Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів

Зроблено огляд науково-технічної літератури, що спрямований на визначення принципів та особливостей синтезу різних типів молекулярно-імпринтованих полімерів (МІП). Детально висвітлено умови одержання МІП при полімеризації в масі і наведено приклади синтезу МІП іншими способами — суспензійною, диспер...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Бойко, В.В., Кобилінський, С.М., Рябов, С.В., Керча, Ю.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2010
Назва видання:	Украинский химический журнал
Теми:	Химия высокомолекулярных соединений
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185922
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів / В.В. Бойко, С.М. Кобилінський, С.В. Рябов, Ю.Ю. Керча // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 1. — С. 51-59. — Бібліогр.: 157 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185922
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1859222022-10-26T01:24:45Z Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів Бойко, В.В. Кобилінський, С.М. Рябов, С.В. Керча, Ю.Ю. Химия высокомолекулярных соединений Зроблено огляд науково-технічної літератури, що спрямований на визначення принципів та особливостей синтезу різних типів молекулярно-імпринтованих полімерів (МІП). Детально висвітлено умови одержання МІП при полімеризації в масі і наведено приклади синтезу МІП іншими способами — суспензійною, дисперсійною, преципітаційною полімеризацією тощо. Проведен обзор научно-технической литературы, направленный на определение принципов и особенностей синтеза различных типов молекулярноимпринтированных полимеров (МИП). Детально проанализированы условия получения МИП при полимеризации в массе и приведены примеры синтеза МИП другими способами — суспензионной, дисперсионной, преципитационной полимеризацией. The review presented is dealing with defining of principles and synthesis peculiarities of a different types of molecularly imprinted polymers (MIPs). The main accent is placed on the preparing MIPs, involving bulk polymerization alongside with suspension, dispersion and precipitation polymerization as well. 2010 Article Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів / В.В. Бойко, С.М. Кобилінський, С.В. Рябов, Ю.Ю. Керча // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 1. — С. 51-59. — Бібліогр.: 157 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185922 546.2 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Химия высокомолекулярных соединений Химия высокомолекулярных соединений
spellingShingle	Химия высокомолекулярных соединений Химия высокомолекулярных соединений Бойко, В.В. Кобилінський, С.М. Рябов, С.В. Керча, Ю.Ю. Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів Украинский химический журнал
description	Зроблено огляд науково-технічної літератури, що спрямований на визначення принципів та особливостей синтезу різних типів молекулярно-імпринтованих полімерів (МІП). Детально висвітлено умови одержання МІП при полімеризації в масі і наведено приклади синтезу МІП іншими способами — суспензійною, дисперсійною, преципітаційною полімеризацією тощо.
format	Article
author	Бойко, В.В. Кобилінський, С.М. Рябов, С.В. Керча, Ю.Ю.
author_facet	Бойко, В.В. Кобилінський, С.М. Рябов, С.В. Керча, Ю.Ю.
author_sort	Бойко, В.В.
title	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів
title_short	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів
title_full	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів
title_fullStr	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів
title_full_unstemmed	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів
title_sort	особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів
publisher	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Химия высокомолекулярных соединений
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185922
citation_txt	Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів / В.В. Бойко, С.М. Кобилінський, С.В. Рябов, Ю.Ю. Керча // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 1. — С. 51-59. — Бібліогр.: 157 назв. — укр.
series	Украинский химический журнал
work_keys_str_mv	AT bojkovv osoblivostísintezumolekulârnoímprintovanihpolímerív AT kobilínsʹkijsm osoblivostísintezumolekulârnoímprintovanihpolímerív AT râbovsv osoblivostísintezumolekulârnoímprintovanihpolímerív AT kerčaûû osoblivostísintezumolekulârnoímprintovanihpolímerív
first_indexed	2025-07-16T06:48:13Z
last_indexed	2025-07-16T06:48:13Z
_version_	1837785147005468672
fulltext	ХИМИЯ ВЫСОКОМОЛЕКУЛЯРНЫХ СОЕДИНЕНИЙ УДК 546.2 В.В. Бойко, С.М. Кобилінський, С.В. Рябов, Ю.Ю. Керча ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕЗУ МОЛЕКУЛЯРНО-ІМПРИНТОВАНИХ ПОЛІМЕРІВ * Зроблено огляд науково-технічної літератури, що спрямований на визначення принципів та особливостей синтезу різних типів молекулярно-імпринтованих полімерів (МІП). Детально висвітлено умови одержання МІП при полімеризації в масі і наведено приклади синтезу МІП іншими способами — суспензійною, дисперсійною, преципітаційною полімеризацією тощо. Аналіз публікацій за останні десять років по- казує, що новий напрям у полімерному матеріа- лознавстві, пов’язаний із синтезом та дослід- женням молекулярно-імпринтованих полімерів, здатних до молекулярного розпізнавання, викли- кає великий інтерес з боку вчених у всьому світі, про що свідчить значна кількість оглядових ста- тей [1—11]. Цьому сприяють надзвичайно ши- рокі можливості використання цих функціональ- них матеріалів з урахуванням сучасних вимог та технологій у багатьох прикладних галузях, зок- рема, у селективному розділенні структурно по- дібних органічних сполук, включаючи енантіо- мери [12—16]; твердофазній екстракції органічних молекул з розчинів та біологічних рідин [17—25], капілярній електрохроматографії та капілярному електрофорезі [12, 13, 26], селективному зв’язу- ванні та визначенні різних речовин за допомогою хімічних та біохімічних сенсорів [1, 27—42], в іму- ноаналізі [43, 44], в якості каталізаторів [45, 46]. Прогресивним напрямом, в якому реалізується ефект молекулярного розпізнавання, є викорис- тання молекул як функціональних одиниць [47], на базі яких створюються молекулярні пристрої (в тому числі, що запам’ятовують) [47—49], молеку- лярні механізми [50—52], молекулярні калькуля- тори [53] тощо. Надзвичайна привабливість МІП для практичного використання обумовлена їх вла- стивостями, які порівняні з природними рецепто- рами (афінність та селективність), а також про- стотою одержання і високою стабільністю. Раніше в огляді [54], присвяченому МІП, на- ми були узагальнені основні типи цих полімер- них матеріалів та підходи до їх синтезу, а також наведені приклади їх практичного використання з точки зору моніторингу навколишнього сере- довища. Метою даного огляду є систематизація науко- во-технічної літератури, що спрямована на визна- чення принципів та особливостей умов синтезу різ- них типів молекулярно-імпринтованих полімерів. Синтетичні молекулярно-імпринтовані полі- мери (або полімери з молекулярними відбитками) одержують у результаті кополімеризації функці- онального та зшиваючого мономерів у присутно- сті молекул-шаблонів (темплатів). Найбільш ши- роко використовують метод полімеризації у масі (bulk polymerization) [55—57]. Стандартний про- токол одержання МІП цим методом включає де- кілька стадій. По-перше, процес починається з ут- ворення предполімеризаційних комплексів між функціональним мономером та шаблоном і базу- ється на нековалентній [58—60] або ковалентній взаємодії їх функціональних груп [55, 61—63]. У подальшому, при полімеризації з зшиваючим аген- том ці предполімеризаційні комплекси фіксують- ся в певних позиціях жорсткої полімерної струк- тури. Після видалення шаблону (шляхом екстрак- ції органічним розчинником або хімічного руйну- вання зв’язків) у полімерній матриці залишаються порожнини — молекулярні відбитки, комплемен- тарні шаблону за розміром, формою та розташу- ванням функціональних груп. Завдяки “молекуляр- ній пам’яті”, що закладена в жорсткій полімерній матриці, ці ділянки МІП здатні до повторної ви- сокоспецифічної взаємодії з шаблоном. © В.В. Бойко, С.М . Кобилінський, С.В. Рябов, Ю .Ю. Керча , 2010 * Роботу виконано в рамках цільової комплексної програми фундаментальних досліджень НАН України “На- ноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології”. ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 1 51 Зупинимось на більш детальному огляді тех- нологічних стадій одержання МІП методом полі- меризації в масі. Першою стадією є приготування реакційної суміші, компонентами якої є речовина, яка вико- ристовується як шаблон, функціональний моно- мер, зшиваючий агент, ініціатор полімеризації, а також необхідний для утворення пор розчинник. Важливим завданням на цьому етапі є правиль- ний вибір шаблонної речовини, функціонального і зшиваючого мономерів, розчинника, а також спів- відношення компонентів у суміші. Основною вимогою до молекул-шаблонів, з точки зору сумісності з процесом синтезу МІП, є інертність у полімеризаційних умовах. Тобто мо- лекула-шаблон не повинна мати у своєму складі реакційноздатні групи, які можуть безпосередньо брати участь в полімеризації або бути її інгібі- торами (тіольні чи гідрохінонові групи). Крім цьо- го, речовина-темплат має бути стабільною в умо- вах синтезу (температура близько 70 оС, ультра- фіолетове випромінювання). На даний момент ім- принтинг невеликих органічних речовин, зокре- ма, лікарських сполук, пестицидів, амінокислот, сте- роїдів, пептидів, йонів деяких металів тощо дос- татньо широко описаний [64—68]. Вибір функціонального та зшиваючого моно- мерів є принциповим для ефективного формуван- ня великої кількості стійких предполімеризацій- них комплексів і подальшого утворення молеку- лярних відбитків у полімерному матеріалі. Функціональні мономери підбираються таким чином, щоб на стадії синтезу полімеру між ними та функціональними групами темплатної молеку- ли відбувались взаємодії самих різних типів, тоб- то утворювались йон-йонні, йон-дипольні, диполь- дипольні, водневі або гідрофобні зв’язки. Як функ- ціональні мономери використовуються акрилові та вінілбензойні кислоти, акриламідосульфокис- лоти, амінометакриламіди, вінілпіридини, вініл- імідазоли, акриламіди, 4-вінілфенол, 4-етилстирол, N,N’-діетил-4-вінілбензамідін та інші. При виборі функціонального мономеру вра- ховують природу атомів чи груп, що входять до його складу і можливість утворення стійкого асо- ціата мономер—темплат за рахунок вищенаведе- них взаємодій. Як правило, при синтезі полімерів з молекулярними відбитками органічних сполук з основними групами (наприклад, триазинів) в якості функціонального мономеру використову- ють метакрилову кислоту (МАК) [69—73], а для сполук, що містять кислотні групи (наприклад, 2,4-діхлор-феноксіоцтова кислота та ін.) — 2-ві- нілпіридин (2-ВП) та акриламід [74—76]. В той же час у роботі [77] показано, що використання обох вищезазначених мономерів у мольному співвід- ношенні МАК:2-ВП = 1:1 при синтезі МІП у при- сутності шаблону — амінокислоти Вос-L-трипто- фана — приводить до одержання сорбенту, більш селективного по відношенню до Вос-L-трипто- фану, ніж при використанні тільки одного з моно- мерів (МАК або 2-ВП). Використання одержаного МІП показало його ефективність для хроматогра- фічного розділення рацемату Вос-D,L-триптофа- на. Аналогічні результати було одержано, коли як шаблонну молекулу було взято данзил-L-феніл- аланін. Автори роботи [77] вважають, що в дано- му випадку для утворення предполімеризаційно- го комплексу, який сприяє формуванню селектив- них центрів адсорбції, необхідна присутність у ре- акційній суміші обох мономерів: МАК — для зв’я- зування аміногруп та 2-ВП—– для зв’язування СООН-груп амінокислоти. Для підтвердження цьо- го припущення був проведений хроматографіч- ний аналіз сорбентів, одержаних у присутності аналогів 2-ВП та МАК, які не здатні до полімери- зації, а саме в присутності піридина та оцтової ки- слоти. В обох випадках спостерігалися низькі значення параметрів розділення рацематів у порівнянні з сорбентами, синтезованими з викорис- танням обох функціональних мономерів водночас. Це свідчить про те, що в утворенні предполімери- заційного комплексу приймають участь фрагмен- ти як МАК, так і 2-ВП. При підборі пари функціональний мономер— шаблон треба враховувати декілька факторів. Так, просторова конфігурація шаблона повинна забезпечувати стеричну комплементарність, яка є достатньою для ефективної диференціації молеку- ли-відбитка та її структурних аналогів при прак- тичному використанні МІП [78]. Як показує аналіз літературних даних, при виборі пар мономер—шаблон перевагу віддають таким комбінаціям, для яких реалізується макси- мальне число комплементарних взаємодій, що за- безпечують високу стійкість асоціату мономер— шаблон як до початку, так і під час процесу по- лімеризації [79]. Для підтвердження взаємодії між молекулами мономеру і темплату та розрахунку констант асоціації в роботах [80—83] запропоно- вано використовувати метод УФ-спектроскопії. Встановлено [75, 84, 85], що на селективність Химия высокомолекулярных соединений 52 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 1 МІП впливає і співвідношення мономер—шаб- лон у реакційній суміші. Слід відзначити, що в більшості випадків ступінь асоціації вищезазначе- них функціональних мономерів з молекулами- шаблонами недостатня для утворення стабільних комплексів. Тому для зсуву рівноваги в бік ком- плексоутворення функціональні мономери беру- ться, як правило, в 4-кратному надлишку до тем- плата [86, 87]. Ще одним важливим компонентом реакцій- ної суміші при синтезі МІП є зшиваючий моно- мер, який забезпечує механічну стабільність полі- мерної матриці та “закріплює” просторову конфі- гурацію ділянок (сайтів) молекулярного розпіз- навання. При виборі зшиваючого агенту врахо- вують його розчинність у предполімеризаційній суміші, а також природу функціонального моно- меру. Так, наприклад, при синтезі МІП на основі полістиролу як зшиваючі агенти частіше за все ви- користовують ізомери дивінілбензолу [88], а при синтезі МІП на основі акрилової та метакрилової кислот — етиленглікольдиметакрилат (ЕГДМА) [3]. МІП, синтезовані за допомогою цього зшива- ючого агенту, відрізнялися не тільки специфічні- стю до молекулярного розпізнавання, але мали хорошу механічну і термічну стійкість та змочу- ваність, що особливо важливо для одержання по- лімерних шарів на підкладинках. Як зшиваючі агенти використовуються також 2,6-біс-акриламі- допіридин [89, 90], гліцерол діакрилати [91, 92], 1,4-фенілен-бісакриламід [93] та інші [6]. Як пра- вило, зшиваючий агент беруть з 20-кратним над- лишком по відношенню до функціонального мо- номера, а вміст його в реакційній суміші стано- вить 70—90 % [94]. Більш детальна інформація щодо вибору при- роди та співвідношення компонентів реакційної суміші наведена в огляді [7]. На ефективність та селективність, а також на характеристики МІП — питому поверхню та ро- змір пор — впливає природа розчинника, який ви- користовується при його синтезі. Вважається, що найбільш сприятливими розчинниками для мо- лекулярного імпринтингу є розчинники з низькою діелектричною проникністю (толуол, діхлорметан, хлороформ) [95]. У цих розчинниках нековалентні взаємодії мономер—темплат виявляються більш сильними, ніж в полярних розчинниках, що в кін- цевому підсумку призводить до одержання полі- мерів з кращими властивостями до молекулярно- го розпізнавання. В той же час в роботі [96] пока- зано, що при використанні такого полярного роз- чинника, як ацетонітрил, були одержані високо- селективні по відношенню до хіральних похідних амінокислот молекулярно-імпринтовані полімери на основі акриламіду. Пориста структура МІП досягається при вве- денні в реакційну суміш при полімеризації інерт- ного розчинника (порогена), який добре розчиняє мономери, але практично не розчиняє кінцевий полімерний продукт [97]. Таким чином, правильний вибір реагентів ре- акційної суміші та їх концентрації дає змогу одер- жати стабільний предполімеризаційний комплекс, який в подальшому впливає на кількість і “якість” центрів молекулярного розпізнавання, що утво- рюються при молекулярному імпринтингу. Другою стадією одержання МІП є процес по- лімеризації, що протікає за участю предполімери- заційного комплекса, зшиваючого агента та інших компонентів суміші. Як правило, це вільнорадика- льна полімеризація, що широко використовується в багатотонажному виробництві пластмас. Цей ви- бір зумовлений можливістю конверсії різнома- нітних вінілових мономерів (метилметакрилату, стиролу, етилену тощо), їх комерційною доступ- ністю та дешевизною, відсутністю спеціальних ви- мог щодо чистоти реагентів, відносно м’якими умо- вами реакції [98]. У зв’язку з тим, що вільнора- дикальна полімеризація інгібується в присутнос- ті кисню, імпринтингу передує видалення остан- нього шляхом продування реакційної суміші інерт- ним газом (азотом або аргоном) на протязі 10— 15 хв або ультразвуковою обробкою. Реакція полімеризації складається з трьох ета- пів — ініціювання, росту полімерних ланцюгів та їх обриву (термінації). Полімеризація може іні- ціюватись або нагріванням реакційної суміші до 50—60 оС, або ультрафіолетовим випромінюван- ням. Джерелом вільних радикалів для полімери- зації можуть виступати різноманітні ініціатори, на- приклад, бензоїлпероксид, азо-біс-діметилвалеро- нітрил та ін. [9, 72, 75, 99]. Мольне співвідношен- ня ініціатор—мономер, як правило, не перевищує значення 0.01 [87]. Найбільш ефективним ініціато- ром є азо-біс-ізобутіронітрил, який при нагріван- ні реакційної суміші до 60 оС або при фотолізі (під дією ультрафіолетового випромінювання) гомолі- тично розщеплюється на дві молекули ізобутіро- нітрилу з виділенням молекули азоту та радика- лів, здатних ініціювати процес полімеризації. Стадія росту ланцюгів, зазвичай, набагато швид- ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 1 53 ша, ніж ініціювання — від початку росту нового полімерного ланцюга до утворення високомоле- кулярної сполуки і наступної термінації прохо- дить всього декілька секунд. Це означає, що висо- комолекулярний продукт є присутнім у реакцій- ній суміші навіть тоді, коли витрачена кількість мономера мінімальна. На етапі термінації поліме- ризаційна суміш витримується, як правило, при температурі 60 оС на протязі 24 год. Оптимальні умови полімеризації можуть від- різнятись від умов, які сприятливі для утворення предполімеризаційного комплексу. Наприклад, якщо комплекс функціональний мономер—тем- плат утворюється тільки за рахунок електростати- чних взаємодій або водневих зв’язків, підвищен- ня температури є небажаним, тому що послаблює ці взаємодії. В деяких роботах відмічається, що синтез МІП можна проводити і при низьких тем- пературах (від 15 до –20 оС), ініціюючи реакцію полімеризації УФ-випромінюванням (365 нм) [99 —102]. При цьому вдається одержувати МІП , які мають кращі властивості до молекулярного роз- пізнавання, тому що комплекс мономер—темплат у предполімеризаційній суміші при низьких тем- пературах є більш стійким. У результаті полімеризації одержують, як правило, жорсткий пористий полімерний моно- літ. Оскільки МІП частіше за все використову- ються у вигляді порошку з частками мікронного розміру, цей моноліт механічно розмелюють, при цьому утворюються неоднорідні частки. Гомоге- нізація за розміром здійснюється шляхом багато- разового просіювання крізь сито із заданим діа- метром пор з подальшою седиментацією. В ході цих процедур втрати полімерного матеріалу мо- жуть складати від 50 до 75 % [103]. Розмір часток МІП для використання в хроматографії стано- вить 25—50 мкм у діаметрі, для аналітичних ви- значень беруться частки діаметром приблизно 25 мкм [97,104]. Кінцева стадія одержання МІП пов’язана зі звільненням молекулярних відбитків від шаблон- них молекул. Спосіб видалення шаблону зале- жить від природи його зв’язків з функціональним мономером. При ковалентному імпринтингу про- водиться хімічне руйнування зв’язків, при некова- лентному — багаторазова екстракція сумішшю ор- ганічних розчинників (як правило, послідовно ме- танол—оцтова кислота—метанол). У роботі [105] автори запропонували декілька ефективних мето- дик видалення шаблону, зокрема, використовува- ли при екстракції ультразвукову та мікрохвильо- ву обробку; здійснювали екстракцію надкритич- ним СО2, який містив як додаток органічний роз- чинник; застосовували для відмивання полімеру безводну мурашину, оцтову або трифтороцтову кис- лоту. Встановлено, що в загальному випадку в процесі екстракції доцільно брати розчинник, який використовували під час синтезу. Висушені під ва- куумом частки МІП зберігаються довгий час без втрати їх функціональних властивостей. Крім полімеризації, в масі існує інший спосіб синтезу МІП — суспензійна полімеризація. В цьо- му випадку як дисперсійна фаза використовують- ся рідкі перфторвуглеці [106—109], що практично не змішуються з будь-якими органічними речови- нами, завдяки чому є інертним середовищем для полімеризації. Спеціальні полімерні стабілізатори (ПАР) дозволяють одержувати стійкі емульсії ком- понентів імпринтингу — функціональних моно- мерів, шаблонів, зшиваючих агентів та розчин- ників-порогенів. Результатом полімеризації є ут- ворення сферичних полімерних часток, діаметр яких варіюється від 5 до 50 мкм у залежності від умов утворення емульсії та кількості стабілізато- ра. У таких частинок доступність ділянок молеку- лярного розпізнавання набагато вища, ніж у тра- диційно механічно розмелених МІП, що приско- рює масоперенесення та зв’язування полімеру з ша- блоном. Між тим, при суспензійній полімеризації формуються непористі МІП, що мають невелику кількість доступних для розпізнавання сайтів. Для одержання молекулярно-імпринтованих полімерів можна використовувати також і диспер- сійну полімеризацію [110]. Її відмінність заклю- чається в тому, що процес полімеризації почина- ється в гомогенному середовищі, яке містить всі компоненти реакційної суміші (мономери, ініціа- тор, розчинники) та поверхнево-активні речови- ни. З часом полімеризаційна матриця росте, стає нерозчинною, і таким чином утворюються сфери- чні частки МІП з діаметром від декількох нано- метрів до 10 мкм. Розповсюджений спосіб одержання часток МІП з діаметром від 2 до 50 мкм — двоступеневе набу- хання у воді, який дає змогу точно контролювати розмір часток [111]. За цим способом спочатку фор- муються невеликі “затравочні” монодисперсні час- тки, які згодом набухають та агрегуються з крап- лями мікроемульсії, що містить додаткові моно- мери. Набухання проходить в два етапи: на першо- му діє активуючий розчинник (як правило, дибу- Химия высокомолекулярных соединений 54 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 1 тилфталат) та ініціатор полімеризації, а на друго- му — мономери. При досягненні заданого розмі- ру набухлі частки полімеризуються. У такий спо- сіб були одержані полімерні частки, імпринтова- ні діамінонафталіном [112], пропранолом [113], естрадіолом [114]. Відомий ще один спосіб одержання МІП, так звана преципітаційна полімеризація, коли об’єм розчинника більший, ніж це необхідно для утво- рення макропористого полімеру [115—118]. В цих умовах первинно сформовані частки полімеру за- лишаються в неагрегованому стані і їх можна ви- ділити у вигляді мікрогелевого порошку. Цим ме- тодом були синтезовані однорідні мікро- та на- носферичні частки, які в подальшому були вико- ристані для аналізу теофіліну, естрадіолу, кофеїну та інших речовин. Перевагою преципітаційної по- лімеризації у порівнянні з полімеризацією в масі є вилучання з технологічного процесу таких проце- дур, як механічне подрібнення, просіювання та ба- гаторазова седиментація, що значно підвищує ви- хід МІП [118], а також невеликий проміжок часу, необхідний для повторного зв’язування з шаблоном. Отже, методи одержання полімерів для моле- кулярного розпізнавання достатньо добре розро- блені. Між тим, деякі недоліки цих матеріалів, а саме здатність до набухання, недостатня прони- кність аналітів у полімерну матрицю тощо, дещо обмежують їх використання. Ці обмеження знач- ною мірою можна подолати шляхом закріплення тонкого шару полімеру на поверхні силікагелю або в його порах. Міцне зв’язування досягається за рахунок попереднього хімічного закріплення на поверхні силікагелю функціональних груп, які здатні в подальшому вступати в реакцію поліме- ризації. Даний метод було використано при одер- жанні сорбенту для хроматографічного визначен- ня імідазолу [119]. Для цього спочатку закріп- лювали на поверхні сілікагелю метакрилатні гру- пи за допомогою 3-(тримето-ксисиліл)пропіл-ме- такрилату, після чого додавали діметакрилат ети- ленгліколю, N-(4-вінілфеніл)імінодіацетат міді та один з молекулярних шаблонів імідазольного ряду (1,4- та 1,3-біс(імідазол-1-ілметил)бензол або 4,4-біс(імідазол-1-ілметил)біфеніл) та полімеризу- вали в присутності ініціатора азо-біс-ізобутіро- нітрилу. Одержаний матеріал пакували в колон- ки для високоефективної рідинної хроматографії та використовували для хроматографічного ана- лізу імідазолу або молекул-шаблонів, замінюю- чи в ньому йони міді на йони цинка. Відомий також імпринтинг на поверхні пори- стих кварцевих частинок, золота, скла та інших матеріалів [120—124]. Тонкі полімерні шари можна сформувати де- кількома способами, включаючи нанесення шарів за допомогою центрифугування та напилення. Од- ним із способів одержання молекулярних відби- тків на поверхні є літографія [125, 126]. На поверх- ні електродів МІП можуть бути синтезовані елек- трополімеризацією [29, 127], адсорбовані хімічно [128] або фізично [129] за участю ініціаторів по- лімеризації, а також іммобілізовані хімічно на не- провідних поверхнях [130, 131]. Нещодавно розро- блений новий метод одержання композитних мем- бран з молекулярними відбитками, який полягає в попередньому синтезі МІП-шару в розчині з на- ступним нанесенням його на поверхню пористої полімерної підкладки [132—134]. Головна перева- га запропонованого способу полягає в можливо- сті нанесення тонкого селективного шару на по- верхню практично будь-якої пористої полімерної підкладки. Методологія одержання різних типів імприн- тованих полімерів, в тому числі нано- та мікро- сферичних частинок, полімерних шарів та поверх- невих відбитків детально описана в огляді [135]. Також слід відзначити, що останнім часом для дизайну молекулярно-імпринтованих полі- мерів все частіше використовують комбінаторні ме- тоди, які дозволяють швидко оптимізувати склад реакційної суміші та технологічні параметри син- тезу [136—140]. Ці методи можуть використовува- тися як для підбору оптимального рецептора (функ- ціонального мономера) до даного ліганду (шаб- лонної речовини) шляхом створення бібліотеки МІП, так і для скринінгу (сортуванню) за допомо- гою визначеного МІП ряду структурно близьких сполук, розділення яких іншими методами утруд- нено. Так, для визначення оптимального типу МІП по відношенню до атразину і аметрину було син- тезовано ряд полімерів, імпринтованих цими ша- блонами, які різнились за хімічним складом та мо- льним співвідношенням мономерів, та була ство- рена бібліотека МІП [136, 141]. Виявилось, що най- більш ефективні рецептори для атразину та амет- рину одержують, використовуючи як функціона- льні мономери, відповідно, метакрилову та три- фторметакрилову кислоти. Аналогічні результати були одержані при розробці атразин-специфічних МІП-мембран із застосуванням методу молеку- лярного імпринтингу в комбінації з методом ком- ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 1 55 п’ютерного моделювання [142]. Аналіз даних ком- п’ютерного моделювання дозволив ідентифікува- ти метакрилову та ітаконову кислоти, а також акриламід як оптимальні функціональні мономе- ри для атразину. Подібний підхід використовувався і для скри- нінгу імпринтованих тербутилазіном полімерів, синтезованих на основі різних мономерів [137]. У роботі [143] був проведений скринінг комбінато- рної бібліотеки стероїдних гормонів з викорис- танням полімерів, імпринтованих кортикостеро- ном та 11-α-гідроксипрогестероном. А в роботах [144] та [145] комбінаторні методи використовува- лись для визначення оптимальних МІП, відпо- відно, для пеніциліну та бісфенолу А. Використан- ню в галузі імпринтингу комбінаторних методів присвячений огляд [146]. Окремо можна виділити МІП на основі цик- лічного олігосахариду, яким є циклодекстрин (ЦД). Для цього типу МІП функцію мономеру вико- нують молекули ЦД, які здатні утворювати ком- плекси включення типу “гість–хазяїн” з різними органічними сполуками. Загалом, можна виділи- ти декілька методів синтезу таких МІП. Найбільш поширеним є синтез з використанням диізоціа- натів [147—151] як зшиваючих реагентів. На першій стадії, як і при синтезі інших МІП, утво- рюється комплекс між ЦД та молекулою-шабло- ном у співвідношенні 3:1 або 2:1. Після чого про- водиться зшивка толуілен-, гексаметилен- або дифенілметандиізоціантом, які беруться в моль- ному надлишку, як правило 4–6-кратному. Цим методом були синтезовані МІП для 4,4’-(1,4-фе- нілендиізопропіліден)бісфенолу, N-феніл-1-наф- тиламіну, холестерину, білірубіну. Другий метод полягає у використанні попередньо синтезовано- го похідного циклодекстрину з акрилатними або метакрилатними групами [152—154]. Потім зши- ті полімери одержували за рахунок його ради- кальної кополімеризації з метилен-біс-акриламі- дом (МБАА), при цьому як шаблони використо- вували ванкоміцин, цефазолін та деякі олігопеп- тиди [153], лізоцим [154]. Для одержання МІП на основі ЦД застосову- вали також метод, який базується на його при- щепленні на силікагель [155] або полігліцидил- метакрилат (ПГДМА) [156], що містили метакри- латні групи. Для полімеризації використовували акриламід (АА) та ЕГДМА або МБАА як зши- ваючі агенти. У такий спосіб було одержано МІП з використанням триптофану (молекула—шаб- лон), а співвідношення ЦД : шаблон : АА : МБАА становило 1:1:4:8,8 відповідно. Показано, що сорб- ційні властивості зразків є найкращими, якщо з циклодекстриновим похідним кополімеризується акриламід. За допомогою високоефективної рі- динної хроматографії визначено, що одержаний МІП селективно відділяв триптофан від інших амінокислот та розділяв його енантіомери. Ана- логічно, але з використанням ПГДМА, було одер- жано МІП для урсолової кислоти та продемонстро- вано його ефективність при розділенні з олеаноле- вою кислотою. Як і для попереднього МІП, ефек- тивним є використання двох мономерів — ЦД та АА, що пов’язано з утворенням комплексів як за рахунок гідрофобної взаємодії з порожниною ЦД, так і водневих зв’язків з функціональними групами АА. Для МІП, одержаних цим методом, на відміну від інших МІП, характерним є наяв- ність двох центрів з високою та низькою зв’язу- ючою здатністю по відношенню до шаблону. Для цих центрів за методом Скатчарда розраховували рівноважну константу дисоціації та максимальну сорбційну ємність. У роботі [157] здійснювали синтез МІП для кре- атиніну з використанням ЦД та епіхлоргідрину (ЕГ), який використовувався для зшивки. Авто- рами показано, що найбільш вдалим є співвідно- шення ЦД : шаблон = 3:2, і ЦД : ЕГ = 1:10 і до- сліджено розділення креатиніну від таких його структурних аналогів, як креатин, N-гідроксисук- цинімід та 2-піролідон. Перевагами підходу з використанням акрила- тів та метакрилатів ЦД є те, що реакції проводя- ться у водному середовищі, без використання ор- ганічних розчинників, що є сприятливим також і для утворення більш стійких комплексів з молеку- лою-шаблоном. Таким чином, представлений нами огляд лі- тератури стосовно особливостей синтезу молекуляр- но-імпринтованих полімерних матеріалів дозво- ляє констатувати, що цей напрямок сучасної хімії динамічно розвивається і має великі перспективи для вирішення різноманітних прикладних задач. РЕЗЮМЕ . Проведен обзор научно-технической ли- тературы, направленный на определение принципов и особенностей синтеза различных типов молекулярно- импринтированных полимеров (МИП). Детально проа- нализированы условия получения МИП при полиме- ризации в массе и приведены примеры синтеза МИП другими способами — суспензионной, дисперсионной, преципитационной полимеризацией. Химия высокомолекулярных соединений 56 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 1 SUMMARY. The review presented is dealing with defining of principles and synthesis peculiarities of a diffe- rent types of molecularly imprinted polymers (MIPs). The main accent is placed on the preparing MIPs, involving bulk polymerization alongside with suspension, dispersion and precipitation polymerization as well. 1. Haupt K., M osbach K. // Chem. Rev. -2000. -100. -P. 2495—2504. 2. Piletsky S .A., A locock S ., Turner A.P.F. // Trends in Biotechnology. -2001. -19. -P. 3—11. 3. M olecularly Imprinted Polymers — man-Made Mimics of Antibodies and their Application in Ana- lytical Chemistry / Ed. Sellegren B. -Amsterdam: Else- vier, 2001. 4. Turiel E., M artin- Esteban A . // Anal. Bioanal. Chem. -2004. -378. -P. 1876—1886. 5. Y e I., Haupt K. // Ibid. -2004. -378. -P. 1876—1886. 6. M ayes A.G., W hitcombe M .J. // Adv. Drug Delivery Rev. -2005. -57, № 12. -P. 1742—1778. 7. Spivak D.A . // Ibid. -2005. -57, № 12. -P. 1779—1794. 8. Лисичкин Г.В., Крутяков Ю.А . // Успехи химии. -2006. -75, № 10. -С. 998—1017. 9. Hongyuan Y an, Kyung Ho Row // Int. J. Mol. Sci. -2006. -7. - P. 155—178. 10. Гендриксон О.Д., Жердев А .В., Дзантиев Б.Б. // Успехи биол. химии. -2006. -46. -C. 149—192. 11. Alexander C., Andersson H.S ., Andersson L.I. et. al. // J. Mol. Recognit. -2006. -19. -P. 106—180. 12. Kempe M ., M osbach K. // J. Chromatogr. Pt A. -1995. -694. -P. 3—13. 13. Y u C., Ramstrцm O., M osbach K. // Anal. Lett. -1997. -30. -P. 2123—2140. 14. Takeuchi T., Haginaka J. // J. Chromatogr. Pt B. -1999. -728. -P. 1—20. 15. Remcho V.T., Tan Z .J. // Anal.Chem. -1999. -71. -P. 248 А—255 А. 16. Suedee R., Songkram C., Petmoreekul A. // J. Pharm. Biomed. Anal. -1999. -19. -P. 519—527. 17. Ferrer I., Barcelo D. // Trends Anal.Chem. -1999. -18. -P. 180—192. 18. Sellergren B. // J. Membran Sci. -1999. -157, № 2. -P. 263—278. 19. Andersson L.I. // J. Chromatogr. Pt B. -2000. -739. -P. 163—173. 20. Andersson L.I. // Bioseparation. -2002. -10. -P. 229—236. 21. Caro E., M asque N., M arce R.M . et. al. // J. Chroma- togr. Pt A. -2002. -963. -P. 169—178. 22. Дмитренко С.Г., Ирха В.В., Кузнецова А .Ю., Золо- тов Ю.А . // Журн. аналит. химии. -2004. -59, № 9. -С. 902—912. 23. W ang D., Seung Pyo Hong, Kyung Ho Row // Korean J. Chem. Eng. -2004. -21, № 4. -P. 853—857. 24. Дмитренко С.Г., Ирха В.В., Дуйсенбаева Т .Б. и др. // Журн. аналит. химии. -2006. -61, № 1. -С. 18—23. 25. W idstrand C., Boyd B., Billing J., R ees A. // Amer. Laboratory. -2007. -№ 10. -P. 25, 26. 26. Jing Tao, Gao X iao Dan, W ang Peng et al. // Chin. Chem. Lett. -2007. -18, №12. -P. 1535—1538. 27. Schweitz L., Andersson L.I., Nilsson S . // J. Chroma- togr. Pt A. -1998. -817. -P. 5—13. 28. Dickert F.L., Forth P., Lieberzeit P . // J. Anal. Chem. -1998. -360. -P. 759—762. 29. M alitesta C., Losito I., Z ambonin P.G. // Anal. Chem. -1999. -71, № 7. -P. 1366—1370. 30. Dickert F.L., Hayden O. // J. Anal. Chem. -1999. -364. -P. 506—511. 31. Dickert F.L ., Hayden O., Halikias K.P. // Analyst. -2001. -126. -P. 766—771. 32. Lieberzeit P., Hayden O. // Anal. Bioanal. Chem. -2003. -377. -P. 540—549. 33. Chianella I., Piletsky S .A., T othill I.E. et al. // Bio- sensor and Bioelectronics. -2003. -18. -P. 119—127. 34. Dickert F.L., Lieberzeit P., Hayden O. et al. // Sensors. -2003. -3. -P. 381—392. 35. Dickert F.L ., Hayden O., Bindeus R. et al. // Anal. Bioanal. Chem. -2004. -378. -P. 1929—1934. 36. Курысь Я.И., Нетяга Н .С. // Сенсорная электро- ника и микросенсорные технологии. -2005. -№ 2. -С. 63—68. 37. Янилкин В.В., Настапова Н .В., Торопчина А .В. // Рос. хим. журн. (Журн. Всерос. хим. об-ва им. Д.И . Менделеева). -2005. -49, № 5. -С. 29—39. 38. Дослідження у галузі сенсорних систем та техно- логій / За ред. Г.В.Єльської, В.Д.Походенка. -Київ: Ін-т молекулярної біології і генетики НАН України, 2006. 39. Arnold B. R., Euler A. C., Jenkins A. L . et al. // Johns Hopkins APL Technical Digest. -1999. -20, № 2. -P. 190—198. 40. Greene N.T., Morgan S.L., Shimizu K.D. // Chem. Com- mun. -2004. -P. 1172—1173. 41. Songjun Li, Xing Huang, M ingxia Z heng et al. // Sensors. -2008. -8. -P. 2854—2864. 42. Avila M ., Z ougagh M ., Escarpa A., Ri’os A . // Trends in Analyt. Chem. -2008. -27, № 1. -P. 57— 65. 43. Зубов В.П ., Иванов А .Е., Жигие Л.С. и др. // Биоор- ган. химия. -1999. -25, № 11. -С. 15—25. 44. Stevenson D. // J. Chromatogr. B. -2000. -745. -P. 39—48. 45. Stricovsky A.G., Kasper D., Grun M . et al. // J. Amer. Chem. Soc. -2000. -122, № 26. -P. 6295—6296. 46. W ulff G. // Chem Rev. -2002. -102, № 1. -P. 1—28. 47. Lehn J.-M . Supramolecular Chemistry. -Weinheim: VCH, 1995. 48. Amabilino D.B., S toddart J.F. // Chem. Rev. -1995. -95. -P. 2725—2828. 49. Philp D., S toddart J.F. // Angew. Chem. Int. Ed. Engl. -1996. -35. -P. 1154—1196. 50. W entz G. // Ibid. -1994. -33. -P. 803—822. 51 Kelly T .R., Silva H., S ilva R.A . // Nature. -1999. -401. -P. 150—151. 52. Koumura N., Z ijlstra R .W .J., Delden R.A. et al. // Ibid. -1999. -401. -P. 152—155. 53. Cuberes M .T., Schlittler R.R ., Gimzewski J.K. // Appl. Phys. Lett. -1996. -69. -P. 3016—3018. ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 1 57 54. Бойко В.В., Рябов С.В., Кобріна Л.В., Керча Ю.Ю. // Полімер. журн. -2008. -30, № 2. -C. 97—110. 55. W ulff G. // Angev. Chem. Int. Ed. Engl. -1995. -34. -P. 1812—1832. 56. M osbach K., R amstrom O. // Bio/Technology. -1996. -14. -P. 163—170. 57. Ansell R .J., Ramstrom O., M osbach K . // Clin. Chem. -1996. -42. -P. 1506—1512. 58. Andersson L.I., M osbach K. // J. Chromatogr. -1990. -516. -P. 313—322. 59. Nicholls I.A., R amstrom O., M osbach K. // Ibid. -1995. -691. -P. 349—353. 60. Dunkin I.R., Lenfeld J., Sherrington D.C. // Polymer. -1993. -34. -P. 77—84. 61. Steinke J., Sherrington D.C, Dunkin I.R . // Adv. Polym. Sci. -1995. -123. -P. 81—121. 62. Shea K.J., Sasaki D.Y . // J. Amer. Chem. Soc. -1989. -111. -P. 3442—3444. 63. W ulff G., Biffis A. // Molecularly Imprinted Polymers — man-Made Mimics of Antibodies and their Appli- cation in Analytical Chemistry / Ed Sellegren B. -Amsterdam: Elsevier, 2001. -P. 71—111. 64. M ayes A.G., Andersson L.I., Mosbach K. // Anal. Bio- chem. -1994. -222. -P. 483—488. 65. Y e L., Y u Y ., M osbach K. // Analyst. -2001. -126. -P. 760—765. 66. Jenkins A.L., Y in R ., Jensen J.L. // Analyst. -2001. -126. -P. 798—802. 67. Z hy Q.Z ., Haupt K.,Knopp D., Niessner R . // Anal. Chim.Acta. -2002. -468. -P. 217—229. 68. Jingyao Q., Xin Li, Y ing Li et al. // Front. Chem. Eng. China. -2008. -2, № 1. -P. 109—114. 69. M uldoon M .T., S tanker l.H. // Anal. Chem. -1997. -69. -P. 803—807. 70. Dauwe C., Sellergren B. // J. Chromatog. A. -1996. -753. -P. 191—199. 71. W en Chen, Feng Liu, Y itie Xu et al. // Anal. Chim. Acta. -2001. -432. -P. 277—282. 72. Lanza F., Hall A .J., Sellergren B. et al. // Ibid. -2001. -435. -P. 91—106. 73. Xizhi Shi, A ibo W u, Guorun Qu et al. // Biomaterials. -2007. -28. -P. 3741—3749. 74. M asque N., M arce R.M ., Borrul F. et al. // Anal. Chem. -2000. -72. -P. 4122—4127. 75. Haupt K., Dzgoev A ., M osbach K. // Ibid. -1998. -70. -P. 628—632. 76. Z hy L., Chen L ., Xu X . // Ibid. -2003. -75. -P. 6381—6388. 77. Ramstrцm O., A ndersson L.I., M osbach K. // J. Org. Chem. -1993. -58. -P. 7562—7568. 78. Sellergren B . // Trends Anal. Chem. -1999. -18, № 3. -P. 164—174. 79. M atsyi J., Nicholls I.A., T aceuchi T . // Chem. Lett. -1998. -11. -P. 83—86. 80. Stevenson J., Andersson H.S., Piletsky S.A., Nicolls J. // J. Mol. Recognit. -1998. -11. -P. 83—88. 81. M ullett W .M ., Dirie M .F., Lai E.P.C. et al. // Anal. Chim. Acta. -2000. -414. -P. 123—129. 82. Z hy Q.Z ., Haupt K., Knopp D., Niessner R. // Ibid. -2002. -468. -P. 217—229. 83. Liu Y .L., Liu X ., W ang J. // Anal. Lett. -2003. -36. -P. 1631—1632. 84. Olsen J., M artin P., W ilson I.D., Jones G.R . // Analyst. -1999. -124. -P. 467—471. 85. Andersson H.S ., Karlsson J.G., Piletsky S .A. et al. // J. Chromatogr. A. -1999. -848. -P. 39—43. 86. Y ilmaz E., M osbach K., Haupt K. // Anal. Commun. -1999. -36. -P. 167—170. 87. Cormack P.A.G, Elorza A.Z . // J. Chromatogr. B. -2004. -804. -P. 173—182. 88. Shea K.J., Sasaki D.Y . // J. Amer. Chem Soc. -1989. -111. -P. 3442—3444. 89. Tanabe K., Takeuchi T., M atsui J. et al. // J. Chem. Soc., Chem. Commun. -1995. -P. 2303, 2304. 90. Y ano K., Tanabe K., T akeuchi T . et. al. // Anal. Chim. Acta. -1998. -363. -P. 111—117. 91. Sibrian-V azquez M ., Spivak D.A . // J. Polym. Sci., A. Polym.Chem. -2004. -42. -P. 3668—3675. 92. Gore M .A., Karmalkar R.N., Kulkarni M .G. // J. Chromatogr., B. Biomed. Sci. Appl. -2004. -804. -P. 211—221. 93. Norrlow O., Glad M ., M osbach K. // J. Chromatogr. -1984. -299. -P. 29—41. 94. M asque N., M arce R .M ., Borrul F. // Trends. Anal. Chem. -2001. -20. -P. 477—481. 95. M artin-Esteban A . // F r. J. Anal. Chem. -2001. -370. -P. 795—799. 96. M eng Z .H., Z hou L .M ., W ang J.F et al. // Chinese Chem. Let. -1999. -10, № 1. -P. 69—72. 97. Sellergren B., Shea K.J. // J. Chromatogr. -1993. -635. -P. 31—49. 98. Billmeyer F.W . Textbook of Polymer Science. -New York: Wiley, 1984. 99. Baggiani C., Trotta F., Girandi G. et al. // Anal. Commun. -1999. -36. -P. 263—267. 100. Ferrer I., Lanza F., Tolokan A. et al. // Anal. Chem. -2000. -435. -P. 3934—3938. 101. Bjarnason B., Chimuka L., Ramstrцm O. // Ibid. -1999. -71. -P. 2152—2155. 102. O’Shannessy D.J., Ekberg B., M osbach K. // Anal. Biochem. -1989. -177. -P. 144—149. 103. Bruggemann O., Haupt K., Y e L. et al. // J. Chroma- togr. A. -2000. -889. -P. 15—24. 104. Sellergren B., Shea K.J. // Ibid. -1995. -690. -P. 29—39. 105. Ellwanger A., Berggren C., Bayoudh S . et al. // Analyst. -2001. -126. -P. 784—796. 106. M ayes A .G., M osbach K. // Anal. Chem. -1996. -68. -P. 3769—3774. 107. Flores A., Cunliffe D., W hitcombe M .J., Vulfson E.N. // J. Appl. Polym. Sci. -2000. -77. -P. 1951—1959. 108. Z hang L., Cheng G., Fu C. // React. Func. Polym. -2003. -56. -P. 167—173. 109. Pang X., Cheng G., Li R. et al. // Anal. Chim. Acta. -2005. -550. -P. 13—17. Химия высокомолекулярных соединений 58 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 1 110. Barrett K.E.J. Dispersion Polymerization in Organic media. -London: John Wiley and Sons, 1975. 111. Ugelstad J., M ork P.C. // Adv. Colloid Interfacial Sci. -1980. -13. -P. 101—140. 112. Hosoya K., Y oshikazo K., Tanaka N. et al. // Chem. Lett. -1994. -23. -P. 1437—1438. 113. Haginaka J., Sakai Y ., Narimatsu S . // Anal. Sci. -1998. -14. -P. 823—826. 114. Haginaka J., Sanbe H . // Chem. Lett. -1998. -23. -P. 1089—1090. 115. Y e L., Cormack P., M osbach K. // Anal. Commun. -36. -P. 35—38. 116. Y e L., W eiss R ., M osbach K. // Macromolecules. -2000. -33. -P. 8239—8245. 117. Surugiu I., Y ilmaz E., Dzgoev A. et al. // Analyst. -2000. -125. -P. 13—16. 118. Y e L ., M osbach K. // React. F unct. Polym. -2001. -48. -P. 149—157. 119. Plunkett S.D., Arnold F.H . // J. Chromatogr. A. -1995. -708. -P. 27—34. 120. Y ilmaz E., Haupt K., M osbach K. // Angev. Chem. Int. Ed. Engl. -2000. -39. -P. 2115—2118. 121. Piletsky S .A ., Piletskaya E.V., Sergeeva T.A. et al. // Sens. Actuators B. -1999. -60. -P. 216—220. 122. Nicholls I.A., Rosengren J.P. // Bioseparation. -2002. -10. -P. 301—305. 123. Piacham T., Jossel A., A rwin H. et al. // Anal. Chim. Acta. -2005. -536. -P. 191—196. 124. Чегель В., Райтман О., Ширшов Ю. та ін. // Дослідження у галузі сенсорних систем та техно- логій / За ред. Г.В. Єльської, В.Д . Походенка. - Київ: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, 2006. -С. 145—156. 125. Xia Y ., W hitesides G.M . // Angev. Chem. Int. Ed. Engl. -1998. -37. -P. 550—575. 126. Hayden O., M ann K.-J., Krassnig S., Dickert F.L . // Ibid. -2006. -45. -P. 2626—2629. 127. Пилецкий С.А., Курысь Я.И., Рачков А.Э., Ельская А .В. // Электрохимия. -1994. -30, № 9. -С. 1090—1092. 128. Sulitsky C., R uckert B., Hall A.J. et al. // Macro- molecules. -2002. -35.-P. 79—91. 129. Panasyuk-Delaney T ., M irsky V.M ., Ulbricht M ., W olfbeis O.S . // Anal. Chim. Acta. -2001. -435. -P. 157—162. 130. Piletsky S .A., M atuschewski H., Schedler U. et al. // Macromolecules. -2000. -33. -P. 3092—3098. 131. Sergeeva T .A., M atuschewski H., Piletsky S .A. et al. // J. Chromatogr. A. -2001. -907. -P. 89—99. 132. Kochkodan V ., W eigel W ., Ulbricht M . // Analyst. -2001. -126. -P. 803—809. 133. Пат. України № 66694А МПК 7 В01D 67/00; 69/00. -Oпубл. 15.03.2006; Бюл. № 3. 134. Кочкодан В.М ., Гончарук В.В., Хілал Н ., Шкваро З.М . // Дослідження у галузі сенсорних систем та технологій / За ред. Г.В. Єльської, В.Д. Походенка. -Київ: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, 2006. -С. 145—156. 135. Pиrez-M oral N., M ayes A.G. // Bioseparation. -2002. -10. -P. 287—299. 136. Takeuchi T., Fukuma D., M atsui J. // Anal. Chem. -1999. -71. -P. 285—290. 137. Lanza F., Sellergren B. // Ibid. -1999. -71. -P. 2092—2096. 138. Davis M .P., De Biasi V ., Perrett D. // Anal. Chim. Acta. -2004. -504. -P. 7—14. 139. Lanza F., Sellergren B. // Macromol. Repid Commun. -2004. -25. -P. 59—68. 140. Kempe H., Kempe M . // Ibid. -2004. -25. -P. 315—320. 141. Takeuchi T., Fukuma D., M atsui J. // Chem. Lett. -2001. -30. -P. 530—531. 142. Сергеєва Т .А ., Пілецька О.В., Пілецький С.А . та ін. // Дослідження у галузі сенсорних систем та технологій / За ред. Г.В. Єльської, В.Д. Походенка. -Київ: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, 2006. -С. 320—330. 143. Ramstrom O., Y e L ., Krook M ., M osbach K. // Anal. Commun. -1998. -35. -P. 9—11. 144. Cederfur J., Pei Y .X., M eng Z .H., Kempe M . // J. Com. Chem. -2003. -5. -P. 67—72. 145. Navarro-V illoslada F., San Vicente B., M oreno-Bondi M .C. // Anal. Chim. Acta. -2004. -504. -P. 149—162. 146. Batra D., Shea K.J. // Curr. Opin. Chem. Biol.-2003. -7. -P. 434—442. 147. Ng S.M ., Narayanaswamy R . // Sensors and Actuators B. -2009. -139. -P. 156—165. 148. Xu Z ., Xu L ., Kuang D. et al. // Materials Science and Engineering C. -2008. -28. -P. 1516—1521. 149. Esmaeili M .A., Y azdanparast R . // Biochim. et Biop- hys. Acta. -2007. -1770. -P. 943—950. 150. Y u Y ang, Y uanyuan Long, Qing Cao et al. // Аnal. Сhim. Аcta. -2008. -606. -P. 92—97. 151. Asanuma H., Kakazu M ., Shibata M . et al. // Chem. Commun. -1997. -P. 1971—1972. 152. Sreenivasan K. // J. Appl. Polym. Sci. -1998. -70. -P. 15—18. 153. Asanuma H., Akiyama T , Kajiya K. et al. // Anal. Chim. Acta. -2001. -435. -P. 25—33. 154. Z hang W ., Qin L., He X.-W . et al. // J. Chroma- tography A. -2009. -1216. -P. 4560—4567. 155. Liu H., L iu C., Y ang X . et al. // Anal. Chim. Acta. -2008. -628. -P. 87—94. 156. Qin L., He X.-W ., Li W .-Y ., Z hang Y .-K . // J. Chroma- tography A. -2008. -1187. -P. 94—102. 157. Tsai H.-A ., Syu M .-J. // Biomaterials. -2005. -26. -P. 2759—2766. Інститут хімії високомолекулярних сполук Надійшлa 22.09.2009 НАН України, Київ ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 1 59

Особливості синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів

Репозитарії

Схожі ресурси