Купці в Київській думі: реалізація соціокультурних ініціатив (1870 р. — початок ХХ ст.)
Метою дослідження є визначення місця й ролі купців у київському міському самоврядуванні після впровадження міської реформи 1870 р., з’ясування кількісного складу купців-гласних у міській думі, мотивації їх участі в її роботі, висвітлення на найбільш яскравих прикладах ефективності діяльності купецт...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185786 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Купці в Київській думі: реалізація соціокультурних ініціатив (1870 р. — початок ХХ ст.) / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 32-65. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Метою дослідження є визначення місця й ролі купців у київському міському
самоврядуванні після впровадження міської реформи 1870 р., з’ясування кількісного складу купців-гласних у міській думі, мотивації їх участі в її роботі, висвітлення на найбільш яскравих прикладах ефективності діяльності купецтва
в реалізації важливих соціокультурних напрямів функціонування міського самоврядування Києва. Під час дослідження було використано методи історико-генетичний, порівняння, контекстного аналізу, біографічний та типологізації.
Аналіз складу реформованої Київської міської думи засвідчує, що найвищий
рівень представництва в ній купців спостерігався з 1870-х рр. до кінця ХІХ ст.,
відколи виразно почали домінувати професура, чиновництво і представники
вільнонайманих професій. Виявлено, що помітне скорочення купецької верстви
після податкової реформи 1898 р. відчутно зменшило його вплив у міському
самоврядуванні. Політизація громадського життя після 1906 р., коли почали
превалювати різні політичні погляди, та поглиблення економічної кризи з
1901 р., яка об’єктивно підривала реалізацію підприємницьких ініціатив у
соціокультурній сфері зі зменшенням економічної ваги купецтва, призвели до
остаточної втрати ним значення самостійної сили в управлінні містом.
З’ясовано, що завдяки муніципальній політиці київського самоврядування
після запровадженням Міського положення 1870 р., за активного сприяння підприємців місто перетворилося на регіональний культурно-промисловий центр. Дума була тим простором, який сприяв соціокультурній інтеграції купців до
громадського життя Києва. Як її гласні та члени управи вони розпоряджалися
додатковими ресурсами економічного і громадського впливу, отримали змогу
нагромаджувати соціальний та культурний капітал як для себе, так і міської
громади. Досить високий рівень участі в міському самоврядуванні забезпечував
представникам купецтва вплив на розвиток інфраструктури, комунікативних
мереж та інших сегментів соціально-економічного й культурно-громадського
життя Києва. Завдяки своїй діяльності купці-гласні сприяли суспільному згуртуванню міської громади, ставали відомими місцевими діячами. |
|---|