Мотив спокути за гріх чарування у сповідальній літературі XVIII ст.

Подана стаття охоплює таку частину національного світогляду українців, як віра у чари, забобони, та ставлення Церкви до подібних явищ. Спеціальні приписи для християн зафіксовано в сповідальній літературі. Наші предки споконвіку вірили в зв’язок із потойбічним світом і виражали свій страх перед ни...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2022
Main Author: Соколюк, Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Series:Сiверянський літопис
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187003
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Мотив спокути за гріх чарування у сповідальній літературі XVIII ст. / Ю. Соколюк // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 29-35. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Подана стаття охоплює таку частину національного світогляду українців, як віра у чари, забобони, та ставлення Церкви до подібних явищ. Спеціальні приписи для християн зафіксовано в сповідальній літературі. Наші предки споконвіку вірили в зв’язок із потойбічним світом і виражали свій страх перед ним у різноманітних обрядах і забобонах, котрі стосувалися широких сфер життя. Деякі з них слугували оберегом від злих сил. Окремі мали на меті привернути в оселю щастя й добробут. Ставимо за мету, застосовуючи текстологічний аналіз, дослідити відповідальність за гріх чарування і мотив його спокути на матеріалі сповідальної літератури, ілюструючи прикладами з давньої української літератури й архівними записами. Нами використано справи міських і магістерських судів із книг Ковельського магістрату, Подільської губернії, видані В.Б. Антоновичем. Із поданої розвідки доречний висновок: віра в чари має таке давнє походження, що міцно закарбована в підсвідомість людини. Церква боролася з потягом своїх парафіян до магічних практик, починаючи з часів Старого Заповіту. Так, у книзі Левита 20:6 зазначено: «А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, – то Я зверну Своє лице проти тієї душі – і винищу того з-посеред народу його».