Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок

Метою статті є визначення ролі Словаря української мови за ред. Б. Д. Грінченка в дослідженні напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Абрамян, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2014
Schriftenreihe:	Лексикографічний бюлетень
Schlagworte:	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі»
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185391
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок/ Ю.В. Абрамян // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 36-44. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185391
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1853912022-09-15T01:27:04Z Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок Абрамян, Ю.В. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Метою статті є визначення ролі Словаря української мови за ред. Б. Д. Грінченка в дослідженні напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок. The article analyzes role and importance of lexicographical works, including Ukrainian Language Dictionary ed. by B. Hryinchenko, in the study of dynamic processes in agricultural vocabulary of Ukrainian East-Slobozhan dialects. Language shift s’ analysis of verbal structure of representative repertoire of vocabulary defi ned thematic group traced on two chronological periods. Its time frame defi ned as approximately one hundred years — the end of XIX century — beginning of XX century, because language changes most defi nitely can be detected for a considerable time interval. Th is allows showing the dynamics in lexical system and establishes main directions of Ukrainian East-Slobozhan dialects’ development in general. 2014 Article Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок/ Ю.В. Абрамян // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 36-44. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185391 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі»
spellingShingle	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Абрамян, Ю.В. Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок Лексикографічний бюлетень
description	Метою статті є визначення ролі Словаря української мови за ред. Б. Д. Грінченка в дослідженні напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок.
format	Article
author	Абрамян, Ю.В.
author_facet	Абрамян, Ю.В.
author_sort	Абрамян, Ю.В.
title	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок
title_short	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок
title_full	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок
title_fullStr	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок
title_full_unstemmed	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок
title_sort	джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі»
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185391
citation_txt	Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок/ Ю.В. Абрамян // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 36-44. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
series	Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv	AT abramânûv džereladoslídžennânaprâmkívrozvitkusílʹsʹkogospodarsʹkoíleksikiukraínsʹkihshídnoslobožansʹkihgovírok
first_indexed	2025-07-16T06:00:46Z
last_indexed	2025-07-16T06:00:46Z
_version_	1837782161841717248
fulltext	36 Юлія Абрамян Anatolii NAIRULIN Linguistic subject matt er of epistolary of Borys Hrynchenko Th e article deals with the analysis of the linguistic subject matt er of the epistolary of Borys Hrynchenko based on the material of his lett ers to Vladymyr Hnatiuk, Tro- fym Zinkivskyi and Mykhailo Kotsiubynsky. It has been emphasized that the lexico- graphic activity of B. Hrynchenko appeared an example and proof of his intensive and self-sacrifi cing labor, and it is no wonder why the Dictionary of the Ukrainian language remains the basis for the fundamental lexicographic works of the domestic scholars even in our days. Th e epistolary heritage of B. Hrynchenko pays a great att ention to the problems of the lexical, grammatical, accentuational, and orphographic normalization of our literary language, the educational function of our mother tongue and its use in the sphere of science. Юлія Абрамян Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок Ґрунтовне, усебічне вивчення динаміки лексичної системи української мови загалом та словникового складу окремих тематичних груп у сучасній вітчизняній лінгвістиці дедалі виразніше стає одним з найактуальніших за- вдань. Для мови характерним є постійний рух, змінність у часі й просторі, і водночас їй властиві ознаки внутрішньої стабільності, цілісності. За спо- стереженнями В. М. Ярцевої, під час дослідження історичних чинників змін окремих мов чи діалектів можна виявити періоди більшої «стійкості», або, навпаки, різке зростання змін, що призводять до якісних зрушень у будові цієї мови [24: 33]. Лексика є тією динамічною системою, яка засвідчує за- лежність розвитку мови від загального прогресу, матеріальної та духовної культури народу. О. А. Стишов зауважує: «Історична змінність мови — най- істотніша її риса, іманентна властивість, зумовлена безперервним процесом 37 Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики... пізнання, зростанням потреб номінації й комунікації. Мова постійно вдо- сконалюється як у своїй структурній організації, так і в плані змісту» [18: 8]. Суперечність між наявними мовними засобами й постійним зростанням номінативних і комунікативних потреб суспільства, на думку вченого, є го- ловною рушійною силою розвитку мови. Саме словниковий склад мови як найбільш відкрита система найчутливіше реагує на різноманітні екстралінг- вальні та інтралінгвальні чинники. Метою статті є визначення ролі Словаря української мови за ред. Б. Д. Грінченка в дослідженні напрямків розвитку сільськогосподарської лек- сики українських східнослобожанських говірок. Динамічні процеси в українському лексиконі неодноразово були пред- метом дослідження в межах окремих часових зрізів. Теоретичні питання розвитку та вдосконалення української мови вивчали О. С. Мельничук [12] та О. О. Тараненко [20]. Зміни в словниковому складі української мови за період Другої світової війни досліджував І. Й. Тараненко [21: 200]. Лексичні зміни в українській мові початку ХХ століття відображено в мо- нографії О. Г. Муромцевої [14]. Динамічні процеси з погляду неологізації лексики української мови середини ХХ століття аналізували Г. О. Козачук [7], А. А. Москаленко [13], В. З. Присяжнюк [15], М. М. Фещенко [22] та ін. Процеси неологізації та архаїзації лексичного складу сучасної укра- їнської мови кінця ХХ — початку ХХІ ст. вивчають Л. В. Струганець [19], Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк [6], Л. А. Лисиченко [9], Л. І. Мацько [11] та ін. Розвиток семантичних процесів української мови досліджено в роботах В. М. Русанівського [16], О. О. Тараненка [20], І. А. Самойлової [17]. Виявленню динаміки української діалектної системи загалом та окремих її говірок на різних мовних рівнях присвячено праці Б. А. Шарпила [23], І. О. Варченка [1], П. Ю. Гриценка [4; 5], К. Ф. Германа [2], К. Д. Глуховцевої [3], Г. І. Мартинової [10], О. М. Костів [8] та ін. Актуальність нашої роботи зумовлена потребою системного дослі- дження сільськогосподарської лексики як органічного складника лексико- ну східнослобожанських говірок в аспекті динаміки. У цьому плані необ- хідним є аналіз мовних інновацій вербальної структури репрезентативного складу семем з урахуванням результатів, отриманих шляхом опрацювання агролексем різних часових зрізів, що дозволяє показати динаміку в лексич- ній системі та встановити основні напрямки розвитку українських східно- слобожанських говірок загалом. Мовознавчий інтерес до сільськогосподарської лексики зумовлений на- самперед її здатністю зберігати в собі цілісну лінгвістично-етнографічну 38 Юлія Абрамян інформацію відповідної території. На Східній Слобожанщині існують сприятливі умови для розвитку землеробства, тому досліджуваний ареал має розвинуту й досить усталену систему сільськогосподарської лексики. Розвиток традиційного народного господарства регіону пройшов стадії формування й становлення в складних соціально-економічних та природ- ничо-географічних умовах, що, звичайно, позначилося на лексиконі діа- лектоносіїв, адже досліджувана тематична група лексики відображає реалії споконвічного заняття українців. Сільськогосподарська лексика не лише зберігає в собі чимало архаїчних явищ, але й відкрита для входження нових мовних одиниць, що дозволяє простежити динаміку живого народного мовлення. «У розвитку словнико- вого складу будь-якої говірки співіснують два процеси — оновлення лекси- ки й збереження традиційних рис. Ці закономірні зміни пов’язані як з вну- трішнім розвитком мови, так і викликані екстралінгвістичними факторами» [7: 196]. На формування й становлення лексикону регіону впливають різ- номанітні чинники: реальні природничо-географічні, економічні, суспільні умови та внутрішні закони мови. Розвиток сільськогосподарської лексики сягає глибини століть і нерозривно пов’язаний з поступом цивілізації, тому ця тематична група лексики відтворює вікові мовні набутки, адже позначу- вані поняття посідають у житті народу чи не найголовніше місце. Для більш об’єктивного вивчення ми розглядаємо опозицію аналізованого сегмента лексики на двох хронологічних зрізах: їхні часові межі орієнтовно визначаємо як сто років — кінець ХІХ ст. — початок ХХ ст.: кінець ХХ ст. — початок ХХІ ст., адже мовні зміни найбільш виразно можуть виявлятися, і, відповідно, їх можна чітко простежити впродовж значного за часом відрізку. Дослідження динаміки мовних процесів у сільськогосподарській лекси- ці проводимо, залучаючи матеріали лексикографічних праць кінця ХІХ — початку ХХ століття: Словарь української мови за ред. Б. Д. Грінченка (К., 1907–1909), «Опыт толкового словаря народной технической термино- логии по Полтавской губернии» В. К. Василенка (Х., 1902), а також мате- ріали етнографічної праці «Жизнь и творчество крестьян Харьковской гу- бернии. Очерки по этнографии края» за ред. В. В. Іванова (Х., 1898) та збір- ку «Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України. Вибрані праці» М. Ф. Сумцова, що містить етнографічні, історико-куль- турні розвідки, присвячені життю й побуту слобожан з середини XVІІ ст. до початку ХХ ст. Аналіз цих праць дозволяє нам змоделювати лексичний склад та семантичну структуру лексичних одиниць, що репрезентують пер- ший часовий зріз, від якого нас віддаляє більше ста років. 39 Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики... Матеріали кінця ХХ — початку ХХІ століття були отримані в резуль- таті опитування респондентів за спеціальним питальником шляхом дик- тофонної фіксації діалектного мовлення в 63 населених пунктах Східної Слобожанщини протягом 2008–2009 рр. Одним із найголовніших джерел для наших наукових пошуків став Словарь української мови за редакцією Б. Д. Грінченка (далі СУМ), який за- лучено до дослідження на тій підставі, що в ньому передусім репрезентовано народно-розмовну лексику. Увесь лексичний матеріал автор подає, не розріз- няючи лексику живої народної мови, з її численними територіальними діа- лектами, і лексику літературної мови, адже словник мав на меті подати лек- сику української мови загалом. У передмові зазначено, що, з огляду на дже- рела, склад словника становлять два шари лексики: слова народної мови і слова, узяті з творів авторів (літературна мова). Отже, у СУМ подана різна за сферою вживання лексика. У своїй роботі ми використовуємо матеріали словника вибірково, орієнтуючись не тільки на належність вокабул до відпо- відної тематичної групи лексики, а й керуючись територіальним принципом, тобто ми звертаємо увагу на паспортизацію зафіксованого в лексикографіч- ній праці матеріалу. Обираємо, передусім, лексеми з паспортизацією, яка за- свідчує близькість розташування указаного Б. Д. Грінченком ареалу до об- стеженої нами території або залучаємо до дослідження загальнопоширені номени, характерні для всього українського континууму. Принагідно у своїй роботі використовуємо один з перших регіональних ет- нографічних словників — «Опыт толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии» (ОТС), який містить народні терміни кількох тематичних груп, зокрема й сільськогосподарської, що функціонували на території Полтавської губернії в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. Використовуємо в дослідницькій роботі збірку розвідок «Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України. Вибрані праці» М. Ф. Сумцова, названу в анотації до сучасного перевидання енцикло- педією культурного буття слобожан [ДЕІСУ: 2], а розвідку «Слобожани» у передмові — малою енциклопедією народного життя краю [ДЕІСУ: 14]. Праця містить багатий етнографічний матеріал, зокрема й про слобожан- ське хліборобство та промисловість кінця ХІХ ст. — початку ХХ ст., отже, відбиває сільськогосподарську лексику того часу. Поділяємо думку К. Д. Глуховцевої, яка звернула увагу на те, що для до- слідження напрямків структурних змін східнослобожанських говірок над- звичайно важливою є праця «Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Очерки по этнографии края» за загальною редакцією В. В. Іванова 40 Юлія Абрамян [ХАРК. ЗБ.], у якій уміщені записи етнографічного та фольклорного матері- алу з 48 слобід колишнього Старобільського повіту: 40 українських поселень та 8 російських [3: 156]. Отже, ця пам’ятка безперечно може певною мірою репрезентувати лексичний склад та семантичну структуру лексичних оди- ниць, які становлять для нас науковий інтерес. Спостереження над виявом мовних одиниць у тематичній групі сільсько- господарської лексики дозволяє констатувати, що в обстежених говірках час- то паралельно можуть функціонувати фонетичні варіанти слів і форм, мор- фемні варіанти лексем з однаковим або схожим значенням, лексичні дублети, не розрізнені відтінками значення в мовленні діалектоносіїв. Ці особливості характерні не лише для східнослобожанського мовлення, але й засвідчені в інших новостворених українських говірках, гетерогенних за походженням. Це одна з важливих діалектних рис. Своєрідність же функціонування згада- них явищ у досліджуваному ареалі полягає в тому, що вони вільно побуту- ють у межах однієї говірки чи навіть у мовленні одного діалектоносія [3: 28]. Широка варіативність мовних одиниць свідчить про різнодіалектні основи формування обстежених говірок, а також значну роль у цьому відіграють перманентні контакти з носіями інших діалектних систем. Опрацьований лексичний матеріал двох хронологічних зрізів дозволяє нам порівняти й змоделювати діючі мовні процеси, побачити їх потенційні можливості щодо розвитку мовної системи загалом. Зіставлення матеріалів давніх джерел та просторове розміщення мовних одиниць на сучасному зрі- зі свідчить, що частина лексики не зазнала змін упродовж досліджуваного періоду й щодо кількісного складу, і щодо функціонального навантаження, отже, такі явища розцінюємо як статичні. Як динамічні кваліфікуємо ті, що зазнали різного типу змін: входження або зникнення номенів; заміна одних лексичних одиниць іншими; поява чи зникнення варіантних одиниць, зву- ження чи розширення семантичного навантаження, рідше, трансформація семантичної структури усталених номенів. Дослідження лексики в сучасній лінгвістиці ґрунтується на розумінні сис- темного характеру, який зобов’язує розглядати слово в усіх його смислових зв’язках, визначати його місце й роль у певному сегменті мови чи діалекту. Системний опис діалектної лексики має безсумнівні переваги, оскільки він дає можливість відобразити всю лексику, включаючи назви первинні й по- хідні, питомі й запозичені, прості й складні, вузьколокальні й ті, що входять до складу літературної мови. Діахронійне вивчення діалектної лексики дає можливість простежити мов- ні зрушення на окремих часових зрізах, визначити територіальні межі цих 41 Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики... змін, а також засади їх виникнення. Для окремих часових періодів характерні лише тенденції до змін, але без їх аналізу не можна цілком розкрити напрямки зрушень і результати змін на синхронійному рівні. Порівняння різночасового мовного матеріалу дозволяє виявити не тільки динамічні процеси в певних го- вірках упродовж визначеного періоду, а й забезпечує достовірними відомостя- ми щодо закономірностей розвитку всієї діалектної системи української мови. Дослідження сільськогосподарської лексики окремої діалектної зони ґрунтується на розумінні її як підсистеми лексичної системи сучасного укра- їнського діалектного континууму. Період від початку ХХ ст. до початку ХІХ ст. для цієї групи лексики є періодом інтенсивних змін у зв’язку з дією різно- манітних екстра- та інтралінгвальних чинників. Екстралінгвальні чинники є найбільш впливовими, суть їх полягає в постійно змінюваних суспільно-еко- номічних умовах у к. ХХ ст. — на поч. ХХІ ст., які зумовили занепад аграрно- го сектору економіки й розвиток приватного сільськогосподарського вироб- ництва, а з ним зміни в культиваційних програмах. Великий вплив справило входження країни в міжнародний інформаційний, культурний, науковий про- стір. Істотний динамізм у лексичній системі діалектного мовлення виклика- ний дією активних міграційних процесів. Інтралінгвальні чинники пов’язані переважно з процесами словотворення, розвитком фонетичної варіативності та семантичної трансформації на базі питомих і запозичених слів. Динамічні процеси, що відбуваються в сучасному діалектному лексико- ні, не порушують загальної стабільності в цій системі. Змінність і стабіль- ність — це об’єктивні взаємопов’язані та взаємозумовлені процеси, які під- тримують єдність внутрішньої структури словникового складу діалектного мовлення. Отже, ключові лексеми — \|жито, з\|б˙іж˙: а, зеир\|но, злак, йарови\|на, озиемие\|на, ос’\|т’ук, \|пашн’а, пшеи\|ниц’а, рож, \|суржа, хл’іб тощо, представ- лені в СУМ й спостережені в сучасних українських східнослобожанських говірках. Ці номени мають прадавнє коріння і протягом століття зберегли своє первинне значення без суттєвих змін, щоправда, у говірках наявна більша кількість фонетичних і морфемних варіантів. Названі лексеми ак- тивно функціонують не лише в живому мовленні, а й сучасній українській літературній мові. Загалом, проаналізувавши репертуар сільськогосподарських назв у 63 українсь ких східнослобожанських говірках і номени, представлені в СУМ та етнографічних працях, констатуємо збереження традиційної лекси- ки. Стабільність у цій лексико-семантичній групі пов’язана переважно з поза- лінгвальними чинниками, адже, як відомо, для лексичної динаміки впливовою 42 Юлія Абрамян є змінюваність реалій, а сільськогосподарські культури в житті діалектоно- сіїв завжди відігравали й відіграють важливу роль, тобто незмінність реалій спричинює сталість у називанні денотатів. Незначні динамічні зрушення в лексико-семантичній групі відбулися в основному за рахунок виникнення найменувань на позначення різних ви- дів рослин, збільшення дублетних найменувань (напр., на позначення зла- кових культур на корені, довгого щетинистого вусика на колосковій лусці зернових тощо). Помічено також зміну семантики окремих традиційних номенів, зокрема: розширення й часткове зміщення значення характерне для слів з\|лаки, з\|б˙іж˙: а тощо. Отже, часткове зміщення значення, розширення семантичної структури давніх за походженням лексем свідчить про безперервні динамічні проце- си, характерні для усного мовлення. Завдяки лексикографічним пам’яткам, зокрема Словарю української мови за ред. Б. Д. Грінченка, який є надійним джерелом фіксації назв, ми можемо об’єктивно з’ясувати напрямки розви- тку певного сегменту лексики, що відкриває перспективи для подальших досліджень у цьому аспекті. Джерела ДЕІСУ Сумцов М. Ф. Дослідження з етнографії та історії культури Сло- бідської України. Вибрані праці / упоряд., підготов. тексту, пе- редм., післямова та прим. М. М. Красикова. — Х.: Вид-во «АТОС», 2008. — 558 с. ОТС Василенко В. К. Опытъ толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии: кустарные промыслы, сельское хозяйство и земледелие // Сборник Харьковского ис- торико-филологического общества. — Харьков, 1902. — Т. 13. — С. 139–214. СУМ Словарь української мови: у 4 т. / упоряд. з дод. власного матеріалу Б. Д. Грінченко. — Репринт. вид. — К.: Лексикон, 1996. — Т. 1–4. Харк. ЗБ. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии: Очерки по этнографии края / сост. В. В. Иванов. — Харьков, 1898. — Т. 1. — 1012 с. 43 Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики... Література 1. Варченко І. О. Фонетичні зміни в одній західнополтавській говірці // Укра- їнська діалектологія і ономастика / ред. К. К. Цілуйко. — К., 1964. — С. 14–28. 2. Герман К. Ф. Українські говірки Північної Буковини в історичному та лінг- вогеографічному аспекті: Фонетика, фонологія. — Чернівці: Рута, 1995. — 391 с. 3. Глуховцева К. Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок: мо- нографія. — Луганськ: Альма-матер, 2005. — 592 с. 4. Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики. — К.: Наук. думка, 1990. — 272 с. 5. Гриценко П. Ю. Моделювання системи діалектної лексики. — К.: Наук. думка, 1984. — 227 с. 6. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: монографія. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2008. — 336 с. 7. Козачук Г. О. Динаміка побутової лексики поліських говірок // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: ХV Республіканська діалектоло- гічна нарада: тези доп. і повідом. — Житомир, 1983. — 229 с. 8. Костів О. М. Динаміка і статика в діалектних просторових конструкціях (на матеріалі ІІ тому АУМ): автореф. канд. філол. наук. — Л., 2003. — 23 с. 9. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. — Х.: Вид- во ХДУ, 1997. — 132 с. 10. Мартинова Г. І. Діалектний словотвір: Досягнення і перспек- тиви досліджень: зб. наук. доп. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2009. — С. 542–547. 11. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст. (зміни в лексиці) // Дивосло- во. — 2000. — № 4. — С. 15–20. 12. Мельничук О. С. Розвиток мови як реальної системи // Мовознавство. — 1981. — № 2. — С. 22–34. 13. Москаленко А. А. Лексика української літературної мови другої поло- вини ХІХ — початку ХХ ст. — О.: Одес. держ. ун-т ім. І. М. Мечникова, 1970. — 56 с. 14. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в дру- гій половині ХІХ — початку ХХ ст. — Х.: Вища шк., 1985. — 152 с. 15. Присяжнюк В. З. Hеологізми в назвах будівель // Укр. мова і л-ра в шк. — 1979. — № 8. — С. 73. 16. Русанівський В. М. Семантичні процеси розвитку української лексики // Істо- рія української мови. Лексика і фразеологія. — К.: Наук. думка, 1983. — С. 660–715. 17. Самойлова І. А. Процеси семантичної деривації в лексиці сучасної укра- їнської літературної мови (на матеріалі неологізмів 70–90-х років ХХ ст.): авто- реф. канд. філол. наук. — К., 1999. — 16 с. 44 Юлія Абрамян 18. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (На матеріалі мови засобів масової інформації). — 2-ге вид., переробл. — К.: Пугач, 2005. — 388 с. 19. Струганець Л. В. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття. — К.: Астон, 2002. — 352 с. 20. Тараненко А. А. Языковая семантика в ее динамических аспектах. — К.: Наук. думка, 1989. — 256 с. 21. Тараненко І. Й. Із спостережень над збагаченням словникового складу україн- ської літературної мови // Hаук. зап. Одес. педін-ту. — Т. 10. — 1955. — С. 63–82. 22. Фещенко М. М. Hові слова для нових понять // Культура слова. — К.: Наук. думка,1979. — Вип. 17. — С. 31–36. 23. Шарпило Б. А. До питання про генезис діалектних груп української мови // Тезисы докл. и сообщ. по итоговой науч. конф. за 1964 год. — Луганск, 1965. — С. 90–96. 24. Ярцева В. Н. Проблемы языкового варьирования: исторический ас- пект // Языки мира: Проблемы языкового варьирования. — М.: Наука, 1990. — С. 4–35. Yulia ABRA MIAN Th e sources of research of directions of development in agricultural vocabu- lary of ukrainian east-slobozhan dialects Th e article analyzes role and importance of lexicographical works, including Ukrai- nian Language Dictionary ed. by B. Hryinchenko, in the study of dynamic processes in agricultural vocabulary of Ukrainian East-Slobozhan dialects. Language shift s’ analysis of verbal structure of representative repertoire of vocabulary defi ned thematic group traced on two chronological periods. Its time frame defi ned as approximately one hun- dred years — the end of XIX century — beginning of XX century, because language changes most defi nitely can be detected for a considerable time interval. Th is allows showing the dynamics in lexical system and establishes main directions of Ukrainian East-Slobozhan dialects’ development in general.

Джерела дослідження напрямків розвитку сільськогосподарської лексики українських східнослобожанських говірок

Institution

Ähnliche Einträge