Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні
16 листопада 2005 року на базі Інституту загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ) ім. В.І. Вернадського НАН України відбулася сесія наукової ради з проблеми “Неорганічна хімія” НАН України. Проведення сесії було приурочено до 70-річчя академіка С.В. Волкова, голови наукової ради і директора ІЗНХ....
Збережено в:
Дата: | 2006 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2006
|
Назва видання: | Украинский химический журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185137 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні / Л. Коваль // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 2. — С. 124-125. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-185137 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1851372022-09-03T01:26:46Z Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні Коваль, Л. Информация. Хроника 16 листопада 2005 року на базі Інституту загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ) ім. В.І. Вернадського НАН України відбулася сесія наукової ради з проблеми “Неорганічна хімія” НАН України. Проведення сесії було приурочено до 70-річчя академіка С.В. Волкова, голови наукової ради і директора ІЗНХ. 2006 Article Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні / Л. Коваль // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 2. — С. 124-125. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185137 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Информация. Хроника Информация. Хроника |
spellingShingle |
Информация. Хроника Информация. Хроника Коваль, Л. Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні Украинский химический журнал |
description |
16 листопада 2005 року на базі Інституту загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ) ім. В.І. Вернадського НАН України відбулася сесія наукової ради з проблеми “Неорганічна хімія” НАН України. Проведення сесії було приурочено до 70-річчя академіка С.В. Волкова, голови наукової ради і директора ІЗНХ. |
format |
Article |
author |
Коваль, Л. |
author_facet |
Коваль, Л. |
author_sort |
Коваль, Л. |
title |
Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні |
title_short |
Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні |
title_full |
Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні |
title_fullStr |
Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні |
title_full_unstemmed |
Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні |
title_sort |
нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в україні |
publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
publishDate |
2006 |
topic_facet |
Информация. Хроника |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185137 |
citation_txt |
Нові досягнення з фізико-неорганічної хімії в Україні / Л. Коваль // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 2. — С. 124-125. — укр. |
series |
Украинский химический журнал |
work_keys_str_mv |
AT kovalʹl novídosâgnennâzfízikoneorganíčnoíhímíívukraíní |
first_indexed |
2025-07-16T05:39:56Z |
last_indexed |
2025-07-16T05:39:56Z |
_version_ |
1837780851655442432 |
fulltext |
ИНФОРМАЦИЯ . ХРОНИКА
НОВІ ДОСЯГНЕННЯ З ФІЗИКО-НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ В УКРАЇНІ
(Сесія наукової ради з проблеми "Неорганічна хімія" НАН України)
16 листопада 2005 року на базі Інституту загальної
та неорганічної хімії (ІЗНХ) ім. В.І. Вернадського НАН
України відбулася сесія наукової ради з проблеми “Неор-
ганічна хімія” НАН України. Проведення сесії було приу-
рочено до 70-річчя академіка С.В. Волкова, голови нау-
кової ради і директора ІЗНХ.
У роботі сесії взяли участь більше ста науковців з
багатьох міст України, а також Москви, Єкатеринбурга та
Зейберсдорфу (Австрія). Серед учасників сесії було багато
учнів та представників наукової школи С.В. Волкова.
У вступному слові С.В. Волков відзначив, що суча-
сні дослідження в галузі неорганічної і, зокрема, фізико-
неорганічної хімії займають значне місце в тематиці до-
сліджень науковців України і розвиваються в декількох на-
прямах, серед яких основними є:
– хімія координаційних сполук (у всіх її проявах), яка,
по можливості, демонструє концептуальну послідов-
ність свого функціонального розвитку: синтез—склад —
будова—властивості—функція;
– хімія твердого тіла, що традиційно розвивається від
синтезу нових неорганічних сполук до одержання матері-
алів із заданими властивостями;
– розробка прогресивних технологій переробки мі-
неральної або вторинної сировини з метою вилучення
цінних компонентів;
– вирішення інших актуальних задач, пов’язаних з
екологією нашого оточення, які мають відповідати кон-
цепції "green" хімії.
Більшість представлених наукових доповідей охоп-
лювала саме ці основні напрями фізико-неорганічної хімії.
Про нові результати у синтезі і перспективи застосу-
вання нових комплексів платинових металів з гідразона-
ми саліцилового ряду йшлося у змістовній доповіді чл.-кор.
НАН України В.І. Пехньо, к.х.н. С.І. Орисик, Л.М. Рибачук.
Ними синтезовано численні нові координаційні сполуки
Ru (III), Rh (III) і Pd (II) з похідними гідразонів саліци-
лового альдегіду і охарактеризовано їх методами хімічного
аналізу, коливальної, електронної, ЯМР-спектроскопії і
термогравіметрії. Встановлено, що тип координаційних
сполук та їх будова залежать від метала-комплексоутво-
рювача та форми ліганду, яка, в свою чергу, визначається
умовами проведення синтезу. Продемонстрована можли-
вість застосування комплексів при спектрофотометрично-
му аналізі визначення Ru, Rh і Pd, а також при розробці
нових препаратів медицинського призначення.
Доповідь академіка В.В. Скопенка та проф. І.О. Фри-
цького "Ієрархічна самоорганізація нанорозмірних об-
мінних кластерів" (Київський національний університет
ім. Тараса Шевченка) була присвячена огляду методів
синтезу, які застосовуються для одержання нових висо-
коядерних нанорозмірних обмінних кластерів. Одним з
найбільш перспективних методів одержання таких сис-
тем є використання процесів ієрархічної самоорганіза-
ції у розчині. При цьому підході як реагенти викори-
стовуються заздалегідь синтезовані "конструкційні бло-
ки", що при агрегації можуть утворювати високоядерні
дискретні молекули. Ієрархічна самоорганізація у роз-
чині може перебігати за двома напрямками: нарощуван-
ня за принципом "шар за шаром" та агрегація відносно
великих блоків у мультиядерну структуру. У доповіді
представлено оригінальні результати синтезу, структур-
них та магнетохімічних досліджень нових високоядерних
молекулярних систем, узагальнено основні принципи ди-
зайну молекулярних магнітних матеріалів.
"Рідкокристалічні розплави і стекла в йоннопобудо-
ваних органічних системах" — тема доповіді д.х.н. Т.А.
Мирної (ІЗНХ). Йонні рідкокристалічні розплави алка-
ноатів металів — це новий клас упорядкованих йон-
них рідин, які поєднують в собі властивості звичайних
йонних рідин і рідких кристалів. У доповіді проаналізо-
вано результати наукових досліджень з фізичної хімії
сольових систем з органічними йонами, в яких можливе
утворення рідкокристалічних розплавів і стекол. Пока-
зані можливості використання йонних рiдких кристалів
і стекол як матриць для стабілізації та орієнтації нано-
часток у нанотехнології, а також як середовища для
голографічного запису інформації.
У доповіді проф. В.В. Павліщука і К.С. Гавриленко
"Новий шлях одержання поліядерних комплексів з
магнітним обміном: редокс-генерування карбоксилатних
лігандів “in situ” (Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писар-
жевського НАН України) значна увага була приділена
принципам фізико-неорганічної хімії, закладеним у 1981
році С.В. Волковим, а саме розглядові фізико-хімічних
факторів, які впливають на число йонів металів і на топо-
логію утворюваного ними в процесі зборки поліядерного
каркасу. Зокрема, показано, що використання реакцій з
переносом електрона приводить до утворення інших полі-
ядерних комплексів, ніж у випадку реакцій нуклеофільного
заміщення. Виявлено, що в малополярних розчинниках са-
мозборка поліядерного кістяка йде з виділенням комп-
лексів з високим числом атомів у каркасі, а підвищення
полярності розчинника дозволяє одержувати поліядерні
комплекси з меншою "ядерністю". Дослідження магне-
тохімічного поводження отриманих сполук показали, що
для одержання "молекул-магнітів" необхідно одночасне
виконання трьох умов: молекула повинна володіти ви-
соким спіновим моментом в основному стані; у молеку-
лі повинен здійснюватися значний феро магнітний обмін
та існувати значна магнітна анізотропія.
Серед розмаїття перспективних матеріалів для на-
півпровідникового матеріалознавства важливе місце по-
сідають складні сполуки та тверді розчини на їх основі,
що утворюються у халькогенiдних та галогенідних систе-
мах. Систематичні дослідження у цьому напрямі про-
водяться науковцями Ужгородського національного та
Волинського державного університетів України. Ними бу-
ли представлені дві доповіді. Про особливостi синтезу
124 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 2
i одержання монокристалiв складних халькогенiдiв лу-
жних металiв розповів проф. Є.Ю. Переш. Про складні
купрумвмісні халькогеніди як перспективні матеріали
для сонячних елементів йшлось у доповіді проф. І.Д.
Олексеюка та доц. О.В. Парасюка.
Результати розробки нових матеріалів для інтерфе-
ренційних оптичних покриттів і люмінофорів для ре-
гістрації нейтронного випромінювання на основі склад-
них сполук (оксидів, галогенідів, сульфідів) лантанідів
та s-, p-, d-металів були представлені в доповіді профе-
сорів Н .П . Єфрюшиної та В.Ф. Зінченка (Фізико-хімічний
інститут ім. О.В. Богатського НАН України). В основу
створення матеріалів покладено уявлення про стабілі-
зацію валентного стану Ln (III) і Ln (II) в залежності
від типу координації. Розроблені матеріали по оптичним
і експлуатаційним властивостям покриттів, які одержу-
ють з цих матеріалів, набагато (на порядок і більше) пе-
ревищують стандартні взірці.
У виступі проф. В.М . Плахотника та доц. Л.А. Яри-
шкіної (Дніпропетровський національний університет
залізничного транспорту ім. академіка В.А. Лазаряна)
йшлося про використання хімічних та фізико-хімічних
процесів для вирішення актуальних задач сучасності —
забезпечення екологічної безпеки, зокрема, на транспор-
ті. Розглянуто масштаби впливу екологічних наслідків
на навколишнє середовище під час транспортних аварій
з небезпечними вантажами і намічено шляхи їх ліквідації.
Доповідь проф. Ю.В. Холіна (Харківський націона-
льний університет ім. В.М . Каразіна) стосувалась орга-
но-кремнеземних гібридних матеріалів. Проведено порів-
няння властивостей гібридних матеріалів з іммобілізова-
ними органічними лігандами, одержаними золь–гель
методом та за допомогою хімічної модифікації поверхні
кремнезему і нековалентного закріплення реагентів.
Використання нового, більш точного методу оцінки енер-
гетичної неоднорідності поверхні дозволило встановити,
що ефекти енергетичної неоднорідності менш значущі
для золь–гель матеріалів, ніж для інших типів гібрид-
них матеріалів. На прикладі матеріалу із закріпленим
барвником ксиленоловим оранжевим продемонстровано
ефективність використання гібридних матеріалів для
тестового відкриття та визначення йонів важких металів.
Професор Р.Є. Гладишевський (Львівський наці-
ональний університет ім. І. Франка) у своїй доповіді пред-
ставив результати досліджень науковців кафедри неор-
ганічної хімії по вивченню умов утворення кристалічної
структури, фізичних властивостей сполук і пошуку областей
можливого їх застосування. Зокрема, визначено модульо-
вані неспіввимірні структури високотискової модифіка-
ції простої речовини Sb і тетрарної сполуки в системі
Pr—Ni —Al—Ge, композитні структури надпровідни-
ків у системі Bi—Sr—Ca—Cu—O, а також серію нових
структурних типів інтерметалідів рідкісноземельних
металів; вивчено реакції, які відбуваються в надпровід-
них стрічках MgB2/Fe при їхній термічній обробці; роз-
роблено метод підвищення ефективності сцинтилятора
PbWO4; встановлено перехід від напівпровідникового до
металічного характеру електропровідності в межах непе-
рервного твердого розчину TiCoSb—TiNiSb, запропо-
но- вано нові анодні матеріали для літієвих та метал-
гідрид-них хімічних джерел струму.
У доповіді проф. В.В. Приседського (Донецький на-
ціональний технічний університет) були наведені прик-
лади незвичайного розвитку дифузійної зони у твердо-
фазних реакціях синтезу простих та складних оксидів:
фрагментація — розбивка зони на хаотично розподілені
блоки зерен Cu2O, оточені щільними шарами Cu (висо-
котемпературне окиснювання міді), і розшарування за
рахунок мимовільного поширення компонента, що ди-
фундує за межі реакційної зони (взаємодія в небінарно-
му розрізі системи BaO—Y2O3—CuO). Використання
прекурсорів, обраних так, щоб усунути негативний вплив
зазначених ефектів на протікання реакції, дозволяє зна-
чно прискорити твердофазний синтез купратів.
Доповідь професорів В.Ф. Шульгіна та Г.М. Ларіна
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернад-
ського, Сімферополь; ІЗНХ РАН , Москва) була присвя-
чена аналізу особливостей будови та дослідженню мето-
дом ЕПР властивостей спейсерированих димерів міді (II)
— сполук, що містять два катіони металу, координаційні
поліедри яких зв’язані аліфатичним містком (спейсером).
Отримані результати можна використати при цілеспря-
мованому синтезі нових координаційних сполук із перед-
баченими магнітними, каталітичними властивостями,
при розробці механізмів високотемпературної надпро-
відності мідьвмісних керамік та ін.
Учениця академіка С.В. Волкова доктор О.Б. Ба-
бушкіна (Австрійський науковий центр, Зейберсдорф) у
своїй доповіді "FTIЧ, FTIЧ-емісійна спектроскопія та
електрохімія танталу (V) в йонних рідинах" розповіла про
синтез йонної рідини 1-бутил–1-метил-1-пиролідиній хло-
рид, яка разом із TaCl5 була використана для електро-
хімічного осадження танталових покриттів при темпера-
турі оточуючого середовища. Методом ІЧ-спектроско-
пії з Фур’є-перетворюванням досліджено механізм осад-
ження. Встановлено утворення комплексів TaCl6– та дея-
ких оксохлоридних комплексів Ta (V) з містковими кис-
невими зв’язками Та–О–Та.
У дискусії та заключному слові голова наукової
ради академік С.В. Волков дав високу оцінку представ-
леним доповідям та побажав усім науковим колективам
і окремим науковцям гостріше відчувати тенденції роз-
витку хімічної науки та виділяти нові перспективні нап-
рями. Для цього було запропоновано провести анке-
тування пріоритетних напрямів розвитку фізико-неор-
ганічної хімії, при можливості кооперуватися в користу-
ванні наявним сучасним устаткуванням, сприяти коор-
динації наукових досліджень. Наукова рада, в свою чер-
гу, буде продовжувати координацію робіт, сприяти спів-
робітництву між науковцями та підвищенню рівня нау-
кових робіт, проводити аналіз стану сучасних напрямів
і методологічно та консультативно впливати на розвиток
пріоритетних фундаментальних та прикладних дослід-
жень у галузі фізико-неорганічної хімії.
Наступну виїзну сесію ради з неорганічної хімії
заплановано провести у другій половині 2006 року.
Л. Коваль, канд. хім. наук
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т . 72, № 2 125
|