Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку
Covid-19 – сучасна пандемія 21 століття, яка змінила хід історії людства. 2019 р. пандемія збільшувала свої оберти розвитку, поширення та мутації, що в результаті відбувся негативний вплив, як на людство, країн та їхню економіку. Але вже приблизно трьох років Covid-19 став невід'ємною частиною...
Gespeichert in:
Datum: | 2021 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
Schriftenreihe: | Управління економікою: теорія та практика |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186768 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку / М.В. Саченко, Д.М. Криворучко, Д.С. Сидорчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 174-189. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-186768 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1867682022-11-30T01:26:23Z Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку Саченко, М.В. Криворучко, Д.М. Сидорчук, Д.С. Covid-19 – сучасна пандемія 21 століття, яка змінила хід історії людства. 2019 р. пандемія збільшувала свої оберти розвитку, поширення та мутації, що в результаті відбувся негативний вплив, як на людство, країн та їхню економіку. Але вже приблизно трьох років Covid-19 став невід'ємною частиною життя людства, відповідно від неочікуваних наслідків пандемії постраждали всі сфери економічної діяльності країн та їхнього функціонування, зокрема галузь міжнародного туризму. Міжнародна галузь, досить обширна та має багато напрямів свого розвитку, що під час пандемії вплинуло на кожен із них. Covid-19 справив неабияке вражання, особливо на малі країни, півострови та острови, що на 95% залежали від туристичного потоку й за допомогою чого існували. В ході написання наукової роботи було розглянуто теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику світового ВВП, туристичні прибуття, втрата робочих місць, динаміка витрат на туризм, витрати на заходи проти Covid. Вивчення проблематики та функціонування туризму під впливом пандемії дозволяє проаналізувати тенденції даної сфери та оцінити сучасний стан розвитку. Дане дослідження має на меті розгляд безпрецедентного впливу Covid-19 на міжнародний туризм. В процесі аналізу було з’ясовано теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику даних туристичного ринку світу з 2019-2021 рр. поширення пандемії. Також, розроблені розрахунки, прогнози, моделі майбутнього функціонування міжнародного туризму, що застосовані в розробці заходів, щодо удосконалення міжнародного туризму та стабільності галузі. Та застосовано досвід зарубіжних країн, щодо боротьби впливу Covid-19 та розвитку представленої галузі. В якості підсумовування проведеного аналізу та групування ключової інформації розроблено власні рекомендації для покращення міжнародного туризму. Covid-19 is a modern pandemic of the 21st century that has changed the course of human history. In 2019, the pandemic increased its development, spread and mutation, which had a negative impact on humanity, countries and their economies. But for about three years now, Covid-19 has become an integral part of human life, with the unexpected effects of the pandemic affecting all areas of economic activity and their functioning, including international tourism. The international industry is quite extensive and has many directions of its development, which affected each of them during the pandemic. Covid-19 made a great impression, especially on small countries, peninsulas and islands, which were 95% dependent on the tourist flow and through which they existed. In the course of writing the scientific work, the theoretical principles were considered and a comparative description of world GDP, tourist arrivals, job losses, the dynamics of tourism spending, the cost of measures against Covid. The study of the problems and functioning of tourism under the influence of the pandemic allows us to analyze trends in this area and assess the current state of development. This study aims to examine the unprecedented impact of Covid-19 on international tourism. In the process of analysis, the theoretical foundations were clarified and a comparative description of the data of the world tourism market from 2019-2021 on the spread of the pandemic was made. Also, calculations, forecasts, models of future functioning of international tourism have been developed, which have been used in the development of measures to improve international tourism and the stability of the industry. However, the experience of foreign countries in combating the impact of Covid-19 and the development of the represented industry has been applied. As a summary of the analysis and grouping of key information, we have developed our own recommendations for improving international tourism. 2021 Article Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку / М.В. Саченко, Д.М. Криворучко, Д.С. Сидорчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 174-189. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.174-189 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186768 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Covid-19 – сучасна пандемія 21 століття, яка змінила хід історії людства. 2019 р. пандемія збільшувала свої оберти розвитку, поширення та мутації, що в результаті відбувся негативний вплив, як на людство, країн та їхню економіку. Але вже приблизно трьох років Covid-19 став невід'ємною частиною життя людства, відповідно від неочікуваних наслідків пандемії постраждали всі сфери економічної діяльності країн та їхнього функціонування, зокрема галузь міжнародного туризму.
Міжнародна галузь, досить обширна та має багато напрямів свого розвитку, що під час пандемії вплинуло на кожен із них. Covid-19 справив неабияке вражання, особливо на малі країни, півострови та острови, що на 95% залежали від туристичного потоку й за допомогою чого існували.
В ході написання наукової роботи було розглянуто теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику світового ВВП, туристичні прибуття, втрата робочих місць, динаміка витрат на туризм, витрати на заходи проти Covid.
Вивчення проблематики та функціонування туризму під впливом пандемії дозволяє проаналізувати тенденції даної сфери та оцінити сучасний стан розвитку. Дане дослідження має на меті розгляд безпрецедентного впливу Covid-19 на міжнародний туризм. В процесі аналізу було з’ясовано теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику даних туристичного ринку світу з 2019-2021 рр. поширення пандемії. Також, розроблені розрахунки, прогнози, моделі майбутнього функціонування міжнародного туризму, що застосовані в розробці заходів, щодо удосконалення міжнародного туризму та стабільності галузі.
Та застосовано досвід зарубіжних країн, щодо боротьби впливу Covid-19 та розвитку представленої галузі. В якості підсумовування проведеного аналізу та групування ключової інформації розроблено власні рекомендації для покращення міжнародного туризму. |
format |
Article |
author |
Саченко, М.В. Криворучко, Д.М. Сидорчук, Д.С. |
spellingShingle |
Саченко, М.В. Криворучко, Д.М. Сидорчук, Д.С. Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку Управління економікою: теорія та практика |
author_facet |
Саченко, М.В. Криворучко, Д.М. Сидорчук, Д.С. |
author_sort |
Саченко, М.В. |
title |
Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку |
title_short |
Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку |
title_full |
Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку |
title_fullStr |
Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку |
title_full_unstemmed |
Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку |
title_sort |
міжнародний туризм в умовах пандемії covid-19: тенденції та моделювання розвитку |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2021 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186768 |
citation_txt |
Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку / М.В. Саченко, Д.М. Криворучко, Д.С. Сидорчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 174-189. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
series |
Управління економікою: теорія та практика |
work_keys_str_mv |
AT sačenkomv mížnarodnijturizmvumovahpandemíícovid19tendencíítamodelûvannârozvitku AT krivoručkodm mížnarodnijturizmvumovahpandemíícovid19tendencíítamodelûvannârozvitku AT sidorčukds mížnarodnijturizmvumovahpandemíícovid19tendencíítamodelûvannârozvitku |
first_indexed |
2025-07-16T08:02:29Z |
last_indexed |
2025-07-16T08:02:29Z |
_version_ |
1837789820377628672 |
fulltext |
174
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.174-189
М.В. Савченко, д.е.н., проф.
ORCID 0000-0002-9063-3551
e-mail: m_savchenko@donnu.edu.ua,
Д.М. Криворучко, здобувач
ORCID 0000-0001-8561-8309,
Д.С. Сидорчук, здобувач
ORCID 0000-0003-2968-5851,
Донецький національний університет
імені Василя Стуса, м. Вінниця
МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ
В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19:
ТЕНДЕНЦІЇ ТА МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
За останні роки туристична індустрія, в період пандемії та
довготривалих карантинних заходів, знаходиться як і більшість біз-
несу в кризовому стані. Хоча міжнародний туризм, будучи однією
з найбільш інтернаціональних сфер суспільної діяльності у світі,
орієнтованою на експорт, на відміну від багатьох інших сфер еко-
номіки, проявляв відносну стійкість у порівнянні з іншими галу-
зями економіки в кризових ситуаціях на світових ринках. Однак,
за прогнозами ООН стагнація в міжнародному туризмі триватиме
і цього року, забезпечивши у 2020-2021 рр. понад 4 трильйонів до-
ларів збитків галузі з 25%-ю втратою кількості підприємств.
Суб’єкти туристичної індустрії, що змогли вижити пристосувалися
до нових умов праці, з дотриманням карантинних вимог та новими
потребами споживачів на «безпечний туризм».
Питанням туристичного бізнесу в умовах пандемії присвя-
тили свої праці такі науковці, як: Д. Тюріна [1], Р. Сущенко [2],
Є. Подольський [3], а також зарубіжними Фелікс Рітхер, Шимко [4],
А. Бехсуді [5], Дж. Аббас, Р. Мубін, Пол Терхемба [6] та іншими,
які сходяться на думці, що з пандемією міжнародний туризм ви-
йшов з зони комфорту, завдавши соціальної та фінансової шкоди
економіці країн. Слід зазначити, що не дивлячись на значну кіль-
кість публікацій з цієї теми, існує необхідність оцінки стану міжна-
родного туризму в умовах пандемії та рівня міжнародних дестина-
цій за типом обмеження подорожей за регіонами.
© М.В. Савченко,
Д.М. Криворучко,
Д.С. Сидорчук, 2021
175
Мета статті полягає у дослідженні тенденцій розвитку між-
народного туризму та розробка практичних рекомендацій щодо
мінімізації ризиків втрат індустрії туризму, що викликані впливом
пандемії Covid-19.
Міжнародний туризм – цілеспрямована діяльність, пов'язана
з наданням послуг іноземним туристам на території держави, яка їх
приймає і громадянам країни постійного проживання, котрі манд-
рують за її межами [7].
Пандемія – криза, що створює значні труднощі і завдає знач-
них економічних збитків країні та заставляє змінювати образ існу-
вання, тобто криза – це завжди є поштовхом до створення чогось
нового та унікального, що породжує нові умови для існування кра-
їни і людства, як і Covid-19. Пандемія Covid-19 не тільки завдала
серйозного удару по системах охорони здоров’я країн світу та змі-
нила наше звичне соціальне життя, а ще й спричинила масштабну
економічну кризу, яка за підрахунками МВФ, може стати навіть
гіршою, ніж Велика депресія 30-х років минулого століття. І попри
те, що уряди поступово врегульовують наслідки пандемії, прогнози
щодо економічного відновлення поки залишаються невтіш-
ними. Виключенням не стала індустрія туризму, бо сучасні тен-
денції розвитку галузі здебільшого визначаються впливом пандемії
COVID-19.
Для аналізу тенденцій слід окремо дослідити тенденції до по-
яви COVID-19 та після дослідимо динаміку ВВП, створеного в ін-
дустрії туризму за 2008-2020 рр. (рис. 1).
Рис. 1. Внесок індустрії туризму у світовий ВВП
у 2008-2020 рр., трлн дол.
Джерело: побудовано авторами на основі [8].
1,8 1,9 1,8 1,9 2,2 2,2 2,3 2,4 2,3 2,4 2,6
3,1
2,1
5,7
6,2 5,8 6,1
6,9 7,0 7,4 7,6 7,4 7,6
8,8 9,2
4,7
0,0
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0
6,0
7,0
8,0
9,0
10,0
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Прямий внесок Загальний внесок
176
Як видно за даними рис. 1 у 2020 р. пандемія COVID-19 пере-
вернула світову туристичну індустрію з ніг на голову, оскільки кра-
їни по всьому світу вжили заборони на поїздки та надзвичайні за-
ходи щодо обмеження поширення вірусу, що відбилося на дворазо-
вому скороченні ВВП, створеного сферою туризму. Так, у 2020 р.
індустрія туризму принесла 4,7 трлн дол. у світову економіку, що
майже вдвічі менше ніж у 2019 р.
Внаслідок обмежень на поїздки скоротилися і глобальні ви-
трати на відпочинок (рис. 2). Так, 2020 р. відзначився майже 50-від-
сотковим зменшенням глобальних витрат на туризм порівняно з по-
переднім роком, досягнувши близько 2,37 трлн дол.
Рис. 2. Динаміка глобальних витрат на туризм
у 2008-2020 рр., трлн дол.
Джерело: побудовано авторами на основі [9].
Зрозуміло, що скорочення масштабів діяльності туристичної
індустрії відбилося на чисельності зайнятих в галузі, яка до 2019 р.
забезпечувала роботою 320 млн осіб, що робило її однією з найваж-
ливіших галузей світової економіки. Пандемія – перша такого
масштабу в епоху глобалізації – поставила під загрозу мільйони ро-
бочих місць у галузі [10].
Аналізуючи вплив пандемії на світовий туризм слід відзна-
чити його високу вразливість саме на Середньому Сходу, де рівень
втрати робочих місць у 2020 р. (рис. 3) був 62%, що відбилося в ці-
лому на економічному стані країн.
Аналізуючи вплив пандемії на світовий туризм слід відзна-
чити його високу вразливість саме на Середньому Сходу, де рівень
втрати робочих місць у 2020 р. (рис. 3) був 62%, що відбилося в ці-
лому на економічному стані країн.
Друге місце посів туризм Європи з 51%-ю втратою робочих
місць, що стало наслідком ізольованості від туристів. У свою чергу
3,1 2,9 3,1
3,5 3,6 3,8 3,9 3,8 3,8 4,2 4,5 4,7
2,4
0,0
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
177
це спричинило нестабільність, наближення до кризи, закриття та
банкрутства підприємств, тобто пандемія підірвала всі механізми,
що підтримували розвиток європейських країн.
Рис. 3. Втрата робочих місць в сфері туризму 2020 р.
за регіонами, % [11]
За даними (рис. 4) в 2019 р. економічні показники є додат-
ними, через те, що в 2019 р., пандемія не встигла суттєво вплинути
на світ порівняно з 2020-2021 рр. За показниками 2019 р. найбіль-
шим прибуттям туристів відзначилися країни Середньої Азії, що
становить 6,8%, які користувалися високою популярністю курортів
та екзотичними місцями. На другому місці за досить високими по-
казниками розташувалася Європа 4,2%, яка теж користувалася ви-
сокою популярністю серед іноземців.
Рис. 4. Міжнародні туристичні прибуття 2019-2021 рр., % [12]
50%
43% 43%
51%
62%
41%
4% 4,2% 6,8% 2% 1,5% 3,8%
-84%
-68%
-73% -77%
-68% -73%
-94%
-63%
-79%
-74%
-62%
-72%
-100%
-80%
-60%
-40%
-20%
0%
20%
Азія &
Тихий океан
Європа Середній
Схід
Африка Америка Світ
2019 2020 2021
178
У 2020-2021 рр. зберігалася спадна тенденція щодо попиту на
послуги туризму, зменшення потужності та збитковості діяльності
індустрії туризму (табл. 1).
Таблиця 1
Темпи змін попиту, потужності
та збитки галузі 2019-2021 рр. [13]
Регіони
Темпи зміни
попиту на туристи-
чні послуги
Темпи зміни
потужності турис-
тичної галузі
Збитки галузі, млрд
дол.
2020 до
2019
2021 до
2020
2020 до
2019
2021 до
2020 2020 2021
Світ -66,30% -50% -43% -57,6% 118,5 0,387
Північна Америка -66% -45% -34% -51,6% 45,8 0,11
Європа -70% -56% -49% -62,4% 26,9 11,9
Азіатсько-Тихо-
океанський регіон -62% -43% -38% -55,1% 31,7 7,5
Середній Схід -73% -61% -56% -64,5% 7,1 3,3
Латинська Америка -64% -50% -46% -60% 5 3
Африка -72% -62% -55% -62,8% 2 1,7
Отже, можна стверджувати, що темпи зменшення попиту, по-
тужностей та результатів діяльності сповільнилися у 2021 р. через
впровадження країнами обмежувальних карантинних заходів та
вакцинацію. Відповідно, країни поступово знімали обмеження на
поїздки, а туризм повільно відновлював свій темп розвитку по-
всьому світу.
Дестинації – це інфраструктура та додаткові послуги, що
необхідні для повного задоволення потреб туристів. Така відмін-
ність є ключовою порівняно з «туристським регіоном» та «турист-
ською дестинацією» [14].
Під час спалаху пандемії у 2021 р., «повне» закриття кордонів
світових напрямків, порівняно з 2019 р. зменшилося з 217 до 93.
Більшість країн дотримуються обмежень, таких як заборони на по-
їздки для певних ринків. Згодом 63 країни підтримали ініціативу
про «часткове» закриття кордонів, а 53 країни ввели зобов’язання
на представлення негативного тесту на COVID-19.
Найбільше скорочення «повного» закриття спостерігається у
регіонах Європи – з 92% від кількості прибулих у регіон до 8% за
рік. Це означає значне відкриття шляхів на всій території ЄС.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні така частка також
зменшилась, хоч не так вагомо з 88 до 64%. Щодо Америки то ця
частка скоротилося з 40 до 25%. В Африці та на Близькому Сході
179
«повні» закриття спочатку зросли в період з квітня по червень, до
зменшення в липні та на початку вересня. Це пояснюється пізнішим
впливом пандемії на ці регіони порівняно з Азією та Європою.
Рис. 5. Міжнародні дестинації за типом обмеження 2021 р. [15]
У порівнянні з 2020 р., коли дестинації повного закриття були
найбільшими у Африці 64% та Америці 63%.
З метою прогнозування розвитку індустрії туризму у пер-
спективі розробимо економетричну модель. У контексті цього здій-
снена спроба побудови моделі зв’язку між туристичним потоком (у) та
такими чинниками: вклад туризму у світовий ВВП (х1), витрати на охо-
рону здоров'я (х2), глобальні витрати на туризм (х3) та заощадження насе-
лення світу (х4) (табл. 2).
Таблиця 2
Вихідні дані для регресійного аналізу за 2008 - 2020 рр.
Роки
Потік ту-
ристів,
млн осіб
Вклад туризму
у світовий
ВВП, млрд дол.
Витрати на
охорону здо-
ров'я, млрд
дол.
Глобальні
витрати на
туризм,
млрд дол.
Заощадження
населення світу,
млрд дол.
1 2 3 4 5 6
- y x1 x2 x3 x4
2008 5700 776,10 5766,7 3087,0 5098,2
2009 6200 836,60 6148,4 2881,0 5347,3
2010 5800 897,10 6454,3 3076,0 5426,0
2011 6100 957,60 7063,1 3520,0 6027,0
2012 6900 1004,00 7217,6 3603,0 6165,0
2013 7000 1050,00 7411,5 3783,0 6340,0
1% 1% 1%
13%
22% 30% 22%
6% 10%
57%
13% 7% 29% 69%
81%
29%
64% 63%
49%
25%
8%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
120%
Світ Африка Америка Азія і
Океанія
Європа Середній
Схід
Повне закриття
Часткове закриття
Інші заходи
Обмеження знято
180
Закінчення табл. 3
1 2 3 4 5 6
2014 7400 1100,50 7674,5 3916,0 6515,0
2015 7600 1148,90 7459,1 3762,0 6152,0
2016 7400 1206,60 7687,6 3845,0 6251,0
2017 7600 1247,50 8095,6 4165,0 6651,0
2018 8800 1412,70 8547,2 4475,0 7063,0
2019 9200 1466,10 8761,9 4692,0 7170,0
2020 4700 402,10 8925,4 2373,0 6935,0
Джерело: сформовано автором за допомогою [8, 21, 22].
За допомогою інструменту «Регресія» обчислено певні хара-
ктеристики економетричної моделі (табл. 3).
Tаблиця 3
Характеристики моделі
Характеристики моделі Значення Характеристики моделі Значення
Коефіцієнт множинної ко-
реляції (Rху) 0,994
Парні коефіцієнти кореляції:
в т.ч.
Коефіцієнт детермінації (d) 0,988 1) Вклад туризму у світовий
ВВП (rx1y)
0,967
F-критерій розрахунковий
(Fрозр)
160,7646 2) Витрати на охорону здо-
ров'я (rx2y)
0,337
Значущість F 1,13E-07 3) Глобальні витрати на ту-
ризм (rx3y)
0,972
4) Заощадження населення
світу (rx4y)
-0,442
Коефіцієнти еластичності,
%:
P-значення,
в т.ч.
Еі1= 0,619 х1 0,023
Еі2= 1,337 х2 0,055
Еі3= 1,177 х4 0,001
Еі4= -2,240 х4 0,023
Джерело: розраховано авторами.
За даними табл. 3 можна зробити висновки:
1) між чинниками, які досліджувались в моделі та туристич-
ним потоком існує досить міцний зв’язок (Rху =0,994);
2) коефіцієнт детермінації свідчить, що 98,8% зміни обсягу
туристичного потоку залежить від факторів, які включені до моделі,
а 1,2% – це вплив інших чинників, що наразі не досліджувались.
Серед них можна виділити інфляційні очікування, природні ка-
таклізми тощо;
181
3) значення критерія F знаходиться нижче помітки у 0,05,
тобто модель має справедливу значимість. Перевірку пройшли
лише три чинника: х1, х3, х4 – ці данні ввійдуть у формування еко-
номічної моделі. Чинник х2 подолав помітку у 0,05, тобто вважа-
ється нульовим коефіцієнтом, що практично не впливають на зна-
чення.
3) за коефіцієнтами еластичності встановлено, при зростанні
вкладу туризму у світовий ВВП та глобальних витрат на туризм на
1%, туристичні потоки зростуть відповідно на 0,6% та 1,18%. Зрос-
тання заощаджень населення на 1% зменшує туристичні потоки на
2,24%;
4) попарні коефіцієнти кореляції вказують, що найбільший
зв’язок (rx1y=0,967 та rx3y=0,972) існує між туристичним потоком та
вкладом туризму у світовий ВВП і глобальними витратами на ту-
ризм. Значення коефіцієнта парної кореляції показує: чим більшим
є вклад туризму у світовий ВВП і глобальні витрати на туризм, тим
у більшим стає туристичний потік (рис. 6).
Рис. 6. Середній темп зростання світового потоку туристів
за 2009-2020 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними табл. 2.
Отже, економетрична модель туристичного потоку набуває
вигляду: 110,75 0,09 0,34 0,37 . (1)
Тому збільшення туристичного потоку можливе з відновлен-
ням туристичної індустрії, що відбиватиметься на частці ВВП, ство-
реного в індустрії туризму (rx1y =0,967) (рис. 7).
107,8 107,2 106,7 104,8 104,6 104,8 104,4 105,0 103,4
113,2
103,8
27,4
0,0
50,0
100,0
150,0
0
1000
2000
3000
4000
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Туристичний потік світу, млн осіб
Середній темп зростання туристичного потоку, %
182
Рис. 7. Вплив вкладу туризму у світовий ВВП на темп зростання
потоку туристів у світі за 2009-2020 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними табл. 2.
При цьому, значну роль також відіграє і збільшення глобаль-
них витрат на туризм (rx3y =0,972) (рис. 8).
Рис. 8. Вплив вкладу глобальних витрат на туризм на темп
зростання потоку туристів у світі за 2009-2020 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними табл. 2.
Поряд з цим, зв’язок між туристичним потоком та заощад-
женнями населення (rx4y= -0,442) є оберненим і свідчить про збіль-
шення туристів при зменшенні заощадження населення.
107,8 107,2 106,7 104,8 104,6 104,8 104,4 105,0 103,4 113,2 103,8
27,4
0,0
20,0
40,0
60,0
80,0
100,0
120,0
0
2000
4000
6000
8000
10000
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Вклад туризму у світовий ВВП
Середній темп зростання туристичного потоку, %
107,8 107,2 106,7 104,8 104,6 104,8 104,4 105,0 103,4 113,2 103,8
27,4
0,0
20,0
40,0
60,0
80,0
100,0
120,0
0
1000
2000
3000
4000
5000
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Глобальні витрати на туризм
Середній темп зростання туристичного потоку, %
183
Перевірка розрахованих коефіцієнтів на значущість за крите-
рієм Фішера підтвердили адекватність моделі (1) статистичним да-
ним (рис. 9).
Рис. 9. Графік фактичних і розрахункових значень світового
туристичного потоку в 2008-2020 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними [2].
Це також ілюструє рис. 9, на якому спостерігається незначне
відхилення фактичного й розрахункового значення світового тури-
стичного потоку в 2008-2020 рр., а обчислені коефіцієнти еластич-
ності дозволяють здійснити економічну інтерпретацію моделі, яка
наведена в табл. 3.
Таблиця 4
Економічна інтерпретація моделі світового туристичного
потоку в 2008-2020 рр.
Чинники Напрямок
зміни
Кількісні
значення
зміни
Наслідки
Кількісні
значення
наслідків
Вклад туризму у сві-
товий ВВП (х1)
Збільшення
вкладу 1% Збільшення туристич-
ного потоку 0,619
Глобальні витрати на
туризм (х3)
Збільшення
витрат 1% Збільшення туристич-
ного потоку
1,177
Заощадження насе-
лення світу (х4)
Зростання
заощад-
жень
1%
Зменшення туристич-
ного потоку
-2,240
Джерело: побудовано авторами
Для обчислення за моделлю (1) туристичного потоку 2022 р.
спрогнозовано чинники та здійснено розрахунок, результати якого
наведені в табл. 5.
0
500
1000
1500
2000
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Фактичний туристичний потік, млн осіб
Розрахований туристичний потік, млн осіб
184
Tаблиця 5
Прогнозні значення чинників моделі туристичного потоку
Показники Прогноз на 2022 р.
Вклад туризму у світовий ВВП (х1) 5996,50
Глобальні витрати на туризм (х3) 3270,0
Заощадження населення світу (х4) 6912,0
Світовий туристичний потік, млн. осіб 979,7
Джерело: розраховано авторами.
Отже, згідно з проведеним аналізом з’ясувалося, що на ту-
ристичні потоки впливає вклад туризму у світовий ВВП (х1), гло-
бальні витрати на туризм (х3) та заощадження населення світу (х4).
Не зважаючи на негативні явища у сфері бізнесу кількість подоро-
жуючих у 2022 р. збільшиться на 63,4%, проте в умовах сучасності
складно робити прогнози, оскільки ситуація здебільшого залежить
від обмежень та жорсткіших правих в’їзду в ту чи іншу країну, які
складно передбачити або розрахувати економічно.
Можна стверджувати, що туризм поступово відновлюється,
саме це дає змогу допомогти пом’якшити вплив на економіку кра-
їни, точніше на робочі місця, в окремих напрямках бізнесу. Проте
реальне відновлення буде можливим тільки в той час, коли відно-
виться міжнародний туризм.
Індустрія туризму сумнівно виживає без підтримки держави,
звичайно не можна підкреслити заходи, які суттєво пом’якшували
удар по туризму, мінімізували робочі місця та будували віднов-
лення у 2022 р., але цього замало для існування повноцінного роз-
витку туристичної сфери. Для відновлення світового туризму пер-
шочерговими можуть поставати такі цілі:
відновлення впевненості туристів;
посилення підтримки туристичної сфери, заохочення в адап-
тації туризму ;
відновлення безпечного повернення міжнародного туризму;
еволюція заходів реагування для підтримки усунення прога-
лин;
підтримка співпраці всередині та між країнами;
створення більш стійкого туризму.
пошук шляхів для виходу з кризового становища, необхідно
розвивати певні стратегії розвитку суб’єктів туризму, сюди входять
інновації, піднесення креативного туризму, антикризовий розвиток
ринку, заохочення ресурсів та зменшення витрат.
Відновлення туристичної сфери у світі, має пряму залежність
від зняття карантинних обмежень. Варто зазначити, що туристична
185
сфера несе в собі збитки внаслідок заходів щодо протидії пандемії
COVID-19. Таку проблему можна розглядати як можливість для ви-
ведення туризму на якісно новий етап.
Перед пандемією індустрія туризму становила 4,4% ВВП,
6,9% зайнятості та 21,5% експорту послуг у країнах, які входять до
складу міжнародної економічної організації розвинутих країн
ОЕСР. Туризм вважається основним чинником економічної діяль-
ності для різних країн, наприклад, у Франції туризм становить 7,4%
ВВП, в Греції цей показник дорівнює 6,8%, Ісландія та Мексика має
8,6% та 8,7% відповідно, а у Іспанії 11,8% [16].
Поширення вакцинації в цілому може покращити ситуацію та
дозволить світу позитивно прогнозувати подолання пандемії.
Проте, у багатьох частинах економіки ситуація зазнала такого
краху, що однієї вакцинації замало для відновлення нормального
ритму. У 2020 р. економіка зазнала найбільшого удару від Covid-19,
глобальне падіння становило 73%, а це втрата прибутків на 1,3 трлн
дол., що робить шлях до відновлення важким [17].
Ще у 2019 р. UNWTO, проводили дослідження з експертами
даної галузі та встановили прогноз: відновлення ринку туризму, по-
вністю слід очікувати станом 2022-2024 рр. [18]. Відновлення пе-
редбачає, що туризм стане більш інноваційним та сталим. Країни
Європи, Азії, Америки – надають грошові дотації, спрощують
умови роботи індустрії туризму, використовують безконтактні тех-
нологічних нововведення, створюють пільгові умови.
Отже, криза – це заклик до рішучих та скоординованих дій
для пом’якшення наслідків, можливість створити щось нове, впро-
вадити удосконалені стратегії та перейти до практик, які краще зба-
лансують не лише екологічні, соціальні, а й економічні наслідки ту-
ризму. Варто розуміти, що це можливість перезавантажити турис-
тичну галузь та її економіку на більш стійких засадах та бути гото-
вими до будь якого поштовху. Криза – можливість створити сталу
модель розвитку. Реалізація практичної сторони попиту в туристи-
чному секторі залежить від можливості відновити її діяльність в
умовах епідемічних обмеженнях. Як бачимо сьогодні Covid-19, ви-
бив туризм із зони комфорту, та змусив туристичний бізнес шукати
інноваційні шляхи. Основним шляхом реамінування має бути дер-
жавна підтримка та підприємницькі ініціативи.
Прогнози свідчать, що через пандемію такі поїздки як «ді-
лові» зазнають падіння, людство успішно використовує різні он-
лайн платформи для переговорів, наприклад Zoom, Google Meeting
та інші, і в подальшому це й замінить частку ділових поїздок.
186
Висновки. Отже, для того, щоб туризм почав відновлюватися,
необхідно реанімувати, поліпшуючи сервіс та посилюючи інформа-
ційну компанію, зокрема шляхом:
– забезпечення доступності та достовірності інформації щодо
можливого обмеження подорожей та їх скасування в розрізі основ-
них країн виїзного туризму в залежності від ступеня епідемічної за-
грози;
– створення механізмів гарантування втрат туристів від ска-
сування поїздки внаслідок поширення епідемії шляхом надання
ваучерів на скасовані бронювання;
– запровадження прозорого механізму використання отрима-
них до бюджетів коштів від туристичного збору виключно на роз-
виток внутрішнього туризму, супутньої інфраструктури та покра-
щення стану довкілля;
– проведення інформаційно-рекламних кампаній, спрямова-
них на переорієнтацію попиту споживачів на внутрішній туризм
[9; 19].
Пандемія має досить сильний та негативний вплив на галузь
міжнародного туризму. На сьогоднішні перспективи розвитку між-
народного туризму тісно пов’язані з пандемією COVID-19.
Серйозного удару в першу чергу зазнала система охорони
здоров’я в різних країн світу, що спричинила кардинальні зміни в
економіці та соціальному житті.
Для детального аналізу в даній роботі було розроблено відо-
браження внесків індустрії туризму ВВП, для порівняння 2008-
2020-х років, що дало змогу чітко побачити як пандемія перевер-
нула сферу туризму. Так, у 2020 р. туризм приніс 4,7 трлн дол. у
світову економіку, у порівнянні з 2019 це майже вдвічі менше. Від-
повідно скоротилися і глобальні витрати. Винятковим не є і вплив
на робочі місця, які зазнали неабиякого краху, якщо у 2019 р. галузь
туризму забезпечувало роботою понад 320 млн осіб, то вже у
2020 р. чисельність вдвічі скоротилася. Дана тенденція розглянута
у роботі, аналізуючи можна підвести, що найбільш вразливим ви-
явився Середній Схід, рівень втрати робочих місць у 2020 р. був
62%, другою ланкою стала Європа (51%).
За роки пандемії зберігалася спадна тенденція щодо попиту
на послуги туризму, зменшення потужності та збитковості діяльно-
сті індустрії туризму.
Пандемія має здатність еволюціонувати, тому необхідно роз-
робляти та удосконалювати заходи, щодо функціонування міжна-
родного туризму і мінімізації впливу пандемії на світову економіку.
187
Але вже у 2021 р. можна спостерігати спад поширення Covid-
19, що також має вплив на такі міжнародні заходи як «закриття ко-
рдонів». У 2019 р. 217 напрямків були недозволеними, проте у
2021 р. ця кількість зменшилася до 93, а 53 країни підтримали такі
заходи як негативний тест на Covid, що давало змогу туристам пе-
реміщуватися між країнами.
У даній роботі авторами розроблено економетричну модель з
метою прогнозування розвитку індустрії туризму у перспективі,
відповідно до цього вказано середній темп зростання світового по-
току туристів за 2009-2020 рр, а також вплив вкладу туризму у сві-
товий ВВП на темп зростання потоку туристів у світі, побудовано
графік фактичних і розрахункових значень світового туристичного
потоку в 2008-2020 рр. Згідно з аналізом з’ясувалося, що на турис-
тичні потоки впливає вклад туризму у світовий ВВП, глобальні ви-
трати на туризм та заощадження населення світу. Що стосується
прогнозу, у даних умовах неможна однозначно передбачити чітку
залежність, проте можна виявити, що кількість подорожуючих у
2022 р. збільшиться на 63,4%.
Можливості туристичної сфери дуже неоднозначні, та відтво-
рення підпорядковуватиметься взаємопов'язаним наслідкам кризи
для чинників попиту та пропозиції. У статті встановлені рекомен-
довані цілі для відновлення туризму такі як: відновлення безпеч-
ного повернення міжнародного туризму; еволюція заходів реагу-
вання для підтримки усунення прогалин; підтримка співпраці
всередині та між країнами; інновації, піднесення креативного ту-
ризму та багато інших.
Література
1. Тюріна Д. М. Міжнародний туризм в умовах пандемії: проблеми та
шляхи подальшого розвитку. Економіка та суспільство. 2021. № 30. С. 3-10. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-32.
2. Сущенко Р. Карантин – Як світ рятує туристичну галузь. Укрінформ.
URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3090351-karantin-ak-svit-ratue-turis-
ticnu-galuz.html.
3. Подольський Є. Covid-19 та наслідки для світового туризму. DIP. 2021.
URL: https://dip.org.ua/yegipet/covid-19-ta-naslidki-dlya-svitovogo-turizmu/.
4. Feliks Rikhter. This is how the COVID-19 crisis has affected international
tourism. World economic forum. 2021. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/12/
covid-crisis-drags-on-for-international-tourism/.
5. Adam Bekhsudi. Tourism-dependent economies are among those harmed the
most by the pandemic. 2020. Finance & Development. URL: https://www.imf.org/exter-
nal/pubs/ft/fandd/2020/12/impact-of-the-pandemic-on-tourism-behsudi.htm.
6. Dzhaffar Abbas., Riaka Mubin., Pol Terkhemba Yorember. Exploring the
impact of COVID-19 on tourism: transformational potential and implications for a
188
sustainable recovery of the travel and leisure industry. 2021. ScienceDirect. URL:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666518221000206
7. Навчальні матеріали онлайн: Міжнародний туризм. URL: https://pidru4
niki.com/1263111343760/turizm/osnovni_formi_turizmu.
8. IATA. Deep Losses Continue Into 2021. 2020. №95. URL: https://www.iata.
org/en/pressroom/pr/2020-11-24-01/.
9. Global No.1 Business Data Platform. 2020. URL: https://www.statista.com/.
10. UNWTO. Impact assessment of the covid-19 outbreak on international
tourism. 2021. URL: https://www.unwto.org/impact-assessment-of-the-covid-19-
outbreak-on-international-tourism.
11. Korrado Makkiarelli. Розвиток міжнародного туризму. How is Covid-19
affecting international travel and tourism? 2021. URL: https://www.economicsobserva-
tory.com/how-is-covid-19-affecting-international-travel-and-tourism.
12. UNWTO: Global tourism sees upturn in q3 but recovery remains fragile.
2021. URL: https://www.unwto.org/news/global-tourism-sees-upturn-in-q3-but-recove
ry-remains-fragile.
13. Pamela Koks-Hamilton. UNCTAD. Impact of COVID-19 on tourism in
small island developing states. 2020. URL: https://unctad.org/fr/node/2386.
14. WIKIPEDIA. Дестинація. URL: https://cutt.ly/FFfrium.
15. Francisco Coll Morales. International destinations by type of restriction.
2020. URL. https://www.globaltourismforum.org/blog/2020/07/13/data-reflecting-the-
importance-of-tourism-in-the-world/.
16. Rebuilding Tourism Competitiveness: Tourism Response, Recovery and
Reilience to the Covid-19 Crisis. World Bank, Washington, DC. URL:
https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/34348.
17. Feliks Rikhter, Khorkhe Silʹva. Tourism industry experts fear long road to
recovery. 2021. World economic forum. URL: https://www.weforum.org/agenda/
2021/02/tourism-industry-covid19-recovery-government-response/.
18. Feliks Rikhter. Tourism Experts Fear Long Road to Recovery. URL:
https://www.statista.com/chart/24108/expected-timeline-for-recovery-of-the-tourism-
sector/.
19. Mitigating the impact of COVID-19 on tourism and supporting recovery.
OECD Tourism Papers, No. 2020/03, OECD Publishing, Paris. URL: https://www.oecd-
ilibrary.org/industry-and-services/mitigating-the-impact-of-covid19-on-tourism-and-
supporting-recovery_47045bae-en.
References
1. Tiurina, D. M. (2021). Mizhnarodnyi turyzm v umovakh pandemii: problemy
ta shliakhy podalshoho rozvytku [International tourism in a pandemic: problems and
ways of further development]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 30,
pp. 3-10. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-32 [in Ukrainian].
2. Sushchenko, R. Karantyn – Yak svit riatuie turystychnu haluz. [Quarantine –
How the world saves the tourism industry]. Ukrinform. Retrieved from
https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3090351-karantin-ak-svit-ratue-turisticnu-ga-
luz.html [in Ukrainian].
3. Podolskyi, Ye. (2021). Covid-19 ta naslidky dlia svitovoho turyzmu [Covid-
19 and implications for world tourism]. DIP. Retrieved from https://dip.org.ua/yegi-
pet/covid-19-ta-naslidki-dlya-svitovogo-turizmu/ [in Ukrainian].
189
4. Feliks Rikhter. (2021). This is how the COVID-19 crisis has affected
international tourism. World economic forum. Retrieved from https://www.wefo-
rum.org/agenda/2021/12/covid-crisis-drags-on-for-international-tourism/.
5. Adam Bekhsudi. (2020). Tourism-dependent economies are among those
harmed the most by the pandemic. Finance & Development. Retrieved from
https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2020/12/impact-of-the-pandemic-on-tour-
ism-behsudi.htm.
6. Dzhaffar Abbas., Riaka Mubin., Pol Terkhemba Yorember. (2021). Exploring
the impact of COVID-19 on tourism: transformational potential and implications for a
sustainable recovery of the travel and leisure industry. ScienceDirect. Retrieved from
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666518221000206.
7. Navchalni materialy onlain: Mizhnarodnyi turyzm [Online materials:
Mizhnarodnyy turyzm]. Retrieved from https://pidru4niki.com/1263111343760/turizm/
osnovni_formi_turizmu [in Ukrainian].
8. IATA. (2020). Deep Losses Continue Into 2021. No. 95. Retrieved from
https://www.iata.org/en/pressroom/pr/2020-11-24-01.
9. Global business data platform №1. (2020). Retrieved from https://www.sta-
tista.com/.
10. Impact assessment of the covid-19 outbreak on international tourism. (2021).
Retrieved from https://www.unwto.org/impact-assessment-of-the-covid-19-outbreak-
on-international-tourism.
11. Korrado Makkiarelli. (2021). How is Covid-19 affecting international travel
and tourism? Retrieved from https://www.economicsobservatory.com/how-is-covid-19-
affecting-international-travel-and-tourism.
12. UNWTO. (2021). Global tourism sees upturn in q3 but recovery remains
fragile. Retrieved from https://www.unwto.org/news/global-tourism-sees-upturn-in-q3-
but-recovery-remains-fragile.
13. Pamela Koks-Hamilton. (2020). Impact of COVID-19 on tourism in small
island developing states. UNCTAD. Retrieved from https://unctad.org/fr/node/2386.
14. WIKIPEDIA. Destynatsiya [Destination]. Retrieved from https://cutt.ly/
FFfrium [in Ukrainian].
15. Francisco Col Morales. (2020). International destinations by type of re-
striction. Retrieved from https://www.globaltourismforum.org/blog/2020/07/13/data-re-
flecting-the-importance-of-tourism-in-the-world/.
16. World Bank. (2020). Rebuilding Tourism Competitiveness: Tourism Re-
sponse, Recovery and Reilience to the Covid-19 Crisis. Washington. DC. Retrieved from
https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/34348.
17. Feliks Rikhter, Khorkhe Silva. (2021). Tourism industry experts fear long
road to recovery. World economic forum. Retrieved from https://www.weforum.org/
agenda/2021/02/tourism-industry-covid19-recovery-government-response/.
18. Feliks Rikhter. Tourism Experts Fear Long Road to Recovery. Retrieved
from https://www.statista.com/chart/24108/expected-timeline-for-recovery-of-the-tour-
ism-sector/.
19. Mitigating the impact of COVID-19 on tourism and supporting recovery.
(2020). OECD Tourism Papers. Paris. №3. Retrieved from https://www.oecd-ili-
brary.org/industry-and-services/mitigating-the-impact-of-covid19-on-tourism-and-sup-
porting-recovery_47045bae-en.
Надійшла до редакції 29.11.2021 р.
|