Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку

На основі поглибленого вивчення та узагальнення досліджень у руслі біхевіористичної концепції в економіці та їх практичних результатів, системно-аналітичного ситуативного пошуку і опрацювання методологічного і методичного підґрунтя формування економічного мислення та поведінки суб`єктів реального се...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Євдокименко, В.К., Кельбя, С.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:	Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186761
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку / В.К. Євдокименко, С.Г. Кельбя // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 51-71 . — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-186761
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1867612022-11-30T01:26:20Z Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку Євдокименко, В.К. Кельбя, С.Г. На основі поглибленого вивчення та узагальнення досліджень у руслі біхевіористичної концепції в економіці та їх практичних результатів, системно-аналітичного ситуативного пошуку і опрацювання методологічного і методичного підґрунтя формування економічного мислення та поведінки суб`єктів реального сектору економіки і практики прийняття ними рішень обґрунтовується необхідність впровадження в якості таких підвалин імперативів матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій. Запропоновано приклад покрокового плану відповідних першочергових практичних дій. Зокрема, шляхи створення в суспільстві інформаційно-комунікативної і ментально-психологічної атмосфери переходу від репресивно-фіскальної до підтримуючо-розвивальної парадигми; впровадження конвергентно-інтеграційної домінанти в економічне мислення кадрів усіх рівнів; регулювання за допомогою EMMiSoftComputing складу, пропорцій і співвідношення темпів розвитку ВЕД з метою максимізації ВДВ; формування ядер інвестиційно-інноваційно-технологічного прориву через створення спеціальних режимів інвестиційної діяльності та пріоритетного розвитку; перехід від дрейфу дескриптивно-дисипативних концепцій до синергічної орієнтації при формуванні й розвитку територіальних громад; приведення у відповідність до сучасного світоустрою і його викликів соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Обґрунтовано шестикроковий план корекції управління соціально економічним розвитком Чернівецької області. It has been proposed a methodological and methodical basis for identifying and implementing directions modification of the economic behaviour of subjects of the economy's the real sector and their decision-making practice based on the generalization of existing studies of behavioural economics, their practical results, a successive in-depth studying, additional research and system-analytical situational processing. It has been suggested step by step plan appropriate priority practical measures on this basis. In particular, these are ways to create in society an information-communicative and mental-psychological atmosphere of transition from repressive-fiscal to supportive-developmental paradigm; introduction of convergent-integration dominant in economic thinking of personnel of all levels; regulation by means of EMM and Soft Computing of structure, proportions and a ratio of rates of development of foreign economic activity for the purpose of maximization of airborne forces; formation of nuclei of investment-innovation-technological breakthrough through the creation of special regimes of investment activity and priority development; the transition from the drift of descriptive-dissipative concepts to synergistic orientation in the formation and development of territorial communities; bringing in line with the modern world order and its challenges of social communications and information activities. Reasonably six foot-pace plan of correction of management socially economic development of the Chernivtsi area. 2021 Article Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку / В.К. Євдокименко, С.Г. Кельбя // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 51-71 . — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.51-71 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186761 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	На основі поглибленого вивчення та узагальнення досліджень у руслі біхевіористичної концепції в економіці та їх практичних результатів, системно-аналітичного ситуативного пошуку і опрацювання методологічного і методичного підґрунтя формування економічного мислення та поведінки суб`єктів реального сектору економіки і практики прийняття ними рішень обґрунтовується необхідність впровадження в якості таких підвалин імперативів матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій. Запропоновано приклад покрокового плану відповідних першочергових практичних дій. Зокрема, шляхи створення в суспільстві інформаційно-комунікативної і ментально-психологічної атмосфери переходу від репресивно-фіскальної до підтримуючо-розвивальної парадигми; впровадження конвергентно-інтеграційної домінанти в економічне мислення кадрів усіх рівнів; регулювання за допомогою EMMiSoftComputing складу, пропорцій і співвідношення темпів розвитку ВЕД з метою максимізації ВДВ; формування ядер інвестиційно-інноваційно-технологічного прориву через створення спеціальних режимів інвестиційної діяльності та пріоритетного розвитку; перехід від дрейфу дескриптивно-дисипативних концепцій до синергічної орієнтації при формуванні й розвитку територіальних громад; приведення у відповідність до сучасного світоустрою і його викликів соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Обґрунтовано шестикроковий план корекції управління соціально економічним розвитком Чернівецької області.
format	Article
author	Євдокименко, В.К. Кельбя, С.Г.
spellingShingle	Євдокименко, В.К. Кельбя, С.Г. Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Євдокименко, В.К. Кельбя, С.Г.
author_sort	Євдокименко, В.К.
title	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку
title_short	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку
title_full	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку
title_fullStr	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку
title_full_unstemmed	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку
title_sort	імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186761
citation_txt	Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку / В.К. Євдокименко, С.Г. Кельбя // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 51-71 . — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT êvdokimenkovk ímperativimatricípostulatívnoosfernihcivílízacíjnihtransformacíjâkpídgruntâêvroíntegracíjnihstrategíjrozvitku AT kelʹbâsg ímperativimatricípostulatívnoosfernihcivílízacíjnihtransformacíjâkpídgruntâêvroíntegracíjnihstrategíjrozvitku
first_indexed	2025-07-16T08:01:53Z
last_indexed	2025-07-16T08:01:53Z
_version_	1837789782723264512
fulltext	51 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.51-71 В.К. Євдокименко, д. е. н., проф. e-mail: levungur28@ukr.net, С.Г. Кельбя, к.ю.н., доц. ORCID 0000-0002-1817-8160 e-mail: stella.kelbya@gmail.com, Буковинський університет, м. Чернівці ІМПЕРАТИВИ МАТРИЦІ ПОСТУЛАТІВ НООСФЕРНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЯК ПІДҐРУНТЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ Нині країни світу перебувають в процесі трансформації влас- них причинно-наслідкових взаємодій з явищами глобалізації, ін- теграції, пошуку потрібної моделі соціально-економічного роз- витку. Усе, що діється в усіх сферах їхнього економічного, соціа- льного і духовного буття, лавинним чином коментується уніфікова- ними загальнодоступними інформаційними потоками. Порад, про- грам, рецептів – океан. Нерівність у доступі до інформації та в розумінні її освіче- ними і малоосвіченими верствами населення призводить до збіль- шення розриву між ними, різнобою хитань, хибних тлумачень тощо. Гірше того, поточні дискусії політиків, економістів, приватні розмови «на кухні» і в бізнес-середовищі, обертаючись довкола тем зловживань, політичної й економічної боротьби без правил, коруп- ційних скандалів, кризи можливостей цивілізованої реалізації осо- бистості геть-чисто позбавлені конструктивних пропозицій і ви- кладу їх у доступному загалу вигляді. Багато країн обтяжені обмеженістю динаміки і темпів на- буття населенням соціального досвіду і адекватного часу мислення, що загрожує кількома десятиліттями перебування в хвості соціа- льно-економічного прогресу. Навіть знання законів допомагає лише описати траєкторію руху, якщо, до речі, відомі умови цього руху. Вони не спроможні спричинити будь-який рух і нічого не можуть створити, тому що він реалізується через суб'єктивну діяльність і поведінку людей. А поверховість і некритичність сприйняття людьми дійсності, загравань з ними, того, що їм пропонують і обі- цяють, спричиняє помилки у виборі вектора соціальної поведінки. © В.К. Євдокименко, С.Г. Кельбя, 2021 52 Нових форм набули негативні явища комунікації у зв'язку з перенесенням спілкування з традиційного офлайн в онлайн-середо- вище. Йдеться, зокрема, про маніпуляцію – вид психічного впливу, вміле здійснення якого спричиняє приховане збудження в іншої лю- дини намірів, які не збігаються з актуальними бажаннями. Оскільки спілкування в онлайн-середовищі відбувається за допомогою засо- бів та механізмів, відмінних від спілкування в офлайн-середовищі, для прихованого впливу на процеси прийняття рішень, формування запрограмованої світоглядної позиції та дії до учасників онлайн- спільноти застосовують інформаційно-психологічну маніпуляцію, тобто цілеспрямований вплив однієї особи на підсвідомість інших людей за допомогою компонент інформаційного простору та меха- нізмів психологічного впливу з односторонньо вигідною метою. Понад два десятки років тому відомий американський футо- ролог Елвін Тоффлер, згадавши пророче висловлювання Уінстона Черчілля «Імперія майбутнього – це імперія інтелекту» та підкрес- ливши, що знання стає основним джерелом розвитку суспільств, за- уважив: «Як видно, всі «палають любов'ю» до інформаційної війни» [1]. Інформаційно-психологічна маніпуляція несе негативні на- слідки учасникам спільнот, обговорюваним об'єктам дійсності (ус- тановам, інституціям, брендам, іміджу людей, владним структурам тощо) та онлайн-спільноті взагалі. Наслідки – несвідомі дії, об'єк- тивно необґрунтована зміна світоглядної позиції загалу, ушкод- ження позитивного іміджу певного об'єкта, більше того – відхід учасників спільнот, їхній розлад і навіть зникнення. Частина насе- лення живе чужими мріями, нав'язаними ідеями, якимось нефор- мальними суспільними нормами, копошиться у дрібницях, конф- ліктах, розборках тощо, розгубилася на теперішніх крутих роздо- ріжжях. Люди часто насолоджуються комфортом власної суб'єктив- ної думки і відкидають геть дискомфорт об'єктивного мислення. Складні аргументи не сприймаються, однакова, тобто об'єктивна, інтерпретація дійсності виключається. Один з найпечальніших ре- зультатів цього – поява у владі людей низької якості нездатних ка- піталізувати країну. Консолідувати зусилля членів суспільства, ввести їх у єдиний цілеспрямований потік діяльності щодо суспільного розвитку в та- ких умовах не вдається. Посилюється соціальне напруження, фор- мується масове відчуття руйнівної стихії глобального і місцевого масштабів. Таке «наелектризоване» суспільне середовище само по 53 собі стає генератором кризових процесів. Мотиваційне середовище соціально-економічного розвитку руйнується. IQ-потенціал народів по-справжньому в дію не включається. Отже, годі й говорити про проривні темпи цього розвитку. Що ж може врятувати від блукання в пошуках добробуту і благополуччя? Оскільки сучасні суперечності соціально-економічного роз- витку країн світу, його різновекторність визначають соціальну по- ведінку людей взагалі, а особливо поведінку суб'єктів економічної діяльності в усіх ланках на мікро-, мезо- і макрорівні, об'єктивно постає потреба на науковому рівні з'ясувати, якими мають бути в сучасних умовах підґрунтя і вектори дій по корекції цієї поведінки. Автори роблять спробу знайти рішення на прикладі відносин у сфері економіки. Об`єктивно постає потреба на науковому рівні з`ясувати, на якому методолого-методичному підґрунті мають відбудовуватися сучасні ментально-психологічні та інформаційно-комунікативні тренування для формування дієвої здатності членів суспільства на всіх рівнях до соціальної інтеграції. Під нею, зазвичай, розуміють процес, що ґрунтується на соціальному діалозі і передбачає активне і результативне залучення індивідів, громад, країн до суспільних зв`язків заради піднесення рівня пристосування до умов прожи- вання, гіперконкуренції, до підприємницьких зв`язків і управлінсь- кого співробітництва заради конкурентоспроможності. Дослідження поведінкових упереджень людей при прийнятті ними,зокрема, економічних рішень було і залишається об'єктом на- укових інтересів таких вчених як Дж. Акерлоф, Д. Аріелі, М. Ейчен, Д. Канеман, Г. Ле Бон, К. Лойбл, Дж. Лонго, Р. Олсен, Ф. Рейдел, К. Санстейн, Дж.Р. Собехарт, Р. Талер, А. Тверскі, І. Урсачі, Д. Хі- лясон, Т. Хіра, Р. Шиллер та ін. Помітні вагомі результати за профі- лем наукових розвідок, які кореспондуються з тематикою пропоно- ваної статті, належать українським науковцям, увага яких дедалі більше прикута до даної проблематики [2-9]. Її досліджували Г. Ло- жкін (проблеми економічної психології загалом); Т. Кізима (за- гальні теоретичні блоки щодо ролі поведінкових фінансів); В. Кри- кун (поведінкова економіка в дослідженні українського банківсь- кого ринку); С. Кузьмінов (суб'єктні оцінки як фактор ринкової координації); П. Нікіфоров, С. Кузьмук (економічна людина та біхевіористична концепція фінансів); С. Солодухін (вплив поведін- кових факторів на фінансові ринки під час управління інвестицій- ними ресурсами); Н. Циганова (взаємодія суб'єктів фінансового ринку в умовах поведінкової економіки). Проблеми поведінки ук- 54 раїнських суб'єктів господарювання досліджували також В. Бабі- ченко, А. Крисоватий, А. Кудінова, І. Рекун, О. Терещенко, Ф. Фе- досов та багато інших. Теоретичні положення сучасної біхевіористичної концепції в економіці сформувалися на основі досліджень, які з'ясували психо- логічне підґрунтя прийняття рішень. Через імплементацію психоло- гічно більш правдоподібних мотивів прийняття рішень на основі урахування когнітивних, конативних і афективних факторів, пове- дінкових упереджень і цілей та ідентифікації їх причин досягається відчутне посилення пояснювальної і прогностичної ролі економіч- ної теорії. Вченими виявлено, що в умовах асиметричності інформації, швидкої зміни середовища, невизначенностей у кризових ситуа- ціях, посилення впливу афективних і когнітивних факторів не під- готовлені належним чином кадри проявляють нераціональність у різних ланках економічної поведінки. Скажімо, при відкритті но- вого бізнесу, формуванні структури капіталу, залучені ресурсів, врахуванні ризиків, у ставленні до політики конвергенції та ін- теграції, структурної політики, визначення предметного напов- нення стратегій, тактик, у здійсненні оперативних дій без враху- вання особливостей взаємодії глобалізації і регіоналізації тощо. Кадри суб'єктів господарювання проявляють надмірну і необґрун- товану самовпевненість, непослідовність, невміння адаптуватися до значимих для них трендових зрушень і процесів як у світі, так і на макро- та мезорівні. Тому з повною вірою у свою раціональність вони приймають ірраціональні за своєю суттю рішення, особливо з точки зору стратегій розвитку і соціальної відповідальності. Науковці і практики, заглиблюючись у неекономічні власти- вості явищ в економіці, сформували відповідні ідеї та вчення: під- приємницьку теорію фірми, теорію корпорації, еволюційну теорію, мережеву теорію організації; обґрунтували зв'язок між внесками в людський капітал та економічним розвитком, ототожнення при- бутку з абстракцією. До розробки даної проблематики залучаються системний аналіз і теорія оптимальних рішень, математичне та про- грамне забезпечення, інформаційні технології. На основі емпіричного аналізу науковцями виявлені такі по- ведінкові упередження, як парадокс Еллсберга, ефект неприйняття втрат, парадокс Алле, ефект натовпу, ефект фрейму, ілюзія під- твердження, евристика наявності, евристика якоря, ефект гіпер- реакції на інформацію, теорія перспектив та інші, котрі віддзерка- люють національні особливості економічної поведінки. 55 Аналітиками встановлено також надзвичайне ускладнення середовища прийняття рішень у результаті суперечливого впливу інформації та інформаційних процесів, спричинення необхідності постійного резюмування даних, яке дедалі більше набуває ознак ав- томатизму, а тому сформовані оцінки фактично не перевіряються, залишаючись підґрунтям прийняття рішень. Виробничі і бізнес-процеси через стрімке акумулювання та миттєву обробку величезних масивів інформації спрощуються і прискорюються. А це ускладнює середовище прийняття рішень через те, що інформаційні технології породжують додаткові ризики, пов'язані з загрозою перетворення суб'єктів господарювання на об'єктів інформаційної війни, хакерських атак. І при цьому перма- нентне нарощування масштабу необхідної для опрацювання і вра- хування інформації надзвичайно посилює вплив когнітивних упе- реджень. Узагальнення існуючих досліджень поведінкової економіки переконує, що вона є парадигмою глобального розвитку, яка пере- міщує дослідницькі інтереси і зусилля на людину зі здоровими по- требами творчої та безпечної життєдіяльності, з її фізіологічною, психологічною, духовною і соціальною будовою. Це і є реальний економічний суб'єкт, котрий визначає у вирішальній мірі еконо- мічні відносини. Разом з тим, аналіз проведених на цей час наукових до- сліджень засвідчив, що в багатьох випадках їх результати не знахо- дять практичного втілення, оскільки потребують подальшого по- глибленого вивчення анатомії глобальної нестабільності, викликів сучасності і в майбутньому, соціально значущих форм взаємодії на- селення і викликів життєдіяльності суспільств, держав та додатко- вих пошуків і системно-аналітичного, ситуативного опрацювання ключових етапів і технологій практичних дій по подоланню перелі- чених проблем. Мета аналітичного дослідження статті – обґрунтувати ме- тодологічне і методичне підґрунтя виявлення та реалізації напрямів модифікації економічної поведінки суб'єктів реального сектору еко- номіки і практики прийняття ними рішень на основі імплементації у свідомість діючих в економіці осіб матриці постулатів ноосфер- них цивілізаційних трансформацій, запропонувати орієнтовний по- кроковий план відповідних першочергових практичних дій. Таке підґрунтя, ставши частиною внутрішньої сутності і сис- теми світобачення населення, а особливо керівних кадрів усіх рів- нів, зумовлюватиме розуміння і врахування не лише власне еконо- 56 мічних чинників, а й більш широкого кола соціальних, культурних, політичних та інших інститутів, першості ролі керуючих агентів, ментальних і особистісних особливостей менеджерів, когнітивних та конативних факторів прийняття рішень, аби при оцінці кадрів усіх рівнів, особливо у виробничому процесі, на перший план вихо- дили лише освіченість, практичний досвід, професіоналізм. Для досягнення поставлених цілей звернемося перш за все до положень щодо сутності економічного мислення. Це система по- глядів індивіда на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і процесів та причини їх виникнення; це діалек- тичне поєднання і взаємодія економічних знань, ідей, теорій тощо в економічній системі [10]. Це не просто сукупність економічних знань, а здатність їх освоювати, використовувати у практичній діяльності (житті), тобто це – формування моделі економічної пове- дінки [11, с. 20]. Економічна поведінка – це поведінка, пов'язана з перебором альтернатив з метою раціонального вибору, тобто ви- бору, в якому мінімізуються витрати і максимізується чиста вигода з урахуванням соціальної відповідальності за вибір. Особливостями економічного мислення є а) індивідуальність, що означає вибір як вихідної смислової одиниці індивіда, коли будь-яке економічне рішення, навіть групове, пов'язане з мотива- ційно-ціннісними особливостями людей, які його приймають; б) ра- ціональність – оцінка людиною у своїх діях заздалегідь очікуваних плюсів і мінусів доступних їй варіантів. Отже не можуть бути ра- ціональними рішення, прийнятті несвідомо на основі емоцій, сте- реотипів, шаблонів; нарешті, спільність, тобто припускається, що всі суспільні відносини є результатом процесу ринкового типу, а отже, й функціонування механізмів економічного способу мис- лення [11]. Зрозуміло, що ці особливості економічного мислення накла- дають відбиток на моделі економічної поведінки людини, еволюція яких відбувається постійно [12, с. 17]. Зокрема: – модель «економічна людини» (Адам Сміт, 1776): людина прагне до максимізації вигоди, раціональна з точки зору механізмів прийняття рішень, володіє повнотою інформації, діє на конкурент- ному ринку, який передбачає мінімальний взаємозв'язок і іншими економічними людьми; – модель «людини раціональної» (Альфред Маршалл, 1890): поведінку людини визначають її потреби і поточні доходи, вона прораховує найбільш раціональний варіант поведінки; 57 – модель «обмежено раціональної людини» (Герберт Саймон, 1959): людина робить свій вибір, перебираючи лише обмежену кількість альтернатив, раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення, вигідніше за прийняте); – модель «економічно-психологічної людини» (Джордж Ка- тона, 1975; Амос Тверскі і Даніель Канеман, 1981): людина діє в умо- вах невизначеності і ризику, у процесі прийняття рішення схильна до допущення помилок і евристик (поведінкова економіка). Аналіз наукових пошуків останніх десятиліть переконує, що поза увагою ще залишається об’єктивно обумовлене визначення за- гального русла, рамкових чинників, що диктують особливості та межі формування економічних відносин на всіх рівнях. По суті на перший план виходить матриця постулатів ноосферного сцена- рію цивілізаційних трансформацій і світових викликів, що і є проблемою аналітичного дослідження статті. Це, по-перше, вже майже хрестоматійні принципи ноосфер- ного сценарію, а саме: креативності: основна функція ноосфери полягає в креатив- ній (тобто творчій, теоретичній, інноваційно-технологічній) діяль- ності з метою розширення меж гомеостазу і освоєння нових еколо- гічних ніш; коеволюції: інтенсивність і швидкість техногенної діяльності не повинна виходити за межі сталості та адаптаційних можливостей біосфери в цілому і регіональних біоценозів зокрема; комплінативності: соціокультура та інформаційно-управлін- ська інфраструктура повинна узгоджуватися з її техносферою; гармонізації: умови сталого саморуху і розвитку не повинні суперечити можливостям та умовам максимальної самореалізації творчого потенціалу і різноманітних здібностей людини. По-друге, логіка перелічених принципів може бути реалізо- вана лише за умови, коли трансформації типів економік відбувати- муться в наступній послідовності. Від: аграрної, в якій в економічній пропозиції превалюють сільго- сптовари; основна економічна функція – добування і вирощування; природа пропозиції – натуральна; основна риса – природна; метод пропозиції – зберігання в масі; продавець – покупець; покупець – ринок; фактори попиту – природні характеристики; до: індустріальної, в якій в економічній пропозиції переважають промислові товари; основна економічна функція – виробництво; природа пропозиції – матеріальна; основна риса – стандартизова- ність; метод пропозиції – формується після виробництва; прода- 58 вець – виробник; покупець – споживач; фактори попиту – технічні характеристики; до: інформаційної, в якій в економічній пропозиції переважають послуги; основна економічна функція – надання; природа основної пропозиції – нематеріальна; основна риса – індивідуалізована; ме- тод пропозиції – надаються на вимогу; продавець – постачальник (надавач); покупець – клієнт; фактори попиту – корисні переваги; економіки вражень, де економічна пропозиція – враження; основна економічна функція – постановка, організація; природа ос- новної пропозиції - пам'ятна; основна риса – особисті; метод пропо- зиції – демонструвати до певного часу; продавець – виконавець, ак- тор; покупець – гість (відвідувач); фактори впливу – відчуття; до: економіки трансформацій, де основною економічною пропо- зицією стають власне трансформації, основна економічна функція – надихання на зміни; природа основної пропозиції – ефективна, орієнтована на результат; основна риса – індивідуальність; метод пропозиції – тривалість у часі; продавець – наставник, порадник, тренер тощо; покупець – прагнучий, бажаючий змінитися; фактори попиту – набуті характеристики. По-третє, за викладеною логікою трансформація сутності ко- рпорації у ХХІ ст. має відбуватися наступним чином. Щодо: організації. Від піраміди до віртуальної мережі; джерела сили. Від стабільності до змін; структури. Від самодостатньої до взаємозалежної; ресурсів. Від атомів – фізичних активів до біт – інформації; операції. Від вертикальної інтеграції до віртуальної інтегра- ції; товарів. Від масового виробництва до масової індивідуаліза- ції; ринку, ринків. Від внутрішнього до глобального; стратегії. Від «зверху вниз» до «знизу вверх»; лідерства. Від догматичного до харизматичного. очікування щодо роботи. Від безпеки щодо звільнення до осо- бистого зростання. удосконалень. Від поступових до революційних. організації управління корпорацією. Від піраміди «старої» економіки до віртуалізації «нової» економіки. Поступовий перехід від лінійного, лінійно-штабного, лінійно- функціонального, дивізіонального, матричного і проєктного типів організаційних структур до стабільних мереж (побудованих на 59 принципі віртуальності – сталі взаємозв'язки між окремими еле- ментами як такі відсутні; обслуговування клієнтів як в мережі, так і поза її межами; вузька спеціалізація учасників); динамічних мереж (принцип кластеру – тимчасовий союз організацій вздовж ланцюга створення споживчої цінності; для реалізації в першу чергу іннова- ційних проєктів); та внутрішніх мереж (принцип вільного підпри- ємництва – взаємодія між підрозділами однієї організації на основі ринкових цін) дає ряд своєчасних і суттєвих переваг. Вони поляга- ють у найбільш гнучкому пристосуванні до середовища, розвитку разом з середовищем і кожним окремим учасником мережі, най- нижчих накладних витратах, можливості залучення найкращих ре- сурсів, в першу чергу людських, високому ступені спеціалізації та фокусування. Але разом з тим ускладнюється координація функцій між учасниками мережі, виникають високі ризики діяльності, основ- ними особами втрачаються влада та контроль над ресурсами, вини- кають високий ступінь залежності від партнерів по мережі та висо- кий ступінь вимогливості до інформаційної мережі. Ця матриця невідворотньо приводить до висновку, що в де- мократичному суспільстві, особливо в неспокійні часи, існує об'єк- тивна і нагальна потреба і складне завдання здійснити такий вплив на позицію та емоції народу, який змінив би способи мислення чо- ловіків, жінок, підростаючих поколінь стосовно не величини, а духу, не політичних переконань, а усвідомлення, не самооцінки, а розуміння себе, вад та чеснот суспільства. Стає все очевиднішим, що сучасний підхід до соціально-еко- номічного розвитку повинен охоплювати не тільки сферу еконо- мічної політики і практики, але й конкретні та різноманітні інстру- менти регулювання людської поведінки з боку держави та її органів, громадянського суспільства, усіх чинних інститутів, прискорення дозрівання інституційного та громадянського середовищ. Іншими словами, ми стикаємось з об'єктивною необхідністю корекції вектору зусиль в процесах модернізації економіки, зміни соціальних цінностей і мотивів діяльності в бік ментально-психоло- гічних та інформаційно-комунікативних тренувань, а скоріше ін- тервенцій. Настала пора невідкладно долати прірву між рівнем на- укової філософської, естетичної думки, новаціями у сфері техноло- гій, мистецтва, літератури і рівнем масової свідомості. У контексті формування підґрунтя для досягнення проривних темпів соціально-економічного розвитку доцільно, не гаячи часу, 60 доповнити існуючі підходи і практику регулювання людської пове- дінки інструментами, метою яких є зміна та подальше вдоскона- лення поглядів населення, спрямування їх на піднесення індиві- дуальної конкурентоспроможності громадян, соціальної відпові- дальності, консолідацію зусиль громад, регіонів і суспільства для досягнення проривних (експонентних) темпів соціально-економіч- ного розвитку. Це, в свою чергу, відкриває можливості дотримання учасниками соціально-економічних процесів принципів доцільно- сті, узгодженості, відкритості дій, соціального партнерства, інтегра- ції соціального простору, пропорційності вигод та комплексності підходів до вживаних заходів. Формуючи інформаційну культуру особи (як сукупності ін- формаційного світогляду, системи знань і навичок, котрі забезпечу- ють цілеспрямовану самостійну діяльність для задоволення індиві- дуальних інформаційних потреб через використання традиційних і новітніх інформаційних технологій), домагатися, щоб комунікати- вний процес відбувався за проблемно-прагматичного підходу до ін- формації: рухатись від наборів символів, які зрозумілі приймачу відповідно до його тезаурусу до символів, сприйняття яких розши- рює загальний тезаурус приймача, а відтак – до символів, сприй- няття яких розширює актуальну частину тезаурусу приймача. Водночас слід виробляти у населення імунітет проти дії так званих луна-камер, використання яких фіксуємо повсякчас і майже на кожному кроці. Як відомо, в теорії ЗМІ під луна-камерою розу- міють своєрідну закриту систему (партія, громада, субкультура, су- купність користувачів сайту тощо), в якій певні переконання поси- люються шляхом передачі або повторення всередині неї відповід- ного повідомлення. При цьому такими меседжами заглушаються інші інформаційна потоки, і ніяка альтернативна інформація в луна- камеру не проникає. Соціум потребує допомоги в набутті навичок виявлення цих камер та подолання нав'язуваних ними стереотипів. Згідно з науковими працями в галузі психології нейтралізація маніпуляції полягає у доведенні факту маніпуляції. Реципієнт, який не володіє експертними знаннями про інформаційно-психологічні маніпуляції, не може зробити це самостійно, оскільки до нього за- стосовують прихований вплив на свідомість. Це означає, що учас- ники дискусії мають бути поінформовані про прецедент маніпуля- ції, зокрема про це має бути повідомлено у дискусіях, в яких вияв- лено маніпуляцію, та у дискусіях, в яких жертви маніпуляцій беруть участь. 61 Світова наука вже має розробки і пропозиції щодо методів і засобів виявлення інформаційно-психологічної маніпуляції, в т.ч. в онлайн-спільнотах, та їх нейтралізації. Тому відповідальні за ін- формаційну діяльність організації, адміністративні ланки, особи – адміністратори, модератори тощо – мають постійно упереджувати перелічені вище загрози і протидіяти їм. Ментально-психологічними та інформаційно-комунікатив- ними тренування мають сформувати дієву здатність членів суспіль- ства до соціальної інтеграції, під якою зазвичай розуміють процес, що ґрунтується на соціальному діалозі і передбачає активне і ре- зультативне залучення індивідів до суспільних зв'язків заради під- несення рівня пристосування членів домогосподарств до умов про- живання, конкуренції, до підприємницьких зв'язків і управлін- ського співробітництва заради конкурентоспроможності. На таких підвалинах члени суспільства своїми рішеннями вмотивовано будуть домагатися появ інституційних засад ринкових важелів подолання бюрократичних механізмів, численних адмініс- тративних перешкод, критичного рівня тінізації перш за все на рівні «держава-бізнес» і «бізнес-бізнес», упередження ризиків, пов'яза- них зі змінами ринкової кон'юнктури, гіперконкуренцією, інноваці- ями, відтворювально-деструктивною поведінкою суб'єктів господа- рювання тощо. Вирішальними ланками досягнення таких цілей є система освіти, навчальні програми шкіл, коледжів, ВНЗ, обов'язкова сис- тема перепідготовки управлінців для зміни їхньої уяви про обрії ноосферного цивілізаційного процесу, про світові виклики, про джерела і темпи економічного росту і розвитку, про невідворотність переходу до сучасної синергічної моделі. Тобто, потрібна система стандартизації якості кваліфікації управлінців і сертифікації права. Постулати ноосферного сценарію цивілізаційного розвитку, їх подальший розвиток, уточнення відкривають креативні підва- лини стратегії розвитку прикордонних регіонів, дають нам соціа- льно-економічний обрій, мають збуджувати внутрішнє мотивуюче переконання, ставати чинником відповідного економічного мис- лення і економічної поведінки всіх, хто причетний до регулювання процесів прикордонного співробітництва та інтеграції. Звісно, межі даної розвідки не дозволяють детально викласти всі логічні ланцюги, які призводять до пропозицій щодо покрокових планів дій. Але очевидним є те, що з якого боку не підійти до даної проблематики йдеться, по суті, про всіма бажаний, свідомо чи не- свідомо, кінцевий результат дій, який полягає в трансформації 62 суб’єктів господарювання до стану фінансової самодостатності і спроможності, інвестиційної привабливості як головних чинників розвитку, «дозрівання» їх до ролі реальних конкурентоспроможних гравців на внутрішніх та зовнішніх ринках. На часі доповнення використовуваних нині підходів і методів визначення пріоритетів об’єктивними моделями, які містять (на ос- нові сценарного прогнозування в умовах цивілізаційних змін) ви- значення мети, критеріїв і показників успіху, об’єктів і суб’єктів маркетингової діяльності, модераторів і відповідальних за вико- нання програм та відповідні оцінки. Така постанова спричиняється багатьма чинниками. Най- головніший: об’єктивно існує потреба постійної наявності в програ- мних документах і в свідомості кадрів усіх рівнів чіткого бачення на перспективу складу, пропорцій і темпів розвитку видів еконо- мічної діяльності, відповідних умовам і природно-ресурсному по- тенціалу територіальних утворень, які забезпечували б максиміза- цію сумарного випуску доданої вартості як першооснови фінансо- вої самодостатності. Це по суті відправна позиція у маркетинговому пошуку стратегії та широкого спектру інструментів інноваційно- технологічної реструктуризації економіки. Але доведено, що якщо йти до інноваційно-інвестиційної мо- делі соціально-економічного розвитку і піднесення на цій основі конкурентоспроможності неможливо без інтеграції всіх доступних потенціалів: виробничого, технологічного, інвестиційного, іннова- ційного тощо. Стає все відчутнішою нагальна потреба перейти у формовані стратегії розвитку прикордонних регіонів від загальних принципо- вих положень, угод, констатації намірів тощо до формування кон- кретних алгоритмів дій за чіткими якісними і кількісними критері- ями та показниками. Для цього в усіх причетних на службових столах і в свідо- мості повинен бути наявним перманентно оновлюваний на пер- спективу звод відомостей про потенційні можливості і форми вті- лення в практику господарювання внутрішньорегіональної, міжре- гіональної та міжнародної (їх не можна розривати навіть абстрак- тно-теоретично) виробничо-ресурсної інтеграції як чинника ради- кального збільшення виробництва доданої вартості в розрахунку на одну особу населення та піднесення на цій основі фінансової спро- можності і самодостатності. На перший план в такому разі виходить потреба ідентифікації господарських систем та окремих суб’єктів економічної діяльності 63 регіонів, сусідніх країн і їхніх регіонів, виявлення рівня їхньої спо- рідненості в конвергентному та інтеграційному контекстах. По- трібне маркетингове співставлення своєрідних соціально-економіч- них портретів територій. В умовах сучасних світових і регіональних викликів та гіпер- конкуренції на всіх лініях суспільного життя успіх у вирішальній мірі залежить від того, на яких «поверхах» IQ та IT ви є учасником конкурентної боротьби. Саме в залежності від рівня щабля в цій ієрархії формуються її форми та кінцевий результат. І саме вижи- вання в такій конкуренції, лише воно, відкриває двері до поліфунк- ціональної, універсифікованої моделі економіки і економічної по- ведінки, яка дозволяє «виживати» за будь-яких форс-мажорних об- ставин і забезпечувати добробут. Актуалізується включення в число пріоритетів у співробітни- цтві прикордонних регіонів інтелектуально-інформаційних техно- логій, інтелектуального керування. Зокрема розробка: постійно обновлюваних ідентифікаційних карт регіонів та їх адміністративно-територіальних одиниць для виявлення конкрет- них напрямів і учасників конвергентно-інтеграційного процесу; реєстрів діючих і потенційно можливих об’єктів і заходів кон- вергентно-інтеграційного спрямування; системи показників для оцінки соціальної, економічної і еко- логічної ефективності співробітництва. На часі інтеграція зусиль прикордонних регіонів по розробці або впровадженню розроблених методів і засобів математичної та програмної підтримки прийняття рішень щодо формування та роз- витку територіальних громад; методів та засобів побудови контекс- тно-залежних інтелектуальних систем у різних сферах. Спільної уваги потребує впровадження інформаційних техно- логій підготовки оперативного персоналу для роботи в умовах над- звичайних ситуацій; моделей та методів інформаційної технології аналізу бізнес-процесів у функціонально-орієнтованій організації в умовах надзвичайності або невизначеності. Це стосується також як моделей і методів знаходження опти- мальних замкнених маршрутів у задачах транспортного типу, так і моделей, методів і засобів збору та опрацювання даних в багато- рівневих системах управління енергоефективністю підприємств і регіонів з метою предметнішої співпраці. Розробка нових і вдосконалення існуючих методів опрацю- вання знань у сфері працевлаштування сприяли б створенню на їх 64 основі зручної та ефективної системи для людей, які шукають ро- боту, а також для працедавців, які зможуть швидко знайти відпо- відних кваліфікованих кандидатів. Розробка і впровадження інтелектуальних, контекстно-залеж- них систем підтримки прийняття рішень дають змогу покращити якість рішень шляхом врахування контексту ситуацій, які виника- ють у процесі працевлаштування. На часі також створення та імплементація GoogleMaps триви- мірних моделей атракцій для формування інтеграційного бренду ре- гіонів. Такі, створені за допомогою сучасних технологій, інтер- активні продукти-пропозиції даватимуть мобілізуюче уявлення про особливості конвергентно-інтеграційної привабливості регіонів. Висновки і рекомендації. Виходячи з викладених результатів аналітичного дослідження покроковий план початку корекції уп- равління соціально-економічним розвитком регіону (на прикладі Чернівецької області) рекомендується визначати наступним чином: Крок перший. Реалізація та доведення до свідомості загалу як необхідності, так і факту створення в суспільстві в цілому і, звісно, в громадах інформаційно-комунікативної і ментально-психологіч- ної атмосфери (клімату), основними чинниками (акцентами, особ- ливостями) якої є: а) перехід у розв'язанні задач соціально-економічного роз- витку від репресивно-фіскальної до підтримуючо-розвивальної па- радигми (практики); б) відмова в роботі з керівними кадрами від описово-розсію- вального підходу до економічних явищ і опора на конкретику алго- ритмів (формул) дій та їх результатів. Йдеться, власне, про ще існу- ючий дескриптивно-дисипативний підхід до соціально-економіч- них явищ, який зазвичай призводить до переходу частини енергії впорядкованого процесу в енергію невпорядкованого процесу (descriptivus-описовий підхід до економічних процесів; dissipation, від dissipo, – розсіюю (лат.)). Це означає, що пропоновані і оголошувані функціонерами програми, плани, рекомендації тощо не можуть вважатися обґрун- тованими і сприйнятними, якщо мають характер інтуїтивних або ідеологічних суджень. Вони обов'язково повинні демонструвати прорахований і технологічно гарантований конкретний результат, базуватись для цього на предметних технологіях; в) дотримання всіма чітких правил соціальної відповідально- сті як неодмінної передумови розвитку взагалі; 65 г) оцінка діяльності кадрів органів управління всіх рівнів не за системою численних, іноді штучно сформованих критеріїв і по- казників, а за: – динамікою зростання валового внутрішнього або регіональ- ного продукту; – кількістю створених нових робочих місць інноваційного спрямування; – динамікою виробленої валової доданої вартості на одну особу населення, в тому числі заробітної плати; – динамікою продуктивності праці як відношення валового внутрішнього або регіонального продукту, приведеного у порів- няльні ціни базового року, до показника чисельності зайнятих в еко- номіці; – динамікою продуктивності капіталу як обсягу виробленого продукту, що припадає на одиницю основного капіталу; – динамікою рівня бідності, рівня безробіття та ступеня дифе- ренціації доходів. Якщо один чи два, а особливо всі три показники погіршились, годі й говорити про розвиток і успішність роботи кадрів навіть за подвійного зростання доходу на одну особу. До речі, ці показники, попри все інше, узагальнююче харак- теризують ще й рівень інноваційності розвитку [див. докладно про це 13]. Крок другий. Впровадження конвергентно-інтеграційної до- мінанти в економічне мислення кадрів усіх рівнів, у стратегію і тактику розвитку країни та її регіонів, у практику їх реалізації. По- трібно застосувати організаційно-економічні важелі налагодження внутрішньо-регіональної, міжрегіональної, міжнародної конверген- ції та інтеграції в усій гаммі фаз і видів як відносно маловитратного варіанту подолання структурних дисбалансів та динамізації роз- витку [див. докладно про це 14; 15; 16]. Крок третій. Відповідні економічні розрахунки і постійна наявність в програмних та інших керівних документах, у свідомості кадрів усіх рівнів чіткого бачення на перспективу складу, пропорцій і співвідношень темпів росту відповідних умовам і природно-ресу- рсному потенціалу територіальних утворень видів економічної дія- льності, які забезпечували б максимізацію випуску доданої вартості як основи фінансової самодостатності. Тут на допомогу приходять економіко-математичні методи і SoftComputing [див. докладно про це 17, 18, 19]. Крок четвертий. На передній план об'єктивно виходить не- обхідність зосередити економічне мислення кадрів і їхні зусилля на 66 перманентному пошуку шляхів формування центрів (ядер, вікон можливостей тощо) інвестиційно-інноваційно-технологічного про- риву з перспективою «обростання» їх мережею малих і середніх підприємств – складових відповідних кластерів. Для цього на макро- і регіональних рівнях потрібно: а) зорієнтувавшись через відповідний аналіз, невідкладно - формувати пакети проєктів нормативно-правових документів щодо створення спеціальних преференційних режимів інвестиційної діяльності та пріоритетного розвитку для формування названих ядер (лише для новостворених суб'єктів господарювання інновацій- ного спрямування); б) забезпечувати згуртування депутатського корпусу усіх рівнів, найактивніших і найкреативніших представників громадсь- кості в групи просування таких проєктів у відповідних органах і мо- ніторингу, лобіювання їх прийняття, а в подальшому контролю впровадження. Головним контраргументом щодо такого підходу опоненти висувають (1) потенційні втрати бюджету і (2) зловживання. Пер- ше – це свідоцтво неспроможності або небажання провести еле- ментарні розрахунки. Друге – це свідоцтво апріорної впевненості у неспроможності державних органів упередити зловживання (див. докладно про це у [20-22]). Крок п’ятий. За існуючих нині умов модераторами, кузнею і контролерами ходу будь-яких позитивних змін в регіонах і країні об'єктивно і невідворотно повинні стати громади як вирішальна ланка. Розв'язуючи цю задачу, слід виходити перш за все, із сутності та наслідків взаємодії глобалізації і регіоналізації. А вона полягає в перетині та взаємному впливові могутніх екзогенних чинників, зв'язків і залежностей, що інтегрують суспільства та їх частини (еле- менти) в глобальні мережеві структури, формують нові й нові «пра- вила гри», з ендогенними факторами функціонування регіональних соціально-економічних систем, які є складовими геопросторових єдностей і надають інтеграційної міцності державам, створюють можливості реальної участі їхніх громадян у суспільному житті, са- моідентифікації, самореалізації, в решті-решт збереження автен- тичності. За існуючих умов громади мають відігравати вирішальну роль у використанні позитивів, які несуть глобалізація і зокрема, ТНК. Перш за все це генерація та поширення наукових ідей і кон- цепцій, НТП, створення мереж виробництва й реалізації глобаль- ного масштабу. Разом з тим – у нейтралізації негативів. Адже ТНК, 67 дбаючи про власні, приватні економічні інтереси, являють собою синтез як субнаціональних так і наднаціональних прагнень, котрі, підкріплюючись величезним фінансовим капіталом, пригнічуючи національний капітал, схильні до вигідного для себе використання державного апарату окремих країн та внутрішніх господарюючих суб'єктів в разі прихованого або відкритого протистояння. Цим вони послаблюють позиції національного капіталу і національних економік, приводять до суперечностей між їхніми інтересами, зага- лом негативно впливають на їхній економічний стан (див. докладно про це у [13]). Крок шостий. Різні особливості сучасного світоустрою і його викликів, різні форми стану соціальних комунікацій та інфор- маційної діяльності і протистояння у глобальному і національному вимірах доволі чітко і беззаперечно формують нагальну потребу особливої уваги до цієї ланки управління як країною, так і регіо- нами. Зазвичай увага органів управління (переважно макрорівня) прикута до (а) питань мережевої, апаратної та програмної безпеки і (б) до гуманітарних проблем надання інформації споживачеві та різних форм суспільної взаємодії. Але ж стрімкий розвиток технологій соціальних комунікацій у ЗМІ, мережі Інтернет і чітка тенденція до зростання значення та популярності соціально-орієнтованих сервісів та вебсайтів зумов- люють як появу принципово нових підходів до ведення інформа- ційно-пропагандистської діяльності (аж до нових форм інформацій- них війн), до захисту держави та громадян від шкідливих впливів, так і потребу формування модернізованого змістового наповнення цієї діяльності. Про останнє зазвичай не згадують, оскільки, воче- видь, це надзвичайно складне інтелектуальне завдання. Захист держави і громадян від загроз соціально-комунікатив- ного рівня потребує створення саме в регіонах і їхніх громадах вже згаданої інформаційно-комунікативної і ментально-психологічної підтримуючо-розвивальної атмосфери щодо соціально-економіч- ного розвитку. Все це є, на наш погляд, можливим за однієї вирішальної умови: мають бути постійно діючі групи висококласних фахівців стабільного складу, що діяли б поза впливом динамічних кадрових змін, спричинених політичними вітрами, і були здатні формувати предметні технології дій, під якими традиційно вважається взаємо- дія інструментів різноманітних галузей знань, скоординованих сис- 68 темою менеджменту на базі сучасних IT для розв’язання будь-яких проблем і завдань. Технології переходу до соціально активної діяльності (зміст порушувальної проблематики, правила формування контенту, залу- чення лідерів думок для формування громадської думки, спосіб ви- користання веб-спільнот як інструменту для PR, окремі способи взаємодії із користувачами соціальних середовищ тощо) можуть ви- значатися лише за умови креативного системно-ситуативного ана- лізу в кожному конкретному випадку з врахуванням сучасних фак- торів мінливості і невизначеності [22]. Імперативи матриці постулатів ноосферного сценарію циві- лізаційного розвитку, їх подальший розвиток, уточнення дають нам соціально-економічний обрій, мають збуджувати внутрішнє моти- вуюче переконання, ставати чинником відповідного економічного мислення і економічної поведінки всіх, хто причетний до регулю- вання обговорюваних процесів. Звісно, межі даної розвідки не до- зволяють детально викласти всі логічні ланцюги, які наштовхують на пропозиції щодо покрокових планів дій. Інструменти й інститути здійснення всього запропонованого в основному відомі, оскільки світова наука має в цьому відношенні критичну масу напрацювань, що акумулювали в собі інтелектуаль- ний потенціал фахівців різних областей знань. Панорама, функціо- нальний розподіл повноважень, намірів і дій основоположних сус- пільних суб'єктів, особливості їх взаємозв'язку, методологію їх ба- чення і свідомого визначення відповідних економічних, соціальних і етичних зусиль для досягнення кращого майбутнього провідними економістами постійно актуалізуються. Подальші наукові розвідки і дослідження доцільно, на наш погляд, зосередити на обґрунтуванні векторів зусиль і алгоритмів комбінування інститутів та інструментів, виборі адекватних ситуа- ціям і об'єктам впливу технологій дій і дотриманні послідовності, маючи на увазі, що помилково прагнути лише простого кількісного зростання виробництва, необхідним також є внутрішній розвиток усієї соціально-економічної структури суспільства, формування но- вої, ноосферної матриці свідомості населення, а особливо еліти і ке- рівників. Лише на такій основі досяжний взаємозв'язок держави, біз- несу і громадянського суспільства в ендогенізації розвитку еконо- міки, в забезпеченні його інституційної обумовленості та нового прагматизму як свідомих економічних, соціальних і етичних дій. 69 Література 1. Тоффлер Э. Метаморфозы власти. Москва, 2001. 2. Геєць В.М. Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку/ НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ: Академперіодика, 2020. 456 с. 3. Євдокимова О.О., Топоркова І.В. Психологічні складові фінансової дія- льності. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2013. № 14. С. 89-97. 4. Кізима Т. Поведінкові фінанси у концепціях класичної та інституціона- льної теорій. Світ фінансів. 2013. № 3. С. 7-8. 5. Крикун В.А. Теорія поведінкової економіки в дослідженні українського банківського ринку за роки незалежності. Науковий вісник Міжнародного гумані- тарного університету. 2017. С. 18-22. 6. Кузьмук С.Г. Біхевіористичні фінанси: теоретична концептуалізація та закономірності використання в економіці: дис. ... канд. екон. наук. Чернівці, 2019. 202 с. 7. Ложкін Г.В., Комаровська В.Л., Валенюк Н.Ю. Економічна психологія: навч. посіб. Київ: Видавничий дім «Професіонал», 2008. 462 с. 8. Рекун І.І. Теоретичне обґрунтування поведінки суб'єктів економічної безпеки. Економіка & держава. 2015. № 6. С. 56-64. 9. Шавалюк Л. Поведінкова економіка. Український контекст. Тиждень.ua. 2017. URL: https://tyzhden.ua./Economics/203054. 10. Економічна енциклопедія: У трьох томах: Т.1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. Київ: Видавничий центр «Академія», 2000. 864 с. 11. Грицуленко С.І., Потапова-Сінько Н.Ю., Гарбера К.М. Методика викла- дання економічних дисциплін: навч.посіб. [для студ.вищ.навч.закл.]. Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2012. 224 с. 12. Якимова Л.П. Методика викладання фахових дисциплін у ЗВО: опорний конспект лекцій у схемах і таблицях: навч. посібник. Чернівці: Технодрук, 2019. 177 с. 13. Євдокименко В.К., Маніліч М.І. Прорив у соціально-економічному ро- звитку: можливі складові підгрунтя: монографія. Чернівці: Книги – ХХІ, 2019. 112 с. 14. Євдокименко В.К., Ворошан А.Д. Інституційне забезпечення економіч- ної євроінтеграції західних регіонів України: монографія. Чернівці: Прут, 2010. 292 с. 15. Євдокименко В.К., Яскал І.В. Особливості регіонального регулювання економічної інтеграції: монографія. Чернівці: Прут, 2011. 256 с. 16. Yevdokymenko V., Yaskal I. Interregional integration in Ukraine. Dialogue between peoples and culture. East European cross border actors in the dialogue : Cross border Euro Conference, 10–12 May 2012. Lasi (Romania), 2012. P. 191–206. 17. Євдокименко В.К.Трансформація системи маркетингу та брендингу країн, регіонів, міст. Науковий вісник БДФЕУ. Економічні науки: зб. наук. пр. Чер- нівці: БДФЕУ, 2012. Вип. 2 (23). С. 246-257. 18. Євдокименко В. Особливості управління відтворенням соціально-еко- номічних процесів регіону в сучасних умовах: монографія. Чернівці: Технодрук, 2013. 270 с. 19. Vylyuk Y., Yevdokymenko V. New methods of soft computing in regional development strаtegy formation. MEST Journal. 2014. Vol. 2. No. 2. Р. 274-284. DOI: https://doi.org/10.12709/mest.02.02.02.28. 70 20. Євдокименко В. Такими ми не будемо: з роздумів провінціала. Чернівці: Букрек, 2014. 108 с. 21. Євдокименко В. Механізми реалізації регіональної структурної полі- тики. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2015. №3. С. 136-140. 22. Vyklyuk Y., Yevdokymenko V., Yaskal I. The proportions and rates of economic activities as a factor of gross value added maximization in transition economy. Scientific Annals of Economics and Business. 2016. Vol. 63. Issue I. P. 47-64. DOI: https://doi.org/10.1515/saeb-2016-0104. References 1. Toffler, E. (2001). Metamorfozy vlasti [Metamorphoses of power]. Moscow [in Russian]. 2. Heiets, V. M. (2020). Fenomen nestabilnosti – vyklyk ekonomichnomu rozvytku [The phenomenon of instability is a challenge to economic development]. Kyiv, Akademperiodyka. 456 р. [in Ukrainian]. 3. Yevdokymova, O. O., Toporkova, I. V. (2013). Psykholohichni skladovi finansovoi diialnosti [Psychological components of financial activity]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii –Problems of extreme and crisis psychology, 14, рр. 89-97 [in Ukrainian]. 4. Kizyma, T. (2013). Povedinkovi finansy u kontseptsiiakh klasychnoi ta instytutsionalnoi teorii [Behavioral finance in the concepts of classical and institutional theories]. Svit finansiv – The world of finance, 3, рр. 7-8 [in Ukrainian]. 5. Krykun, V. A. (2017). Teoriia povedinkovoi ekonomiky v doslidzhenni ukrainskoho bankivskoho rynku za roky nezalezhnosti [The theory of behavioral economics in the study of the Ukrainian banking market during the years of independence]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu – Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, рр. 18-22 [in Ukrainian]. 6. Kuzmuk, S. H. (2019). Bikheviorystychni finansy: teoretychna kontseptu- alizatsiia ta zakonomirnosti vykorystannia v ekonomitsi [Behavioral finance: theoretical conceptualization and patterns of use in economics]. Candidate’s thesis. 202 р. [in Ukrainian]. 7. Lozhkin, H. V., Komarovska, V. L., Valeniuk, N. Yu. (2008). Ekonomichna psykholohiia [Economic psychology]. Kyiv, «Professional» Publishing House. 462 p. [in Ukrainian]. 8. Rekun, I. I. (2015). Teoretychne obgruntuvannia povedinky subiektiv ekonomichnoi bezpeky [Theoretical justification of the behavior of subjects of economic security]. Ekonomika & derzhava, 6, рр. 56-64 [in Ukrainian]. 9. Shavaliuk, L. (2017). Povedinkova ekonomika. Ukrainskyi kontekst [Behav- ioral economics. Ukrainian context]. Tyzhden.ua. Retrieved from https://tyzhden.ua./ Economics/203054 [in Ukrainian]. 10. Mochernyi, S. V. et al. (Eds.). (2000). Ekonomichna entsyklopediia [Eco- nomic encyclopedia]. In three vol. Vol. 1. Kyiv, Publishing Center "Akademiya". 864 p. [in Ukrainian]. 11. Hrytsulenko, S.I., Potapova-Sinko, N.Yu., Harbera, K.M. (2012). Metodyka vykladannia ekonomichnykh dystsyplin [Methods of teaching economic disciplines]. Odesa, ONAZ named after O.S. Popova. 224 p. [in Ukrainian]. 12. Yakymova, L.P. Metodyka vykladannia fakhovykh dystsyplin u ZVO: opornyi konspekt lektsii u skhemakh i tablytsiakh [Methodology of teaching professional 71 disciplines in higher education institutions: basic outline of lectures in diagrams and tables]. Chernivtsi, Tekhnodruk. 177 р. [in Ukrainian]. 13. Yevdokymenko, V.K., Manilich, M.I. (2019). Proryv u sotsialno- ekonomichnomu rozvytku: mozhlyvi skladovi pidhruntia [Breakthrough in socio- economic development: possible components of the subsoil]. Chernivtsi, Books-XXI. 112 р. [in Ukrainian]. 14. Yevdokymenko, V.K., Voroshan, A.D. (2010). Instytutsiine zabezpechennia ekonomichnoi yevrointehratsii zakhidnykh rehioniv Ukrainy [Institutional support of the economic European integration of the western regions of Ukraine]. Chernivtsi, Prut,. 292 р. [in Ukrainian]. 15. Yevdokymenko, V.K., Yaskal, I.V. (2011). Osoblyvosti rehionalnoho rehuliuvannia ekonomichnoi intehratsii [Peculiarities of regional regulation of economic integration]. Chernivtsi, Prut. 256 р. [in Ukrainian]. 16. Yevdokymenko, V., Yaskal, I. (2012). Interregional integration in Ukraine. Dialogue between peoples and culture. East European cross border actors in the dialogue : Cross border Euro Conference, 10–12 May 2012. (рр. 191-206). Lasi (Romania). 17. Yevdokymenko, V.K. (2012). Transformatsiia systemy marketynhu ta brendynhu krain, rehioniv, mist [Transformation of the marketing and branding system of countries, regions, cities]. Naukovyi visnyk BDFEU. Ekonomichni nauky – Scientific Bulletin of the BDFEU. Economic sciences, Issue 2 (23), рр. 246-257. Chernivtsi, BDFEU [in Ukrainian]. 18. Yevdokymenko, V. (2013). Osoblyvosti upravlinnia vidtvorenniam sotsialno-ekonomichnykh protsesiv rehionu v suchasnykh umovakh [Peculiarities of managing the reproduction of socio-economic processes of the region in modern conditions]. Chernivtsi, Tekhnodruk. 270 р. 19. Vylyuk, Y., Yevdokymenko, V. (2014). New methods of soft computing in regional development strаtegy formation. MEST Journal, Vol. 2, No. 2, pp. 274-284. DOI: https://doi.org/10.12709/mest.02.02.02.28. 20. Yevdokymenko, V. (2014). Takymy my ne budemo: z rozdumiv provintsiala [We will not be like that: from the thoughts of a provincial]. Chernivtsi, Bukrek. 108 р. 21. Yevdokymenko, V. (2015). Mekhanizmy realizatsii rehionalnoi strukturnoi polityky [Mechanisms of regional structural policy implementation]. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu – Bulletin of the Ternopil National University of Economics, 3, рр. 136-140 [in Ukrainian]. 22. Vyklyuk, Y., Yevdokymenko, V., Yaskal, I. (2016). The proportions and rates of economic activities as a factor of gross value added maximization in transition economy. Scientific Annals of Economics and Business, Vol. 63, Issue I, рр. 47-64. DOI: https://doi.org/10.1515/saeb-2016-0104. Надійшла до редакції 06.10.2021 р.

Імперативи матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку

Institution

Ähnliche Einträge