Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка

Об’єктом дослідження ми обрали прикметники на означення якостей людини як одного з найважливіших засобів вираження оцінної семантики в «Словарі української мови» Бориса Грінченка (т. 1)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Туранська, В.Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2013
Schriftenreihe:Лексикографічний бюлетень
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185362
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка / В.Л. Туранська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 45-49. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-185362
record_format dspace
spelling irk-123456789-1853622022-09-13T01:26:39Z Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка Туранська, В.Л. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Об’єктом дослідження ми обрали прикметники на означення якостей людини як одного з найважливіших засобів вираження оцінної семантики в «Словарі української мови» Бориса Грінченка (т. 1). Category of evaluation – is one of the most relevant linguistic categories, as its semantics performs the system of values in surrounding world and value of a person in it, which are objectified by language units. Linguists as a rule research this universal category in functional-semantic, cognitive, sociolinguistic, linguistic and cultural, communicative and pragmatic, semantic and stylistic and other aspects. The task of this research work became to describe the system of overall evaluative and partially evaluative meanings of adjectives in process of expression of positive/negative attitude to the characteristics of a person in «Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko. 2013 Article Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка / В.Л. Туранська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 45-49. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185362 811. 161. 2’ 373.374 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі»
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі»
spellingShingle Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі»
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі»
Туранська, В.Л.
Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка
Лексикографічний бюлетень
description Об’єктом дослідження ми обрали прикметники на означення якостей людини як одного з найважливіших засобів вираження оцінної семантики в «Словарі української мови» Бориса Грінченка (т. 1).
format Article
author Туранська, В.Л.
author_facet Туранська, В.Л.
author_sort Туранська, В.Л.
title Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка
title_short Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка
title_full Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка
title_fullStr Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка
title_full_unstemmed Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка
title_sort оцінні прикметники у "словарі української мови" бориса грінченка
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2013
topic_facet Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі»
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185362
citation_txt Оцінні прикметники у "Словарі української мови" Бориса Грінченка / В.Л. Туранська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 45-49. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv AT turansʹkavl ocínníprikmetnikiuslovaríukraínsʹkoímoviborisagrínčenka
first_indexed 2025-07-16T05:59:29Z
last_indexed 2025-07-16T05:59:29Z
_version_ 1837782081341489152
fulltext Лексикографічні традиції Б. Д. Грінченка в «Російсько-українському словнику»... 45 9. Солоіденко Г.  І.  Словнику Грінченка – 100 років // Бібліотечний вісник. – 2007. – №4. – С. 40 – 44. 10. Стебницький П. Я. Борис Грінченко. – К., 1920. 11. Струганець Л. В. Динаміка лексичних норм в українській лексикографії ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». – К., 2002. – 36 с. 12. Шевельов Ю.  В. Портрети українських мовознавців. – К.: КМ Академія, 2002. – 132 с. 13. Шерех Ю. В. Нарис сучасної української літературної мови. – Мюнхен, 1951. Yulia POZDRAN Lexicographical tradition B.Grinchenko in «Russian-Ukrainian Dictionary» edited by A.Crymskiy and S.Yefremov The article deals with lexicographic tradition embodied in the «Ukrainian Language Dictionary » in 4 volumes edited by B.Grinchenko (1907–1909) in the light of «Russian-Ukrainian Dictionary» edited by A.Crymskiy and S.Yefremov; out approaches to processing registry «Russian-Ukrainian dictionary» and the principles of scientific development entries, dictionary assessed in terms of compliance with established there by the time lexicographical tradition due to formed В.Grinchenko principles laying dictionary. Валентина Туранська Оцінні прикметники у «Словарі української мови» Бориса Грінченка В  останні  десятиліття  росте  інтерес    лінгвістів  до  вивчення феномену  категорії оцінки – універсальної у мовній картині світу, бо її семантика несе  в собі систему цінностей навколишнього світу і цінність людини в нім, що  об’єктивувалися в одиницях мови. Множиться різноманітність підходів до  дослідження цієї категорії – функціонально-семантичний, когнітивний, со‑ ціолінгвістичний,  лінгвокультурологічний,  комунікативно-прагматичний,  семантико-стилістичний  та  ін.  (див.  праці  Н.  Арутюнової,  О.  Бєссонової,  В.  Воїнова,  О.  Вольф,  Т.  Космеди, Ж. Малріе,  Т.  Радзієвської,  Е.  Сепіра,  В. Телії та ін.). Динаміка оцінки, яка відбиває мінливість ознак світу і лю‑ УДК: 811. 161. 2’ 373.374 Туранська В. 46 дини, приводить до перетворення мовних процесів і мовних одиниць, важ‑ ливість яких в лінгвістичній свідомості і мовній діяльності безперечна, тому  вони і потребують опису. Саме до таких одиниць належить прикметник, якому онтологічно власти‑ ва ознаковість як основа якості. Розвиток прагматичного потенціалу мовних  одиниць,  у  тому  числі  й  прикметників,  необхідність  системного  вивчення  оцінної функції як стратегії впливу на адресата визначили актуальність на‑ шого дослідження.  Об’єктом  дослідження  ми  обрали  прикметники  на  означення  якостей  людини як одного з найважливіших засобів вираження оцінної семантики в  «Словарі української мови» Бориса Грінченка (т. 1). Людина постійно оцінює себе, інших людей, навколишню дійсність, ви‑ словлює своє відношення різними засобами в процесі комунікації. Таке трак‑ тування потребує репрезентації на основі оцінної функції, яка притаманна  прикметникові з його семантико-граматичними властивостями ознаки, якос‑ ті, оцінки. Напр.: Б|авний у другому значенні поданий в «Словарі» як оцін‑ ний: 2) Медлительный. Желех. (СлГр І: 16), тобто повільний. Серед багатьох тлумачень оцінки – комунікативної (схвалення – осуджен- ня), емоційної (приємно – неприємно), якісної (добре – погано), раціональної  (корисно – шкідливо) основною є проблема значення об’єкта для суб’єкта,  який обрав його предметом оцінки, базою якої  є ознака добре / погано. Схарактеризуємо коротко прикметники української мови, основною се‑ мантичною функцією яких є вираження значення якості, власти вості, озна‑ ки предмета. Кількісному виміру не підлягають абсолютні ознаки, властиві  відносним, присвійним і частині якісних прикметників [1]. Проте більшість  якісних прикметників виражає змінні ознаки з різним ступенем їхнього вияву.  Якісні прикметники – це домінанти, спеціалізовані засоби вираження оцін‑ ки. Окремі якісно-оцінні прикметники передають такі ознаки, які об’єктивно  не належать предметові, проте відображають суб’єктивне ставлення мовця  до нього, яке формується в результаті умовиводів при порівнянні з нормою  (нульовим ступенем виміру). Предикативні значення виявляють через уявлення людини про світ і ана‑ лізують  через  інших  членів  поляризованих  параметрів:  предмет  і  ознаку,  конкретне і абстрактне, простір і час, портрет (образ) і окремий мазок, ди‑ фузність і розчле нованість, таксономічну ієрархію й ієрархію семантичних  «просторів»,  автономність  і  залежність.  Виділені  поляризовані  параметри  передають естетичне ставлення до світу і спрямовані на функціональний ас‑ пект слова. Пор. хороший> = «досвідчений, вмілий, добрий фахівець»; пре- Оцінні прикметники у «Словарі української мови» Бориса Грінченка 47 красний (чудовий) вчитель, фахівець // = «який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості; наділений надзвичайним умінням». Функціональний  компонент  у  значенні  слова  охоплює  широку  семантичну  валентність  до  оцінних тлумачень. Суб’єктивні  погляди  передано  предикативним  значенням,  що  містить  модальну сему, вимірне відношення суб’єкта до об’єкта. Тому предикативні  значення є змінною величиною, напр.: естетичного наповнення: чудова (=  дуже якісна) картина; утилітарного: чудовий (= дуже добре підготовлений)  студент; сенсорно-смакового: чудова (= надзвичайно смачна) груша. Порів‑ няємо інтерпретацію оцінок у «Словарі» Бориса Грінченка: Безгл|уздий. Безтолковый, безмозглый, безсмысленный (СлГр І: 38). Тоб‑ то прикметник передає негативне ставлення до людини чи до її вчинку. Безм|озкий. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий (брань) (СлГр І: 42). За О. О. Потебнею, однією з найважливіших функцій мови є  інформа‑ тивна, суть якої полягає в передачі знань, причому мовні знаки мають різний  ступінь глибини в процесі спілкування: від мінімального «найближчого зна‑ чення слова» до найбільшого (граничного) [5]. О. О. Потебня тлумачив роль  мови під час пізнання нового, у процесах становлення та розвитку людських  знань про світ на ґрунті психологічних процесів аперцепції та асоціації, різ‑ них за силою та величиною оцінних уявлень про явище, яке має назву в мові.  Для визначення оцінки використовують шкалу. Поняття шкали запозичене з  точних наук.  Наразі ним широко користуються в таких гуманітарних науках,  як філософія, соціологія, психологія тощо, оскільки застосування шкали для  визначення вимірних понять дозволяє конкретніше представити властивості  комплексних, поліморфних континуальних явищ природи і суспільства або  невизначені сукупності.  Шкали  до помагають  забезпечити  певну  точність  аналізу,  а  сам  процес  поділу  на шкали  є методом наукового  дослідження мовних  засобів. Щодо  розта шування певних явищ на шкалі як загальнолюдський метод наближено‑ го, умовного, спрямованого до визначеної точності, вербалізованого члену‑ вання реального континууму кількісного нарощування, то саме цей процес  згадано та описано у працях Е. Сепіра [6: 43–78], О. Вольф [3]. Когнітивна  ознака відображена на шкалі цінність – нульова цінність – антицінність.  Складність виділення оцінного компонента із когнітивного складника мов‑ ного  знака  є  результатом  стереотипного  сприйняття  дослідником  мовних  фактів у їхній співвіднесеності зі знаннями, отриманими в процесі практич‑ ного освоєння дійсності представниками одного соціуму. Ще В. Гумбольдт  зазначав: «Але як можна достатньою мірою пізнати характер однієї нації, не  Туранська В. 48 дослідивши одночасно й інші, що знаходяться з нею в тісному зв’язку, контр‑ активні відмінності яких, з одного боку, власне і сформували цей характер, а  з іншого боку, єдині й дозволяють повністю його зрозуміти» [4: 67]. Оцінна шкала як імпліцитний елемент структури оцінки виконує роль «… засобу створення емотивно-оцінних значень слів і виразів, містить не тільки  вказівку на ступінь наростання / спаду якоїсь якості, а ще й відображає певну  оцінну модифікацію цієї якості як стереотип (чи стереотипи), характерні для  мовної картини світу певної лінгвокультурної спільноти …» [7: 49]. У  «Словарі  української  мови» фіксуємо    низку  оцінних  прикметників.  Деякі з них невживані в сучасній українській літературній мові. Пор.: Бегов|атий. Ворчливый, сварливый, грубый (СлГр І: 36); Велик|анський. Огромный. (СлГр І: 131); Галайкув|атий. Крикливый, болтливый (СлГр І: 267). Оцінні  прикметники,  подані  Борисом  Грінченком  можна  розташува‑ ти  на  шкалі  оцінювання.  Напр.:  Балам|утний. 1)  Мутный,  нечистый  (о  жидкостяхъ), то же и каламутний. 2) Непокойный, тревожащий (СлГр І: 24).  Будуємо інтелектуальну оцінну шкалу щодо поняття баламутний / спокій- ний на основі антонімічної опозиції. Схематично шкалу наростання та спаду оцінної ознаки як результату за‑ своєння знань, тобто суб’єктивного поділу подаємо (за СлГр) так: Біднісінький – бідний – багатий – багатший – багатенький – багатен- ний (СлГр І: 16, 62). Жирним шрифтом виділено умовно «спільну» для всіх мовців семантич‑ ну шкалу наростання та спаду, яка в цьому варіанті представлена якісними  прикметниками та не має дзеркального відбиття (ознака багатства має біль‑ ше лексем, ніж ознака бідності). Таку шкалу можна   утворити від будь-якої  лексеми, що може відбити ознаку оцінного ставлення. Для вираження ступеня оцінної ознаки в українській мові існує ціла сис‑ тема засобів морфології, словотвору, синтаксису. Серед них найпродуктивні‑ ші суфікси. Так, зокрема, Г. П. Вільчинська встановила особливості вживан‑ ня цих суфіксів для утворення оцінних, зокрема, емоційно-оцінних назв осіб  у сучасній українській мові [2]. На нашому матеріалі – це суфікси -ист-, -еньк-, -лив-, -уват-, напр.: ба- дьористий, бадьоренький, байдужливий, балакливенький, балакуватий та ін. (СлГр І : 18 – 27). Таким чином можна продемонструвати нарощення за  рахунок оцінних суфіксів значення повноти та неповноти ознаки. Лінгвістичні  спостереження  показують,  що  виконувати  оцінну  функ‑ цію,  тобто  виражати  схвальне / несхвальне  відношення  мовця  до  пред‑ Оцінні прикметники у «Словарі української мови» Бориса Грінченка 49 мета мовлення, можуть прикметники кожного розряду і ознаки завдяки ко‑ реляції категорії   якості та категорії оцінки, яка реалізується в прикметни‑ ках  за  рахунок контексту  та  середовища, що й  відбив у  своєму «Словарі»   Борис Грінченко. Джерела СлГр Словарь української мови в 4-х т. / Упорядкував, з додатком власно- го матеріялу, Борис Грінченко. – К., 1907 – 1909. Література 1. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: академ. граматика укр. мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с. 2. Вільчинська Г.  П. Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб в українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г. П. Вільчинська. – Тернопіль, 1996. – 21 с. 3. Вольф Е.  М. Функциональная семантика оценки / Е.  М.  Вольф. – Изд. 2-е, доп. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – 280 с. 4. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: пер. с нем. / В. фон Гумбольдт: [общ. пер. В. Рамишвили: послесл. А. В. Гулыги, В. А. Звегинцева]. – М.: Наука, 2000. – 349 с. 5. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. – К. : Синто, 1993. – 192 с. 6. Сепир Э. Градуирование / Э. Сепир // Новое в зарубежной лингви стике. – М. : Прогресс, 1985. – Вип. 16. – С. 43–78. 7. Телия В.  Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. – М.: Наука, 1986. – 141 с. Valentyna TURANS’KA Evaluative adjectives in «Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko Category of evaluation – is one of the most relevant linguistic categories, as its semantics performs the system of values in surrounding world and value of a person in it, which are objectified by language units. Linguists as a rule research this universal category in functional-semantic, cognitive, sociolinguistic, linguistic and cultural, communicative and pragmatic, semantic and stylistic and other aspects. The task of this research work became to describe the system of overall evaluative and partially evaluative meanings of adjectives in process of expression of positive/ negative attitude to the characteristics of a person in «Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko.