Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)

На засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року розглядалися такі питання: про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (доповідач — академік НАН України В.М. Геєць); особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською конти...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Офіційний розділ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185171
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 7-11. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185171
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1851712022-09-06T01:25:59Z Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року розглядалися такі питання: про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (доповідач — академік НАН України В.М. Геєць); особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою (доповідач — академік НАН України О.В. Кириленко); кадрові та поточні питання. 2022 Article Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 7-11. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185171 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Офіційний розділ Офіційний розділ
spellingShingle	Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.) Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року розглядалися такі питання: про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (доповідач — академік НАН України В.М. Геєць); особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою (доповідач — академік НАН України О.В. Кириленко); кадрові та поточні питання.
format	Article
title	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (30 березня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Офіційний розділ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185171
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 7-11. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-07-16T05:42:29Z
last_indexed	2025-07-16T05:42:29Z
_version_	1837781012054016000
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 7 ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 30 березня 2022 року Засідання Президії НАН України 30 березня 2022 р. відбулося в режимі відеоконференції під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Члени Президії НАН України заслухали доповідь директо- ра Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академіка НАН України Валерія Михайловича Гейця, в якій було наведено оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії Російської Федерації (стенограму див. на с. 30). На сьогодні є вже велика кількість попередніх оцінок та про- гнозів щодо втрат економіки України внаслідок збройної агресії РФ, підготовлених міжнародними фінансовими інституціями, рейтинговими агенціями, державними органами України тощо. За їхніми даними, обсяги втрат економіки України у 2022 р. коливаються від 15 до 50 % ВВП порівняно з минулим роком. Безпосереднє скорочення ВВП України спричиняють руй- нування виробничих потужностей, житлового і нежитлового фонду, транспортної та соціальної інфраструктур; обмеження використання національного земельного фонду внаслідок його часткової окупації та шкоди, завданої мінуванням і обстрілами; скорочення частки робочої сили, зайнятої у продуктивному виробництві; зменшення обсягу споживчих витрат населення; переорієнтація державних видатків на користь сфер, прямо не пов’язаних з виробництвом ВВП; зростання рівня інфляції, боргових зобов’язань та знецінення національної валюти; пря- мі та суміжні інвестиційні втрати; зростання цін на енергоре- сурси; зниження якості людського капіталу через демографічні втрати та психологічні травми тощо. Прямі та опосередковані економічні втрати України визна- чатимуться також глобальними факторами, такими як упо- вільнення світової економіки внаслідок руйнації налагодже- них товарно-збутових ланцюгів, зростання цін на сировину та енергоресурси, зокрема у зв’язку з посиленням загальних між- • Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (доповідач — академік НАН України В.М. Геєць) • Особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою (доповідач — академік НАН України О.В. Кириленко) • Кадрові та поточні питання 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ народних ризиків, підвищенням рівня світової конфронтації та нарощуванням оборонних ви- трат. Сценарний обрахунок можливих еконо- мічних втрат України, здійснений фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України, попередньо визначає втрати України в обсязі від 22 до 46 % ВВП за різними сцена- ріями, а також втрати промислового виробни- цтва — 50 %, експортних надходжень — 48 %, капітальних інвестицій — 45 %. Значні втрати пов’язані з колосальною кількістю вимушених переселенців (понад 10 млн осіб), з яких понад 3,5 млн перетнули кордони України. За попередніми даними професійних ана- літичних агенцій, за перші три тижні повно- масштабного вторгнення РФ зупинили роботу від 60 до 80% підприємств України. Загрозли- вих масштабів набувають також втрати еколо- гічного характеру. Завдяки програмі Кабінету Міністрів України та Мінекономіки щодо тим- часового переміщення підприємств з постраж- далих регіонів станом на 23.03.2022 переміще- но 50 підприємств. Загальна кількість заявок на переміщення становить близько 900. Війна в Україні позначається і на глобально- му постачанні продовольства. Україна забезпе- чувала близько 10 % світового обсягу експорту пшениці, майже 16 % кукурудзи, близько 55 % світової торгівлі соняшниковою олією, від поставок українського зерна залежать понад 400 млн людей у світі. З початку активної фази збройної агресії РФ світові ціни на продукти харчування підвищилися в середньому на 6 %, але ціни на пшеницю виросли на 90 %, кукуру- дзу — на 40 %. Зростають також світові ціни на нафту, ву- гілля, газ. Для багатьох країн війна гостро по- ставила питання про необхідність мінімізації залежності від Росії щодо імпорту ключових енергоносіїв. Посилення енергобезпеки знову стає базовим імперативом енергетичної полі- тики у світі, підтвердженням чого є, зокрема, термінове розроблення програми Європей- ського Союзу REPower EU, спрямованої на ди- версифікацію зовнішніх поставок газу завдяки збільшенню імпорту скрапленого та трубопро- відного газу від неросійських постачальників; пришвидшення досягнення промислових об- сягів використання біометану та водню; при- скорення темпів скорочення частки викопного палива в кінцевому споживанні завдяки під- вищенню енергоефективності та збільшенню частки відновлюваних джерел енергії. В енергетичному секторі України продо- вження ринкових реформ та реалізація заяв- лених раніше стратегічних цілей, пов’язаних з декарбонізацією, відійшли на другий план, поступившись першочерговому завданню енергетики воєнного часу — мобілізації та оптимізації використання наявних ресурсів для забезпечення надійного енергопостачання. Зусилля уряду та енергетичних компаній сьо- годні спрямовані передусім на оперативне від- новлення поставок енергії, безперебійне пали- возабезпечення електростанцій, налагодження нових логістичних ланцюжків імпорту енерго- ресурсів, контроль за ціновою ситуацією, під- тримку фінансового стану енергокомпаній, до- тримання норм радіаційної безпеки. Крім оперативного державного планування, іншою важливою складовою економічної по- літики воєнного часу є розроблення стратегіч- ного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післяво- єнного соціоекономічного розвитку, до роботи над яким обов’язково мають долучитися вчені НАН України. * * * Далі члени Президії НАН України заслуха- ли доповідь академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України, директора Інституту електродина- міки НАН України академіка НАН України Олександра Васильовича Кириленка про особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з єв- ропейською континентальною енергетичною системою (стенограму див. на с. 39). У доповіді йшлося про унікальну для Укра- їни подію, яка сталася наприкінці лютого 2022 р. і пов’язана з переходом ОЕС України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 9 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ на режим повної синхронізації з європейською енергетичною мережею ENTSO-E і відокрем- лення її від енергетичних систем Росії та Біло- русі. У 2017 р. у Брюсселі було підписано Уго- ду про умови приєднання української енер- гетичної системи до ENTSO-E, яка визна- чила низку зобов’язань української сторони для об’єднання ОЕС України з європейською енергетичною мережею. Передбачалося, що перехід систем на синхронну роботу має від- бутися до 2025 р. Пізніше було встановлено конкретну дату — 2023 р. Основними науково-технічними завдан- нями інтеграції ОЕС України з енергетичним простором ENTSO-E були забезпечення стій- кості режимів та надійності електропостачан- ня споживачів в ОЕС України; підтримання необхідної напруги та реактивної потужності на рівні як магістральних, так і розподіль- них електричних мереж; подолання «вузьких місць» в ОЕС України; зняття обмежень з ви- дачі потужності прикордонними електрични- ми станціями і гармонізація підходів до розра- хунків динамічних режимів роботи енергосис- тем; удосконалення плану відновлення ОЕС України після виникнення системної аварії; впровадження сучасної нормативної бази; за- провадження ринкових механізмів об’єд на ної роботи української та європейської електро- енергетичних систем. Усі ці завдання підляга- ли безумовному виконанню в повному обсязі. Було проведено великий комплекс робіт за участі установ НАН України в рамках вико- нання серії цільових академічних програм на- укових досліджень «Об’єднання». Першим етапом процесу об’єднання мали стати випробування роботи ОЕС України в ізольованому режимі у зимовий та літній пе- ріоди. Зимові випробування було призначено на 24—26 лютого 2022 р. Опівночі 24 лютого ОЕС України від’єдналася від енергосистеми Росії та Білорусі, а 27 лютого, зважаючи на воєнну агресію РФ, НЕК «Укренерго» подала терміновий запит на аварійну синхронізацію української енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи. Наступного дня Україна і Молдова отримали від Енергетичної ради ENTSO-E дозвіл на об’єднання в тесто- вому режимі з нульовим перетоком. Робота ОЕС України в ізольованому режимі протягом трьох тижнів засвідчила її стабільність попри активні бойові дії. Причому якість балансуван- ня енергосистеми в цей період не поступалася європейській. Фізично операцію об’єднання енергосистем було проведено 16 березня 2022 р. Однак найближчим часом Україна ще має виконати заплановані раніше роботи для оста- точного завершення переходу на синхронну роботу з ENTSO-E. * * * Далі члени Президії НАН України обгово- рили інформацію президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього щодо розірвання прямих двосторонніх дого- ворів з російськими організаціями, позбавлен- ня звань почесних докторів, іноземних членів НАН України науковців та освітян Російської Федерації. Він нагадав, що на засіданні 17 березня 2022 р. Президія НАН України вже прийня- ла рішення про припинення будь-яких форм співробітництва НАН України з російськими науковими організаціями й російськими вче- ними і тими міжнародними науковими орга- нізаціями, які фактично перебувають під конт- ролем Росії, а також вирішила переглянути участь НАН України та її установ у міжнарод- них наукових організаціях, які принципово не засудили російську воєнну агресію або у своїх оцінках ситуації відтворюють російські нара- тиви. Зокрема, НАН України вийшла зі складу Міжнародної асоціації академій наук, яка не спромоглася ані засудити нічим не спрово- ковану воєнну агресію Російської Федерації проти України, ані закликати до негайного припинення кривавого насильства з боку агре- сора проти мирного населення України, при- пинення руйнування промислового та науко- вого потенціалу нашої країни. НАН України також розірвала угоди про науково-технічне 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ співробітництво з Російською академією наук, Сибірським відділенням РАН, Московським державним університетом ім. М.В. Ломоно- сова, Московським фізико-технічним інсти- тутом, Російським фондом фундаментальних досліджень. Також відділенням НАН України було до- ручено розглянути питання про іноземних членів НАН України, які своєю підтримкою збройної агресії РФ проти України заплямува- ли це високе звання, і внести на розгляд чер- гових Загальних зборів НАН України подання про виключення цих осіб зі складу іноземних членів НАН України в порядку, визначеному Статутом НАН України. Науковці НАН України, яких Російською академією наук було обрано іноземними чле- нами цієї академії, направили до Президії РАН колективну заяву про свій вихід зі складу іно- земних членів РАН. Крім того, члени Президії НАН України одностайно погодили текст звернення Націо- нальної академії наук України до Кабінету Мі- ністрів України щодо виходу України зі складу країн-учасниць Об’єднаного інституту ядер- них досліджень (ОІЯД). Починаючи з грудня 1991 р. Україна офі- ційно бере участь у діяльності міжнародно- го міжурядового наукового центру ОІЯД (м. Дубна, Росія). Серед українських наукових установ, які співпрацювали з ОІЯД, ключову роль відігравали Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Інсти- тут ядерних досліджень НАН України, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Протягом багатьох років спільними зусилля- ми було отримано вагомі результати в галузі фізики високих енергій, ядерної фізики, фізи- ки елементарних частинок, радіохімії, біології, інформатики тощо. Трагічні події в Україні, спричинені нічим не спровокованим вторгненням військ Росій- ської Федерації на територію нашої країни 24 лютого 2022 р., викликали співчуття та отри- мали відгук усього цивілізованого людства. Однак тоді, коли світова наукова спільнота гнівно засуджує криваву російську агресію проти України та її народу, з боку керівництва ОІЯД не пролунало ані слів засудження війни, ані закликів зупинити насильство, припинити бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, ані підтримки на адресу України — постійної учасниці ОІЯД. Поза сумнівом, наука має бути незалеж- ною від політичної кон’юнктури, але війна, в якій вбивають мирних жителів, зокрема ді- тей, у якій агресор застосовує зброю масового знищення проти мирних населених пунктів і соціальної інфраструктури, — це аж ніяк не питання політики. У науки немає меж, але є цінності, людська мораль та загальноприйня- ті норми сучасної цивілізації. І жодна органі- зація, яка декларує, що сповідує гуманістичні ідеали та принципи, не може залишатися осто- ронь таких проявів варварства, насильства та геноциду. Фахівці з ядерної фізики та фізики високих енергій, які працюють в ОІЯД, добре знають про можливі наслідки радіаційних аварій, але ніяк не відреагували на факти ядерного тероризму з боку РФ, зокрема захоплення ядерних об’єктів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС та бом- бардування дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів» у Харкові. Своєю відсто- роненістю та бездіяльністю науковці ОІЯД ста- ли на шлях підтримки небувалого злочину Росії проти українського народу, який викликав від- повідну реакцію світової спільноти. Наприклад, Рада міжнародного дослідниць- кого центру Європейської організації з ядер- них досліджень (ЦЕРН) засудила варварські дії Росії і прийняла рішення щодо призупинен- ня співпраці з Об’єднаним інститутом ядер- них досліджень, а також призупинення свого статусу спостерігача при Раді ОІЯД. 1 берез- ня 2022 р. заступник міністра освіти та науки Польщі В. Бернацький на тлі запроваджених ЄС санкцій заявив, що Польща припиняє спів- робітництво з Росією в рамках ОІЯД. 23 берез- ня на розгляд НАН України надійшов лист По- стійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 11 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Женеві щодо виходу України з Об’єднаного ін- ституту ядерних досліджень та Міжнародного центру наукової та технічної інформації. Тому НАН України звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо виходу України зі складу країн-учасниць Об’єднаного інституту ядерних досліджень. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • обговорили питання щодо підтримки українських науковців міжнародним співтова- риством; • заслухали інформацію академіка-секрета- ря Відділення загальної біології НАН України академіка НАН України В.Г. Радченка про ді- яльність установ природно-заповідного фонду. Призначено: • академіка НАН України Назаренка Воло- димира Михайловича виконувачем обов’язків директора Інституту механіки ім. С.П. Тимо- шенка НАН України; • члена-кореспондента НАН України Баба- ка Віталія Павловича виконувачем обов’язків директора Інституту загальної енергетики НАН України; • академіка НАН України Буркинського Бориса Володимировича директором Дер- жавної установи «Інститут ринку і економіко- екологічних досліджень НАН України». Затверджено: • академіка НАН України Гузя Олександра Миколайовича на посаді радника при дирекції Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України; • академіка НАН України Кулика Михайла Миколайовича на посаді головного наукового співробітника Інституту загальної енергетики НАН України. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Із зали засідань Президії НАН України (30 березня 2022 р.)

Institution

Ähnliche Einträge