Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка
«Словарь української мови», співукладачем, упорядником і редактором якого був Б. Грінченко, – визначна лексикографічна праця, до якої долучили ся фольклористи, етнографи, письменники, мовознавці того часу. Науковці високо оцінили «Словарь…» за обсягом лексичного та фразеологічного ма теріалу, викори...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185358 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка / Н.Д. Коваленко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 14-19. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185358 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1853582022-09-13T01:26:43Z Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка Коваленко, Н.Д. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» «Словарь української мови», співукладачем, упорядником і редактором якого був Б. Грінченко, – визначна лексикографічна праця, до якої долучили ся фольклористи, етнографи, письменники, мовознавці того часу. Науковці високо оцінили «Словарь…» за обсягом лексичного та фразеологічного ма теріалу, використанням джерел до ілюстративного матеріалу, точністю до‑ кументації та опису семантики мовних одиниць. «Vocabulary of Ukrainian language» by Borys Hrinchenko – is an important example of Ukrainian language of the XIXth century, collected examples of oral territorial language of Ukraine of that time. This lexicographical work serves as a reliable and valuable source for diachronic research in sphere of dialect phrazeology. In the article the structure and semantics of prazeological units of dialect language on the material of «Vocabulary…» by B. Hrinchenko, which present different aspects of nation’s existence: person’s behavior, way of life, trades, ceremonies etc., are analyzed. Dialect phrazeological units, their components allow penetrating into dialectal system of the language, to determine borders of their functioning and their adoption in different groups of language speakers. 2013 Article Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка / Н.Д. Коваленко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 14-19. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185358 811.161.2’374.373 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| spellingShingle |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Коваленко, Н.Д. Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка Лексикографічний бюлетень |
| description |
«Словарь української мови», співукладачем, упорядником і редактором якого був Б. Грінченко, – визначна лексикографічна праця, до якої долучили ся фольклористи, етнографи, письменники, мовознавці того часу. Науковці високо оцінили «Словарь…» за обсягом лексичного та фразеологічного ма теріалу, використанням джерел до ілюстративного матеріалу, точністю до‑ кументації та опису семантики мовних одиниць. |
| format |
Article |
| author |
Коваленко, Н.Д. |
| author_facet |
Коваленко, Н.Д. |
| author_sort |
Коваленко, Н.Д. |
| title |
Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_short |
Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_full |
Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_fullStr |
Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_full_unstemmed |
Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_sort |
діалектна фраземіка у "словарі української мови" б. грінченка |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185358 |
| citation_txt |
Діалектна фраземіка у "Словарі української мови" Б. Грінченка / Н.Д. Коваленко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 14-19. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkond díalektnafrazemíkauslovaríukraínsʹkoímovibgrínčenka |
| first_indexed |
2025-07-16T05:59:11Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:59:11Z |
| _version_ |
1837782062876065792 |
| fulltext |
Коваленко Н.
14
Наталія Коваленко
Діалектна фраземіка
у «Словарі української мови» Б. Грінченка
«Словарь української мови», співукладачем, упорядником і редактором
якого був Б. Грінченко, – визначна лексикографічна праця, до якої долучили‑
ся фольклористи, етнографи, письменники, мовознавці того часу. Науковці
високо оцінили «Словарь…» за обсягом лексичного та фразеологічного ма‑
теріалу, використанням джерел до ілюстративного матеріалу, точністю до‑
кументації та опису семантики мовних одиниць.
Лексикографічна праця підтверджує надзвичайно багатий фонд стійких
сполучень слів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Зокрема, цінний матеріал по‑
дано з лексикографічних праць того часу (Є. Желехівського та С. Неділь‑
ського, О. Афанасьєва-Чужбинського), фольклорно-етнографічних записів
(А. Чубинського, В. Гнатюка, А. Коціпінського, І. Манжури, М. Маркевича,
М. Максимовича, Б. Грінченка та ін.).
Цілком природною є пильна увага укладачів «Словаря…» до збірок
паремій М. Номиса «Приказки, прислів’я, і таке інше» (1864) та І. Франка
«Галицько-руські народні приповідки» (1901). У цих працях, окрім паремій,
описані й власне фразеологізми із тлумаченням їх значень, подекуди – по‑
ходження, з точною фіксацією території побутування. Щодо останнього, то у
збірці, яку впорядкував М. Номис, зафіксовано матеріали з більшої території
України, тому є можливість простежити динаміку різних говорів як на фра‑
зеологічному, так і на інших рівнях мови. Галичину в Словарі Б. Грінченка
презентують паспортизовані народні вирази, зафіксовані І. Франком.
Важливими у «Словарі…» є приклади фразем, відібраних із творів укра‑
їнських письменників із тлумаченням значення та ілюстративним матеріалом
(Т. Шевченка, І. Котляревського, Ганни Барвінок, А. Свидницького, П. Кулі‑
ша, С. Руданського, І. Нечуя-Левицького, Ю. Федьковича, Панаса Мирного
та ін.). Отже, було представлено зразки літературної мови з усієї України.
Зауважимо, що твори деяких авторів багаті на етнографізми, регіоналізми
та локалізми, відбивають особливості конкретного мовного простору. Так,
наприклад, цінний матеріал із подільського говору маємо у творі А. Свид‑
ницького «Люборацькі», де автор мав за мету зобразити тогочасне життя на
Поділлі: і губи не роззявив ‘не сказав і слова’, світити в очі, сторчака дати
УДК 811.161.2’374.373
Діалектна фраземіка у «Словарі української мови» Б. Грінченка
15
‘упасти вниз головою’ [СлГр ІV: 211], стусана дати ‘вдарити кулаком’ [СлГр
ІV: 223], тумана перти ‘брехати’ [СлГр ІV: 294], устатчитися у слові ‘зло‑
триматися слова’ [СлГр ІV: 359], кумелем піти ‘перевернутися’ [СлГр ІІ: 324],
бути лихої волі ‘злий’ [СлГр ІІ: 363] та ін. Найбільше фразеологічних одиниць
у «Словарі…» подано з «Оповідань з народних уст» Ганни Барвінок, яка, як і
більшість письменників того часу, намагалася передати не тільки особливості
народного побуту, звичаїв, обрядів, а й мовлення: тягти за ким руч ‘пристати
на чийсь бік’ [СлГр ІV: 89], скидати оком ‘глянути’ [СлГр ІV: 134], вхопити
тропи, набігти тропи ‘знайти дорогу, збагнути’ [СлГр ІV: 286] та ін.
На жаль, у Словарі є чимала кількість фразеологічних одиниць, у яких
не зазначено джерела їх фіксації, а така інформація є важливою для дослід‑
ників говірок: запарки дати ‘набити’ [СлГр ІІ: 76], дивом здивувати [СлГр
ІІ: 144], злобу взяти на кого ‘розсердитися на когось’ [СлГр ІІ: 159], загнути
карлючку кому ‘дати комусь важке запитання, поставити в скрутне станови‑
ще’ [СлГр ІІ: 222], ляпаса злапати, ззісти ‘отримати по щоці’ [СлГр ІІІ: 392],
дати перцю ‘набити’ [СлГр ІІІ: 144], своїм богом робити ‘робити по-своєму’
[СлГр ІV: 25], дурне сало ‘нерозумний’ [СлГр ІV: 97], сидить, як у сливах ‘не‑
зручно почуватися’ [СлГр ІV: 149] та ін.
Діалектне мовлення як основа літературної мови є засобом збереження
і трансляції національного світобачення, «саме живорозмовна мова зберігає
чимало елементів із найдавніших часів, які відсутні вже в літературній мові, а
часто навіть не зафіксовані в пам’ятках писемності» [2: 123]. Тому так важливо
визначити динаміку, об’єктивні причини змін у мові, роль позалінгвальних чин‑
ників. Будь-які сучасні мовні явища мають давні корені й потребують опори на
діахронні дослідження. З цієї точки зору важко переоцінити дані кінця ХІХ ст.
з фразеології з вказівкою території побутування цих одиниць. У «Словарі…»
Б. Грінченка фраземи подано з 35 повітів (Бердичівського, Брацлавського, Жи‑
томирського, Миргородського, Ніжинського, Одеського, Переяславського та ін.),
біля деяких виразів зазначено губернію (Київська, Єкатеринославська, Поділь‑
ська, Полтавська, Чернігівська, Тавричеська, Харківська, Херсонська).
Отже, територіальна фраземіка представлена зразками більше південно-
східного наріччя української мови. Південно-західне наріччя представлено
лексикою та фраземікою з Поділля – це приклади з вказівкою на Подільську
губернію, а також на 12 повітів, що на той час (кінець ХІХ ст.) входили до її
складу: Кам’янецький, Брацлавський, Ольгопольський, Гайсинський, Лети‑
чівський та ін.
Окремі вирази пояснюються так само фраземами, що може свідчити про
загальновживаність останніх: а бодай тя занімило ‘типунъ тебh на языкъ’.
Коваленко Н.
16
Каменец. у. [СлГр ІІ: 72], збити з пантелику, з пливу, з плигу ‘сбить съ толку’.
НВолын. у. [СлГр ІІ: 122]; забрести в голову ‘взбрести на умъ’. Харьк. г.
[СлГр ІІ: 8]; а мара його знає, де він ся подів! ‘а чортъ его знаетъ, куда онъ
дhвался!’ Каменец. у. [СлГр ІІ: 405]; світ за очі, за очима ‘куда глаза глядятъ’
Полт. у. [СлГр ІV: 108]; хай воно стеряється! ‘прахъ его возьми!’ Борз. у.
[СлГр ІV: 203]; випасти, спасти на толок ‘придти на умъ, въ голову’ Харьк. г.
[СлГр ІV: 272]; уроїтися в голову ‘засhсть въ головh’ НВолын. у. [СлГр ІV:
352]; шпака вбити ‘дать промахъ’ Лебед. у. [СлГр ІV: 508].
Фраземіка говірок, як відомо, зберігає давні діалектні слова, граматичні
форми, тому вона є джерелом для історичної діалектології та основою для
мовної реконструкції [1]. Незрозумілим уже на тому етапі розвитку україн‑
ської мовної свідомості було значення деяких лексем, що вживалися лише
у фразеологічних одиницях, тому Б. Грінченко зазначає «неясное слово»,
«значеніе непонятно», або пропонує припущення зі знаком питання, напри‑
клад: Бенеря – повидимому какая то болhзнь. Не чума ли? Бенеря його при-
несла! Екатериносл. у. [СлГр І: 49] аналогично выраженію: холера його при‑
несла!; Бедрик – значеніе непонятно. Дай Боже й на бедрик! Дай Богъ и въ
будущемъ! Сквир. у. [СлГр І: 37].
Інші словникові статті аналізованої праці фіксують збереження архаїки
компонентів, що сприяє семантичній неподільності фразеологічних зро‑
щень, неможливість з’ясування значень і вільного вживання окремих лексем
за межами фраземи. Такі матеріали, де не подано значення компонента, а
зауважено його вживання лише у виразі, зафіксовано майже в усіх губерніях,
наприклад: Рюмок – у виразі: удрати рюмка ‘заплакати, заревіти’ Зміев. у.
[СлГр ІV: 91]; Добих – у виразі: Він вернувся не з добихом ‘повернувся, не до‑
бившись свого, без здобичі’. Зміев. у. [СлГр І: 396]; Зівака дати ‘прозевать’.
Волч. у. [СлГр ІІ: 152]; Ліпити харьки-макогоники ‘говорити нісенітниці’.
Подольськ. г. [СлГр ІІ: 369]; Ханьки м’яти ‘нічого не робити’ Константиногр.
у. [СлГр ІV: 385]; Вхопити типцю ‘потрапити на слід, на дорогу’ Новомоск. у.
[СлГр ІV: 261]; Кладь – у виразі: Кладі дати. Кладу дати ‘побити’. Харьк.
у. [СлГр ІІ: 247]; Пуха – у виразі: Добити пухи, добити до пухи ‘довести до
крайнощів, покінчити з чим’. Борз. у. [СлГр ІІІ: 502]; Довід – 1) доведення;
2) у виразі: Довід дати чому ‘впоратися’. Черк. у. [СлГр І: 403]; Лушпа –
1) лушпиння; 2) луска риби; 3) у виразі (зі зміною наголосу): Лушпи дати
‘набити когось’. Константиногр. у. [СлГр ІІ: 384].
Не мають самостійного статусу у «Словарі…» лексеми причком, уроїти-
ся, хлібосіль, хнюпити та ін.: Не причком сказати ‘не говорячи поганих слів’.
Подольск. г. [СлГр ІІІ: 453]; Уроїтися в голову ‘засісти в голові’ НВолын.
Діалектна фраземіка у «Словарі української мови» Б. Грінченка
17
у. [СлГр ІV: 352]; Бувати у хлібосолі ‘водити компанію’ Лебед. у. [СлГр ІV:
402]; Хнюпити голову ‘опустити голову’ Черк. у. [СлГр ІV: 406]. Такі ма‑
теріали (з чіткою фіксацією території) є особливо важливими у вирішенні
актуальних, на нашу думку, проблемних питань діахронного мовознавства
про просторове буття фразеологізму і власне його компонентів, вони допо‑
можуть у семантичній реконструкції фразеологічних одиниць.
Активно вживаними, ймовірно, були окремі сталі вислови, значення еле‑
ментів яких укладач виводить із самої фразеологічної одиниці, наприклад:
Баглаї – лінь у виразі: Баглаї вкинулись ‘лінь напала’. Волч. у. [СлГр І: 17].
Часто семантика лексеми зовсім не відповідає її реалізації у сталому виразі:
Бурло – сварка. Бурла бити ‘нічого не робити’. Павлогр. у. [СлГр І: 113]; Зба‑
нувати – затужити. Збанувати на очі ‘осліпнути’. Уман. у. [СлГр ІІ: 122]; Зло‑
ги – пологи. Сидіти на злогах ‘сидіти, підпершись ліктями’. Черк. у. [СлГр
ІІ: 160]; Гарт – загартування. Дати, завдати гарту ‘завдати комусь’. Кролев.
у. [СлГр І: 283].
Основою невичерпного джерела фразеотворення є різні аспекти народно‑
го буття, зокрема ремесла. Б. Грінченко до реєсту «Словаря…» увів лексику
та фраземіку, пов’язану з прядінням і ткацтвом, ремеслами, які на сьогод‑
ні вже втратилися: Запрясти скалку ‘напрясть столько, чтобы вся шпулька
покрылась нитками’. Константиногр. у. [СлГр ІІ: 86]; Накласти дядька ‘пе‑
репутать основу во время снованія’. Черниг. у. [СлГр ІІ: 494]; Направляти
пряжу ‘навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкh’. Константиногр.
у. [СлГр ІІ: 512]; Переміт, перемету положити ‘при основании ниток на
сновалку ошибиться и положить не на тот колышек, на который слhдуетъ’.
Константиногр. у. [СлГр ІІІ: 127].
Численні фольклорні та етнографічні записи народних обрядів минулих
століть, сучасні записи обрядової лексики та фраземіки уможливлять укла‑
дання бази даних матеріальної та духовної культури окремих територій. Із
цього погляду цінними є зафіксовані у «Словарі…» Б. Грінченка мовні оди‑
ниці, пов’язані з традиційними народними обрядами. Так, наприклад, бага‑
тоетапний весільний обряд кінця ХІХ ст. представлено такими фраземами:
Допитатись слова ‘дізнатися про рішення’. НВолын. у. [СлГр І: 423], Дівос‑
нубний – стосується сватання. Дівоснубний сир ‘обрядова їжа під час сватан‑
ня’. Більський. у. [СлГр І: 387]; Дівчина на порі, у порі ‘дівчина-наречена’.
Зміев. у. [СлГр ІІІ: 341]; За косою їдуть ‘весільний обряд, у якому молоду
везуть до молодого’. Черниг. у. [СлГр ІІ: 53]; Дістати жінку ‘взяти дружину,
одружитися’. Каменец. у. [СлГр І: 392]. Для діахронного аналізу цінними є
номінації родильного обряду: Дівчачий бог ‘лелека’. Лохв. у. [СлГр І: 387];
Коваленко Н.
18
Бути при надії ‘вагітна’. Волын. г. [СлГр ІІ: 483]; Ходити в тяжі ‘вагітна’
Канев. у. [СлГр ІV: 407]; Брати дитину ‘приймати пологи (про акушерку)’.
Черниг. Лебед. у. [СлГр І: 93]; Добутна дитина ‘позашлюбна дитина’. Ле‑
бед. у. [СлГр І: 400]. Архаїчний поховальний обряд представлено фраземами:
Лежати на смертній постелі ‘помирати’. Харьк. г. [СлГр ІІ: 353]; Обряжа-
ти покійника ‘обмивати й одягати покійника’. Новомоск. у. [СлГр ІІІ: 26];
Хавтур – 1) хабар; 2) побори натурою, що збирають священики; 3) залишки
поминального обіду. Хавтури справляти ‘давати поминальний обід’ Борз. у.
[СлГр ІV: 383]. Такі вирази зберігають нашу унікальну мовно-культурну
спадщину, уможливлюють висновки про взаємозв’язки та взаємовпливи
культури і мови, співвідношення вербальних одиниць і невербальних знаків.
Для діалектологів цінним є також ілюстративний матеріал до словнико‑
вих статей, де теж можна спостерігати сталі вирази, наприклад: Вже так
мені нудно, хоч у шум головою. Подольск. г. [СлГр ІV: 518]; Тра, щоб у селі
були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Каменец. у.
[СлГр І: 76].
Отже, аналіз діалектних фразем та їх компонентів за давніми лексико‑
графічними джерелами може виявити як нефіксовані у сучасному мовлен‑
ні стійкі сполучення слів, так і стійкість слововживань, а також різних діа‑
лектних явищ. Фраземіка говірок є вдячним матеріалом для виявлення та
дослідження ареалу побутування діалектизмів, локалізмів, архаїзмів, а то й
просто втрачених у звичному спілкуванні номінацій. Цінність «Словаря…»
полягає у тому, що в ньому найповніше зафіксовано територіальні лексич‑
ні та фразеологічні вживання, що дозволить дослідити динамічні процеси
в межах говорів, здійснити порівняльний аналіз з іншими українськими та
слов’янськими говорами, а також фраземами літературних мов.
Джерела
СлГр Словарь української мови: в 4-х т. / Упорядкував, з додатком власно-
го матеріалу, Борис Грінченко. – К., 1907–1909.
Література
1. Дзендзелевский И. А. Фразеология как материал для реконструкции (палеон-
тологии) утраченных лексем и их ареалов // Русское и славянское языкознание: сб.
статей к 70-летию члена-корреспондента АН СССР Р. И. Аванесова. – М.: Наука,
1972. – С. 83–91.
2. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори – К.: Наук. думка, 1990. – 169 с.
Діалектна фраземіка у «Словарі української мови» Б. Грінченка
19
Natalia KOVALENKO
Prazeological units of dialect language in «Vocabulary…» by B. Hrinchenko
«Vocabulary of Ukrainian language» by Borys Hrinchenko – is an important
example of Ukrainian language of the XIXth century, collected examples of oral
territorial language of Ukraine of that time. This lexicographical work serves as a reliable
and valuable source for diachronic research in sphere of dialect phrazeology.
In the article the structure and semantics of prazeological units of dialect language
on the material of «Vocabulary…» by B. Hrinchenko, which present different aspects
of nation’s existence: person’s behavior, way of life, trades, ceremonies etc., are analyzed.
Dialect phrazeological units, their components allow penetrating into dialectal system of
the language, to determine borders of their functioning and their adoption in different
groups of language speakers.
Наталія Сніжко
«Словарь української мови»
за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні
розвитку лексики та лексикографії
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка – безцінне джерело
вивчення історії національної мови та культури. Він є науковим підґрунтям
для укладання нових словників, розвитку та формування сучасних напрям‑
ків інтегральних лінгвістичних досліджень.
Словник містить у собі важливу та різноаспектну інформацію про струк‑
туру і функціонування народно-розмовної і діалектної лексики минулих сто‑
літь. У ньому детально представлена лексика різних ідеографічних сфер та
тематичних угруповань, зосереджена значна кількість фразеологізмів та па‑
ремій, зібрано багатий та достовірний ілюстративний матеріал, який відби‑
ває динаміку мови та мовних норм і засвідчує внесок визначних українських
письменників в становлення та розбудову національної мови. Крім того,
словник подає етнографічні та енциклопедичні коментарі, тобто виконує
функції інформаційно-довідкової і навчально-аксіологічної системи.
Українські мовознавці (А. А. Бурячок, М. М. Пилинський, О. О. Тара‑
ненко та ін.) називають Словник Б. Д. Грінченка скарбницею національної
УДК 811.161.2’374
|