Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування
Сучасні процеси реформування АТУ із супроводжуючими їх процесами бюджетної децентралізації мають за наслідки низку неврегульованих, але нагальних для вирішення питань: ускладнення проведення макроекономічної політики, особливо фіскальної координації, загострення успадкованих територіальних диспарит...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Управління економікою: теорія та практика |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186759 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування / О.А. Бородіна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 13-34 . — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-186759 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1867592022-11-30T01:26:08Z Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування Бородіна, О.А. Сучасні процеси реформування АТУ із супроводжуючими їх процесами бюджетної децентралізації мають за наслідки низку неврегульованих, але нагальних для вирішення питань: ускладнення проведення макроекономічної політики, особливо фіскальної координації, загострення успадкованих територіальних диспаритетів, проблеми інституційної досконалості децентралізованих одиниць, які отримують делеговані повноваження. В той же час, аналіз досвіду країн з аналогічним потенціалом допомагає визначити свої перспективи, не повторюючи чужих помилок. Так, досвід європейських країн, зокрема, Польщі, доводить, що трирівнева структура територіальної організації влади у континентальній системі органів місцевого самоврядування, є ефективною, а кореляційна тотожність з польським територіальним АТУ, дає Україні можливість врахувати позитивні наслідки та мінімізувати ризики. Стаття містить обґрунтовані докази необхідності врахування в Україні європейського підходу до територіального поділу та Номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики NUTS. На базі співвідношення між категоріями доходів адміністративних одиниць у Польщі, запропоновано власне бачення побудови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів. Приведене концептуальне бачення системного стратегування економічного розвитку просторових утворень. З урахуванням періодичності циклів Кондратьєва, наголошено, що за період 25-30 років напів-циклу низхідної хвилі на рівні громад, територіальна спільнота має напрацювати для власного стратегічного розвитку такі сценарії випереджаючого розвитку, які можна було б реалізувати на наступному напів-циклі (25-30 років наступної висхідної хвилі). Наведено переваги та загрози бюджетної децентралізації, її основні детермінанти у європейських країнах. З огляду на певний досвід відповідних фіскальних процесів в нашій країні з 2019 року, проведено аналітичне дослідження бюджетної децентралізації у її політичній, нормативній та організаційно-інституційній площинах. Інституційна проблематика нового просторового поділу розглянута на рівні нового укрупненого району – як нового гравця у адміністративно-територіальному поділі держави. Констатовано нагальну проблему – крайній брак коштів навіть на здійснення власних повноважень. Для досягнення позитивного ефекту організації роботи органів державної влади на усіх рівнях територіальної організації влади, запропоновано використання можливості застосування позитивного ефекту зовнішніх екстерналій. Коли ефективна робота органу публічної влади досягається від синергії роботи двох суб’єктів, з характерними функціями та спектром прав і повноважень. Приведено низку рекомендацій щодо упорядкування нормативно-законодавчої бази щодо унормування подальшого процесу бюджетної децентралізації та підвищення ефективності роботи органів влади субрегіонального рівня. Наголошено, що процес децентралізації повинен бути тісно пов'язаний з новою регіональною політикою та трансформацією всієї регіональної структури, а також, забезпечувати соціальну легітимність та справедливість. Modern reform processes АТУ with the accompanying processes of fiscal decentralization have consequences for a number of unresolved but urgent issues: the complication of macroeconomic policy, especially fiscal coordination, the aggravation of inherited territorial disparities, problems of institutional perfection of decentralized units that receive delegated powers. At the same time, analyzing the experience of countries with similar potential helps to determine their prospects without repeating other people's mistakes. Thus, the experience of European countries, in particular, Poland, proves that the three-level structure of the territorial organization of power in the continental system of local self-government bodies is effective, and the correlation identity with the Polish territorial system gives Ukraine the opportunity to take into account the positive consequences and minimize risks. The article contains reasonable evidence of the need to take into account in Ukraine the European approach to territorial division and the nomenclature of territorial units for the purposes of NUTS statistics. Based on the ratio between the categories of income of administrative divisions in Poland, we propose our own vision of building a national system of budget and tax distribution with the introduction of fundamentally new institutions and mechanisms. A conceptual vision of the system strategy of economic development of spatial formations is presented. Taking into account the frequency of Kondratiev cycles, it is noted that for the period of 25-30 years of the half-cycle of the descending wave at the community level, the territorial community should develop for its own strategic development such scenarios of advanced development that could be implemented in the next half-cycle (25-30 years of the next ascending wave). The advantages and threats of budget decentralization, its main determinants in European countries are presented. Taking into account some experience of the relevant fiscal processes in our country since 2019, an analytical study of budget decentralization in its political, regulatory, organizational and institutional planes was conducted. The institutional problem of the new spatial division is considered at the level of a new enlarged district – as a new player in the administrative-territorial division of the state. An urgent problem was stated-an extreme lack of funds even for the exercise of their own powers. To achieve a positive effect of organizing the work of state authorities at all levels of the territorial organization of power, it is proposed to use the possibility of applying the positive effect of external externalities. When the effective work of a public authority is achieved from the synergy of the work of two subjects, with characteristic functions and a range of rights and powers. A number of recommendations are made to streamline the regulatory framework for normalizing the further process of budget decentralization and improving the efficiency of the work of subregional authorities. It was noted that the process of decentralization should be closely linked to the new regional policy and the transformation of the entire regional structure, as well as ensure social legitimacy and Justice. 2021 Article Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування / О.А. Бородіна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 13-34 . — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.13-34 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186759 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Сучасні процеси реформування АТУ із супроводжуючими їх процесами бюджетної децентралізації мають за наслідки низку неврегульованих, але нагальних для вирішення питань: ускладнення проведення макроекономічної політики, особливо фіскальної координації, загострення успадкованих територіальних диспаритетів, проблеми інституційної досконалості децентралізованих одиниць, які отримують делеговані повноваження. В той же час, аналіз досвіду країн з аналогічним потенціалом допомагає визначити свої перспективи, не повторюючи чужих помилок. Так, досвід європейських країн, зокрема, Польщі, доводить, що трирівнева структура територіальної організації влади у континентальній системі органів місцевого самоврядування, є ефективною, а кореляційна тотожність з польським територіальним АТУ, дає Україні можливість врахувати позитивні наслідки та мінімізувати ризики.
Стаття містить обґрунтовані докази необхідності врахування в Україні європейського підходу до територіального поділу та Номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики NUTS. На базі співвідношення між категоріями доходів адміністративних одиниць у Польщі, запропоновано власне бачення побудови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів.
Приведене концептуальне бачення системного стратегування економічного розвитку просторових утворень. З урахуванням періодичності циклів Кондратьєва, наголошено, що за період 25-30 років напів-циклу низхідної хвилі на рівні громад, територіальна спільнота має напрацювати для власного стратегічного розвитку такі сценарії випереджаючого розвитку, які можна було б реалізувати на наступному напів-циклі (25-30 років наступної висхідної хвилі).
Наведено переваги та загрози бюджетної децентралізації, її основні детермінанти у європейських країнах. З огляду на певний досвід відповідних фіскальних процесів в нашій країні з 2019 року, проведено аналітичне дослідження бюджетної децентралізації у її політичній, нормативній та організаційно-інституційній площинах. Інституційна проблематика нового просторового поділу розглянута на рівні нового укрупненого району – як нового гравця у адміністративно-територіальному поділі держави. Констатовано нагальну проблему – крайній брак коштів навіть на здійснення власних повноважень. Для досягнення позитивного ефекту організації роботи органів державної влади на усіх рівнях територіальної організації влади, запропоновано використання можливості застосування позитивного ефекту зовнішніх екстерналій. Коли ефективна робота органу публічної влади досягається від синергії роботи двох суб’єктів, з характерними функціями та спектром прав і повноважень.
Приведено низку рекомендацій щодо упорядкування нормативно-законодавчої бази щодо унормування подальшого процесу бюджетної децентралізації та підвищення ефективності роботи органів влади субрегіонального рівня. Наголошено, що процес децентралізації повинен бути тісно пов'язаний з новою регіональною політикою та трансформацією всієї регіональної структури, а також, забезпечувати соціальну легітимність та справедливість. |
| format |
Article |
| author |
Бородіна, О.А. |
| spellingShingle |
Бородіна, О.А. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування Управління економікою: теорія та практика |
| author_facet |
Бородіна, О.А. |
| author_sort |
Бородіна, О.А. |
| title |
Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування |
| title_short |
Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування |
| title_full |
Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування |
| title_fullStr |
Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування |
| title_full_unstemmed |
Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування |
| title_sort |
організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. актуальна проблематика нового районування |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2021 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186759 |
| citation_txt |
Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування / О.А. Бородіна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 13-34 . — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Управління економікою: теорія та практика |
| work_keys_str_mv |
AT borodínaoa organízacíjnoekonomíčnijmehanízmzabezpečennârozvitkuprostorovihutvorenʹvumovahdecentralízacííaktualʹnaproblematikanovogorajonuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-16T08:01:42Z |
| last_indexed |
2025-07-16T08:01:42Z |
| _version_ |
1837789770675126272 |
| fulltext |
13
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.13-34
О.А. Бородіна, к.держ.упр.
ORCID 0000-0001-7469-9529
e-mail: borodinaoksana1306@gmail.com,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПРОСТОРОВИХ УТВОРЕНЬ
В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ. АКТУАЛЬНА
ПРОБЛЕМАТИКА НОВОГО РАЙОНУВАННЯ
Зміни адміністративно-територіального устрою (далі – АТУ)
переформатували систему місцевої влади в Україні докорінно. Су-
часний перебіг подій демонструє наслідки реформування: на базо-
вому рівні створено громади, номінально спроможні виконувати всі
децентралізовані повноваження, ліквідовано дрібні райони чисель-
ністю населення 7-180 тис. чол., створено принципово новий суб-
регіональний рівень – райони (повіти) з населенням від 150 тис. –
для функціонування державної влади.
Чинний адміністративний поділ України налічує базисні рі-
вні – область (державна влада) та громада (місцеве самовряду-
вання). Субрегіональний рівень нових районів для України є струк-
турно необхідним, навіть за умов їх, можливо, проміжного терміну
існування. Завершення децентралізації - це гарантія передачі реаль-
ної влади, фінансів та ресурсів на місця, наближення послуг до
кожного мешканця громади та забезпечення їх якості.
Разом з цим, аналіз досвіду країн з аналогічним потенціалом
допомагає визначити свої перспективи, без копіювання чужих по-
милок. Досвід європейських країн, зокрема, Польщі, доводить, що
трирівнева структура територіальної організації влади у конти-
нентальній системі органів місцевого самоврядування (яка реалізо-
вана, в тому числі й в Україні), є ефективною. І саме Польща, після
ліквідації рівня повітів та заміни трирівневої системи на дворівневу,
у 1999 році повернулася до попередньої організації територіальної
влади зразка регіон-район-громада.
З огляду на соціально-економічну значимість, а також, масштаб-
ність означеної проблематики для просторового розвитку країни, вона є
перманентним центром уваги представників економічної та фінансової
© О.А. Бородіна, 2021
14
науки, а також, сфери досліджень державного управління. Так, сучасні
тенденції децентралізації державної влади досліджували С. Болдирєв [1]
та Я. Жаліло [2], а реалізація наведених вище тенденцій стала фокусом
досліджень В. Загурської-Антонюк [3]. Поєднання регіональних та де-
централізаційних аспектів проілюстровано в роботах С. Раменської [4]
та І. Савенко [5]. Безумовним та ефективним зразком фундаментальних
досліджень в галузі децентралізації та регіональної політики є теорети-
чні надбання вчених Інституту економіки промисловості НАН України
зокрема: В. Ляшенка, О. Амоші, Ю. Харазішвілі, О. Новікової [6, 18],
О. Вишневського [7], О. Хандій [8], Ю. Драчука [9]. У той же час, попри
значний доробок, в умовах постійних змін у вітчизняній кон’юнктурі
нормативно-правового та інституціонального середовища, проблема
бюджетної децентралізації та унормування просторового розвитку по-
требує додаткового розгляду.
Невирішена частина проблеми. В той же час, разом з реаліза-
цією реформи АТУ, повинна відбуватися паралельна реформа фіс-
кальної децентралізації, причому передача повноважень та компе-
тенції з центру на рівень субрегіонального суб’єкту управління слід
робити одночасно із наданням відповідних джерел фінансування
для гарантування надання суспільних послуг.
Наразі, залишається неврегульованою низка нагальних для
вирішення питань: ускладнення проведення макроекономічної по-
літики, особливо фіскальної координації, загострення успадкованих
територіальних диспаритетів, проблеми інституційної досконалості
децентралізованих одиниць, які отримують делеговані повнова-
ження.
Наведені аргументи детермінували мету статті – проаналі-
зувати світовий перебіг процесу децентралізації, виділити секто-
ральні успіхи та структурні помилки закордонних країн, надати ре-
комендації для розвитку територій в Україні з огляду на нові під-
ходи до нормативного, інституційного та фінансового регулювання.
На необхідності врахування в Україні європейського підходу
до територіального поділу та Номенклатури територіальних оди-
ниць для цілей статистики NUTS неодноразово наголошували укра-
їнські науковці з Інституту економіки промисловості НАНУ. Відпо-
відність рівнів NUTS у Європейському Союзі та необхідного в Ук-
раїні наведено у табл. 1.
Отже, кореляційна тотожність з польським територіальним
АТУ, дає Україні можливість врахувати позитивні наслідки на ос-
нові закордонного досвіду. З огляду на те, що стартові позиці
Польщі та України практично ідентичні, а територіальний поділ –
15
аналогічний, то необхідним є й урахування досвіду бюджетно-
податкового реформування.
Таблиця 1
Адміністративна відповідність рівнів
Рівень у відповідності
до номенклатури
NUTS
Чисель-
ність насе-
лення
Адміністративний
поділ Польщі
Аналог України
NUTS-1 3-7 млн
осіб
Макрорегіони Економічний
район
NUTS-2 800 тис. –
3 млн осіб
Воєводства
(wojewodztwo)
Область
NUTS-3 150 тис. –
800 тис.
осіб
Повіти (powiat),
включаючи міста,
що мають статус
міських повітів
Субрегіональний
рівень (сільські та
міські райони)
LAU (NUTS 4-5) до 150
тис. осіб
Гміни (gmina) Громади
Джерело: складено автором.
Синхронним та необхідним процесом для переформатування
АТУ повинна бути реформа фіскальної децентралізації, але водно-
час вона повинна супроводжуватися наданням фінансового забез-
печення з відповідних джерел для забезпечення соціального пакету
громадянам. Власні податкові надходження у новій системі терито-
ріальної організації влади в України можуть стати основою для по-
будови моделі результативної бюджетної децентралізації. Так, на
основі співвідношення між категоріями доходів (табл. 2) у адмі-
ністративному поділі Польщі, є можливість запропонувати власне
бачення побудови національної системи бюджетно-податкового
розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та меха-
нізмів.
Таблиця 2
Співвідношення між категоріями доходів
адміністративних одиниць у Польщі [10]
Одиниця Гміна Повіт Воєводство
Власні доходи 33,7 15,4 8
ПДФО та ПДП 22,2 18,2 33,9
Загальні дотації 24,8 42,4 11,6
Цільові субвенції 19,3 24 46,5
Фонди ЄС 5,6 3,4 30,3
16
Взагалі, досліджуючи системне стратегування економічного
розвитку просторових утворень, слід безперечно враховувати пара-
дигму циклічних техніко-економічних коливань. Так, якісне страте-
гування економічного розвитку держави повинно мати на меті зба-
лансований по ресурсах та строках поетапний план досягнення
масштабної мети на основі класичних теоретичних доробок.
Наприклад, факти суспільно-політичного життя протягом
тривалого історичного розвитку свідчать, що на підвищувальній
хвилі кондратьєвського циклу відбуваються соціально-політичні
катаклізми (війни та революції), а на понижувальній хвилі – «ви-
бух» та розквіт культури.
Масштабний вплив швидкоплинної політичної кон'юнктури в
нашій державі призводить до того, що теоретичне стратегування,
нажаль, не завжди має практичне впровадження. В той же час,
враховуючи, часові терміни техніко-економічних циклів Кондрать-
єва, слід зазначити наступне: під час підвищувальної хвилі відрізка
великого за терміном циклу, коли спостерігаються глибокі зміни в
умовах економічного життя суспільства, значні технологічні вина-
ходи, але й найбільша кількість соціальних потрясінь, необхідно ви-
користовувати ті рушійні сили, які формуються як раз у період
нисхідної активності попередньої спадаючої економічної хвилі.
Концепт регіонального економічного стратегування перед-
бачає, що саме за період 25-30 років напів-циклу низхідної хвилі на
базовому рівні місцевого самоврядування в Україні, а саме, на рівні
громад, територіальна спільнота має напрацювати для власного
стратегічного розвитку такі сценарії випереджаючого розвитку,
які можна було б реалізувати на наступному напів-циклі (проміжок
25-30 років наступної висхідної хвилі).
Такий перебіг стане запобіжником процесів зміни політичної
кон’юнктури, а з огляду на те, що філософією реформи децентралі-
зації, на низовий базовий рівень громади в України передано мак-
симум повноважень власного розвитку та фінансування, то втілити
його в життя можливо. Саме в країнах, де розвинуті демократичні
механізми формування та реалізації політики працюють, управ-
ління державою та регіонами є ефективним (Польща, Угорщина,
Словаччина, Литва). Економічно сильним країнам притаманна від-
сутність механізмів участі громадян у формуванні та реалізації по-
літики, а також, заангажованість швидкою зміною політичних еліт.
То ж слід наділити громади реальною самостійністю місцевого са-
моврядування у питаннях стратегування розвитку власних терито-
рій терміном 25-30 років.
17
Щодо стратегії технологічного ривку, то завданням довго-
строкових стратегій на всіх рівнях управління країни є чітке визна-
чення технологічних напрямків (галузей), де можливе конкуренто-
здатне лідерство в утриманні існуючих та відкритті й заповненні
нових ринків тобто, смарт (розумної) – спеціалізації. Бюджетна де-
централізація у новій моделі зв’язку між центром та регіонами Ук-
раїни є одним з ключових чинників раціональності розподілу та ви-
користання бюджету, а також, високої ефективності надання сус-
пільних послуг.
Субрегіональний рівень, як новий для територіального поділу
влади в Україні, буде заслуговувати окремої уваги, до того ж в умо-
вах формування багаторівневої економіки він сам стає багаторівне-
вою структурою. В той же час, постають питання оптимального
розподілу бюджетних коштів між суб’єктами бюджетного процесу
всередині району , причому воно повинно бути збалансованим та
відповідати нормативно-законодавчій базі, іншими словами, чин-
ного та результативного фінансового забезпечення місцевого само-
врядування в умовах бюджетної децентралізації.
Але, крім об’єктивних позитивних аспектів децентралізації,
впровадження фіскальної децентралізації неможливе без потенцій-
них ризиків та недоліків. Наприклад, обмеженість податків на ни-
зовому рівні, створення інших місцевих доходів – тільки через са-
мооподакування, у Польщі – це референдум. Тому вкрай важливе їх
розуміння, щоб визначити необхідні гарантії та, за потреби, розро-
бити превентивні заходи (табл. 3).
Таблиця 3
Переваги та загрози бюджетної децентралізації
Переваги Загрози
БД може збільшувати алокативну і ви-
робничу ефективність надання суспіль-
них благ [MartinezVazquez, McNab,
2003; Thiessen, 2003]:
- алокативна ефективність.: нижні рів-
ні управління можуть підвищити добро-
бут резидентів за рахунок задоволення їх
індивідуальних переваг (preference
matching);
- виробнича ефективність: суспільні
блага можуть проводитися з меншими
витратами.
1. Макроекономічна стабілізація
і перерозподіл доходів стають
важко виконуваними.
2. Зайва горизонтальна конкуре-
нція може збільшувати нерів-
ність між регіонами (муніципалі-
тетами) і бюджетний дисбаланс.
3. Збільшуються між-територіа-
льні зовнішні ефекти.
4. Відсутність економії від масш-
табу при децентралізованому на-
данні суспільних благ.
18
Переваги Загрози
БД стимулює горизонтальну і вертика-
льну бюджетну конкуренцію, що може
зменшити розмір суспільного сектору,
обмежити негативні стимули держави
[Brennan, Buchanan, 1980; Oates, 1999] та
суттєво покращити якість та рівень сус-
пільних благ.
5. Якість компетенцій держслуж-
бовців на нижніх рівнях управ-
ління викликає питання.
6. У разі призначення, а не об-
рання місцевих чиновників, їх пі-
дзвітність зменшується, що може
призвести до опортуністичної
поведінки та зростання корупції БД створює можливість використову-
вати окремі регіони і муніципалітети в
якості «лабораторій» для економічних
експериментів [Oates, 1999]
На думку європейських вчених, ефективну БД детермінує
тріада факторів (рис. 1).
Рис. 1. Основні детермінанти бюджетної децентралізації [11]
Зміцнення спроможності громади дієвим чином впливати на
суттєві характеристики якості свого життя – основа сталого роз-
витку громади на засадах інклюзивності. В той же час, в Україні,
нажаль, неофіційно реформа АТУ звелася до цілей укрупнення рай-
онів та населених пунктів, зменшення адміністративно-територіа-
льних одиниць, до передачі на баланс місцевих органів влади всієї
соціальної сфери, наприклад, медицини та освіти[12]. Але з утво-
ренням великих районів можна позбутися міжрайонних та надрай-
онних утворень.
Важливість місцевого самоврядування у політичній системі
будь-якого суспільства визначається тим, що це найбільш близька
до населення гілка влади. Водночас, ефективна система організації
міжбюджетних відносин повинна ґрунтуватися на чіткому розме-
жуванні прибуткових і видаткових повноважень, гарантувати, що
всі рівні уряду наділені достатніми джерелами доходів, або повно-
19
важеннями щодо їх знаходження для виконання покладених на них
функцій.
Отже, існує низка проблем, які потрібно вирішити для того,
щоб реформа була остаточно завершена. Адже неврегульована
спектр нагальних для вирішення питань робить кроки реформу-
вання незавершеними та значно знижує мотивацію на місцях.
Політична проблематика. Відсутність дієвого інструмента-
рію публічного владного управління провокує перманентні кризові
явища. В процесі реформування влади в Україні не один рік стоїть
питання ефективності управлінської сфери, однією зі складових
якого є реформа децентралізації. Однак, на даний момент реформа
децентралізації відбувається без Конституційного оформлення. Ко-
лізія реформи АТУ призвела до того, що менше третьої частини ад-
міністративно-територіальних утворень об'єдналися в ОТГ. Причи-
ною цьому – низка ризиків адміністративного та комунікативного
напрямів.
Фактично об’єднання територіальних громад відбулося адмі-
ністративним шляхом. При цьому було надано право ОДА, їх гла-
вам, формувати і подавати КМУ відповідні перспективні, регіо-
нальні плани, або плани регіонального розвитку, попередньо забра-
вши це право у обласних рад. І таким чином адміністративно об'єд-
нати майже 90% територіальних громад, всупереч ст.140 Конститу-
ції. До того ж замість того, щоб прийняти зміну кількості районів в
адміністративно-територіальний устрій країни Законом, парламент
схвалив таке рішення Постановою [13].
Концепція розвитку місцевого самоврядування і децентралі-
зації влади передбачала демократичні засади, але за об’єктивних
причин, процес об'єднання територіальних громад відбувався в умо-
вах відсутності законів про місцевий референдум, інших можливо-
стей демократії на місцях. Отже, адміністративний характер прове-
дення об'єднання територіальних громад спричиняє прецеденти
Конституційної та загальнодемократичної легітимності, у першу
чергу, щодо принципів добровільності місцевого самоврядування.
Проблемні питання законодавчого унормування нових райо-
нів. Ухвалення законопроєкту №4298 «Про місцеві державні адмі-
ністрації» має стати провідною ланкою у низці перетворень терито-
ріальної організації влади, адже, від прийняття вказаного доку-
менту залежить становлення як місцевого самоврядування, так
і державної влади, проведення змін у секторальних законах, рефор-
мування місцевого самоврядування.
20
Слід зазначити необхідність запровадження законодавчого
регулювання у сфері АТУ в Україні. Наприклад, Кабінет Міністрів
України розробив та передав до ВРУ законопроєкт №4664 [14], по-
ложення якого дещо нівелюють проведення адміністративно-тери-
торіальної реформи. Зокрема, стає неоднозначним визначення міст,
сел та селищ як адміністративно-територіальних одиниць з огляду
на довільне трактування норми статті 133 Конституції України, та
фактичне визначення громади виключно як адміністративно-тери-
торіальної одиниці у концепції реформа 2015–2020 років.
У такій ситуації рішення Конституційного суду стало вирі-
шальним: він зобов’язав законодавця прямо вказати, що є адмініст-
ративно-територіальними одиницями. Аде, нормотворча колізія
складається ще й тому, що міста, села селища є містобудівними ка-
тегоріями і відповідне законодавство щодо їхнього формування них
обмежується територією забудови. Але ж принцип неперервності
публічної влади як державної, так і місцевого самоврядування, ви-
значає, що межі адміністративної одиниці збігаються з межами ін-
шої адміністративно-територіальної одиниці цього ж рівня.
А присутність специфічних типів поселень (хутори, дачні ма-
сиви, військові містечка) лише обтяжує просторове планування у
системі нового АТУ. Значною різницею їх та інших населених пун-
ктів є те, що обов’язково в них створюються соціальні об’єкти, що
надають послуги через самоорганізацію населення (церква), органи
місцевого самоврядування (клуби, школи, амбулаторії), терито-
ріальні підрозділи органів виконавчої влади (поліцейські пункти).
В той же час, інші містобудівні одиниці (військові містечки, хутори,
дачні масиви) формуються без зобов’язань соціального характеру
та містять лише містобудівний елемент.
Ухвалений у жовтні 2021 року до повторного читання, зако-
нопроєкт № 4664 надає наступні можливості визначення концепту-
альних засад формування ефективного АТУ та врегулювання аспе-
ктів визначення адміністративно-територіальних одиниць і адмін-
терустрою. Задля результативного вирішення питання, вважаємо за
доцільне запропонувати замінити назву законопроєкту на наступну:
«Про територіальний устрій». Тоді виконання конституційної
норми статті 92, відповідно до якої територіальний устрій встанов-
люється саме Законом, стане доречним та можливим.
Ще одним принциповим аспектом стає наявність чинних під-
став для змін АТУ. Так, нелогічною, але наявною стала ситуація,
коли для отримання послуг для своєї громади мешканці мають про-
їжджати центр іншої. Але, відповідно до принципу спроможності,
21
органи місцевого самоврядування виконують виключно встанов-
лені законом повноваження. Інші умови спроможності повинні бути
вироблені Урядом. Важливими є також показники доступності та
ефективності. І, нарешті, підставою для змін в АТУ є вимоги дер-
жавної безпеки.
Фінансово-бюджетна проблематика нового просторового
поділу. Європейський досвід доводить, що результативне вирішен-
ня проблем територіальних громад може бути виключно на місце-
вому рівні. Розвинуте громадянське суспільство й демократія, несу-
місні з тоталітарним режимом, є базисом сильного місцевого само-
врядування.
Принципово новий механізм бюджетного регулювання із го-
ризонтальним вирівнюванням податкоспроможності територій за-
лежно від рівня надходжень на одного мешканця змінило систему
тотального збалансування всіх місцевих бюджетів. А делеговані на
місцевий рівень повноваження мають бути забезпечені відповідним
ресурсом для їх якісного виконання. Об’єднані громади ці повно-
важення та ресурси здобули. В той же час, подальшого вирішення
потребує питання фінансово-бюджетних інструментів процесу де-
централізації для модернізації економіки та сталого розвитку Укра-
їни в умовах децентралізації. Зокрема, на субрегіональному рівні.
Адже, укрупнені райони є певними проміжними субрегіональними
структурами із відсутністю прямих зв’язків з держбюджетом та
крайнім браком коштів навіть на власні повноваження (рис. 2).
Рис. 2. Структурна схема територіальної організації влади
Джерело: складено автором.
22
Необхідність району безумовна, адже є низка функцій, яку
громада не в змозі виконати, тому потенціально порушується соці-
альна справедливість.
У нових районах райради попереднього зразка ліквідовані, а
РДА будуть реорганізовані для представництва префектів. Наслідки
реформування на рівні ОТГ та районів наведено нижче (рис. 3).
Рис. 3. Наслідки трансформації субрегіонального рівня
та рівня громади
Джерело: складено автором.
Першими помітними результатами такої трансформації стали
доходи місцевих бюджетів, які демонструють позитивну динаміку:
із отриманих у 2014 році 80,2 млрд грн за шість років власні над-
ходження до загального фонду місцевих бюджетів збільшилися на
209,9 млрд грн і склали в 2020 році 290,1 млрд грн. Загалом надхо-
дження по загальному і спеціальному фондах за цей період збіль-
шились на 210,2 млрд грн, що є реальним інструментом впливу на
результату та відповідно отримання довіри громадян (рис. 4).
При тому питома вага динаміки загального та спеціального
фонду у структурі державного бюджету продемонстрована на
рис. 5.
Акцентами проведених трансформаційних перетворень ви-
значено: розширення прав органів публічної влади, надання їм пов-
ної бюджетної самостійності та повноважень щодо здійснення ви-
датків. Місцева влада отримала стимул та реальні важелі у локаль-
ній боротьбі з нелегальним виробництвом та обігом підакцизних то-
варів для наповнення власних бюджетів.
У той же час, скорочується частка трансфертів з державного
бюджету із збільшенням надходжень до загального фонду місцевих
23
бюджетів. Важливо в умовах бюджетної децентралізації проаналі-
зувати обсяги надходжень до місцевих бюджетів за видами (табл. 4)
[15].
Рис. 4. Аналіз динаміки та структури надходжень
до місцевих бюджетів [15]
Рис. 5. Питома вага загального та спеціального фонду
у загальному обсязі місцевих бюджетів [15]
Таким чином, протягом 2014–2020 років доходи місцевих
бюджетів збільшились вдвічі. Структурно, у доходах місцевих бю-
джетів традиційно за період 2014–2019 років найбільша питома вага
була у офіційних трансфертів, частка яких становила 52,9 % у се-
редньому за ці роки. Неподаткові надходження коливалися за ро-
ками і в 2020 році становили 22,5 млрд грн, що в порівнянні з
2014 роком збільшились у 1,8 раза.
101,1
120,5
170,6
229,5
263,5
300,2 311,3
80,2
101,6
146,6
192,7
234,1
275,2 290,1
20,9 18,9 24 36,8 29,4 25
21,2
0
50
100
150
200
250
300
350
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Всього, млрд. грн.
в т.ч. загальний фонд
спеціальний фонд
79,3
84,3 85,9 84
88,8 91,7 93,2
20,7
15,7 14,1 16
11,2 8,3 6,8
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
загальний фонд
спеціальний фонд
24
Таблиця 4
Динаміка обсягів надходжень місцевих бюджетів
за видами надходжень у 2014-2020 роках, млрд грн
Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Податкові над-
ходження 75,3 98,2 146,9 201 231,8 270,5 285,6
Неподаткові
надходження 12,3 20,2 21,7 26 29,2 26,8 22,5
Доходи від опе-
рацій з капта-
лом 1,1 1,7 1,5 1,9 1,8 2,9 3,2
Цільові фонди 0,4 0,4 0,5 0,6 0,7 0,6 0,6
Офіційні транс-
ферти 130,6 174 195,4 272,6 298,9 260,3 160,2
Всього 231,7 294,5 366 502,1 562,4 560,5 471,5
Інституційна проблематика нового просторового поділу.
Реальний стан фінансового забезпечення органів місцевого само-
врядування на виконання функцій і завдань у межах власної компе-
тенції та реалізації доручених повноважень є надзвичайно склад-
ним. Нагальною проблемою на рівні району є крайній брак коштів
навіть на здійснення власних повноважень (оплата комунальних
платежів, заробітна плата, виконування адміністративних послуг
тощо).
Шляхи вирішення – разові субвенції з державного бюджету,
або трансферти на райраду з облради. В той же час, вважаємо за до-
цільне запропонувати для досягнення позитивного ефекту організа-
ції роботи органів державної влади на усіх рівнях територіальної
організації влади, використання можливості застосування пози-
тивного ефекту зовнішніх екстерналій. Коли ефективна робота ор-
гану публічної влади досягається від синергії роботи двох суб’єктів,
з характерними функціями та спектром прав і повноважень.
Ілюстративний ефект даного аспекту просторової організації
влади демонструє низка закордонних країн, в яких органи місце-
вого самоврядування мають повноваження утворювати поза-
бюджетні фінансові фонди, які мають цільовий характер і створю-
ються з метою вирішення конкретних економічних та соціальних
проблем. Місцеві громади можуть утворювати страхові, резервні,
гарантійні та амортизаційні фонди.
За своїм статусом регіональний небюджетній фонд є, як пра-
вило, трастом, який, крім того, включає до свого складу інвести-
ційну корпорацію. Трастовий характер фондів дозволяє збільшувати
сконцентрований у них капітал.
25
Окрім того, створюються муніципальні амортизаційні фонди
для досягнення мети фінансування інвестицій. Такі фонди форму-
ються за рахунок амортизаційних відрахувань муніципальних під-
приємств і є організаційною формою концентрації фінансових ре-
сурсів для оновлення обладнання в муніципальному секторі еконо-
міки (табл. 5).
Таблиця 5
Приклади функціонування бюджетних та позабюджетних
фондів розвитку територій у закордонних країнах [16]
Країна Сутність реформи
Польща Законодавство про територіальне самоврядування Республіки
Польща не передбачає права гмін на створення позабюджет-
них фондів. Але на рівні воєводств функціонують позабюд-
жетні фонди охорони навколишнього середовища
Франція За рахунок власних субсидій, комуни у Франції можуть брати
участь у створенні гарантійних фондів, які створюються при
кредитних установах кредитних установах та надають гарантії
з кредитів підприємствам, створеним наново
Норвегія, Ка-
нада, США,
країни Близь-
кого Сходу
Кошти регіональних цільових фондів формуються за рахунок
частини доходу від реалізації мінерально-сировинних ресурсів,
рентних доходів. Кошти, що накопичені таким чином, дозволя-
ють компенсувати втрати регіонів з причини вичерпання запа-
сів ресурсної бази. Ці кошти є джерелом фінансових ресурсів
для диверсифікації економіки добувних регіонів; створення но-
вих робочих місць; розвитку соціальної сфери
Російська Фе-
дерація
У 2018 році до Бюджетного кодексу Російської Федерації були
внесені зміни, що передбачають створення в структурі федера-
льного бюджету Фонду розвитку. Відповідно до внесених до
Бюджетного кодексу змін під Фондом розвитку розумілася
частина коштів федерального бюджету, яка повинна була бути
джерелом формування бюджетних асигнувань на фінансове за-
безпечення заходів державних програм та проєктів
Враховуючи закордонний досвід, а також, задля реалізації
ефективного стратегування економічного розвитку, реального вті-
лення в життя заходів стратегічного рівня, пропонується створення
мережі Фондів регіонального розвитку (фонди розвитку виробниц-
тва, науково-технічного розвитку та інновацій, соціального та
екологічного розвитку), з інвестиційними Корпораціями виперед-
жаючого розвитку, з одночасним внесенням змін до відповідної но-
рмативної бази. Таким чином соціально-економічну матрицю що
забезпечить збалансований розвиток старих, або базових, та нових
інститутів влади, яка створить передумови для відновлення дієвості
26
державної регуляторної політики у регіональній сфері та, врешті
решт, призведе до оздоровлення інституціонального середовища в
Україні, можна представити у рис. 6.
Механізм наповнення Фондів, у тому числі, на рівні району, –
відсоткові надходження з бюджетів відповідних територіальних
одиниць за комплексно-прогресивною ставкою. Тобто у регіоні/
районі/громаді мають бути наявні стимули до збільшення показни-
ків економічного розвитку та перешкоджання тінізації економіки
для забезпечення більших показників надходжень у Фонди роз-
витку, і відповідно, фінансування проєктів.
Наразі, місцеві бюджети мають два реальних джерела форму-
вання фінансового розвитку: переважною більшістю це бюджет (у
тому числі, з механізмом горизонтального вирівнювання) та Дер-
жавний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Але, фінансування
проєктів з ДФРР відбувається відповідно до певних критеріальних
показників відбору, які не завжди відповідають інтересам гро-
мади. У той же час, пропоновані Фонди як інструменти забезпе-
чення діяльності Корпорацій, на кожному просторовому рівні да-
дуть змогу відповідній громаді вирішувати нагальні проблеми саме
цієї території відповідно з власних ресурсів.
Слід зазначити, що намагання використовувати відсотки від
податкових надходжень для подібних потреб вже відбувалися, але
так і не мали нормативного закріплення у Бюджетному та Податко-
вому Кодексах.
Враховуючи закордонний, зокрема, польський досвід, а
також, кореляцію АТУ України з моделлю Польщі, можна зазна-
чити можливість передбачення:
внесення змін до Закону України «Про засади державної ре-
гіональної політики», де правове регулювання відповідних бюд-
жетних фондів було б складовою бюджетів відповідних рівнів, а в
перехідних положеннях до закону містились зміни до Бюджетного
кодексу України, зокрема щодо вказаних фондів, який є складовою
частиною спеціального фонду бюджетів відповідних рівнів та має
постійне багаторічне бюджетне призначення,
з урахуванням співвідношення між категоріями доходів адмі-
ністративних одиниць, очевидним є той факт, що максимальною
для фінансування позабюджетних фондів може бути частка бюдже-
тів громад, середньою за розміром – місцевого та субрегіонального
рівня, нарешті, мінімальною – обласного рівня, відповідно до обся-
гів власних доходів та податкових надходжень.
27
Р
ис
. 6
. С
ис
т
ем
а
ін
ст
ит
ут
ів
с
пр
ия
нн
я
ре
гі
он
ал
ьн
ом
у
ро
зв
ит
ку
н
а
за
са
да
х
sm
ar
t-
сп
ец
іа
лі
за
ці
ї [
17
]
28
Слід зазначити, що:
1) пропоновані Фонди регіонального розвитку поєднують дві
тенденції – національну з отримання коштів для розвитку через
відповідну державну інституцію, та європейську – отримання фі-
нансування шляхом відповідного Фонду;
2) корпорація випереджаючого розвитку є інститутом фінан-
сового сприяння регіональному розвитку на засадах смарт-спеціа-
лізації та Корпорація може відігравати роль керуючої компанії,
управляти розвитком території, на якій установлено особливий ре-
жим здійснення підприємницької діяльності.
І в цьому сенсі, у якості законодавчої ініціативи, на початку
роботи ВРУ IX скликання, депутатською групою було зареєстро-
вано законопроєкт «Про створення та функціонування вільної еко-
номічної зони «Донбас» (№1093). Ініціатива передбачала пільговий
режим оподаткування (з 0-ю ставкою) прибутку окремих новоство-
рених підприємств; пільговий режим сплати єдиного внеску (з 0-ю
ставкою) платниками, які перебувають на обліку в органах доходів
і зборів, розташованих на території вільної економічної зони «Дон-
бас» тощо. Разом з цим законопроєктом, нардепи подали зміни до
Податкового, Митного і Бюджетного кодексів. Весь цей пакет пар-
ламент ще не розглядав (пропозиції наведено у Додатку 2).
Планований ефект від діяльності Корпорації наочно демонст-
рує економетричний ефект з прикладу Е. Малінво, коли прово-
диться управління змінами у рівні інвестицій в залежності від при-
бутку, причому отримується кейнсіанський результат – стійка рів-
новага в умовах економічних негараздів.
Задля унормування системного стратегування економічного
розвитку просторових утворень, а також питань законодавчого вре-
гулювання актуальних питань у сфері АТУ, пропонується рекомен-
дувати Комітету ВРУ з питань організації державної влади, міс-
цевого самоврядування, регіонального розвитку та містобуду-
вання:
– ініціювати створення міжвідомчого дорадчого органу фор-
мату Ради регіонального розвитку, поновити посаду віце-прем’єр-
міністра з питань децентралізації, до повноважень якого буде вхо-
дити вплив на рішення інших міністерств щодо децентралізації;
– у законопроєкті №4664 визначити не тільки порядок ініцію-
вання змін в АТУ, а й порядок введення в дію відповідних рішень,
питання правонаступництва, порядку передачі бюджетних установ,
інші особливості дій органів виконавчої влади та місцевого само-
врядування, яких стосуються ці зміни;
29
– встановити чітке регулювання поняття меж адміністра-
тивно-територіальних одиниць та порядку їх встановлення,
– ініціювати організацію процесу встановлення територіаль-
них меж громад, як базових адміністративно-територіальних оди-
ниць, Верховною Радою, за поданням Кабінету Міністрів. Коорди-
нувати проведення таких погоджень має представник держави в
особі районної державної адміністрації.
Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінте-
грації окупованих територій, нац. меншин і міжнаціональних від-
носин слід рекомендувати ініціювати створення інформаційної
платформи, на якій координуватимуться дії відповідних міністерств
стосовно регіонального розвитку та причетних інституціональних
структур з провідною роллю Міністерства з розвитку громад та те-
риторій (Мінрегіон).
Для нейтралізації ризиків, а також, підвищення ефективності
роботи органів влади субрегіонального рівня пропонується про-
вести низку інституційних та нормативних нововведень, а саме:
Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань
бюджету сприяти прийняттю законопроєкту №1093 від 29.08.2019
у якості Закону України.
Рекомендувати Комітету ВРУ з питань прав людини, деоку-
пації та реінтеграції окупованих територій, нац. меншин і міжнаці-
ональних відносин розглянути можливість внесення зміни до дію-
чої нормативної бази (вищенаведених Законі України) стосовно ви-
знання Корпорації випереджаючого розвитку як зовнішнього та
внутрішнього інвестора з правами та компетенціями інвестиційної
корпорації (див. Додаток 1).
Рекомендувати Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової
та митної політики, Комітету ВРУ з питань бюджету розглянути
можливість ініціювати внесення змін до Бюджетного та Податко-
вого кодексу України, зокрема:
розмежування видатків сільських, селищних, міських, район-
них та обласних бюджетів на власні і делеговані; дохідні та видат-
кові повноваження між ОМС та ОВВ за принципом субсидіарності,
скасування спрямування надходжень від ПДФО до районних
бюджетів та виключити районний рівень з системи горизонтального
вирівнювання податкоспроможності,
виключення з БКУ поняття «зведений бюджет району» і під-
силення цим самостійності бюджетів місцевого самоврядування.
Рекомендувати Міністерству з розвитку громад та тери-
торій розглянути можливість організації:
30
приведення діяльності усіх органів місцевої виконавчої влади
у відповідність до нового районування (просторового поділу),
підтримки інституційно та методично знову створених гро-
мад,
створення стратегій розвитку громад, сприяння громадам у
підготовці проєктів розвитку інфраструктури, в першу чергу –
центрів надання адміністративних послуг,
у разі прийняття змін до Конституції, переформатування міс-
цевих державних адміністрацій на органи префектурного типу,
зміни на рівні районних та обласних рад, створення нової системи
нагляду за законністю рішень ОМС.
Таким чином, реформа децентралізації має бути синхронізо-
вана з новою регіональною політикою та трансформацією всієї ре-
гіональної структури, а також, гарантувати соціальну справедли-
вість та власну легітимність. Потенціально можливий на новому ре-
гіональному рівні розрив між наведеними процесами може спрово-
кувати стихійне волевиявлення. Фактично, передача ресурсів на рі-
вень громад відбулася, і нові райони вже можуть лобіювати свої
інтереси аж до перегляду рішень держави, тим самим повноцінно
організовувати на власний ефективний розвиток.
Література
1. Болдирєв С. В., Цувіна А. А. Децентралізація державної влади як одна з
умов побудови ефективної системи територіальної організації влади в Україні.
Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
Сер. : Юридичні науки. 2019. Т. 30(69). № 6. С. 35-39.
2. Жаліло Я. А. Децентралізація влади як інституційний чинник системної
трансформації економіки. Вісник соціально-економічних досліджень. 2019. № 1
(69). С. 69-82.
3. Загурська-Антонюк В. Ф. Сучасні тенденції децентралізації державної
влади та їх реалізація в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток.
2019. № 2.
4. Раменська С. Є., Хороших В. В., Радченко Г. А. Поєднання децентраліза-
ції влади в Україні і маркетингу територій. Проблеми системного підходу в еконо-
міці. 2020. Вип. 2. С. 74-79. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2020-2-12.
5. Савенко І. І., Седікова І. О. Децентралізація влади, як інноваційний век-
тор вдосконалення публічного управління в Україні. Економіка харчової промис-
ловості. 2020. Т. 12. Вип. 1. С. 101- 108.
6. Модернізація економіки промислових регіонів України в умовах децент-
ралізації управління: монография / О.І. Амоша, Ю.М. Харазішвілі, В.І. Ляшенко та
ін. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 300 с.
7. Вишневський О. С. Проблеми стратегічного управління соціально-еко-
номічним розвитком України з урахуванням процесів децентралізації. Вісник еко-
номічної науки України. 2016. № 1. С. 14-22.
31
Додаток 1
Порівняльна таблиця щодо внесення змін до Закону
від 06.07.2012 №5178-VI «Про депозитарну систему України»
(у чинній редакції від 05.08.2021)
Чинна редакція Запропонована редакція
Пункт відсутній Ввести в редакцію законопроєкту ст. 113 Корпора-
ція випереджаючого розвитку – суб’єкт господарсь-
кої діяльності, фінансово-інвестиційну корпорати-
вну юридичну особу, засновниками якої можуть
бути резиденти або нерезиденти України, яка відпо-
відає встановленим Національним регулятором ви-
могам та відповідно до законодавства держави, в
якій її зареєстровано, має право надавати своїм клі-
єнтам послуги фінансового та адміністративного ха-
рактеру, сприяти реалізації фінансових та адмініст-
ративних умов для функціонування та розвитку ор-
ганів влади субрегіонального (районного) рівня в
Україні
Додаток 2
Порівняльна таблиця щодо внесення змін до проєкту
Закону України від 29.08.2019 №1093 «Про створення
та функціонування вільної економічної зони «Донбас»
Чинна редакція Запропонована редакція
Пункт відсутній Ст. 3.2: «В рамках здійснення особливого право-
вого та інвестиційного режиму на території вільної
економічної зони «Донбас», передбачити функціо-
нування Корпорацій випереджаючого розвитку як
фінансової юридичної установи з правами та компе-
тенціями підприємства на виконання інших видів ді-
яльності, які непритаманні райраді, які мають кінце-
вою метою отримання прибутку та фінансове забез-
печення роботи органів влади субрегіонального
(районного) рівня»
32
8. Хандій О. О. Сучасний стан та особливості децентралізації влади в
Україні. Економіка та право. Сер. : Економіка. 2016. № 2. С. 137-145.
9. Драчук Ю. З. Засади державної регіональної політики в умовах децент-
ралізації управління. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету
імені Івана Огієнка. Сер. : Економічні науки. 2016. Вип. 11. С. 407-413.
10. Польща. Структурні реформи – місцеві і регіональні фінанси. URL:
https://www.2.auc.org.ua/sites/default/files/local_finance_poland_ukr.pdf.
11. The Council of European Municipalities and Regions (CEMR). URL:
https://www.ccre.org/.
12. Експертна дискусія «Розрив між селом і містом. Згуртованість суспіль-
ства». URL: https://www.csi.org.ua/news/rozryv-mizh-selom-i-mistom-ta-zgurtovanist-
suspilstva-anatolij-tkachuk/.
13. Про утворення та ліквідацію районів: Постанова Верховної Ради Укра-
їни від 17.07.2020 р. №807-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-
20#Text.
14. Проект Закону про порядок вирішення питань адміністративно-терито-
ріального устрою України від 28.01.2021 р. №4664. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/
pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70936.
15. Доходи Державного бюджету України у 2021 році. URL: https://index.
minfin.com.ua/ua/finance/budget/gov/income/.
16. Общественные фонды завоевывают уважение и влияние на большей ча-
сти Европы. URL: https://www.mott.org/news/articles/community-foundations-gain-
ing-respect-influence-throughout-much-of-europe/.
17. Інноваційне Придніпров’я: гра на випередження: монографія / О.І.
Амоша, Ю.С. Залознова, С.В. Іванов , В.І. Ляшенко, І.Ю. Підоричева та ін.; за заг.
ред. В.І. Ляшенка (заг. ред.) / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, Дніпро,
2021. 286 с.
18. Соціальні ресурси децентралізації управління: механізми мобілізації та
ефективного використання / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк, В.П. Виш-
невський та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 480 с.
19. Міністерство розвитку громад та територій: Офіційний сайт. URL:
https://www.minregion.gov.ua/.
References
1. Boldyriev, S. V., Tsuvina, A. A. (2019). Detsentralizatsiia derzhavnoi vlady
yak odna z umov pobudovy efektyvnoi systemy terytorialnoi orhanizatsii vlady v Ukraini
[Decentralization of state power as one of the conditions for building an effective system
of territorial organization of power in Ukraine]. Vcheni zapysky Tavriiskoho
natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Ser. : Yurydychni nauky – Scholarly
notes of V. I. Vernadsky Tavri National University. Ser.: Legal sciences, Vol. 30(69),
No. 6, рр. 35-39. DOI: https://doi.org/10.32838/2707-0581/2019.6/07 [in Ukrainian].
2. Zhalilo, Ya. A. (2019). Detsentralizatsiia vlady yak instytutsiinyi chynnyk
systemnoi transformatsii ekonomiky [Decentralization of power as an institutional factor
in the systemic transformation of the economy]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh
doslidzhen – Herald of socio-economic research, 1 (69), рр. 69-82. DOI:
https://doi.org/10.33987/vsed.1(69).2019.69-82 [in Ukrainian].
3. Zahurska-Antoniuk, V. F. (2019). Suchasni tendentsii detsentralizatsii
derzhavnoi vlady ta yikh realizatsiia v Ukraini [Modern trends of decentralization of state
power and their implementation in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta
33
rozvytok – Public administration: improvement and development, 2. DOI:
https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.2.24 [in Ukrainian].
4. Ramenska, S. Ye., Khoroshykh, V. V., Radchenko, H. A. (2020). Poiednannia
detsentralizatsii vlady v Ukraini i marketynhu terytorii [Combination of decentralization
of power in Ukraine and marketing of territories]. Problemy systemnoho pidkhodu v
ekonomitsi – Problems of the systemic approach in economics, Issue 2, рр. 74-79. DOI:
https://doi.org/10.32782/2520-2200/2020-2-12 [in Ukrainian].
5. Savenko, I. I., Sedikova, I. O. (2020). Detsentralizatsiia vlady, yak
innovatsiinyi vektor vdoskonalennia publichnoho upravlinnia v Ukraini [Decentraliza-
tion of power as an innovative vector for improving public administration in Ukraine].
Ekonomika kharchovoi promyslovosti – Economics of the food industry, Vol. 12, Issue 1,
рр. 101-108. DOI: https://doi.org/10.15673/fie.v12i1.1674 [in Ukrainian].
6. Amosha, O.I., Kharazishvili, Yu.M., Liashenko, V.I. et al. (2018).
Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii
upravlinnia [Modernization of the economy of industrial regions of Ukraine in conditions
of decentralization of management]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 300 р. [in Ukrainian].
7. Vyshnevskyi, O. S. (2016). Problemy stratehichnoho upravlinnia sotsialno-
ekonomichnym rozvytkom Ukrainy z urakhuvanniam protsesiv detsentralizatsii [Prob-
lems of strategic management of socio-economic development of Ukraine taking into
account decentralization processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 14-22
[in Ukrainian].
8. Khandii, O. O. (2016). Suchasnyi stan ta osoblyvosti detsentralizatsii vlady v
Ukraini [Current state and features of decentralization of power in Ukraine]. Ekonomika
ta pravo. Ser. : Ekonomika – Economy and law. Ser. : Economy, 2, рр. 137-145 [in
Ukrainian].
9. Drachuk, Yu. Z. (2016). Zasady derzhavnoi rehionalnoi polityky v umovakh
detsentralizatsii upravlinnia [Basics of state regional policy in conditions of
decentralization of management]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho
universytetu imeni Ivana Ohiienka. Ser. : Ekonomichni nauky – Bulletin of Kamianets-
Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Ser. : Economic sciences, Issue
11, рр. 407-413 [in Ukrainian].
10. Polshcha. Strukturni reformy – mistsevi i rehionalni finansy [Poland.
Structural reforms - local and regional finances]. Retrieved from https://www.2.auc.
org.ua/sites/default/files/local_finance_poland_ukr.pdf [in Ukrainian].
11. The Council of European Municipalities and Regions (CEMR). Retrieved
from https://www.ccre.org/.
12. Ekspertna dyskusiia «Rozryv mizh selom i mistom. Zghurtovanist
suspilstva» [Expert discussion "The gap between the village and the city. Cohesion of
society"]. Retrieved from https://www.csi.org.ua/news/rozryv-mizh-selom-i-mistom-ta-
zgurtovanist-suspilstva-anatolij-tkachuk/ [in Ukrainian].
13. Pro utvorennia ta likvidatsiiu raioniv: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy
vid 17.07.2020 r. №807-IX [On the formation and liquidation of districts: Resolution of
the Verkhovna Rada of Ukraine dated July 17, 2020 No. 807-IX]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text [in Ukrainian].
14. Proekt Zakonu pro poriadok vyrishennia pytan administratyvno-
terytorialnoho ustroiu Ukrainy vid 28.01.2021 r. №4664 [Draft Law on the procedure for
resolving issues of the administrative and territorial system of Ukraine dated January 28,
2021 No. 4664]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?
pf3511=70936 [in Ukrainian].
34
15. Dokhody Derzhavnoho biudzhetu Ukrainy u 2021 rotsi [Revenues of the
State Budget of Ukraine in 2021]. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/fi-
nance/budget/gov/income/ [in Ukrainian].
16. Obshchestvennyye fondy zavoyevyvayut uvazheniye i vliyaniye na bol'shey
chasti Yevropy [Public foundations gain respect and influence across much of Europe].
Retrieved from https://www.mott.org/news/articles/community-foundations-gaining-re-
spect-influence-throughout-much-of-europe/ [in Russian]
17. Amosha, O.I., Zaloznova, Yu.S., Ivanov, S.V., Liashenko, V.I., Pidorycheva,
I.Yu. et al. (2021). Innovatsiine Prydniprovia: hra na vyperedzhennia [Innovative
Prydniprovya: a game of anticipation]. Kyiv, Dnipro, ІІЕ of NAS of Ukraine. 286 р. [in
Ukrainian].
18. Novikova, O.F., Amosha, O.I., Antoniuk, V.P., Vyshnevskyi, V.P. et al.
(2018). Sotsialni resursy detsentralizatsii upravlinnia: mekhanizmy mobilizatsii ta
efektyvnoho vykorystannia [Social resources of management decentralization:
mechanisms of mobilization and effective use]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 480 р. [in
Ukrainian].
19. Ministerstvo rozvytku hromad ta terytorii [Ministry of Development of
Communities and Territories]. Retrieved from https://www.minregion.gov.ua/ [in
Ukrainian].
Надійшла до редакції 08.11.2021 р.
|