Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі

На основі опублікованих матеріалів докладно проаналізовано доповіді, дискусії та резолюції педагогічних з’їздів 1916 р. у Києві, Одесі та Харкові щодо постановки екскурсійної справи в середніх навчальних закладах. Встановлено, що включення цього питання до порядку денного форумів було обумовлено дв...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Савчук, Н.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185738
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі / Н.І. Савчук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 271-284. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:На основі опублікованих матеріалів докладно проаналізовано доповіді, дискусії та резолюції педагогічних з’їздів 1916 р. у Києві, Одесі та Харкові щодо постановки екскурсійної справи в середніх навчальних закладах. Встановлено, що включення цього питання до порядку денного форумів було обумовлено двома чинниками: усвідомленням владою важливості екскурсій як потужного засобу виховання молоді в умовах Першої світової війни та освітньою реформою П. Ігнатьєва. На запит міністерства народної освіти Російської імперії в навчальних округах розробили пропозиції щодо запровадження екскурсій як обов’язкової форми навчання. Їх і обговорили на з’їздах. З’ясовано, що учасники всіх зібрань були одностайні у своїх поглядах. Серед причин, що гальмували запровадження екскурсійного методу навчання вони назвали такі: переобтяженість викладачів середньої школи обов’язковими заняттями та класним керівництвом; матеріальна незабезпеченість більшості учнів; відсутність відповідної підготовки педагогічних працівників; технічні труднощі, що виникають при організації поїздок (проблеми з харчуванням та поселенням екскурсантів, незручності проїзду великих груп залізничним транспортом, недостатність спеціальних путівників тощо). У підсумкових резолюціях з’їздів наголошувалося на значній користі екскурсій для розвитку учнів. У випрацюваних пропозиціях містилися положення про планомірність і обов’язковість екскурсій для всіх навчальних закладів; належне матеріально-технічне забезпечення подорожей, спрощення дозвільної системи, скасування обмежень за віросповіданням; необхідність організації курсів для підготовки керівників екскурсій, поповнення шкільних бібліотек туристичними виданнями, створення музеїв, де б зберігалися матеріали, зібрані учнями під час мандрівок.