Історіософська концепція Пантелеймона Куліша в контексті українського національного відродження
Досліджуються історіософські погляди оригінального українського мислителя, історика, літератора П. Куліша в контексті українського національного відродження. Українське національне відродження розглядається авторами як процес перетворення українського етносу в сучасну спільноту зі спільною мовою,...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Назва видання: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185800 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історіософська концепція Пантелеймона Куліша в контексті українського національного відродження / Ф.М. Медвідь, А.І. Твердохліб // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 260-274. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Досліджуються історіософські погляди оригінального українського мислителя, історика, літератора П. Куліша в контексті українського національного відродження. Українське національне відродження розглядається авторами як
процес перетворення українського етносу в сучасну спільноту зі спільною
мовою, спільною концепцією історії і свідомістю спільної долі. При зіставленні
різних точок зору на феномен “національне відродження”, його трьох періодів
та трьох етапів: академічного, культурного і політичного автори доходять
висновку, що сучасний етап українського національного відродження, включаючи етап культурний і політичний, триває. Культурна фаза українського національного відродження на українських землях у складі Росії пов’язана з
діяльністю культурних діячів нового покоління — М. Костомарова, П. Куліша і
Т. Шевченка. Історіософія виступає як релігійно-філософські, містичні уявлення про
історичний процес та схеми його розвитку. Історіософські погляди П. Куліша
відкидають романтичну ідею месіанства для українського народу, а навертають до раціонального осмислення соціального поступу України. Сам
П. Куліш філософські погляди, що виражають насамперед питання культурно-історичного буття народу, назвав “хутірською філософією”, що мала на меті показати як реформувати українське суспільство на основі збереження
традиційних соціальних і політичних інституцій і цінностей. Вихідною засадою
історіософської концепції П. Куліш взяв неоплатонічний принцип — основа
світу ірраціональна, проте виявляє себе в природі, народі, в людині як раціонально, так і ірраціонально. Вища сила формує субстанцію народного життя, якою на думку мислителя, є “народний дух”, що не зводиться ні до способу
мислення, ні до пізнання, а передусім є в народі, як первісна матриця сприйняття світу — “голос крові”. Суспільство П. Куліш розглядав з позиції позитивістського органічного підходу, що у своєму історичному поступі воно
проходить ті самі стадії, що й окрема людина: народження — дитинство — зрілість — старість. |
|---|