Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування

Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2022
1. Verfasser: Лукін, О.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Загальні збори НАН України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185279
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування / О.Ю. Лукін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 32-35. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-185279
record_format dspace
spelling irk-123456789-1852792022-09-10T01:26:09Z Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування Лукін, О.Ю. Загальні збори НАН України 2022 Article Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування / О.Ю. Лукін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 32-35. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185279 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
spellingShingle Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
Лукін, О.Ю.
Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
Вісник НАН України
format Article
author Лукін, О.Ю.
author_facet Лукін, О.Ю.
author_sort Лукін, О.Ю.
title Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
title_short Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
title_full Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
title_fullStr Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
title_full_unstemmed Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
title_sort освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2022
topic_facet Загальні збори НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185279
citation_txt Освоєння гібридних родовищ — перспективний напрям нафтогазовидобування / О.Ю. Лукін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 32-35. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT lukínoû osvoênnâgíbridnihrodoviŝperspektivnijnaprâmnaftogazovidobuvannâ
first_indexed 2025-07-16T05:54:05Z
last_indexed 2025-07-16T05:54:05Z
_version_ 1837781741911146496
fulltext 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (7) ОСВОЄННЯ ГІБРИДНИХ РОДОВИЩ — ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ НАФТОГАЗОВИДОБУВАННЯ Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні колеги! Головний стратегічний напрям освоєння вуглеводневого по- тенціалу надр України пов’язаний з глибоким та надглибоким бурінням. Цей напрям добре обґрунтовано теоретично і пере- конливо доведено практичними результатами. Зокрема, у Дніпровсько-Донецькій западині відкрито 46 ро- довищ, переважно газоконденсатних, з покладами вуглеводнів на глибинах понад 5 км, отримано промислові припливи (в ін- тервалі 6—7 км). Результати досліджень з вивчення закономір- ностей нафтогазонакопичення в глибокозалягаючих комплек- сах, які проводилися в установах Відділення наук про Землю НАН України, дають змогу оптимістично оцінювати перспек- тиви цього напряму, а також інші аспекти використання енер- гетики ресурсів глибоких надр усіх трьох нафтогазоносних ре- гіонів України — Західного, Східного і Південного. Проте, з огляду на нинішній стан української економіки та деякі інші чинники, стратегічний напрям, пов’язаний з глибо- ким та надглибоким бурінням, слід доповнити іншими, менш витратними й легко реалізовуваними напрямами тактичного характеру. Одному з них і присвячено мій короткий виступ. Йдеться про додаткову розвідку вже відомих родовищ, яких в Україні відкрито понад 400 (станом на 2020 р. у Східному ре- гіоні — 243, у Західному — 122, у Південному — 46 родовищ). При цьому мається на увазі не дорозвідка в традиційному розумінні — як уточнення контурів уже відкритих покладів нафти і/або газу, а відкриття нових джерел вуглеводнів. У та- кому розумінні розвідка ґрунтується на трактуванні нафтид- ного родовища як складної фазово-геохімічної системи, окре- мі сегменти якої можуть бути пропущені. Як приклад наведу одне з найбільших родовищ в Україні — Яблунівське родовище (Східний регіон, Полтавська обл.). ЛУКІН Олександр Юхимович — академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 7 33 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ На балансі Яблунівського родовища пере- буває лише гігантський багатопластовий газо- конденсатний поклад у розущільнених глибо- козалягаючих турнейських та верхньодевон- ських піщаних колекторах. Проте детальне комплексне вивчення родовища дозволило встановити пропущені великі (можливо, на- віть гігантські, що виходять далеко за межі ро- довища) поклади важких нафт, а також спрог- нозувати нафтогазоносність щільних темно- барвних візейських вапняків, що утворюють так званий волсортський купол, який можна розглядати як нетрадиційне джерело вугле- воднів. Отже, відкрите близько 40 років тому Яблунівське родовище є по суті гетерофазним супергігантським родовищем, що потребує до- розвідки, перерахунку запасів та створення відповідного нового проєкту його розробки. Як відомо, в 2007—2008 рр. в експертних колах відбувся різкий зліт оцінок обсягів сві- тових ресурсів нафти (до 1000 млн т) і газу (до 1000 трлн м3, без урахування метану газо- гідратів та підземних вод), що було зумовлено низкою факторів. Разом з успішним освоєн- ням вуглеводневого потенціалу глибокозаля- гаючих комплексів та морських акваторій на збільшення оцінок вплинуло освоєння газу так званих щільних колекторів (центрально- басейновий газ), сланцевого газу та сланцевої нафти. Найбільші успіхи в цьому напрямі на- лежать США і Канаді, що пов’язано, з одного боку, з особливостями геології Північної Аме- рики (величезні поля поширення різновікових чорносланцевих формацій), а з іншого — з по- тужною економікою цих країн та високим рів- нем нафтогазовидобувних технологій. В Україні є певні перспективи освоєння газу щільних колекторів та сланців (до речі, набагато більш обґрунтовані, ніж горезвісне Юзівське «родовище»). Проте поки що немає економічних, технологічних та екологічних можливостей для їх розробки із залученням масових гідророзривів та інших витратних та екологічно шкідливих методів. Ми маємо піти своїм шляхом у вирішенні цієї проблеми, і цей шлях є. Він пов’язаний із запропонованим ва- шій увазі феноменом гібридних родовищ. Це родовища, що характеризуються поєднанням нормальних ефективно-порових колекторів, які містять вільний газ і/або нафту у стані су- цільної фази, та щільних порід з дисперсни- ми вуглеводнями, що не утворюють суцільної фази, але підживлюються завдяки накачуван- ню вуглеводнів з різних джерел у низькопорис- ту та малопроникну, але гідрофобну породу. Такі родовища досить поширені. Прикладом може бути Шебелинське газове (газоконден- сатне) родовище (рис. 1). Це супергігантське родовище, яке було відкрито в 1950 р., віді- грало величезну роль у розвитку газової про- Рис. 1. Шебелинське газоконденсатне родовище 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (7) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Рис. 2. Полтавсько-Харківський сегмент Дніпровсько-Донецької западини — газовий полюс України мисловості СРСР, дозволивши довести обсяги видобутку до 30—32 млрд м3 на рік. Воно й за- раз дає близько 2 млрд м3 на рік (принаймні давало донедавна). Це родовище приурочене до великої (пло- щею 3012 км) брахіантикліналі в зоні зчле- нування Дніпровсько-Донецької западини і Донбасу. Його величезний масивно-пластовий резервуар містить 13 піщаних пластів з високи- ми ємнісно-фільтраційними властивостями у чергуванні з низькопористими малопроникни- ми глинами та алевролітами. Весь цей «лист- ковий пиріг», включно з глинами (до речі, тут уперше було відкрито феномен їх газонаси- ченості, або, як кажуть буровики, «газові гли- ни»), газонасичений під високими тисками та екранується потужною нижньопермською со- ляною товщею — герметичною покришкою. Як відомо, при підрахунку розвіданих запа- сів важливе значення має правильне визначен- ня нижньої межі пористості колектора (звісно, йдеться про нормальний ефективно-поровий колектор, до якого приурочений так званий вільний газ). При першому підрахунку для Шебелинки ця гранична пористість становила 8 %, а запаси — всього 400 млрд м3. Темпи видо- бутку в 1950-х — 1960-х роках були надзвичай- но великими (понад 30 млрд м3 на рік), і вже через 10 років стало ясно, що кількість запасів було значно занижено. При другому підрахун- ку граничне значення пористості колектора залишилося незмінним, а запаси збільшили до 600 млрд м3. Був ще один варіант підрахунку за падінням тиску (Григор’єв, 720 млрд м3), але його не затвердили, вважаючи завищеним. Проте експлуатація Шебелинського родовища продовжується й нині, і тепер усім зрозуміло, що його газовий потенціал набагато вищий, ніж уявляли раніше. Тому Шебелинка разом із Ромашкинським нафтовим родовищем та деякими іншими вуглеводневими гігантами є популярним прикладом підтвердження фено- мену відновлення запасів. При цьому є різні версії природи цього яви- ща, яку переважно визначають як глибинну, зокрема мантійну, що в принципі не виключе- но, але й не доведено. Однак факт відновлення запасів низки родовищ сумнівів не викликає, і відбувається це за різними механізмами. Най- більш реальним з них є підтік з нетрадиційних ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 7 35 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ джерел вуглеводнів — у цьому разі йдеться про щільний газ з алевролітових і глинистих ізолю- ючих прошарків. При видобутку газу з нормаль- них колекторів пластовий тиск знижується, що ініціює перетік газу зі щільних колекторів у піщані пласти. Саме завдяки такому механізму щороку запаси Шебелинки відновлюються на 2 млрд м3, які нині й видобувають. Отже, вугле- водневий потенціал таких гібридних родовищ істотно вищий за традиційні оцінки. Раціональна розробка гібридних родовищ є реальною можливістю залучення ресурсів не- традиційних джерел (зокрема, центральноба- сейнового та сланцевого газу) без використан- ня масового гідророзриву та інших витратних для економіки та шкідливих для екології мето- дів. Природу цих найважливіших вуглеводне- во-ресурсних об’єктів поки що вивчено недо- статньо, але вже зараз можна говорити про їх різні морфогенетичні типи. До гібридних газових (газоконденсатних) родовищ шебелинського типу належить низка родовищ південно-східної частини Дніпров- сько-Донецького регіону, зокрема такі газові гіганти, як Єфремівське та Західно-Хрести- щенське. Це лише частина газоконденсатних родовищ з масивними та масивно-пласто- вими покладами перешарування газоносних ефективно-порових та щільних колекторів під нижньопермською соляною покришкою, що групуються у (південно-)східному сегменті регіону — свого роду газовому полюсі Украї- ни (рис. 2). Це найбільш доступний для раціо- нальної розробки тип гібридних родовищ, про- те далеко не єдиний. Інший тип — Руденківське нафто-газокон- денсатне родовище (південна прибортова зона Дніпровсько-Донецької западини, Полтавська обл.). Тут є поклади в нормальних ефективно- порових колекторах і прогнозована газонос- ність щільних колекторів та чорних сланців. На особливу увагу заслуговує так звана рит- мітова товща — тонке (сантиметрове) пере- шарування піщаних, алевритових та чорно- слан цевих прошарків з більшими включення- ми піщаних лінз та клиноформ, що залягають на глибинах близько 3000 м. Ці відклади при бурінні на глибші горизонти газували і дава- ли непромислові припливи, але залишилися неосвоєними. Проте їх залучення до розробки цього складного в геологічному та промис- ловому плані родовища дозволить перевести його до розряду гігантських. Ще один перспективний тип гібридних ро- довищ пов’язаний з продуктивними горизон- тами, в яких піщані тіла (лінзи і клиноформи) залягають у чорносланцевих товщах. Таким є, наприклад, Рудівсько-Червонозаводське ро- довище. Воно належить до великих родовищ, однак залучення газу з чорних сланців у разі застосування спеціального режиму тисків до- зволить істотно збільшити його вуглеводне- вий потенціал. При цьому варто враховувати, що чорносланцеві форми характеризуються гідрофобністю, що забезпечує підживлення їх газом з різноманітних джерел. Гібридні родовища такого типу, можливо, поширені в олігоценових формаціях меніліто- вих чорних сланців Бориславсько-Покутської зони Карпатського регіону, а також у майкоп- ських відкладах Прикерченського шельфу. Усе викладене вище дозволяє розглядати напрям, пов’язаний з дорозвідкою гібридних родовищ та удосконалюванням методів їх роз- робки, як дуже перспективний і економічно рентабельний. Отже, першочерговим завданням україн- ської нафтогазової науки має бути скринінг родовищ зі встановленням їх гібридних різно- видів з метою визначення об’єктів для додат- кової розвідки. Дякую за увагу!

Ähnliche Einträge