Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій

Розглядаються актуальні питання впровадження енергозберігаючих технологій різними країнами, наголошено на завданнях пріоритетного розвитку впровадження енергозберігаючих технологій, які завжди були в числі головних економічних завдань та вирішувалися проведенням відповідної політики як в рамках окре...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Смерека, С.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:	Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186772
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій / С.Б. Смерека // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 240-249. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-186772
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1867722022-11-30T01:26:32Z Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій Смерека, С.Б. Розглядаються актуальні питання впровадження енергозберігаючих технологій різними країнами, наголошено на завданнях пріоритетного розвитку впровадження енергозберігаючих технологій, які завжди були в числі головних економічних завдань та вирішувалися проведенням відповідної політики як в рамках окремих держав та і в єдності декількох держав. Досліджено досвід впровадження енергозберігаючих технологій в Норвегії, Швеції, Данії, Німеччині, Франція, Польщі, розвиток перспективних технологій у цих країнах, їх трансформація у зростання енерговиробництва і збільшення кількості робочих місць з одночасним створенням високоефективного екологічно чистого енергетичного сектору економіки, розглянуті основні моделі реформування житлово-комунального господарства в країнах Західної Європи, які цілеспрямовано націлені на впровадження енергозберігаючих технологій. The article is devoted to topical issues of energy saving technologies in different countries, emphasizes the tasks of priority development of energy saving technologies, which have always been among the main economic tasks and solved by relevant policies within individual states and in the unity of several states. The article examines the experience of implementing energy-saving technologies in Norway, Sweden, Denmark, Germany, France, Poland, the development of promising technologies in these countries, their transformation into energy production and job growth while creating a highly efficient clean energy sector. reform of housing and communal services in the countries of Western Europe, which are purposefully aimed at the introduction of energy-saving technologies. 2021 Article Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій / С.Б. Смерека // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 240-249. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.240-249 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186772 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглядаються актуальні питання впровадження енергозберігаючих технологій різними країнами, наголошено на завданнях пріоритетного розвитку впровадження енергозберігаючих технологій, які завжди були в числі головних економічних завдань та вирішувалися проведенням відповідної політики як в рамках окремих держав та і в єдності декількох держав. Досліджено досвід впровадження енергозберігаючих технологій в Норвегії, Швеції, Данії, Німеччині, Франція, Польщі, розвиток перспективних технологій у цих країнах, їх трансформація у зростання енерговиробництва і збільшення кількості робочих місць з одночасним створенням високоефективного екологічно чистого енергетичного сектору економіки, розглянуті основні моделі реформування житлово-комунального господарства в країнах Західної Європи, які цілеспрямовано націлені на впровадження енергозберігаючих технологій.
format	Article
author	Смерека, С.Б.
spellingShingle	Смерека, С.Б. Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Смерека, С.Б.
author_sort	Смерека, С.Б.
title	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій
title_short	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій
title_full	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій
title_fullStr	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій
title_full_unstemmed	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій
title_sort	дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186772
citation_txt	Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій / С.Б. Смерека // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 240-249. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT smerekasb doslídžennâzarubížnogodosvídusferienergozberígaûčihtehnologíj
first_indexed	2025-07-16T08:02:48Z
last_indexed	2025-07-16T08:02:48Z
_version_	1837789839904210944
fulltext	240 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.240-249 С.Б. Смерека, к.е.н., доц. ORCID 0000-0002-8854-885X e-mail: s.smereka@wunu.edu.ua, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ СФЕРИ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В умовах розвитку енергозберігаючого ринку більшість роз- винутих країн світу прийняли відповідні законодавчі акти та ство- рили як загальнодержавні, так і регіональні органи з управління енергозбереженням. Необхідно наголосити, що розвинуті країни світу зіштовхнулися із проблемами енергозбереження, які тісно пе- реплітаються з проблемами енергетики, екології, технічного пере- озброєння, житлово-комунального господарства та структурної перебудови всієї економіки в цілому. Дослідженнями щодо впро- вадження енергозберігаючих технологій різними країнами займа- ються багато науковців, зокрема О. Деміхов [1], В. Лук’янихін [1], О. Теліженко [1], В. Логвиненко [2], Д. Норт [4], А. Стеценко [6]. Метою статті є вивчення особливостей впровадження енергозберігаючих технологій різними країнами, дослідження зару- біжного досвіду впровадження енергозберігаючих технологій в Норвегії, Швеції, Данії, Німеччині, Франція, Польщі, розвиток пер- спективних енергозберігаючих технологій у цих країнах, їх транс- формація у зростання енерговиробництва та застосування в Україні комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих заходів, спрямованих на скорочення споживання та витрат на оплату па- ливно-енергетичних ресурсів. Так, досвід Норвегії почався з розробки програм з енерго- ефективності у кінці 1970-х років, з підготовки кількох планів у ви- гляді звітів у Норвезький парламент (плани з енергоефективності). Норвезька політика підвищення енергоефективності базується на: стимулюванні гнучкості в процедурах енергопостачання, зниженні прямої залежності від електроенергії, яка використовується в опа- лювальних цілях, збільшенні частки відновлювальних джерел енергії в загальному енергобалансі країни. © С.Б. Смерека, 2021 241 На сьогодні Норвегія вже перевиконала свій Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Ще у 2016 році частка «чистої» енергії у кінцевому енергоспоживанні Норвегії ся- гала майже 70%. При цьому, 99% усієї електроенергії в країні ви- робляється гідроелектростанціями [5]. З 2015 року Швеція стала першою країною, яка відмовилася від викопного палива. Зокрема було виділено фінансування за раху- нок держави: – 390 млн крон на рік на період 2017–2019 рр. на сонячну електрогенерацію, з планами інвестувати 1,4 млрд крон в цілому; – 50 млн крон на дослідження технологій зберігання електро- енергії; – 10 млн крон на Smart grid (розумні мережі); – 1 млрд крон на модернізацію житлових будівель та підви- щення їх енергоефективності; – субсидії та інвестиції на підтримку розвитку «зеленого» транспорту; – збільшення фінансування проектів, пов’язаних зі міною клі- мату у країнах, що розвиваються, зі збільшенням фонду до 500 млн крон [5]. У Швеції практикується звільнення терміном на п’ять років від енергетичного податку, надання субсидії держави для рекон- струкції старих будівель (заміна котлів, утеплення тощо), спрощене отримання дозволів на будівництво вітрових електростанцій. Також яскравим прикладом для вивчення зарубіжного до- свіду щодо впровадження енергозберігаючих технологій є Данія, одна з європейських країн, чий досвід у енергозбереженні є най- більш системним і тривалим. Головна мета енергозбереження поля- гає у 100%-му переході на альтернативні види енергії у сферах електро- і теплопостачання, в приватному секторі, промисловій і транспортній галузях до 2050 року. Основними завданням на пер- шому етапі є скорочення загального споживання енергії на 12%, підвищення використання відновлювальних джерел енергії до 35% і збільшення частки вітроенергетики до 50% [5]. У Данії використовуються досить різні підходи до політики в сфері централізованого теплопостачання (ЦТ). Для країни харак- терний високий рівень когенерації – 53% електроенергії. На ЦТ приходиться майже половина ринку теплової енергії в країні. Данія розробила чітку загальнонаціональну політику у відношенні ЦТ. Відповідно до Закону про теплопостачання муніципалітети Данії можуть встановлювати обов’язкові роздільні зони централізованого теплопостачання і газопостачання, де будинки підключені до того 242 або іншого виду опалення. Населені пункти і компанії-оператори ЦТ у законодавчому порядку зобов’язані забезпечувати надійне теплопостачання всіх будинків у зоні обслуговування системи ЦТ. Компанії-оператори ЦТ на конкурентній основі купують теплову енергію на станціях когенерації і сміттєспалювальних заводах за до- помогою середньострокових і довгострокових контрактів, так що у великих містах відчувається конкурентне середовище [7]. Так, для Фінляндії теж характерний високий рівень когенера- ції, близько 36%. На централізоване теплопостачання приходиться майже половина ринку теплової енергії в кожній країні. Фінляндія, з іншого боку, не має загальнонаціонального законодавства або підзаконних актів, що регулюють сектор централізованого теплопо- стачання, і не регулює тарифи на ЦТ. Країна не вимагає складати місцеві плани теплопостачання або визначати зони ЦТ. Замість цього основним принципом є створення конкурентного середовища ЦТ з іншими видами опалення для того, щоб ринок міг забезпечити баланс попиту та пропозиції. Крім того, у Фінляндії тарифи послуги ЦТ нижчі ніж у багатьох сусідніх країнах [7]. Як видно з досвіду Фінляндії і Данії, існує багато способів збалансувати попит та пропозицію в секторі централізованого теп- лопостачання. Для цього треба враховувати конкретні обставини усередині країни. Сьогодні одним із визначальних завдань для нашої держави є створення дієздатної сфери житлово-комунальних послуг із впро- вадження енергозберігаючих технологій. Оскільки в Україні впро- вадження енергозберігаючих технологій слабо розвинутий, а досвід показує, що регулювання діяльності суб’єктів природних монопо- лій на ринку надання житлово-комунальних послуг свідчить про на- явність широкого кола проблем. Слід звернути нашу увагу на мо- делі реформування та розвитку ЖКГ в інших країнах. В. Логви- ненко вважає, що у країнах Західної Європи сьогодні існує три ос- новні моделі, які включають впровадження енергозберігаючих тех- нологій: – німецька модель, згідно з якою міські та комунальні компа- нії муніципального і державного фонду здійснювали продаж для створення приватної власності, у формі акціонерних товариств, але пакет акцій належить муніципалітету; – французька модель, в якій поєднується муніципальна влас- ність на об’єкти ЖКГ та управління ними з боку приватного бізнесу на умовах укладання договору довгострокової оренди або концесії; 243 – англійська модель, яка передбачала повну приватизацію житлово-комунальних об’єктів (див. таблицю) [3]. Таблиця Основні моделі реформування ЖКГ в країнах Західної Європи [3; 7] Основні моделі реформування ЖКГ в країнах Західної Європи Німецька модель Французька модель Англійська модель – на базі державних міжрегіональних під- приємств були створені «міські комунальні ком- панії», приватизація об’єктів ЖКГ у формі акціонерних підпри- ємств; – Закон про пріоритет поновлюючої енергії; – забезпечення прозо- рих схем діяльності під- приємств; – створення муніципалі- тетами профільних під- приємств з гнучкою структурою для досяг- нення «синергетичних» ефектів у технічних, ор- ганізаційних, фінан- сово-економічних на- прямах – муніципалітети здійс- нюють експлуатацію са- мостійно, або шляхом залучення приватних підприємств. Уклада- ючи договори довго- строкової оренди або концесії; – утеплення житлового фонду; – забезпечення прозо- рих схем діяльності під- приємств; – прерогатива щодо встановлення тарифів і виставлення рахунків залишається за муніци- палітетом. Об’єкти ін- фраструктури ЖКГ є власністю муніципалі- тетів – приватизація об’єктів ЖКГ дає можливість отримати ліцензію на надання послуг на 25 років; – створення підпри- ємств у формі акціонер- них підприємств; – забезпечення прозо- рих схем діяльності під- приємств; – національні органи ре- гулюють стандарти якості, обслуговування і тарифи для всієї галузі На момент приєднання Східної Німеччини до Західної підга- лузі ЖКГ знаходились у державній власності і відповідали за на- дання послуг закріпленому за ними регіону. Після об’єднання Східної і Західної Німеччини вся сфера ЖКГ перейшла до приват- ного сектору, але були забезпечені прозорі схеми діяльності акціо- нерних товариств. Підприємства, які надавали послуги, стали відбиратися на конкурсній основі, що було закріплено відповідними нормами зако- нодавства. Це дало поштовх підвищенню якості послуг, більш ефективному господарюванню нових власників. Також, зважаючи на конкуренцію, комунальним компаніям було недостатньо тільки поставляти ресурси і стягувати оплату за їх споживання. Виникла необхідність забезпечувати споживачів додатковими послугами. З’явився новий термін «багатосторонні комунальні послуги». 244 Наприклад, крім свого основного виду діяльності, комунальні підприємства включали у свої пакети багатосторонніх послуг при- бирання прибудинкових територій, вивіз сміття та утилізацію від- ходів, обслуговування внутрішньобудинкової інфраструктури та ін. Такі підприємства мали холдингову структуру, розподілену за видами діяльності, що дозволило здійснювати фінансування на- прямків. Приватизація житлового фонду була спрямована на ство- рення індивідуальної приватної власності, мобілізацію приватної ініціативи й відповідальності, залучення засобів для ремонту і мо- дернізації житла. Житлові кооперативи перетворили в організації співвласників житла (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків або кондомініуми), які стали правоспроможними і само- стійними у прийнятті рішень. Такі організації, окрім іншого, суворо відстежували кількість і якість наданих послуг, представляючи ін- тереси власників квартир у різних інстанціях. Крім того, у Німеччині особлива увага приділялася запро- вадженню сучасних енергозберігаючих технологій. Створені спеці- альні державні банки, у своїй діяльності були спрямовані на спри- яння розвитку житлово-комунальної сфери. Вони надавали пільгові кредити під конкретні адресні програми, орієнтовані на підвищення ефективності використання сучасних технологій, економію ресур- сів та модернізацію житлового фонду [7]. Початок енергозбереженню у Німеччині поклав «Закон про пріоритет поновлюючої енергії», прийнятий у 1991 році. Вирішен- ня завдань щодо підвищення енергозбереження полягає в тому, що акцент робиться на конкретних аспектах проблеми при відсутності такого окремого документу як енергетична концепція. Разом з тим, необхідно відмітити наявність єдності у загальних поглядах щодо розвитку енергетики. Така єдність має місце щодо зменшення вики- дів двоокису вуглецю в атмосферу, збереження довкілля, розвитку поновлюючої енергетики, посилення безпеки існуючих і заборони будівництва нових атомних електростанцій. Активну позицію у проведенні конкурсів енергозбереження займає Німецьке енергетичне агентство (DENA) товариство з обме- женою відповідальністю, яке є федеральною структурою. Засновни- ками DENA є держава і Кредитне відомство поновлення і розвитку (KfW). Агентство займається широким колом таких завдань як мо- ніторинг енерговитрат, аналіз паливно-енергетичного балансу кра- їни та динаміки цін на енергоносії, розробляє стратегію будівництва електричних установок на поновлюючих джерелах енергії, планує модернізацію діючих електростанцій, здійснює торгівлю емісій- 245 ними квотами, організує спільну реалізацію новітніх проектів, кон- сультує владні органи з питань ефективного використання енергії, веде активну пропагандистську і роз’яснювальну роботу серед на- селення [3]. Цікавим буде розглянути досвід Франції для України. Про- блема реформи центрального теплопостачання постала у 60-ті роки ХХ ст. Спочатку була проведена експертиза, в результаті якої була впроваджена програма трирічного утеплення житлового фонду, і тільки після цього почалася реформа. У Франції комунальні служби є переважно муніципальними. Загалом у Франції діє потрійна система надання житлово-ко- мунальних послуг: разом із націоналізованими газовими мережами і державною енергетикою існують приватні компанії, а також такі, що будують свою діяльність на основі концесії. У той же час, всі фірми у Франції, особливо ті, що займаються електро-, газо- і водо- постачанням, водовідведенням, збиранням і переробкою сміття і промислових відходів, працюють у тісному контакті з муніципалі- тетами на основі укладених контрактів і договорів. Існує багато ти- пів контрактів. Одні передбачають лише експлуатацію вказаних систем, другі – відповідальність за ремонт, треті – за будівництво нової інфраструктури ЖКГ. При цьому муніципалітет покладає на себе і функцію контролю за якістю надання послуг населенню та експлуатації об’єктів житлово-комунального господарства. Стан- дарти якості послуг встановлює уряд країни, а в кожному контракті між муніципалітетом і експлуатаційною компанією визначаються конкретні умови роботи системи та тарифи на послуги. Одним з найважливіших напрямків реформування житлово- комунального господарства в Англії було проведення об’єднань усіх муніципальних міськводоканалів в 10 регіональних державних компаній з подальшою їх приватизацією. Перед приватизацією дер- жава списала всі заборгованості комунальних підприємств, узяла на себе всі витрати на приведення об’єктів водопровідно-каналізацій- ного господарства в належний стан та зробила його паспортиза- цію [3]. Згідно з законом 1989 року, який дозволив приватизацію об’єктів ЖКГ, приватні покупці цих об’єктів мають отримати 25- річну ліцензію на надання послуг. Проте можливість скасування ви- даної ліцензії піддається сумніву, оскільки ліцензіат є власником і оператором об’єкту. Скасувати ліцензію означало б змусити влас- ника продати об’єкт новому ліцензіату. Ця система є відмінною від інших форм контрактних схем. Таких як концесія, довгострокова 246 оренда, «будівництво-володіння-експлуатація» і «будівництво-екс- плуатація-передача». Регулювання договірних відносин відбува- ється на основі технічних вимог, передбачених підписаним конт- рактом, обговорення і нагляд за виконанням яких можуть здійсню- ватися на місцевому рівні. В той же час наприклад, управління вод- ного господарства, є національним органом, який регулює стан- дарти якості, обслуговування і тарифів для всієї галузі Англії. У 1997 році було введено заборону на відключення послуг во- допостачання для побутових споживачів, але одночасно було прий- нято рішення про підвищення тарифів для неплатників [3]. Досвід Франції, Німеччини та Англії показує, що важливими напрямками здійснення реформ у цій сфері є: – створення ринку житлово-комунальних послуг (де прода- вець не є монополістом, а покупець має можливості для захисту своїх прав та отримання якісних послуг); – сприяння роботі в цій сфері підприємств різних форм влас- ності, укладання договорів, концесій та довгострокових оренд, які націлені на впровадження енергозберігаючих технологій; – законодавче врегулювання процесу енергоефективності, утворення тарифів, надання пільг та здійснення контролю за цими процесами; – встановлення чітких стандартів якості комунальних послуг; – запровадження підприємствами ЖКГ енергозберігаючих технологій, спрямованих на зменшення витрат та економію ресур- сів, створення спеціальних державних банків, які надають кредити для цих цілей; – програма утеплення житлового фонду; – проведення об’єктів ЖКГ в належний стан та розробка пов- ної паспортизації; – становлення сучасних форм самоорганізації населення (перш за все, об’єднань співвласників багатоповерхових будинків), які є юридичними особами та мають конкретні права щодо захисту інтересів мешканців квартир та користування житловим фондом. У більшості європейських країн комунальна інфраструктура не передана до приватної власності, вона залишилась муніципаль- ною, яка експлуатується приватними підприємствами за умов дого- вору. Польща впроваджує систему енергозбереження з 1991 року. Влада Польщі гармонізувала національне законодавство з нормати- вно-правовими документами ЄС. Практично немає суперечностей між загальнодержавними та місцевими нормативно-правовими 247 актами. Успішно формується інституційно-організаційне забезпе- чення політики енергозбереження. У країні налагоджено ефективну і цілеспрямовану роботу державних та місцевих органів влади, фінансових і комерційних структур, суб’єктів господарювання щодо проведення заходів енергозбереження у житловому секторі, ефективного використання місцевих ресурсів та електроенергії, впровадження геліоенерге- тики, виробництва біогазу, утилізації сміття, отримання теплової та електричної енергії від спалювання соломи та інших рослинних відходів. Фінансова підтримка реформи державою полягала у тому, що велася активна політика держави у стимулюванні термомодерніза- ції а також видача дотацій органу місцевого самоврядування Польщі на ремонт будинків з історичного центру. Польські реформи органів місцевого самоврядування і ЖКГ були проведені в 1991–1999 роках і в основному опиралися на до- свід Німеччини та Франції. Важливими законодавчими актами є акти стосовно приватизації житла, набуття прав власності та ство- рення управителів нерухомості [3]. Підсумовуючи вищесказане, слід наголосити, що активне до- слідження та вивчення нашою державою зарубіжного досвіду впро- вадження енергозберігаючих технологій повинно значно підви- щити ефективність його функціонування. При цьому потрібно не сліпо копіювати досвід інших країн, а пристосовувати його до існу- ючих умов господарювання в нашій країні. Досліджений нами зарубіжний досвід впровадження енерго- збереження дає можливість навести підсумки, відповідно: для Нор- вегії характерним є досвід, який характеризується як процес забез- печення енергоефективності з урахуванням усіх аспектів лібералі- зованих ринків, цільового планування й захисту навколишнього се- редовища; для Швеції є чітко налагоджена система контролю за ви- користанням енергоресурсів; для Данії головною метою є 100 %- вий перехід на альтернативні види енергії у сферах електро- і теп- лопостачання, в приватному секторі, промисловій і транспортній галузях до 2050 року; для Німеччини характерним є досвід вироб- ництва енергії за рахунок використання вугілля й альтернативних джерел енергії, а також використання державних дотацій на стиму- лювання екологічних альтернативних видів енергії й видобуток бу- рого й кам’яного вугілля. Впровадження енергоефективності в Ні- меччині фінансується за допомогою банків та великих корпорацій; для Польщі – отримання кредитів від комерційних та державних 248 банків для модернізації житлового фонду з низьким відсотком (2– 10%) під гарантію повернення через тарифну політику. Створення фонду «Теплової реновації та капітального ремонту», який став ос- новним фінансовим донором. Отже, слід зазначити, що енергоефективна політика країн-лі- дерів енергозбереження базується на основних принципах, зокрема: стимулювання до заощадження енергії;. примус до енергозбере- ження; просвітницькі програми у сфері енергозбереження та вико- ристання інвестиційних механізмів для енергоефективних проєктів. Література 1. Деміхов О. І., Лук’янихін В. О., Теліженко О. М. Світовий досвід дер- жавного регулювання механізмів розвитку житлово-комунального господарства. Регіональне та муніципальне управління. 2015. № 11–12 (25–26). URL: file:///C:/Users/User/Downloads/640-Article%20Text-938-1-10-20190805.pdf. 2. Логвиненко В. І. Житлово-комунальне господарство: закордонний і віт- чизняний досвід його реформування та розвитку. Актуальні проблеми державного управління. 2008. № 2. С. 247–254. URL : file:///C:/Users/User/Downloads/apdy_ 2008_2_33.pdf. 3. Надання послуг тепло-, водопостачання та водовідведення: кращі прак- тики. Агентство США з міжнародного розвитку. Програма «Реформування тарифів та реструктуризація підприємств в Україні». Київ, 2003. 4. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение. THESIS: Теория и история экономических и социальных институтов и систем. 1993. Т. 1. Вып. 2. С. 69–91. 5. Система фінансово-економічного забезпечення енергозберігаючих за- ходів в Україні та ЄС. URL : http://m.nupp.edu.ua/files/presentation_materials/ua/ 0712/sfezezzues.pdf. 6. Стеценко А. А. Зарубіжний досвід реалізації державних програм у сфері житлово-комунального господарства. Державне управління: теорія та практика. 2011. № 2. URL : http://academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Stetsenko.pdf. 7. Смерека С. Б. Антикризове управління розвитком сфери послуг жит- лово-комунального господарства: дис. … канд. екон. наук : 08.00.03. Київ, 2011. URL: http://library.wunu.edu.ua/index.php/uk/kvd/63-resursy-biblioteky/pratsi-vyklada chiv-tneu/s/4680-smereka-svitlana-bohdanivna. References 1. Demikhov, O. I., Lukianykhin, V. O., Telizhenko, O. M. (2015). Svitovyi dosvid derzhavnoho rehuliuvannia mekhanizmiv rozvytku zhytlovo-komunalnoho hospodarstva [World experience of state regulation of mechanisms for the development of housing and communal services.]. Rehionalne ta munitsypalne upravlinnia – Regional and municipal administration, 11–12 (25–26). Retrieved from file:///C:/Users/User/ Downloads/640-Article%20Text-938-1-10-20190805.pdf [in Ukrainian]. 2. Lohvynenko, V. I.(2008). Zhytlovo-komunalne hospodarstvo: zakordonnyi i vitchyznianyi dosvid yoho reformuvannia ta rozvytku [Residential and communal management: foreign and domestic experience of its reform and development]. Aktualni 249 problemy derzhavnoho upravlinnia – Actual problems of public administration, 2, рр. 247–254. Retrieved from: file:///C:/Users/User/Downloads/apdy_ 2008_2_33.pdf [in Ukrainian]. 3. Nadannia posluh teplo-, vodopostachannia ta vodovidvedennia: krashchi praktyky [Provision of heating, water supply and drainage services: best practices]. (2003). Program "Tariff Reform and Enterprise Restructuring in Ukraine". Kyiv [in Ukrainian]. 4. North, D. (1993). Institutions and economic growth: a historical introduction. THESIS: Theory and history of economic and social institutions and systems, Vol. 1, Issue. 2, рр. 69–91 [in Russian]. 5. Systema finansovo-ekonomichnoho zabezpechennia enerhozberihaiuchykh zakhodiv v Ukraini ta YeS [The system of financial and economic support of energy- saving measures in Ukraine and the EU]. Retrieved from http://m.nupp.edu.ua/ files/presentation_materials/ua/ 0712/sfezezzues.pdf [in Ukrainian]. 6. Stetsenko, A. A. (2011). Zarubizhnyi dosvid realizatsii derzhavnykh prohram u sferi zhytlovo-komunalnoho hospodarstva [Foreign experience of implementation of state programs in the field of housing and communal services]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka – Public administration: theory and practice, 2. Retrieved from http://academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Stetsenko.pdf [in Ukrainian]. 7. Smereka, S. B. (2011). Antykryzove upravlinnia rozvytkom sfery posluh zhytlovo-komunalnoho hospodarstva [Anti-crisis management of the development of the sphere of housing and communal services]. Candidate’s thesis. Kyiv. Retrieved from http://library.wunu.edu.ua/index.php/uk/kvd/63-resursy-biblioteky/pratsi-vyklada chiv- tneu/s/4680-smereka-svitlana-bohdanivna [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 11.10.2021 р.

Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій

Institution

Ähnliche Einträge