Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину

Циклоконденсацією активованих 4-оксо-2-алкілідентіазолідинів з 1-хлоробензилізоціанатами синтезовано нові функціональні похідні частково гідрованих тіазоло[3,2-c]піримідинів....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автори: Кушнір, О.В., Цимбал, І.Ф., Вовк М.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2010
Назва видання:Украинский химический журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185975
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину / О.В. Кушнір, І.Ф. Цимбал, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 5. — С. 60-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-185975
record_format dspace
spelling irk-123456789-1859752022-10-29T01:24:58Z Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину Кушнір, О.В. Цимбал, І.Ф. Вовк М.В. Органическая химия Циклоконденсацією активованих 4-оксо-2-алкілідентіазолідинів з 1-хлоробензилізоціанатами синтезовано нові функціональні похідні частково гідрованих тіазоло[3,2-c]піримідинів. Циклоконденсацией активированных 4-оксо-2-алкилидентиазолинов с 1-хлоралкилизоцианатами синтезированы новые функциональные производные частично гидрированных тиазоло[3,2-c]пиримидинов. The novel functionalized derivatives of partial hydrided of thiazol[3,2-c]pyrimidines were synthesised by cyclocondensation of activited 4-oxo-2-alkylidenthiazolines with 1-chlorobenzylisocyanates. 2010 Article Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину / О.В. Кушнір, І.Ф. Цимбал, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 5. — С. 60-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185975 547.789.1 + 547.239.1 + 547.859.1 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Органическая химия
Органическая химия
spellingShingle Органическая химия
Органическая химия
Кушнір, О.В.
Цимбал, І.Ф.
Вовк М.В.
Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
Украинский химический журнал
description Циклоконденсацією активованих 4-оксо-2-алкілідентіазолідинів з 1-хлоробензилізоціанатами синтезовано нові функціональні похідні частково гідрованих тіазоло[3,2-c]піримідинів.
format Article
author Кушнір, О.В.
Цимбал, І.Ф.
Вовк М.В.
author_facet Кушнір, О.В.
Цимбал, І.Ф.
Вовк М.В.
author_sort Кушнір, О.В.
title Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
title_short Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
title_full Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
title_fullStr Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
title_full_unstemmed Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
title_sort новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate 2010
topic_facet Органическая химия
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185975
citation_txt Новий синтетичний підхід до поліфункціональних похідних тіазоло[3,2-с]піримідину / О.В. Кушнір, І.Ф. Цимбал, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 5. — С. 60-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Украинский химический журнал
work_keys_str_mv AT kušnírov novijsintetičnijpídhíddopolífunkcíonalʹnihpohídnihtíazolo32spírimídinu
AT cimbalíf novijsintetičnijpídhíddopolífunkcíonalʹnihpohídnihtíazolo32spírimídinu
AT vovkmv novijsintetičnijpídhíddopolífunkcíonalʹnihpohídnihtíazolo32spírimídinu
first_indexed 2025-07-16T06:55:20Z
last_indexed 2025-07-16T06:55:20Z
_version_ 1837785600138149888
fulltext Science Ser. / Ed. R. Zana and J. Xia. -New York; Basel: Marcel Dekker Inc., 2004. 5. Qin-Hui P., Rong-Rong Z ., Ge-L i K. et al. // J. Disp. Sci. Tech. -2006. -P. 671—675. 6. Bhattacharya S ., Rumar V.P. // J. Org. Chem. -2004. -69. -P. 559—562. 7. Лопатин Б.А . Теоретические основы электрохи- мических методов анализа. -М .: Высш. шк., 1975. 8. Z ana R., Benrraou M ., Rueff R . // Langmuir. -1991. -7. -P. 1072—1075. 9. Z hao J, Christian S .D., Fung B.M . // J. Phys. Chem. B. -1998. -102. -P. 7613—7618. 10. Graciani M ., M unoz M ., R odriguez A., M oya M .L . // Langmuir. -2005. -21. -P. 3303—3307. 11. Shukla D., Tyagi V.K. // J. Oleo Sci. -2006. -5. -P. 381—390. 12. Справочник химика. -М.;Л.: Химия, 1965. -Т. 3. -С. 709. 13. Sharma K.S ., Hassan P.A., Rakshit A.K . // Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects. -2006. -289. -P. 17—24. Институт физико-органической химии и углехимии Поступила 21.12.2009 им. Л .М .Литвиненко НАН Украины, Донецк УДК 547.789.1 + 547.239.1 + 547.859.1 О.В. Кушнір, І.Ф. Цимбал, М.В. Вовк НОВИЙ СИНТЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ТІАЗОЛО[3,2-с]ПІРИМІДИНУ Циклоконденсацією активованих 4-оксо-2-алкілідентіазолідинів з 1-хлоробензилізоціанатами синтезовано нові функціональні похідні частково гідрованих тіазоло[3,2-c]піримідинів. ВСТУП. Конденсована система тіазоло[3,2-d]- піримідину на даний час достатньо вивчена [1— 5], що значною мірою обумовлено як використан- ням її похідних у ролі ключових інтермедіатів при отриманні планарного “повністю ароматизовано- го” тіадіазациклазину [2, 4], так і здатністю інгібу- вати циклічну фосфородіестеразу [6]. Натомість її структурні аналоги – похідні тіазоло[3,2-c]пі- римідину — практично не досліджені, хоча можуть бути цікавими об’єктами для фармакологічного скринінгу. У літературі [7] є тільки одне повідом- лення, в якому описано синтез деяких їх представ- ників конденсацією 4-тіоурацилів з естерами α-бро- мокарбонових кислот. Нами розроблено альтернативний варіант одержання такого роду сполук, суть якого зводи- ться до піримідоанелювання тіазолідинового ци- клу. В ролі синтез-блоків для цієї цілі запропоно- вані 1-хлоробензилізоціанати, що, як раніше було встановлено [8—11], можуть виступати еквівален- том азаалільного синтона [C–N=C]2+. Як бінук- леофільні реагенти були вибрані похідні тіазолі- дину з активованою екзоциклічною алкілідено- вою групою, що є синтетичним еквівалентом єна- мінного синтона [N–C=C]2-. ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬ- ТАТІВ. На прикладах взаємодії доступних [12, 13] метил 2-(4-оксо-1,3-тіазолідин-2-іліден)ацетату (І а) та 2,2-диметил-2-оксобутиліден-1,3-тіазолідин- 4-ону (І б) із 1-хлоробензилізоціанатами (ІІ а–е) показано, що нагрівання реагентів у розчині ди- хлорометану впродовж 4—6 год приводить до утворення нових похідних частково гідрованих 5-оксо-7-арил-5Н -[1,3]тіазоло[3,2-c]піримідинів (ІІІ а–з). Висока селективність процесу є свідчен- ням того, що реакція, найімовірніше, здійснює- ться через стадію первинного утворення проду- ктів С-алкілування [10] з наступним карбамоїлю- ванням ендоциклічного тіазолідинового атома азоту. Окрім цього, особливість перетворення по- лягає в тому, що на відміну від раніше розгляну- тих циклоконденсацій за участю єнамінного ато- ма азоту, в ньому об’єктом циклізації є низько- нуклеофільний єнамідний атом азоту. Метиленова група в положенні 2 біцикліч- ної системи (ІІІ), аналогічно до положення 5 ті- азолідин-4-онового циклу [14], проявляє вираже- ні СН-кислотні властивості. З урахуванням того, що для пошуку нових біологічно активних речо- вин в ряду 4-тіазолідонів ефективною є реакція © О.В. Кушнір, І.Ф . Цимбал, М .В. Вовк , 2010 Органическая химия 60 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 5 Кньовенагеля з карбонільними сполу- ками [15], нами досліджена взаємодія тіазолопіримідинів ІІІ а,з з альдегі- дами (IV а–в). Встановлено, що їх наг- рівання в киплячому етанолі в присут- ності триетиламіну супроводжується утворенням з високими виходами 2- арил(гетерил)іденпохідних (V а–в). В свою чергу реакція сполук III г,з з ін- шим електрофільним реагентом — ди- метилацеталем N,N-диметилформамі- ду (VI) здійснюється при кімнатній температурі в розчині ДМФА і приво- дить до 2-диметиламіноетилен тіазоло- [3,2-c]піримідинів (VII а,б) (схема). Сполуки ІІІ а–з — високоплавкі кристалічні речовини, будова і склад яких встановлені комплексним фізико- хімічним дослідженням (табл. 1, 2). Зок- рема, утворення дигідропіримідино- вого циклу фіксується в спектрах ЯМР 1Н дублетами Н7 (5.20–5.94 м.ч.) та NH (8.56–9.03 м.ч.) протонів із КССВ 2.4– 5.0 Гц. Наявність в положенні 7 біци- клу асиметричного центру спричиняє нееквівалентність протонів метилено- вої групи тіазолідинового ядра, вна- слідок чого вони прописуються дуб- летами АВ системи в діапазонах 3.74–3.87 та 3.87– 3.96 м.ч. з КССВ 18–24 Гц. У спектрах ЯМР 13С типові для гідропіримідинонового циклу [9] сигнали атома С5 знаходяться в області 145–149, атома С7 — в області 47–52 м.ч. У спектрах ЯМР 1Н похідних сполук V а–в та VII а,б відсутні сигнали тіазолідинової метиленової групи, на- томість наявні сигнали екзоциклічної групи СН= в області 7.30–7.53 м.ч. Для більш тонкого з’ясування структури спо- лук ІІІ а–з у різних агрегатних станах нами були детально вивчені їх ІЧ-спектри в таблетках КBr та в розчині СН2Сl2 (табл. 3). Як видно з таблиці, частоти поглинань групи С=О піримідинового циклу і в твердому стані, і в розчині дуже близькі, що є свідченням того, що вони не беруть участі в Т а б л и ц я 1 Метил 3,5-діоксо-7-арил-2,3,6,7-тетрагідро-5Н-[1,3]тіазоло[3,2-с]піри- мідин-8-карбоксилати ІІІ а–д та 7-арил-8-(2,2-диметилпропаноїл)-6, 7-дигідро-5Н-[1,3]тіазоло[3,2-с]піримідин-3,5(2Н)-діони ІІІ е–з Спо- лука Вихід, % Т топл, оС Формула Знайдено розраховано M+ C H N ІІІ а 61 217–219 C14H12N2O4S 55.49 55.25 4.14 3.97 9.04 9.21 305.0 б 58 223–225 C14H11F N2O4S 51.92 52.17 3.48 3.44 8.88 8.69 323.0 в 73 252–254 C14H11N3O6S 47.87 48.14 3.30 3.17 12.24 12.03 350.0 г 70 259–261 C14H11N3O6S 48.45 48.14 3.05 3.17 11.88 12.03 350.0 д 66 172–173 C14H10Cl2N2O4S 44.77 45.05 2.84 2.70 7.29 7.51 374.0 е 48 212–213 C17H17F N2O3S 58.46 58.61 4.80 4.92 8.27 8.04 349.0 є 41 247–249 C17H17BrN2O3S 50.11 49.89 4.31 4.19 6.66 6.84 409.0 ж 67 215–217 C17H17N3O5S 54.55 54.39 4.39 4.56 11.00 11.19 376.0 з 50 222–224 C17H16Cl2N2O3S 51.43 51.14 4.18 4.04 6.76 7.02 400.0 І: R1 = MeO (a), трет-Bu (б); II: Ar = Ph (a), 2-FC6H4 (б), 3-BrC6H4 (в), 3-NO2C6H4 (г), 4-NO2C6H4 (д), 3,4- Cl2C6H3 (е); III: R1 = MeO, Ar = Ph (a), 2-FC6H4 (б), 3-NO2C6H4 (в), 4-NO2C6H4 (г), 3,4-Cl2C6H3 (д); R1 = трет-Bu, Ar = 2-FC6H4 (е), 3-BrC6H4 (є), 3-NO2C6H4 (ж), 3,4-Cl2C6H3 (з); IV: R2 = Ph (a), 2-фурил (б), 2-пі- ридил (в); V: R1=MeO, Ar=Ph; R 2=Ph (a); 2-піридил (б); R1=трет-Bu, Ar=3,4-Cl2C6H3, R2=2-фурил (в); VII: R1=MeO, Ar=4-NO2C6H4, R2=Me2N (a); R1= =трет-Bu, Ar=3,4-Cl2C6H3, R2=Me2N (б). ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 5 61 утворенні асоціатів. Найбільш істотні спектра- льні зміни стосуються поглинання групи N–H пі- римідинового ядра та екзоциклічної карбонільної групи R1–C=O. При цьому частота поглинання νас(NH) знаходиться в області 3140—3305 см–1 і за- лежить від арильного замісника в положенні 7 ге- тероциклічної системи. В розчині смуга поглинан- ня вільної NH-групи νмон(NH) прописується у ву- зькій частотній ділянці 3400—3410 см–1. Смуги поглинання групи R1–C=O у твердому стані про- являються в діапазонах νас(С=О) 1700—1710 (ІІІ а–д) та 1708—1715 см–1 (ІІІ е–з) і відповідно в розчині в діапазонах νмон(С=О) 1718—1721 та 1722—1725 см–1. Отримані результати дозволя- ють зробити висновок про те, що сполуки ІІІ а–з у твердому стані асоційовані в димери з міжмо- лекулярним водневим зв’язком R1–С=О...HN. ІЧ-спектри сполук у KBr записані на приладі UR-20 в таблетках KBr та розчинах СH2Cl2. Cпектри ЯМР 1Н та 13С в ДМСО-d6 виміряні на Т а б л и ц я 2 Спектри ЯМР сполук ІІІ а–з Спо- лука Спектр ЯМР 1Н , δ, м.ч., J, Гц Спектр ЯМР13С, δ, м.ч. III а 3.62 с (3Н , MeO), 3,86 д (1H, HA, J=20.0), 3.94 д (1Н , НВ, J=20.0), 5.20 д (Н7, J=3.5), 7.27–7.40 м (5Наром.), 8.63 д (1Н , NH, J=3.5) 32.10(СН2), 51.50 (С7), 54.01 (MeO), 99.87 (С8), 126.59, 127.85, 128.67, 142.79 (СAr), 146.19 (С5), 150.29 (С8a), 164.71 (О–С=О), 169.36 (С3) б 3.59 с (3Н , MeO), 3,87 д (1H, HA, J=20.0), 3.92 д (1Н , НВ, J=20.0), 5.45 д (Н7, J=3.0), 7.12–7.39 м (4Наром), 8.56 д (1Н , NH, J=3.0) 31.92(СН2), 49.07 (С7), 51.51 (MeO), 99.27 (С8), 115.78, 124.69, 129.29, 129.54, 130.00 (СAr), 145.96 (С5), 150.68 (С8a), 159.70 д (C–F, J=246.5), 164.54 (О–С=О), 169.22 (С3) в 3.60 с (3Н , MeO), 3,84 д (1H, HA, J=24.0), 3.91 д (1Н, НВ, J=24.0), 5.37 д (Н7, J=3.3), 7.65 т (1Hаром, J=7.5), 7.75 д (1Наром, J=7.8), 8.12–8.16 м (2Наром), 8.69 д (1Н , NH, J=3.3) 32.16(СН2), 51.60 (С7), 53.67 (MeO), 99.47 (С8), 121.61, 122.90, 130.37, 133.57, 144.93, 145.84 (СAr.), 147.87 (С5), 151.46 (С8a), 164.54 (О–С=О), 169.31 (С3) г 3.56 с (3Н , MeO), 3,88 д (1H, HA, J=18.0), 3.96 д (1Н , НВ, J=18.0), 5.36 д (Н7, J=2.5), 7.60 д (2Наром, J=7.5), 8.22 м (2Наром, J=7.5), 8.74 д (1Н , NH, J=2.5) 32.17(СН2), 51.63 (С7), 53.66 (MeO), 98.55 (С8), 123.88, 128.27, 145.88, 147.07 (СAr), 149.86 (С5), 151.38 (С8a), 164.50 (О–С=О), 169.31 (С3) д 3.59 с (3Н , MeO), 3.85 д (1H, HA, J=20.0), 3.95 д (1Н, НВ, J=20.0), 5.24 д (Н7, J=2.5), 7.31 д (1Hаром, J=8.5), 7.56 с (1Наром), 7.62 д (1Наром, J=8.5), 8.61 д (1Н , NH, J=2.5) 32.18(СН2), 51.58 (С7), 53.22 (MeO), 98.40 (С8), 127.25, 128.95, 130.49, 130.83, 131.33, 143.82, (СAr), 145.47 (С5), 151.27 (С8a), 164.54 (О–С=О), 169.30 (С3) е 1.06 c (9H, трет-Bu), 3.81 д (1H, HA, J=20.0), 3.88 д (1Н , НВ, J=20.0), 5.94 д (Н7, J=2.4), 7.10– 7.39 м (4H аром), 8.93 д (1Н , NH, J=2.4) 26.73 (3CH3), 32.10 (СН2), 43.07 (трет-С), 47.16 (С7), 106.03 (С8), 115.92, 125.10, 127.65, 128.56, 130.65 (СAr), 146.80 (С5), 154.58 (С8a), 159.06 д (C–F, J=244.8), 170.06 (С3), 200.11 (трет-Bu–С=О) є 1.07 c (9H, тре.-Bu), 3.77 д (1H, HA, J=18.0), 3.88 д (1Н , НВ, J=18.0), 5.70 д (Н7, J=5.0), 7.17–7.49 м (4Hаром), 8.98 д (1Н , NH, J=5.0) 26.94 (3CH3), 31.98 (СН2), 43.15 (трет-С), 52.16 (С7), 106.40 (С8), 122.10, 125.29, 129.69, 130.94, 131.06, 144.69 (СAr), 146.69 (С5), 154.24 (С8a), 170.04 (С3), 200.34 (трет-Bu–С=О) ж 1.08 c (9H, трет-Bu), 3.76 д (1H, HA, J=16.5), 3.89 д (1Н , НВ, J=16.5), 5.85 д (Н7, J=3.5), 7.61–7.68 м (2Hаром), 8.05–8.20 м (2H аром), 9.03 д (1Н , NH, J=3.5) 26.94 (3CH3), 31.99(СН2), 43.17 (трет-С), 52.09 (С7), 106.07 (С8), 121.73, 123.01, 130.58, 132.82, 144.47, 146.76 (СAr), 148.11 (С5), 154.77 (С8a), 169.98 (С3), 200.26 (трет-Bu–С=О) з 1.07 c (9H, трет-Bu), 3.74 д (1H, HA, J=18.0), 3.87 д (1Н , НВ, J=18.0), 5.70 д (Н7, J=4.0), 7.16 д (1H аром, J=8.5), 7.52 с (1Наром.), 7.58 д (1Наром, J=8.5), 8.89 д (1Н , NH, J=4.0) 26.98 (3CH3), 32.07(СН2), 43.21 (трет-С), 51.86 (С7), 106.02 (С8), 126.70, 129.02, 130.83, 131.17, 131.58, 143.07 (СAr.), 146.80 (С5), 154.74 (С8a), 170.08 (С3), 200.29 (трет-Bu–С=О) Органическая химия 62 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 5 приладі Bruker Avance DRX-500 (500.13, 125.75 МГц відповідно), внутрішній стандарт — ТМС. Хроматомас-спектри одержані на приладі PE SC- XAPI 150 EX, детектори UV (250 нм) та ELSOJ. Метил 3,5-діоксо-7-арил-2,3,6,7-тетрагідро- 5Н -[1,3]тіазоло[3,2-c]піримідин-8-карбоксилати ( ІІІ а–д) та 7-арил-8-( 2,2-диметилпропаноїл) -6,7- дигідро-5Н-[1,3]тіазоло[3,2-c]піримідин-3,5( 2Н) - діони ( ІІІ е–з) . До суспензії 5 ммоль тіазолідино- ну (І а,б) в 20 мл дихлорометану додавали 5 ммоль 1-хлоробензилізоціанату (ІІ а–е) і кип’ятили впро- довж 4—6 год. Утворений осад охолоджували, відфільтровували і кристалізували з етанолу. 2-Арил( гетерил) іліденпохідні тіазоло[3,2-c]- піримідинів ( V а–в) . До суспензії 2 ммоль тіазо- лопіримідинону (ІІ а,з) у 10 мл абсолютного ета- нолу додавали 2 ммоль альдегіду (IV а–в), 0.1 г ( 1 ммоль) триетиламіну і нагрівали при кип’ятінні впродовж 4 год. Утворений осад відфільтрову- вали і кристалізували з етанолу. Метил 3,5-діоксо-7-феніл-2( 2-фенілметилен) - 2,3,6,7-тетрагідро-5H-[1,3]-тіазоло[3,2-c]піримі- дин-8-карбоксилат ( V а) . Вихід 57 %, т.топл. 240 —241 оС. ІЧ-спектр, ν, см–1: 1780, 1710, 1685 (С=О), 1610 (С=С), 3305 (NH). Спектр ЯМР 1Н, δ, м.ч., J, Гц: 3.67 с (3Н, МеО), 5.31 д (Н7, J=2.4), 7.31–7.72 м (11Н , 10Наром + СН= ), 8.81 д (NH, J=2.4). Знайдено, %: С 64.53; Н 4.02; N 7.37; М+ 392.0. C21H16N2O4S. Розраховано, %: С 64.27; Н 4.11; N 7.14; M 392.44. Метил 3,5-діоксо-7-феніл-2-(2-піридилметилен) - 2,3,6,7-тетрагідро-5Н -[1,3]тіазоло[3,2-c]піримі- дин-8-карбоксилат ( V б) . Вихід 64 %, т.топл. 246 —248 oС. ІЧ -спектр, ν, см–1: 1775, 1715, 1690 (С=О), 1615 (С=С), 3300 (NH). Спектр ЯМР 1Н , δ, м.ч., J, Гц: 3.66 с (3Н, МеО), 5.28 д (Н7, J=1.8), 7.31–7.89 м (9Н , 8Наром + СН= ), 8.76 с (1Наром ), 8.81 д (NH, J=1.8). Знайдено, % : С 60.79; Н 3.90; N 10.90; М+ 393.0. C20H15N3O4S. Розраховано, %: С 61.06; Н 3.84; N 10.68; M 393.42. 7-( 3,4-Дихлорофеніл) -( 2,2-диметилпропаноїл- 2-( 2-фурилметилен) -8-6,7-дигідро-5Н-[1,3]тіазо- ло[3,2-c]піримідин-3,5(2Н) -діон ( V в) . Вихід 71 %, т.топл. 250—252 oС. ІЧ-спектр, ν, см–1: 1775, 1720, 1700 (С=О), 1615 (С=С), 3340 (NH). Спектр ЯМР 1Н, δ, м.ч., J, Гц: 1.09 с (9Н, трет-Bu), 5.80 д (Н7, J=4.5), 6.72 д (1Нфурил, J=4.2), 7.08 д (1Нфурил, J=4.2), 7.14–7.18 м (1Нфурил), 7.53–7.68 м (3Н, 2 Наром + СН= ), 8.09 с (1 Наром ), 8.81 д (NH, J=4.5). Знайдено, % : С 55.67 ; Н 3.92; N 6.05; М+ 477.0. C22H12Сl2N2O4S. Розраховано, %: С 55.35; Н 3.80; N 5.87 ; M 477.37. 2-Диметиламіноетиленпохідні тіазоло[3,2-c]пі- римідинів ( V ІІ а,б) . До розчину 2 ммоль тіазоло- піримідинону (ІІ г,з) в 10 мл диметилформаміду додавали (2 ммоль) диметилацеталю диметил- формаміду і залишали при кімнатній температурі на 48 год. До реакційної суміші доливали 40 мл води, утворений осад відфільтровували, висушу- вали і кристалізували з етанолу. Метил 2-диметиламіноетилен-7-( 4-нітрофе- Т а б л и ц я 3 ІЧ-спектри сполук ІІІ а–з Сполу- ка Таблетка KBr Розчин CH2Cl2 νмон(С=О) (піримідиновий цикл) νас(С=О) (R1–C=O) νмон(С=О) (тіазолідиновий цикл) νас(NH) νмон(С=О) (піримідиновий цикл) νас(С=О) (R1–C=O) νмон(С=О) (тіазолідиновий цикл) νас(NH) ІІІ а 1691 1702 1784 3135, 3235 1692 1719 1783 3400 б 1685 1712 1772 3140, 3230 1693 1720 1785 3403 в 1692 1700 1780 3273 1696 1722 1789 3400 г 1680 1710 1779 3305 1696 1723 1789 3405 д 1687 1700 1772 3280 1693 1718 1786 3403 е 1710 1715 1787 3315 1718 1725 1787 3410 є 1708 1710 1783 3300 1715 1723 1790 3410 ж 1700 1708 1780 3340 1712 1723 1789 3405 з 1706 1713 1787 3305 1713 1722 1788 3404 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 5 63 ніл) -3,5-діоксо-2,3,6,7-тетрагідро-5Н-тіазоло[3,2- c]піримідин-8-карбоксилат ( VІІ a) . Вихід 67 %, т. топл. 212—214 оС. ІЧ-спектр, ν, см–1: 1765, 1685 (С=О), 1620 (С=С), 3305 (NH). Спектр ЯМР 1Н, δ, м.ч., J, Гц: 3.21 с (6Н , NMe2), 3.61 с (3Н , МеО), 5.34 д (Н7, J=2.4), 7.30 с (1Н, СН=), 7.51 д (2Наром, J=8.0 ), 8.18 д (2Наром, J=8.0 ), 8.60 д (NH, J=2.4). Знайдено, %: С 50.80; Н 4.02; N 13.61; М+ 404.0. C17 H16 N4O6S. Розраховано, %: С 50.49; Н 3.99; N 13.85; M 404.4. 7-( 3,4-Дихлорофеніл) -2-диметиламіноетилен- 8-( 2,2-диметилпропіоніл) -6,7-дигідротіазоло[3,2- c]піримідин-3,5-діон ( VII б) . Вихід 73 %, т.топл. 188—190 оС. ІЧ-спектр, ν, см–1: 1765, 1710 (С=О), 1615 (С=С), 3320 (NH). Спектр ЯМР 1Н , δ, м.ч., J,Гц: 1.06 с (9Н , трет-Bu), 3.26 с ( 6Н, NMe2), 5.68 д (Н7, J=4.8), 7.06 д (1Наром, J=7.6 ), 7.43 с ( 1Н, СН= ), 7.56 м ( 2Наром.), 8.79 д (NH, J=4.8). Знайдено, %: С 53.07; Н 4.57; N 9.03; М+ 457.0. C20H21Сl2N3O3S. Розраховано, %: С 52.87; Н 4.68; N 9.47 ; M 457.4. РЕЗЮМЕ. Циклоконденсацией активированных 4- оксо-2-алкилидентиазолинов с 1-хлоралкилизоцианата- ми синтезированы новые функциональные производные частично гидрированных тиазоло[3,2-c]пиримидинов. SUMMARY. The novel functionalized derivatives of partial hydrided of thiazol[3,2-c]pyrimidines were synthesi- sed by cyclocondensation of activited 4-oxo-2-alkyliden- thiazolines with 1-chlorobenzylisocyanates. 1. Takamizawa A., Hirai K., Ishiba T., M atsumoto Y . // Chem. Pharm. Bull. -1967. -15, № 6. -P. 731—739. 2. Campaigne E., Huftman J.C., Selby T.P. // J. Het. Chem. -1979. -16, № 4. -P. 725—729. 3. Campaigne E., Faltiny K., Huftman J.C., Selby T.P. // Ibid. -1981. -18, № 3. -P. 575—580. 4. Selby T.P., Smith B.K. // Ibid. -1989. -26, № 5. -P. 1237—1240. 5. Hatam M ., Koppe S ., M artens J. // Heterocycles. -1996. -43, № 8. -P. 1653—1662. 6. Glennon R .A ., R ogers M .E., Bass R .G., R yan S .B. // J . Pharm. Sci. -1978. -67 , № 12. -Р . 1762— 1765. 7. W yrzyk iewicz E., W ybieralska J., Lapuche A. // Po- lysh J. Chem. -1978. -61, № 2. -P. 253—257. 8. Вовк М .В., Сукач В.А . // Журн. орган. химии. -2005. -41, № 8. -С. 1261—1262. 9. Sukach V.A., Bol’but A.V., Sinitsa A .D., Vovk M .V. // Synlett. -2006. -№ 3. -P. 357—358. 10. Sukach V.A., Bol’but A .V., Petin A.Y u., Vovk M .V. // Synthesis. -2007. -№ 6. -P. 835—844. 11. Кушнир О.В., Сукач В.А ., Вовк М .В. // Журн. орган. химии. -2009. -45, № 5. -С. 768—774. 12. Isidor J.L ., M cKee R.L . // J. Org. Chem. -1973. -38, № 20. -P. 3615—3617. 13. Elnagdi M .H., Elmoghayar M .R.H., Humman A.E.- F.G., Knallof S.A. // J. Het. Chem. -1979. -16, № 8. -P. 1541—1543. 14. Баранов С.Н . // Журн. общ. химии. -1967. -31, № 2. -С. 512—521. 15. Зіменковський Б.С., Лесик Р.Б. 4-Тіазолідони. Хі- мія, фізіологічна дія, перспективи. -Вінниця: Нова книга, 2004. Чернівецький національний університет ім. Ю . Федьковича Надійшла 22,12.2009 Інститут органічної хімії НАН України, Київ УДК 547.792.9+547.856+547.872 П.В. Савицкий, Р.И. Васькевич, В.И Станинец ТЕРМИЧЕСКИЕ ПЕРЕГРУППИРОВКИ В РЯДУ КОНДЕНСИРОВАННЫХ ПРОИЗВОДНЫХ [1,2,4]ТРИАЗОЛА Установлено, что соединения, содержащие [1,2,4]триазольный цикл, аннелированный по грани 3,4 с пири- мидиноновым или триазиноновым ядрами, при нагревании выше температуры плавления подвергаются изо- меризации в соответствующие 1,5-аннелированные производные триазола. ВВЕДЕНИЕ. Известно, что [1,2,4]триазолы, ан- нелированные с пиримидиновым или триазино- вым ядром, могут подвергаться как каталитичес- кой, так и термической перегруппировке Дим- рота [1, 2]. Для [1, 2, 4]триазолов, в которых анне- лированный гетероароматический фрагмент содер- Органическая химия © П .В. Савицкий, Р.И . Васькевич, В.И Станинец , 2010 64 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 5