Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка
«Ukrainian language dictionary» edited by Boris Grynchenko is valuable source for researching of formation and development of lexico-semantic language system through which cultural and domestic people life’s feachures arise. Specificity of fixation in lexicography’s articles of extended meaning of w...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185392 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка / Т.Є. Гуцуляк // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 45-54. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185392 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1853922022-09-15T01:27:05Z Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка Гуцуляк, Т.Є. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» «Ukrainian language dictionary» edited by Boris Grynchenko is valuable source for researching of formation and development of lexico-semantic language system through which cultural and domestic people life’s feachures arise. Specificity of fixation in lexicography’s articles of extended meaning of words and figure of speech is analysed. In dictionary materials author deals with the representation of zoomorphic metaphor as one of the universal model of actual perception and language’s detection. Its function in people’s trade lexis and expression for emotive, expressive description of person is determined. 2014 Article Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка / Т.Є. Гуцуляк // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 45-54. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185392 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| spellingShingle |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» Гуцуляк, Т.Є. Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка Лексикографічний бюлетень |
| description |
«Ukrainian language dictionary» edited by Boris Grynchenko is valuable source for researching of formation and development of lexico-semantic language system through which cultural and domestic people life’s feachures arise. Specificity of fixation in lexicography’s articles of extended meaning of words and figure of speech is analysed. In dictionary materials author deals with the representation of zoomorphic metaphor as one of the universal model of actual perception and language’s detection. Its function in people’s trade lexis and expression for emotive, expressive description of person is determined. |
| format |
Article |
| author |
Гуцуляк, Т.Є. |
| author_facet |
Гуцуляк, Т.Є. |
| author_sort |
Гуцуляк, Т.Є. |
| title |
Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка |
| title_short |
Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка |
| title_full |
Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка |
| title_fullStr |
Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка |
| title_full_unstemmed |
Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка |
| title_sort |
зооморфні метафори в "словарі української мови" за редакцією бориса грінченка |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б.Д.Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185392 |
| citation_txt |
Зооморфні метафори в "Словарі української мови" за редакцією Бориса Грінченка / Т.Є. Гуцуляк // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 45-54. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT guculâktê zoomorfnímetaforivslovaríukraínsʹkoímovizaredakcíêûborisagrínčenka |
| first_indexed |
2025-07-16T06:00:50Z |
| last_indexed |
2025-07-16T06:00:50Z |
| _version_ |
1837782166631612416 |
| fulltext |
45
Зооморфні метафори в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка
Тетяна Гуцуляк
Зооморфні метафори в «Словарі української мови»
за редакцією Бориса Грінченка
«Словарь української мови» (1907–1909) є не лише фундаментальною
працею української лексикографії початку ХХ ст., але й «цінним докумен-
том з історії та діалектології української мови», скарбницею національної
мови ХІХ ст. в цілому [6]. Завдяки неабияким зусиллям Б. Грінченка як
упорядника словник став вагомим втіленням національного духу мови та
світогляду її носіїв. Він засвідчує глибоке знання Б. Грінченком народно-
побутової культури, вправне володіння тогочасною українською мовою,
особисте вболівання за її стан та розвиток, повноту фіксування в лексико-
графічних працях. В. Сімович попри певні недоліки, пов’язані з відсутніс-
тю слів галицьких діалектів, гірських говорів та архаїчних чернігівських
лексичних одиниць, називав «Словарь» працею «капітальною»: «На ній
будуть опиратися всі дослідники мови, нею будуть користуватися всі ті, що
схотять укладати словар. Отсим словарем зискав собі Грінченко невмиру-
щу славу» [5: 235–236].
«Словарь» за редакцією Б. Грінченка розкриває багатий образний по-
тенціал української мови, закріплений у семантичній структурі лексичних
і фразеологічних одиниць. Сам Б. Грінченко як письменник, етнограф над-
звичайно тонко відчував образність народного мовлення і майстерно втілю-
вав її у своїх художніх творах. Тому естетично-образна система Грінченкової
художньої мови, на думку М. Кравченко, значною мірою пов’язана з вико-
ристанням народнопоетичних джерел, а саме фольклоризмів (власних назв,
персоніфікованих назв тварин, рослин, назв міфічних істот, постійних епіте-
тів та ін.), слів-символів [3].
Вагомим внеском у розвиток української лексикографії є спроба
Б. Грінченка виокремити похідні переносні значення слів і розробити мар-
кувальні позначки для їх фіксування у словнику. Лексикографічні статті за-
свідчують намагання відобразити всі відомі на той час значення лексичних
одиниць, підтверджуючи їх при цьому прикладами, у «яких виявлялися як
значення слів, так і способи їхнього вживання, до того ж прикладам із народ-
них творів віддавалася перевага» [СлГр, І: ХХІV]. Тому відповідно до слов-
ника потрапила велика кількість лексем, які за своєю семантикою чи мор-
фологічною будовою відображають образне, емоційно-експресивне, оцінне
46
Тетяна Гуцуляк
сприйняття певних реалій позамовного світу, що є невід’ємною ознакою на-
роднорозмовного мовлення.
Аналіз словникових статей «Словаря» засвідчує спробу Б. Грінченка роз-
межувати прямі й переносні значення слів, а також відокремити переносні
вживання. Для цього упорядник використовує як однослівні чи скорочені
позначення «Переносно», «Перен.», так й описові конструкції «В перенос-
ном значении», «В переносном смысле», проте маркування біля значень є
непослідовними й інколи не до кінця зрозумілим. У поодиноких випадках
можна натрапити на розгорнуті пояснення, наприклад, у лексикографічній
статті до слова переорювати: «Это выраженіе, кромѣ прямого значенія,
имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ» стосовно висло-
ву «Не переорюй межі нікому» [СлГр, ІІІ: 129].
Загалом позначку «Переносно» застосовано для опису семантичної
структури всього 0,2% лексем (82 — дієслів, 45 — іменників, 16 — прикмет-
ників; 4 — прислівників) [2]. Нечасто натрапляємо й на описові конструкції,
що вказують на тип значення чи вживання слова «В переносном значении»,
«В переносном смысле». Окрім названих маркувань, для виокремлення пе-
реносного значення (чи, можливо, вживання), Б. Грінченко використовує
описові конструкції «как обозначение …», «первоначально …, а затем …»,
«в следующих примерах в смысле», «говорится переносно и о …». Проте
велика кількість переносних значень слів, у яких досить чітко простежує-
мо асоціативно-образні зв’язки з денотатами первинних значень, хоч і ви-
ділена окремими цифрами як самостійні лексико-семантичні варіанти,
не містить жодних маркувань. Таких лексем-іменників налічуємо близько
370 одиниць. Наприклад: бугай — 4) Сильный и здоровый человѣк [СлГр,
І: 105]; п’явка — 2) Синякъ отъ удара палкой или крутомъ. П’явка набігла.
3) Кровопійца [СлГр, ІІІ: 504].
Часто переносно-образне значення містять слова з маркуванням «ласка-
тельно; как ласкательное; употребляется как ласкательное», «насмешли-
вое», «иронично», «шуточно; шутливо; в шутку», «презрительно», «прене-
брежительное название», «бранное». Наприклад: горлиця — 4) Употр. какъ
ласкательное слово, особенно въ уменьш. горличка. Нехай мене мир не знає,
коли я зражу тебе, моя горличко [СлГр, І: 313]; ящірка — употребляется
какъ бранное слово для женщинъ [СлГр, ІV: 546].
Як засвідчують матеріали «Словаря», метафоричні механізми творення назв
слугували на той час важливим джерелом формування емоційно-експресив-
них одиниць, обрядової й професійної лексики. При цьому метафора виступає
не тільки засобом розвитку лексико-семантичної системи мови, а репрезентує
47
Зооморфні метафори в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка
модель генези мовно-мисленнєвої діяльності людини. Структура, форма й на-
повнення цієї моделі, на думку дослідників, змінюються залежно від характе-
ру культурного контексту її функціонування, тобто метафора постає виразни-
ком національних особливостей мовної картини світу.
Однією з універсальних метафоричних моделей сприйняття та мовного
позначення реалій дійсності є зооморфна метафора, яка відображає зв’язки
між понятійною сферою, що пов’язана з тваринним світом (область-джере-
ло) та іншими денотативними сферами (область-ціль). Така модель водночас
є схемою вербалізації понять, що входять до цих блоків. Універсальні та на-
ціональні особливості метафор-зооморфізмів, а також їх поширення в різних
сферах мови (наукова й професійна термінологія, політичний дискурс, ЗМІ,
розмовне, діалектне мовлення) дедалі частіше привертають увагу дослідни-
ків як слов’янських, так й інших груп мов, зокрема германських і романських
(праці Т. Вершиніної, Л. Дробахи, І. Казимир, В. Каменської, О. Карпенко,
А. Кіпріянової, Л. Миронюк, Ц. Огдонової, І. Устуньєра та інших).
Образно-метафоричне вживання назв тварин має давню традицію й за-
свідчене писемними текстами Київської Русі, зокрема пам’яткою ХІІ ст.
«Словом о полку Ігоревім», і творами усно-народної творчості: «Боян-бо
мудрий, якщо кому хотів пісню творити, то розливався думкою по дере-
ву, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами…»; «О, Бояне, солов’ю
старого часу, Коли б ти ці полки ощебетав…»; «На Дунаї Ярославни го-
лос чути. Зозулею, незнана, рано тужить: Полечу, — сказала, — зозулею
по Дунаю, омочу шовковий рукав у Каялі-річці…» («Слово о полку Ігоревім»).
Продуктивність зооморфної метафори дослідники простежують і для діалек-
тного мовлення. До прикладу, у східнослобожанських говірках, за спостере-
женнями В. Лєснової, з-поміж номінацій людини та її рис значного поширен-
ня набули саме «зоологічні метафори» [4: 9].
Аналіз семантичної структури лексем — назв тварин, засвідчених
«Словарем» за ред. Б. Грінченка, виявляє різне маркування метафорично-об-
разного змісту. Значна частина досліджуваних одиниць закріпила переносні
значення як окремі лексико-семантичні варіанти, проте в частині слів образ-
ний зміст представлений і у відтінках значення, які найчастіше виявляються
в порівняльних зворотах, образних вживаннях, стійких сполученнях чи фра-
зеологічних висловах і засвідчують своє функціонування в мовленні.
Важлива цінність матеріалів «Словаря» для сучасної української лексиколо-
гії полягає у фіксуванні архаїчних значень загальновживаних лексем. Цікавими,
на наш погляд, є зооморфізми на позначення вола. Образно-метафоричного
переосмислення зазнали назви птахів, рідше ссавців. Формування переносних
48
Тетяна Гуцуляк
значень відбулося на основі подібності за кольором або зовнішнім виглядом.
«Словник української мови» та «Етимологічний словник української мови»
цих значень уже не фіксують. Проте такі номінації відображають цікавий
факт господарського життя українців та особливий спосіб формування назв
тварин через образно-асоціативні зв’язки з реаліями (об’єктами) цієї ж дено-
тативної сфери. Наприклад:
Горобець — 2) Названіе вола цветомъ подобнаго оперенію воробья. КС.
1898. V. ІІ. 42 [СлГр, І: 314].
Деркач — 3) Названіе вола тонкаго и высокаго, съ подтянутьмъ животомъ.
КС. 1898. VII. 46 [СлГр, І: 371].
Зозуля — 3) Названіе вола очень темно-серой масти. КС. 1898. VII. 42
[СлГр, ІІ: 177].
Орел — 2) Названіе вола с большими, вертикально поднимающимися ро-
гами, концы которыхъ загнуты назад. КС. 1898. VII. 45. [СлГр, ІІІ: 62].
Синиця — 2) Названіе вола масти несколько темнее димана (назва вола
темно-коричневого кольору — пояснення Т. Гуцуляк) (см.). КС. 1898. VII. 43
[СлГр, ІV: 121].
Соловеєчко — 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвету опе-
ренія соловья. КС. 1898. VII. 41 [СлГр, ІV: 166].
Шпак — 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. [СлГр, ІV: 508].
СУМ та ЕСУМ для цього слова фіксують дещо інше значення «перен.
Темно-сірий кінь». Вже над вечором прибув граф Кшивотульський брич-
кою, запряженою парою огнистих шпаків (Фр., VII, 1951, 339); Закосичені
кольоровими биндами, підлетіли під ганок задимлені шпаки, і Митрофан
Созоненко в шапці-макітрі підвівся з воза (Стельмах, II, 1962, 371) [СУМ,
ХІ: 513]. ЕСУМ подає й похідне утворення шпаковатий (шпакуватий) —
строкатий, як шпак; темно-сірий (про коня) [ЕСУМ, VI: 455].
Вовк — 2) Кличка темно-сераго и угрюмаго вола. КС. 1898. VII. 42
[СлГр, І: 245].
Заєць — 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподпятыми вверхъ
рогами. КС. 1898. VII. 44 [СлГр, ІІ: 37].
Лисиця — 5) Названіе вола съ малой белой отметиной на лбу. КС. 1898.
VII. 42 [СлГр, ІІ: 361].
Засвідчені лексико-семантичні варіанти не мають позначки, яка б вказува-
ла на походження (тип) значення, не містять ілюстративного матеріалу, а дже-
релом фіксування слів з такою семантикою в усіх випадках є щомісячний істо-
ричний журнал «Кіевская старина» за 1898 рік, випуск VІІ, окрім слова шпак,
переносне значення якого подане з посиланням на твори Ганни Барвінок.
49
Зооморфні метафори в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка
Метафоричне використання назв тварин засвідчуємо й для позначен-
ня реалій господарської сфери (деталей, частин механізмів, пристроїв).
Лексико-семантичні варіанти такого типу не мають у «Словарі» позначки
«переносне», але за походженням є переносними й належать до мовних
(ідентифікуючих, або номінативних метафор) чи, як вважає А. Шамота, тер-
мінологічних переносних значень [7: 14].
На думку російської дослідниці Л. Балашової, ідентифікуюча метафора
впродовж усього періоду розвитку російської мови (з ХІ до ХХ ст.) віді-
грає значну роль у називанні предметів, предметно орієнтованих процесів
і якостей; для субстантивних метафор, які є назвами предметного світу,
найбільш давнім і продуктивним семантичним джерелом залишається ан-
тропоморфна та зооморфна метафоризація [1: 36]. У «Словарі» зооморфні
метафори такого типу пов’язані з різними професійними та господарськи-
ми галузями.
Наприклад, до сфери ткацтво, прядіння зараховуємо метафори: кінь —
3) Часть ткацкаго станка [СлГр, ІІ: 245]; коник — 7) Пластинка, вертикально
стоящая на каждомь изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутими
концами; на коники надевается пряжа. Чуб. VІІ. 410. Вас. 202. 8) Часть ткац-
каго станка [СлГр, ІІ: 277].
Столярство (будівництво): козел — 7) мн. Кізли. Вь гуцульскихь хатахь
то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. КоІb. І. 55 [СлГр, ІІ: 265]; лиси-
ця — 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида,
употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ (Мирг. У.), […] г) для
укрепленія стены: два столба одинъ противъ другого по обе сторони стены,
концы которыхъ скріплены, отчего стена стискивается. Хата наша похили-
лась… Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом обпала Г. Барв.
249 [СлГр, ІІ: 361]; бичок — 3) Печной боровъ? Хата в його з рундучком і піч
не з бовдуром а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424 [СлГр, І: 59]; півник —
2) Флюгеръ. Чуб. VII 380 [СлГр, ІІІ 157].
Гончарство: коник — 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка,
прибитая однимъ концомъ къ скамье, съ выемкой на другомъ конце, въ кото-
рую входить веретено. Вас. 179 [СлГр, ІІ: 277]; козел — 5) Четырехугольный
столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180 [СлГр, ІІ: 265].
Млинарство: ведмедик — 4) Наливное колесо въ мельнице [СлГр, І:
130]; бик — 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимають
мельничный камень. Чигир. у. [СлГр, І: 55]; кобилиця — 5) Часть ветряной
мельницы: балка, вь которую упирается веретено шестерни верхнимь кон-
цомь. Есть еще и кобилиця нижня. (Залюбовск.) [СлГр, ІІ: 259].
50
Тетяна Гуцуляк
Вичинка шкіри: кобила — 4) Бревно, на которомъ кожевники
развешиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157 [СлГр, ІІ: 259];
кобилиця — 4) Отрубокь дерева, на который натягивается кожа для очистки
оть мездры. Сумск. у. [СлГр, ІІ: 259].
Предмети, пов’язані з веденням господарства: журавель — 2) Очепь,
подъемный рычагь у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за жу-
равля, щоб витягти води. Г. Барв. 382 [СлГр, І: 492]; їжак — 2) Родь на-
мордника съ колючками, надеваемый на телятъ, чтобы они не могли сами
сосать корову. Каменецк. [СлГр, ІІ: 197]; кішка — 2) Небольшой якорь.
Левиц. ПЙО. І [СлГр, ІІ: 247].
Предмети, пов’язані з військовою справою, призначені для ув’язнення:
гусак — 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ несколько
человекъ [СлГр, І: 342]; бик — 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882.?
ІІІ. 263 [СлГр, І: 55].
Поява переносних метафоричних значень розглянутих лексем здебіль-
шого ґрунтується на зовнішній схожості предметів із твариною: подібність
за формою, розміром — козел, кізли, кобила, кобилиця, кінь, коник, журавель,
їжак; способом пересування — гусак; властивості тварин — кішка (поді-
бність хапання лапами); лисиці (стискання предмета, як лисиця здобич).
Щодо появи переносного значення лексеми лисиця (лисиці),
то «Етимологічний словник української мови» містить два погляди: перший
пов’язує розглянуті вище лексико-семантичні варіанти з назвою тварини як ре-
зультат перенесення за якоюсь зовнішньою подібністю, зокрема на тій підставі,
що лещата стискають предмет, як лисиця здобич. Проте укладачам словника
більш ймовірним здається походження від давнішого list (v) ica «планка, колод-
ка», збереженого в українській мові як листвиця «планка (для стискування, скрі-
плення); частина витушки» і збереженого внаслідок деетимологізації з назвою
тварини лисиця, зокрема, можливо, через проміжне значення «капкан на ли-
сиць» [ЕСУМ, ІІІ: 241–242]. Відповідно лексема лисиці не включена в словнико-
ву статтю лисиця, а подана як самостійне слово. СУМ фіксує ці значення як ЛСв.
Загалом простежуємо таку особливість, що деякі з названих лексичних
одиниць в ЕСУМ зафіксовані вже як слова-омоніми з відповідними індекса-
ми біля реєстрового слова (напр.: гусак 2, козел 2, коник 2), що вказує на стиран-
ня, втрату семантичних, мотиваційних зв’язків з первинним змістом. Хоча,
зрозуміло, що в «Словарі» за ред. Б. Грінченка значення розглянутих лексем
представлені в межах полісемії, так само це закріплено й в СУМі. Проте такі
метафори виявляють тенденцію до перетворення в самостійне слово, тому з
часом породжують лексичні омоніми.
51
Зооморфні метафори в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка
Важливим є той факт, що «Словарь» за ред. Б. Грінченка містить семантич-
ні архаїзми, що не потрапили до «Словника української мови». Це переносні
значення лексем бик (у знач. кандали), ведмедик (у знач. колесо в млині), гу-
сак (у знач. колодка, у яку заковують людей), їжак (у знач. телячий наморд-
ник), кінь (у знач. частина ткацького станка). Не всі лексико-семантичні ва-
ріанти збережено й для слів кобила, кобилиця, кобилка. До прикладу, відсутнє
в ЕСУМ та СУМі значення лексеми кобилиця, що пов’язане з млинарством —
5) Часть ветряной мельницы: балка, вь которую упирается веретено шестерни
верхнимь концомь. Есть еще и кобилиця нижня. (Залюбовск.)» [СлГр, ІІ: 259].
Збережено в «Словарі» й зооморфні метафори на позначення виши-
вальних технік: коник — 4) мн. Родь узора для вышивокь на рубашкахь.
Гол. Од. 73 [СлГр, ІІ: 277]; собака — 4) Родъ узора въ вышивке. Чуб. VII.
427 [СлГр, ІV: 163] та інших візерунків — горобець — 3) Родъ орнамента
на писанкахъ. МУЕ. І. 205 [СлГр, І: 314].
Розглянуті зооморфні метафори, що закріпилися в народній термінології,
є елементами народнорозмовного мовлення українців. Заслугою Б. Грінченка
як упорядника «Словаря» є те, що він включив до цієї лексикографічної пра-
ці велику кількість слів та значень, що були зафіксовані у відомих на той
час етнографічних збірниках та в усному мовленні носіїв окремих терито-
рій. Відповідно переносні значення подано з посиланнями, до прикладу,
на етнографічні матеріали з різних місцевостей (Полтавщини, Галичини,
Гуцульщини, Покуття та ін.), упорядковані В. Василенком, Я. Головацьким,
В. Шухевичем, О. Кольбергом, Ф. Вовком, П. Чубинським та ін.
Метафоричний розвиток семантики лексичних одиниць — назв тварин
простежуємо й у закріпленні переносних значень для номінування осіб.
Особливістю цього явища є те, що образного вживання зазнали передусім
орнітоніми для пестливого звертання до дівчини, жінки, чоловіка, хлопця
й рідше до дітей. Такі значення в семантичній структурі лексем відображені
як самостійні лексико-семантичні варіанти або мають окрему дефініцію без
нумерації. Так, семема «пестливе називання дівчини, жінки (при звертанні)»
закріпилася за лексемами, що передусім позначають диких птахів: голубка,
горлиця (горличка), галонька (галочка), зозуля (зозулька, зозуленька), качечка,
ластівка (ластівонька, ластівочка), лебідка, перепілка (перепілонька, перепі-
лочка, перепелиця). Значення «пестливе називання чоловіка (при звертанні)»
виражають орнітоніми: голуб (голубчик), лебідь (лебедик, лебедочко), орел,
сокіл (соколик, сокілок, соколонько).
Образно-метафоричний зміст засвідчуємо в «Словарі» й для інших орні-
тонімів, беручи до уваги ілюстративний матеріал, поданий у словникових
52
Тетяна Гуцуляк
статтях. Наприклад, метафоричне вживання без наведення окремих лексико-
семантичних варіантів фіксуємо для слів: журавина (журавиночка): Я не ца-
рівна, не королівна: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиноч-
ка Чуб. III. 395 [СлГр, І: 492]; cоколиха — Соколихо-мати, коня не продати.
Чуб. V. 886 [СлГр, ІV: 165]; канарейко (канареєчок): Мій таточку, мій кана-
реєчку. Мил. 184 [СлГр, ІІ: 214]; перепілочок — Через дальнії степи перепі-
лочком перебіжи. Чуб. V. 469 [СлГр, ІІІ: 131]; соловейко, соловеєчко — Мій
таточку, мій соловеєчку. Мил. 182 [СлГр, ІV: 166]; А дітки ростуть, уже й
в’ються коло мене і щебечуть, мої соловейки МВ. II. 7 [СлГр, ІV: 523].
Окрім того, простежуємо цікаве явище у фіксуванні образно-метафорич-
ної семантики за допомогою сталих висловів (фразеологізмів, прислів’їв,
порівняльних зворотів), що слугують засобом експресивної характеристики
поведінки людини через зіставлення з твариною. При цьому значення сталих
сполук не виокремлено як самостійний лексико-семантичний варіант, за ви-
нятком деяких слів. З-поміж проаналізованих прикладів подаємо такі, що збе-
режені «Словарем» і не засвідчені СУМом і ФСУМ: для лексеми гусь (гуси) —
3) Гусей підпускати. Брать, пускать сплетню. Ном. № 13821 [СлГр, І: 343];
курча — Ходить, як курчіта погубив. Иметь растерянный видъ [СлГр, ІІ:
331]; кулик — Кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (ку-
ликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). Ном. № 6640 [СлГр, ІІ: 322];
шпак — Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так а то вб’єте шпака
такого, що ну! Лебед. у. Шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171 [СлГр, ІV:
508]; лисиця — Накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой
поступокъ [СлГр, ІІ: 361]; миша — Годі тобі мишей топтати! — Говорять
тому, кто ходить, топчется безъ дела. Грин. І. 233 [СлГр, ІІ: 429].
Зіставлення матеріалів «Словаря» за ред. Б. Грінченка із «Словником
української мови», безперечно, засвідчує розвиток семантичної структури
лексем — назв тварин у плані позначення особливостей поведінки людини,
її рис характеру, зовнішності.
Наприклад, СУМ фіксує такі лексико-семантичні варіанти, що не пред-
ставлені в «Словарі»: півень — 2. перен., розм. Про задерикувату й запальну
людину. Всі для нас народи рівні — і великі і малі. Не деріть ви горла, півні,
щоб десь клюнуть на землі (Тич., II, 1957, 301) [СУМ, VІ: 380]; тетеря 1–
2. перен., розм. Про нерозумну або вайлувату, неповоротку людину. Горпині
вона [наймичка] зразу не подобалася. «Ну вибрав тетерю», — подумала
вона. Роботи то з неї як з козла молока, гладка, неповоротка, нечупарна
(Мирний, І, 1954, 232) [СУМ, Х: 102–103]; сорока — 2. перен. Про надмір-
но балакучу людину (перев. жінку). Іван почув правдиву ненависть до тої
53
Зооморфні метафори в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка
сороки [княжни], що, здається, не мала ніякісінького розуміння про божий
світ і про клопоти життя (Фр., ІІІ, 1950) [СУМ, ІХ: 463] видра — 3. зне-
важл. Про надмірно худорляву жінку [СУМ, І: 392] та інші.
Простежуємо й таку особливість у «Словарі», коли лексико-семантичний
варіант слова відсутній, але наведений контекст розкриває таке переносне ме-
тафоричне значення, що закріпилося в сучасній мові. Наприклад: ведмідь —
2. перен. розм. Про незграбну, неповоротку людину [СУМ, І: 316], порівняймо:
ведмідь — Медведь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Ном. № 10997
[СлГр, І: 130]; сич — 2. перен., розм. Похмура, нелюдима особа, відлюдок
[СУМ, ІХ: 209], порівняймо: сич — Птица: сычъ. Тю, з дупла того дуба сич
вилетів. Ном. № 13067. Дивиться, як сич на сову. Посл. [СлГр, ІV: 124].
Отже, «Словарь» за ред. Б. Грінченка є цінним джерелом для дослідження
специфіки формування й розвитку лексико-семантичної системи мови, через
яку постають особливості історичного, культурного та побутового життя на-
роду. Матеріали цієї лексикографічної праці розкривають важливу роль ме-
тафоризації у процесах пізнання і сприйняття реалій навколишнього світу та
їх мовного позначення.
Обсяг семантики реєстрових слів та ілюстративний матеріал дають змо-
гу простежити специфіку однієї з найдавніших і продуктивних форм світо-
сприйняття — зооморфної метафори, яка досить повно представлена в слов-
никових статтях до лексем — назв ссавців і птахів.
Як засвідчує проаналізований матеріал, роль зооморфної метафори по-
лягає передусім у формуванні лексики народних промислів та виробничо-
побутового життя людини, а також у виявленні інтенцій мовця в емоційно-
оцінній, експресивній характеристиці осіб.
Література
1. Балашова Л. Метафора в диахронии: На материале русского языка ХІ —
ХХ вв. / Л. В. Балашова. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1998. — 216 с.
2. Гуцуляк Т. Є. Образний компонент семантичної структури іменників та
його маркування в «Словарі» за редакцією Б. Грінченка / Тетяна Гуцуляк // Пи-
семні пам’ятки: від картотеки до словника / Відп. ред. Г. Дидик-Меуш. — Львів:
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2013 (Серія «Історія
мови»). — С. 242–250.
3. Кравченко М. В. Мова і стиль творів Бориса Грінченка: автореф. дис…
на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська
мова» / М. В. Кравченко. — К., 2001. — 20 с.
54
Тетяна Гуцуляк
4. Лєснова В. В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських україн-
ських говірках: автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.
10.02.01 «Українська мова» / В. В. Лєснова. — Запоріжжя, 1999. — 21 с.
5. Сімович В. І. Про літературну діяльність Бориса Грінченка / Василь Сімо-
вич // Сімович Василь. Праці у двох томах / [упоряд. Л. Ткач, О. Івасюк за участю
Р. Пилипчука, Я. Погребенник; Передмова Ф. Погребенника]. — Чернівці: Кни-
ги–ХХІ, 2005. — Том 2: Літературознавство. Культура. — С. 229–236.
6. Тараненко О. О. «Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грін-
ченка…» (Післямова до «Словаря української мови за редакцією Бориса Грін-
ченка») / О. Тараненко // В кн.: Словарь української мови. Упорядкував з додат-
ком власного матеріалу Борис Грінченко: В чотирьох томах. — К.: Наукова думка,
1996–1997. — Т. 4.
7. Шамота А. Н. Переносное значение слова (на материале языка художе-
ственной литературы): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фило-
лог. наук / А. Н. Шамота. — К., 1971. — 20 с.
Джерела
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О. С. Мель-
ничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук. думка, 1982–2012.
СлГр Словарь української мови. Упорядкував з додатком власного мате-
ріалу Борис Грінченко: В чотирьох томах. — К.: Наук. думка, 1996–
1997.
СУМ Словник української мови: В 11-ти т. — К.: Наук. думка, 1970–1980.
ФСУМ Фразеологічний словник української мови: В 2-х книгах / Уклад.:
В. М. Білоноженко та ін. — К.: Наук. думка, 1999. — 984 с.
Tetiana HUTSULIAK
Zoomorphic metaphors in «Ukrainian language dictionary» edited by Boris
Grynchenko
«Ukrainian language dictionary» edited by Boris Grynchenko is valuable source
for researching of formation and development of lexico-semantic language system
through which cultural and domestic people life’s feachures arise. Specifi city of fi xa-
tion in lexicography’s articles of extended meaning of words and fi gure of speech is
analysed. In dictionary materials author deals with the representation of zoomorphic
metaphor as one of the universal model of actual perception and language’s detection.
Its function in people’s trade lexis and expression for emotive, expressive description
of person is determined.
|