Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі
На основі опублікованих матеріалів докладно проаналізовано доповіді, дискусії та резолюції педагогічних з’їздів 1916 р. у Києві, Одесі та Харкові щодо постановки екскурсійної справи в середніх навчальних закладах. Встановлено, що включення цього питання до порядку денного форумів було обумовлено дв...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185738 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі / Н.І. Савчук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 271-284. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | На основі опублікованих матеріалів докладно проаналізовано доповіді, дискусії та резолюції педагогічних з’їздів 1916 р. у Києві, Одесі та Харкові щодо постановки екскурсійної справи в середніх навчальних закладах. Встановлено,
що включення цього питання до порядку денного форумів було обумовлено двома
чинниками: усвідомленням владою важливості екскурсій як потужного засобу
виховання молоді в умовах Першої світової війни та освітньою реформою
П. Ігнатьєва. На запит міністерства народної освіти Російської імперії в
навчальних округах розробили пропозиції щодо запровадження екскурсій як
обов’язкової форми навчання. Їх і обговорили на з’їздах.
З’ясовано, що учасники всіх зібрань були одностайні у своїх поглядах. Серед
причин, що гальмували запровадження екскурсійного методу навчання вони
назвали такі: переобтяженість викладачів середньої школи обов’язковими
заняттями та класним керівництвом; матеріальна незабезпеченість більшості
учнів; відсутність відповідної підготовки педагогічних працівників; технічні
труднощі, що виникають при організації поїздок (проблеми з харчуванням та
поселенням екскурсантів, незручності проїзду великих груп залізничним транспортом, недостатність спеціальних путівників тощо).
У підсумкових резолюціях з’їздів наголошувалося на значній користі екскурсій для розвитку учнів. У випрацюваних пропозиціях містилися положення про планомірність і обов’язковість екскурсій для всіх навчальних закладів;
належне матеріально-технічне забезпечення подорожей, спрощення дозвільної
системи, скасування обмежень за віросповіданням; необхідність організації курсів для підготовки керівників екскурсій, поповнення шкільних бібліотек туристичними виданнями, створення музеїв, де б зберігалися матеріали, зібрані учнями під час мандрівок. |
---|