Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
Gespeichert in:
Datum: | 2022 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185281 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час / А.В. Русанов // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 36-38. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-185281 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1852812022-09-10T01:26:28Z Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час Русанов, А.В. Загальні збори НАН України 2022 Article Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час / А.В. Русанов // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 36-38. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185281 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Русанов, А.В. Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Русанов, А.В. |
author_facet |
Русанов, А.В. |
author_sort |
Русанов, А.В. |
title |
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час |
title_short |
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час |
title_full |
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час |
title_fullStr |
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час |
title_full_unstemmed |
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час |
title_sort |
перспективи розвитку енергетичного машинобудування україни у повоєнний час |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2022 |
topic_facet |
Загальні збори НАН України |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185281 |
citation_txt |
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час / А.В. Русанов // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 36-38. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT rusanovav perspektivirozvitkuenergetičnogomašinobuduvannâukraíniupovoênnijčas |
first_indexed |
2025-07-16T05:54:13Z |
last_indexed |
2025-07-16T05:54:13Z |
_version_ |
1837781750367911936 |
fulltext |
36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (7)
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ЕНЕРГЕТИЧНОГО
МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ
У ПОВОЄННИЙ ЧАС
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні учасники Загальних зборів!
Як відомо, енергетична галузь відіграє ключову роль у розви-
тку економіки будь-якої країни. У зв’язку з широкомасштаб-
ною воєнною агресією Російської Федерації проти України
розпочався перерозподіл світового енергетичного ринку та змі-
ни у структурі енергетики країн ЄС. Тому дуже важливо, щоб
Україна вже зараз сформувала бачення свого місця у новому
світовому енергетичному устрої і доклала всіх зусиль, щоб це
місце було гідним і максимально відповідало інтересам країни.
Одним із перших кроків на цьому шляху, ймовірно, може
стати докорінний перегляд Енергетичної стратегії України з
метою забезпечення в нових умовах сталого, збалансованого
розвитку всіх складових вітчизняної енергетичної галузі — ге-
нерації з різних джерел енергії, комунальної енергетики, до-
бувної промисловості, а також поліпшення законодавства та
регуляторної політики в енергетичній сфері. При цьому вида-
ється доцільним скористатися нагодою і виправити деякі не-
доліки, які є сьогодні у чинному законодавстві. Насамперед це
стосується преференцій, які діють для виробників електрое-
нергії з відновлюваних джерел енергії, оскільки в цьому питан-
ні потрібно все ж спиратися на світовий досвід і не доводити
ситуацію до абсурду, коли система пільг для одних виробників
дуже негативно впливає на всіх інших. Наприклад, попри те,
що генерація в ядерній енергетиці є однією з найбільш дешевих
за собівартістю, галузь довели майже до банкрутства через пре-
ференції для «зеленої» енергетики.
При цьому ядерна галузь є одним з найбільш перспективних
напрямів для подальшого розвитку енергетики України. На-
слідком санкцій, запроваджених проти РФ за її агресію проти
РУСАНОВ
Андрій Вікторович —
академік НАН України,
директор Інституту
проблем машинобудування
ім. А.М. Підгорного
НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 7 37
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
України, вже сьогодні є значне скорочення, а в
найближчому майбутньому, можливо, і повне
припинення постачання вуглеводнів з Росії до
Європи.
Проблема компенсації енергетичного дефі-
циту в Європі, безумовно, комплексна і бага-
тогранна, але одним з можливих рішень може
бути експорт електричної енергії з України до
європейських країн. Це реально реалізувати,
оскільки, по-перше, Україна здатна збільшити
свою генерацію, а по-друге, нещодавно відбу-
лася подія, дуже знакова для нас в євроінте-
граційному плані, — об’єднання енергосистеми
України з європейською мережею операторів
системи передачі електроенергії ENTSO-E, —
яка не лише гарантувала енергобезпеку нашої
держави, а й відкрила для нас вікно можливос-
тей — Україна може стати великим експорте-
ром електроенергії до Європи з потужністю
постачання до 40 ГВт і навіть більше. За різни-
ми оцінками, потенціал експорту електричної
енергії з України до Європи може становити
близько 48 млрд євро на рік. Крім того, про-
гнозується підвищення рівня внутрішнього
споживання електроенергії завдяки розвитку
виробництва водню з подальшим його експор-
том до Європи, а також переходу на опалення з
використанням теплонасосних технологій.
Зростання генерації електричної енергії
може забезпечити саме ядерна галузь. Тим
більше, що на початку 2022 р. Єврокомісія
прийняла рішення про внесення атомної енер-
гетики до переліку «зелених» технологій. В
Україні встановлена потужність 15 ядерних
блоків зараз становить 13,8 ГВт. До початку
широкомасштабної агресії РФ проти України
НАЕК «Енергоатом» планував побудувати до
2040 р. 14 нових енергоблоків загальною по-
тужністю 14 ГВт, однак тепер видається до-
цільним переглянути ці плани в бік збільшен-
ня кількості нових енергоблоків і скорочення
строків їх введення в експлуатацію. У серед-
ньостроковій перспективі є сенс збільшити за-
гальну встановлену потужність принаймні до
40 ГВт і змінити структуру ядерної генерації з
урахуванням можливості використання поряд
з класичними потужними енергоблоками ще й
блоків на основі малих модульних реакторів,
що забезпечить більш ефективне регулювання
енергетичної системи.
На сьогодні найбільшими виробниками об-
ладнання для атомних станцій є США, країни
Євросоюзу, Японія, Китай, Південна Корея та
Україна. У цій галузі ми маємо відповідні про-
мислові виробництва і достатній науковий та
інженерний кадровий потенціал. Найпотужні-
шим енергомашинобудівним підприємством
України з повним циклом виробництва є
АТ «Українські енергетичні машини» (колиш-
нє підприємство «Турбоатом», яке минулого
року після приєднання до нього ДП «Завод
«Електроважмаш» змінило назву).
Основними складовими енергоблоків АЕС
є ядерний реактор, парова турбіна в комплек-
ті, електричний генератор, допоміжне облад-
нання, будівлі та відповідна інфраструктура.
Розглянемо можливості України зі створення
кожного з цих елементів.
Ядерний реактор. На жаль, ми не виробля-
ємо власних ядерних реакторів, але є реальні
можливості для розвитку партнерства в цьому
напрямі з провідними іноземними виробни-
ками. Для великих реакторів — це насамперед
компанія Westinghouse Electric, а для малих
модульних реакторів — компанії Holtec Inter-
national, NuScale Power або інші виробники.
Проте в подальшому реально налагодити ви-
робництво корпусів для ядерних реакторів на
потужностях АТ «Українські енергетичні ма-
шини». Науковці Відділення ядерної фізики
та енергетики НАН України можуть здійсню-
вати науковий супровід робіт у цьому напрямі.
Парові турбіни. В цій галузі Україна має
найсильніші позиції, оскільки АТ «Українські
енергетичні машини» є одним з провідних сві-
тових розробників та виробників енергетич-
них турбін різних типів — для ТЕС, ГЕС, АЕС
та ін. Українські турбіни нічим не поступають-
ся найкращим світовим аналогам, а за деякими
позиціями навіть перевершують їх. Такого ви-
сокого технологічного рівня вдалося досягти,
зокрема, завдяки співпраці з науковими уста-
новами НАН України. За браком часу наведу
лише два приклади. Так, в Інституті електро-
38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (7)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
зварювання ім. Є.О. Патона НАН України
розроблено унікальну технологію зварюван-
ня роторів для турбін великої потужності, в
тому числі композитних турбін, що дозволяє
як мінімум на 40 % зменшити масу готового
виробу зі збереженням при цьому основних
механічних та міцнісних характеристик. Крім
того, в Інституті проблем машинобудування
ім. А.М. Підгорного НАН України створено
технологію просторового профілювання про-
точних частин турбомашин, що дає змогу до-
сягти унікальних показників економічнос-
ті турбіни. Водночас слід зауважити, що АТ
«Українські енергетичні машини» для ство-
рення вітчизняних парових турбін успішно
користується й багатьма іншими науковими
розробками інститутів Академії.
Електричні генератори. АТ «Українські
енергетичні машини» може розробляти і ви-
готовляти генератори потужністю до 500 МВт
практично для будь-якого типу турбін, зо-
крема й для енергоблоків, побудованих за
техноло гією малих модульних реакторів. Що
стосується тихохідних генераторів потужніс-
тю 1000 МВт та вище з 1500 об/хв, на жаль,
Україна не має досвіду їх виробництва. Зважа-
ючи на це на першому етапі можна налагодити
партнерські взаємини зі світовими гігантами
в цій галузі, наприклад з General Electric, а в
подальшому АТ «Українські енергетичні ма-
шини» у співпраці з науковими установами
Академії, зокрема з Інститутом електродина-
міки та Інститутом проблем машинобудуван-
ня ім. А.М. Підгорного, здатне налагодити їх
виробництво.
Для реалізації зазначених завдань сьогод-
ні, на нашу думку, доцільно створити комісію
з розроблення нової Енергетичної стратегії
України на період до 2040 р. за участю пред-
ставників РНБО України, НАН України (зо-
крема, Відділення фізико-технічних проблем
енергетики, Відділення ядерної фізики та
енергетики, Відділення наук про Землю, Від-
ділення економіки), Кабінету Міністрів Укра-
їни (передусім Міністерства енергетики, Мі-
ністерства економіки, Міністерства фінансів,
Міністерства захисту довкілля та природних
ресурсів), великих енергетичних компаній
(Укренерго, Укргідроенерго, НАЕК «Енерго-
атом», ДТЕК та ін.), провідних виробничих
підприємств (АТ «Українські енергетичні ма-
шини» та ін.), а також представників міжна-
родних організацій. Крім того, потрібно ство-
рити комісію (робочу групу) з розроблення
бізнес-плану Національного проєкту «Розви-
ток ядерної енергетики України» за участю
представників РНБО України, НАН України
(Відділення фізико-технічних проблем енер-
гетики, Відділення ядерної фізики та енерге-
тики, Відділення економіки та ін.), Кабінету
Міністрів України (Міністерство енергетики,
Міністерство економіки, Міністерство фінан-
сів, Міністерство закордонних справ та ін.),
НАЕК «Енергоатом», АТ «Українські енерге-
тичні машини».
Отже, з огляду на глобальні зміни енер-
гетичного ринку та структури енергетики,
Україна має переглянути свою Енергетичну
стратегію (або розробити нову) і докласти всіх
зусиль, щоб посісти гідне місце у майбутньому
світовому енергетичному устрої.
Однією з основних передумов посилення
позицій України у світовій енергетиці є роз-
роблення Національного проєкту «Розвиток
ядерної енергетики України». Його реалізація
дасть можливість Україні перетворитися з ім-
портера на експортера високотехнологічної та
екологічно чистої енергії, а також енергоносіїв
(водень).
У разі повної реалізації проєкту збільшаться
валютні надходження на суму порядку 48 млрд
євро на рік (за наявних на сьогодні цін на елек-
тричну енергію). Крім того, вітчизняних ви-
робників енергомашинобудівної та суміжних
галузей на багато років буде забезпечено порт-
фелем замовлень з локалізацією виробництва
до 70 %, що загалом сприятиме зміцненню
енергетичної безпеки держави й підвищенню
міжнародного впливу України.
Дякую за увагу!
|