"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка – безцінне джерело вивчення історії національної мови та культури. Він є науковим підґрунтям для укладання нових словників, розвитку та формування сучасних напрямків інтегральних лінгвістичних досліджень....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185359 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії / Н.В. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 19-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185359 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1853592022-09-13T01:26:44Z "Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії Сніжко, Н.В. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» «Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка – безцінне джерело вивчення історії національної мови та культури. Він є науковим підґрунтям для укладання нових словників, розвитку та формування сучасних напрямків інтегральних лінгвістичних досліджень. The article deals with analysis of the usage of Ukrainian Language Vocabulary by Boris Hrinchenko for research the history of development Ukrainian lexis and lexicography end XVIII – early XXI centuries. There are analyzed methodological problems of creation the Ukrainian Summary Word Index and an Integral Word Thesaurus where Vocabulary by Boris Hrinchenko plays the key role. The author accentuates the significance of Dictionary by Boris Hrinchenko to maintain the basis of nation language as well as to development of integral lexicography. 2013 Article "Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії / Н.В. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 19-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185359 811.161.2’374 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| spellingShingle |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Сніжко, Н.В. "Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії Лексикографічний бюлетень |
| description |
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка – безцінне джерело вивчення історії національної мови та культури. Він є науковим підґрунтям для укладання нових словників, розвитку та формування сучасних напрямків інтегральних лінгвістичних досліджень. |
| format |
Article |
| author |
Сніжко, Н.В. |
| author_facet |
Сніжко, Н.В. |
| author_sort |
Сніжко, Н.В. |
| title |
"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії |
| title_short |
"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії |
| title_full |
"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії |
| title_fullStr |
"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії |
| title_full_unstemmed |
"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії |
| title_sort |
"словарь української мови" за ред. б. д. грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185359 |
| citation_txt |
"Словарь української мови" за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії / Н.В. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 19-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT snížkonv slovarʹukraínsʹkoímovizaredbdgrínčenkavíntegralʹnomumodelûvannírozvitkuleksikitaleksikografíí |
| first_indexed |
2025-07-16T05:59:16Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:59:16Z |
| _version_ |
1837782068121042944 |
| fulltext |
Діалектна фраземіка у «Словарі української мови» Б. Грінченка
19
Natalia KOVALENKO
Prazeological units of dialect language in «Vocabulary…» by B. Hrinchenko
«Vocabulary of Ukrainian language» by Borys Hrinchenko – is an important
example of Ukrainian language of the XIXth century, collected examples of oral
territorial language of Ukraine of that time. This lexicographical work serves as a reliable
and valuable source for diachronic research in sphere of dialect phrazeology.
In the article the structure and semantics of prazeological units of dialect language
on the material of «Vocabulary…» by B. Hrinchenko, which present different aspects
of nation’s existence: person’s behavior, way of life, trades, ceremonies etc., are analyzed.
Dialect phrazeological units, their components allow penetrating into dialectal system of
the language, to determine borders of their functioning and their adoption in different
groups of language speakers.
Наталія Сніжко
«Словарь української мови»
за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні
розвитку лексики та лексикографії
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка – безцінне джерело
вивчення історії національної мови та культури. Він є науковим підґрунтям
для укладання нових словників, розвитку та формування сучасних напрям‑
ків інтегральних лінгвістичних досліджень.
Словник містить у собі важливу та різноаспектну інформацію про струк‑
туру і функціонування народно-розмовної і діалектної лексики минулих сто‑
літь. У ньому детально представлена лексика різних ідеографічних сфер та
тематичних угруповань, зосереджена значна кількість фразеологізмів та па‑
ремій, зібрано багатий та достовірний ілюстративний матеріал, який відби‑
ває динаміку мови та мовних норм і засвідчує внесок визначних українських
письменників в становлення та розбудову національної мови. Крім того,
словник подає етнографічні та енциклопедичні коментарі, тобто виконує
функції інформаційно-довідкової і навчально-аксіологічної системи.
Українські мовознавці (А. А. Бурячок, М. М. Пилинський, О. О. Тара‑
ненко та ін.) називають Словник Б. Д. Грінченка скарбницею національної
УДК 811.161.2’374
Сніжко Н.
20
мови та цінним етнографічно-енциклопедичним довідником і дають високу
оцінку лексикографічній вправності Бориса Дмитровича [1; 3; 5; 6; 9 та ін.].
Й. О. Дзендзелівський та В. І. Статєєва наголошують, що Б. Д. Грінченко за‑
клав основи нової наукової галузі – історії української лексикографії. Ме‑
тодологія лексикографування представлена ним у праці «Огляд української
лексикографії» (1905 р.) та передмові до першого тому «Словаря української
мови» (1906 р.) [3: 123].
А. М. Поповський та А. С. Зеленько 1993 року зазначали, що словник
Б. Д. Грінченка є передвісником української ідеографії [6: 36]. Це сприяло
активному дослідженню ідеографічних сфер та тематичних груп лексики
за матеріалами цієї лексикографічної праці (Н. Ф. Венжинович, Т. В. Гри‑
горенко, Л. Б. Думанська, І. О. Ніколаєнко, Л. В. Савченко, З. С. Сікорська,
І. Г. Скиба, С. С. Солодка, В. В. Чевердак та ін.). Автор кожної ідеографічної
розвідки наголошує на важливості системного вивчення вокабулярію слов‑
ника Б. Д. Грінченка. Нині, із застосуванням сучасних інтегральних техно‑
логій, з’являється можливість створення ідеографічної версії Грінченкового
збірослова. У ній поряд з власне ідеографічними групами, сформованими за
семантичними ознаками слів, постануть і ті розряди лексики, які моделю‑
ються за структурно-функціональними параметрами (словотвірними, стиліс‑
тичними тощо). В ідеографічному тезаурусі маємо змогу виокремлювати та
аналізувати ту частину лексичного складу української мови минулих століть,
у якій найбільш виразно відбиті закономірності українського мовотворення
та виявляється енергетичний потенціал народно-розмовної мови. У першу
чергу, це: а) об’ємні групи емоційно-оцінної та конотативної лексики з ви‑
разним аксіологічним спрямуванням, що підкреслює високі морально-етич‑
ні критерії українського світосприймання (балакайло, бубній, безштанько,
голочванько, бабухатий, вовкодухий та ін.), б) розлогі ряди зменшено-пест‑
ливих слів та найменувань тих реалій, які є найважливішими в житті етносу
(бусель, бусень, бусько, бусьок, буселько, бусьчиха, бусленя, бусленятко, бус-
леняточко та ін.), в) лексика з прозорою внутрішньою формою, що відбиває
високий рівень образного та аналітичного мислення мовотворців (безвік «ві‑
чність», божечок «натільний хрестик», бурчало «муха», бурчимуха «овід»,
бурчак «струмок», бурхайло «вітер», білаш «білий хліб», буць «невдало
спечена хлібина», голомороззя «мороз без снігу», близнити «народжувати
близнят», водопійча «кухоль», ґедзень «літній час, коли худоба потерпає від
укусів ґедзів, липень місяць») та ін.
Більшість із перелічених слів сьогодні можемо знайти тільки в словни‑
ку Б. Д. Грінченка, що підкреслює його безцінний внесок у справу збере‑
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні...
21
ження національного коріння мови. Отже, Борисом Дмитровичем закладені
лексикографічні підвалини для інтегрального дослідження історії розгор‑
тання мовно-аксіологічних категорій та вивчення динаміки національного
мовомислення крізь призму провідних ідей (образів) розвитку мови і сус‑
пільства. Особливо важливим сьогодні є використання лексикографічних
здобутків Б. Д. Грінченка у процесі інтегрального моделювання мовних
змін за матеріалами кількох тлумачних словників (П. П. Білецького-Носен‑
ка, Б. Д. Грінченка, 11-томного СУМ, ВТС за ред. В. Т. Бусла), що є пер‑
спективним напрямком вивчення закономірностей мовного освоєння світу
українцями [7; 8].
Важливість та актуальність системного вивчення досвіду Б. Д. Грінчен‑
ка підкреслюється також великою кількістю наукових розвідок та конфе‑
ренцій, присвячених йому, і високим грінченківським духом сьогодення.
Сучасними словникарями (укладачами СУМЖ, ВТС, ВЗОС, Орф-09 та ін.)
відроджується значна частина лексики зі «Словаря української мови», яка не
була зареєстрована 11-томним СУМом. За підрахунками М. М. Пилинсько‑
го, це близько 25 тисяч слів [5: 26]. Створено кілька версій електронного
словника Б. Д. Грінченка, причому остання версія, представлена на порталі
Національного університету ім. Б. Д. Грінченка, дозволяє працювати з усі‑
ма реєстровими одиницями «Словаря української мови», адже передбачає
доступ до кожного слова через словопокажчик. Нині розгорнулося активне
укладання словників нових та актуалізованих слів і значень (А. М. Нелюба,
О. М. Тищенко та ін.), основною метою яких є збереження та відродження
скарбів народної мови. З націєтворчим духом словника Б. Д. Грінченка суго‑
лосний новий академічний словник тлумачного типу за ред. В. В. Жайворон‑
ка (СУМЖ). Основним принципом укладання останнього є широке відобра‑
ження народної лексики, а для системного опрацювання матеріалу укладачі
залучають Грінченкові прийоми зведення варіантів та похідних слів в одній
статті під ключовим словом. Завершилося нині й укладання багатотомного
Етимологічного словника української мови за ред. В. Г. Скляренка, в основу
якого покладено реєстр 4-томного «Словаря української мови». Тепер від‑
кривається можливість системного вивчення історії розвитку народно-роз‑
мовного фонду української мови, відбитого в словнику Б. Д. Грінченка, на
тлі слов’янських та індоєвропейських мов, опрацьованих в ЕСУМ.
Укладений за кращими традиціями українського та світового словни‑
карства, лексикон Б. Д. Грінченка завжди в епіцентрі наукових студій. Нині
він є благодатною основою для розвитку інтегральної лексикографії, адже в
ньому змістовно і компактно відображено системно-структурну будову лек‑
Сніжко Н.
22
сичного складу мови та особливості його функціонування. «Обсягом свого
реєстру, – зазначає А. А. Бурячок, – використанням джерел, складом і до‑
бором лексики, розробкою семантики, точністю й широтою документації та
принципами певної нормалізації лексичного складу української мови слов‑
ник Б. Д. Грінченка перевершує всі типи попередніх українських словників.
Саме ці лексикографічні параметри ставлять його в ряд великих тлумачних
і перекладних словників слов’янських мов 2-ї пол. – поч. ХХІ ст.» [1: 95].
Отже, комплексне вивчення лексикографічної спадщини Б. Д. Грінченка є
актуальним завданням сьогодення.
Мета нашого дослідження – визначення ролі Грінченкового словника в
інтегральному моделювання історії лексики української мови кінця ХVІІІ –
поч. ХХІ ст., яке здійснюється за матеріалами багатьох словників. У ході до‑
слідження важливим є вирішення таких завдань: 1) з’ясування динаміки лек‑
сичного складу мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст. шляхом зіставлення реєстрів
різних словників; 2) формування спільного лексичного фонду за матеріала‑
ми словників різних епох з метою репрезентації ядра лексичної системи;
3) визначення груп актуалізованої та позасловникової лексики; 4) з’ясування
глибини та шляхів розвитку різнотипної варіантності лексичних одиниць;
5) систематизування мовних змін, що відбулися внаслідок звуження чи роз‑
ширення значення слів; 6) аналіз прийомів лексикографічної інтерпретації
полісемії та омонімії тощо.
Лексикографічні параметри Грінченкового словника нині активно вивча‑
ються укладачами та розробниками електронного загальномовного тезауру‑
са української лексики кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст., першим етапом якого є
створення зведеного словника [8].
Саме в цій інтегральній системі словник Б. Д. Грінченка стає точкою опо‑
ри для з’ясування важливих питань системного дослідження динаміки мови
упродовж значного відрізку часу. Про «точку опори» своєї праці для наступ‑
них наукових досліджень писав Борис Дмитрович у підсумковій частині пе‑
редмови до «Словаря української мови» [2: ХХV]. Сподіваємося, що сучасне
інтегральне моделювання якомога виразніше розкриє лексикографічний та‑
лант визначного вченого і дасть поштовх до з’ясування найважливіших за‑
кономірностей розвитку мови та розбудови теорії і практики лексикографії.
У багатоджерельній та багатофункціональній інтегральній системі слов‑
ник Б. Д. Грінченка виконує функції координаційного центру по упорядку‑
ванню лексики різних розрядів: нової, застарілої, запозиченої, актуалізова‑
ної, позасловникової тощо. Тобто, при систематизуванні лексичних одиниць
у зведеному словнику, який укладається за матеріалами 20 різних за типами
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні...
23
та часом створення словників, саме за реєстром Грінченкового словника ви‑
значаємо місце лексичної одиниці в словниковій статті та макроструктурі
словника. З’ясовуються особливості співвідношення реєстрів різних слов‑
ників та роль кожного лексикографа у збереженні чи відсіюванні лексичних
одиниць. Порівняно з іншими словниками минулого, 4-томний «Словарь
української мови» має найповніший реєстр народно-розмовної лексики,
тому зіставлення його вокабулярію з реєстром 11-томного СУМ, з одного
боку, унаочнює втрату частини лексичного фонду словника Б.Д. Грінченка, а
з іншого, розкриває широкий розмах відродження Грінченкової лексики укла‑
дачами ВТС та ВЗОС за ред. В. Т. Бусла. Поряд із цим маємо нагоду проаналі‑
зувати і особливості та наслідки відсіювання лексики самим Борисом Дмитро‑
вичем під час опрацювання ним словника Є. Желехівського та С. Недільського
(Ж). Тобто назбирується величезна кількість фактичного матеріалу, який над‑
звичайно цікавий у плані дослідження загальних закономірностей розвитку
лексичного складу, зумовлених як об’єктивним ходом історичних змін, так і
роллю лексикографів в упорядкуванні реєстрів своїх словників.
Матеріали зведеного словника лексики української мови кінця ХVІІІ –
поч. ХХІ ст., в першу чергу, відображають динаміку надлишкових форм слів.
Про відхід лексичних одиниць до пасивного фонду свідчить один чи декіль‑
ка індексів біля реєстрової одиниці зведеного словника. Так, сьогодні лише
в словнику Б. Д. Грінченка знаходимо варіанти прислівника барзо (бардз,
бардзки) та вищий ступінь порівняння барже [Гр, І: 29]. Невластивими для
сучасної української мови є орфографічні різновиди слів близче = ближче,
близчий = ближчий [Гр, І: 73], морфемно-словотвірні варіанти близці = близ-
нята [Гр, І: 73] тощо. Проте надзвичайно важливо зберегти подібні форми в
електронному зведеному словнику, тим більше, що в кількісному відношен‑
ні вони складають вагому частину лексичного складу мови. Така лексика є
підґрунтям глибокого аналізу закономірностей розвитку та функціонування
мови попередніх епох та прогнозування наступних змін.
За матеріалами зведеного словника маємо змогу виявляти не тільки пасив‑
ну та позасловникову лексику, а й ту її частину, яка знову відроджується. Ці‑
каво, що Б. Д. Грінченко залишив поза межами свого словника таку лексичну
одиницю з «Малорусько-німецького словаря» Є. С. Желехівського як благода-
реники, що рифмується з вареники (Ж: 31). Можливо, з опублікуванням зведе‑
ного словника вона теж актуалізується, адже вареники-благодареники є досить
органічним компонентом сучасного мовно-інформаційного простору.
Кожен рядок електронного зведеного словника – це детальна історія
розвитку лексики та лексикографії упродовж значного часового періоду.
Сніжко Н.
24
У горизонтальній послідовності переліки індексів словників відбивають час
фіксації слова та його варіантів різними словниками, а додаткові рядки (під
реєстровою одиницею, вертикально) свідчать про його історичні зміни. Ви‑
являємо, наприклад, що в епоху Б. Д. Грінченка, тобто лише сто років тому,
в епіцентрі конкурування фонетико-морфологічних форм знаходилося запо‑
зичене слово бавовна та його похідні:
баво*вна ім. ж. СУМ ВТС Орф-75 Орф-94 Орф-9 ВЗОС ОЕ Ж УНС УРС
ба́вовна Гр
ба́во́вна Гол УАС
ба́волна Гр (разом із баво́вна, бавовня́ний, баволня́ний)
ба́вельна БН (разом із ба́вильна, ба́вольна, ба́вульна)
ба́вна ВТС (заст.) Ж (разом із баво́вна) Гр (тс)
ба́вина Гр (разом із ба́вовна)
баву́на Ж
ба́вуна Гр (разом із баво́вна, бавовня́ний, бавуня́ний)
баво́вня́ний прикм. Орф-94 Орф-9 ВЗОС ОЕ Гол УРС
бавовня́ний СУМ ВТС Орф-75 БН (при бавельня́ний) Ж Гр (разом із бавня́ний)
УАС (при ба́во́вна) УРЕ2~
баволня́ний Гр (при ба́волна) (разом із бавовня́ний)
бавельня́ний БН (разом із бавовня́ний)
бавня́ний ВТС (заст.) Гр
бавуня́ний Гр (при ба́вуна) (разом із бавовня́ний)
бобня́ний Я
Для систематизування подібних варіантів у зведеному словнику вико‑
ристовуються спеціальні маркери. У словнику Б. Д. Грінченка зв’язки між
семантичними та фонетико-граматичними варіантами засвідчені знаком =,
сполучником і або комою між варіативними формами. Знак = значно по‑
легшує групування варіантів у зведеному словнику, а в словнику Б. Д. Грін‑
ченка є засобом економії друкарського місця. Ним свого часу користувався
І. І. Срезневський, застосовували його також укладачі перекладних словни‑
ків (УНС, УАС) та ін. А. П. Загнітко зазначає, що знаком = Б. Д. Грінченко
передає опозиції ідентичності, якими в «Словарі української мови» охоплю‑
ються слова, що різняться: 1) написанням (плечистий = плечастий); 2) фор‑
мально-мотивованим значенням роду або формою числа (перезов = перезва);
3) формально-семантичними відтінками (перекуйовдити = перекудлити);
4) грамемами стану (замкнутися = замикатися); 5) дериваційними елемен‑
тами з одним словотвірним значенням (литовка = литвинка); 6) незначними
семантичними відтінками (кучопір = кажан) [4: 129].
Грінченкову традицію економного та виразного систематизування варі‑
антів під ключовим словом продовжують укладачі сучасного однотомного
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні...
25
тлумачного Словника української мови за ред. В. В. Жайворонка (СУМЖ),
а в академічному орфографічному словнику за ред. В. Г. Скляренка варіан‑
ти групуються за допомогою сполучника і. Грінченкові прийоми допомага‑
ють сучасним словникарям упорядковувати численні різнотипні варіанти. У
структурі зведеного словника української лексики кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст.
усі наявні в українській мові варіанти будуть подані окремим блоком, який і
увиразнить специфіку їх розвитку та унормування. Отже, зведений словник –
це надійний спосіб збереження усіх лексичних скарбів мови, зафіксованих в
багатьох лексикографічних працях, а також засіб для їх ґрунтовного систем‑
ного опрацювання.
Зіставлення реєстрів словників в межах зведеного словника – шлях до
вивчення динамічних змін у мові та розвитку лексикографічних прийомів
опрацювання різних розрядів лексики. За матеріалами зведеного словника
увиразнюються проблеми відбиття полісемії та омонімії, звуження чи роз‑
ширення значення слова, його спеціалізації чи детермінологізації тощо. Зре‑
штою, системне опрацювання реєстрів зіставлюваних словників відбиває
стійкі ділянки лексики (її ядро) та периферію. У попередніх публікаціях ми
детально аналізували прийоми інтегрального моделювання розвитку лексич‑
ного складу мови за матеріалами багатьох словників [7; 8]. У цій статті хо‑
тілося б наголосити, що часто саме словник Б. Д. Грінченка є визначальним
для вирішення проблемних питань інтегрального опрацювання лексичних
одиниць та формування реєстрів сучасних лексикографічних праць. В дис‑
кусійному полі, наприклад, перебуває нині слово віршник, яке не є активним
елементом сучасного слововжитку, але зареєстроване в збірослові Б. Д. Грін‑
ченка та ще й з покликанням на твори Т. Г. Шевченка [Гр, І: 240]. Такі випад‑
ки переконують нас в нагальній необхідності укладання зведеного словника,
у якому український лексикон та його джерельна база будуть відображені
якнайповніше. Він забезпечить об’єктивність формування реєстрів сучасних
словників.
Розгорнуті таблиці зіставлення реєстрів тлумачних словників та прийо‑
мів відображення в них динамічних змін – це творча лабораторія системно‑
го лексикографа, який має уважно проаналізувати усі зміни об’єктивного та
суб’єктивного характеру, що спостерігаються в мові та лексикографії. Нижче
подаємо фрагмент робочої таблиці лексикографа, що містить дані для фор‑
мування зведеного словника та словників інших типів, а також для системно‑
го вивчення мовних змін упродовж значного часового періоду, починаючи з
епохи І. П. Котляревського, засвідченої словником П. П. Білецького-Носенка
(БН), і до наших днів (ВТС за ред. В. Т. Бусла). Для деяких слів, зокрема
Сніжко Н.
26
тих, що зафіксовані лише в Словнику Б. Д. Грінченка, наводяться тлумачення
російською мовою (як в оригіналі словника). Скорочення тс засвідчує іден‑
тичність лексикографування певного слова у різних словниках. Наводяться
також дані реєстру орфографічного словника (Орф-9), який підсумовує ре‑
зультати динамічних змін у мові. Словник Б. Д. Грінченка має індекс Гр.
Таблиця 1.
Лексикографічне відображення динаміки лексичного складу
української мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст.
Реєстр. од. БН Гр СУМ ВТС Орф-
09
заба́ва Заба́ва і заба́ра
(1. медление;
помеха,
препятствие;
2. увеселение,
удовольствие)
Забава, розвага 1. Розвага.
2. Те, що
дає розвагу,
втіху. 3. розм.
Зібрання...
тс +
за́бавка – див. заба́ва 1. Предмет,
яким
забавляються
діти; іграшка.
2.Тс, що забава
1,2.
тс +
заба́ра + 1. Затримка,
уповільнення
2. Повільна людина.
заст. 1. ж.
Затримка 2. ч.
Вайло, м’яло.
–
заба́рність – Уповільнення,
зупинка
Властивість за
знач. забарний.
тс +
заба́чення – Вид. – – –
за́бега – = забі́г 3.
(Забі́г 3. Ковзкий
спад, з якого
з’їжджають сани)
– – –
забезпе́ка – Забезпечення,
захист.
рідко = захист
2,3.
тс, рідко –
за́бережень – Смуга льоду біля
берега.
див. забережні.
[Цит. зі СлГр]
Див.
за́бережні,
мн.
–
забере́жжа – Забережье – – –
заби́ванка – В женском
полушубке кант на
талии.
– – –
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні...
27
Закінчення табл. 1
забига́ч – Складной
карманный нож
– – –
заби́й-круча,
ж.
– Назва рослини – – –
заби́йство – Убивство. – – –
заби́йця – Убивця. – – –
забильня́к – 1.Зайвий віл у
чумаків.2. Зайва
людина.
– – –
забиття́ – Убивство Дія за знач.
забити 1–5.
тс +
забі́г – 1. Набіг.
2. Притулок,
захисток.
3. Ковзкий спад..
4. Попередження. 5.
Старання, зусилля.
1.У спорт.
змаганнях –
біг.. 2. заст.
Притулок,
захисток.
3. діал.
Ковзкий спад..
4. тільки мн.,
діал. Старання,
зусилля.
тс +
забі́га, ч. і ж. – Бродяга, пришелец. – – –
забіга́йло, ч. – Льстец,
заискивающий
человек.
– Запопадлива,
улеслива
людина.
–
забіга́ння Забига́нье.
Искательство,
хлопоты.
1.Забігання.
2. Попередження
Дія за знач.
забіга́ти.
тс +
<...>
завива́йка
– ? (можливо,
окрайка в одязі)
– – –
за́видощі, мн. – Зависть – – –
зави́лювання – Заискивание,
виляние около чего-
нибудь.
– – –
зави́на – Вина, погрешность – – –
завини́тель – Обвинитель – – –
завиня́тко – Узелок, сверток. – – –
У цій статті визначено лише кілька напрямків актуального досліджен‑
ня лексикографічної спадщини видатного вченого. Кожен з них можна роз‑
ширити до багатотомних наукових праць. Важливість здобутків Грінченка-
лексикографа неоцінима, адже вони узагальнюють досвід попередніх по‑
Сніжко Н.
28
колінь словникарів і є потужним чинником розвитку сучасної інтегральної
лексикографії. У структурі зведеного словника української лексики кінця
ХVІІІ – поч. ХХІ ст. «Словарь української мови» Б. Д. Грінченка виконує
роль координаційного центру з упорядкування лексичних одиниць та дослі‑
дження особливостей їх історичних змін. В інтегральній лексикографічній
системі вокабулярій Грінченкового словника увиразнює і утверджує народ‑
но-розмовну основу української мови як благодатне і невичерпне джерело
розвитку мови й суспільства.
Лексикографічні праці
БН Білецький-Носенко П. П. Словник української мови / Підгот. до
вид. В. В. Німчук. – К.: Наук. думка, 1966. – 423 с.
ВЗОС Великий зведений орфографічний словник сучасної української лек-
сики / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,
2004. – 896 с.
ВТС Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і го-
лов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.
Гол Голоскевич Г. Правописний словник. – Нью-Йорк – Париж – Сид-
ней – Торонто – Львів: 1994. – 461 с.
Гр Словарь української мови / За ред. Б. Д. Грінченка. – Т. І–ІV. – К.,
1907–1909.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: В 7-и т. / Гол. ред.
О. С. Мельничук. – Т. І–VІ. – К.: Наукова думка, 1982 – 2012.
Ж Желеховський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. –
Т. І–ІІ. – Львів, 1886.
ОЕ Орфоепічний словник української мови: В 2-х т. / Уклад. М. М. Пе-
щак, В. М. Русанівський, Н. М. Сологуб, В. В. Чумак, Г. М. Ярун. – К.,
2001.
Орф-75 Орфографічний словник української мови / Уклад. С. І. Головащук,
Т. В. Зайцева, І. С. Назарова, М. М. Пещак, В. М. Русанівський. – К.,
1975. – 856 с.
Орф-94 Орфографічний словник української мови / Уклад. С. І. Головащук,
М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Вид-во «До-
віра», 1994. – 864 с.
Орф-9 Український орфографічний словник / уклали: В. В. Чумак [та ін.]; за
ред. В. Г. Скляренка. – К.: Довіра, 2009. – 1011 с. – (Словники України).
СУМ Словник української мови. – Т. І–ХІ. – К.: Наукова думка, 1970–
1980.
«Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка в інтегральному моделюванні...
29
СУМЖ Словник української мови / Кер. В. В. Німчук та ін. / Відп. ред.
В. В. Жайворонок. – К.: ВЦ «Просвіта», 2012. – 1320 с.
УАС Українсько-англійський словник / Уклад. К. Андрусишин і Я. Кретт. –
Саскатун (Канада), 1990. – 1163 с.
УНС Українсько-німецький словник / Уклад. З. Кузеля і Я. Рудницький. –
Лейпциг, 1943. – 1494 с.
УРЕ Українська радянська енциклопедія: В 12-и т. – К., 1977–1985.
УРС Українсько-російський словник: У 6-и т. / Гол. ред. І. М. Кириченко. –
К.: Вид-во АН УРСР, 1953–1963.
Я Яворницький Д. І. Словник української мови. – Катеринослав, 1920. –
Т.1 (А–К). – 408 с.
Література
1. Бурячок А. А. «Словник» Б. Грінченка в контексті слов’янської лексикогра-
фії // Борис Грінченко. Тези доповідей республіканської науково-практичної кон-
ференції, присвяченої 125-річчю від дня народження видатного українського пись-
менника, вченого, громадського діяча. – 1–3 грудня 1988 року. – Ворошиловград,
1988. – С. 94–95.
2. Гринченко Б. Предисловие // Словарь української мови. Упорядкував з до-
датком власного матеріалу Борис Грінченко: в 4-х т. / НАН України. Ін-т укр. мови. –
К.: Наук. думка, 1997. – Т. 4. – С. І–ХХV.
3. Дзендзелівський Й. О., Статєєва В. І. Грінченко Борис Дмитрович // Україн-
ська мова: Енциклопедія. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана,
2004. – С. 122–123.
4. Загнітко А. П. Семантико-парадигматичне і формально-граматичне структу-
рування іменних і дієслівних лексем у «Словарі української мови» за ред. Б. Д. Грін-
ченка // Борис Грінченко. Тези доповідей респ. науково-практичної конф., присвя-
ченої 125-річчю від дня народження видатного українського письменника, вченого,
громадського діяча. – Ворошиловград, 1988. – С. 129–130.
5. Пилинський М. М. Словник Б. Грінченка. Міфи і факти // Мовознавство. –
1988. – № 6. – С. 25–32.
6. Поповський А. М., Зеленько А. С. В. Даль та Б. Грінченко – передвісники ідео-
графії // Проблеми творчої спадщини Бориса Грінченка : Тези доповідей респ. на-
уково-практичної конф., присвяченої 130-річчю від дня народження Бориса Дми-
тровича Грінченка. – Луганськ, 1993. – С. 36–37.
7. Сніжко Н. В. Тлумачний словник як скарбниця знань про мову, світ та духо-
вність у площині інтегрального моделювання // Українська і слов’янська тлумачна та
Сніжко Н.
30
перекладна лексикографія. Леонідові Сидоровичу Паламарчукові / Інститут україн-
ської мови; відп. ред. І. С. Гнатюк. – К.: КММ, 2012. – С. 282–290.
8. Сніжко Н. В. Системний підхід до вивчення динаміки лексичного складу
української мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст. // Українська мова. – 2013. – № 3. –
С. 110–127.
9. Тараненко О. О. Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка
(післямова до «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка) // Сло-
варь української мови : в 4-х т. : фотопередрук / за ред. Б. Грінченка; НАН України;
Ін-т укр. мови. – К.: Наук. думка, 1997. – Т. 4.
Natalia SNIZHKO
Ukrainian Language Vocabulary by Boris Hrinchenko in an integral modelling
of development of lexis and lexicography
The article deals with analysis of the usage of Ukrainian Language Vocabulary by Boris
Hrinchenko for research the history of development Ukrainian lexis and lexicography
end XVIII – early XXI centuries. There are analyzed methodological problems of creation
the Ukrainian Summary Word Index and an Integral Word Thesaurus where Vocabulary
by Boris Hrinchenko plays the key role. The author accentuates the significance of
Dictionary by Boris Hrinchenko to maintain the basis of nation language as well as to
development of integral lexicography.
Василь Старко
Грінченків «Словарь»
у збірці онлайнових словників на r2u.org.ua
«Словарь» Бориса Грінченка (СлГр) посідає одне з перших місць серед
українських словників за кількістю перевидань. І справді, лише паперових
видань «Словаря» було щонайменше сім [1]. Тепер, в еру нових технологій,
він набув нової, електронної постави й поширився, знову ж таки, в кількох
версіях. Сьогодні «Словарь» – один із найдоступніших в Інтернеті україн‑
ських словників. Окрім численних примірників засканованого варіанта па‑
перового видання середини 1990-х років, на кількох сайтах Грінченчів лек‑
сикографічний шедевр можна знайти в текстовій формі. За наявною в нас
інформацією, над переведенням «Словаря» в текст незалежно працювали
УДК: 811. 161. 2’ 373
|