Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.)
На засіданні Президії НАН України 23 березня 2022 року розглядалися такі питання: про оцінювання масштабів і наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова); ядерний тероризм Російської Федерації в Україні — виклик для світової безпеки...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185170 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 3-6. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185170 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1851702022-09-06T01:26:05Z Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 23 березня 2022 року розглядалися такі питання: про оцінювання масштабів і наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова); ядерний тероризм Російської Федерації в Україні — виклик для світової безпеки (доповідач — академік НАН України А.В. Носовський); кадрові та поточні питання. 2022 Article Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 3-6. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185170 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Офіційний розділ Офіційний розділ |
| spellingShingle |
Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) Вісник НАН України |
| description |
На засіданні Президії НАН України 23 березня 2022 року розглядалися такі питання: про оцінювання масштабів і
наслідків вимушених зовнішніх
міграцій населення України
(доповідач — академік НАН
України Е.М. Лібанова); ядерний тероризм Російської
Федерації в Україні — виклик для
світової безпеки (доповідач —
академік НАН України
А.В. Носовський); кадрові та поточні питання. |
| format |
Article |
| title |
Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) |
| title_short |
Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) |
| title_full |
Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) |
| title_fullStr |
Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) |
| title_full_unstemmed |
Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) |
| title_sort |
із зали засідань президії нан україни (23 березня 2022 р.) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Офіційний розділ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185170 |
| citation_txt |
Із зали засідань Президії НАН України (23 березня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 3-6. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-07-16T05:42:25Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:42:25Z |
| _version_ |
1837781007784214528 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 3
ОФІЦІЙНИЙОФІЦІЙНИЙ
РОЗДІЛРОЗДІЛ
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ
ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
23 березня 2022 року
Засідання Президії НАН України 23 березня 2022 р., яке про-
ходило в режимі відеоконференції під головуванням президен-
та НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього,
розпочалося хвилиною мовчання на вшанування пам’яті воїнів
Збройних Сил України та всіх українців, які загинули у війні
Росії проти України.
Під час засідання члени Президії НАН України заслуха-
ли доповідь академіка-секретаря Відділення економіки НАН
України, директора Інституту демографії та соціальних дослі-
джень ім. М.В. Птухи НАН України академіка НАН України
Елли Марленівни Лібанової, присвячену попереднім оцінкам
масштабів і наслідків вимушених зовнішніх міграцій населен-
ня України (стенограму див. на с. 17).
У доповіді зазначено, що внаслідок воєнної агресії з боку Ро-
сійської Федерації за період з 24 лютого 2022 р. вимушеними
переселенцями стали понад 12 млн українців, більш як 3 млн з
них виїхали за кордон. Зважаючи на те, що до початку війни за
кордоном уже перебувало близько 3,5 млн наших співвітчиз-
ників, питання повернення з-за кордону українців після війни
стає чи не найважливішим у контексті збереження української
нації.
Зовнішньоміграційна хвиля, викликана воєнним вторгнен-
ням Росії на територію України, порівняно з попередніми
хвилями має зовсім інший статево-віковий склад — це пере-
важно жінки з дітьми, особи похилого віку і зовсім незначна
кількість чоловіків працездатного віку. Країни — партнери
України, що приймають українських біженців, здійснюють
колосальний обсяг робіт з розміщення вимушених переселен-
ців. Так, від 24 лютого 2022 р. тільки українсько-польський
кордон перетнуло близько 2 млн осіб, у Німеччині на сьогод-
• Про оцінювання масштабів і
наслідків вимушених зовнішніх
міграцій населення України
(доповідач — академік НАН
України Е.М. Лібанова)
• Ядерний тероризм Російської
Федерації в Україні — виклик для
світової безпеки (доповідач —
академік НАН України
А.В. Носовський)
• Кадрові та поточні питання
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
ні офіційно зареєстровано вже понад 230 тис.
вимушених переселенців з України, але за
прогнозами уряду ФРН найближчим часом
ця кількість може зрости до 1 млн осіб. Зна-
чний обсяг допомоги щодо розміщення ви-
мушених переселенців надають Чехія, Руму-
нія, Молдова, Словаччина, Угорщина та інші
країни.
Необхідно розрізняти два типи вимушено
переміщених українських громадян за кордо-
ном: 1) особи, які отримують юридичний ста-
тус біженця та відповідне соціальне забезпе-
чення; 2) особи, що мають тимчасовий захист.
Більшість українців скористалися другим ти-
пом правового регулювання. Цей статус виник
унаслідок трансформації країнами ЄС безвізо-
вого режиму з Україною та збільшення термі-
ну перебування на їхній території до 1 року з
подальшою можливістю його подовження до 2
років. Українцям, що мають тимчасовий захист
у країнах ЄС, надаються права на отримання
матеріальної допомоги, працевлаштування,
медичне страхування, оформлення дітей до за-
кладів освіти тощо.
Зважаючи на безпрецедентну кількість ви-
мушено переміщених осіб, питання повернен-
ня їх в Україну стає одним з головних у пере-
ліку завдань зі збереження української нації
та повоєнного відновлення країни. За різними
оцінками, на сьогодні повернутися до Украї-
ни прагнуть від 60 до 90 % вимушених пере-
селенців, однак ці наміри висловлюють люди
в стресовому стані та на хвилі патріотичного
єднання. З огляду на те, що серед біженців ба-
гато осіб з високим рівнем кваліфікації (лікарі,
медичні сестри, викладачі, вихователі тощо),
яких не вистачає в країнах ЄС, тривалий час їх
перебування поза межами України збільшува-
тиме ризики неповернення.
Найголовнішим стимулом для повернен-
ня вимушених переселенців має стати швид-
ке повоєнне відновлення економіки України,
створення великої кількості нових робочих
місць з гідним рівнем заробітної плати, за-
провадження програм професійної перепід-
готовки кадрів, відновлення та розвиток інф-
раструктури тощо. У повоєнний час окрему
роль має бути відведено соціальному діалогу
та консенсусній угоді між суспільством, біз-
несом і державою, зокрема щодо соціально
справедливого економічного розвитку, рів-
ного доступу громадян до суспільних благ
та природної ренти, безпечного і захищено-
го існування кожної особистості та соціуму
загалом.
В обговоренні доповіді взяли участь ди-
ректор Головної астрономічної обсервато-
рії НАН України академік НАН України
Я.С. Яцків; голова Донецького наукового
центру НАН України та МОН України, ди-
ректор ДУ «Інститут економіко-правових до-
сліджень ім. В.К. Мамутова НАН України»
член-кореспондент НАН України В.А. Усти-
менко; віцепрезидент НАН України член-
кореспондент НАН України О.О. Рафаль-
ський; в.о. академіка-секретаря Відділення бі-
охімії, фізіології і молекулярної біології НАН
України академік НАН України С.В. Коміса-
ренко; директор ДУ «Інститут економіки та
прогнозування НАН України» академік НАН
України В.М. Геєць.
* * *
Далі члени Президії НАН України за-
слухали доповідь директора Інституту про-
блем безпеки атомних електростанцій НАН
України академіка НАН України Анатолія
Володимировича Носовського «Ядерний те-
роризм Російської Федерації в Україні — ви-
клик для світової безпеки» (стенограму див.
на с. 24).
24 лютого 2022 р. стався воєнний напад
Російської Федерації на Україну. Того самого
дня всі об’єкти Державного спеціалізовано-
го підприємства «Чорнобильська АЕС», що
знаходяться у зоні відчуження, було захопле-
но російськими військами. 4 березня 2022 р.
російські військові обстріляли Запорізьку
АЕС, внаслідок чого на території станції ви-
никла пожежа, а потім збройні сили Росій-
ської Федерації захопили м. Енергодар та
майданчик ЗАЕС. 6 березня 2022 р. під об-
стріли російської артилерії потрапила дослід-
ницька ядерна підкритична установка «Дже-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 5
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
рело нейтронів», розташована на майданчику
ННЦ «Харківський фізико-технічний інсти-
тут».
Ці приклади демонструють, що Росій-
ська Федерація ігнорує міжнародне право,
втручаючись в управління безпекою АЕС
України, свідомо руйнуючи фізичні бар’єри
ядерних об’єктів України. АЕС, як і будь-які
інші ядерні установки, не розраховані на екс-
плуатацію в умовах бойових дій, їх бомбар-
дування може призвести до тяжких радіа-
ційних наслідків із забрудненням прилеглих
територій.
Своїми діями із захоплення ядерних об’єк-
тів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС,
обстрілами дослідницької ядерної установ-
ки «Джерело нейтронів» у Харкові Росія
порушує всі принципи міжнародної ядер-
ної безпеки, створюючи загрозу радіаційних
аварій.
У цій ситуації Міжнародне агентство з атом-
ної енергії (МАГАТЕ), обмежившись, на жаль,
лише стурбованими зверненнями до світової
спільноти і не засудивши злочинні дії РФ, про-
демонструвало свою неспроможність протиді-
яти актам ядерного тероризму. Тому важливим
напрямом наукової дипломатії та міжнародної
діяльності НАН України на період воєнного
стану є широке інформування світової спіль-
ноти, зокрема наукової, про вкрай небезпечні
дії Російської Федерації стосовно атомних
електростанцій та інших ядерних об’єктів
України, що створює реальні загрози світовій
ядерній безпеці.
Президія НАН України доручила Відді-
ленню фізико-технічних проблем енергетики
НАН України та Відділенню ядерної фізики і
енергетики НАН України спільно з Відділом
міжнародних зв’язків НАН України підготу-
вати заклики до міжнародних та зарубіжних
організацій щодо визнання таких дій з боку
Російської Федерації актами ядерного теро-
ризму.
В обговоренні доповіді взяли участь пре-
зидент НАН України академік НАН України
А.Г. Загородній та директор Українського гід-
рометеорологічного інституту ДСНС Украї-
ни та НАН України член-кореспондент НАН
України В.І. Осадчий.
* * *
Далі члени Президії НАН України обгово-
рили питання подальшої діяльності Націо-
нальної академії наук України у складі Між-
народної асоціації академій наук (МААН).
На попередньому засіданні Президії НАН
України, 17 березня 2022 р., було розглянуто
та схвалено звернення НАН України до керів-
ництва МААН із закликом чітко висловити
свою позицію і засудити нічим не спровокова-
ну воєнну агресію Російської Федерації проти
України. У своїй відповіді МААН фактично
дистанціювалася від будь-якого засудження
дій російського агресора. Асоціація ніяк не
відреагувала на бомбардування мирних міст та
руйнування цивільної, зокрема наукової, інф-
раструктури, не висловила жодної підтримки
на адресу Національної академії наук України,
українських громадян та нашої держави. Така
позиція МААН докорінно відрізняється від
позиції величезної кількості міжнародних на-
укових організацій, об’єднань, дослідницьких
центрів, зарубіжних академій наук, окремих
учених і просто людей доброї волі, які засуди-
ли російську воєнну агресію проти мирної кра-
їни й висловили свою підтримку Національній
академії наук України та всьому українському
народу.
З огляду на це Президія НАН України од-
ноголосно прийняла рішення про вихід Наці-
ональної академії наук України зі складу Між-
народної асоціації академій наук.
* * *
Члени Президії НАН України розглянули
також низку поточних питань:
• прийняли рішення про відтермінування
весняної сесії Загальних зборів НАН Укра-
їни та сесій загальних зборів відділень НАН
України до припинення дії воєнного стану в
Україні;
• схвалили започаткування цільової про-
грами наукових досліджень НАН України
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
«Створення біоматеріалів та наукових основ
їх застосування в реконструктивно-відновлю-
вальній медицині» на 2022—2026 рр.;
• затвердили заяву Президії НАН Украї-
ни про спростування повідомлень російських
ЗМІ та урядових кіл Російської Федерації про
нібито наявність в Україні лабораторій з роз-
роблення біологічної зброї;
• заслухали інформацію академіка НАН Ук-
раї ни Я.С. Яцківа про здійснення науково-ви-
давничої діяльності НАН України в нових умо-
вах;
• обговорили питання про заходи з віднов-
лення (відбудови) об’єктів майнового комп-
лексу НАН України, які були пошкоджені в
результаті збройної агресії Російської Федера-
ції проти України.
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
|