Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини

Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини

Старопромислові території стикаються з проблемами в економічній, соціальній та екологічній сферах, які виникають унаслідок втрати традиційними галузями ринків збуту, збитковістю та припиненням виробничої діяльності, появою внаслідок процесів деіндустріалізації та реформування прав власності занедбан...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
1. Verfasser: Солдак, М.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186774
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини / М.О. Солдак // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 250-263. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-186774
record_format dspace
spelling irk-123456789-1867742022-12-01T01:26:53Z Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини Солдак, М.О. Старопромислові території стикаються з проблемами в економічній, соціальній та екологічній сферах, які виникають унаслідок втрати традиційними галузями ринків збуту, збитковістю та припиненням виробничої діяльності, появою внаслідок процесів деіндустріалізації та реформування прав власності занедбаних територій колишнього промислового використання. Уряди країн по-різному реагують на ці виклики залежно від інституцій, створених на наднаціональному, державному та регіональному рівнях, обсягів коштів, які вони мають у своєму розпорядженні для подолання економічної, соціальної та екологічної незахищеності мешканців таких територій. У статті узагальнено світовий досвід фінансової підтримки сталого розвитку старопромислових територій та обґрунтовано рекомендації щодо можливостей їх використання для ревіталізації таких регіонів в України. Як об’єкти дослідження обрано три країни: Великобританію, Чехію та Туреччину. Рекомендації, які обґрунтовано для України, стосуються визначення критеріїв пріоритетності проєктів на основі оцінки рівня розвитку територій за зваженим індексом декількох показників, набір яких може бути адаптований до специфічних національних умов але має відображати всі складові сталого розвитку; використання можливості європейської інтеграції у сфері інновацій, науки та освіти з метою формування сучасної політики ревіталізації старопромислових регіонів; використання коштів Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію проєктів ревіталізації старопромислових територій; активного залучення агенцій регіонального розвитку до вирішення проблемних питань ревіталізації занедбаних територій колишнього промислового використання. Old industrial territories face economic, social and environmental problems emerging from the loss of traditional industries` markets, unprofitability and discontinuation of production activities, the occurrence of abandoned territories of former industrial use as a result of de-industrialization and reform of property rights. The governments of countries respond differently to these challenges depending on the institutions created at the supranational, state and regional levels, the amount of funds they have to overcome the economic, social and environmental insecurity of the inhabitants of such territories. In the article the world experience of financial support for the sustainable development of old industrial territories is generalized and recommendations regarding the possibilities of their use for the revitalization of such regions in Ukraine are substantiated. Three countries were chosen as objects of study: the UK, the Czech Republic and Turkey. The recommendations substantiated for Ukraine relate to the definition of project priority criteria based on the assessment of the level of development of territories according to a weighted index of several indicators, the set of which can be adapted to specific national conditions, but should reflect all components of sustainable development; using the possibilities of European integration in the field of innovation, science and education to form a modern policy for the revitalization of old industrial regions; using the State Regional Development Fund for the implementation of projects for the revitalization of old industrial territories; active involvement of regional development agencies in solving problematic issues of revitalization of abandoned territories of former industrial use. 2021 Article Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини / М.О. Солдак // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 250-263. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.250-263 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186774 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Старопромислові території стикаються з проблемами в економічній, соціальній та екологічній сферах, які виникають унаслідок втрати традиційними галузями ринків збуту, збитковістю та припиненням виробничої діяльності, появою внаслідок процесів деіндустріалізації та реформування прав власності занедбаних територій колишнього промислового використання. Уряди країн по-різному реагують на ці виклики залежно від інституцій, створених на наднаціональному, державному та регіональному рівнях, обсягів коштів, які вони мають у своєму розпорядженні для подолання економічної, соціальної та екологічної незахищеності мешканців таких територій. У статті узагальнено світовий досвід фінансової підтримки сталого розвитку старопромислових територій та обґрунтовано рекомендації щодо можливостей їх використання для ревіталізації таких регіонів в України. Як об’єкти дослідження обрано три країни: Великобританію, Чехію та Туреччину. Рекомендації, які обґрунтовано для України, стосуються визначення критеріїв пріоритетності проєктів на основі оцінки рівня розвитку територій за зваженим індексом декількох показників, набір яких може бути адаптований до специфічних національних умов але має відображати всі складові сталого розвитку; використання можливості європейської інтеграції у сфері інновацій, науки та освіти з метою формування сучасної політики ревіталізації старопромислових регіонів; використання коштів Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію проєктів ревіталізації старопромислових територій; активного залучення агенцій регіонального розвитку до вирішення проблемних питань ревіталізації занедбаних територій колишнього промислового використання.
format Article
author Солдак, М.О.
spellingShingle Солдак, М.О.
Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини
Управління економікою: теорія та практика
author_facet Солдак, М.О.
author_sort Солдак, М.О.
title Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини
title_short Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини
title_full Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини
title_fullStr Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини
title_full_unstemmed Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини
title_sort фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід великобританії, чехії та туреччини
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2021
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186774
citation_txt Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових територій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини / М.О. Солдак // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 250-263. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv AT soldakmo fínansovapídtrimkarevítalízacíístaropromislovihteritoríjdosvídvelikobritanííčehíítatureččini
first_indexed 2025-07-16T08:02:58Z
last_indexed 2025-07-16T08:02:58Z
_version_ 1837789850709786624
fulltext 250 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.250-263 М.О. Солдак, к.е.н. ORCID 0000-0002-4762-3083 e-mail: soldak@nas.gov.ua, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА РЕВІТАЛІЗАЦІЇ СТАРОПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ: ДОСВІД ВЕЛИКОБРИТАНІЇ, ЧЕХІЇ ТА ТУРЕЧЧИНИ Старопромислові центри, особливо у Східній Європі, пере- важно виникли в епоху промислових переворотів минулого та своє- часно не відреагували на зміни глобальних економічних тенденцій неоіндустріального виробництва. Інтеграція до світового ринку, пе- рехід до ринкової економіки призвели до швидкого розпаду тради- ційних галузей промисловості, що змусило національні та над- національні уряди шукати економічні інструменти для стимулю- вання їх розвитку. Сьогодні розвинуті країни активізують рух до сталої, «зеленої» та цифрової промислової екосистеми [1], реалізу- ючи фінансову політику як спосіб впливу фінансових відносин на соціальний, економічний та екологічний розвиток територій. Регіони України стикаються з викликами в економічній, соці- альній, культурній, житлово-комунальній та екологічній сферах, які виникають через втрату профільними галузями ринків збуту, а також збитковістю та припиненням виробничої діяльності, появою внаслідок процесів деіндустріалізації та реформування прав влас- ності занедбаних територій колишнього промислового викорис- тання. Уряди країн по-різному реагують на ці виклики залежно від інституцій, створених на наднаціональному, державному та регіо- нальному рівнях, і наявного обсягу коштів для подолання еконо- мічної, соціальної та екологічної незахищеності жителів таких те- риторій. Мета статті – узагальнення світового досвіду фінансової підтримки сталого розвитку старопромислових територій та об- ґрунтування рекомендацій щодо його використання для ревіталіза- ції таких регіонів в Україні. Як об’єкти дослідження обрано три країни: Великобританію, Чехію та Туреччину. Вибір обумовлений такими аргументами: © М.О. Солдак, 2021 251 Великобританія – країна, в якій розпочалася світова промис- лова революція та яка першою постраждала від занепаду традицій- них виробництв. Наразі у Великобританії простежується значна географічна нерівність, пов'язана із занепадом виробництва та не- рівномірним зростанням сфери послуг. Регіональна та місцева еко- номічна нерівність збільшилася внаслідок глобальної фінансової кризи та ще більше посилилася через рецесію, спричинену панде- мією COVID-19 [2]. Поганий стан колишніх промислових регіонів і наявність «занедбаних місць» ‒ це постійна проблема в державній політиці Великобританії протягом кількох десятиліть; Чехія є членом Європейського Союзу (ЄС), тому кошти євро- пейських фондів, насамперед Європейського фонду регіонального розвитку, є основним джерелом фінансування політики регіональ- ного розвитку країни. У період із 2014 по 2020 р. ЄС витратив майже третину свого бюджету (351,8 млрд євро) «на підтримку створення робочих місць, конкурентоспроможності бізнесу, еконо- мічного зростання, сталого розвитку та поліпшення якості життя громадян» [3]. Більшість цих інвестицій було направлено на здійс- нення політики гуртування завдяки об'єднанню Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду та Фонду гуртування. Підтримка була націлена на створення робо- чих місць у менш розвинутих регіонах ЄС шляхом активного інве- стування в підвищення рівня життя населення, розвиток навичок, а також малих і середніх підприємств та стартапів, зміцнення дослід- ницького та інноваційного потенціалу, поліпшення транспортної та телекомунікаційної інфраструктури, вирішення екологічних про- блем. Політика гуртування ‒ це один з основних «стовпів» втру- чання ЄС після реформи структурних фондів 1989 р., яка потроїла фінансування, призначене для регіонального розвитку, лише за три роки. Однак обсяг фінансування, який виділявся різним типам ре- гіонів, із часом змінювався, досягнувши піку в період з 2007 по 2013 р., коли загальна інтенсивність інвестицій становила 100 євро на особу на рік. Для менш розвинутих регіонів найбільша інтенсив- ність простежувалася у 2000-2004 рр. із щорічними інвестиціями 259 євро на особу [4, с. 355]. Отже, у рамках даного дослідження інтерес становить досвід Чехії щодо вбудовування національних ін- ститутів у фінансову політику ЄС із розвитку проблемних терито- рій; Туреччина веде переговори про приєднання до ЄС із 1987 р. ‒ після того, яка подала заявку на вступ до Європейського економіч- ного співтовариства (попередника ЄС). Євроінтеграційні наміри 252 стимулювали приведення турецького законодавства у відповідність до європейських стандартів. Збереження довкілля та історії, адмі- ністративна децентралізація є важливими темами, які пов'язані з ре- девелопментом колишніх промислових об’єктів [5]. З урахуванням стратегічного курсу України на євроінтеграцію доцільно розгля- нути, яким чином може підтримуватися сталий розвиток територій країни, яка не є членом ЄС. Для досягнення мети роботи використано такі загально- наукові методи: аналізу – для виявлення внутрішніх тенденцій, на- прямів і можливостей фінансової підтримки сталого розвитку ста- ропромислових територій зазначених країн; синтезу – для обґрун- тування рекомендацій щодо використання світового досвіду фінан- сової підтримки для ревіталізації таких регіонів в Україні. Інформа- ційної базою дослідження є аналітичні доповіді Європейської комі- сії, розпорядження Кабінету Міністрів України, інтернет-ресурси, зарубіжні періодичні видання. Розглянемо досвід трьох країн. Великобританія Сучасна регіональна промислова політика Великобританії побудована на поєднанні принципів горизонтальної політики, яка реалізується, наприклад, шляхом сприяння співробітництву між університетами та промисловістю, розвитку потенціалу ключових технологій (key enabling technologies)1, які відкривають широкі можливості для нарощування промислових інновацій з метою вирі- шення соціальних проблем і формування сталої економіки, та вер- тикальної політики, орієнтованої на конкретні дослідницькі, інно- ваційні проєкти й ініціативи [6]. В обох випадках основною метою є розвиток науково-дослідної співпраці між державним та приват- ним секторами, надання нових технологій для вирішення ключових завдань. Дослідницьким центрам університетів у тісній співпраці з їхніми галузевими партнерами відводиться провідна роль у вирі- шенні інноваційних завдань і створенні нових кластерів. Однак, незважаючи на риторику про «вирівнювання» та зу- силля в галузі промислової політики, немає пояснення того, яким 1 У Європі пріоритетна увага приділяється дослідженням і підтримці інновацій для таких ключових технологій: передове виробництво; сучасні ма- теріали; біологічні технології; мікро/наноелектроніка та фотоніка; штучний ін- телект; безпека та підключення [EC (2021) Key enabling technologies. https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/research-area/industrial-research- and-innovation/key-enabling-technologies_en]. 253 чином ця політика співвідноситься з різними потребами та можли- востями регіонів Великобританії [7; 8], а також як зосередження уваги на інноваціях і високих технологіях принесе користь регіо- нам, у яких виробнича діяльність зосереджена на більш низькотех- нологічних секторах [9]. Ревіталізація об’єктів колишнього промислового викорис- тання в менш розвинутих регіонах є проблемною через їх низьку інвестиційну привабливість. Британські вчені проаналізували На- ціональні земельні бази даних (National Land Use Database), у яких міститься понад 21000 старих родовищ, які нині не використову- ються або використовуються недостатньо, мають той чи інший сту- пінь екологічного забруднення. Із застосуванням дискретних моде- лей вибору встановлено, що історично-промислові місця в еконо- мічно слаборозвинутих районах і регіонах Англії відновлюються рідше. Це залежить від форми власності та географічного розташу- вання ділянки. Імовірність повторного використання занедбаних те- риторій для тих, які перебувають у приватній власності, збільшу- ється порівняно з територіями, які перебувають у державній влас- ності. Імовірність повторного використання підвищується, якщо те- риторія розташована в Лондоні, та знижується в напрямку північно- західної Англії [10, с. 263]. У відповідь на виклики нової промислової політики для тра- диційних промислових регіонів уряд запровадив програму, згідно з якою зосереджується увага не тільки на технологічних, але і на со- ціальних та екологічних інноваціях. У 2021 р. у рамках Фонду виві- льнення1 земель браунфілд (Brownfield Land Release Fund) анонсо- вано направлення інвестицій в обсязі 1,8 млрд фунтів стерлінгів місцевим радам для відновлення громад завдяки будівництву жит- лових будинків на занедбаних ділянках. Ця ініціатива є націо- нальним пріоритетом для уряду Великобританії та підтримується багатьма місцевими радами, які все частіше беруть активну участь у будівництві для активізації економічної діяльності громади, вирі- шення соціальних та екологічних проблем. Із 2017 р. Фонд вивільнення земель браунфілд сприяв вико- ристанню занедбаної муніципальної землі для будівництва 2308 бу- 1 Земля вважається вивільненою, коли: укладається безумовний контракт про забудову або видається ліцензія на будівництво з партнером із приватного сектору, або відбувається передача йому права власності чи оренди; земля пе- редається повністю або частково у власність органів місцевого самовряду- вання. 254 динків. Програма націлена на невеликі ділянки колишнього про- мислового використання, що належать муніципалітету, низька інве- стиційна привабливість яких завадила подальшому розвитку тери- торії. Фонд забезпечує успішну роботу місцевих громад у визна- ченні типу, терміну володіння та механізму будівництва нових бу- динків, спираючись на власне розуміння місцевих потреб. Крім цього, завдання Фонду полягає в заохоченні використання держав- них активів для стимулювання інноваційної діяльності, підтримки малих і середніх підприємств, будівельних компаній, які забезпечу- ють високоякісний дизайн та впроваджують сучасні інноваційні ме- тоди будівництва. Основним критерієм пріоритетності проєктів є рівень роз- витку території, який оцінюється за двома показниками: індекс множинної депривації (Index of Multiple Deprivation) ‒ зважений індекс набору таких показників, як дохід (22,5%), праце- влаштування (22,5%), освіта (13,5%), здоров'я (13,5%), злочинність (9,3%), брак житла та послуг (9,3%), середовище проживання (9,3%). Широко використовуються у Великобританії для класифіка- ції відносної депривації (бідності) невеликих територій; продуктивність ‒ розраховується як обсяг валової доданої вартості, створеної на території за відпрацьовану годину; дозволяє виявити райони, які є менш ефективними з економічної точки зору, ніж інші частини країни, та які одержать вигоди від відновлення і створення просторів, що відповідають вимогам сучасної економіки. Проєкти оцінюються також і виходячи з інноваційності пе- редбачуваної моделі реалізації. Для цього у всіх проєктах має бути чітко зазначено, яким чином вони демонструватимуть позитивний місцевий економічний вплив із максимальним залученням малих і середніх підприємств. Сферами інновацій можуть бути сучасні ме- тоди будівництва/інноваційний дизайн і зниження викидів вуглецю [11]. Отже, у Великобританії ревіталізація занедбаних об’єктів ко- лишнього промислового використання фінансується, зокрема, за- вдяки Фонду вивільнення земель браунфілд, причому при реалізації таких проєктів пріоритет надається слаборозвинутим територіям за умов інноваційності та залучення малих і середніх підприємств. Чехія Стратегічні рамки «Чеська Республіка 2030» є керівництвом для розвитку регіонів і муніципалітетів, формують основу для ін- ших стратегічних документів на національному, регіональному та 255 місцевому рівнях. Національні пріоритети розвитку територій Чехії визначають використання коштів європейських фондів, насамперед Європейського фонду регіонального розвитку, як основних джерел фінансування політики регіонального розвитку країни. Багато ін- вестиційних пріоритетів зосереджено на транспорті, розвитку біз- несу та екологічній стійкості. Довгострокові цілі щодо відновлення старопромислових те- риторій зафіксовані в Національній стратегії відновлення занедба- них територій (The National Strategy for Brownfield Regeneration). Вони полягають у зменшенні кількості браунфілдів, використанні земель для нового будівництва згідно з принципами сталого роз- витку, а також у підвищенні якості міського середовища та конку- рентоспроможності міст і сіл. Досягнення зазначених цілей перед- бачає ефективне використання державних ресурсів для підтримки ревіталізації браунфілдів. Основне бачення Національної стратегії відновлення занедбаних територій полягає в перетворенні браун- філдів на економічно продуктивні, екологічно та соціально благо- получні ділянки за допомогою скоординованих зусиль на всіх рів- нях державного управління, приватного сектору та некомерційних організацій. За даними, наведеними в роботі [12], розподіл об’єктів браунфілд по регіонах Чеської Республіки є нерівномірним внаслі- док історичного та економічного розвитку. Тим не менш причини їх появи однакові по всій країні та пов’язані з переходом від центра- лізованого планування до ринкової економіки на початку 1990-х ро- ків. Одночасно відбувалися структурні зрушення вбік постіндустрі- альної економіки, заснованої на сфері послуг і високотехнологічних секторах промисловості, що спричиняло появу покинутих об’єктів колишньої традиційної індустрії. У рамках Національної стратегії відновлення занедбаних те- риторій діє декілька програм, у реалізації яких беруть участь вико- навчі органи державної влади, насамперед Міністерство промисло- вості та торгівлі Чеської Республіки й агентство з підприємництва та інновацій CzechInvest, а саме: Програма відновлення та комерційного використання браун- філдів (Regeneration and Commercial Use of Brownfields Programme). Має на меті ревіталізацію та реконструкцію браунфілдів із подаль- шим їх перетворенням на виробничі та комерційні приміщення пло- щею до 10 га. Допомогу надає Міністерство промисловості та тор- гівлі Чеської Республіки, а призначеною організацією, яка приймає заявки, є CzechInvest. Програма покликана здійснити істотний вне- сок у розвиток економічно проблемних регіонів. Суб'єктами, які ма- 256 ють право зареєструватися в Програмі, є міста та райони, кадаст- рова територія яких розташована в економічно проблемних регіо- нах відповідно до Стратегії регіонального розвитку Чеської Рес- публіки на 2014-2020 рр. Програма підтримки комерційної нерухомості та інфраструк- тури (Business Properties and Infrastructure Support Program). Має на меті забезпечення необхідних умов для реалізації проєктів у сфері переробної промисловості, діяльності служб підтримки бізнесу і технологічних центрів, сприяння прискоренню економічного та ре- гіонального розвитку, створення нових робочих місць завдяки під- вищенню конкурентоспроможності в економічно слабких регіонах. Програма визначає правила та умови надання підтримки муніципа- літетам, асоціаціям муніципалітетів, регіонам, державним підпри- ємствам, організаційним одиницям державного управління для проєктів, пов'язаних із будівництвом комерційної нерухомості та ревіталізацією браунфілдів, включаючи відповідну інфраструктуру. У рамках Програми надається підтримка у вигляді прямої допомоги та поворотної фінансової допомоги. Програма є одним з основних інструментів для залучення прямих іноземних інвестицій та заохо- чення інвесторів до розширення діяльності, оскільки сприяє місце- вому й економічному розвитку постраждалих районів, а також роз- витку ринку комерційної нерухомості. Програма нерухомості (Properties Program). Діє в рамках Оперативної програми технологій і застосування для конкуренто- спроможності (Operational Program Technologies and Applications for Competitiveness), яка є ключовою програмою підтримки чеських підприємців на 2021-2027 рр. Загалом на реалізацію Програми з Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) виділено 3,2 млрд євро. Заявники можуть використовувати кошти для спів- фінансування бізнес-проєктів у сфері досліджень, розробок та інно- вацій, цифровізації та цифрової інфраструктури, розвитку бізнесу, інтелектуальної та сталої енергетики, економіки замкненого циклу. Покликана сприяти модернізації малими та середніми підприємст- вами застарілих, технічно непридатних будівель або заміні таких будівель новими комерційними об'єктами. Програму підтримує Мі- ністерство промисловості та торгівлі Чеської Республіки, а посе- редником виступає CzechInvest [13]. Оперативна програма «Довкілля» (Operational Program Environment). Має на меті захист і підвищення якості навколиш- нього середовища в Чеській Республіці. У 2014-2020 рр. із Фонду гуртування та ЄФРР на реалізацію Програми виділено близько 257 2,6 млрд чеських крон. Оперативна програма «Довкілля» на 2014- 2020 рр. є наступником Оперативної програми «Довкілля» на 2007- 2013 рр. Вона відкрита не тільки для міст, державних організацій та організацій місцевого самоврядування, але і для науково-дослідних інститутів, фізичних осіб, які ведуть бізнес, та некомерційних орга- нізацій. Для досягнення зазначеної мети Програму розподілено на п’ять пріоритетних сфер, серед яких ревіталізація занедбаних тери- торій, що відбувається за напрямами «Потоки відходів і матеріалів, екологічне навантаження та ризики» та «Енергозбереження». Отже, в Чехії відновлення занедбаних територій можливе за- вдяки коштам фондів ЄС відповідно до регламентованих у Націо- нальній стратегії довгострокових цілей щодо відновлення старо- промислових територій у рамках декількох програм, у реалізації яких беруть участь виконавчі органи державної влади, насамперед Міністерство промисловості та торгівлі Чеської Республіки й Агентство з підприємництва та інновацій CzechInvest. Туреччина Країна має відносно коротку історію індустріалізації, і занед- бані промислові об’єкти − це нове явище, яке виникло із середини 1980-х років. Політика ревіталізації занедбаних ділянок у Туреччині зазвичай обговорюється в контексті урбанізації та збереження спадщини. Однак їх поява та реконструкція багато в чому пов'язані з приватизацією та неоліберальною політикою, які дуже вплинули на економічну та соціальну структуру країни. Як країна-кандидат на вступ до ЄС Туреччина є найбільшим бенефіціаром підтримки ЄС серед країн, які прагнуть стати членом Європейського Союзу. Фінансова допомога ЄС наближає Туреч- чину до правил, політики та стандартів Союзу і забезпечує кращу якість життя. Проєкти, що фінансуються ЄС, відображають масш- таб фінансової допомоги та конкретні переваги для сталого роз- витку територій. Як країна, що прагне усунути проблеми, пов’язані з безробіт- тям і нестачею фінансових джерел, Туреччина використовує пере- ваги міжнародних фондів для реалізації проєктів на територіях із низьким ринковим попитом. Особливо це стосується занедбаних ді- лянок у малих та середніх містах із неактивним ринком нерухо- мості. ЄС загалом підтримує чітко визначені й організовані про- єкти, спрямовані на створення робочих місць, захист довкілля, зни- ження рівня забруднення повітря, ґрунту та води [5]. 258 Загалом національні проєкти, що фінансуються з ЄС, реалізу- ються за такими напрямами: підтримка ЄС громадянського суспіль- ства; підтримка реформ у сфері юстиції, внутрішніх справ та ос- новних прав; здоров’я є центральним фактором благополуччя лю- дей; підтримка ЄС змінює життя: освіта, працевлаштування та соці- альна політика; довкілля та кліматичні дії: найважливіші та най- складніші сфери політики ЄС; енергія; програми економічних ре- форм; митний союз, економічні та торговельні відносини; конку- рентоспроможність та інновації; транспорт; сільське господарство; бізнес-середовище; довкілля, транспорт, енергетика; боротьба з те- роризмом; ЄС і права людини; візова політика та місцева мережа Шенгенської співпраці в Туреччині; відповідь ЄС на кризу біженців у Туреччині; міграційна політика. Проєкти з редевелопменту занедбаних об’єктів колишнього промислового використання реалізуються, насамперед, у рамках напряму «довкілля та кліматичні дії: найважливіші та найскладніші сфери політики ЄС». Одним із таких є проєкт з управління гірничо- добувними відходами. Гірничодобувна промисловість ‒ це четверта за значимістю галузь промисловості Туреччини, яка здійснює знач- ний внесок у національну економіку, створює робочі місця, задо- вольняє деякі з основних потреб країни в енергії та сировині. Разом із тим відходи гірничодобувної промисловості, якщо вони не збері- гаються і не утилізуються належним чином, можуть надавати не- сприятливий і тривалий вплив на довкілля, зокрема на воду, по- вітря, ґрунт, фауну, флору та ландшафт, а отже, на здоров'я насе- лення. Незважаючи на те що існує низка законів про контроль за небезпечними відходами, уряду Туреччини необхідно повністю прийняти директиви ЄС щодо поводження з відходами добувної промисловості. Мета проєкту − зміцнення потенціалу Туреччини щодо поводження з відходами в галузі видобутку корисних копалин шляхом прийняття відповідної директиви ЄС до національного за- конодавства. Для цього міністерства охорони навколишнього сере- довища та лісового господарства, енергетики та природних ресурсів звернулися за допомогою до відповідних відомств у країнах-членах ЄС, які мають досвід у цій галузі. Спільні групи розглянули існуючу інституційну, технічну та правову базу і розробили рекомендації щодо скорочення, обробки та утилізації всіх видів відходів гірничо- добувної промисловості. Ще один аспект проєкту ‒ підготовка бази даних по всіх діючих, закритих і занедбаних підприємствах із від- ходів видобутку корисних копалин, які були індивідуально оцінені з метою визначення ступеня ризику для довкілля [15]. 259 Отже, Туреччина як країна-кандидат на вступ до ЄС є бенефі- ціаром його фінансової допомоги та використовує ці можливості для реалізації проєктів щодо сталого розвитку територій, зокрема занедбаних територій промислового використання, які є екологічно небезпечними. Наведені приклади Великобританії, Чехії та Туреччини не охоплюють усього спектру можливостей фінансової підтримки ре- віталізації старопромислових територій, але свідчать про існування певних підходів до фінансової підтримки сталого розвитку старо- промислових територій. З їх урахуванням обґрунтовано рекоменда- ції щодо використання світового досвіду для ревіталізації проблем- них територій в Україні. Висновки та рекомендації для України 1. Забезпечення поступового сталого розвитку старопромис- лових регіонів завдяки вирішенню соціальних й екологічних про- блем місцевих громад потребує значної уваги з боку держави, осо- бливо коли йдеться про інвестиційно непривабливі території. У Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр. визна- чено території, що потребують економічної реструктуризації, а саме: старопромислові регіони, мономіста, території, на яких закри- лися вугільні шахти, рудники, хімічні об’єкти. Вони характеризу- ються високим рівнем безробіття та злочинності, руйнуванням про- мислових об’єктів, значними екологічними проблемами. До Плану заходів на 2021-2023 рр. щодо реалізації Державної стратегії регіо- нального розвитку на 2021-2027 рр. включено питання розроблення порядку, методики та критеріїв визначення залишених територій і виробничих об’єктів у містах для формування програм державної допомоги суб’єктам господарювання з метою створення сприятли- вих умов для розвитку середнього та малого підприємництва, що передбачатиме підтримку реалізації інвестиційних проєктів щодо реновацій і використання залишених територій і виробничих об’єктів (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів Укра- їни від 12.05.2021 р. № 497-р.). Для цього можна використати досвід Великобританії щодо визначення пріоритетності проєктів на основі оцінки рівня розвитку територій за зваженим індексом декількох показників, набір яких може бути адаптований до специфічних на- ціональних умов але має відображати всі складові сталого розвитку. 2. Велике значення має впровадження європейських стандар- тів і норм в українське законодавство, що в подальшому забезпечу- ватиме умови для реалізації проєктів із ревіталізації занедбаних те- 260 риторій колишнього промислового використання завдяки фінансо- вій допомозі ЄС. Досвід Туреччини свідчить про важливість для Ук- раїни максимального використання можливостей інтеграції у сфері інновацій, науки та освіти, зокрема в рамках реалізації підписаної з ЄС Угоди про асоціацію. З метою формування сучасної політики ревіталізації старопромислових регіонів співробітництво можна розвивати і поглиблювати шляхом: обміну знаннями та найкра- щими практиками між громадами старопромислових регіонів Єв- ропи й України щодо поводження з промисловими відходами; роз- витку шахтарських територій з метою сприяння економічному до- бробуту громад; наукового співробітництва у сфері поводження з промисловими відходами на інноваційних засадах, зокрема згідно з принципами циркулярної економіки, формування ефективної полі- тики розвитку старопромислових територій завдяки участі установ Національної академії наук України у відповідних напрямах Рамко- вої програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа»; по- ширення знань, обміну найкращими практиками під час навчальних та інформаційних заходів за всіма етапами реалізації проєктів реві- талізації постдобувних територій; розширення участі України у програмах технічної та фінансової допомоги в рамках програм ста- лого розвитку Європейського Союзу. 3. У прагненнях забезпечення сталого розвитку старопромис- лових територій Україна має не лише сподіватися на кошти ЄС і міжнародних фінансових інститутів, отримані в рамках програм до- помоги і грантів, але і формувати власну політику щодо фінансу- вання заходів ревіталізації проблемних територій, зокрема, з еколо- гічної оцінки, досліджень, та/або очищення покинутого і занедба- ного промислового об’єкта. Як джерело фінансування програми до- цільно розглянути кошти Державного фонду регіонального роз- витку, оскільки в багатьох країнах реалізація проєктів щодо ревіта- лізації браунфілдів стала можливою завдяки фінансуванню ЄФРР. Як мінімум, 5% його ресурсів направляються на вирішення завдань сталого розвитку, одним із яких є ревіталізація покинутих територій промислового використання. 4. Досвід Чехії демонструє, що відновлення занедбаних тери- торій відбувається завдяки коштам фондів ЄС. При цьому успішна фінансова політика ЄС реалізується завдяки національним інститу- там, які беруть активну участь у розвитку проблемних територій. В Україні до вирішення проблемних питань ревіталізації занедбаних територій колишнього промислового використання можуть бути за- 261 лучені агенції регіонального розвитку. Сфера їх діяльності охоплю- ватиме складання мап об’єктів, реєстрацію та аналіз ділянок і буді- вель, які не використовуються, здійснення заходів щодо підви- щення рівня обізнаності суспільства про можливості використання занедбаних об’єктів. Агенції можуть сприяти обміну досвідом, на- бутим як в Україні, так і за її межами, щодо підтримки відновлення проблемних територій у міжнародних проєктах залучення відпо- відних фахівців із підготовки документів національного та регіо- нального рівнів, пов’язаних із вирішенням проблемних питань. За- лучення агенцій регіонального розвитку потребує індивідуального підходу на основі аналізу специфічних особливостей регіонів Укра- їни, масштабів і причин утворення занедбаних територій колиш- нього промислового використання, їх характеристик. Адаптація досвіду інших країн з урахуванням інституціональних особливос- тей, індустріального та інноваційного розвитку дозволить викорис- тати потенціал агенцій регіонального розвитку в напрямі підтримки формування звичок, норм і переконань акторів, які сприяють прий- няттю та адаптації нових ідей, практик і процесів. Це підвищить ефективність діяльності у сфері ревіталізації занедбаних об’єктів колишнього промислового використання, а також сприятиме об’єд- нанню державних, регіональних та місцевих ініціатив з інтересами приватного сектору в межах регіонів і громад для відновлення за- недбаних територій колишнього промислового використання в кон- тексті Цілей сталого розвитку. Література 1. European Commission. A European Industrial Strategy. A new Industrial Strategy for a globally competitive, green and digital Europe. 2020. March. 2. Davenport A., Farquharson C., Rasul I., Sibieta L., & Stoye G. The geography of the Covid-19 crisis in England. Institute for Fiscal Studies and Nuffield Foundation. 2020. 3. European Union. An introduction to EU Cohesion Policy 2014–2020. 2014. URL: https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/informat/basic/basic_2014 _en.pdf. 4. Rodríguez-Pose A., Dijkstra L. Does Cohesion Policy reduce EU discontent and Euroscepticism?, Regional Studies. 2021. Vol. 55:2, P. 354-369. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2020.1826040. 5. Kılınç G. Brownfield Redevelopment in Turkey as a Tool for Sustainable Urbanization. In Sustainable Urbanization. 2016. DOI: https://doi.org/10.5772/62871. 6. House of Commons Business, Energy and Industrial Strategy Committee. The impact of Brexit on the aerospace sector (Sixth Report 2017-19 Session,. HC 380) (2018). 7. Bernick S., Davies R., Valero A. Industry in Britain – An Atlas (CEPR Special Paper No. 34). Centre for Economic Policy Research (CEPR). 2017. 262 8. Bowman A., Froud J., Sukhdev J., Leaver A., Williams K. Reframing indus- trial policy. In D. Bailey, K. Cowling, & P. Tomlinson (Eds.). New perspectives on in- dustrial policy for a modern Britain. 2015. P. 60–78. Oxford University Press. 9. Fothergill S., Wells P. Industrial strategy and the regions: Sectorally narrow and spatially blind. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society. 2019. Vol.12(3), Pp. 445–466. DOI: https://doi.org/10.1093/cjres/rsz016. 10. Longo A., Campbell D. The Determinants of Brownfields Redevelopment in England. Environmental and Resource Economics. 2017. Vol. 67. pp. 261–283. DOI: https://doi.org/10.1007/s10640-015-9985-y. 11. Local government association. One Public Estate: Brownfield Land Release Fund details. URL: https://www.local.gov.uk/. 12. Martinat S., Dvorak P., Frantal B., Klusacek P., Kunc J., Navratil J., Os- man R, Tureckova K., Reed M. Sustainable urban development in a city affected by heavy industry and mining? Case study of brownfields in Karvina, Czech Republic. Journal of Cleaner Production. 2016. Vol.118. P. 78-87. 13. Agentura pro podnikání a inovace. URL: https://www.agentura- api.org/cs/programy-podpory/nemovitosti/nemovitosti-vyzva-ii/. 14. Delegation of the European Union to Turkey. Managing mining waste. URL: https://www.avrupa.info.tr/en/managing-mining-waste-144. References 1. European Commission (2020). A European Industrial Strategy. A new Indus- trial Strategy for a globally competitive, green and digital Europe. March. 2. Davenport, A., Farquharson, C., Rasul, I., Sibieta, L., & Stoye, G. (2020). The geography of the Covid-19 crisis in England. Institute for Fiscal Studies and Nuffield Foundation. 3. European Union. (2014). An introduction to EU Cohesion Policy 2014–2020. Retrieved from https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/informat/basic/ basic_2014_en.pdf. 4. Rodríguez-Pose, A. & Dijkstra, L. (2021). Does Cohesion Policy reduce EU discontent and Euroscepticism?, Regional Studies, 55:2, рр. 354-369, DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2020.1826040. 5. Kılınç, G. (2016). Brownfield Redevelopment in Turkey as a Tool for Sustainable Urbanization. In Sustainable Urbanization. DOI: https://doi.org/10.5772 62871. 6. House of Commons Business, Energy and Industrial Strategy Committee (2018). The impact of Brexit on the aerospace sector (Sixth Report 2017-19 Session, HC 380). 7. Bernick, S., Davies, R., & Valero, A. (2017). Industry in Britain – An Atlas (CEPR Special Paper No. 34). Centre for Economic Policy Research (CEPR). 8. Bowman, A., Froud, J., Sukhdev, J., Leaver, A., & Williams, K. (2015). Re- framing industrial policy. In D. Bailey, K. Cowling, & P. Tomlinson (Eds.). New per- spectives on industrial policy for a modern Britain, рp. 60–78. Oxford University Press. 9. Fothergill, S., & Wells, P. (2019). Industrial strategy and the regions: Sec- torally narrow and spatially blind. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 12(3), рр. 445–466. DOI: https://doi.org/10.1093/cjres/rsz016. 263 10. Longo, A., Campbell, D. (2017). The Determinants of Brownfields Redevel- opment in England. Environmental and Resource Economics, 67, рp. 261–283. DOI: https://doi.org/10.1007/s10640-015-9985-y. 11. Local government association. 2021. One Public Estate: Brownfield Land Release Fund details. Retrieved from https://www.local.gov.uk/. 12. Martinat, S. Dvorak, P., Frantal, B., Klusacek, P., Kunc, J., Navratil, J., Osman, R, Tureckova, K., Reed, M. (2016). Sustainable urban development in a city affected by heavy industry and mining? Case study of brownfields in Karvina, Czech Republic. Journal of Cleaner Production, Vol. 118, рp. 78-87. 13. Agentura pro podnikání a inovace. Retrieved from https://www.agentura- api.org/cs/programy-podpory/nemovitosti/nemovitosti-vyzva-ii/. 14. Delegation of the European Union to Turkey. Managing mining waste. Re- trieved from https://www.avrupa.info.tr/en/managing-mining-waste-144. Надійшла до редакції 30.09.2021 р.

Ähnliche Einträge