Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)

Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядерної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Гомонай, Г.М., Завілопуло, А.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукова спадщина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185180
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного) / Г.М. Гомонай, А.М. Завілопуло // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 77-86. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185180
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1851802022-09-06T01:25:54Z Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного) Гомонай, Г.М. Завілопуло, А.М. Наукова спадщина Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядерної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархів фізичної науки на Закарпатті, засновника кафедр оптики і квантової електроніки в Ужгородському національному університеті, ініціатора створення і першого керівника Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (нині — Інститут електронної фізики НАН України), доктора фізико-математичних наук (1967), професора (1967) Івана Прохоровича Запісочного. З його ім’ям пов’язані важливі результати, які сприяли розвитку в Україні фізики електронних і атомних зіткнень, спектроскопії вакуумно-ультрафіолетового діапазону, нелінійної оптики, електрон-фотонної та іон-фотонної емісії металевих поверхонь, газової квантової електроніки. Він та його учні зробили вагомий внесок у створення цілої серії оригінальних, у тому числі й унікальних, установок та прецизійного інструментарію для досліджень нових явищ та ефектів в електронній фізиці. The article is dedicated to the memory of the famous Ukrainian scientist in the field of nuclear physics, physical and quantum electronics, winner of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1995), Honored Scientist of Ukraine (1985), winner of the K.D. Synelnykov Prize of the NAS of Ukraine (1994), one of the patriarchs of physical science in Transcarpathia, founder of the departments of optics and quantum electronics at Uzhhorod National University, initiator and first head of the Uzhhorod branch of the Institute for Nuclear Research of the AS of UkrSSR (now - Institute of Electron Physics of the NAS of Ukraine), doctor of physical and mathematical sciences (1967), professor (1967) Ivan P. Zapisochnyi. His name is associated with important results that contributed to the development in Ukraine of physics of electronic and atomic collisions, vacuum ultraviolet spectroscopy, nonlinear optics, electron-photon and ion-photon emission of metal surfaces, gas quantum electronics. He and his students made a significant contribution to the creation of a series of original, including unique ones, installations and precision tools for the study of new phenomena and effects in electron physics. 2022 Article Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного) / Г.М. Гомонай, А.М. Завілопуло // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 77-86. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.05.077 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185180 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова спадщина Наукова спадщина
spellingShingle	Наукова спадщина Наукова спадщина Гомонай, Г.М. Завілопуло, А.М. Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного) Вісник НАН України
description	Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядерної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархів фізичної науки на Закарпатті, засновника кафедр оптики і квантової електроніки в Ужгородському національному університеті, ініціатора створення і першого керівника Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (нині — Інститут електронної фізики НАН України), доктора фізико-математичних наук (1967), професора (1967) Івана Прохоровича Запісочного. З його ім’ям пов’язані важливі результати, які сприяли розвитку в Україні фізики електронних і атомних зіткнень, спектроскопії вакуумно-ультрафіолетового діапазону, нелінійної оптики, електрон-фотонної та іон-фотонної емісії металевих поверхонь, газової квантової електроніки. Він та його учні зробили вагомий внесок у створення цілої серії оригінальних, у тому числі й унікальних, установок та прецизійного інструментарію для досліджень нових явищ та ефектів в електронній фізиці.
format	Article
author	Гомонай, Г.М. Завілопуло, А.М.
author_facet	Гомонай, Г.М. Завілопуло, А.М.
author_sort	Гомонай, Г.М.
title	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)
title_short	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)
title_full	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)
title_fullStr	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)
title_full_unstemmed	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)
title_sort	непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора і. п. запісочного)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Наукова спадщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185180
citation_txt	Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного) / Г.М. Гомонай, А.М. Завілопуло // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 77-86. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gomonajgm neperesíčnapostatʹučenogoípedagogado100ríččâvíddnânarodžennâprofesoraípzapísočnogo AT zavílopuloam neperesíčnapostatʹučenogoípedagogado100ríččâvíddnânarodžennâprofesoraípzapísočnogo
first_indexed	2025-07-16T05:43:08Z
last_indexed	2025-07-16T05:43:08Z
_version_	1837781052558409728
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 77 НЕПЕРЕСІЧНА ПОСТАТЬ УЧЕНОГО І ПЕДАГОГА До 100-річчя від дня народження професора І.П. Запісочного Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядер- ної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархів фізичної науки на Закарпатті, засновника кафедр оптики і квантової електроніки в Ужгородському національному університеті, іні- ціатора створення і першого керівника Ужгородського відділення Інсти- туту ядерних досліджень АН УРСР (нині — Інститут електронної фізики НАН України), доктора фізико-математичних наук (1967), професора (1967) Івана Прохоровича Запісочного. З його ім’ям пов’язані важливі ре- зультати, які сприяли розвитку в Україні фізики електронних і атомних зіткнень, спектроскопії вакуумно-ультрафіолетового діапазону, нелінійної оптики, електрон-фотонної та іон-фотонної емісії металевих поверхонь, газової квантової електроніки. Він та його учні зробили вагомий внесок у створення цілої серії оригінальних, у тому числі й унікальних, установок та прецизійного інструментарію для досліджень нових явищ та ефектів в електронній фізиці. Іван Прохорович Запісочний належить до числа тих активних особистостей, про яких зазвичай кажуть: «він зробив себе сам». Він пройшов справді нелегкий життєвий шлях. Змалечку Іва- ну Прохоровичу, уродженцю Черкащини (народився 12 травня 1922 р.), довелося разом із сім’єю чимало помандрувати в пошу- ках кращої долі — Донбас, Північний Кавказ, Тульська область, Курськ, Воронеж. Чи не з десяток шкіл прийшлося змінити протягом цього періоду. Тільки-но отримав шкільний атестат, аж тут вибухнула війна. Тож Іван Запісочний належить до по- коління, яке пройшло горнило війни, на своїх плечах винесло основний її тягар, — покоління фронтовиків і трудівників тилу, спільні зусилля яких забезпечили перемогу. Спочатку юнакові довелося працювати в тилу токарем на оборонному заводі, пізніше у складі діючої армії брати участь у бойових діях та у визволенні Європи від нацизму. Потім було поранення, шпиталь і, нарешті, перемога. doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.05.077НАУКОВА НАУКОВА СПАДЩИНАСПАДЩИНА Іван Прохорович Запісочний (12.05.1922 — 05.08.2001) ГОМОНАЙ Ганна Миколаївна — член-кореспондент НАН України, директор Інституту електронної фізики НАН України ЗАВІЛОПУЛО Анатолій Миколайович — доктор фізико-математичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту електронної фізики НАН України 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) НАУКОВА СПАДЩИНА Одразу після демобілізації (1945 р.) Іван Прохорович вступив на фізичний факультет Воронезького державного університету, який закінчив з відзнакою. Ще у студентські роки під керівництвом професора М.А. Левитської він створив експериментальну установку, на якій виконав дослідження фотоелектричного ефекту в рентгенівському діапазоні електро- магнітних хвиль. Отримані результати уві- йшли до дипломної роботи та були опубліко- вані у збірнику наукових праць студентів Во- ронезького університету. У 1950 р. Іван Прохорович вступає до аспі- рантури Ленінградського державного універ- ситету (ЛДУ). Ця подія, по суті, визначила майбутню спрямованість його наукових до- сліджень. Саме тут, на фізичному факультеті ЛДУ, у сприятливій творчій атмосфері працю- вало яскраве сузір’я всесвітньо відомих вче- них — академіки АН СРСР Д.С. Рождествен- ський, О.О. Лебедєв, О.М. Теренін, В.О. Фок, члени-кореспонденти АН СРСР Є.Ф. Гросс, Б.С. Джелепов та ін. І саме тут під науковим керівництвом талановитого фізика члена-ко- респондента АН СРСР Сергія Едуардовича Фріша Іван Запісочний сформувався як фізик- експериментатор високої кваліфікації. Зазна- чимо також, що на подальше його становлення в науці суттєвий вплив справили такі неор- динарні особистості, як академік АН СРСР Л.А. Арцимович, професори Фізико-техніч- ного інституту ім. А.Ф. Йоффе В.М. Дукель- ський, М.В. Федоренко, професор Ленінград- ського державного університету М.П. Пенкін, академіки АН України Б.І. Вєркін і А.Ф. При- хотько. Після закінчення аспірантури наприкінці 1953 р. Іван Прохорович захистив кандидат- ську дисертацію, а на початку 1954 р. його було направлено на роботу в Ужгородський державний університет. Відтоді вся його на- укова діяльність нерозривно пов’язана із За- карпаттям. З 1954 до 1981 р. І.П. Запісочний працю- вав в Ужгородському університеті, обіймав посади старшого викладача, доцента, завіду- вача кафедри експериментальної фізики, а в 1957 р. створив і очолив кафедру оптики. У 1965 р. за ініціативою Івана Прохоровича було організовано першу в університеті Про- блемну науково-дослідну лабораторію з фізи- ки елект ронних зіткнень. Стрімкий розвиток промисловості у період кінця 1950-х — почат- ку 1960-х років потребував науково-технічно- го супроводу, орієнтації насамперед на при- родничі та технічні науки, зміцнення зв’яз ків науки з виробництвом, для чого необхідно було готувати висококваліфікованих спеціа- лістів, зокрема у нових галузях фізики. Тому в 1968 р. І.П. Запісочний засновує в Ужгород- ському університеті нову кафедру квантової Викладачі разом зі студентами першого випуску фі- зичного факультету Ужгородського державного уні- верситету (І.П. Запісочний — другий справа у першо- му ряду) Зустріч з вчителем С.Е. Фрішем на Всесоюзній конфе- ренції з атомних зіткнень. Рига, 1969 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 79 НАУКОВА СПАДЩИНА електроніки, яка тоді стала другою в Україні кафедрою цього профілю. У ці роки Іван Прохорович активно займа- ється і науковою діяльністю, і підготовкою кадрів з актуальних напрямів атомної фізики. Він запрошує для проведення консультацій провідних вчених зі столичних наукових цен- трів. Студентів, аспірантів і викладачів на- правляє на навчання і практику до провідних наукових центрів Радянського Союзу. Йому вдавалося «вибивати» фінансування для вико- нання важливих завдань, отримувати ліміти на закупівлю найкращої на той час дослідницької апаратури. Разом з викладачами і студентами старших курсів він поступово створює мате- ріально-технічну базу і розпочинає наукові дослідження. Одними з найперших стали екс- перименти з фізики електронних зіткнень, а саме: дослідження процесів збудження моле- кул атмосферних газів, за результатами яких співробітник кафедри С.М. Кишко у 1960 р. підготував і успішно захистив кандидатську дисертацію. Це був перший на Закарпатті за- хист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. Загалом середина 1950-х років ознамену- валася на Закарпатті активним розвитком фізики. Одночасно з І.П. Запісочним для ро- боти на фізичному факультеті Ужгородського університету приїхали молоді вчені — випус- кники провідних університетів країни. Разом з аспірантами та студентами старших курсів вони почали розробляти актуальні проблеми теоретичної фізики, ядерної фізики, фізики твердого тіла. Серед них були майбутні профе- сори Ю.М. Ломсадзе — випускник аспіранту- ри Фізичного інституту ім. П.М. Лебедєва АН СРСР, В.О. Шкода-Ульянов — аспірант Інсти- туту хімічної фізики АН СРСР, Д.В. Чепур — випускник Київського державного універси- тету ім. Т.Г. Шевченка. Згодом вони очолили, відповідно, кафедри теоретичної фізики, ядер- ної фізики і фізики напівпровідників. За ініці- ативою В.О. Шкоди-Ульянова було придбано і змонтовано прискорювачі електронів — бе- татрон (розрахований на енергію 25 МеВ) та мікротрон М-30. Наявність цих устано- вок згодом стала підставою для заснування в Ужгороді двох перших академічних наукових установ — відділу фотоядерних процесів Ін- ституту фізики АН УРСР (1969 р.) і відділу теорії адронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР (1970 р.). Відділи існували як само- стійні академічні підрозділи до 1979 р., коли було прийнято постанову Президії АН УРСР про їх об’єднання і створення Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (ІЯД АН УРСР), яке й очолив І.П. За- пісочний. Отже, на початку 80-х років в Ужгороді сформувалися три наукові школи: з атомної фізики, низькоенергетичної ядерної фізики та фізики напівпровідників і діелектриків — синтезу та вирощування складних напівпро- відникових структур. Засновником і керів- ником наукової школи з атомної фізики був Іван Прохорович Запісочний. Уже в перші роки діяльності цієї школи її здобутки високо оцінили всесвітньо відомі вчені, які відві ду- вали Ужгород, зокрема президент АН УРСР академік Б.Є. Патон, президент АН СРСР академік М.В. Келдиш, академіки АН СРСР Л.А. Арцимович, Г.М. Фльоров, академіки АН УРСР В.Г. Бар’яхтар, М.С. Бродин, О.Ф. Не- мець, В.І. Трефілов, І.К. Походня, Б.І. Вєркін, М.В. Пасічник, І.М. Вишневський. Зокрема, Під час візиту на кафедру квантової електроніки Ужгородського державного університету проректора з наукової роботи Ленінградського державного універ- ситету професора М.П. Пенкіна (у центрі) 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) НАУКОВА СПАДЩИНА академік В.І. Трефілов наголосив на тому, що наукові дослідження у Проблемній лаборато- рії Ужгородського університету проводяться на високому академічному рівні. Високу оцінку наукової діяльності ужгород- ських фізиків дали й численні зарубіжні вчені, які відвідували лабораторії. Це сприяло ви- знанню Ужгорода як привабливого центра для проведення наукових форумів різного рівня. Так, у жовтні 1962 р. за ініціативою Івана Про- хоровича в Ужгороді було проведено Всесоюз- ну конференцію з фізики електронних і атом- них зіткнень. Потім такі конференції відбули- ся у 1972 і 1988 рр. за участю іноземних вчених. Професор І.П. Запісочний та його учні були організаторами багатьох інших конференцій, симпозіумів та нарад, зокрема Всесоюзної кон- ференції з вакуумного ультрафіолету фізики важких іонів, когерентної та нелінійної опти- ки, фізичних процесів у плазмі і парах металів. Іван Прохорович мислив масштабно. Для втілення своїх задумів велику увагу він приді- ляв вихованню учнів, згуртовував навколо себе здібну молодь, навчав її, вів до захисту спочат- ку кандидатських, а потім і докторських дисер- тацій. І.П. Запісочний, незважаючи на велику адміністративну роботу, підготував 8 докторів і 44 кандидатів наук. Першим його аспіран- том був В.С. Шевера — один з перших випус- кників фізфаку Ужгородського університету. Він та інші учні — Л.Л. Шимон, П.В. Фель- цан, О.Б. Шпеник, В.В. Скубенич, І.С. Алек- сахін, А.Й. Імре, А.М. Завілопуло, С.С. Поп, В.С. Вукстич, А.Й. Дащенко, І.І. Шафраньош, В.В. Совтер, Е.І. Непійпов — стали його од- нодумцями, помічниками, сподвижниками, генераторами нових ідей. Завдяки їхній діяль- ності Ужгород став визнаним центром фізики зіткнень електронів з атомами та молекулами. У 70-х роках загальна кількість дослідників на кафедрі квантової електроніки та в Про- блемній лабораторії фізики електронних зі- ткнень Ужгородського університету, науковим керівником якої професор І.П. Запісочний був упродовж кількох десятиліть, перевалила за сотню. При цьому зростання було не лише кількісне, а й якісне, чому значною мірою сприяло залучення до досліджень атомних явищ співробітників кафедри теоретичної фі- зики та академічного відділу теорії елементар- них взаємодій. Наукова школа професора І.П. Запісочного активно розвивалася і стала відомою не лише в СРСР, а й за кордоном. Протягом більш як чотирьох десятиліть дослідження її представ- ників були зосереджені на двох основних на- прямах: атомна фізика і фізична та квантова електроніка. В атомній фізиці головну увагу було спрямовано на такі досить широкі розді- ли, як спектроскопія, зокрема спектроскопія вакуумного і ультрам’якого рентгенівського діапазону; фізика елементарних процесів при зіткненнях моноенергетичних електронів з атомами, іонами, простими молекулами; про- цеси перезарядки і збудження при повільних зіткненнях іонів з атомами; нелінійні процеси при взаємодії лазерного випромінювання з ато- мами. У галузі фізичної і квантової електроні- ки дослідження проводили в таких напрямах: атомні процеси при взаємодії електронних і іонних пучків з металевими поверхнями; утво- Академік АН СРСР Г.М. Фльоров у відділі фотоядер- них процесів Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 81 НАУКОВА СПАДЩИНА ники відділення у стислі строки виконали ве- лику кількість наукових робіт, отримали нові результати фундаментального і прикладного значення. Однак подальшому розвитку і роз- ширенню спектра наукових досліджень в ака- демічному відділенні заважав брак лаборатор- них приміщень. Поступово і в Академії наук України, і в місцевих органах влади склалася думка про необхідність створення на базі від- ділення академічного інституту. Іван Прохоро- вич з ентузіазмом береться за нелегку справу, Президент АН СРСР академік М.В. Келдиш на кафе- дрі оптики Ужгородського університету. 1965 р. Академік АН СРСР В.О. Фок (у центрі) серед ужго- родських фізиків рення лазерної плазми і взаємодія іонізованих компонент з поверхнею твердих тіл; фізичні процеси і кінетика заселеностей в активних середовищах лазерів на парах металів і екси- мерних молекулах; розроблення і створення нових газових лазерів, які генерують у видимій та далекій ультрафіолетовій ділянках спектра. Про авторитет Івана Прохоровича і його школи свідчить, зокрема, обрання його чле- ном Генерального комітету міжнародних кон- ференцій з фізики електронних і атомних зі- ткнень. Він був також членом наукових рад АН СРСР з проблем «Фізика плазми», «Фі- зична електроніка», «Спектроскопія атомів і молекул». І.П. Запісочний був активним учас- ником і членом оргкомітетів багатьох міжна- родних конференцій і наукових шкіл. За його ініціативою в Ужгороді було проведено чоти- ри всесоюзні конференції за участю іноземних вчених, а також семінари, школи з актуальних проблем фізики. Мріючи про відкриття на Закарпатті акаде- мічного інституту, професор І.П. Запісочний у 1981 р. переходить на роботу в українську Академію наук на посаду заступника директо- ра з наукової роботи Інституту ядерних дослі- джень АН УРСР та керівника Ужгородського відділення ІЯД АН УРСР, відкритого у 1982 р. З величезним натхненням і завзятістю взяв- ся він за нову справу, за короткий час зібрав висококваліфікованих спеціалістів — основу кадрового потенціалу. Кістяк відділення ста- новили співробітники двох новостворених відділів — відділу електронних процесів (за- відувач — І.П. Запісочний) та відділу іонних процесів (завідувач — О.Б. Шпеник) — та вже наявних на той час академічних відділів фо- тоядерних процесів (завідувач — Д.І. Сікора) і теорії елементарних взаємодій (завідувач — І.Ю. Кривський). Згодом до відділення при- єдналися відділ СКТБ з експериментальним виробництвом (завідувач — Д.Б. Гоєр) та від- діл оптичних матеріалів квантової електроніки (завідувач — М.І. Головей). В Ужгородському відділенні ІЯД АН УРСР було організовано інтенсивний науковий по- шук у всіх зазначених напрямах. Співробіт- 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) НАУКОВА СПАДЩИНА вирішує цілу низку проблем, головними серед яких були проєктування і будівництво нового лабораторного корпусу. Президент АН УРСР академік Б.Є. Патон підтримав цю пропози- цію, і наприкінці 1983 р. Президія АН УРСР видала розпорядження про виділення відпо- відних коштів для будівництва в Ужгороді лабораторного корпусу загальною площею 4 тис. м2. Створення в Ужгороді академічного інсти- туту фізичного профілю стає справою жит- тя Івана Прохоровича. Це був не проторений стовповий шлях, а нелегка організаційна ро- бота, пов’язана з численними відрядженнями, вирішенням великої кількості організаційних питань. Однак з приходом до керівництва СРСР М.С. Горбачова до статуту АН УРСР було внесено зміни, згідно з якими керівні посади не могли обіймати особи, які досягли 65-літнього віку (за винятком академіків і чле- нів-кореспондентів). З цих причин у 1988 р. професор І.П. Запісочний змушений був по- дати заяву про звільнення з посади керівника Ужгородського відділення ІЯД АН УРСР і перейшов на посаду головного наукового спів- робітника. За рекомендацією Івана Прохоро- вича керівником Ужгородського відділення і заступником директора з наукової роботи ІЯД АН УРСР було обрано завідувача відділу іон- них процесів доктора фізико-математичних наук, професора О.Б. Шпеника. Саме на його долю випала складна місія завершення будів- ництва лабораторного корпусу в ті непрості часи нашої історії. О.Б. Шпеник з честю вико- нав поставлені завдання і втілив у життя мрію свого вчителя — створити Інститут електрон- ної фізики, який цього року святкуватиме свій 30-річний ювілей. В основі видатних творчих успіхів Івана Прохоровича Запісочного лежать його при- родна обдарованість, фахова досконалість, ви- сокі людські якості і неабияка працьовитість. Коло його наукових уподобань було досить широким і багатоаспектним. Він не обмежував свої інтереси лише однією, нехай і надважли- вою, проблемою, а швидко реагував на появу нових напрямів, на виклики, які життя ставило перед ученими, сміливо брався за дослідження актуальних завдань. Наукова діяльність Івана Прохоровича пов’язана з фундаментальними дослідженнями елементарних процесів вза- ємодії електронів, фотонів та іонів з атома- ми, іонами і простими молекулами, атомною спектроскопією, фізикою лазерів, нелінійними процесами при взаємодії фотонів лазерного випромінювання з вільними атомами. Тому, мабуть, варто зробити стислий огляд наукових напрямів, які розвивалися і продовжують роз- виватися в науковій школі професора І.П. За- пісочного. Збудження зовнішніх електронних оболонок атомів електронним ударом. У циклі експери- ментальних досліджень взаємодії електронів з атомами І групи (Li, K, Rb, Na, Cs), ІІ групи (Mg, Ca, Sr, Ba, Zn, Cd, Hg) і VIIІ групи (He, Ne, Ar, Kr, Xe) таблиці Менделєєва встановле- но закономірності процесів збудження, а саме: степеневі залежності перерізів збудження рів- нів різкої дифузної та фундаментальної серій від головного квантового числа атомів; зна- йдено єдину формулу ефективності збуджен- ня спектральних ліній; уперше спостережено і дано тлумачення конфігураційній взаємодії звичайних та зміщених рівнів, відкрито ефект трансформації сильної компоненти головного члена дифузної серії атома талію, за рахунок чого зростає випромінювання слабкої компо- ненти; вперше для такого роду досліджень ви- явлено добре узгодження з теоретичними роз- рахунками у відомому наближенні Борна. Тонка структура функцій збудження ато- мів, резонансні явища. У наукових колах при- йнято вважати, що відкриття тонкої структу- ри на функціях збудження атомів, яку вперше було спостережено при взаємодії електронів з атомами ртуті, належить професору І.П. Запі- сочному. Він виявив різку немонотонність на функціях електронного збудження у вигляді кількох яскравих максимумів, поява яких зу- мовлена каскадними переходами з енергетич- но вищих рівнів. У подальшому розвиток цьо- го напряму досліджень дозволив знайти тонку структуру для багатьох електрон-атомних про- цесів і вперше встановити нові фізичні законо- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 83 НАУКОВА СПАДЩИНА мірності — степеневі залежності перерізів збу- дження енергетичних рівнів від їх головного квантового числа. Іонізація основних та метастабільних рівнів атомів. У цьому циклі досліджень проведено експерименти з атомами лужних, лужнозе- мельних металів, підгрупи алюмінію та інерт- них газів. Уперше надійно виміряно ефективні перерізи іонізації атомів усіх лужних металів, вивчено складну структуру перерізів і доведе- но, що її поява пов’язана з процесом автоіоні- зації. Для атомів інертних газів за допомогою розроблених і створених вакуумних монохро- маторів уперше проведено дослідження ви- промінювання у вакуумній області спектра та доведено, що це випромінювання зумовлене відривом електрона з субвалентних оболонок. Встановлено, що при зіткненнях електронів з атомами в метастабільних станах ефективні перерізи збудження та іонізації значно пере- вищують такі перерізи у випадку, коли процес відбувається з основного стану атома. Збудження молекул атмосферних газів. Про- цеси взаємодії електронів з молекулами ат- мосферних газів Землі і Венери дуже важливі для космічної фізики, яка інтенсивно розвива- лася у 60—80-х роках ХХ ст. Вражає масштаб уперше проведених науково-дослідних робіт: досліджено функції збудження та абсолютні перерізи близько 500 спектральних смуг ней- тральних та іонізованих молекул азоту, моно- оксиду вуглецю, кисню. Одним із цікавих ре- зультатів цих робіт було спостереження тонкої структури на енергетичних залежностях пере- різів збудження, а для молекули моноокиду азоту вперше досліджено ефективні перерізи спектральних смуг систем, що виникають між електронно-коливними рівнями дублетів і квартетів. Явища у внутрішніх оболонках при зіткнен- нях атомів з електронами. В експериментах зі збудження замкнутих оболонок атомів лужних та лужноземельних металів уперше було спо- стережено і досліджено явище розпаду автоіо- нізаційних станів. Детальний аналіз структури на функціях збудження дозволив встановити механізми виникнення двох- і трьохзарядних іонів, що утворюються внаслідок одноелек- тронного акту взаємодії бомбардуючого елек- трона з субвалентною оболонкою. Також у серії цих експериментів уперше спостережено і вивчено характеристичні рентгенівські спек- три ізольованих атомів лужних та лужнозе- мельних металів. Непружні процеси при електрон-іонних зі- ткненнях. При зіткненнях електронів з іонами відбувається ціла низка складних процесів: Академік АН СРСР Л.А. Арцимович (другий справа) серед співробітників кафедри оптики Ужгородського університету. 1968 р. Член-кореспондент АН СРСР С.Е. Фріш (у центрі) серед викладачів і співробітників кафедри оптики Ужгородського університету. 1968 р. 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) НАУКОВА СПАДЩИНА збудження, автоіонізація, рекомбінація. По- становка і проведення таких експериментів є одним з найскладніших завдань у фізиці елек- тронних зіткнень, оскільки ці дослідження по- требують створення відповідних оригінальних установок. Установку «Карпати» було спро- єктовано і створено у співпраці з Відділенням плазми Інституту атомної енергії ім. І.В. Кур- чатова. У перших експериментах визначено ефективні перерізи лазерних ліній He+, Ar+ і Kr+, знайдено особливості, які було обґрун- товано кулонівською взаємодією електронів та іонів і обмінними процесами. Доведено, що у високотемпературній гелієвій плазмі осно- вним джерелом втрат енергії є резонансне ви- промінювання іона гелію. У другій серії робіт об’єктами досліджень були іони лужноземель- них металів, які відіграють важливу роль у кі- нетиці астрофізичної плазми. Ці дослідження експериментально підтвердили передбачене теорією явище діелектронної рекомбінації, яке полягає у захопленні зовнішнього електрона іоном з одночасним збудженням одного з елек- тронів цього іона та наступною радіаційною стабілізацією. Процеси перезарядки та збудження при зі- ткненнях повільних іонів з атомами. Основною родзинкою цих досліджень було проведен- ня експериментів для області повільних іон- атомних зіткнень, оскільки саме ці процеси становлять найбільший практичний інтерес для атомної фізики і технічних застосувань. У результаті було виявлено основні канали ди- си пації кінетичної енергії бомбардуючих іонів та з’ясовано характер збудження одних і тих самих рівнів атомів та іонів залежно від енергії взаємодії. Багатофотонна іонізація атомів металів. З появою лазерів стало можливим вивчення явищ нелінійної оптики. Це започаткувало но- вий напрям досліджень з атомної фізики — ба- гатофотонну іонізацію, тобто взаємодію коге- рентного лазерного випромінювання з атома- ми і молекулами. Результати таких досліджень актуальні для вирішення проблем термоядер- ного синтезу, лазерної хімії і є важливими для розроблення теорії багатофотонних процесів. У цьому циклі експериментів було вивчено особливості процесів багатофотонної іоніза- ції атомів Na, Mg, Ca, Sr, Ba, Yb, Sm під дією лазерного випромінювання. Найважливішим досягненням, крім доведення резонансного характеру цих процесів, стало відкриття яви- ща утворення іонів з кратністю, більшою за одиницю. Це відкриття в подальшому стиму- лювало інтенсивні дослідження в закордонних лабораторіях, у яких було спостережено ба- гатофотонну іонізацію з видаленням кількох електронів. Атомні процеси при взаємодії електронних, іонних та лазерних пучків з поверхнею твер- дих тіл. Одним з нових напрямів фізичної електроніки було вивчення процесів, що від- буваються при взаємодії електронних, іонних і лазерних пучків з поверхнею металів та напів- провідників. Уперше виконано експерименти з дослідження спектрального складу, кутових, поляризаційних та енергетичних характерис- тик електрон-фотонної емісії масивних зразків і тонких плівок, виявлено, що емісії є суціль- ними з характерним розподілом інтенсивності для кожного металу. Встановлено, що осно- вний внесок в іонно-фотонну емісію роблять атоми, збудження яких відбувається на деякій відстані від поверхні в результаті неадіабатич- ної взаємодії їх валентних електронів з поверх- нею. У наступній серії експериментів було до- Професор М. Гаррісон (Велика Британія) зі співробіт- никами Проблемної лабораторії Ужгородського дер- жавного університету. 1971 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 85 НАУКОВА СПАДЩИНА сліджено взаємодію потужного лазерного ви- промінювання з твердим тілом, що приводило до утворення в околі поверхні багатозарядних іонів лазерної плазми. Одним з практичних прикладів використання цього явища є синх- ронне очищення поверхні випромінюванням лазера. Процеси в активних середовищах лазерів на парах металів і ексимерних молекулах та плазмодинамічних лазерів. Відомо, що влас- тивості та кінетика активного середовища га- зових лазерів значною мірою визначаються елементарними процесами у плазмі лазера. Це стимулювало розгортання досліджень у галузі газової квантової електроніки. У цьому циклі досліджень детально вивчено фізичні про- цеси в активному середовищі лазера на парах міді і вісмуту. Показано, що температура газу в плазмі мідного лазера визначається не лише потужністю накачки і типом буферного газу, а й неоднорідністю енерговнеску в розряд. Упер- ше отримано генерацію в газорозрядному ла- зері на парах вісмуту, головною особливістю якого є процес дисоціативного збудження ди- мерів вісмуту. Слід зазначити, що за кожним з наведених напрямів наукових пошуків і досліджень сто- яли численні колективи дослідників, переваж- но учнів професора І.П. Запісочного. Іван Про- хорович є автором (співавтором) понад 350 на- укових публікацій та 12 винаходів. Серед його учнів багато відомих учених, фахівців різних галузей, працівників освіти. Його здобутки ви- соко оцінено не лише науковою спільнотою, а й державою та громадськістю. Він був чле- ном низки проблемних наукових рад союзної та української академій, головою оргкомітетів багатьох всесоюзних і міжнародних конферен- цій. Протягом 10 років він очолював Закарпат- ське фізичне товариство, був членом Амери- канського фізичного товариства. І.П. Запісоч- ний став одним з перших почесних громадян Ужгорода, а в 2007 р. його ім’ям названо одну з вулиць міста над Ужем. У 1985 р. йому присво- єно звання «Заслужений діяч науки УРСР», у 1994 р. присуджено премію ім. К.Д. Синельни- кова НАН України, а в 1995 р. разом зі своїми учнями він отримав Державну премію України в галузі науки і техніки. Розпорядженням Пре- зидента України йому тричі було призначено державну стипендію як видатному діячеві в галузі науки, освіти і культури. Він був нагоро- джений орденом Слави ІІІ ст., а також числен- ними медалями. Іван Прохорович Запісочний пішов від нас у серпні 2001 р. після тяжкої хвороби. Чи не го- ловним його здобутком за тривалий період ро- боти в Ужгородському університеті, Ужгород- ському відділенні ІЯД АН УРСР та Інституті електронної фізики НАН України є виховання цілої плеяди фізиків-атомників та створення всесвітньо відомої наукової школи, уславле- ної численними здобутками. Чимало вчених, вихованих Іваном Прохоровичем, нині гідно продовжують його справу як у лабораторіях Інституту електронної фізики НАН України, Ужгородського національного університету, так і в провідних наукових центрах зарубіжжя. Мабуть, це і є найкращим пам’ятником одному з фундаторів фізичної науки на Закарпатті. 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) НАУКОВА СПАДЩИНА Anna N. Gomonai ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3304-07733 Institute of Electron Physics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Uzhhorod, Ukraine Anatoliy M. Zavilopulo ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8334-2804 Institute of Electron Physics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Uzhhorod, Ukraine AN OUTSTANDING FIGURE OF SCIENTIST AND TEACHER To the 100th anniversary of Professor I.P. Zapisochnyi The article is dedicated to the memory of the famous Ukrainian scientist in the field of nuclear physics, physical and quantum electronics, winner of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1995), Honored Scientist of Ukraine (1985), winner of the K.D. Synelnykov Prize of the NAS of Ukraine (1994), one of the patriarchs of physical science in Transcarpathia, founder of the departments of optics and quantum electronics at Uzhhorod National Univer- sity, initiator and first head of the Uzhhorod branch of the Institute for Nuclear Research of the AS of UkrSSR (now - Institute of Electron Physics of the NAS of Ukraine), doctor of physical and mathematical sciences (1967), professor (1967) Ivan P. Zapisochnyi. His name is associated with important results that contributed to the development in Ukraine of physics of electronic and atomic collisions, vacuum ultraviolet spectroscopy, nonlinear optics, electron-pho- ton and ion-photon emission of metal surfaces, gas quantum electronics. He and his students made a significant contribu- tion to the creation of a series of original, including unique ones, installations and precision tools for the study of new phenomena and effects in electron physics.

Непересічна постать ученого і педагога (до 100-річчя від дня народження професора І. П. Запісочного)

Репозитарії

Схожі ресурси