Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового

В модельному мікропольовому досліді визначено параметри гумусного стану, ферментативної активності і мікробіологічних показників поверхневого шару (0 – 5 см) чорнозему типового важкосуглинкового після спалювання соломи. Показано, що термічне навантаження не призводить до зменшення вмісту органічної...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2005
Main Authors:	Христенко, С.І., Скрильник, Є.В., Байдюк, Т.О., Найдьонова, О.Є.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2005
Subjects:	Ґрунтова мікробіологія
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18550
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового / С.І. Христенко, Є.В. Скрильник, Т.О. Байдюк, О.Є. Найдьонова // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2005. — Вип. 1-2. — С. 95-104. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-18550
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-185502012-02-06T23:12:49Z Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового Христенко, С.І. Скрильник, Є.В. Байдюк, Т.О. Найдьонова, О.Є. Ґрунтова мікробіологія В модельному мікропольовому досліді визначено параметри гумусного стану, ферментативної активності і мікробіологічних показників поверхневого шару (0 – 5 см) чорнозему типового важкосуглинкового після спалювання соломи. Показано, що термічне навантаження не призводить до зменшення вмісту органічної речовини в ґрунті. Знижується ферментативна активність, ступінь якої визначається тривалістю термічного впливу та природою ферменту. Термічне навантаження усіх рівнів призводить до зменшення чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів у шарі ґрунту 0 – 2 см, а в нижньому (2 – 5 см) - тільки за максимального навантаження. Через три тижні чисельність мікроорганізмів у шарі ґрунту 0 – 5 см в усіх варіантах досліду зростає й перевищує первинний рівень. В модельном микрополевом опыте определены параметры гумусного состояния, ферментативной активности и микробиологических показателей поверхностного слоя (0-5 см) чернозема типичного тяжелосуглинистого при сжигании соломы. Показано, что термическая нагрузка не приводит к уменьшению содержания органического вещества почвы. Снижается ферментативная активность, степень которой определяется продолжительностью термического влияния и природой фермента. Термическая нагрузка всех уровней приводит к уменьшению численности основных эколого-трофических групп микроорганизмов в слое почвы 0-2 см, а в нижнем (2-5 см) - только при максимальной нагрузке. Через три недели численность микроорганизмов в слое почвы 0-5 см во всех вариантах опыта возрастает и превышает первичный уровень. In the model microfield experiment parameters of humus state, enzymatic activity and microbiological indices of surface layer (0 – 5 cm) of typic clayloam chernozem by straw burning are determined. It was shown, termic loading do not cause decreasing of soil organic matter countent. Enzymatic activity reduces and rate of that is determined by duration of termic influence and enzym nature. Termic loading of all levels in decreasing of number of mail ecological trofic groups of microorganisms in soil layer 0 – 2 cm, and in the deeper one (2 – 5 cm) – only by maximum loading. After three weeks number of microorganisms in soil layer 0 – 5 cm in variables of experiment rises and surpasses original level. 2005 Article Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового / С.І. Христенко, Є.В. Скрильник, Т.О. Байдюк, О.Є. Найдьонова // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2005. — Вип. 1-2. — С. 95-104. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1997-3004 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18550 631.445.4 uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ґрунтова мікробіологія Ґрунтова мікробіологія
spellingShingle	Ґрунтова мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Христенко, С.І. Скрильник, Є.В. Байдюк, Т.О. Найдьонова, О.Є. Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
description	В модельному мікропольовому досліді визначено параметри гумусного стану, ферментативної активності і мікробіологічних показників поверхневого шару (0 – 5 см) чорнозему типового важкосуглинкового після спалювання соломи. Показано, що термічне навантаження не призводить до зменшення вмісту органічної речовини в ґрунті. Знижується ферментативна активність, ступінь якої визначається тривалістю термічного впливу та природою ферменту. Термічне навантаження усіх рівнів призводить до зменшення чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів у шарі ґрунту 0 – 2 см, а в нижньому (2 – 5 см) - тільки за максимального навантаження. Через три тижні чисельність мікроорганізмів у шарі ґрунту 0 – 5 см в усіх варіантах досліду зростає й перевищує первинний рівень.
format	Article
author	Христенко, С.І. Скрильник, Є.В. Байдюк, Т.О. Найдьонова, О.Є.
author_facet	Христенко, С.І. Скрильник, Є.В. Байдюк, Т.О. Найдьонова, О.Є.
author_sort	Христенко, С.І.
title	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
title_short	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
title_full	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
title_fullStr	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
title_full_unstemmed	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
title_sort	вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Ґрунтова мікробіологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18550
citation_txt	Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового / С.І. Христенко, Є.В. Скрильник, Т.О. Байдюк, О.Є. Найдьонова // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2005. — Вип. 1-2. — С. 95-104. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT hristenkosí vplivspalûvannâsolominabíologíčnípokaznikičornozemutipovogo AT skrilʹnikêv vplivspalûvannâsolominabíologíčnípokaznikičornozemutipovogo AT bajdûkto vplivspalûvannâsolominabíologíčnípokaznikičornozemutipovogo AT najdʹonovaoê vplivspalûvannâsolominabíologíčnípokaznikičornozemutipovogo
first_indexed	2025-07-02T19:32:33Z
last_indexed	2025-07-02T19:32:33Z
_version_	1836564876948930560
fulltext	94 95 УДК 631.445.4 ВПЛИВ СПАЛЮВАННЯ СОЛОМИ НА БІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО С.І. Христенко, Є.В. Скрильник, Т. О. Байдюк, О.Є. Найдьонова Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського” вул. Чайковського, 4, м. Харків, Україна, 61024 В модельному мікропольовому досліді визначено параметри гумусного стану, ферментативної активності і мікробіологічних показників поверхневого шару (0 – 5 см) чорнозему типового важкосуглинкового після спалювання соломи. Показано, що термічне навантаження не призводить до зменшення вмісту органічної речовини в ґрунті. Знижується ферментативна активність, сту- пінь якої визначається тривалістю термічного впливу та природою фермен- ту. Термічне навантаження усіх рівнів призводить до зменшення чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів у шарі ґрунту 0 – 2 см, а в нижньому (2 – 5 см) - тільки за максимального навантаження. Через три тижні чисельність мікроорганізмів у шарі ґрунту 0 – 5 см в усіх варіантах досліду зростає й перевищує первинний рівень. Ключові слова: ґрунт, органічна речовина, ферменти, мікроорганізми, спалювання соломи. В сучасних умовах, коли застосування екологічно безпечних технологій землеробства є вимогою часу, раціональне використання ресурсів – необ- хідна умова сільськогосподарської діяльності людини. Одним із традицій- них прийомів землеробства у нашій країні є спалювання пожнивних реш- ток. Питання доцільності цього заходу і дотепер залишається актуальним. З одного боку, вважається, що спалювання активізує біологічні процеси, знешкоджує шкідників та фітопатогенну мікрофлору, знищує насіння бур’янів, збільшує доступність поживних елементів у ґрунті та полегшує його обробіток [1,2]. Це найбільш економічний метод ліквідації пожнив- них решток, який ще недавно (у 80-х роках минулого сторіччя) доволі широко застосовувався як у Радянському Союзі, так і в ряді країн Європи [3]. З другого боку, відмічається зменшення вмісту гумусу, пригнічення мікрофлори, зниження інтенсивності дихання ґрунту, гинуть корисні ко- махи, забруднюється повітря [4,5]. Підраховано, що зі згорянням 40-50 ц соломи й стерні з кожного гектара втрачається безповоротно 20-25 кг азоту та 1500-1700 кг вуглецю [6]. В умовах розвитку біологічних систем землеробства солома зернових культур стає цінним додатковим джерелом органічної речовини ґрунту, яка втрачається при спалюванні. Погляди на- 96 97 уковців і фахівців сільського господарства відносно впливу спалювання пожнивних решток на ґрунт є доволі суперечливими. Мікроорганізми відіграють важливу роль у процесах утворення органічної речовини та формуванні родючості ґрунту. Метою наших до- сліджень було вивчення впливу спалювання соломи на гумусний стан, мікрофлору та біохімічну активність ґрунту. Матеріали і методи. Дослідження було проведено у модельному польовому досліді на чорноземі типовому важкосуглинковому на терито- рії Граківського дослідного поля (Чугуївський район Харківської області). Агрохімічна характеристика ґрунту (0-10 см): вміст загального вуглецю – 3,1 %, загальних форм азоту – 0,38 %, фосфору – 0,16 %, калію – 0,97 %, рухомих форм фосфору й калію (за Чириковим) відповідно 8,66 мг Р2О5/ 100 г і 12,16 мг К2О/100 г, азоту, що легко гідролізується (за Корнфільдом), – 10,5 мг/100 г ґрунту, рНсол 6,9. Співвідношення соломи й зерна для озимої пшениці може ко- ливатися від 1,1 до 2, залежно від видів та норм внесених добрив. Для розрахунку необхідної кількості соломи було взято співвідношення для неудобрюваного контролю, що дорівнювало 1,38. На ділянках площею 2,8 м2 розміщували штучні валки соломи з розрахунку від 1,4 до 5,8 т/га, що відповідає врожайності пшениці від 20 до 80 ц/га. Валки спалювали 1-го вересня в сухий жаркий (21 оС ), помірно вітряний день. За контроль було взято ділянку ґрунту, де солому не спалювали. Зразки ґрунту відбирали відразу після спалювання та через 20 діб із шару ґрунту 0-2 см і 2-5 см. У відібраних зразках визначали загальний вміст вуглецю за мето- дом Тюріна [7] та вуглець рухомої органічної речовини за Єгоровим [8]. Чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів визначали загальноприйнятим методом висівання на тверді поживні середовища [9]. Визначали чисельність бактерій, які засвоюють азот органічних та мінеральних сполук, актиноміцетів, мікроскопічних грибів, оліготрофних мікроорганізмів. Біохімічні властивості ґрунту визначали за показниками активності ферментів дегідрогенази [10], інвертази [9] та поліфенолокси- дази [11]. Результати та їх обговорення. Установлено, що спалювання різних за об’ємом валків соломи суттєво не впливає на загальний вміст вуглецю органічної речовини чорнозему типового у шарі ґрунту 0-5 см (табл. 1). 96 97 Таблиця 1. Вплив спалювання соломи на гумусний стан ґрунту Маса спаленої соломи Вміст загального вуглецю в шарі грунту, % Вміст вуглецю рухомої органічної речовини в шарі ґрунту, % 1-а доба 21-а доба 0-2 см 2-5 см 0-2 см 2-5 см 0-2 см 2-5 см 0 т/га-кон- троль 3,10 2,94 0,11 0,10 0,09 0,06 1,4 т/га 3,07 2,94 0,13 0,12 0,14 0,10 2,9 т/га 3,20 3,00 0,21 0,15 0,18 0,13 4,3 т/га 3,23 2,97 0,18 0,16 0,18 0,13 5,8 т/га 3,30 3,03 0,20 0,16 0,17 0,13 Одночасно вміст лабільних форм гумусу зріс, як у шарі ґрунту 0-2 см, так і в шарі 2-5 см. Збільшення рухомості органічної речовини піс- ля згоряння соломи досягало максимальних значень при 2,9 т/га соломи, при більшій її кількості подальшого зростання вмісту лужнорозчинного вуглецю не відмічено. Отримані показники вказують на певні зміни у структурі органічної речовини ґрунту під впливом температурного фак- тора. На 21-у добу після згоряння соломи спостерігалось деяке зниження вмісту вуглецю рухомої органічної речовини, особливо у шарі 2-5 см, проте воно, скоріше за все, не було пов’язане з температурним факто- ром, оскільки показники контрольного варіанта так само зменшились. Загальна кількість органічної речовини у шарі ґрунту 0-2 і 2-5 см за цей період істотно не змінилась. Інтенсивність процесів перетворення органічних сполук у грунті тісно пов’язана з активністю ферментів, які беруть участь у біокаталізі реакцій вуглецевого циклу. Дегідрогеназна активність характеризує в цілому активність мі- кробного пулу ґрунту і корелює з активністю перетворення вуглецю. Різниця у рівні дегідрогеназної активності в шарі ґрунту 0-2 см і 2-5 см була неістотною як у контролі, так і для ґрунту під валками. При спалю- ванні соломи активність дегідрогенази мала тенденцію до зниження, але істотно вона зменшилася тільки після згоряння найбільшої кількості со- ломи (табл. 2). У порівнянні з контрольними показниками зменшення в середньому (у шарі 0-5 см) становило 32 %. Через 20 діб активність дегі- дрогенази частково відновилась, і зменшення складало 22 %. Інвертаза належить до ферментів, що каталізують гідроліз вуглево- дів, які надходять до ґрунту, головним чином, у складі рослинних решток. 98 99 Рівень активності інвертази характеризує рівень природної родючості грунтів. Активність цього ферменту перебуває у тісному зв’язку із вмі- стом органічної речовини. Як і щодо активності дегідрогенази, в досліді не було відмічено істотної різниці в активності інвертази між шарами ґрунту 0-2 см і 2-5 см. Інвертазна активність із збільшенням часу горін- ня соломи в середньому (у шарі 0-5 см) зменшується відносно контролю від 16 % (при згорянні 1,4 т/га соломи) до 41 % (при згорянні 5,8 т/га). Відновлення активності за час спостережень не відбулося. Середні по- казники так само залишились меншими відносно контролю на 16-41 %. Проте через 20 діб після спалювання 4,3 і 5,8 т/га соломи активність ін- вертази у верхньому шарі дещо зросла, а у нижньому – зменшилася, тому спостерігалась певна диференціація рівнів активності фермента між ними у 19 % і 17 % відповідно. Такої різниці не було як при менших термічних навантаженнях, так і в контролі. Поліфенолоксидаза бере участь у перетворенні органічної речови- ни. З її активністю пов’язують процеси синтезу складових гумусу через реакції поліконденсації фенольних сполук, які утворюються в ґрунті в результаті трансформації органічних матеріалів. Аналогічно інвертаз- ній відразу після згоряння соломи зменшилася активність поліфено- локсидази. Проте її зниження відносно контролю проходило інтенсивніше – воно складало у шарі 0 – 5 см від 49 % (1,4 т/га) до 59 % при спалюванні 5,8 т/га. Протягом 20 діб поліфенолоксидазна активність підвищувалася, але повністю її рівень не відновився, і відносно контролю показники були меншими на 32-41 %. При спалюванні 1,4 і 2,9 т/га соломи відновлення поліфенооксидазної активності відбувалось швидше у шарі 0 – 2 см, а при збільшенні термічного навантаження – у нижньому шарі. Це призвело до вирівнювання ступеня активності ферменту у шарі ґрунту 0 – 5 см через 20 діб після спалювання 4,3 і 5,8 т/га соломи. Прийнявши активність ферментів у ґрунті контролю за 100 % , ми обчислили загальний показник ферментативної активності (середній відсоток від контролю) для варіанта з максимальним термічним наванта- женням. Він склав 56 %, а через 20 діб – 65 %. За умови, що швидкість відновлення загальної ферментативної активності не зміниться (0,45 % за добу), рівень ферментативної активності повернеться до вихідного стану, якщо рахувати з початку дії антропогенного фактора, приблизно через 98 діб. 98 99 Таблиця 2. Динаміка відновлення ферментативної активності чорнозему типового після спалювання соломи Варіант досліду Ферментативна активність дегідрогеназа, мг ТФФ/100 г за 24 години інвертаза, мг глюкози/ 1 г за 24 години поліфенол- оксизада, мг 1,4-n-бензо- хінона в 10 г за годину маса спаленої соломи шар ґрунту, см 1-а доба 21-а доба 1-а доба 21-а доба 1-а доба 21-а доба Контроль 0 – 2 95,0 96,3 10,0 10,3 116,6 138,0 0.0 т/га 2 – 5 100,7 101,6 9,0 9,3 199,9 146,1 0 – 5 97,8 99,0 9,5 9,8 158,2 142,0 1,4 т/га 0 – 2 102,4 103,5 8,0 8,2 86,7 111,2 2 – 5 92,1 95,8 8,0 7,4 75,2 85,3 0 – 5 97,9 99,6 8,0 7,8 81,0 96,5 2,9 т/га 0 – 2 96,3 98,0 8,4 8,5 81,0 107,1 2 – 5 92,1 89,9 7,8 8,0 71,0 86,4 0 – 5 94,2 94,0 8,1 8,2 76,0 96,8 4,3 т/га 0 – 2 94,1 100,3 6,2 6,8 75,6 89,9 2 – 5 89,9 92,7 5,9 5,5 60,0 88,6 0 – 5 92,0 96,5 6,0 6,2 67,8 89,1 5,8 т/га 0 – 2 70,9 82,0 5,7 6,3 69,6 86,9 2 – 5 62,9 71,5 5,5 5,2 61,6 81,0 0 – 5 66,9 76,8 5,6 5,8 65,6 84,0 При спалюванні валків змінюється кількісний склад основних екотрофічних груп мікроорганізмів (табл. 3). Спостерігалася різниця між реакцією на дію високої температури мікробних угруповань верхнього шару (0-2 см) і нижнього (2-5 см). У верхньому шарі ґрунту чисельність мікроорганізмів відносно контролю зменшується одразу у відповідності із зростанням тривалості згоряння соломи. Виняток складали актиноміцети, кількість яких після згоряння 1,4 т/га соломи спочатку зросла на 43 %. Найбільш вразливими є органотрофні бактерії та мікроскопічні гриби, чи- сельність яких відповідно зменшилась на 54 % і 63 % вже при мінімальній кількості спаленої соломи. Значне зменшення представників інших груп мікроорганізмів відбулося при спалюванні 2,9 т/га соломи. 100 101 Таблиця 3. Вплив спалювання соломи на чисельність еколого- трофічних груп мікроорганізмів чорнозему типового Варіант досліду Мікроорганізми, що засвоюють азот, млн. КУО/г Актино- міцети, млн. КУО/г Гриби, тис. КУО/г Оліготрофні мікроорга- нізми, млн. КУО/г маса спаленої соломи шар грун- ту, см орга- нічний міне- ральний Контроль 0 – 2 18,1 28,6 4,4 61,6 37,7 0.0 т/га 2 – 5 7,6 15,9 3,9 50,4 22,6 0 – 5 12,9 22,3 4,1 56,0 30,1 1,4 т/га 0 – 2 8,5 22,8 6,3 22,8 23,1 2 – 5 11,7 29,1 4,3 29,2 31,4 0 – 5 10,1 25,9 5,3 26,0 27,3 2,9 т/га 0 – 2 5,7 8,6 1,7 11,9 10,1 2 – 5 9,6 24,9 3,9 43,1 23,5 0 – 5 7,7 16,8 2,8 27,5 17,0 4,3 т/га 0 – 2 4,2 2,6 0,2 3,6 4,1 2 – 5 8,3 13,7 5,1 23,3 10,7 0 – 5 6,3 8,1 2,7 13,4 7,4 5,8 т/га 0 – 2 3,1 4,7 0,7 1,4 3,1 2 – 5 5,9 8,4 1,5 14,3 9,6 0 – 5 4,5 6,6 1,1 7,9 6,3 НІР05 Fт = 2,89; Fфакт 3,6 12,54 6,2 22,64 0,8 56,68 9,7 37,83 4,0 75,08 У нижньому шарі ґрунту зменшилась відносно контролю в 1,7 раза лише чисельність грибів. Чисельність інших груп при перших двох рівнях антропогенного навантаження спочатку істотно зросла (у 1,2-2,0 рази). Достовірне зменшення кількості оліготрофних мікроорганізмів (у 2,1 раза), відбулося при спалюванні 4,3 т/га соломи. Чисельність мікроорга- нізмів інших груп істотно зменшилась після згоряння 5,8 т/га соломи. Ми пояснюємо існування різної реакції мікробних комплексів верхнього й нижнього шарів ґрунту тим, що при меншій тривалості біо- цидної дії температури горіння внаслідок загибелі чутливих популяцій мі- кроорганізмів, які до того домінували в ґрунті, більш стійкі організми от- римали можливість швидкого розвитку. До того ж у шарі 2-5 см з’явилась 100 101 додаткова кількість доступного вуглецю за рахунок як відмерлих клітин, так і продуктів неповного руйнування органіки при згорянні (порівняно із шаром 0-2 см). Можливо, стійкість до біоцидної дії високої температу- ри пояснюється здатністю частиною мікроорганізмів утворювати спори. Загальна динаміка мікроорганізмів у шарі ґрунту 0-5 см залеж- но від інтенсивності термічного фактора визначається кількісними змінами мікробних угруповань нижнього шару ґрунту, для яких тем- пература згоряння 1,4 т/га і 2,9 т/га соломи мала своєрідний стимулю- ючий ефект. Через 20 діб у контрольному варіанті дещо змінювалась лише чисельність екотрофічних груп мікроорганізмів, проте ця зміна лежить у межах сезонного коливання, зумовленого надходженням у ґрунт і роз- кладанням пожнивних решток (табл. 4). Після спалювання соломи значно зросла середня (у шарі 0-5 см) чисельність мікроорганізмів майже усіх до- сліджуваних груп. Бактерій, які утилізують органічний азот, стало більше в 2,3-5,6 раза, мікроорганізмів, які засвоюють мінеральний азот, – в 2,2-7,4 раза, оліготрофів – у 1,6-4,3 раза, грибів – у 1,4-20 разів (максимальний приріст кількості грибів відмічено після згоряння найбільшої кількості соломи). Подібне зростання чисельності мікроорганізмів після біоцид- ної обробки спостерігали інші дослідники при використанні фумігантів, пропарюванні ґрунту або висушуванні. [12]. Після початкового зниження чисельність бактерій швидко зростала і набагато перевищувала вихідну кількість бактерій у ґрунті, який не піддавався біоцидній обробці. Повернення чисельності мікроорганізмів до вихідного стану за- лежало від характеру та інтенсивності дії біоциду. Аналіз динаміки чи- сельності груп мікроорганізмів у верхньому та нижньому шарах ґрунту показав, що при збільшенні тривалості дії температури приріст їх був інтенсивнішим у шарі 0-2 см. Для мікроорганізмів, які засвоюють азот ор- ганічних сполук, зростання чисельності склало 4,2-8,7 раза проти 1,1-6,5 раза у шарі 2-5 см, для мікроорганізмів, які засвоюють азот мінеральних сполук, воно відповідно було 3,6-14,7 проти 1,2-8,7 раза, для оліготрофів – 3,1-7,0 проти 0,5-6,4 раза. Слід зазначити: якщо у шарі 0-2 см приріст відбувався рівномірно у відповідності до збільшення сили впливу факто- ра, то в шарі 2-5 см максимальний приріст чисельності мікроорганізмів відбувався при згорянні 5,8 т/га соломи. Це пов’язано з тим, що для про- грівання верхнього шару ґрунту потрібно менше часу. 102 103 Таблиця 4. Мікробіологічні показники чорнозему типового через 20 діб після спалювання соломи Варіант досліду Мікроорганізми, що засвоюють азот, млн. КУО/г Актино- міцети, млн. КУО/г Гриби, тис. КУО/г Оліготрофні мікроорга- нізми, млн. КУО/г маса спаленої соломи шар грунту, см орга- нічний міне- ральний Контроль 0 – 2 13,8 31,7 2,8 80,9 22,7 2 – 5 10,9 23,7 5,2 62,1 16,9 0 – 5 12,4 27,7 4,0 71,4 19,8 1,4 т/га 0 – 2 35,4 81,9 2,8 35,0 71,9 2 – 5 12,2 33,5 6,4 36,8 16,8 0 – 5 23,8 57,7 4,6 35,9 44,4 2,9 т/га 0 – 2 29,8 51,0 2,7 146,3 31,4 2 – 5 22,3 33,5 4,1 44,5 27,5 0 – 5 26,0 42,4 3,4 95,4 29,4 4,3 т/га 0 – 2 24,6 38,3 1,3 49,0 15,5 2 – 5 29,4 56,1 4,2 102,9 48,3 0 – 5 27,0 47,2 2,7 75,9 31,9 5,8 т/га 0 – 2 21,1 25,3 1,0 192,1 21,8 2 – 5 29,2 72,7 5,4 133,6 61,4 0 – 5 25,2 49,0 3,2 162,8 41,6 НІР05 Fт = 2,89; Fфакт 7,5 10,93 14,8 16,74 1,8 7,9 29,6 29,17 7,6 61,03 Отже, в наших дослідах спалювання валків соломи з розрахунку 1,4-5,8 т/га не призводило до зменшення вмісту органічної речовини у верхньому шарі (0-5 см) ґрунту. Термічний вплив призводить до зміни структурного складу гумусу, збільшуючи частку рухомої органічної ре- човини. Спалювання соломи знижує ферментативну активність верхнього шару (0-5 см) ґрунту, пов’язану з перетворенням вуглецьвмісних сполук. Величина зменшення визначається тривалістю термічного впливу та при- родою ферменту. За чутливістю до спалювання соломи ферменти можна розташувати так: дегідрогеназа > інвертаза > поліфенолоксидаза. Термічне навантаження призводить до зменшення чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів чорнозему типового у шарі ґрунту 0-2 см, а у нижньому (2-5 см) – за максимального наван- таження. Зростання чисельності окремих груп мікроорганізмів у шарі 102 103 2-5 см при мінімальному навантаженні може свідчити про утворення легкодоступних вуглецевих сполук після проведення спалювання та зміну домінуючих популяцій мікроорганізмів на більш стійкі до зростання тем- ператури популяції. Через три тижні після спалювання валків соломи чисельність мі- кроорганізмів у шарі ґрунту 0-5 см значно зростає. Приріст чисельності для більшості груп мікроорганізмів прямо залежить від ступеня інтенсив- ності дії термічного фактора. 1. Кулешов М.М., Климов М.Г. Досвід спалювання стерні при сівбі озимої пшениці по непарових попередниках //Вісник с.-г. науки. – 1960. – No 1. – С. 64-67. 2. Борисоник З.Б. До вивчення причин поліпшення основного обробітку ґрунту після спалювання стерні //Вісник с.–г. науки. – 1966. – No 10. – С. 58-63. 3. Благовещенская З.К., Тришина Т.А. Использование соломы в современном земледелии //Химия в сельском хозяйстве. – 1986. – No 10. – С. 26-31. 4. Вальков В.Ф., Казадаев А.А., Кременица А.М. и др. Влияние сжигания стерни на биоту чернозема //Почвоведение. – 1996. – No 12. – С. 1517-1522. 5. Трутнев А.Г., Былинкина В.Н. Влияние обжига на изменение свойств почвы //Почвоведение. – 1951. – No 4.– С. 15-21. 6. Костин В.Н. Влияние внесения соломы при разных способах об- работки почвы на урожайность кукурузы и озимой пшеницы //Агрохимия. – 1983. – No 4.– С. 95-99. 7. ГОСТ 26213-91. Визначення органічного вуглецю в ґрунті мето- дом Тюріна . – Харків, 1991. 8. Егоров М.А. Подвижное органическоевещество почвы как один из показателей ее окультуренности: В 2 т. //Записки Харьковского с.-х. ин-та. – 1938, Т. 1, 2. – С. 3-38. 9. Звягинцев Д.Г., Асеева И.В., Бабьева И.П., Мирчинк Т.Г. Методы почвенной микробиологии и биохимии. – М.: МГУ, 1980. – 224 с. 10. Хазиев Ф.Х. Ферментативная активность почв. – М.: Наука, 1976. – С. 39-40. 11. Карягина Л.А., Михайловская Н.А. Определение активности по- лифенолоксидазы и пероксидазы в почве //Весці АН БССР. Серія с/г навук. – Мінськ, 1986. – No 2. – С. 41-42. 12. Поулсон Д. С. Влияние обработки биоцидами на почвенные ор- ганизмы. Почвенная микробиология. – М.: Колос ,1979. – 316 с. 104 105 ВЛИЯНИЕ СЖИГАНИЯ СОЛОМЫ НА БИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЧЕРНОЗЕМА ТИПИЧНОГО С.И. Христенко, Е.В. Скрыльник, Т. А. Байдюк, О.Е. Найденова Национальный научный центр “Институт почвоведения и агрохимии им. А.Н.Соколовского”, г. Харьков В модельном микрополевом опыте определены параметры гумусного состояния, ферментативной активности и микробиологических показателей поверхностного слоя (0-5 см) чернозема типичного тяжелосуглинистого при сжигании соломы. Показано, что термическая нагрузка не приводит к уменьшению содержания органического вещества почвы. Снижается ферментативная активность, степень которой определяется продолжительностью термического влияния и природой фермента. Термическая нагрузка всех уровней приводит к уменьшению численности основных эколого-трофических групп микроорганизмов в слое почвы 0-2 см, а в нижнем (2-5 см) - только при максимальной нагрузке. Через три недели численность микроорганизмов в слое почвы 0-5 см во всех вариантах опыта возрастает и превышает первичный уровень. Ключевые слова: почва, органическое вещество, ферменты, микроорга- низмы, сжигание соломы. INFLUENCE OF STRAW BURNING TO BIOLOGICAL INDICES OF TYPIC CHERNOZEM S.I. Khristenko, E.V. Skrylnik, T..A. Bayduk, O.E. Naydyenova National Scientific Center “O.N.Sokolovsky Institute of Soil Science and Agricultural Chemistry”, UAAS, Charkov In the model microfield experiment parameters of humus state, enzymatic activity and microbiological indices of surface layer (0 – 5 cm) of typic clayloam chernoz- em by straw burning are determined. It was shown, termic loading do not cause decreasing of soil organic matter countent. Enzymatic activity reduces and rate of that is determined by duration of termic influence and enzym nature. Termic loading of all levels in decreasing of number of mail ecological trofic groups of microorganisms in soil layer 0 – 2 cm, and in the deeper one (2 – 5 cm) – only by maximum loading. After three weeks number of microorganisms in soil layer 0 – 5 cm in variables of experiment rises and surpasses original level. Key words: soil, organic matter, enzymes, microorganisms, straw burning.

Вплив спалювання соломи на біологічні показники чорнозему типового

Institution

Similar Items