Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції

Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції

У сучасних умовах господарювання шахрайство й економічні злочини стають реальною загрозою для здійснення господарської діяльності в компаніях різних країн світу. У статті досліджено особливості й відмінності розвитку системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності на прикладі німецьки...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
1. Verfasser: Мисник, К.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186766
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції / К.П. Мисник // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С.148-163. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-186766
record_format dspace
spelling irk-123456789-1867662022-11-30T01:26:31Z Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції Мисник, К.П. У сучасних умовах господарювання шахрайство й економічні злочини стають реальною загрозою для здійснення господарської діяльності в компаніях різних країн світу. У статті досліджено особливості й відмінності розвитку системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності на прикладі німецьких, французьких і польських компаній. Обґрунтовано необхідність розроблення комплексу спеціальних заходів задля виявлення фактів шахрайства всередині компанії, а також економічних злочинів з боку контрагентів та різних груп стейкхолдерів Встановлено, що керівництву компаній Німеччини, Франції та Польщі поряд зі стандартними методами аудиту доцільно застосовувати форензік як дієвого методу економічних розслідувань у сфері господарської діяльності. In modern economic conditions, fraud and economic crimes are becoming a real threat to the implementation of economic activities in companies of various countries of the world. The article examines the peculiarities and differences in the development of the system of economic crimes in the field of economic activity on the example of German, French and Polish companies. The need to develop a complex of special measures to detect fraud within the company, as well as economic crimes on the part of counterparties and various groups of stakeholders is substantiated. It has been established that the management of companies in Germany, France and Poland should, along with standard audit methods, use forensics as an effective method of economic investigations in the field of economic activity 2021 Article Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції / К.П. Мисник // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С.148-163. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.148-163 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186766 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У сучасних умовах господарювання шахрайство й економічні злочини стають реальною загрозою для здійснення господарської діяльності в компаніях різних країн світу. У статті досліджено особливості й відмінності розвитку системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності на прикладі німецьких, французьких і польських компаній. Обґрунтовано необхідність розроблення комплексу спеціальних заходів задля виявлення фактів шахрайства всередині компанії, а також економічних злочинів з боку контрагентів та різних груп стейкхолдерів Встановлено, що керівництву компаній Німеччини, Франції та Польщі поряд зі стандартними методами аудиту доцільно застосовувати форензік як дієвого методу економічних розслідувань у сфері господарської діяльності.
format Article
author Мисник, К.П.
spellingShingle Мисник, К.П.
Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції
Управління економікою: теорія та практика
author_facet Мисник, К.П.
author_sort Мисник, К.П.
title Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції
title_short Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції
title_full Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції
title_fullStr Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції
title_full_unstemmed Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції
title_sort розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості німеччини, польщі та франції
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2021
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186766
citation_txt Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції / К.П. Мисник // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С.148-163. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
series Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv AT misnikkp rozvitoksistemiekonomíčnihzločinívusferígospodarsʹkoídíâlʹnostíosoblivostínímeččinipolʹŝítafrancíí
first_indexed 2025-07-16T08:02:20Z
last_indexed 2025-07-16T08:02:20Z
_version_ 1837789810713952256
fulltext 148 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.148-163 К.П. Мисник, аспірантка ORCID 0000-0002-9237-6384 e-mail: mysnyk.kateryna@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ ТА ФРАНЦІЇ В останні десятиліття у багатьох країнах світу актуалізуються проблеми, які пов'язано з економічними злочинами у сфері госпо- дарської діяльності та пошуком шляхів боротьби з ними. Це під- тверджують результати глобального дослідження, проведеного компанією PwC [1]. Встановлено, що 47% компаній світу за останні 2 роки стали жертвами шахрайства та економічних злочинів. Збитки бізнесу від економічних злочинів становлять близько 42 млрд дол. США [2]. Майже половина опитаних компаній випробували, при- наймні, одне шахрайство за останні два роки – в середньому по шість випадків на компанію в усьому світі. Найбільш поширеними видами шахрайства є шахрайство з клієнтами, кіберзлочинність та незаконне присвоєння активів. Розподіл випадків шахрайства, вчи- неного окремими особами всередині компанії та за її межами, при- близно рівний: майже 40% для кожного з них. Інші 20% переважно є результатом змови. Проте дуже небагатьом компаніям вдається ефективно реагувати. Лише 56% компаній, які взяли участь в опи- туванні, провели розслідування найзначнішого інциденту. І лише третина компаній передали цю інформацію раді директорів. Таким чином, для будь-якого бізнесу в усіх країнах світу ша- храйство та економічні злочини [3-5] є реальною загрозою, яку не можна ігнорувати або недооцінювати. Питанням розвитку системи економічної безпеки суб’єктів господарювання присвячено значну кількість публікацій провідних науковців (Г. Козаченко, В. Пономарьов, О. Ляшенко [6]; В. Геєць, М. Кизим, Т. Клебанова, О. Черняк та ін. [7]; Л. Шевченко, О. Гри- ценко, С. Макуха та ін. [8]; А. Мазаракі, О. Корольчук, Т. Мельник та ін. [9]; З. Варналій, Д. Буркальцева, О. Саєнко [10]; О. Пабат [11]; © К.П. Мисник, 2021 149 Л. Гнилицька [12]; О. Маслак, Н. Гришко [13]; В. Приходько [14]; О. Федорук [15]; О. Власюк [16]; А. Шатохін, Т. Ігнашкіна [17]; В. Мунтіян [18]; О. Скорук [19]; Н. Бондарчук, А. Кубрак [20]; О. Сосновська [21]; З. Живко, О. Черевко, М. Копитко, Н. Зачосова та ін. [22]; Г. Козаченко, Ю. Погорелов, Л. Герасименко [23]; Ю. Харазішвілі та ін. [24; 25]; Я. Пушак та ін. [26; 27]). Ними уточ- нено суть понятійно-категоріального апарату з проблем економіч- ної безпеки; виявлено й систематизовано загрози й ризики еконо- мічної безпеки; розроблено механізми забезпечення економічної безпеки та пропозиції щодо критеріїв оцінювання її ефективності. Проблемам впровадження форензіку як механізму антикризо- вого управління господарською діяльністю присвячено праці таких дослідників, як G. Stevenson, D. Crumbley [28]; S. Mojsoska, N. Du- jovski [29]; A. Enofe, P. Omagbon, F. Ehigiator [30]; W. Huber et al. [31]; M. Doan, D. McKie [32]; Т. Климко, О. Мельник [33]; С. Чер- нявський, О. Користін, В. Некрасов [34]; Г. Соломіна [35]; О. Па- цула [36]; А. Семенець [37] та інших. Разом з тим, незважаючи на таку пильну увагу до окресленої проблеми з боку вчених, актуальним і необхідним залишається про- ведення наукових досліджень у напрямі обґрунтування й розроб- лення належного організаційно-економічного механізму забезпе- чення розвитку системи економічних розслідувань у сфері госпо- дарської діяльності підприємств в Україні. Все це значною мірою обумовило вибір теми даного дослідження. У зв'язку з цим мета роботи полягає у емпіричному дослід- женні економічних злочинів у сфері господарської діяльності ком- паній Німеччини, Франції та Польщі задля виявлення їх специфіки та відмінностей. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу і синтезу, системного підходу, експертних опитувань та оцінок, по- рівняння, класифікації, структурно-логічного узагальнення. У результаті опитування понад 5000 керівників із 99 країн світу (у тому числі близько 100 керівників з Німеччини), проведе- ного компанією PwC [38], встановлено, що загроза економічної зло- чинності та шахрайства залишається на високому рівні. При цьому компанії не можуть дозволити недооцінювати ці ризики. Дослідження показало, що 47% респондентів у всьому світі зіштовхнулися з економічними злочинами у 2018-2019 роках. У Ні- меччині цей показник ідентичний та становить 48% опитаних. Ком- панії повідомили в середньому про 6 інцидентів, пов'язаних із зло- чинами «білих комірців» (або точніше корпоративні злочини, тобто 150 скоєні компаніями та державними службовцями; вперше це було визначено соціологом Е. Сазерлендом у 1939 р.). У 2018-2019 рр. найбільш поширеними видами економічних злочинів є шахрайство з боку клієнтів, кіберзлочинність та злочини проти власності. Одночасно їх називають злочинами, скоєними щодо компанії, які можуть завдати істотних збитків. Слід зазначити, що у 2019 р. різко зросла кількість видів економічних злочинів (табл. 1, 2). Таблиця 1 Економічні злочини, скоєні у німецьких компаніях Види економічних злочинів % опитаних В усьому світі Німеччина Кіберзлочинність 34 31 Шахрайство з боку клієнтів 35 31 Правопорушення проти власності 31 31 Корупція 30 29 Порушення антимонопольного законодавства 13 19 «Відмивання» грошей та порушення економічних санкцій 11 17 Порушення авторських прав та законодавства про інтелектуальну власність 11 17 Фальсифікація балансу 21 17 Шахрайські методи ведення бізнесу 16 15 Інсайдерська торгівля 10 13 Шахрайство при покупках 19 10 Порушення трудового законодавства 17 10 Ухилення від сплати податків 8 4 Інші види 4 6 Складено за даними: [38]. Таблиця 2 Ранжування економічних злочинів за рівнем збитків Види економічних злочинів % опитаних В усьому світі Німеччина 1 2 3 Кіберзлочинність 16 17 Правопорушення проти власності 13 17 Шахрайство з боку клієнтів 16 15 Порушення антимонопольного законодавства 5 13 Корупція 11 10 Фальсифікація балансу 14 10 Порушення авторських прав та законодавства про інтелектуальну власність 2 4 151 Закінчення табл. 2 1 2 3 Шахрайство при покупках 6 4 Інсайдерська торгівля 2 2 Порушення трудового законодавства 3 2 Ухилення від сплати податків 2 2 Шахрайські методи ведення бізнесу 4 0 «Відмивання» грошей та порушення економічних санкцій 3 0 Складено за даними: [38]. Наприклад, у ході спільного дослідження компанії PwC та Університету імені Мартіна Лютера в Галлі та Віттенберзі [39] було виявлено, що кількість постраждалих від економічних злочинів фірм у Німеччині становила у 2013 р. 45% (2001 р. – 61%). В опиту- ванні взяли участь понад 600 німецьких компаній, штат яких пере- вищує 500 співробітників. При цьому, на думку професора К. Буссмана, таке зниження обумовлено впровадженням принципів корпоративної культури та прийняттям у низці компаній корпора- тивного кодексу. Згідно з доповіддю міжнародної консалтингової компанії Ernst & Young за 2013 р. [40] 86% німецьких менеджерів вважали малоймовірним економічний шпигунство щодо своєї компанії. У той же час 9 із 10 менеджерів вважали, що небезпека кібератак у Німеччині з часом збільшуватиметься. На думку учасників опиту- вання, хакерські напади, швидше за все, можуть бути скоєні з-за кордону, в першу чергу, з Китаю та США. Йдеться переважно про шпигунство на користь конкуруючих фірм з метою отримання ін- формації для виробництва піратської продукції. Унаслідок дослідження PwC доведено, що економічні зло- чини відрізняються залежно від сфер діяльності. Це зумовлено тим, кожен вид економічної діяльності має свої специфічні особливості. До найбільш значних економічних злочинів за видами діяльності у 2018-2019 рр. відносять кіберзлочинність (1), фальсифікацію ба- лансу (2), шахрайство з боку клієнтів (3), правопорушення проти власності (4) та корупцію (5) (табл. 3). Шахрайство з клієнтами не тільки входить до найбільш сер- йозних економічних злочинів, що скоюються зовнішніми злочин- цями (26% у світі, 27% у Німеччині), але також займає одне з пер- ших місць серед економічних злочинів загалом. Не дивно, що шах- райство з клієнтами найбільше поширене на ринках фінансових по- слуг та споживчих товарів. Це може мати велике значення, оскільки 152 інші галузі все більше покладаються на прямий маркетинг кінцевих споживачів. При цьому поєднання виділених ресурсів, надійних процесів та технологій є ефективним превентивним заходом бо- ротьби з цим видом злочинів. Таблиця 3 Найбільш серйозні економічні злочини у розрізі галузей Галузі % опитаних (1) (2) (3) (4) (5) Споживчі ринки 16 - 18 17 - Енергетика, комунальні послуги, ресурси - 13 - 16 17 Фінансові послуги 15 14 27 - - Уряд та державний сектор 17 17 - - 16 Сфера охорони здоров'я 16 13 13 - - Промислові товари та виробництво 15 - - 21 14 Технології, ЗМІ, телекомунікації 20 16 13 - - Складено за даними: [38]. Злочини «білих комірців» вражають компанії з усіх боків як ззовні, так і всередині. Непоодинокі випадки змови, тобто укла- дання шахрайських угод. У той час як ділові партнери, як і раніше, значно впливають, тим самим збільшуючи ризики ведення бізнесу. Крім цього, спостерігається зростання неправомірних дій керівни- ків. У Німеччині 25% економічних злочинів скоєно топ-менедже- рами та співробітниками середньої ланки компанії. Це значно ниж- че середньосвітового показника (37%). Третина внутрішніх поруш- ників припадала на менеджмент середньої ланки (34%), а решта тре- тини – на оперативних працівників (31%). Кожен четвертий злочин (26%) був скоєний вищим керівництвом. Ці правопорушення часто належать до найбільш шахрайських, оскільки у цих людей є можли- вість «кинути» виклик механізмам внутрішнього контролю, напри- клад, через авторитет, особистий вплив або системні знання. Пи- тома вага «білих комірців», вчинених виключно зовнішніми право- порушниками, значно вища у Німеччині та становить 60% (у світі – 39%). У Німеччині більше половини всіх «білих комірців» відбува- ється покупцями, продавцями та постачальниками (у всьому світі – 45%). Майже половина зареєстрованих економічних злочинів зі збитком у 100 млн дол. США була скоєна співробітниками компа- нії. Близько 13% опитаних у всьому світі, які стали жертвами кор- поративних злочинів за 2018-2019 рр., заявили, що їм було завдано збитків на загальну суму понад 50 млн дол. США (12% у Німеч- 153 чині). Проте половина компаній у всьому світі (51%) не розробили комплексну програму управління ризиками для ділових партнерів. У Німеччині – 6 із 10 компаній. У всьому світі 21% повністю від- мовляються від механізмів перевірки та постійного контролю своїх ділових партнерів, а в Німеччині – 3 з 10 компаній, тобто це спів- відношення вище, ніж у загальносвітовому порівнянні. Варто зазначити, що корупція залишається серйозною про- блемою. Третина всіх респондентів заявили, що їх просили дати ха- бар або вони втратили бізнес на користь конкурента, який, на їхню думку, давав хабарі (табл. 4). На питання щодо заходів щодо бо- ротьби з корупцією картина була досить несподіваною: 7 із 10 ком- паній у Німеччині не мають власної антикорупційної програми; дві третини опитаних взагалі проводять аналіз ризиків чи проводять, але він має неформальний характер; 3 з 10 компаній проводять лише обмежені перевірки операційної ефективності своїх засобів конт- ролю, а 28% взагалі цього не роблять; 60% респондентів не прово- дять або проводять лише неформальну оцінку ризиків та постійний моніторинг ділових партнерів. Таблиця 4 Економічні злочини, у яких звинувачують компанії Види економічних злочинів % опитаних у всьому світі Корупція 36 Фальсифікація балансу 31 Правопорушення проти власності 24 Конкуренція та порушення антимонопольного законодавства 22 Кіберзлочинність 20 Шахрайство з боку клієнтів 19 Порушення трудового законодавства 16 Шахрайські методи ведення бізнесу 16 Інсайдерська торгівля 13 Шахрайство при покупках 12 Порушення авторських прав та законодавства про інтелектуальну власність 12 «Відмивання» грошей та порушення економіч- них санкцій 11 Ухилення від сплати податків 7 Складено за даними: [38]. Компанії, які зіткнулися з корупцією, але мають спеціальну антикорупційну програму, зазнали на 58% менше витрат на ви- правлення ситуації, ніж компанії без такої програми. 154 У середньому компанії мають чотири конкретні програми, щоб мінімізувати ризики «білих комірців»; у компаніях з чисель- ністю співробітників понад 10 тис. чол. у середньому ще більше. У той час, як майже дві третини компаній у всьому світі заявили, що вони розробили керівні принципи та процеси. Більшість із них (6 з 10 у всьому світі) проводять навчання та використовують механізми аналізу та моніторингу. Але лише близько половини компаній вкла- дають кошти у аналіз ризиків ділових партнерів. Для того, щоб досягти ефективної боротьби з економічними злочинами, необхідно: визначати ризики, проводити поглиблений аналіз, оцінювати їх та застосовувати відповідні заходи економічної безпеки діяльності; проводити регулярний моніторинг та ефектив- ний контроль, оскільки один інструмент не може захистити від усіх економічних злочинів; планувати дії у разі кризи та аналізувати їх. Важливо, щоби компанії правильно відреагували на розпізнаний ін- цидент. Ця здатність є невід'ємною частиною ефективної програми боротьби з шахрайством. В останні роки багато компаній вклали великі кошти у нові інструменти та технічні рішення. Але чимало учасників дослід- ження також висловили стурбованість щодо їх використання. Лише 14% респондентів із Німеччини відповіли, що готові впроваджувати технологічні рішення чи оптимізувати існуючі. Головними пере- шкодами, на їхню думку, були високі витрати, обмежені ресурси та відсутність технічних рішень. Близько 30% опитаних зазначили, що використовують штучний інтелект (ІІ). Майже 60% компаній, які ініціювали внутрішнє розсліду- вання, у результаті опинилися у кращому становищі. Проте лише 56% компаній у всьому світі розпочали розслідування найсерйозні- шого економічного злочину (у Німеччині – лише 48%). Причому менш ніж у 4 з 10 випадків про подібну подію було повідомлено контролюючі органи. У всьому світі зареєстровано понад 11,5 тис. справ, пов'язаних із посадовими злочинами із загальним збитком у 42 млрд дол. США. Як показує дослідження компанії PwC [41], 53% підприємств у Франції стали жертвами як мінімум одного шахрайства за останні 2 роки. Встановлено, що рівень корупції французьких компаній ста- новив у 2018 р. 20% (у 2016 р. – 10%). Сукупна сума збитків, які зазнали французькі компанії, становить 1,4 млрд дол. США. До найпоширеніших видів економічних злочинів у Франції можна віднести: кіберзлочинність (33% опитаних); незаконне при- своєння активів (29%); шахрайство у сфері бухгалтерського обліку 155 та оподаткування (29%). Опитування компанії PwC свідчить про те, що у Франції «шахраєм» є, як правило, людина поза компанією. 52% французьких респондентів фактично вказали, що найбільш серйозне шахрайство було скоєно третьою стороною, яка не пов'я- зана з їхньою компанією. Внутрішній контроль залишається головним вектором вияв- лення найбільш серйозних випадків шахрайства, на глобальному рівні (60%) або на рівні Франції (62%). За оцінками експертів, майже 80% французьких компаній збережуть або збільшать свій бюджет, виділений для боротьби з економічними злочинами. Встановлено, що лише половина компаній, які взяли участь в опитуванні, виділяють ресурси на оцінку ризиків шахрайства та корпоративне управління. Щоб поліпшити запобігання шахрайству, слід зосередитись на трьох діях. По-перше, визначити, класифіку- вати та усунути всі свої ризики. По-друге, не просто покладатися на технології, а й інвестувати у підвищення кваліфікації своїх команд та впровадження відповідних засобів контролю. І по-третє, перед- бачати випадки шахрайства, щоб мати можливість керувати ним як- найкраще. Використовуючи шахрайство як важіль зміни, можна стати сильнішим. Майже половина компаній заявила, що не проводила розслідування. З тих, хто це робив, 60% кажуть, що згодом вони пе- ребувають у сприятливішій ситуації. Справді, дестабілізація, спри- чинена шахрайством, може стати «спусковим гачком» для організа- ційної трансформації, що дозволяє посилити захист та реакцію ком- панії перед новим шахрайством та економічним злочином. Майже 40% компаній планують збільшити свої витрати на за- побігання шахрайству протягом наступних двох років. При цьому виявлено прямий зв'язок між інвестиціями, спрямованими на запо- бігання шахрайству та економічним злочинам, та зниженням рівня витрат у разі інциденту. Наприклад, виявлено, що компанії, в яких діє програма боротьби з шахрайством, витрачають на обробку ви- падків шахрайства на 42% менше. Як показує дослідження PwC, результати якого викладено у звіті «Глобальне дослідження економічної злочинності 2020» [42], збитки від корупції, шахрайства та економічних злочинів щороку зростають. Кожна третя польська компанія зазначає збитків понад 4 млн злотих. При цьому що явище корупції та хабарництва на польських підприємствах набагато частіше, ніж у міжнародних компаніях світу. Під час опитування, проведеного консалтинговою компанією 156 PwC у 2020 р. і у якому взяли участь 5018 респондентів (у тому чи- слі 76 з Польщі) 54% польських компаній, які зазнали шахрайства, визнали, що на них вплинула корупція. У дослідженні 2018 р. це було лише 17%. Це також набагато більше порівняно з компаніями з усього світу (30%). Друга категорія злочинів – це шахрайство у сфері бухгалтер- ського обліку й аудиту, з яким стикаються 49% польських компа- ній. За твердженням респондентів, найпоширенішим економічним злочином у світі є шахрайство, яке вчинене клієнтами. Загалом, еко- номічні злочини торкнулися 46% підприємців у Польщі порівняно з 50%, заявленими в опитуванні в 2018 р. Що стосується шахрайства, то прямі фінансові втрати – це лише початок. Занадто часто вони супроводжуються іншими збит- ками, які менш піддаються кількісній оцінці, але потенційно наба- гато більш шкідливі – від шкоди, що впливає на бренд, до втрати ринкових позицій і руйнування організаційної культури компаній. Останнім часом спостерігається підвищення обізнаності польських підприємців у сфері ризиків, пов’язаних з корупцією, а отже, і збільшення рівня виявлення цього явища. Зміни та пропози- ції щодо законодавчих змін, які стосуються, насамперед, відповіда- льності колективних організацій і захисту викривачів, мають велике значення. У Польщі доцільним є популяризація важливості викривачів у розкритті економічних злочинів у компаніях. Під час опитування компанії заявляють, що з їх допомогою вони виявляють зловжи- вання набагато рідше. Експерти стурбовані значним падінням кіль- кості шахрайських дій, про які повідомляють викривачі – з 45% у 2018 р. до 6% у 2020 р. (проти 16% у всьому світі). Польські компа- нії також не вказали, що шахрайство було виявлено за допомогою систем управління ризиками або розширеного аналізу даних. Варто відзначити, що не всі компанії повністю готові вико- нати нормативні вимоги. 72% опитаних підприємців не впроваджу- ють антикорупційні програми. І більше того, майже половина не має офіційних процедур і не здійснює офіційного процесу оціню- вання ризиків з цього приводу. Лише 6% польських компаній ви- знали, що у них є спеціалізований експерт з питань відповідності, а реалізацію програм боротьби з шахрайством віднесено до пріори- тетних видатків у бюджеті. Лише 29% польських компаній визнали, що досвід зловжи- вань їх зміцнив. У той же час, близько 45% компаній у світі кажуть, що у результаті зловживань вони опинилися у кращому стані як ор- 157 ганізація. Подібним чином польські компанії стикалися з кризо- вими ситуаціями, такими як зловживання, гірше, ніж компанії у світі. Близько 70% польських компаній, які зазнали шахрайства, ви- словили сумніви щодо того, чи вжиті ними дії були доцільними як на стратегічному рівні (у контексті дотримання цінностей компа- нії), так і на операційному (тобто спілкування, використання ін- формації або адекватно швидкі відповіді). У результаті опитування встановлено, що 63% (порівняно з 55% у 2018 р.) зловживань було скоєно за участю співробітників компанії. Більше того, 60% внутрішніх зловживань стали результа- том дій вищого керівництва, топменеджерів і менеджерів середньої ланки. Висновки. У результаті дослідження визначено основні кроки, які допомогли німецьким компаніям вийти із кризи: – проведення економічних розслідувань (78% опитаних); – оптимізація внутрішнього контролю, посібників та про- цедур (58%); – впровадження дисциплінарних заходів щодо працівників (44%); – негайне повідомлення про інцидент органам влади (37%); – проведення навчання співробітників з метою зміцнення корпоративної культури у компанії щодо боротьби з «білими ко- мірцями» (32%). Отже, жодна компанія не може на 100% захистити себе від корпоративних злочинів. У зв'язку з цим компанії Німеччини та всього світу мають розробляти програми боротьби з економічними злочинами, які потребують постійного перегляду та вдосконалення виходячи з нестабільності та змін інституційного середовища. Не- виконання цієї вимоги може піддати бізнес підвищеному ризику та призвести до збільшення витрат у разі виникнення інциденту. Виходячи з вищевикладеного можна зазначити про необхід- ність розроблення комплексу спеціальних заходів задля виявлення фактів шахрайства всередині компанії, а також економічних злочи- нів з боку контрагентів та різних груп стейкхолдерів. Керівництву компаній Німеччини, Франції та Польщі поряд зі стандартними ме- тодами аудиту доцільно застосовувати форензік як дієвого методу економічних розслідувань у сфері господарської діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у теоретич- ному узагальненні існуючих наукових підходів до змісту термінів «економічна безпека» і «форензік» та авторському підході до визна- чення цих понять. 158 Література 1. PwC’s Global Economic Crime and Fraud Survey. Fighting fraud: A never- ending battle. 2020. URL: https://www.pwc.com/gx/en/forensics/gecs-2020/pdf/global- economic-crime-and-fraud-survey-2020.pdf (дата звернення: 27.11.2020). 2. 47% компаний мира столкнулись с мошенничеством за последние два года. URL: https://www.eg-online.ru/news/420448/ (дата звернення: 27.11.2020). 3. Мисник К. П. Інституційні умови розвитку системи економічних розслі- дувань на підприємствах. Вісник економічної науки України. 2020. № 2(39). С. 158- 165. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).158-165. 4. Мисник К. П. Глобальні тенденції економічних злочинів у сфері госпо- дарської діяльності. Topical issues of science and practice: The VII International scientific and practical conference (Great Britain, London, November 02-06, 2020). London: International Science Group, 2020. P. 121-124. DOI: https://doi.org/10.46299/ ISG.2020.II.VII. 5. Мисник К. П. Сутність і особливості форензіку. Modern problems in science: The VIII International scientific and practical conference (Czech Republic, Prague, November 09-12, 2020). Prague: International Science Group, 2020. P. 96-100. DOI: https://doi.org/ 10.46299/ISG.2020.II.VIII. 6. Козаченко Г.В., Пономарьов В.О., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: монографія. Київ: Лібра, 2003. 280 с. 7. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: мо- нографія / В.М. Геєць, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.І. Черняк та ін.; за ред. В.М. Гейця. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. 240 с. 8. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування: моногра- фія / Л.С. Шевченко, О.А. Гриценко, С.М. Макуха та ін.: за ред. Л.С. Шевченко. Харків: Право, 2009. 312 с. 9. Економічна безпека України в умовах глобалізаційних викликів: моно- графія / А.А. Мазаракі, О.П. Корольчук, Т.М. Мельник та ін.; за заг. ред. А.А. Ма- заракі. Київ: КНТЕУ, 2010. 717 с. 10. Варналій З.С., Буркальцева Д.Д., Саєнко О.С. Економічна безпека Ук- раїни: проблеми та пріоритети зміцнення: монографія. Київ: Знання України, 2011. 299 с. 11. Пабат О.В. Економічна безпека держави: інноваційні фактори: моно- графія. Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2012. 168 с. 12. Гнилицька Л.В. Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємства: монографія. Київ: КНЕУ, 2012. 305 с. 13. Маслак О.І., Гришко Н.Є. Управління економічною безпекою підпри- ємства на принципах забезпечення її раціонального рівня. Маркетинг і менедж- мент інновацій. 2013. № 1. С. 198-208. 14. Приходько В.П. Управління економічною безпекою підприємства. Еко- номіка та держава. 2013. № 10. С. 10-12. 15. Федорук О.В. Економічна безпека держави з відкритою економікою: сутність та пріоритети зміцнення. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2013. № 4. С. 31-37. 16. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку. Київ: Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України, 2014. 48 с. 159 17. Шатохін А.Л., Ігнашкіна Т.Б. Сутність та складові елементи механізму управління економічною безпекою підприємства. Бізнес Інформ. 2014. № 3. С. 396- 402. 18. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. Київ: Лібра, 2015. 462 с. 19. Скорук О.В. Економічна безпека держави: сутність, складові елементи та проблеми забезпечення. Науковий вісник Ужгородського національного універ- ситету. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 6. Ч. 3. С. 39-42. 20. Бондарчук Н.В., Кубрак А.А. Організаційні засади формування системи економічної безпеки на підприємстві. Молодий вчений. 2017. № 12 (52). С. 577-580. 21. Сосновська О.О. Поняття економічної безпеки підприємства в контексті різних методологічних підходів. Бізнес Інформ. 2018. № 3. С. 443-447. 22. Економічна безпека держави / З.Б. Живко, О.В. Черевко, М.І. Копит- ко, Н.В. Зачосова та ін.; за ред. З.Б. Живко Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2019. 240 с. 23. Козаченко Г.В., Погорелов Ю.С., Герасименко Л.В. Оцінювання еконо- мічної безпеки держави з використанням конструктного підходу. Бізнес Інформ. 2020. № 9. C. 44-55. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-9-44-55. 24. Харазішвілі Ю.М. Системна безпека сталого розвитку: інструментарій оцінки, резерви та стратегічні сценарії реалізації: монографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2019. 304 с. 25. Kharazishvili Y., Kwilinski A., Grishnova O., Dzwigol H. Social Safety of Society for Developing Countries to Meet Sustainable Development Standards: Indicators, Level, Strategic Benchmarks (with Calculations Based on the Case Study of Ukraine). Sustainability. 2020. Vol. 12(21). P. 89-53. DOI: https://doi.org/10.3390/ su12218953. 26. Kwilinski A., Pajak K., Halachenko О., Vasylchak S., Pushak Y., Kuzior P. Marketing tools for improving enterprise performance in the context of social and economic security of the state: innovative approaches to assessment. Marketing and Management of Innovations. 2019. Iss. 4. Р. 172-181. DOI: http://doi.org/10.21272/ mmi.2019.4-14. 27. Державна політика забезпечення національної безпеки України: основні напрямки та особливості здійснення: монографія / М.Ф. Криштанович, Я.Я. Пу- шак, М.І. Флейчук, В.І. Франчук. Львів: Сполом, 2020. 418 с. 28. Stevenson G., Crumbley D. Defining a Forensic Audit. Journal of Digital Forensics, Security and Law. 2009. Vol. 4. No. 1. P. 61-80. DOI: https://doi.org/10. 15394/jdfsl.2009.1054. 29. Mojsoska S., Dujovski N. Recognizing of Forensic Accounting and Forensic Audit in the South-Eastern European Countries. Journal of Eastern-European Criminal Law. 2015. P. 21-28. 30. Enofe A.O., Omagbon P., Ehigiator F.I. Forensic Audit and Corporate Fraud. IIARD International Journal of Economics and Business Management. 2015. Vol. 1. No. 8. P. 55-64. 31. Huber W. et al. Forensic Accounting, Fraud Theory, and the End of the Fraud Triangle. Journal of Theoretical Accounting Research. 2017. Vol. 12. No. 2. P. 28-49. 32. Doan M. A., McKie D. Financial investigations: Auditing research accounts of communication in business, investor relations, and public relations (1994–2016). Public Relations Review. 2017. Vol. 43. Issue 2. P. 306-313. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.02.010. 160 33. Климко Т.Ю., Мельник О.О. Удосконалення роботи внутрішнього ау- диту для запобігання фродів на підприємстві. Науковий вісник Міжнародного гу- манітарного університету. Сер. Економіка і менеджмент. 2015. Вип. 13. С. 251- 254. 34. Фінансові розслідування у сфері протидії легалізації злочинних доходів в Україні: методичні рекомендації / С.С. Чернявський, О.Є. Користін, В.А. Некра- сов та ін. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2017. 164 с. 35. Соломіна Г.В. Форензік – інструмент фінансового розслідування діяль- ності підприємства. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2018. Вип. № 2. C. 144-149. 36. Пацула О.І. Форензік як інструмент забезпечення безпеки бізнесу. Уп- равління системою економічної безпеки: від теорії до практики: зб. тез доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 19 квітня 2019 р.). Львів : ЛьвДУВС, 2019. С. 140-143. 37. Семенець А.О. Форензік аудит як ефективний засіб антикризового уп- равління торговельною діяльністю. Бізнес Інформ. 2019. № 4. С. 280-287. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-280-287 38. Wirtschaftskriminalität – Ein niemals endender Kampf. PwC Global Economic Crime and Fraud Survey. 2020. URL: https://www.pwc.de/de/consulting/ forensic-services/wirtschaftskriminalitaet-ein-niemals-endender-kampf.pdf (дата звер- нення: 17.01.2021). 39. Кауфман Д., Філатова І. Дослідження: злочинність економіки ФРН па- дає, страхи перед нею зростають. 2013. 13 листопада. URL: https://p.dw.com/p/ 1AFtZ (дата звернення: 17.01.2021). 40. Кальц М. Опитування: Німецькі промисловці не бояться атак хакерів. 2013. 5 серпня. URL: https://p.dw.com/p/19Jtx (дата звернення: 17.01.2021). 41. PwC. PwC's Global Economic Crime and Fraud Survey 2020. Lutte contre la fraude: où en sont les entreprises en France et dans le monde? URL: https://www.pwc.fr/fr/publications/securite/economic-crime-survey-2020.html (дата звернення: 17.01.2021). 42. PwC. Wysoka skala przestępstw gospodarczych w polskich firmach. 2020. URL: https://www.pwc.pl/pl/media/2020/2020-03-05-badanie-przestepczosci-gospodar czej-2020.html (дата звернення: 17.01.2021). References 1. PwC’s Global Economic Crime and Fraud Survey. Fighting fraud: A never- ending battle. (2020). Retrieved from https://www.pwc.com/gx/en/forensics/gecs- 2020/pdf/global-economic-crime-and-fraud-survey-2020.pdf (last accessed 27.11.2020). 2. 47% kompaniy mira stolknulis' s moshennichestvom za posledniye dva goda [47% of companies worldwide have experienced fraud in the last two years]. Retrieved from https://www.eg-online.ru/news/420448/ (last accessed 27.11.2020) [in Russian]. 3. Mysnyk, K. P. (2020). Instytutsiini umovy rozvytku systemy ekonomichnykh rozsliduvan na pidpryiemstvakh [Institutional conditions for the development of the system of economic investigations at enterprises]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2(39), рр. 158-165. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).158-165 [in Ukrainian]. 4. Mysnyk, K. P. (2020). Hlobalni tendentsii ekonomichnykh zlochyniv u sferi hospodarskoi diialnosti [Global trends of economic crimes in the sphere of economic activity]. Topical issues of science and practice: The VII International scientific and 161 practical conference. (рр. 121-124). London, International Science Group. DOI: https://doi.org/10.46299/ ISG.2020.II.VII [in Ukrainian]. 5. Mysnyk, K. P. (2020). Sutnist i osoblyvosti forenziku [The essence and features of forensics]. Modern problems in science: The VIII International scientific and practical conference. (рр. 96-100). Prague, International Science Group. https://doi.org/ 10.46299/ISG.2020.II.VIII [in Ukrainian]. 6. Kozachenko, H. V., Ponomarov, V. O., Liashenko, O. M. (2003). Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva: sutnist ta mekhanizm zabezpechennia [Economic security of the enterprise: essence and mechanism of provision]. Kyiv, Libra. 280 р. [in Ukrainian]. 7. Heiets, V. M., Kyzym, M. O., Klebanova, T. S., Cherniak, O. I. et al. (2006). Modeliuvannia ekonomichnoi bezpeky: derzhava, rehion, pidpryiemstvo [Modeling of economic security: state, region, enterprise]. Kharkiv, INZhEK. 240 р. [in Ukrainian]. 8. Shevchenko, L. S., Hrytsenko, O. A., Makukha, S. M. et al. (2009). Ekonomichna bezpeka derzhavy: sutnist ta napriamy formuvannia [Economic security of the state: essence and directions of formation]. Kharkiv, Pravo. 312 р. [in Ukrainian]. 9. Mazaraki, A .A., Korolchuk O. P., Melnyk T. M. et al. (2010). Ekonomichna bezpeka Ukrainy v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv [Economic security of Ukraine in the face of globalization challenges]. Kyiv, KNTEU. 717 р. [in Ukrainian]. 10. Varnalii, Z. S., Burkaltseva, D. D., Saienko, O. S. (2011). Ekonomichna bezpeka Ukrainy: problemy ta priorytety zmitsnennia [Economic security of Ukraine: problems and priorities of strengthening]. Kyiv, Znannia Ukrainy. 299 р. [in Ukrainian]. 11. Pabat, O. V. (2012). Ekonomichna bezpeka derzhavy: innovatsiini faktory [Economic security of the state: innovative factors]. Lviv, Institute of Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. 168 р. [in Ukrainian]. 12. Hnylytska, L. V. (2012). Oblikovo-analitychne zabezpechennia ekonomich- noi bezpeky pidpryiemstva [Accounting and analytical provision of economic security of the enterprise]. Kyiv, KNEU. 305 р. [in Ukrainian]. 13. Maslak, O. I., Hryshko, N. Ye. (2013). Upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva na pryntsypakh zabezpechennia yii ratsionalnoho rivnia [Man- agement of the economic security of the enterprise based on the principles of ensuring its rational level]. Marketynh i menedzhment innovatsii – Marketing and innovation management, 1, рр. 198-208 [in Ukrainian]. 14. Prykhodko, V. P. (2013). Upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva [Management of economic security of the enterprise]. Ekonomika ta derzhava, 10, рр. 10-12 [in Ukrainian]. 15. Fedoruk, O. V. (2013). Ekonomichna bezpeka derzhavy z vidkrytoiu ekonomikoiu: sutnist ta priorytety zmitsnennia [Economic security of the state with an open economy: the essence and priorities of strengthening]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu – Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute, 4, рр. 31-37 [in Ukrainian]. 16. Vlasiuk, O. S. (2014). Teoriia i praktyka ekonomichnoi bezpeky v systemi nauky pro ekonomiku [Theory and practice of economic security in the system of economic science]. Kyiv. 48 р. [in Ukrainian]. 17. Shatokhin, A. L., Ihnashkina, T. B. (2014). Sutnist ta skladovi elementy mekhanizmu upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva [The essence and constituent elements of the economic security management mechanism of the enterprise]. Biznes Inform – Business Inform, 3, рр. 396-402 [in Ukrainian]. 18. Muntiian, V. I. (2015). Ekonomichna bezpeka Ukrainy [Economic security of Ukraine]. Kyiv, Libra. 462 р. [in Ukrainian]. 162 19. Skoruk, O. V. (2016). Ekonomichna bezpeka derzhavy: sutnist, skladovi elementy ta problemy zabezpechennia [Economic security of the state: essence, constituent elements and problems of provision]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo – Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Ser.: Interna- tional economic relations and world economy, Issue 6, Part 3, рр. 39-42 [in Ukrainian]. 20. Bondarchuk, N. V., Kubrak, A. A. (2017). Orhanizatsiini zasady formuvannia systemy ekonomichnoi bezpeky na pidpryiemstvi [Organizational principles of the formation of the economic security system at the enterprise]. Molodyi vchenyi – Young scientist, 12 (52), рр. 577-580 [in Ukrainian]. 21. Sosnovska, O. O. (2018). Poniattia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva v konteksti riznykh metodolohichnykh pidkhodiv [The concept of economic security of the enterprise in the context of different methodological approaches]. Biznes Inform – Business Inform, No. 3, рр. 443-447 [in Ukrainian]. 22. Zhyvko, Z. B., Cherevko, O. V., Kopytko, M. I., Zachosova, N. V. et al. (2019). Ekonomichna bezpeka derzhavy [Economic security of the state]. Cherkasy, Yu. A. Chabanenko Publisher. 240 р. [in Ukrainian]. 23. Kozachenko, H. V., Pohorelov, Yu. S., Herasymenko, L. V. (2020). Otsiniu- vannia ekonomichnoi bezpeky derzhavy z vykorystanniam konstruktnoho pidkhodu [As- sessment of the economic security of the state using a constructive approach]. Biznes Inform – Business Inform, 9, рр. 44-55. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020- 9-44-55 [in Ukrainian]. 24. Kharazishvili, Yu. M. (2019). Systemna bezpeka staloho rozvytku: instrumentarii otsinky, rezervy ta stratehichni stsenarii realizatsii [Systemic security of sustainable development: evaluation toolkit, reserves and strategic implementation scenarios]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 304 р. [in Ukrainian]. 25. Kharazishvili, Y., Kwilinski, A., Grishnova, O., Dzwigol, H. (2020). Social Safety of Society for Developing Countries to Meet Sustainable Development Standards: Indicators, Level, Strategic Benchmarks (with Calculations Based on the Case Study of Ukraine). Sustainability, Vol. 12(21), pp. 89-53. DOI: https://doi.org/10.3390/su1221 8953. 26. Kwilinski, A., Pajak, K., Halachenko, О., Vasylchak, S., Pushak, Y., Kuzior, P. (2019). Marketing tools for improving enterprise performance in the context of social and economic security of the state: innovative approaches to assessment. Marketing and Management of Innovations, Iss. 4, рр. 172-181. DOI: http://doi.org/10.21272/ mmi.2019.4-14. 27. Kryshtanovych, M.F., Pushak, Ya.Ya., Fleichuk, M.I., Franchuk, V.I. Derzhavna polityka zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy: osnovni napriamky ta osoblyvosti zdiisnennia [State policy of ensuring national security of Ukraine: main directions and implementation features]. Lviv,: Spolom. 418 р. [in Ukrainian]. 28. Stevenson, G., Crumbley, D. (2009). Defining a Forensic Audit. Journal of Digital Forensics, Security and Law, Vol. 4, No. 1, рр. 61-80. DOI: https://doi.org/10. 15394/jdfsl.2009.1054. 29. Mojsoska, S., Dujovski, N. (2015). Recognizing of Forensic Accounting and Forensic Audit in the South-Eastern European Countries. Journal of Eastern-European Criminal Law, рр. 21-28. 30. Enofe, A.O., Omagbon, P., Ehigiator, F.I. (2015). Forensic Audit and Corporate Fraud. IIARD International Journal of Economics and Business Management, Vol. 1, No. 8, рр. 55-64. 163 31. Huber, W. et al. (2017). Forensic Accounting, Fraud Theory, and the End of the Fraud Triangle. Journal of Theoretical Accounting Research, Vol. 12, No. 2, рр. 28-49. 32. Doan, M. A., McKie, D. (2017). Financial investigations: Auditing research accounts of communication in business, investor relations, and public relations (1994– 2016). Public Relations Review, Vol. 43, Issue 2, рр. 306-313. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2017.02.010. 33. Klymko, T. Yu., Melnyk, O. O. (2015). Udoskonalennia roboty vnutrishnoho audytu dlia zapobihannia frodiv na pidpryiemstvi [Improving the work of internal audit to prevent fraud at the enterprise]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho uni- versytetu. Ser.: Ekonomika i menedzhment – Scientific Bulletin of the International Hu- manities University. Ser.: Economics and management, Vol. 13, pp. 251-254 [in Ukrain- ian]. 34. Cherniavskyi, S. S., Korystin, O. Ye., Nekrasov, V. A. et al. (2017). Fi- nansovi rozsliduvannia u sferi protydii lehalizatsii zlochynnykh dokhodiv v Ukraini [Fi- nancial investigations in the field of combating money laundering in Ukraine]. Kyiv, NAIA [in Ukrainian]. 35. Solomina, H. V. (2018). Forenzik – instrument finansovoho rozsliduvannia diialnosti pidpryiemstva [Forensic – a tool for financial investigation of the enterprise]. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu – Scientific Bulletin of Muk- achevo State University, Vol. 2, pp. 144-149 [in Ukrainian]. 36. Patsula O. I. (2019). Forenzik yak instrument zabezpechennia bezpeky biznesu [Forensic as a tool for business security]. Upravlinnia systemoiu ekonomichnoi bezpeky: vid teorii do praktyky [Management of the economic security system: from the- ory to practice]: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. (pp. 140-143). Lviv, LvSUIA [in Ukrainian]. 37. Semenets, A. O. (2019). Forenzik audyt yak efektyvnyi zasib antykryzovoho upravlinnia torhovelnoiu diialnistiu [Forensic audit as an effective means of anti-crisis management of trade]. Business Inform, no. 4, pp. 280-287. DOI: https://doi.org/10. 32983/2222-4459-2019-4-280-287 [in Ukrainian]. 38. Wirtschaftskriminalität – Ein niemals endender Kampf. PwC Global Economic Crime and Fraud Survey. (2020). Retrieved from https://www.pwc.de/de/ consulting/forensic-services/wirtschaftskriminalitaet-ein-niemals-endender-kampf.pdf (last accessed 17.01.2021). 39. Kaufman, D., Filatova, I. (2013). Doslidzhennia: zlochynnist ekonomiky FRN padaie, strakhy pered neiu zrostaiut [Research: crime in the German economy is falling, fears about it are growing]. Retrieved from https://p.dw.com/p/ 1AFtZ (last accessed 17.01.2021) [in Ukrainian]. 40. Kalts, M. (2013). Opytuvannia: Nimetski promyslovtsi ne boiatsia atak khakeriv [Survey: German industrialists are not afraid of hacker attacks]. Retrieved from https://p.dw.com/p/19Jtx (last accessed 17.01.2021) [in Ukrainian]. 41. PwC. PwC's Global Economic Crime and Fraud Survey. (2020). Lutte contre la fraude: où en sont les entreprises en France et dans le monde? Retrieved from https://www.pwc.fr/fr/publications/securite/economic-crime-survey-2020.html (last accessed 17.01.2021). 42. PwC. Wysoka skala przestępstw gospodarczych w polskich firmach. (2020). Retrieved from https://www.pwc.pl/pl/media/2020/2020-03-05-badanie-przestepczosci- gospodar czej-2020.html (last accessed 17.01.2021). Надійшла до редакції 29.09.2021 р.

Ähnliche Einträge