Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)

У доповіді наголошено, що одним з пріоритетних завдань для науки є зміцнення кібернетичної безпеки держави, зокрема кібернетичного захисту об’єктів критичної інфраструктури України. Наведено приклади деяких розробок у галузі інформаційної та кібернетичної безпеки, виконаних в останні роки у Фізико...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Новіков, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186787
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року) / О.М. Новіков // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 9. — С. 9-14. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-186787
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1867872022-11-30T01:26:37Z Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року) Новіков, О.М. З кафедри Президії НАН України У доповіді наголошено, що одним з пріоритетних завдань для науки є зміцнення кібернетичної безпеки держави, зокрема кібернетичного захисту об’єктів критичної інфраструктури України. Наведено приклади деяких розробок у галузі інформаційної та кібернетичної безпеки, виконаних в останні роки у Фізико-технічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Акцентовано на продуктивній співпраці з профільними установами НАН України. The report emphasizes that one of the priority tasks for science is to strengthen the cyber security of the state, in particular, to ensure the cyber protection of critical infrastructure objects of Ukraine. Examples of some developments in the field of information and cyber security carried out in recent years at the Institute of Physics and Technology of the National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" are given. Emphasis is placed on productive cooperation with specialized institutions of the NAS of Ukraine. 2022 Article Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року) / О.М. Новіков // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 9. — С. 9-14. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.09.009 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186787 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Новіков, О.М. Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року) Вісник НАН України
description	У доповіді наголошено, що одним з пріоритетних завдань для науки є зміцнення кібернетичної безпеки держави, зокрема кібернетичного захисту об’єктів критичної інфраструктури України. Наведено приклади деяких розробок у галузі інформаційної та кібернетичної безпеки, виконаних в останні роки у Фізико-технічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Акцентовано на продуктивній співпраці з профільними установами НАН України.
format	Article
author	Новіков, О.М.
author_facet	Новіков, О.М.
author_sort	Новіков, О.М.
title	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)
title_short	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)
title_full	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)
title_fullStr	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)
title_full_unstemmed	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)
title_sort	кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 13 липня 2022 року)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186787
citation_txt	Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року) / О.М. Новіков // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 9. — С. 9-14. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT novíkovom kíbernetičnijzahistínformacíjnihtehnologíjstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni13lipnâ2022roku
first_indexed	2025-07-16T08:03:58Z
last_indexed	2025-07-16T08:03:58Z
_version_	1837789913043435520
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 9 КІБЕРНЕТИЧНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року У доповіді наголошено, що одним з пріоритетних завдань для науки є зміц- нення кібернетичної безпеки держави, зокрема кібернетичного захисту об’єктів критичної інфраструктури України. Наведено приклади деяких розробок у галузі інформаційної та кібернетичної безпеки, виконаних в останні роки у Фізико-технічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сі- корського». Акцентовано на продуктивній співпраці з профільними уста- новами НАН України. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Шановні присутні! Сучасний світ характеризується стрімким поширенням інфор- маційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життєдіяль- ності людства, зростанням можливостей інформаційного об- міну даними в режимі реального часу, який уже наближається до необмеженого. З року в рік світовий інформаційний простір усе більш глобалізується, про що свідчить світова динаміка ви- користання інтернет-ресурсів. Так, згідно з результатами дослідження Міжнародного со- юзу електрозв’язку (International Telecommunication Union — ITU), у 2021 р. налічувалося 4,9 млрд інтернет-користувачів, що становить 63 % чисельності людства. Україна посідає 79-те місце зі 193 країн у рейтингу підключення до Інтернету; в на- шій країні інтернет-послугами користується 67 % населення. Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) ві- діграють важливу роль у розвитку різних галузей економіки, системи охорони здоров’я, у побуті. Значущість ІКТ особли- во підвищилася з поширенням так званого Інтернету речей (IoT), технології якого сприяють розвитку розумних міст, безпілотного транспорту, моніторингу показників здоров’я людей та інших соціально важливих напрямів. Сьогодні ІКТ інтегровано в такі продукти, які раніше традиційно функціо- НОВІКОВ Олексій Миколайович — член-кореспондент НАН України, директор Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.09.009 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ нували без них, наприклад в автомобілі, бу- динки, людські організми (див. рис.). Згідно з результатами аналізу компанії IoT Analytics, упродовж 2021 р. до мережі Інтернет додатко- во було підключено 12,3 млрд активних точок IoT, тобто по 2,5 підключення на кожного ін- тернет-користувача. Однак зі зростанням впливу ІКТ на життя людей зростає і кількість загроз із кібернетич- ного простору. За інформацією такої авторитетної уста- нови, як А. James Clark School of Engineering (University of Мaryland), у 2021 р. у світі стало- ся понад 800 тис. кібератак, тобто в середньо- му 2,2 тис. атак на добу. У звіті Norton Cyber Safety Insights Report зазначено, що минулого року 300 млн користувачів у 10 провідних кра- їнах світу зазнали нападів кіберзлочинців. За даними, опублікованими у журналі Cybersecu- rity Ventures, збитки від глобальної кіберзло- чинності у 2021 р. становили 6 трлн дол. США і мають тенденцію до зростання (приблизно на 15 % щороку); очікується, що у 2025 р. збитки сягнуть 10,5 трлн дол. США. Загрози у кібернетичному просторі мають свою історію, постійно еволюціонують та удо- сконалюються. Зазвичай виділяють чотири групи носіїв загроз у кібернетичному просторі: 1) неорганізовані аматори (ентузіасти, зло- вмисники, шахраї) — діють з 1975 р.; їхні моти- ви — цікавість, ентузіазм, матеріальний зиск; 2) організовані хакерські угруповання — ді- ють з 1980—1990-х років; їхньою метою є отри- мання матеріальної вигоди злочинним шляхом; 3) кіберзлочинні угруповання, які фінансу- ються державами, — діють з 1998 р.; їх діяль- ність спрямована на порушення конфіденцій- ності й цілісності інформації та доступності комп’ютерних даних і систем; 4) кібервійська — діють з 2010 р.; застосову- ють кіберзброю з метою заподіяння руйнівної шкоди супротивнику, зокрема у фізичному просторі. Згідно зі звітом корпорації «Майкрософт» щодо загроз у кібернетичному просторі за пе- ріод ІІ півріччя 2020 р. — І півріччя 2021 р., найбільше хакерських атак було зафіксовано з Російської Федерації (58 %), Північної Ко- реї (23 %), Ірану (11 %) та Китаю (8 %). Біль- шість хакерських атак було спрямовано проти Сполучених Штатів Америки (46 %), України (19 %), Великої Британії (9 %), Бельгії, Японії, Німеччини (по 3 %), Ізраїлю (2 %). За останні 10 років Україна зазнала та від- била десятки потужних кібератак. Найбільш відомими з них були такі: Зростання впливу інформаційних і комунікаційних технологій на життя людства ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • грудень 2013 р. — під час масових протес- тів атаковано інформаційні системи приватних підприємств та державні установи України; • травень 2014 р. — атаковано інформаційну систему «Вибори» під час виборів Президента України; • грудень 2015 р. — кібератака за допомогою троянської програми BlackEnergy на три енер- гопостачальні компанії України: «Прикарпат- тяобленерго», «Чернівціобленерго» та «Київ- обл енерго»; • грудень 2016 р. — атаковано підстанцію «Північна» НЕК «Укренерго», що призвело до часткового знеструмлення правобережної час- тини Києва та області; • квітень-травень 2017 р. — атака з уражен- ням бекдором від програми M.E.Doc; • червень 2017 р. — масштабна атака хро- баком-винищувачем NotPetya, внаслідок чого постраждали ресурси майже 80 % підприємств України; • жовтень 2020 р. — DDoS-атака на мережу НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» з боку 200 тис. інфікованих вузлів. З початком гострої фази воєнної агресії РФ проти України масштаб кібератак істотно збільшився. Служба безпеки України 4 квіт- ня 2022 р. повідомила, що в ніч на 24 лютого росіяни здійснили рекордну кількість хакер- ських атак на українські інформаційні систе- ми, вони планували знищити весь кіберзахист України. В інтерв’ю виданню Liga.Tech від 29 червня 2022 р. голова Державної служби спеці- ального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь зазначив, що від початку війни РФ здійснила 796 кібератак проти України, що втричі більше, ніж за аналогічний період мину- лого року, проте якість кібератак почала зни- жуватися. За його словами, 90 % російських хакерських угруповань, які беруть участь у кібервійні проти України, належать до сило- вих структур, таких як Головне розвідувальне управління Генштабу Збройних сил РФ, Фе- деральна служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки РФ. У звіті корпорації «Майкрософт» від 27 квіт- ня 2022 р. «Гібридна війна в Україні» зазначе- но, що підготовка до проведення кібернападу на Україну розпочалася ще за рік до повно- масштабного вторгнення — у березні 2021 р. Фахівці компанії зафіксували щонайменше 6 хакерських угруповань, пов’язаних з РФ, які здійснили 237 кібератак проти українських підприємств та державних установ: 32 % атак було спрямовано на українські органи держав- ної влади різних рівнів, 40 % — на організації критичної інфраструктури. Незважаючи на всі зусилля росіян з органі- зації масованих кібератак, національна систе- ма кібербезпеки України виявила високу стій- кість, продемонструвала здатність ефективно реагувати на комп’ютерні надзвичайні події в країні, що засвідчило професійність кадрового складу та успішність у боротьбі в умовах жор- сткої інтелектуальної конфронтації. Заплано- ваного ворогом цифрового армагедону в Укра- їні не відбулося. Успішність України в кібервійні з росіяна- ми стала результатом багаторічної праці з по- будови та зміцнення національної системи кібербезпеки України. Створення потужної системи інформаційної безпеки держави було закріплено в Законі України «Про основні за- сади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017. У травні 2021 р. РНБО України ухвалила Стратегію кіберзахисту України на наступні п’ять років, у серпні 2021 р. Указом Президента України було прийнято рішення про створення кібервійськ у складі Міністер- ства оборони України, а фінальний етап розро- блення законодавчих нормативних актів щодо структури кібервійськ завершився у лютому 2022 р. Завдяки системній роботі з розбудови на- ціональної системи кібербезпеки Україна по- сідає високі позиції у світових рейтингах з кі- бербезпеки: 24-те місце серед 160 проіндексо- ваних країн у рейтингу Академії електронного управління Естонії (National Cyber Security Index — NCSI) за 2020—2021 рр.; 78-ме місце серед 193 проіндексованих країн у GCI (Glob- al Cybersecurity Index) Міжнародного союзу електро зв’язку (International Telecommunica- tion Union — ITU) за 2020 р. 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Слід наголосити, що розбудова й ефектив- не функціонування національної системи кі- бербезпеки України, які забезпечили успішне стримування кіберагресії РФ, стали можливи- ми завдяки активній участі наукових установ і колективів фахівців з інформаційних тех- нологій, збільшенню кількості і якості їхніх розробок у сфері кібербезпеки. Так, Фізико- технічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехніч- ний інститут імені Ігоря Сікорського», який я представляю, має багаторічний досвід прове- дення науково-технічних робіт у галузі інфор- маційної та кібернетичної безпеки. Фізико-технічний інститут НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» було засновано в 1995 р. рішенням Президії НАН України та МОН України за ініціативою академіків НАН України Б.Є. Патона і М.З. Згуровського. Пер- ший випуск магістрів відбувся в 2001 р. Зараз у Фізико-технічному інституті налі- чується понад 100 викладачів і більш як 1000 студентів. Ми працюємо не лише за двома традиційними фізтехівськими напрямами — прикладна фізика і прикладна математика, а й за напрямом інформаційної безпеки, який те- пер має назву «кібербезпека». Впродовж двох останніх десятиліть науково-технічні проєкти в галузі інформаційної та кібернетичної без- пеки успішно виконують співробітники трьох підрозділів Фізико-технічного інституту: • кафедра математичних методів захис- ту інформації — створена в 2000 р. на базі на- укової школи криптоаналізу академіка НАН України Ігоря Миколайовича Коваленка; основні напрями наукової діяльності: крипто- логія і криптографія; розроблення математич- них методів захисту інформації на базі фунда- ментальних курсів математичного аналізу, ал- гебри, загальної алгебри, теорії алгоритмів та математичної логіки, дискретної математики, теорії імовірності та математичної статистики; • кафедра інформаційної безпеки — створена в 1999 р. на базі наукової школи моделюван- ня та безпеки складних систем академіка НАН України Михайла Захаровича Згуровського; основні напрями наукової діяльності: мате- матичні методи моделювання і проєктування систем захисту інформації; системний аналіз безпеки складних систем; безпека інформацій- но-комунікаційних систем; розв’язання задач, пов’язаних з прийняттям рішень в умовах не- визначеності та конкурентної взаємодії; • команда білих хакерів — науково-техноло- гічна лабораторія під керівництвом доцента Миколи Ільїна; протягом останніх 10 років ця команда впевнено входить до першої десятки світового змагання CTF, а у 2016 р. посіла 1-ше місце серед 12 600 команд — учасниць цього конкурсу; бере активну участь у виконанні на- укових розробок Фізико-технічного інституту та проведенні тренінгів. За останні 10 років співробітники Фізико- технічного інституту НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» виконали десятки робіт за дер- жавним оборонним замовленням за такими на- прямами, як теорія і практика комп’ютерного моделювання; моніторинг, аналіз стану та проєктування систем кібернетичного захисту; створення моделей, описів, новітніх сценаріїв кібернетичного захисту; розроблення методів протидії зовнішнім атакам; створення зразків програмних засобів тощо. Лише в 2021 р. за дер- жавним оборонним замовленням було викона- но п’ять робіт з обсягом фінансування близько 4 млн грн. Оскільки більшість цих робіт мають Президент НАН України академік Б.Є. Патон та рек- тор НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» академік М.З. Згуровський вручають магістерські дипломи ви- пускникам Фізико-технічного інституту. 2001 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 13 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ обмеження на поширення інформації, я розпо- вім лише про дві «відкриті» розробки. По-перше, це створення програмно-апарат- ного комплексу для аналізу комп’ютерних про- грам та їх оновлень на відсутність недокумен- тованих функцій. Актуальність цієї розробки визначається необхідністю довіри до відсут- ності вразливостей у програмних системах. Так, Агентство з кiбербезпеки та захисту інфраструктури США (Cybersecurity and In- frastructure Security Agency — CISA) у 2020 р. зафіксувало в програмних продуктах 17 500 вразливостей з тенденцією до їх зростання на 2 % за рік. Висока довіра до використовуваних програм є ключовою вимогою, особливо для застосування їх у системах критичної інфра- структури країни та інформаційних системах національного рівня. У 2020 р. Держспецзв’язок України оголосив конкурс, який проводився в рамках програми реформування системи захисту інформації в Україні. В основі зазначеного реформування лежить перехід від директивної системи, що ґрунтується на необхідності впровадження та атестації комплексної системи захисту інфор- мації на об’єкті інформаційної діяльності, до декларативної системи, в якій власник інфор- мації самостійно визначає спосіб її захисту та відповідає за захист цієї інформації. Отже, від- повідальність власників інформації за її захист посилюється, але при цьому Держспецзв’язок України має вивести на ринок країни сучасні системи забезпечення кiбербезпеки та її ауди- ту (сканери безпеки та ін.), з використанням яких власники інформації на місцях можуть забезпечити її захист. Фізико-технічний інститут НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» виграв згаданий вище конкурс Держспецзв’язку і розробив відповідний програмно-апаратний комплекс, за допомогою якого можна оцінити рівень впевненості у відсутності недокументованих функцій у досліджуваному програмному про- дукті. В основу розробки було покладено ідею щодо використання зворотного інжинірингу (платформа Ghidra) та аналізу програмно- го коду з використанням найбільш відомих у світі баз вразливостей інформаційної безпеки CVE (Common Vulnerabilities and Exposures) та бази помилок програмного забезпечення різного рівня критичності CWE (Common We- akness Enumeration). Перевагами комплексу є його обчислюваль- на ефективність, яка дає змогу здійснювати аналіз реального програмного забезпечення великого обсягу (понад 1 млн інструкцій), зо- крема вихідних кодів ядра операційної систе- ми, прошивки складних мережевих пристроїв тощо, за прийнятний час (від 1 хв до кількох діб) на комерційно доступних робочих станці- ях середнього рівня, а також можливість його тиражування та розповсюдження в масштабах усієї країни. Тестування комплексу проводили з вико- ристанням набору програм, запропонованих замовником, у режимі «чорної скриньки». Тес- тові програми містили 65 дефектів, незадекла- рованих функцій та вразливостей. У резуль- таті було виявлено 90 % проблемних місць, і в 2021 р. Держспецзв’язок України прийняв комплекс в експлуатацію. Друга наша розробка — це створення ме- тоду та процедури проєктування систем кі- бернетичного захисту інформаційно-комуні- каційних систем, на основі яких розроблено програмний комплекс проєктування системи кібернетичного захисту інформаційно-комуні- каційних систем. Метод ґрунтується на логіко-ймовірнісній моделі успішності кібератаки на інформацій- но-комунікаційну систему з урахуванням мно- жини загроз та механізмів захисту; процедура проєктування — на оптимізаційному підході, застосованому до систем кібернетичного за- хисту з визначенням топології мережі, місць розміщення та міцності механізмів захисту. При побудові комплексу, який ґрунтується на послідовності етапів створення комплексних систем захисту інформації, ми врахували всі вимоги відповідних нормативних документів Держспецзв’язку України. Використання зазначеної розробки дозво- ляє скоротити час проєктування та зменшити вартість механізмів захисту інформації. На 14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ сьогодні діє прототип програмного комплексу проєктування системи кібернетичного захисту інформаційно-комунікаційних систем. Важливим етапом впровадження результа- тів виконуваних проєктів є підвищення ква- ліфікації персоналу замовників — фахівців з інформаційної та кібернетичної безпеки. Останніми роками викладачі Фізико-техніч- ного інституту провели десятки тренінгів для співробітників організацій-замовників. На завершення слід зазначити, що Фізико- технічний інститут НТУУ «Київський полі- технічний інститут імені Ігоря Сікорського» плідно співпрацює в галузі кібернетичного захисту інформаційних систем і технологій з установами Відділення інформатики НАН України, зокрема з Інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інститутом проблем реє- страції інформації, Інститутом космічних до- сліджень НАН України і ДКА України. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Oleksii M. Novikov National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, Ukraine CYBER DEFENSE OF INFORMATION TECHNOLOGIES Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, July 13, 2022 The report emphasizes that one of the priority tasks for science is to strengthen the cyber security of the state, in par- ticular, to ensure the cyber protection of critical infrastructure objects of Ukraine. Examples of some developments in the field of information and cyber security carried out in recent years at the Institute of Physics and Technology of the Na- tional Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" are given. Emphasis is placed on productive cooperation with specialized institutions of the NAS of Ukraine.

Кібернетичний захист інформаційних технологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 липня 2022 року)

Репозитарії

Схожі ресурси