Купецькі товариства як самоврядні станові інституції (остання третина ХІХ — початок ХХ ст.)
Аналізується діяльність купецьких товариств як самоврядних станових інституцій у містах українських губерній Російської імперії в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. З’ясовано, що таким чином купці відстоювали підприємницькі інтереси, посилювали економічну й соціальну інтеграції свого стану....
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Назва видання: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185617 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Купецькі товариства як самоврядні станові інституції (остання третина ХІХ — початок ХХ ст.) / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 94-114. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Аналізується діяльність купецьких товариств як самоврядних станових
інституцій у містах українських губерній Російської імперії в останній третині
ХІХ — на початку ХХ ст. З’ясовано, що таким чином купці відстоювали підприємницькі інтереси, посилювали економічну й соціальну інтеграції свого стану. Наголошується, що після набуття чинності Міським положенням
1870 р. купецькі товариства, для яких до того було характерне переплетення
функцій станового та міського самоврядування, в умовах переходу від традиційного укладу до індустріального набували рис не лише провідної інституції станового купецького управління, а й одного з елементів громадянського
суспільства, що починало зароджуватися. Такі об’єднання в містах України
формували насамперед простір комунікації купецької громади, змістовим
наповненням якого були професійні та освітньо-благодійні устремління.
З’ясовано, що купецькі товариства, котрі реально функціонували в економічно
більш значних центрах, насамперед в Одесі, Києві, Харкові, Катеринославі, у
нових умовах пореформеного часу, зокрема з кінця ХІХ ст., найбільшу увагу
приділяли благодійності у сфері освіти, передусім комерційної. Зазначається,
що питання, які обговорювалися в купецьких товариствах, часто не становили
загального інтересу для всього підприємницького загалу. Натомість ці корпоративні інституції в умовах капіталістичної модернізації ставали тими осередками, навколо яких формувалися підприємницькі організації, перш за все біржові товариства. |
|---|