Вивіски Києва: деякі аспекти номінації

Об’єктом дослідження в цій статті є надземні вивіски українською мовою у м. Києві. Завдання нашої роботи – дослідити особливості номінації закладів саме українською мовою. У деяких випадках через спільний для української й російської мов кириличний шрифт важко визначити напевно, якою мовою написана...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Олійник, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2012
Назва видання:	Лексикографічний бюлетень
Теми:	Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185345
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації / О. Олійник // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 78-86.— Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185345
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1853452022-09-13T01:26:29Z Вивіски Києва: деякі аспекти номінації Олійник, О. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Об’єктом дослідження в цій статті є надземні вивіски українською мовою у м. Києві. Завдання нашої роботи – дослідити особливості номінації закладів саме українською мовою. У деяких випадках через спільний для української й російської мов кириличний шрифт важко визначити напевно, якою мовою написана вивіска, у такій ситуації послуговуємося словами на тому самому знаку або іншим текстом на тому самому закладі. The contemporary urbanonyms of Kyiv are analyzed, motivated and not motivated nominations of capital establishments are described, regular models category and lexical thematic groups of words that are widely used nowadays on the signboards are marked out in the study. 2012 Article Вивіски Києва: деякі аспекти номінації / О. Олійник // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 78-86.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185345 811.161.2’373 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
spellingShingle	Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Олійник, О. Вивіски Києва: деякі аспекти номінації Лексикографічний бюлетень
description	Об’єктом дослідження в цій статті є надземні вивіски українською мовою у м. Києві. Завдання нашої роботи – дослідити особливості номінації закладів саме українською мовою. У деяких випадках через спільний для української й російської мов кириличний шрифт важко визначити напевно, якою мовою написана вивіска, у такій ситуації послуговуємося словами на тому самому знаку або іншим текстом на тому самому закладі.
format	Article
author	Олійник, О.
author_facet	Олійник, О.
author_sort	Олійник, О.
title	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації
title_short	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації
title_full	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації
title_fullStr	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації
title_full_unstemmed	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації
title_sort	вивіски києва: деякі аспекти номінації
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185345
citation_txt	Вивіски Києва: деякі аспекти номінації / О. Олійник // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 78-86.— Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv	AT olíjniko vivískikiêvadeâkíaspektinomínacíí
first_indexed	2025-07-16T05:58:13Z
last_indexed	2025-07-16T05:58:13Z
_version_	1837782001487183872
fulltext	Лозова Н . 78 one – as the manuscript) . Viewed lexemes are derivatives of the already fixed words in dictionaries . There are two of world-building families of neoformations taken from the dictionaries materials of new words by 2011 . Оксана Олійник Вивіски Києва: деякі аспекти номінації Вивчення мови міста на сьогодні є перспективним напрямком розвитку науки про мову, найяскравіше традиції та тенденції номінації відображені в писемних текстах міського простору, наприклад, вивісках, які унаочнюють та фіксують динамічні процеси в мовному житті суспільства, дають уявлен- ня про співвідношення мов у просторі міста й важливу інформацію про мов- ну картину міста загалом, а також дають змогу отримати певні висновки й узагальнення за зіставленнями з іншими мовами. Об’єктом дослідження в цій статті є надземні вивіски українською мо- вою у м. Києві. Завдання нашої роботи – дослідити особливості номінації закладів саме українською мовою. У деяких випадках через спільний для української й російської мов кириличний шрифт важко визначити напевно, якою мовою написана вивіска, у такій ситуації послуговуємося словами на тому самому знаку або іншим текстом на тому самому закладі. На думку М. В. Китайгородської, назву міського об’єкта слід аналізувати в контексті всього інформативного простору вивіски, включно з вербальним, графічним (типи шрифтів та їхнє взаємопідпорядкування) й зображувальним рядом [6: 148]. Специфіка нашого дослідження передбачає зосередження на власне текстовому матеріалі вивіски, невербальний складник враховувати- мемо лише тоді, коли він необхідний для інтерпретації самої назви. Загалом вуличні тексти, зокрема рекламні, є вагомим складником мов- ного простору міста. Головним завданням імен міських об’єктів – урбаноні‑ мів – є виділення об’єкта серед низки йому подібних [4: 128], а реклама не тільки інформує про продукт, привертає увагу споживача до нього, мотивує покупця до придбання товару, а також встановлює й підтримує тривалі від- носини між споживачем і компанією. УДК 811 .161 .2’373 Вивіски Києва: деякі аспекти номінації 79 Вивіска – це «дошка з будь‑якого матеріалу, на якій зроблено напис, іноді з малюнком, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи і т. ін.» [7, I: 365], а реклама в одному зі значень – «плакат, об’ява і т. ін., що ви- користовуються як засіб привертання уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін.» [7, VIII: 493]. І хоча з юридичного погляду, відповідно до Закону про рекламу, розміщення інформації про виробника товару та / або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою (п. 7 статті 8 Закону про рекламу) [5], з лінгвістично- го погляду вивіски й реклама мають багато спільного, створюються з ура- хуванням певних закономірностей, адже їх спільною метою є привернути увагу потенційного клієнта та спонукати його звернутися саме до цього закладу. За спостереженнями вчених, зокрема Є. Жетельської‑Фелешко [9], І. В. Євсєєвої, Д. А. Нурієвої [4], М. В. Китайгородської [6], у сучасних ви- вісках простежується тенденція до максимальної інформативної насиченос- ті, а також диференціації від інших закладів даної сфери, для чого об’єкту присвоюють індивідуальне власне ім’я (часто з загальних іменників). Отже, вивіска в наш час перестала відігравати роль лише інформатора, а набула характеру реклами, маючи на меті привернути до себе увагу та переконати адресата (потенційного клієнта) звернутися саме до цього закладу. Так, за даними Є. Жетельської‑Фелешко, лише близько 31% магазинів у Варшаві не мають «свого» імені та обмежуються традиційними назвами на зразок «Спортивний магазин», «Квіти» тощо [9] і под. Подібна ситуація простежу- ється і в мовному просторі Києва. На назви без «свого» унікального імені натрапляємо переважно на виві- сках невеликих закладів (магазинів, кіосків тощо) у віддалених від центру спальних районах столиці, хоч поруч із ними поширені метонімічні назви («Сита родина» – продуктовий магазин поблизу станції метро Чернігівська), які досить часто є мережевими. Проте для деяких сфер діяльності номінації без власного імені є нормою, найхарактерніше це для юридичної сфери, де помітна тенденція до називан- ня закладу на вивісці за фахом особи, яка надає послуги: «Нотаріус», «Адво- кат», для медичної сфери та автосервісу тощо (називання за видом послуг, наприклад, «Стоматологія», «Автомийка», «Мийка», «Перукарня», «Бар», «Ломбард», «Фото»), часто такі вивіски містять додаткову інформацію: те- лефон, години прийому, адресу або дороговказ чи комбіновану інформацію. Іноді за допомогою додаткових символів відбувається диференціація таких закладів, наприклад, назви аптек: «+Аптека03», «Аптека 36,6». Олійник О . 80 За спостереженням П.Г. Богатирьова, як у XVIII ст., так і в наш час ви- віски мають найрізноманітніші форми. «Найпоширенішими сучасними ви- вісками є вивіски з назвами товарів (овочі, фрукти, м’ясні, молочні продук- ти, солодощі, промислові товари тощо) або найменуванням спеціальності ремісника (перукар, кравець, чоботар)». Крім вивісок з назвами, особливо поширеними були вивіски із зображенням предметів, які продаються або ви- готовляються [2: 38‑39]. Усе популярнішими стають також вивіски з перерахуванням основного асортименту товарів («Штори, килими, меблі»), а також тексти на вивісках з компонентом склад: магазин-склад «Взуття», магазин-склад «Меблі», що відображає тенденцію до високої інформативної насиченості вивіски. Зафік- совані поодинокі випадки використання родових позначень як власних імен (магазин «Крамниця»). Під час кризи з’явилася також низка невеликих магазинів, переважно в спальних районах міста, із ціновим уточненням у тексті самої вивіски: «Одяг, взуття за цінами СССР», «Все (правильно – усе) від 12 до 36 грн.», «Все (правильно – усе) від 10 гривень» тощо. Нерідко в назвах об’єктів на вивісках, передусім українською мовою, підкреслений національний колорит закладу, що досягається лексичними за- собами, застосуванням у тексті вивіски яскравих образів (мережа ресторанів «Пузата хата») чи власне українських слів, не схожих на слова передусім російської мови, наприклад, шинок «Журавлина». Так само актуалізується за- вдяки вивісці й екзотичний колорит закладу, що дуже характерно для рестора- нів неукраїнської національної кухні – китайської, японської, італійської та ін. Натомість трапляються невмотивовані неукраїнські назви: ЖК «Ізумрудний». У мовному просторі міста досить частотними є поширені за радянських часів назви об’єктів, наприклад, «Гастроном», «Загреб» (кінотеатр), «Го- лосіївський» (готель), у таких номінаціях нерідко спостерігаємо збережен- ня традиційної власної назви російською мовою, а написання родової на- зви – українською (кінотеатр «Алмаз», магазин «Роза»). Іноді трапляється й уживання слова «гастроном» як родового поняття, а назва забезпечує певну диференціацію його від подібних об’єктів, наприклад, гастроном «Урожай- ний». Разом з тим у деяких назвах простежується тенденція до підкреслення новизни або іншого рівня послуг, які надаються (експрес‑доставка вантажів «Нова пошта»). Загальною для різних мов і міст є й висока частотність ви- користання назв з високою позитивною оцінкою, престижних найменувань. Переважна більшість закладів у Києві належить до приватної форми влас- ності, тому і номінація об’єктів має нерегламентований характер, залежить Вивіски Києва: деякі аспекти номінації 81 від багатьох чинників: належності закладу до певної сфери, смаків власника, моди. Крім того, дуже часті випадки поєднання різномовних знаків у межах одного об’єкта: так, сама вивіска може бути написана українською мовою, а напис на дверній табличці – російською, або навпаки. Універсалією для лінгвістичних ландшафтів різних міст є тяжіння до но- мінації закладів ділової сфери (наприклад, банків) із залученням абревіації, інших видів скорочення слів або вживання розчленованої номінації (сло- восполучення): «ВТБ Банк», «Альфа-банк», «Приватбанк», «Кредитпром- банк», «Укрсиббанк», «Діамантбанк», банк «Фінанси та кредит». Якщо на- зва такого закладу не містить слова банк, то у вивісці дане уточнення зазви- чай попереду самої назви. Така сама ситуація зі скороченням тексту вивіски характерна й для організацій чи фірм з довгою повною назвою, наприклад, «УСПТБ» (Українська спілка пожежної та техногенної безпеки). Дуже продуктивною на сьогодні є модель зі «зв’язаним» компонентом – маркет (від англ. market, що означає «ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс», у США – «продовольчий магазин»): «Екомаркет» (мережа продуктових супермаркетів), «Макромаркет» (продуктовий магазин). Регулярними для мовного простору міста є складені найменування на ви- вісках: словосполучення з опорними компонентами світ, дім, будинок, са- лон, все … , які вказують на всеохопність послуг у зазначеній сфері: «Все для більярда» (помилкове написання закінчення), «Все (правильно – усе) до столу», «Швейний світ» (правильно – швацький), «Дім кави», «Будинок ігра- шок», «Світ зв’язку». Популярним компонентом словосполучень на вивісках є також лексема салон, яка підкреслює вишуканість послуг, що надаються: «Салон штор», також з індивідуальним ім’ям (салон гардин «Лідія», салон «Бутон» (мага- зин квітів, з посиланням на сайт на вивісці), «Салон ВЗУТТЯ та аксесуарів» (назва «Взуття» дублюється потім ще раз нижче на вивісці безпосередньо над входом до магазину). Щодо частиномовної належності, то в назвах на вивісках зараз фігуру- ють не тільки іменники й іменникові словосполучення в називному відмін- ку, крім того, трапляються випадки прийменникової номінації: продуктовий магазин «У Оленки» (правильно – «В Оленки»), продмаркет «Все до столу» (правильно – «Усе до столу»), магазин «Меблі для дому» (краще – «Меблі для оселі»). Це можуть бути найменування предикативного типу, а саме ді- єслова наказового способу: «Будьмо» – ресторан, «Поїхали з нами» – туропе- ратор, у даному випадку значення спонукання до спільної дії помилково, за аналогією до російської мови, виражене за допомогою форми минулого часу, Олійник О . 82 краще було б «Їдьмо з нами» («Їдемо разом»), прислівникові словосполу- чення: «Галопом по Європах» – туроператор, під час перекладу з російської мови у словосполученні втрачено риму. Нечасто, але трапляються в лінгвістичному ландшафті столиці деміну- тиви: «Жіночий магазинчик» (магазин жіночого одягу та аксесуарів), зокре- ма на основі метонімії: «Шашличок» (кафе), «Родинна ковбаска» (магазин). Один із прийомів привернення уваги до об’єкта найменування – проникнен- ня в особисту сферу адресата, наприклад, «Мій стиль» (магазин одягу). Як зазначає М. В. Китайгородська, назви міських об’єктів переважно конструюються на основі метонімії або метафори. Розглядаючи назви («сло- ва на вивісках»), вона поділяє їх на два типи – мотивовані / немотивовані [6: 138]. Інколи мотивованість / немотивованість може бути різною для авто- ра й адресата найменування, отже, у своєму дослідженні пропонуємо дещо іншу класифікацію: найменування з прозорою мотивацією та найменування із затемненою мотивацією, тому що незалежно від того, бачимо ми мотива- цію називання об’єкта чи ні, вона неодмінно присутня у свідомості того, хто створює вивіску. і. найменування з прозорою мотивацією переважно сконструйовані на основі різних моделей метонімічних замін: 1. номінація за розташуванням у просторі: 1) назви, які спираються на міську топонімію (назви міських районів, ву- лиць тощо) або на імена тих чи тих просторових об’єктів: готель «Голосіїв- ський»; готель «Хрещатик», «Хрещатик-Плаза»; 2) назви, мотивовані просторовими характеристиками об’єкта: кафе‑бар «Поверх 2 1/2». 2. найменування, які відображають спеціалізацію міського об’єкта (за функціональним призначенням, типом товарів та асортиментом, вироб- ником): 1) пряма номінація інформативного типу: за назвою товару: «Квіти», «Продукти», «Кондитерські вироби», «Зоомагазин», «Державні лотереї», «Аптека», «Взуття», «Оптика» або за видом послуг, які надає заклад: «Пе- рукарня», «Ломбард», «Фото», «Гріль» (замість нормативного «Гриль»), «Тканини», «Книги», «Риба & м’ясо» (залучення міжнародного символу на позначення «і»), іноді більш узагальнено (магазин «Подарунки») або з уточненням країни‑виробника товару («Румунські меблі»), нерідко в складі словосполучення («Сучасне взуття», «Магазин продуктів», «Свіжий хліб», «Нова картка», «Дитячі товари», «М’ясна лавка»). 2) «непряма» номінація асоціативного типу: Вивіски Києва: деякі аспекти номінації 83 а) назви, мотивовані тематичними й лексико‑семантичними зв’язками слів, а також номінації на основі образних асоціацій: «Портатив» (магазин техніки), «Інфанта» (салон весільної та вечірньої моди), «Муракамі», «Пу- зата хата» (мережа ресторанів), «Велика кишеня» (мережа супермаркетів), «Мобільні фішки» (магазин мобільної техніки, слово «фішки», імовірно, за- позичене з жаргонної лексики ‘якась особливість, сутність, специфічна риса чогось, тенденція і т.ін.’ [8: 272]), «Сита родина» (продуктовий магазин), «Ласунка», «Мішаніна» (каламбурне утворення від імен Міша, Ніна; сто- ковий магазин одягу), «Берегиня» (театр українського фольклору), «Алло» (мережа магазинів мобільної техніки), «Пільзнер бар» (асоціація зі сортом пива), «Кошик» (мережа продуктових супермаркетів), «Березіль» (танцклуб, спортклуб), «Вінегрет» (кафе), «Профі» (магазин спорядження для риболов- лі), «Піноккіо» (дитячий магазин), «DекомайстеR» (крім того, цікаво обігра- не графічно використання латинських графем на місці кириличних). До цієї самої групи можемо зарахувати також деякі запозичення та кон- струкції з іншомовних коренів: «Віталюкс» (мережа аптек, від лат. віта ‘життя’, фр. люкс ‘розкіш’), з англійської: «Таймаут» (ресторан), «Сіті» (міська кав’ярня). Нерідко назви цієї групи мають жартівливий характер: за назвою товару («Пивоман»). б) номінації на основі регулярних метонімічних моделей: – на основі асоціацій етнографічного характеру «Іль Патіо» (італійський ресторан), «Авлабар» (ресторан кавказької кухні), «Олива» (продуктовий ма- газин), «Гімалаї» (ресторан традиційної індійської кухні) – найменування, мотивовані іменами осіб: «Любава» (перукарня), «Нео- ніла» (перукарня). 3. найменування, мотивовані позитивною семантикою оцінки – дуже потужна за кількістю номінацій група – слова (і словосполучення): оптика «Грація», «Найкраща» (перукарня), «Діамантбанк», «Альфа-банк» (бан- ки), «МосВерум» (назва юридичної фірми, від лат. ‘звичай’ [3:495] і ‘правда’ [3:816]), «Максима» (салон краси), «Гармонія» (перукарня), «Еко‑маркет» (тренд екологічності продуктів, мережа супермаркетів), «Фора» (‘наперед обумовлена пільга, перевага, що її надає сильніший гравець слабшому або такому, який перебуває в невигідних умовах’ [1: 577], мережа супермарке- тів), «Домінанта» – головна тональність або основний прийом, термін різ- них сфер мистецтва (туристична фірма), «Фінансова ініціатива» (банк), «Фі- лософія комфорту» (агентство з підбору домашнього персоналу), «Альфа» (дизайн‑студія), «Мегапринт» (поліграфічні послуги); фірмова крамниця «Злагода» (магазин), «Гранд галерея» (мережа магазинів брендового одягу). Олійник О . 84 іі. найменування із затемненою мотивацією: Деякі назви на вивісках важко поєднати асоціативними зв’язками з об’єктом найменування, серед таких назв виділяємо такі лексико‑тематичні групи слів: 1) назви осіб: «Панна» (будівельна компанія), імена історичних осіб: «Магеллан» (торговий центр); 2) назви рослин: «Жасмін» (салон краси), шинок «Журавлина», «Каш- тан» (магазин); 3) назви предметів, об’єктів, подеколи зовсім немотивовані для даної сфери діяльності: «Рукавичка» (магазин квітів; імовірно, натяк на те, що в магазині квітів повно, як у казковій рукавичці звірів), «Ліра» (салон краси; сузір’я, інструмент, грошова одиниця), «Шале» (салон краси; будиночок у швейцарському стилі), «Золотий дукат» (кав’ярня; історично склалося, що солодощі та шоколад коштували дорого та були спершу доступними лише королям та знаті); 4) запозичення з інших мов, конструкції з використанням елементів латинського походження, космоніми: «Стелла» (лат. ‘зірка’, салон краси), «Космос» (консалтингові послуги). Деякі з таких назв можуть мати подвійну мотивацію для реципієнта, на- приклад, такі номінації, як «Стелла», «Жасмін» (одночасно і слово, і влас- не ім’я). Назви, які складаються з двох слів, можуть мати різну мотивацію, ця риса характерна для назв туристичних фірм та агенцій, де друга частина назви звичайно містить вказівку на профіль діяльності організації: «Афіна Тревел», «Київ Тревел», «Віатор тур», «Савалін-тур» (можливо, номінація за прізвищем). Крім того, деякі назви на вивісках відбивають певну «внутрішню» ло- гіку, але їх важко зарахувати до будь‑якої з перелічених категорій: «Репри- за» (термін на позначення повторення дії, європейська кафе‑кондитерська), «Фокстрот» ( танок з різноманітним ритмічним малюнком та поєднання повільних і швидких темпів, мережа супермаркетів електроніки), «Лонда» (місцевість в Італії > назва фарби для волосся > назва перукарні), клуб‑кафе «ДеПо», «Сам» (туристична фірма ). Отже, дослідження українськомовних вивісок міста Києва засвідчує ве- лике різноманіття лексико‑семантичних груп слів, залучених до номінації. Кількісно найчастотнішими лишаються прямі номінації за назвами, харак- тером продукції чи послуг, але поряд з ними дедалі популярнішими стають назви, мотивовані асоціативними зв’язками, метонімічні моделі номінації. Висока інформативна насиченість тексту вивіски, поява чисел, прагнення Вивіски Києва: деякі аспекти номінації 85 викликати в адресата позитивні асоціації та емоції, зростання особистісного начала в номінації, різні моделі конструювання та комбінування тексту та візуального ряду, написання назв іноземними мовами або запозичення слів і написання їх кирилицею, вкраплення латинських літер і символів характерні для динамічного життя столиці. Отже, дослідження цього типу номінацій передбачає детальне вивчення як мотивів, що пояснюють вибір автора виві- ски на користь саме цієї номінації, так і її впливу на адресата повідомлення. Наявність помилок на вивісках столиці свідчить про необхідність унорму- вання номінацій комерційних закладів, а також про актуальність вимог на- писання тексту українською з можливим залученням брендових назв мовою оригіналу. Література 1 . Бибик С . П ., Сюта Г М . Словник іншомовних слів . – Харків: Фоліо, 2006 . – 625 c . 2 . Богатырев П . Г . Выкрики разносчиков и бродячих ремесленников – знаки рекламы // Симпозиум по структурному изучению знаковых систем . Тезисы докла- дов . – М ., 1962 . 3 . Дворецкий И . Х . Латинско-русский словарь . – 7-е изд ., стереотип . – М .: Рус . яз ., 2002 . – 846 с . 4 . Евсеева И . В ., Нуриева Д . А . Названия кафе, баров, ресторанов г . Лесоси- бирска // Язык города: материалы международной научно-практической конфе- ренции . – Бийск, 2010 . – С . 127-132 . 5 . Закон України від 03 .07 .96 р . №270/96-ВР «Про рекламу» // Режим доступу: http://zakon2 .rada .gov .ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 . 6 . Китайгородская М . В . Активные социолингвистические процессы в сфере городских наименований: московские вывески // Современный русский язык: Со- циальная и функциональная дифференциация / отв . ред . Л .П .Крысин . – М .: Языки славянской культуры, 2003 . – С . 127-148 . 7 . Словник української мови: в 11 т . – К .: Наук . думка, 1970 – 1980 . 8 . Ставицька Леся . Короткий словник жарґонної лексики української мови . – К .: Критика, 2003 . – 336 с . 9 . Rzetelska-Feleszko E: Nazwy do poprawki: czyli o pracach Komisji Ustalania Nazw Miejscowych // Polszczyzna a/i Polacy u schyłku XX wieku : zbiór studiów .- Warszawa, 1994 . – P . 199–210 . Устенко Л . 86 Oksana OLIyNIk Signboards of kyiv: some aspects of nomination The contemporary urbanonyms of Kyiv are analyzed, motivated and not motivated nominations of capital establishments are described, regular models category and lexical thematic groups of words that are widely used nowadays on the signboards are marked out in the study . Людмила Устенко Фраземіка Пантелеймона Куліша в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка Українське національне відродження першої половини XIX ст. знайшло свій найбільший науковий вияв в історичних, фольклористичних, етногра- фічних студіях, а також повнокровно реалізовувалося в оригінальних літе- ратурних творах. І якщо на початковому етапі цього процесу провідні діячі розглядали мовознавчі проблеми народу в комплексі завдань, що всіляко за- охочували б освічену верству до збереження рідної мови, то вже в 1850‑х роках ідея створення словника української мови набула цілком окресленого вигляду, про що свідчить історія з укладанням відомого «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка (1907–1909). І хай укладання словника ще сприймане утилітарно, як спосіб фіксації мовного матеріалу, але вже сам факт залучення широких кіл української інтелігенції до словникарства свідчить про входження мовознавства до пріоритетних галузей національного відродження. У першому випуску «Основи» (1861) П. Куліш висловив намір розпочати друк українського словника того самого року. Пізніше, після появи першо- го тому «Опыта южнорусского словаря» К. Шейковського (1861), на думку Б. Грінченка, П. Куліш відмовився від цієї ідеї. П. Й. Горецький також був переконаний, що, довідавшись про намір К. Шейковського друкувати слов- ник на 35000 слів, П. Куліш припинив роботу над укладанням свого словника [3: 69]. Цілком імовірно, це сталося не так через вихід у світ праці К. Шей- УДК 811 .161 .2

Вивіски Києва: деякі аспекти номінації

Репозитарії

Схожі ресурси