Купці в Київській думі: реалізація соціокультурних ініціатив (1870 р. — початок ХХ ст.)

Метою дослідження є визначення місця й ролі купців у київському міському самоврядуванні після впровадження міської реформи 1870 р., з’ясування кількісного складу купців-гласних у міській думі, мотивації їх участі в її роботі, висвітлення на найбільш яскравих прикладах ефективності діяльності купецт...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Донік, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185786
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Купці в Київській думі: реалізація соціокультурних ініціатив (1870 р. — початок ХХ ст.) / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 32-65. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою дослідження є визначення місця й ролі купців у київському міському самоврядуванні після впровадження міської реформи 1870 р., з’ясування кількісного складу купців-гласних у міській думі, мотивації їх участі в її роботі, висвітлення на найбільш яскравих прикладах ефективності діяльності купецтва в реалізації важливих соціокультурних напрямів функціонування міського самоврядування Києва. Під час дослідження було використано методи історико-генетичний, порівняння, контекстного аналізу, біографічний та типологізації. Аналіз складу реформованої Київської міської думи засвідчує, що найвищий рівень представництва в ній купців спостерігався з 1870-х рр. до кінця ХІХ ст., відколи виразно почали домінувати професура, чиновництво і представники вільнонайманих професій. Виявлено, що помітне скорочення купецької верстви після податкової реформи 1898 р. відчутно зменшило його вплив у міському самоврядуванні. Політизація громадського життя після 1906 р., коли почали превалювати різні політичні погляди, та поглиблення економічної кризи з 1901 р., яка об’єктивно підривала реалізацію підприємницьких ініціатив у соціокультурній сфері зі зменшенням економічної ваги купецтва, призвели до остаточної втрати ним значення самостійної сили в управлінні містом. З’ясовано, що завдяки муніципальній політиці київського самоврядування після запровадженням Міського положення 1870 р., за активного сприяння підприємців місто перетворилося на регіональний культурно-промисловий центр. Дума була тим простором, який сприяв соціокультурній інтеграції купців до громадського життя Києва. Як її гласні та члени управи вони розпоряджалися додатковими ресурсами економічного і громадського впливу, отримали змогу нагромаджувати соціальний та культурний капітал як для себе, так і міської громади. Досить високий рівень участі в міському самоврядуванні забезпечував представникам купецтва вплив на розвиток інфраструктури, комунікативних мереж та інших сегментів соціально-економічного й культурно-громадського життя Києва. Завдяки своїй діяльності купці-гласні сприяли суспільному згуртуванню міської громади, ставали відомими місцевими діячами.