Шляхом пошуків, каторжної праці та болісних хитань: Пантелеймон Куліш в українському відродженні ХІХ ст.

У статті проаналізовано вплив видатного історика, педагога, письменника, мовознавця, громадського діяча ХІХ ст. Пантелеймона Куліша на тогочасне суспільно-політичне становище й культурне життя в Україні. Схарактеризовано професійне становлення та формування світогляду П. Куліша. Окреслено еволюцію...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Реєнт, О.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2019
Schriftenreihe:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185798
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Шляхом пошуків, каторжної праці та болісних хитань: Пантелеймон Куліш в українському відродженні ХІХ ст. / О.П. Реєнт // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 243-249. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті проаналізовано вплив видатного історика, педагога, письменника, мовознавця, громадського діяча ХІХ ст. Пантелеймона Куліша на тогочасне суспільно-політичне становище й культурне життя в Україні. Схарактеризовано професійне становлення та формування світогляду П. Куліша. Окреслено еволюцію його поглядів у контексті взаємин із відомими представниками українського національного відродження — Т. Шевченком, М. Костомаровим, М. Драгомановим. Розкрито внесок Пантелеймона Куліша в українське відродження ХІХ ст., а саме: напрацювання у сфері письменства й мовознавства (перший історичний роман, написаний українською мовою — “Чорна Рада”, перекладацька діяльність, вдосконалення та розвиток інструментарію літературної мови, розробка українського фонетичного правопису — “кулішівки”); налагодження літературного та книговидавничого процесу (петербурзька друкарня, співпраця з галицькими українофілами), історичні розвідки, публіцистика. Зауважено про важливість епістолярної спадщини П. Куліша як історичного джерела. Наголошено, що без її ґрунтовного вивчення неможливо відтворити повною мірою складний процес українського національного відродження “довгого” ХІХ ст., безпосереднім учасником якого був Пантелеймон Куліш.