Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2022
1. Verfasser: Русанов, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185281
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час / А.В. Русанов // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 36-38. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-185281
record_format dspace
spelling irk-123456789-1852812022-09-10T01:26:28Z Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час Русанов, А.В. Загальні збори НАН України 2022 Article Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час / А.В. Русанов // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 36-38. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185281 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
spellingShingle Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
Русанов, А.В.
Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
Вісник НАН України
format Article
author Русанов, А.В.
author_facet Русанов, А.В.
author_sort Русанов, А.В.
title Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
title_short Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
title_full Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
title_fullStr Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
title_full_unstemmed Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час
title_sort перспективи розвитку енергетичного машинобудування україни у повоєнний час
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2022
topic_facet Загальні збори НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185281
citation_txt Перспективи розвитку енергетичного машинобудування України у повоєнний час / А.В. Русанов // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 7. — С. 36-38. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT rusanovav perspektivirozvitkuenergetičnogomašinobuduvannâukraíniupovoênnijčas
first_indexed 2025-07-16T05:54:13Z
last_indexed 2025-07-16T05:54:13Z
_version_ 1837781750367911936
fulltext 36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (7) ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ У ПОВОЄННИЙ ЧАС Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні учасники Загальних зборів! Як відомо, енергетична галузь відіграє ключову роль у розви- тку економіки будь-якої країни. У зв’язку з широкомасштаб- ною воєнною агресією Російської Федерації проти України розпочався перерозподіл світового енергетичного ринку та змі- ни у структурі енергетики країн ЄС. Тому дуже важливо, щоб Україна вже зараз сформувала бачення свого місця у новому світовому енергетичному устрої і доклала всіх зусиль, щоб це місце було гідним і максимально відповідало інтересам країни. Одним із перших кроків на цьому шляху, ймовірно, може стати докорінний перегляд Енергетичної стратегії України з метою забезпечення в нових умовах сталого, збалансованого розвитку всіх складових вітчизняної енергетичної галузі — ге- нерації з різних джерел енергії, комунальної енергетики, до- бувної промисловості, а також поліпшення законодавства та регуляторної політики в енергетичній сфері. При цьому вида- ється доцільним скористатися нагодою і виправити деякі не- доліки, які є сьогодні у чинному законодавстві. Насамперед це стосується преференцій, які діють для виробників електрое- нергії з відновлюваних джерел енергії, оскільки в цьому питан- ні потрібно все ж спиратися на світовий досвід і не доводити ситуацію до абсурду, коли система пільг для одних виробників дуже негативно впливає на всіх інших. Наприклад, попри те, що генерація в ядерній енергетиці є однією з найбільш дешевих за собівартістю, галузь довели майже до банкрутства через пре- ференції для «зеленої» енергетики. При цьому ядерна галузь є одним з найбільш перспективних напрямів для подальшого розвитку енергетики України. На- слідком санкцій, запроваджених проти РФ за її агресію проти РУСАНОВ Андрій Вікторович — академік НАН України, директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 7 37 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ України, вже сьогодні є значне скорочення, а в найближчому майбутньому, можливо, і повне припинення постачання вуглеводнів з Росії до Європи. Проблема компенсації енергетичного дефі- циту в Європі, безумовно, комплексна і бага- тогранна, але одним з можливих рішень може бути експорт електричної енергії з України до європейських країн. Це реально реалізувати, оскільки, по-перше, Україна здатна збільшити свою генерацію, а по-друге, нещодавно відбу- лася подія, дуже знакова для нас в євроінте- граційному плані, — об’єднання енергосистеми України з європейською мережею операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E, — яка не лише гарантувала енергобезпеку нашої держави, а й відкрила для нас вікно можливос- тей — Україна може стати великим експорте- ром електроенергії до Європи з потужністю постачання до 40 ГВт і навіть більше. За різни- ми оцінками, потенціал експорту електричної енергії з України до Європи може становити близько 48 млрд євро на рік. Крім того, про- гнозується підвищення рівня внутрішнього споживання електроенергії завдяки розвитку виробництва водню з подальшим його експор- том до Європи, а також переходу на опалення з використанням теплонасосних технологій. Зростання генерації електричної енергії може забезпечити саме ядерна галузь. Тим більше, що на початку 2022 р. Єврокомісія прийняла рішення про внесення атомної енер- гетики до переліку «зелених» технологій. В Україні встановлена потужність 15 ядерних блоків зараз становить 13,8 ГВт. До початку широкомасштабної агресії РФ проти України НАЕК «Енергоатом» планував побудувати до 2040 р. 14 нових енергоблоків загальною по- тужністю 14 ГВт, однак тепер видається до- цільним переглянути ці плани в бік збільшен- ня кількості нових енергоблоків і скорочення строків їх введення в експлуатацію. У серед- ньостроковій перспективі є сенс збільшити за- гальну встановлену потужність принаймні до 40 ГВт і змінити структуру ядерної генерації з урахуванням можливості використання поряд з класичними потужними енергоблоками ще й блоків на основі малих модульних реакторів, що забезпечить більш ефективне регулювання енергетичної системи. На сьогодні найбільшими виробниками об- ладнання для атомних станцій є США, країни Євросоюзу, Японія, Китай, Південна Корея та Україна. У цій галузі ми маємо відповідні про- мислові виробництва і достатній науковий та інженерний кадровий потенціал. Найпотужні- шим енергомашинобудівним підприємством України з повним циклом виробництва є АТ «Українські енергетичні машини» (колиш- нє підприємство «Турбоатом», яке минулого року після приєднання до нього ДП «Завод «Електроважмаш» змінило назву). Основними складовими енергоблоків АЕС є ядерний реактор, парова турбіна в комплек- ті, електричний генератор, допоміжне облад- нання, будівлі та відповідна інфраструктура. Розглянемо можливості України зі створення кожного з цих елементів. Ядерний реактор. На жаль, ми не виробля- ємо власних ядерних реакторів, але є реальні можливості для розвитку партнерства в цьому напрямі з провідними іноземними виробни- ками. Для великих реакторів — це насамперед компанія Westinghouse Electric, а для малих модульних реакторів — компанії Holtec Inter- national, NuScale Power або інші виробники. Проте в подальшому реально налагодити ви- робництво корпусів для ядерних реакторів на потужностях АТ «Українські енергетичні ма- шини». Науковці Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України можуть здійсню- вати науковий супровід робіт у цьому напрямі. Парові турбіни. В цій галузі Україна має найсильніші позиції, оскільки АТ «Українські енергетичні машини» є одним з провідних сві- тових розробників та виробників енергетич- них турбін різних типів — для ТЕС, ГЕС, АЕС та ін. Українські турбіни нічим не поступають- ся найкращим світовим аналогам, а за деякими позиціями навіть перевершують їх. Такого ви- сокого технологічного рівня вдалося досягти, зокрема, завдяки співпраці з науковими уста- новами НАН України. За браком часу наведу лише два приклади. Так, в Інституті електро- 38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (7) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ зварювання ім. Є.О. Патона НАН України розроблено унікальну технологію зварюван- ня роторів для турбін великої потужності, в тому числі композитних турбін, що дозволяє як мінімум на 40 % зменшити масу готового виробу зі збереженням при цьому основних механічних та міцнісних характеристик. Крім того, в Інституті проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України створено технологію просторового профілювання про- точних частин турбомашин, що дає змогу до- сягти унікальних показників економічнос- ті турбіни. Водночас слід зауважити, що АТ «Українські енергетичні машини» для ство- рення вітчизняних парових турбін успішно користується й багатьма іншими науковими розробками інститутів Академії. Електричні генератори. АТ «Українські енергетичні машини» може розробляти і ви- готовляти генератори потужністю до 500 МВт практично для будь-якого типу турбін, зо- крема й для енергоблоків, побудованих за техноло гією малих модульних реакторів. Що стосується тихохідних генераторів потужніс- тю 1000 МВт та вище з 1500 об/хв, на жаль, Україна не має досвіду їх виробництва. Зважа- ючи на це на першому етапі можна налагодити партнерські взаємини зі світовими гігантами в цій галузі, наприклад з General Electric, а в подальшому АТ «Українські енергетичні ма- шини» у співпраці з науковими установами Академії, зокрема з Інститутом електродина- міки та Інститутом проблем машинобудуван- ня ім. А.М. Підгорного, здатне налагодити їх виробництво. Для реалізації зазначених завдань сьогод- ні, на нашу думку, доцільно створити комісію з розроблення нової Енергетичної стратегії України на період до 2040 р. за участю пред- ставників РНБО України, НАН України (зо- крема, Відділення фізико-технічних проблем енергетики, Відділення ядерної фізики та енергетики, Відділення наук про Землю, Від- ділення економіки), Кабінету Міністрів Укра- їни (передусім Міністерства енергетики, Мі- ністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів), великих енергетичних компаній (Укренерго, Укргідроенерго, НАЕК «Енерго- атом», ДТЕК та ін.), провідних виробничих підприємств (АТ «Українські енергетичні ма- шини» та ін.), а також представників міжна- родних організацій. Крім того, потрібно ство- рити комісію (робочу групу) з розроблення бізнес-плану Національного проєкту «Розви- ток ядерної енергетики України» за участю представників РНБО України, НАН України (Відділення фізико-технічних проблем енер- гетики, Відділення ядерної фізики та енерге- тики, Відділення економіки та ін.), Кабінету Міністрів України (Міністерство енергетики, Міністерство економіки, Міністерство фінан- сів, Міністерство закордонних справ та ін.), НАЕК «Енергоатом», АТ «Українські енерге- тичні машини». Отже, з огляду на глобальні зміни енер- гетичного ринку та структури енергетики, Україна має переглянути свою Енергетичну стратегію (або розробити нову) і докласти всіх зусиль, щоб посісти гідне місце у майбутньому світовому енергетичному устрої. Однією з основних передумов посилення позицій України у світовій енергетиці є роз- роблення Національного проєкту «Розвиток ядерної енергетики України». Його реалізація дасть можливість Україні перетворитися з ім- портера на експортера високотехнологічної та екологічно чистої енергії, а також енергоносіїв (водень). У разі повної реалізації проєкту збільшаться валютні надходження на суму порядку 48 млрд євро на рік (за наявних на сьогодні цін на елек- тричну енергію). Крім того, вітчизняних ви- робників енергомашинобудівної та суміжних галузей на багато років буде забезпечено порт- фелем замовлень з локалізацією виробництва до 70 %, що загалом сприятиме зміцненню енергетичної безпеки держави й підвищенню міжнародного впливу України. Дякую за увагу!