Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка

The peculiarity of epistolary Borys Hrinchenko’s heritage is defined in lett er genre forms diversity, in deepness of philosophic quests, in inexhaustibility and sincerity of feelings, in linguistic and stylistic experiments and in careful att itude to epistolary canons. Literary perfection of indiv...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Марчук, Л.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2014
Назва видання:	Лексикографічний бюлетень
Теми:	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі»
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185389
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка / Л.М. Марчук // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 24-29. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185389
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1853892022-09-15T01:27:07Z Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка Марчук, Л.М. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» The peculiarity of epistolary Borys Hrinchenko’s heritage is defined in lett er genre forms diversity, in deepness of philosophic quests, in inexhaustibility and sincerity of feelings, in linguistic and stylistic experiments and in careful att itude to epistolary canons. Literary perfection of individual language, aesthetic taste are found in selection of lexical means of thoughts expression. Th e vocabulary of lett er’s language contains a great number of value lexical units, which are used as the stylistic att ribute of individual style. Th e key image-symbol in Borys Hrinchenko’s correspondence became Ukraine. Th e Borys Hrinchenko’s correspondence — is the striking example of the fact, how obsessed must be the person, who made his contribution in independence of a new state Ukraine. 2014 Article Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка / Л.М. Марчук // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 24-29. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185389 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі»
spellingShingle	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Марчук, Л.М. Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка Лексикографічний бюлетень
description	The peculiarity of epistolary Borys Hrinchenko’s heritage is defined in lett er genre forms diversity, in deepness of philosophic quests, in inexhaustibility and sincerity of feelings, in linguistic and stylistic experiments and in careful att itude to epistolary canons. Literary perfection of individual language, aesthetic taste are found in selection of lexical means of thoughts expression. Th e vocabulary of lett er’s language contains a great number of value lexical units, which are used as the stylistic att ribute of individual style. Th e key image-symbol in Borys Hrinchenko’s correspondence became Ukraine. Th e Borys Hrinchenko’s correspondence — is the striking example of the fact, how obsessed must be the person, who made his contribution in independence of a new state Ukraine.
format	Article
author	Марчук, Л.М.
author_facet	Марчук, Л.М.
author_sort	Марчук, Л.М.
title	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка
title_short	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка
title_full	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка
title_fullStr	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка
title_full_unstemmed	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка
title_sort	ціннісні домінанти в епістолярії бориса грінченка
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі»
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185389
citation_txt	Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка / Л.М. Марчук // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 24-29. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series	Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv	AT marčuklm cínnísnídomínantivepístolârííborisagrínčenka
first_indexed	2025-07-16T06:00:37Z
last_indexed	2025-07-16T06:00:37Z
_version_	1837782152387756032
fulltext	24 Людмила Марчук Людмила Марчук Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка Для сучасного етапу розвитку лінгвістичної науки характерна докорінна зміна наукової парадигми, поворот до розгляду мовних явищ під антропо- центричним кутом зору. Визначилася тенденція досліджувати мову в нероз- ривному зв’язку з культурою, світоглядом як окремого індивідуума, так і мовного колективу, до якого він належить. У сучасних антропоцентричних дослідженнях виокремилися напрями, у яких мовознавці досліджують мову та менталітет мови (В. В. Колесов, О. Г. Почепцов); мову і картину світу (А. А. Уфімцева, Б. А. Серебренніков, Є. С. Кубрякова); концепти і картину світу (Ю. С. Степанов, Ю. Д. Апресян, Н. Д. Арутюнова). Епістолярій не раз привертав увагу дослідників через можливість глиб- ше пізнати національну історію, історію національної мови й літератури, специфіку міжособистісних відносин українців і питомі національні риси, позначені в індивідуально-стильовій манері адресанта. Погоджуємося, що «..лист письменника — це твір літературного та історіографічного жанру, по- значений яскраво вираженою психологічною інтроспекцією та особистісним ставленням автора до дійсності й конкретного адресата, написаний з ураху- ванням специфіки кореспонденції певної історичної доби» [1: 12]. Мова епістолярію Бориса Грінченка через вербалізовані національно- культурні стереотипи відображає етнічне «я» автора, його сприймання зо- внішнього світу та відтворення у слові через ціннісні домінанти. Домінантні образи стосуються категорії пізнання, автор використовує їх для передання світоглядних ідей. Лінгвістична класифікація цінностей може бути побудована на різних підставах. Для Бориса Грінченка цінним є те, що грає сут- тєву роль в його житті: мова, літературна творчість, сім’я, Україна — це образи- символи, які входять до особистої сфери епістолярної спадщини письменника. Саме таким ключовим образом-символом у листуванні Бориса Грінченка і Трохима Зіньківського стала Україна. У своїх листах письменники послідовно використовували лексичні одиниці, які реалізували саме цей образ. Наприклад: «У Старицького був на «Не судилось», котра гралась під назвою «Не так склалось, як жадало- ся», з деякими одмінами проти друкованого тексту. Шкода тільки, що такі речі грають в Петербурзі, а не на Вкраїні: що для нас дорогого і займає нашу душу, — тут не розуміють» (10.2.1888) [Л.: 83–84]. УДК 811.161.2Г1/7.08:821.161.2-6 25 Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка І навіть у вітанні з народженням доньки Б. Грінченко пише Зіньківським: «Поздоровляємо вас, кохані друзі, з дочкою — хай росте на радість втіху Україні і вам» (29.1.1889) [Л.: 135]. Один із листів Б. Грінченка до редакції журналу «Зоря» — це лист- протест, у якому яскраво визначено образи авторів — Б. Грінченка, М. Загірньої, Т. Певного — як патріотів України. Ось окремі зауваги з цьо- го листа: «Ми, нижчепідписані, насмілюємось також вважати себе «сві- домими Русинами-Українцями» і через те мусимо запротестувати про- ти таких «прилюдних проханнів». Насамперед — ми вважаємо, що не ли- чить вкраїнській літературі, яка б вона убога не була, кланятися нікому» (17.12.1889) [Л.: 298]. У листі до дружини Т. Зіньківського (5.11.1891): «Ще більше дякую Вам за те, що Янголина (може, дозволите мені звати її Галею?) балака по- українському. Щиро дякуватимуть Вам і всі земляки, якщо Ви виховаєте до- чку такого українського патріота, як Трохим, щирою Українкою» [Л.: 332]. Україна, українська мова, українські письменники — це ключові теми в листуванні Б. Грінченка, оскільки ставлення до них тодішнього уряду, цен- зорів, важка праця передають життєву позицію автора листів. Напр., у листі від 26.09.1887 натрапляємо на аналіз творчості Г. Квітки- Основ’яненка: «Квітку я теж читаю. Скажу, коли хочеш, свій загальний по- гляд на всі його твори. В їх мова шкандибає, і сентименталізмом так і тхне, і через це роблености іноді багато, і мораль іноді через лад уже дитяча тим, що світогляд вузький, — але ж не зважаючи на усі ці вади, бачучи і ро- зуміючи їх, читач усе ж не може не зливатися душею з оповіданням, не пла- кати з Марусею і її батьками, не сміятися з писаря («Конотопська відьма»). Коротко кажучи: не вважаючи на всі вади, дужий талант Квітчин усе ж зостається талантом і малює нам картини, основа котрих — справжнє реальне життя… І через свій дужий талант Квітка має для нас більше, ніж історичне значення, а для народу він міг статися і тепер улюбленим письмовцем» [Л.: 79]. Найчастіше подибуємо в листах опис кропіткої праці щодо подолання лексичних, стилістичних, логічних і психологічних помилок у власних тво- рах та творах Т. Зіньківського. Б. Грінченко турбується про чистоту україн- ської мови й дискутує зі своїм товаришем щодо мови власних творів: «3. «Послать учителі» сказати, навдаку, чи можна. Ти кажеш що укра- їнська мова вимагає accusativum в доповненнях іменниками одушевленими, а я кажу — не завсіди. Бо хоча: «З Волощини йде — волики веде», але ж «З Волощини йде — вола (а не віл) веде». Виходить, що така форма тільки для 26 Людмила Марчук лічби многої, та й то не завсіди, бо: «засилав старостів» так саме, як і «засилав старости». Здається, що тут краще буде сказати «послать учи- телів», ніж «учителі». 4. «Хрокати» — глагол укр[аїнський], а по-рос[ійськи] — «хрюкать». 5. «… Хай голуб вміє…» — Що вміє? — Не що вміє, а чого вміє, бо: уміє шевства, уміє по-німецькому (= балакати), по-всякому уміє. Тому й я: «і по- ведмежому хай голуб вміє» — це, на мою думку, спеціальний українізм. 6. «Одбившись в чабана дурного..» = «одбившись від отари у чабана дурного». Бо можна спитатися: у кого одбиваються вівці (од отари?). — У дурного чабана» [Л.: 103]. Також, на прохання Т. Зіньківського Б. Грінченко аналізує мову його ба- йок, напр., «Догадливі наймички», особливу увагу звертає на кальки з ро- сійської мови: «а) «Лиш» вживається в тебе усюди. Протестую проти вживання його в тому значенню, як російське «лиш» (тільки), і вважаю це росіянізмом», що дуже у нас розповсюдився тим, що маємо ми своє «лиш (лишень)» — слово однакове з рос[ійським] на погляд. Фраза: «А ну лиш (ли- шень) дай його сюди» — буде, як на мене, українська, а «лиш півень куку- рікне» — російська. Знову протестую також і проти вживання скорочен- нів: на мій погляд, у гарній літературній мові їх мусить бути дуже мало і тільки в місцях, котрі цього вимагають. «Що мочі — мочь» — росіянізм; по-нашому — «міць», а вираз «що мочі» у Шевченка так: «З у сієї сили» («Наймичка», «Гайдамаки»). Думаю, що можна сказати і «щосили». «Ніколи світом не поспиш…» — удосвіта не поспиш? «Коли стара уклалась спать…» — на мій погляд, треба: «як стара…». б) Розмір часто не видержується…; рихм часто нема («по па- дя — господиня»…). в) багато вульгаризмів і навіть неестетична картина («сопучи з печі зліз- ла рачки»); деякі вирази роблені…;. Півнів ніхто не в’яже, а їм «зв’язують» крила чи ноги. Згола кажучи, байка дуже розтягнена, невиразна, роблена і не додержує форми» (17.11.1888) [Л.: 112–113]. Листування Бориса Грінченка — яскравий взірець того, якою одержимою має бути людина, що заклала не одну цеглину до підмурівку незалежної но- вої держави України. Аналізованому епістолярію властива прецедентність, яка ґрунтуєть- ся на спільності соціальних, культурних та мовно-фонових знань Бориса Грінченка та Трохима Зіньківського, що слугує характеристикою їх мовних 27 Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка особистостей. Загалом в текстах листів натрапляємо на універсально-преце- дентні та національно-прецендентні феномени. Напр.: «Дуже радий, що твоя «гора» найсправді тільки мишу породила» (15.06.1885) [Л.: 41]. Прецедентний вислів «Гора народила мишу» вжива- ють, коли говорять про великі надії, але малі результати, або про того, хто ба- гато обіцяє, але мало дає. Вислів походить з байки Езопа, яка стала відомою після того, як її переробив римський байкар Федра, «Mons parturiens» («Гора, що родить»). Коментатор Горація Порфиріон зазначає, що цей вислів — грецьке прислів’я [Вік.]. Б. Грінченко вживає цитату у відповідь на подібний вислів Трохима Зіньківського. У ще одному листі Борис Грінченко апелює до творчості Т. Шевченка: «Ех! Нема у нас такого, щоб умів одразу усім дати доброго потиличника, розбуркати сили і погнати могутнім словом до праці: «не йде Апостол правди і науки!» (25.10.1888) [Л.: 110]. Апостолами (від старогрецького — посланець) називались у перші століття існування християнства мандрівні проповідники. Євангельська легенда розповідає про дванадцять апостолів — учнів Христа (Матф., 10, 1–4). У переносному значенні апостол — провідник нових ідей, як от у Т. Г. Шевченка: І день іде, і ніч іде. / І голову схопивши в руки, / Дивуєшся, чому не йде / Апостол правди і науки!. Борис Грінченко використовує прямий національно-прецендентний ви- слів із відсиланням до тексту українського генія Тараса Шевченка, про нього знову ж згадує у листі від 14.02.1889, де ділиться планами щодо написан- ня праці «Шевч[енко] в світлі європейської критики» та передає думку ні- мецьких критиків про Шевченка як «… світового генія, котрих по паль- цях перелічити…» [Л.: 143]. Функціональною особливістю прецедентного феномена є те, що Борис Грінченко звертається до фонових знань Трохима Зіньківського, акцентуючи увагу на тому, що російські, польські, французькі критики присвятили Шевченкові «скілька слівців», тоді як в німецькій та ан- глійській літературі йому присвячено монографії. «На мою думку, той час, як озвався з своїм словом Котляревський, був для нас рубіконом: не перейди ніхто цього Рубікона, що межував сторочча ХVІІІ од ХІХ, не озвися з новим українським словом, загинула б наша літера- тура» (17.11.1888) [Л.: 112]. Перейти Рубікон — означає: здійснити вчинок, який не можна відмінити, прийняти остаточне рішення [ФС]. Б. Грінченко порівнює роль І. Котляревського в становленні української літератури з учинком римського полководця Гая Юлія Цезаря, який, порушивши заборо- ну, розпочав війну і переміг у ній. 28 Людмила Марчук Трохим Зіньківський зауважив Б. Грінченкові, що до його віршів «Дух і тіло» «… треба додати для епіграфу афоризм стародавніх «In corpore sano — mens sana» (в здоровому тілі й розум здоровий), — бо твій вірш не що, як пе- реклад сього афоризму» (22.01.1889) [Л.: 132]. Борис Грінченко відповів таке: «Мої вірші про дух з тілом чи про тіло з духом, значить, погані, бо я зовсім не хотів їми доводити, що mens sana — in corpore sano *. Можна дбати про здоров’я, бути здоровим і не мати краси тіла. А я кажу про останню, себто хотів сказать, та не втяв» (29.01.1889) [Л.: 134]. У листі Б. Грінченка пода- но правильний варіант міжкультурного прецедентного феномену та коментар до нього в контексті власної збірки. В Енциклопедичному словнику маємо таке тлумачення: «З 10-ї сатири римського письменника-сатирика Ювенала (Децім Юній Ювенал, біля 60 — біля 127): Orandum est, ut sit mens sana in corpore sano — Треба молити богів, щоб дух здоровий був у тілі здорово- му. Вважають, що в основі цього вислову Ювенала лежить відоме у Давньому Римі прислів’я: «В здоровому тілі здоровий дух — рідке явище». Фраза Ювенала стала популярною після того, як її повторили англійський філософ Джон Локк (1632–1704) і французький письменник-просвітитель Жан Жак Руссо (1712–1778). Усі автори виходили з того, що при здоровому тілі немає гарантії здорового духу. Навпаки, вони говорили про те, що треба намагатися досягти цієї гармонії, так як у житті вона трапляється рідко [ЭС]. Також в лис- тах Б. Грінченка подибуємо прецедентні ситуації, які апелюють до фонових знань, що стосуються паремій. Напр.: «Та воно, бачиш, ласий кіт до ковбас, та… Я б то й купив, та, як сказати по правді, не маю за що, — тим-то можу купувати книжки або дуже по дешевій ціні, або беручи у Гом[олинського] за свої рукописи» [Л.: 187]; пор.: Ласий, як до ковбас. Ласий, як кіт на сало. Ласий, як Циган на сало. Ласий, як собака на легке [Номис]. Розглянувши функціонування образів-символів та прецедентних феноменів в епістолярії Бориса Грінченка, доходимо висновку, що вони є репрезентантами світоглядної позиції письменника, складниками мовної особистості, оцінними домінантами як особливостями листування Бориса Грінченка з національною елітою в процесі утвердження й розвитку української літератури та мови. Література 1. Кузьменко В. І. Словник літературознавчих термінів [Текст]: Навч. посіб- ник з літературознавства / В. І. Кузьменко. — К.: Укр. письменник, 1997. — 230 с. 29 Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка Джерела Вік. Гора народила мишу / Вікіпедія [Ел. ресурс] / Режим доступу: htt p://ru.wikipedia.org/wiki/. ЭС Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений [Ел. ре- сурс] / Автор-составитель Вадим Серов. — М.: «Локид-Пресс», 2003. / Режим доступу: htt p://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_ wingwords. Л. «…Віддати зумієм себе Україні»: Листування Трохима Зіньків- ського з Борисом Грінченком / вступ. ст., археограф. передм., упо- ряд., комент., приміт., підгот. текстів С. С. Кіраля. — К. — Нью- Йорк: «Київська правда», 2004. — 519 с. Номис Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірни- ки О. Марковича і других / Уклав М. Номис / Упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяка. — К.: Либідь, 1993. — 768 с. (Серія «Лі- тературні пам’ятки України»). ФС Фразеологический словарь [Ел. ресурс] / Режим доступу: htt p://frazbook.ru/2011/08/25/rubikon-perejti/. Lyudmyla MARCHUK Value dominants in epistolary works by Borys Hrinchenko Th e peculiarity of epistolary Borys Hrinchenko’s heritage is defi ned in lett er genre forms diversity, in deepness of philosophic quests, in inexhaustibility and sincerity of feelings, in linguistic and stylistic experiments and in careful att itude to epistolary can- ons. Literary perfection of individual language, aesthetic taste are found in selection of lexical means of thoughts expression. Th e vocabulary of lett er’s language contains a great number of value lexical units, which are used as the stylistic att ribute of indi- vidual style. Th e key image-symbol in Borys Hrinchenko’s correspondence became Ukraine. Th e Borys Hrinchenko’s correspondence — is the striking example of the fact, how obsessed must be the person, who made his contribution in independence of a new state Ukraine.

Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка

Репозитарії

Схожі ресурси