Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи

Розглянуто теоретичний підхід до управління антикризовим потенціалом регіону шляхом трансформації взаємодії суспільства, бізнесу, держави. Індикатором ефективності такої трансформації виступає зростання соціальної віддачі, що можливо досягти шляхом впровадження принципів циркулярної економіки, соціа...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Лола, Ю.Ю., Брусільцева, Г.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:	Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186764
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи / Ю.Ю. Лола, Г.М. Брусільцева // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 106-116. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-186764
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1867642022-11-30T01:26:29Z Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи Лола, Ю.Ю. Брусільцева, Г.М. Розглянуто теоретичний підхід до управління антикризовим потенціалом регіону шляхом трансформації взаємодії суспільства, бізнесу, держави. Індикатором ефективності такої трансформації виступає зростання соціальної віддачі, що можливо досягти шляхом впровадження принципів циркулярної економіки, соціального підприємництва та державно-приватного партнерства. Циклічна економіка спрямована на досягнення мінімізації впливу діяльності людини на навколишнє середовища, шляхом інноваційному підходу до споживання ресурсів. Це гармонізує відношення суспільства з природою та значно полегшує взаємодію між всіма суб`єктами господарювання щодо регулювання проблем шкідливих викидів під приємств та інших екологічних питань. Державно-приватне партнерство об`єднує зусилля держави й бізнесу для реалізації масштабних довгострокових проєктів та піднімає ефективність їх взаємодії на новий рівень. Для успішного функціонування запропонованої моделі суспільство, держава та бізнес має міцно триматися на сталій системі цінностей: чесності, взаємодопомоги, духовності, гармонічного відношення до себе, оточуючих людей та природи. The theoretical approach to managing the anti-crisis potential of the region by transforming the interaction of society, business, and the state is considered. An indicator of the effectiveness of such a transformation is the growth of social return, which can be achieved by implementing the principles of circular economy, social entrepreneurship and public-private partnership. The cyclical economy is aimed at achieving minimization of the impact of human activity on the environment through an innovative approach to resource consumption. This harmonizes society's relationship with nature and greatly facilitates interaction between all economic entities regarding the regulation of problems of harmful emissions of enterprises and other environmental issues. Public-private partnership unites the efforts of the state and business for the implementation of large-scale long-term projects and raises the effectiveness of their interaction to a new level. For the successful functioning of the proposed model, society, the state and business must firmly hold on to a stable system of values: honesty, mutual assistance, spirituality, a harmonious attitude towards oneself, surrounding people and nature. 2021 Article Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи / Ю.Ю. Лола, Г.М. Брусільцева // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 106-116. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.106-116 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186764 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглянуто теоретичний підхід до управління антикризовим потенціалом регіону шляхом трансформації взаємодії суспільства, бізнесу, держави. Індикатором ефективності такої трансформації виступає зростання соціальної віддачі, що можливо досягти шляхом впровадження принципів циркулярної економіки, соціального підприємництва та державно-приватного партнерства. Циклічна економіка спрямована на досягнення мінімізації впливу діяльності людини на навколишнє середовища, шляхом інноваційному підходу до споживання ресурсів. Це гармонізує відношення суспільства з природою та значно полегшує взаємодію між всіма суб`єктами господарювання щодо регулювання проблем шкідливих викидів під приємств та інших екологічних питань. Державно-приватне партнерство об`єднує зусилля держави й бізнесу для реалізації масштабних довгострокових проєктів та піднімає ефективність їх взаємодії на новий рівень. Для успішного функціонування запропонованої моделі суспільство, держава та бізнес має міцно триматися на сталій системі цінностей: чесності, взаємодопомоги, духовності, гармонічного відношення до себе, оточуючих людей та природи.
format	Article
author	Лола, Ю.Ю. Брусільцева, Г.М.
spellingShingle	Лола, Ю.Ю. Брусільцева, Г.М. Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Лола, Ю.Ю. Брусільцева, Г.М.
author_sort	Лола, Ю.Ю.
title	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи
title_short	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи
title_full	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи
title_fullStr	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи
title_full_unstemmed	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи
title_sort	державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186764
citation_txt	Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи / Ю.Ю. Лола, Г.М. Брусільцева // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 106-116. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT lolaûû deržavnoprivatnepartnerstvovekonomíčníjmodelízamknutogociklupídčaskrizi AT brusílʹcevagm deržavnoprivatnepartnerstvovekonomíčníjmodelízamknutogociklupídčaskrizi
first_indexed	2025-07-16T08:02:09Z
last_indexed	2025-07-16T08:02:09Z
_version_	1837789798876577792
fulltext	106 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.106-116 Ю.Ю. Лола, к.е.н. ORCID 0000-0002-6631-3822 e-mail: yuliia.lola@hneu.net, Г.М. Брусільцева, к.е.н. ORCID 0000-0003-3759-460X e-mail: anna.brusiltseva@hneu.net, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В ЕКОНОМІЧНІЙ МОДЕЛІ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ ПІД ЧАС КРИЗИ Україна, як і всі країни світу, перебуває під тиском глобальної економічної, гострої політичної та соціальної кризи на фоні Четвер- тої промислової революції, що визиває гостру потребу в розробці ефективних механізмів формування антикризового потенціалу країни на основі інтенсивного впровадження нових моделей взаємодії між суспільством, державою і бізнесом. Ця взаємодія має ґрунтуватися на таких суспільних цінностях як чесність, взаємодо- помога, соціальна відповідальність та захист навколишнього сере- довища. В українському суспільстві вже простежуються позитивні тенденції формування екологічних цінностей, що може створити фундамент для переходу країни від традиційної лінійної моделі еко- номіки до моделі циркулярної економіки. Соціального дослід- ження, яке було проведено наприкінці 2021 року серед представ- ників освітнього середовища м. Харкова, показало, що 12,5% ре- спондентів вже сортують сміття, 54% – роблять це частково, 22% – вважають це важливим, однак не готові долучитися до процесу сор- тування сміття. Водночас у молоді є розуміння потреби інвестувати у мінімізацію негативного впливу виробництва на навколишнє се- редовище, піклуватися про екологію регіону, створити безпечне середовище, бажання брати на себе відповідальність та брати участь у збереженні природного, ресурсного та соціального потен- ціалу. В науковій літературі останніми роками багато уваги при- ділено теоретичним та практичним розробкам щодо імплементації моделі циклічної економіки. Експерти ООН з охорони навколиш- © Ю.Ю. Лола Г.М. Брусільцева, 2021 107 нього середовища (UNEP) циркулярну (зелену) економіку розгля- дають як економічну діяльність, яка покращує добробут людей, за- безпечує соціальну справедливість і суттєво знижує екологічні ри- зики та виснаження природи. У вузькому сенсі – розробка, вироб- ництво і експлуатація нових ресурсо- та енергозбережних техно- логій, а також відновлювальних джерел енергії, які забезпечують стале економічне зростання [1]. «Циркулярна економіка» розгля- дати з трьох позицій: як сучасну парадигму розвитку логістичних систем; стратегічний напрям сталого розвитку; економічну модель, яку засновано на технології рециклінгу промислових відходів з ме- тою досягнення сталого функціонування бізнес-моделей у націо- нальній економіці [2]. Циркулярна економіка заснована на ре- алізації замкнутих циклів в процесах виробництва, обігу та спожи- вання. Перевагами циклічної моделі є скорочення споживання си- ровинних і енергетичних ресурсів, зниження негативного впливу на навколишнє середовище, мінімізація відходів та стимулювання ін- новацій [3]. Циркулярна модель пропонує бізнесу отримати додаткові джерела прибутку шляхом застосування наступних підходів: проєк- тування продукції з врахуванням можливості ремонту, відновлення та повторне використання після закінчення терміну служби; роз- межування між витратними матеріалами і компонентами тривалого користування; використання енергії з відновлювальних джерел; стимулювання пропозицій спільного використання, оренди або про- кату товарів [4]. Однак додаткові джерела прибутку, як правило, з`являються при умові використання нових технологій енергозбере- ження, переробки відходів, використання біорозчинних речовин тощо. Циркулярна економіка розглядається як частина Четвертої промислової революції, в результаті якої в цілому підвищується раціональність використання ресурсів, в тому числі природних, еко- номіка стане більш прозорою, передбачуваною, а її розвиток швид- ким і системним [5]. Значні зусилля в концепції циклічної економіки спрямовані на трансформацію енергетичної галузі, оскільки вже накопичено низку проблем, що не можуть бути вирішеними традиційним шля- хом нарощування потужностей і збільшення розвідування та добу- вання корисних копалин (нафта, газ, вугілля). Тому потрібен пере- хід до інтенсивного, інноваційного та проривного напрямку роз- витку шляхом активного впровадження енергоефективного облад- нання, передових енергетичних і інформаційно-комунікаційних 108 технологій, відновлювальних джерел енергії, комплексних систем і сервісів інтелектуальної енергетики, побудованих на відкритій ме- режній архітектурі, що означає початок переходу до наступного енергетичного устрою [6]. При чому в рамках циклічної економіки основним мотиватором переходу до нового енергетичного устрою стає не стільки економічна привабливість відновлюваних джерел енергії, скільки якісно новий екологічний та соціальний критерій вибору - зниження викидів вуглекислого газу та боротьба із гло- бальною зміною клімату. Розвиток циркулярної економіки через запровадження ме- ханізму співпраці у формі державно-приватного партнерства дозво- ляє реалізувати різноманітні цілі та завдання. Зокрема, в роботі [7] підкреслюється ефективність такої взаємодії на рівні місцевого самоврядування з метою покращення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, покращення стану довкілля, громад. Досліджено забезпечення інноваційної стратегії сінга- пурської біомедичної та фармацевтичної промисловості через ме- ханізм державно-приватного партнерства розглянуто в роботі [8]. Франс Германс, Флор Герлінг-Ейфф, Йоріке Поттерс, Лоренс Клеркс також розглядає державно-приватне партнерство як інстру- мент системної інноваційної політики. В роботі [9] підкреслюється, що вагома кількість інвестицій у відсотках до ВВП припадає на діяльність ДПП. Хакан Юрдакул, Рифат Камасак, Тулай Язар Озту рк припускають, що баланс державного управління, чисель- ність населення, грошова маса та частка інвестицій у ВВП є сут- тєвими детермінантами діяльності ДПП [10]. Як альтернативні варіанти фінансування інфраструктури розглядають державно-при- ватного партнерства та системи державного замовлення розгляда- ються в роботі [11]. Отже, основними складовими державно-при- ватного партнерства є управління, інвестиції та інновації. Державно-приватне партнерство поєднує спільні зусилля приватних суб’єктів, що об’єднують свої ресурси з організаціями державного сектору, такими як державні установи та університети, у довгостроковому партнерстві з метою надання додаткової вар- тості всім залученим сторонам. У визначення Світового банку дер- жавно-приватне партнерство розглядається як довгостроковий контракт між приватною стороною та державним органом з метою організації надання державних активів або послуг, у якому при- ватна сторона бере на себе значний ризик управління та відпові- дальність, а винагорода пов’язана з результати [12]. 109 В умовах циркулярної економіки втілення проєктів дер- жавно-приватного партнерства надасть можливість громадам мінімізувати витрати ресурсів та вийти місцевим підприємницьким структурам на новий якісний рівень ведення господарської діяль- ності [13]. Крім того, проєкти державно-приватного партнерства дозволяють досягати соціально-економічних цілей розвитку гро- мад, держави та суспільства, реалізуючи концепцію соціального підприємництва. Її основне завдання відхід від максимізації при- бутку та зміна несправедливих суспільних умов, створення про- дуктів або послуг, що сприяють соціальним перетворенням. Отже, для соціального підприємця головним критерієм успішності стає «соціальна віддача» [14]. Проведений аналіз дозволяє висунути гіпотезу про те, що існує логічний взаємозв`язок між моделлю циркулярної економіки, концепцією соціального підприємництва та інструментами ДПП, які можуть будуватися на єдиних цінностях суспільства та мати за мету перехід до якісно нової взаємодії суспільства, бізнесу та влади. Дослідження цієї взаємодії і є метою статті. Перехід від вичерпаної лінійної моделі економіки до цирку- лярної сприятиме покращенню економічного клімату країни, ство- ренню нових ринкових ніш, припливу інвестицій, а також нових бізнес-моделей. Україна може стати східноєвропейським хабом у цій новій реальності, долучившись до її побудови на ранній фазі. Але для виходу на цей якісно новий рівень ресурсної ефективності знадобляться технологічні інновації та зміна шаблонів поведінки, масштабні інвестиції та спеціальні пакети державного стимулю- вання [15]. Особливо цей перехід доцільно зробити в післявоєнний час відбудови країни, оскільки економічний потенціал України зруйновано. З метою досягнення більшої ефективності при мінімальних витратах актуальними будуть поставати питання вилу- чення вигоди з побутових відходів, раціональна утилізація яких може привнести економію використання природних ресурсів на тлі їх здороження. Тобто грамотна та виважена політика щодо управ- ління відходами може стати своєрідним елементом плану Мар- шалла для України. З підписанням Угоди про асоціацію між Україною та європей- ським союзом Україна взяла на себе зобов’язання впроваджувати нормативно-правові акти ЄС, в тому числі у сфері управління від- ходами. В Україні таке управління не є ефективним. У 2021 році близько 94% усіх побутових відходів відправляється на сміттєзва- лища, які займають площу понад 9 тис. га [14]. У той час як Польща 110 захоронює на сміттєзвалищах близько 44% побутових відходів, Швеція – лише 0,8% [15]. Сьома Програма дій ЄС спрямована на перетворення ЄС в інклюзивну і сталу зелену економіку, тобто, «…досягти до 2050 року процвітання і здорового навколишнього природного середо- вища, що обумовлено інноваційною, циркулярною економікою, де все заощаджується і забезпечується раціональне управління при- родними ресурсами» [16]. Інститути циклічної економіки, соціального підприємства та ДПП активно розвиваються в Європі. В Європі функціонує більше 2 млн соціальних підприємств, на яких працюють майже 11 млн працівників (6% від всіх працюючих у регіоні), це становить 10% від всього європейського бізнесу [17]. В Україні к 2020 року при- близно нараховують майже 1000 соціальних підприємств [18]. Ці данні приблизні, оскільки є проблема з їх підрахунку через від- сутність законодавчого визначення поняття «соціальне підприєм- ництво». Станом на 2021 рік в країнах EPEC реалізовується 1799 проєктів ДПП, сумарною вартістю 383,3 млн ЕUR. В Україні за да- ними Міністерства економіки к 2021 року укладено 192 договори ДПП, з них 39 договорів реалізовано (29 – концесійні, 6 – угоди про спільне підприємство, 4 – інші угоди), 153 договори не реалізовано [19]. В Європейському Союзі створено нормативну база, що має підтримати розвиток циклічної економіки, соціального підприєм- ництва та ДПП. Зокрема, були прийняті документи м’якого права: «Зелена книга про державно-приватне партнерство та право Спів- товариства про державні контракти та концесії», опублікована в 2004 році, і «Тлумачне повідомлення Комісії щодо застосування права Співтовариства» про державні закупівлі та поступки інститу- ційному ДПП, що видано в 2008 році [20]. У 2020 році Європейська Комісія ухвалила План дій щодо «циркулярної» економіки, що є важливою складовою порядку ден- ного стратегії Європейського «зеленого» курсу (European Green Deal). Метою Плану є скорочення споживання та подвоєння повтор- ного використання ресурсів в ЄС у найближчі десятиліття, одно- часно сприяючи економічному зростанню [17]. Для розвитку ДПП на рівні ЄС створено Європейський експертний центр ДПП при Департаменті консультаційних послуг Європейського інвестиційного банку (EIB) з метою підтримки дер- жавний сектор по всій Європі у створенні кращих державно-приват- них партнерств. Центр обслуговує 42 організації-члени EPEC, які є 111 національними або регіональними підрозділами ДПП та іншими державними установами, відповідальними за ДПП [7]. Також працює Міжнародний центр ДПП Європейської економічної комісії ООН, Європейський консультаційний центр ДПП, Ресурсний центр щодо ДПП у секторі інфраструктури, що створений за ініціативою Світового банку. Діяльність таких європейських наднаціональних інституцій спрямована на об'єднання колективного досвіду успіш- них ДПП, вирішення практичних питань впровадження ДПП; на- дання допомоги компаніям в підготовці та управлінні ДПП, а також допомоги державним органам у підготовчому етапі ДПП. В Європі стимулюється застосування публічно-приватного партнерства в науково-технічній та інноваційних сферах у кон- тексті євроінтеграційних процесів. Для цього в країнах ЄС на заса- дах ДПП створюються Центри компетентностей, Європейські тех- нологічні платформи. Роль держави полягає у сприянні вироб- ництву фундаментальних знань і комплексу технологій стратегіч- ного характеру, створенні інфраструктури та сприятливого клімату для інноваційної діяльності бізнесу, а роль приватного сектору − у створенні технологій на основі власних досліджень та ринковому освоєнні інновацій [20]. Модель взаємодії «бізнес-суспільство-держава» в новій сис- темі цінностей представлена на рисунку. Концепції циклічної економіки, соціального підприємництва і державно-приватного партнерства мають єдині цілі, які полягають у досягненні гармонійних ефективних відносин між бізнесом, сус- пільством та державою, що сприяє розвитку регіонів на основі вра- хування інтересів всіх зацікавлених сторін з переходом економіки на принципово новий рівень розвитку. Впроваджувати нову еко- номічну модель доцільно як на рівні країни так і на рівні тери- торіальних громад. Необхідно також звернути увагу на цілі, які постають перед складовими елементами моделі взаємодії «бізнес-суспільство-дер- жава». Соціальне підприємництво націлено на вирішення соціаль- них проблем через підприємницьку діяльність та гармонізацію від- ношень між суспільством та бізнесом, оскільки основна мета біз- несу є соціальна ефективність. Це полегшує взаємодію між суспіль- ством та державою, оскільки знижується соціальна напруга в роботі держави щодо підтримки соціально вразливих верств населення. Циклічна економіка спрямована на досягнення мінімізації впливу діяльності людини на навколишнє середовища та забезпе- чення швидкого відновлення екосистеми, шляхом інноваційному 112 підходу до споживання ресурсів. Це гармонізує відношення сус- пільства з природою та значно полегшує взаємодію між всіма суб`єктами господарювання щодо регулювання проблем шкідливих викидів підприємств та інших екологічних питань. Такий підхід до економічного розвитку, крім збереження життя на землі взагалі, вирішує ще й конкретні завдання покращення екологічного стану та зниження захворюваності населення регіонів. Державно-приватне партнерство об`єднує зусилля держави й бізнесу для реалізації масштабних довгострокових проєктів та піднімає ефективність взаємодії держави та бізнесу на новий рівень. Відповідно до визначених цілей на рисунку представлено конкретні завдання, що вирішують циклічна економіка, соціальне підприємництво, державно-приватне партнерство у загальній мо- делі взаємодії «бізнес-суспільство-держава» в новій системі цінно- стей. В умовах глобальної кризи під час Четвертої промислової ре- волюції перехід системи взаємодії суспільства, бізнесу та держави на якісно новий рівень ефективності можливий виключно при за- безпеченні інноваційності, самоокупності, фінансової стійкості, мас- штабованості на всіх етапах життєвого циклу продукту або проєкту. Максимальний результат від переходу до концепцій цикліч- ної економіки, соціального підприємництва, державно-приватного партнерства можливий при формуванні чітких суспільних цінно- стей та налагодження системи освіти. Формувати нові компетент- ності потрібно у фахівців кожного напряму економічної діяльності. Поєднання впровадження циклічної економіки, соціального підприємництва та ДПП дозволить досягти соціально-економічної стабільності, ґрунтуючись на сталій єдиній системі базових цінно- стей, що мають поєднати всі народи та забезпечити виживання лю- дини як біологічного виду в умовах інформатизації, кібернізації, безпосередньої близкості ядерної війни та екологічної катастрофи. Висновки. Для широкомасштабного переходу до моделі цир- кулярної економіки саме на етапі впровадження необхідні інно- ваційні розробки та інвестиції. Циркулярна економіка підвищить ін- тенсивність використання економічного потенціалу країни, регіонів та територіальних громад. Однак, це, як правило, призводить до підвищення витрат, тому на «вході» та «виході» мають застосовува- тися інноваційні технології та бути імплементовані нові техно- логічні рішення. Крім того, для успішного функціонування інтегра- ційної моделі суспільство, держава та бізнес має міцно триматися 113 Рисунок. Модель взаємодії «бізнес-суспільство-держава» в новій системі цінностей - впровадження соціаль- но значимих соціальних ініціатив; - підтримка різних кате- горій громадян, що опи- нилися у складних жит- тєвих обставинах; - реалізація соціальних проєктів; - знаходження оптималь- ного балансу між соціаль- ною та економічною ефек- тивністю діяльності Гармонійна система взаємодії в ланцюгу «бізнес-суспільство», «бізнес-держава» Державні органи влади, органи місцевого самоврядування Розвиток регіонів на основі врахування інтересів всіх зацікавлених сто- рін з переходом економіки на принципіально новий рівень розвитку Соціальне підприємництво Циркулярна економіка Державно-приватне партнерство Чесність та відсутність корупції й довіра Взаємодопомога та соціальна відповідальність Духовність та відхід від споживчої культури Єднання з природою та екологічна цінність Освіченість та висока культура Вирішення соціальних проблем через підприємницьку діяльність Відкритість, інноваційність, свобода Досягнення мінімізації впливу діяльності людини на навколишнє середо- вища та забезпечення швидкого відновлення Об`єднання зусиль держави та бізнесу для реалізації масш- табних довгостроко- вих проєктів - підвищення інтенсивності та ефективності викорис- тання природних ресурсів; - перехід до споживання відновленої енергії; - впровадження інновацій в проєктування, виробництво та споживання продуктів за принципом «без відходів»; - переробка вторинної сиро- вини; - ефективна переробка від- ходів - створення нових або модернізація наявних об’єктів; - залучення інвестицій до малоприбуткових об`єктів соціального призначення 114 на новій системі цінностей: чесності, взаємодопомоги, духовності, гармонічного відношення до себе, оточуючих людей та природи. Подальші дослідження автора спрямовані на визначення ін- дикаторів ефективності функціонування запропонованої інтеграль- ної моделі, а також механізмів поширення в діяльності територіаль- них громад. Література 1. Ataliru Y., et al. A review on green economy and development of green roabs and highways using carbon neutral materials. ReneWable and Sustainable Energy Re- views. 2019. Vol. 101. P. 600-613. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.11.036. 2. Трушкіна Н. В. Циркулярна економіка: становлення концепції, еволюція розвитку, бар’єри, проблеми і перспективи. Вісник економічної науки України. 2021. № 1 (40). С. 9-20. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).9-20. 3. Модель циркулярної економіки. Retrieved from https://business.diia. gov.ua/handbook/impact-investment/model-cirkularnoi-ekonomiki. 4. Allwood J. M. Squaring the Circular Economy: The Role of Recycling within a Hierarchy of Material Management Strategies. In Handbook of Recycling. Amsterdam: Elsevier, 2014. Р. 445-477. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-396459-5.00030-1. 5. Федорчук Я., Серветник Д. Циркулярна економіка. Організаційно- правові аспекти. Київ: КНЕУ, 2019. URL: https://www.businesslaw.org.ua/circle- economic-t/#comments. 6. Матюшок В. М., Бруно Серджио, Балашова С. А., Гомонов К. Г. Влияние smart grid и возобновляемых источников энергии на энергоэффективность: зару- бежный опыт. Вестник РУДН. Серия: Экономика. 2017. Т. 25. № 4. С. 583-598. DOI: https://doi.org/10.22363/2313-2329-2017-25-4-583-. 7. Bogdanowicz P. Regulation of PPP and concessions in European Union law – different but equal? Public-Private Partnerships and Concessions in the EU. 2020. Р. 1- 16. URL: https://www.elgaronline.com/view/edcoll/ 9781839105005/9781839105005. 00007.xml. DOI: https://doi.org/10.4337/9781839105012.00007. 8. Hui Ling Lee, Konstantinos Vavitsas. Driving innovation in biotechnology with Private-Public Partnerships: A Singapore perspective. Biotechnology Notes. 2021. Vol. 2. P. 59-62. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2665906 921000088. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biotno.2021.10.001. 9. Calderon, C., Moral-Benito, E., & Luis, S. (2011). Is infrastructure capital pro- ductive? A dynamic heterogeneous approach. Policy research working paper; No. WPS 5682; paper is funded by the knowledge for change program (KCP). Washington, DC: World Bank. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers. cfm?abstract_id=1798484. 10. Hakan Yurdakul, Rıfat Kama�ak, Tülay Yazar Öztürk. (2021). Macroeco- nomic drivers of Public Private Partnership (PPP) projects in low income and developing countries: A panel data analysis. URL: https://www.sciencedirect.com/science/arti- cle/pii/S2214845021000028. 11. Polyakova I., Vasilyeva E. Benefits of public-and-private partnership for the creation of the infrastructure of the urbanized territories. Procedia Engineering. 2016. Vol. 165. P. 1380-1387. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S1877705816342291. DOI: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.11.868. 12. World Bank. URL: https://www.worldbank.org/uk/. 13. Аналітична записка. URL: https://rozvytok.in.ua/images/%D0%90% D0% BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_15.10._1.pdf. 115 14. Міністерство розвитку громад та територій України. URL: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/terretory/stan-sfery-povodz hennya-z-pobutovymy-vidhodamy-v-ukrayini-za-2020-rik-2/. 15. Войціховська А., Кравченко О., Мелень-Забрамна О., Панькевич М. Кращі європейські практики управління відходами: посібник. Львів: Вид-во «Компанія "Манускрипт"», 2019. 64 с. 16. ДУ Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України. Офіційний вебсайт. URL: http://ecos.kiev.ua/news. 17. European Investment Bank. URL: https://data.eib.org/epec. 18. Соціальне підприємництво в Україні. Економіко-правовий аналіз. URL: https://www.euneighbours.eu/sites/default/files/publications/2020-11/Legal%20report% 20in%20Ukraine_Ukrainian.pdf. 19. Міністерство економіки України. URL: https://me.gov.ua/Documents /List?lang=uk-UA&tag=ZagalniiOgliadDerzhavno-privatnogo Partnerstva. 20. Залознова Ю.С., Петрова І.П. Режим міжнародно-публічно-приватного партнерства в науково-технічній та інноваційній сферах у контексті євроінтеграційних процесів. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2020. С. 19-31. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.19-31. References 1. Ataliru, Y., et al. (2019). A review on green economy and development of green roabs and highways using carbon neutral materials. ReneWable and Sustainable Energy Reviews, Vol. 101, p. 600-613. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.11.036. 2. Trushkina, N. V. (2021). Tsyrkuliarna ekonomika: stanovlennia kontseptsii, evoliutsiia rozvytku, bariery, problemy i perspektyvy [Circular Economics: Concept For- mation, Evolution of Development, Barriers, Problems and Prospects]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 9-20. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2021.1(40).9-20 [in Ukrainian]. 3. Model tsyrkuliarnoi еconomiky [Circular economy model]. Retrrieved from https://business.diia. gov.ua/handbook/impact-investment/model-cirkularnoi-ekonomiki [in Ukrainian]. 4. Allwood, J. M. (2014). Squaring the Circular Economy: The Role of Recycling within a Hierarchy of Material Management Strategies. In Handbook of Recycling (pp. 445-477). Amsterdam, Elsevier. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-396459- 5.00030-1. 5. Fedorchuk, Ya., Servetnyk, D. (2019). Tsyrkuliarna ekonomika. Orhanizatsi- ino-pravovi aspekty [Circular economy. Organizational and legal aspects]. Kyiv, KNEU. Retrrieved from https://www.businesslaw.org.ua/circle-economic-t/#comments [in Ukrainian]. 6. Matynshok, V., Bruno. Sergio, Balashova, S., and Gomonov, K. (2017). Vliyaniye smart grid i vozobnovlyayemykh istochnikov energii na energoeffektiv-nost': zarubezhnyy opyt. [Influense of smart grid and renewable energy sowcces on energy ef- ficiency: foreigu experience]. Vestnik RUDN. Seriya: Ekonomika – RUDN Journal of Economics, Vol. 25 (4), рp. 583-598. DOI: https://doi.org/10.22363/2313-2329-2017- 25-4-583- [in Russian]. 7. Bogdanowicz, P. (2020). Regulation of PPP and concessions in European Union law – different but equal? Public-Private Partnerships and Concessions in the EU. (рр. 1-16). Retrrieved from https://www.elgaronline.com/view/edcoll/ 9781839105005/ 9781839105005. 00007.xml. DOI: https://doi.org/10.4337/9781839105012.00007. 116 8. Hui Ling Lee, Konstantinos Vavitsas. (2021). Driving innovation in biotech- nology with Private-Public Partnerships: A Singapore perspective. Biotechnology Notes, Vol. 2, рр. 59-62. Retrrieved from https://www.sciencedirect.com/science/arti- cle/pii/S2665906921000088. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biotno.2021.10.001. 9. Calderon, C., Moral-Benito, E., & Luis, S. (2011). Is infrastructure capital pro- ductive? A dynamic heterogeneous approach. Policy research working paper; No. WPS 5682; paper is funded by the knowledge for change program (KCP). Washington, DC: World Bank. Retrrieved from https://papers.ssrn.com/ sol3/papers.cfm?abstract_ id=1798484. 10. HakanYurdakul, Rıfat Kama�ak, Tülay Yazar Öztürk. (2021). Macroeco- nomic drivers of Public Private Partnership (PPP) projects in low income and developing countries: A panel data analysis. Retrrieved from https://www.sciencedirect.com/sci- ence/article/pii/S2214845021000028. 11. Polyakova, I., Vasilyeva, E. (2016). Benefits of public-and-private partner- ship for the creation of the infrastructure of the urbanized territories. Procedia Engineering, Vol. 165, рр. 1380-1387. Retrrieved from https://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/S1877705816342291. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.proeng.2016.11.868. 12. World Bank. Retrrieved from https://www.worldbank.org/uk/. 13. Analitychna zapyska [Analytical note]. Retrrieved from https://rozvytok.in. ua/images/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D 0%BA% D0%B0_15.10._1.pdf. 14. Ministerstvo rozvytku hromad ta terytorii Ukrainy [Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine]. Retrrieved from https://www.minre- gion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/terretory/stan-sfery-povodzhennya-z-pobu- tovymy-vidhodamy-v-ukrayini-za-2020-rik-2/ [in Ukrainian]. 15. Voitsikhovska, A., Kravchenko, O., Melen-Zabramna, O., Pankevych, M. (2019). Krashchi yevropeiski praktyky upravlinnia vidkhodamy [Best European waste management practices]. Lviv, Manuscript Company Publishing House. 64 р. [in Ukrain- ian]. 16. DU Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Natsion- alnoi akademii nauk Ukrainy [DU Institute of Economies of Nature Use and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Official website. Retr- rieved from http://ecos.kiev.ua/news [in Ukrainian]. 17. European Investment Bank. Retrrieved from https://data.eib.org/epec. 18. Sotsialne pidpryiemnytstvo v Ukraini. Ekonomiko-pravovyi analiz [Social entrepreneurship in Ukraine. Economic and legal analysis]. Retrrieved from https://www.euneighbours.eu/sites/default/files/publications/2020-11/Legal%20report% 20in%20Ukraine_Ukrainian.pdf [in Ukrainian]. 19. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy [Ministry of Economy of Ukraine]. Retrrieved from https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ZagalniiOgliad Derzhavno-privatnogoPartnerstva [in Ukrainian]. 20. Zaloznova, Yu.S., Petrova, I.P. (2020). Rezhym mizhnarodno-publichno- pryvatnoho partnerstva v naukovo-tekhnichnii ta innovatsiinii sferakh u konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv [Regime of International-Public-Private Partnership in Scientific, Technical and Innovation Spheres in the Context of European Integration Pro- cesses]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia – Management of Economy: Theory and Practice. Chumachenko’s Annals, рр. 19-31. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.19-31 [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 29.11.2021 р.

Державно-приватне партнерство в економічній моделі замкнутого циклу під час кризи

Institution

Ähnliche Einträge