого використання САЗ з боку
агресора проти України її відповідь має бути
асиметричною.
Питання про необхідність створення в Укра-
їні сучасного арсеналу для стримування мож-
ливої агресії з боку РФ, яка має новітні зраз-
ки озброєння та військової техніки, зокрема
й САЗ (прикладом може бути багатоцільовий
роботизований бойовий автомобіль «Уран-9»,
призначений для дистанційної розвідки та
вогневої підтримки різних завдань у міських
умовах), не є новим. Пропонувалися заходи як
організаційного, так і технічного характеру:
• проєкт національного спротиву, коли обо-
рона держави стає життєво необхідною потре-
бою і завданням для кожного українця;
• створення потужних кібервійськ для здій-
снення кібератак і проведення активних інфор-
маційно-психологічних операцій та інформацій-
ного маскування в інформаційному просторі;
• створення супутникового розвідувального
угруповання в інтересах інформаційного за-
безпечення сектору безпеки і оборони;
• створення потужних інформаційно-аналі-
тичних структур для оперативного аналізу си-
туацій у сфері розвитку іноземних армій, тех-
нологій та інновацій, а також у площині «сти-
кування» вітчизняної науки, промисловості та
військових;
• розвиток співпраці держави та приватно-
го сектору в інтересах пріоритетного розвитку
оборонних технологій, створення сучасних і
новітніх зразків озброєння та військової техні-
ки, в тому числі САЗ;
• формування повністю професійної, моти-
вованої та психологічно стійкої армії, готової
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (4)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
можливості використання противником опти-
ко-електронних засобів розвідки та наведення.
Аналогічні заходи іракці застосовували і під
час операції збройних сил США і Великої Бри-
танії в 2003 р.20.
Інший варіант асиметричних дій застосову-
вав американський спецназ у битві за перевал
Дебекка в Іраку в 2003 р. за відсутності арти-
лерійського озброєння. Це було перше відо-
ме використання протитанкового ракетного
комплексу FGM-148 Javelin. Було випущено
19 ракет, з яких 17 потрапили в ціль, знищив-
ши 2 танки Т-55, 8 бронетранспортерів МТ-ЛБ
і кілька вантажівок. Усі постріли здійснювали-
ся дистанційно на відстані близько 2200 м 21.
Аналогічне використання асиметричних дій
спостерігалося у війні об’єднаних збройних
сил НАТО проти Югославії в 1999 р., коли
югославські війська застосували низку ефек-
тивних заходів: повне інформаційне маскуван-
ня результатів натівських ракетно-авіаційних
ударів по інфраструктурі югославських військ;
завчасне оперативне й тактичне маскування на
всій території країни, враховуючи масове ви-
користання макетів зразків озброєння та вій-
ськової техніки (копії танків, літаків, зенітних
комплексів і навіть мостів) з наступним при-
хованим розміщенням на всій території країни
(за межами житлових секторів); створення за-
вад оптико-електронній апаратурі розвідки та
наведення на ціль (аерозольне маскування);
створення одночасного широкого «стовпа»
вогню з різних засобів вогневого ураження для
знищення авіаційної техніки противника в по-
вітрі (так було збито невидимий для радарів
американський літак F-117).
На жаль, досвід воєнних конфліктів сучас-
ності не було використано для завчасної підго-
товки України до ймовірної агресії з боку РФ.
Проте зараз українські війська широко застосо-
вують асиметричні дії, які стали можливими зо-
20 Мосов С. Аэрокосмическая разведка в современных
конфликтах. Киев: Румб, 2008.
21 Roblin S. Javelin: Why Russia Fears This Missile Built
To Kill Tanks. https://www.19fortyfive.com/2022/02/
javelin-why-russia-fears-this-missile-built-to-kill-
tanks/
Південного В’єтнаму використовувати парти-
занські способи ведення війни. Систематично
по обраних об’єктах противника завдавалися
удари силами від полку до дивізії, а після ви-
конання завдання в’єтнамці оперативно від-
ходили на попередньо підготовлені та добре
замасковані бази в джунглях чи гірській міс-
цевості. Така тактика змусила американське
командування тримати в опорних пунктах
значні гарнізонні сили, але їх часто блокували
партизани та частини НФВ. Ця війна відбува-
лася без формування фронтів, із широким за-
стосуванням диверсій, влаштуванням засідок.
В’єтнамські війська намагалися не вступати
в пряме бойове зіткнення з противником, що
тримало американські війська в постійному
напруженні і не давало їм можливості розгро-
мити головні сили НФВ 19.
Нинішня війна в Україні, попри істотні від-
мінності від війни у В’єтнамі, все ж має низку
подібних ознак, пов’язаних насамперед з реа-
ліями загальнонаціонального спротиву, засто-
суванням асиметричних дій, численними при-
кладами героїзму, патріотизму і самовідданос-
ті українського народу, що безумовно впливає
на хід бойових дій і дозволяє давати збройну
відсіч противнику.
Спираючись на досвід локальних воєн і
збройних конфліктів сучасності, можна ви-
окремити певний арсенал асиметричних дій.
Так, під час війни в Іраку 1991 р. з боку ірак-
ських військ було використано низку заходів:
завчасно підготовлені підземні місця для опе-
ративного укриття мобільних ОТР «Скад»
після завдання ними ударів по об’єктах про-
тивника; створення великої кількості маке-
тів ОТР «Скад» для введення противника в
оману; завчасне оперативне і тактичне маску-
вання з використанням гумових макетів тан-
ків, літаків, фальшивих аеродромів, вогневих
позицій, радіотехнічних мереж з одночасним
створенням фальшивих демаскуючих ознак у
різних діапазонах довжин хвиль електромаг-
нітного спектра; вміле врахування погодних
умов (піщані та пилові бурі), що обмежувало
19 Локальные войны: История и современность. Под
ред. И.Е. Шаврова. Москва: Воениздат, 1981.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 4 11
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
крема й завдяки своєчасній військовій допомозі
з боку США та деяких країн Європи. Це дис-
танційна боротьба з наземними засобами ППО,
РЕБ і РЕП, бронетехнікою, автомобільною тех-
нікою, завдання ударів по місцях скупчення
військ, об’єктах тилу та іншій інфраструктурі
противника з використанням протитанкового
ракетного комплексу FGM-148 Javelin; бороть-
ба з бойовими і транспортними гелікоптерами
за допомогою комплексного й одночасного ви-
користання кількох ПЗРК з різних ракурсів і
ствольної зенітної артилерії; використання осо-
бливостей місцевості для дій, аналогічних пар-
тизанським, та для оперативного маскування;
мінування шляхів відходу військ для зниження
темпів наступу противника; диверсійні дії в
тилу противника та влаштування засідок для
знищення живої сили, озброєння та військової
техніки, засобів матеріально-технічного забез-
печення, автоколон з боєприпасами, паливно-
мастильними матеріалами, продовольством і
запчастинами; інформаційне маскування ре-
зультатів ракетно-авіаційних ударів противни-
ка по військовій інфраструктурі та українських
військах (що досить складно забезпечити в умо-
вах міста, враховуючи високу активність укра-
їнців у соціальних мережах); здійснення кібера-
так і проведення активних інформаційно-пси-
хологічних операцій в інформаційному інтер-
нет-просторі тощо.
На завершення варто нагадати відому ла-
тинську фразу, авторство якої приписують
римському історику Корнелію Непоту: si vis
pacem, para bellum — бажаєш миру, готуйся до
війни. Причому в українських реаліях слід до-
дати «ретельно готуйся».
Volodymyr P. Horbulin
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ARMED STRUGGLE IN THE CONTEXT OF THE FOURTH INDUSTRIAL REVOLUTION
The article shows that the fourth industrial revolution marked the beginning of formation a powerful scientific, technical
and industrial landscape for a qualitatively new arms race, the essence of which is to create autonomous lethal weapons
based on artificial intelligence - killer robots that can completely replace humans on the battlefield. Such weapons can
dramatically change the nature of war, as well as affect the attitude to it as a social phenomenon. The negative aspects of
the creation of deadly autonomous weapons and the likelihood of threats to geopolitical stability in the world are consid-
ered. The author also considers what asymmetric actions Ukraine can use during the current aggression of the Russian
Federation.
|