Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка)
Матеріали «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка з часу виходу й до сьогодні потрапляють у коло наукових зацікавлень мовознавців, істориків, культурологів й засвідчують неоціненний внесок ученого в українське мовознавство. Грінченків словник — як відбиток культури й побуту тогочасн...
Saved in:
| Date: | 2014 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
| Series: | Лексикографічний бюлетень |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185397 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) / Л.О. Тименко // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 105-112. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185397 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1853972022-09-15T01:27:10Z Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) Тименко, Л.О. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Матеріали «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка з часу виходу й до сьогодні потрапляють у коло наукових зацікавлень мовознавців, істориків, культурологів й засвідчують неоціненний внесок ученого в українське мовознавство. Грінченків словник — як відбиток культури й побуту тогочасних українців, як джерело народної мудрості, прихованої в значеннях слів і фразеологічних висловів, в ілюстративному матеріалі, — не втрачає актуальності й у наш час. The article analyzes the understanding of the illustrative parameter values quotations to uncover the semantics of words in the Glossary; the problem of selection of illustrations and systematization of the «Ukrainian Language Dictionary», edited by B.Hrinchenko. 2014 Article Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) / Л.О. Тименко // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 105-112. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185397 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| spellingShingle |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Тименко, Л.О. Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) Лексикографічний бюлетень |
| description |
Матеріали «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка з часу виходу й до сьогодні потрапляють у коло наукових зацікавлень мовознавців, істориків, культурологів й засвідчують неоціненний внесок ученого в українське мовознавство. Грінченків словник — як відбиток культури й побуту тогочасних українців, як джерело народної мудрості, прихованої в значеннях слів і фразеологічних висловів, в ілюстративному матеріалі, — не втрачає актуальності й у наш час. |
| format |
Article |
| author |
Тименко, Л.О. |
| author_facet |
Тименко, Л.О. |
| author_sort |
Тименко, Л.О. |
| title |
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) |
| title_short |
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) |
| title_full |
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) |
| title_fullStr |
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) |
| title_full_unstemmed |
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) |
| title_sort |
ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "словаря української мови" б.грінченка) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185397 |
| citation_txt |
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу (на прикладі "Словаря української мови" Б.Грінченка) / Л.О. Тименко // Лексикографічний бюлетень: Зб.наук.пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2014. — Вип.23. — С. 105-112. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT timenkolo ílûstrativnijparametruslovnikahtlumačnogotipunaprikladíslovarâukraínsʹkoímovibgrínčenka |
| first_indexed |
2025-07-16T06:01:15Z |
| last_indexed |
2025-07-16T06:01:15Z |
| _version_ |
1837782192786243584 |
| fulltext |
105
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу...
Ukrainians in Paremias’ (T. Kosmeda, T. Osipova, 2010) should be renewed, added
and oriented to the principles of the dictionary of active type that will be useful for spe-
cialists, the average modern speaker and foreigners who learn the Ukrainian language.
Лідія Тименко
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу
(на прикладі «Словаря української мови»
Б. Грінченка)
Матеріали «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка з
часу виходу й до сьогодні потрапляють у коло наукових зацікавлень мовоз-
навців, істориків, культурологів й засвідчують неоціненний внесок ученого
в українське мовознавство. Грінченків словник — як відбиток культури й
побуту тогочасних українців, як джерело народної мудрості, прихованої в
значеннях слів і фразеологічних висловів, в ілюстративному матеріалі, — не
втрачає актуальності й у наш час.
У передмові Б. Грінченко докладно висвітлив історію збирання, систе-
матизації й редагування матеріалів, які увійшли до словника [СлГр4: ХХ–
XXVIII], методологічні засади його побудови. Важливим є той факт, що сюди
були залучені додаткові записи, здійснені самим упорядником, адже усе сві-
доме життя вчений сумлінно збирав українське слово. «Матеріалу було мені
дано, — згадував Борис Дмитрович, — тільки 49 тисяч слів і, не вважаючи
на всі мої домагання, не схотіли доповнити цей матеріал новим. Ми з жінкою
доповнили словарь скільки змогли з власного матеріалу, але все ж часу було
так мало (Словарь робився на академічний конкурс, і останні років півтора
мені доводилося сидіти над ним 10–11 годин щодня), що північні діялекти і
ще дещо зосталися не повно зарепрезентовані. Через те Словарь одібрав од
Академії Наук тільки другу премію, хоч про саму роботу і про знакову вар-
тість словаря Академічна рецензія озвалася дуже прихильно» [4: 93].
Мета статті — на основі аналізу ілюстрацій у «Словарі української мови»
за редакцією Б. Грінченка з’ясувати становлення редакторських підходів до
106
Лідія Тименко
добору цитатного матеріалу. Поставлена мета передбачає розв’язання на-
ступних завдань: проаналізувати розуміння ілюстративного параметру, зна-
чення цитат для розкриття семантики слів у тлумачних словниках; висвіт-
лити проблему відбору ілюстрацій і систематизації у «Словарі української
мови» за редакцією Б. Грінченка.
Навряд чи й можна уявити всю титанічну працю Б. Грінченка над упо-
рядкуванням «із додатками власного матеріалу» безцінного чотиритомного
«Словаря української мови». І кожна сторінка «Словаря» засвідчує титанічну
працездатність редактора, який кожне слово, як необроблений камінчик, об-
тісував, відшліфовував, клав на призначене місце. «Діло те було переломовим
в історії нашої лексикографії, з його, як зазначено вже, починається нова в ній
сторінка. І цілком справедливо і по заслузі завжди стоятиме першим на ній
ім’я — Бориса Грінченка» [4: 24]. Грінченків словник став одним із найважли-
віших здобутків ученого, що не втратив своєї актуальності й до сьогодні.
Якщо погортаємо сторінки «Словника української мови», то мусимо ви-
знати, що він є не лише історичною пам’яткою. Про це свідчить той факт, що
на початку ХХІ століття за матеріалами даного словника української мови
був виданий так званий «Скарбослов. Російсько-український словник мало-
відомих слів та виразів» з метою допомогти шанувальникам рідного слова
практично використовувати ті народні скарби, які містить словник Грінчен-
ка, збагатити власну мову та очистити її від русизмів та суржику.
«Словник української мови» за редакцією Б. Грінченка — це українсько-
російський словник, який має 68 тисяч слів, що включає: переклад слів на
російську мову, тлумачення значення слів російською мовою або україн-
ським ілюстративним текстом, лексику літературної мови XIX ст., більшість
українських діалектів, українську фразеологію (з поясненням її походження).
За словами Б. Грінченка, щодо використання джерел, то на першому пла-
ні був матеріал із етнографічних збірників, як матеріал народний і який мож-
на було перевірити щодо вживання слів. Серед невикористаного матеріалу,
опрацювати який випало Б. Грінченку та його дружині, письменник називав
такі видання, як «Труды этнографическо-статистической экспедиции в За-
паднорусский край» П. Чубинського, «Малорусские народные предания и
рассказы» М. Драгоманова та В. Антоновича, «Чумацкие народные песни»
І. Рудченка, фольклорні записи, видані І. Манжурою, В. Милорадовичем, На-
уковим товариством імені Т. Шевченка, Краківською академією наук, Хар-
ківським історико-філологічним товариством. Далі Борис Грінченко називав
слова, записані безпосередньо з народу (видані або рукописи). Для реєстро-
вої частини та ілюстрації її вживання автор використовував також збірки на-
107
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу...
родної творчості М. Максимовича, А. Метлинського та інші лексикографічні
напрацювання того часу (наприклад, «Опытъ русско- украинского словаря»
М. Левченка, 1874 р. та ін.).
У Словнику зібрана лексика, яку широко використовували Т. Шевченко,
І. Котляревський, М. Коцюбинський, Панас Мирний, Леся Українка та інші
майстри української словесності. Працюючи над Словником, Грінченко на-
магався подавати ті слова й вирази, в реальному існуванні яких він був осо-
бисто впевнений. Неперевірені слова, за твердженням автора, до Словника
не включалися. Понад два роки віддав Борис Дмитрович титанічній праці
над словником. Він перевірив і переробив одержаний матеріал за всіма літе-
рами щодо вибору слова, його пояснення, добору й уточнення ілюстратив-
ного матеріалу.
Зазвичай ми співвідносимо ілюстрацію з такими образотворчими засоба-
ми, як малюнок, фотографія, таблиця, креслення, графік тощо. Але спробує-
мо конкретизувати це поняття і розглянути ілюстрацію як лексикографічний
засіб опису значення слова. Ілюстрування словника зазвичай розглядається
в аспекті графічного оформлення словникової статті, і тоді такі види ілю-
страцій, як малюнок, фотографія, таблиця, схема, креслення (іконічні засо-
би), відносяться до видів виразності графіки поряд із власне графікою тексту
(сегментація, шрифт, кольорове оформлення та ін.) [1: 29]. Ілюстрація як за-
сіб семантизації слова у словнику майже не обговорюється лексикографами
як теоретична проблема.
«Словник української мови» за редакцією Б. Грінченка містить слова
української літературної і народної мови XIX ст. Майже завжди Б. Грінчен-
ко зазначав місцевість, звідки походить дане слово, причому географія дуже
широка: Бердичівський уїзд, Богодухівський уїзд, Борзнянський уїзд, Гали-
ція, Кам’янецький уїзд, Костянтиноградський уїзд, Міуський округ, Угорщи-
на та ін., наприклад:
Журливий, а, е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася
журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. Славяносерб. у.
2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела,
от мов з каменю. МВ. ІІ. 52. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не
журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все
чужая чужина. Канев. у. [CлГр1: 493];
Рукодільство, ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хлібороб-
ством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у. [CлГр4: 87];
Цибнути, бну, неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів. НВолын.
у. [CлГр4: 428].
108
Лідія Тименко
Вказуючи місцевість походження слова, автор наголошував, що воно за-
писане безпосередньо з народу саме на цій території, але не вказує на тери-
торіальне поширення слова далі.
Б. Грінченко заклав фундамент теорії української лексикографії і визна-
чив напрямки її розвитку. Загальна структура словникової статті в словнику
за ред. Б. Грінченка була найдосконалішою порівняно з усіма попередніми
словниками, виданими в ХІХ ст.
Одним із важливих факторів відбиття у словниках об’єктивності та
суб’єктивності семантики слів є цитований матеріал, який сприяє повному
розкриттю їхнього лексичного значення. Необхідність і важливість мовних
прикладів продемонстровано багатьма лінгвістичними дослідженнями. За
формою лексикографічні ілюстрації є моделями синтаксичних конструкцій,
реальними словосполученнями, реченнями або уривками з тексту, у яких
лексема подається в контекстному оточенні; за джерелом — цитати з худож-
ньої літератури, періодичних видань тощо та приклади, складені лексико-
графом або виділені з розмовного мовлення; за змістом — лінгвістичні та
екстралінгвістичні.
Основне завдання тлумачного словника — дати вичерпну характеристи-
ку значення слова. У тлумаченні дається, як правило, лише основна ідея зна-
чення слова. Тому й зрозуміло, які важливі функції виконує ілюстративний
матеріал у плані конкретизації, розширення, поглиблення тлумачень семан-
тики слова [6: 137.]
На думку В. В. Дубічинського, приклади виконують дві основні функції:
«1. Уточнюють, виділяють значення реєстрової одиниці. 2. Наводять ілю-
стративні докази, що доповнюють семантизацію мовної одиниці» [3: 36].
Перелік цих функцій можна доповнити: ілюстрації підтверджують наявність
слова або значення у мові; демонструють перехід слова з мови в мовлення,
набуття лексемами додаткових відтінків значення, подання відомостей по-
замовного характеру про предмет чи поняття, підвищують пізнавальну цін-
ність словника [5: 463].
С. Г. Бархударов вважає, що «… одна вдала ілюстрація в словнику сприяє
інколи з’ясуванню змісту слова краще, ніж будь-які словесні описи» [2: 45].
Мовні приклади отримали в дослідженні назву ілюстративного пара-
метра, головною вимогою якого є точність демонстрації семантики лексем.
Параметр міститься в кінці словникової статті і зазвичай має формальне ви-
раження у вигляді курсивного шрифту.
Завдання кожної поданої в словнику ілюстрації — не лише підтверди-
ти існування аналізованого слова, але й розкрити, визначити його зміст
109
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу...
відповідно до поданого тлумачення. Отже, упорядникові при вивченні й
дослідженні зібраного матеріалу на те чи те слово потрібно спеціально
добирати цитати для ілюстрування в словнику, а не подавати будь-які.
При цьому слід пам’ятати, що не кожен контекст буде достатнім для роз-
криття значення слова в потрібному плані. Різні контексти по-різному
розкривають те ж саме значення слова. Зважаючи на це, упорядник слов-
ника зобов’язаний вдумливо й уважно вивчати всі наявні тексти і для ілю-
стрування вибирати лише ті, в яких контекст речення розкриває аналізо-
ване слово в потрібному плані.
Значення слів та використання їх у мовленні ілюструється у «Словарі укра-
їнської мови» словосполученнями, реченнями, прикладами з художньої літера-
тури, словників, фольклорних матеріалів, а також з книг конфесійного стилю.
Велика кількість цитат із Збірників, які уклав М. Номис. Це українські
прислів’я та приказки, наприклад:
Дивуватися, вуюся, єшся, гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго диву-
вались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується.
Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивуєть-
ся, як убогий годується. Ном. № 1606 [CлГр1: 383];
Лопух, ха, м. Раст. репейник. Лови рибку, де лопух є. Ном. № 5897. Дметь-
ся, як жаба на лопуху. Ном. № 2500 [CлГр21: 377];
Сорочка, ки, ж. Рубаха, рубашечка, сорочка. Як неділя, то й сорочка
біла. Ном. № 530 [CлГр4: 170].
Наприклад, у словниковій статті «Дивуватися» подано три цитати з одно-
го джерела. Вони розкривають одне значення, а є ілюстрації, які розкрива-
ють різні семантичні відтінки одного слова, наприклад:
Валити, лю, лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а
чуже з ніг валить. Ном. № 9639. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому
нема гори: куди попав, туди и вали. Ном. № 4660 [CлГр1: 124];
Горе, ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе.
Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. №
1725. На горе йдеться, пішло. Пошло на несчастіе. Живе, горя прикупив-
ши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. Горенько, горечко [CлГр1: 311].
Решето, та, с. 1) Рѣшето. Вода в решеті не встоїться. Ном. № 2715. Пе-
рейшов уже крізь сито й решето — всего испыталъ. Ном. № 5778. Попа в
решеті возити. Лгать на исповѣди. Ном. № 138 [CлГр4: 14].
Ілюстративними є цитати з творів видатних письменників ХVІІІ-ХІХ сто-
ліття. Перше місце за кількістю цитат посідають твори Т. Шевченка, І. Котля-
ревського й українські народні прислів’я та приказки.
110
Лідія Тименко
Незважаючи на реалізацію в «Словарі української мови» ілюстративного
параметра, різноманітність і різножанровість використовуваних у ньому дже-
рел, цей принцип був втілений неповністю: в цій лексикографічній праці зна-
чна кількість досліджуваних одиниць взагалі не проілюстровано прикладами.
Журка, ки, ж. Ум. отъ жура [CлГр1: 493].
Жученя, няти, с. Маленькій жукъ [CлГр1: 494].
Сахарниця, ці, ж. Сахарница. Левиц. І. 368 [CлГр4: 103].
З метою відбиття внутрішніх зв’язків лексики укладачі тлумачних слов-
ників, розробляючи похідні слова, широко використовують замість дефіні-
тивного тлумачення відсилання до першооснови. Суть такого тлумачення
полягає в розкритті лише того нового, що вноситься в похідне слово сло-
вотворчим афіксом. Те ж, що залишається від першооснови, лексикографи
вдруге не тлумачать, а відсилають читача до першооснови, наприклад:
Виучити, (ся), чу (ся), чиш (ся), гл. = Вивчати, ся [CлГр1: 196];
Вучень, чня, м. = Учень [CлГр1: 260].
Серед таких тлумачень значне місце займають граматичні тлумачення,
що вказують на граматичні відношення між похідним словом і першоосно-
вою, наприклад:
Вутінка, ки, ж. Ум. отъ вутка [CлГр1: 260].;
Дротяненький, а, е. Ум. отъ дротяний [CлГр1: 446];
Товкачка, ки, ж. = Товкач. Ум. Товкачечка [CлГр4: 269].
Вдало підібраний ілюстративний матеріал (той, де добре розкривається
зміст подібного слова) допоможе користувачеві краще зрозуміти всі значен-
ня, які має похідне слово. Для користувачів такі ілюстрації будуть важливим
засобом визначення лексичного значення похідного слова і без звернення до
першооснови. Наприклад, у «Словарі української мови» тільки вдало піді-
брані ілюстрації допомагають читачеві легко з’ясувати перше значення по-
хідного дієслова належати — належатися:
Належати, жу, жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки,
що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належить Вишневецьким.
Стор. МПр.62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від нього
мені не належить. 4) Касаться. То ж до мене не належить [CлГр2: 498];
Належатися, жуся, жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й
належався. Чуб. У. 802. 2) =Належати 2-4. Се мені належиться. Это мнѣ
принадлежитъ, это мнѣ слѣдуетъ [CлГр2: 498].
Б. Грінченко надавав великого значення ілюстративному матеріалу, який
дозволяв йому не тільки розкривати значення слів, але й показувати їхнє
функціонування у сполученнях з іншими лексемами. Особливістю зазначе-
111
Ілюстративний параметр у словниках тлумачного типу...
ної вище лексикографічної праці є наявність у ній значної кількості прикла-
дів прислів’їв, приказок, стислих авторських висловів:
Відігравати, граю, єш, сов. в. відіграти, граю, єш, гл. Играть, сыграть.
Дав йому своєї скрипки одограть весілля [CлГр1: 213]; Відклонятися, ня-
юся, єшся, сов. в. відклони́тися, ню́ся, нишся, гл. Кланяться, поклонить-
ся, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються спершу Богу,
тоді одклоняються батькові й матері [CлГр1: 215].
Приклади сприяють кращому розумінню значень слів, підтверджують
подані тлумачення та стилістичні кваліфікації. Отже, аналізуючи наведений
у словнику ілюстративний матеріал, можна відзначити, що автор приділяв
значну увагу розробці цього параметра. Основний ілюстративний матері-
ал — це цитати з художніх творів, словосполучення, прості речення. Для
деяких слів, наприклад верстат [CлГр1: 137], начиння [CлГр2: 533] автор
«Словаря української мови» подає схематичну ілюстрацію до лексем. Таким
чином, схематична ілюстрація в словнику може використовуватися як дода-
ток до тлумачення й опису.
Отже, ілюстрацію використовують як засіб розкриття семантики слова
у словниках тлумачного типу. «Словник української мови» за редакцією
Б. Грінченка виходить далеко за межі звичайного філологічного словника:
автор пояснює і предмети, що характеризують український народний побут,
повірʼя, а також дає безліч інших етнографічних відомостей. Витлумачуючи
те чи те слово, Б. Грінченко добирає синоніми, які свідчать про виключне
багатство української мови, її гнучкість та виразність, він показує безмежні
словотворчі можливості нашої мови.
Джерела
СлГр1 Словарь української мови / за ред. Б.Грінченка: в 4 т.; фотопере-
друк. — К.: Наук. думка, 1996. — Т. 1. — 494 с.
СлГр2 Словарь української мови / за ред. Б.Грінченка: в 4 т.; фотопере-
друк. — К.: Наук. думка, 1996. — Т. 2. — 578 с.
СлГр3 Словарь української мови / за ред. Б.Грінченка: в 4 т.; фотопере-
друк. — К.: Наук. думка, 1996. — Т. 3. — 506 с.
СлГр4 Словарь української мови / за ред. Б.Грінченка: в 4 т.; фотопере-
друк. — К.: Наук. думка, 1996. — Т. 3. — 564 с.
112
Лідія Тименко
Література
1. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике. — М.: Наука,
1991. — 114 с.
2. Бархударов С. Г. Русская советская лексикография за 40 лет // Вопросы
языкознания. — 1957. — № 5. — С. 45–52.
3. Дубичинский В. В. Теоретическая и практическая лексикография. — Вена–
Харьков, 1998. — 160 с.
4. Зубкова Н. М. Архів і бібліотека видатного діяча українського просвітництва
Б. Д. Грінченка / Друкарня Нац.бібл.Укр. ім.В.І.Вернадського. — К., 2008. — 178 с.
5. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. Ярцева В.Н. — М.:
Советская энциклопедия, 1990. — 685 с.
6. Юрчук Л. А. Цитатно-ілюстративний матеріал у словнику // Лексикологія
та лексикографія // Відп. ред. Л. С. Паламарчук. — К.: Наукова думка, 1969. — С.
132–140.
Lydia TYMENKO
Illustrative parameter in dictionaries explanatory type (for example, «Ukrai-
nian Language Dictionary» B.Hrinchenko)
Th e article analyzes the understanding of the illustrative parameter values quota-
tions to uncover the semantics of words in the Glossary; the problem of selection of
illustrations and systematization of the «Ukrainian Language Dictionary», edited by
B.Hrinchenko.
|