Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі"
Організована історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка міжнародна наукова конференція «Public History. Історія у публічному просторі» відбулася в онлайн-режимі 20 травня 2022 р....
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187218 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" / Ю. Латиш // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 228-232. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187218 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1872182022-12-14T01:26:02Z Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" Латиш, Ю. Хроніка Організована історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка міжнародна наукова конференція «Public History. Історія у публічному просторі» відбулася в онлайн-режимі 20 травня 2022 р. 2022 Article Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" / Ю. Латиш // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 228-232. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187218 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Латиш, Ю. Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" Український історичний журнал |
| description |
Організована історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса
Шевченка міжнародна наукова конференція «Public History. Історія у публічному просторі» відбулася в онлайн-режимі 20 травня 2022 р. |
| format |
Article |
| author |
Латиш, Ю. |
| author_facet |
Латиш, Ю. |
| author_sort |
Латиш, Ю. |
| title |
Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" |
| title_short |
Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" |
| title_full |
Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" |
| title_fullStr |
Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" |
| title_sort |
міжнародна наукова конференція "public history. історія у публічному просторі" |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187218 |
| citation_txt |
Міжнародна наукова конференція "Public History. Історія у публічному просторі" / Ю. Латиш // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 228-232. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT latišû mížnarodnanaukovakonferencíâpublichistoryístoríâupublíčnomuprostorí |
| first_indexed |
2025-07-16T08:42:52Z |
| last_indexed |
2025-07-16T08:42:52Z |
| _version_ |
1837792361342566400 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2022. – №3
ХРОНІКА
Публічна історія (public history) – відносно нова галузь історичної науки, яка виникла у
США в 1970х рр. у межах так званого «публічного повороту» («public turn») як відповідь
на зростаючий інтерес до історичних сюжетів. Тексти професійних істориків були складними
й незрозумілими для звичайних людей. Водночас популярними ставали книги істориківама
торів, які часто займалися міфотворчістю. Публічна історія покликана збалансувати ці край
нощі – підготувати фахівцяісторика, здатного доступною мовою репрезентувати сучасні на
укові здобутки. В Україні, де, з одного боку, існує постійний інтерес суспільства до власного
минулого, а з іншого – історією реґулярно зловживають і маніпулюють політики та журналіс
ти, поява істориків – публічних інтелектуалів видається вкрай важливою. Особливо зростає
роль публічної історії під час російськоукраїнської війни, адже ворог використовує минуле
для виправдання своїх дій.
Організована історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса
Шевченка міжнародна наукова конференція «Public History. Історія у публічному просто
рі» відбулася в онлайнрежимі 20 травня 2022 р. Відповідно до програми було заплановано
участь 127 науковців, викладачів, аспірантів, студентів і школярів – членів Малої академії
наук (МАН), які представляли 6 країн Європи та Північної Америки.
Відкриваючи конференцію, заступник декана історичного факультету КНУ ім. Т.Шев
ченка др іст. наук Тарас Пшеничний наголосив на провідній ролі істориківінтелектуалів у
побудові векторів розвитку українського суспільства.
Завідувач кафедри історії світового українства КНУ ім. Т.Шевченка др іст. наук, проф.
Володимир Сергійчук у вітальному слові підкреслив, що в умовах «гарячої війни» склалася
ситуація, яка потребує протидії розгорнутій проти України історичній «гібридній війні».
З вітальним словом до учасників конференції також звернулася завідувачка відділення історії
Київської МАН Софія Сивенко.
Пленарне засідання відкрила доповідь дра іст. наук, проф., декана історичного факуль
тету КНУ ім. Т.Шевченка Івана Патриляка «“Хто в кого землі украв?”: як написати істо
ричний текст для публічного вжитку (на прикладі деконструкції тез російської пропаганди)».
Доповідь «Відродження антиінтелектуалізму в США: на прикладі проекту фактчекін
ґу газети “Washington Post” під час президентських виборів 2016 і 2020 рр.» представила
доц. школи інформаційних студій Університету ВісконсінМілуокі (США) і школи інфор
мації та медіа Зіґенського університету (ФРН) Марія Гейґ. Вона була підготовлена у спів
авторстві з проф. департаменту історії Томасом Гейґом та аспірантом школи інформацій
них студій Стівеном Свенсоном з Університету ВісконсінМілуокі. Дослідники встановили,
що за часів президентства Д.Трампа в газеті було зроблено понад 30 тис. неправдивих заяв,
Юрій Латиш (Київ)
Міжнародна наукова конференція
«Public History. Історія у публічному просторі»
Український історичний журнал. – 2022. – №3
Хроніка 229
причому наголос робився на недовірі до експертів та інституцій, просуванні постправди й
антиінтелектуалізму.
Докторка іст. наук, професорка КНУ ім. Т.Шевченка Тетяна Орлова висвітлила тему
«Публічна історія в Австралії: досвід для України». Ця країна є одним з основних центрів
дослідження публічної історії у світі. У доповіді було розглянуто діяльність Австралійського
центру публічної історії при Сіднейському технологічному університеті, часопису «Public
History Review», а також особливості їх роботи у цифрову еру під гаслом: «Історія для публі
ки, про публіку, разом із публікою».
Власними враженнями та емоціями від перебування в окупованому Ірпені поділила
ся докторка іст. наук, професорка Державного податкового університету Ірина Верховцева.
Вона також виступила з доповіддю «Русский мир як мирський фашизм: традиційні соціальні
практики “довгого ХІХ ст.” та імперська свідомість росіян», в якій доводила, що у селянській
Росії фактично запроваджувалася соціокультурна матриця «російського світу» з тоталітарни
ми практиками у формі загального контролю селянського загалу над кожним зі своїх членів.
Канд. іст. наук, доц. КНУ ім. Т.Шевченка Юрій Латиш у доповіді «Схвильований інте
лектуал: російськоукраїнська війна та загрози для Німеччини очима Юрґена Габермаса» роз
глянув питання про роль та функції публічних інтелектуалів у суспільстві, дискусії в німець
ких інтелектуальних колах щодо підтримки України, а також проаналізував, чому Ю.Габермас
хоче зберегти «постнаціональний» і «постгероїчний» менталітет німця та боїться «україніза
ції» Німеччини.
Заступниця директора Луганського обласного краєзнавчого музею (Львів) Маргарита
Мартиненко представила доповідь «(Не)збережена пам’ять / усна історія (з досвіду роботи
Луганського обласного краєзнавчого музею)», в якій ішлося про використання усної істо
рії в музейній практиці та про досвід музею, який, починаючи від 2014 р., уже вдруге стає
переміщеним.
Кандидатка іст. наук, заступниця директора з наукової роботи Дніпропетровського на
ціонального історичного музею ім. Д.І.Яворницького Валерія Лавренко висвітлила діяльність
освітнього музейного хабу під час російськоукраїнської війни, розповіла про волонтерські
і просвітницькі проекти.
Надалі робота конференції продовжилася у шести секціях. Секцію «Публічна історія та
історична пам’ять. Комеморативні практики в Україні та світі» відкрила доповідь кандидат
ки іст. наук, старшої викладачки Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна
Анастасії Боженко «Модернізм (не)кусається, або Як порозумітися з радянським минулим».
Канд. іст. наук, доц., докторант Запорізького національного університету Віктор Дроздов
представив дослідження «Радянські комеморативні практики на західноукраїнських землях
у 1939–1941 рр. (за матеріалами регіональної преси)». Др іст. наук, проф. Національного
університету «Острозька академія» Віталій Яремчук виголосив доповідь «Public History в
Польщі: основні дослідницькі проблеми». Зарубіжний досвід комеморації було висвітлено
у виступах кандидатки іст. наук, старшої викладачки Донецького національного університе
ту ім. В.Стуса Євгенії Пшемицької «Комеморативні практики в Хорватії щодо війни за не
залежність 1991–1995 рр.» та студента Національного університету «КиєвоМогилянська
академія» Володимира Литвина «Комеморативні практики, як складова частина публічної
історії в США та Великій Британії». Стипендіатка Міжнародного Вишеградського фонду з
Варшавського університету (Польща) Тетяна Мосійчук розкрила питання «Народний ме
моріал “Нємцов міст”: (не)потрібна пам’ять». Інформаційний потенціал часопису «Дніпрові
хвилі» в дослідженні історичної пам’яті Катеринославщини початку ХХ ст. розглянув студент
Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара Сергій Сільванович. Постать
гетьмана П.Скоропадського у сучасних українських пабліках проаналізував студент КНУ
ім. Т.Шев ченка Вадим Радчук. Аспірантка Кам’янецьПодільського національного університету
Український історичний журнал. – 2022. – №3
230 Хроніка
ім. І.Огієнка Лариса Підгірна виступила з доповіддю «Українці міжвоєнної Туреччини 20–
30х рр. ХХ ст. в сучасних комеморативних практиках». Практики комеморації в Україні,
присвячені жертвам політичних репресій радянської влади, розглянула студентка КНУ
ім. Т.Шев ченка Вікторія Плахотна. У низці доповідей висвітлювалися питання пам’яті про
Другу світову війну, трагедію Голокосту. Аспірантка Українського католицького університету
Тетяна Банах розкрила питання «Публічні дискусії про масові вбивства 1943 р. на Волині
та відзначення їх 60х роковин у 2003 р.». Відображення Другої світової війни в комемора
тивних практиках етноконфесійних груп Харкова, Донецька, Дніпра та Запоріжжя висвітлив
студент ХНУ ім. В.Н.Каразіна Святослав Чегринець. Із доповіддю «Енвайронментальне про
читання місць пам’яті: дерева як свідки Голокосту» виступив студент КНУ ім. Т.Шевченка
Юрій Поліщук. Ученьчлен МАН (Київ) Данііл Бендер проаналізував історичну політику
незалежної України щодо трагедії Бабиного Яру. Студентка ХНУ ім. В.Н.Каразіна Варвара
Кабаргіна висвітлила проблему «Пам’ять про євреїв в урбаністичних просторах сучасної
України (на прикладі Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя та Донецька)». А студентка того ж
вишу Влада Сабадаш представила доповідь «Образ “дружби та єдності” українського і росій
ського народів: компаративний аналіз політики пам’яті в Україні та Росії в 2014–2022 рр.».
Секція «Публічні інтелектуали в модерному суспільстві» працювала над питанням про
роль інтелектуала у сучасному світі. Ст. викл. Ужгородського національного університету
Сергій Ганус представив дослідження «Між кабінетною вченістю та публічною історією: пози
ціонування німецьких істориків в часи пізнього Просвітництва та раннього романтизму (дру
га половина XVIII – початок XIX ст.)». Кандидатка іст. наук, старша наукова співробітни
ця Інституту історії України НАН України Ольга Гончар виголосила доповідь «Публічний
інтелектуал ХІХ ст. (Микола Костомаров)». Актуальні суспільнополітичні процеси як фак
тор публічної інтелектуальної діяльності одеських ученихісториків на початку ХХ ст. роз
крив канд. іст. наук, доц. Одеського національного морського університету Валерій Левченко.
Тему «Іван Крип’якевич як публічний інтелектуал» висвітлила кандидатка іст. наук, доцент
ка КНУ ім. Т.Шевченка Інна Мороз. Студентка цього ж вишу Олена Костржевська зробила
доповідь «Ідея публічного інтелектуала в творчості Германа Гессе». Наукові співробітниці
Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського проаналізу
вали архівні фонди відомих науковців. Доповідь Марини Коломієць було присвячено фон
ду металурга Івана Федорченка, а Катерини Папакіної – мовознавця Елі Співака. Внесок в
американську науку Георгія Кістяківського розглянула студентка КНУ ім. Т.Шевченка Ірина
Шевчук. Учениця школи №49 (Київ) Юлія Шаравська висвітлила роль академіка Олександра
Палладіна в розвитку науки в Україні.
На засіданні секції «Музей – простір публічної історії» докторка іст. наук, зберігачка фо
ндів Приватного музею костюма та стилю «Victoria Museum» Оксана Силка розповіла про
комеморативні практики в діяльності цього закладу. З доповіддю «“Новий музей” як інститут
сучасного і майбутнього» виступила докторка політ. наук, професорка КНУ ім. Т.Шев ченка
Тетяна Горбань. Канд. іст. наук, асист. Чернівецького національного університету ім. Ю.Фе дь ковича
Микола Глібіщук представив дослідження «Велика війна 1914–1918 рр. мовою експонатів
Чернівецького обласного краєзнавчого музею». Тему «Історична залізниця та ретропотяг як
публічний музейний простір» розкрив канд. іст. наук, головний фахівець АТ «Укрзалізниця»
Олег Фесовець. Кандидатка іст. наук, доцентка Державного університету «Житомирська полі
техніка» Марина Кругляк висвітлила історію музеїв морозива в Італії та США, а студентка
цього ж закладу Дарина Кузьменко виголосила доповідь «Феномен замківмузеїв». Студентки
Одеського національного морського університету присвятили свої виступи місцевим музеям:
Анна Мурашко презентувала дослідження «Музей – простір публічної історії (на прикладі
Палеонтологічного музею Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова)», а Дар’я
Стратієвська – «Приватні музеї Одеси як простір публічної історії (на прикладі Одеського
Український історичний журнал. – 2022. – №3
Хроніка 231
муніципального музею особистих колекцій ім. О.В.Блещунова)». Аспірантка КНУ ім. Т.Шев
ченка Ліза Маркіна виголосила доповідь «Сучасність або традиційність в історикоархеоло
гічному музеї нового формату». Студентка цього ж університету Дар’я Воробйова присвятила
свій виступ проблемам збереження історичної спадщини на прикладі Чернігівщини, а сту
дент Єгор Мондронюк – мистецьким виставкам як простору для історичних дискусій. Про
сучасні вiртуальнi музеї світу розповіла студентка Державного університету «Житомирська
політехніка» Ірина Велика. Завершилося засідання секції виступом канд. іст. наук Ігоря
Усатенка (Вінницька академія неперервної освіти) «Музейницька діяльність осередку “Брама
ҐродськаТеатр NN” в контексті розбудови міської ідентичності мешканців Любліна».
Засіданні секції «Історія в медіа та масовій культурі» відкрилося доповіддю док
торантки Софійського університету св. Климента Охридського (Болгарія) Магдалени
Властанової «Протистояння Сходу і Заходу під час холодної війни в комедії “Один, два,
три”». Канд. іст. наук, доц. Харківського національного університету будівництва та архі
тектури Вадим Ільїн висвітлив реґіональний вимір Української революції 1917–1921 рр. в
подкасті «П’ятеро з ломбарду». Використання інформаційних технологій впливу на свідо
мість у контексті російськоукраїнської війни стало предметом дослідження канд. іст. наук,
доц. КНУ ім. Т.Шевченка Сергія Набоки. Аспірант Національного університету біоре
сурсів і природокористування України Андрій Сорокін присвятив свою доповідь коме
морації постаті М.Грушевського на шпальтах газети «Київський університет». Студентка
КНУ ім. Т.Шевченка Маргарита Дяченко висвітлила міфологізацію російськими медіа
історії України (2014–2022 рр.). Кандидатка іст. наук, архівістка Центрального державно
го архівумузею літератури та мистецтва України Оксана Бублик розкрила тему «Мисткині
ХХ ст. на інформаційних ресурсах ЦДАМЛМ України». Предметом дослідження аспіран
та Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова Михайла Самофатова стала
«Європейська економічна спільнота в публічній історії в Італії». Про медіалізацію публічної
історії розповіла студентка КНУ ім. Т.Шевченка Маргарита Філіпенко. Публічну історію у
віртуальному просторі України проаналізувала студентка цього ж вишу Наталія Сандригось,
а студент Андрій Карпенко висвітлив зображення Голокосту в масовій культурі. Студентка
Кременецького медичного фахового коледжу ім. А.Річинського Софія Швалюк виголосила
доповідь «Популяризація імені Арсена Річинського в публічному просторі», а студент КНУ
ім. Т.Шевченка Ігор Бучма розглянув науковопрактичну конференцію «Модель ООН» як
прояв історичної пам’яті.
Секція «Локальна історія: практичний вимір» розпочала свою роботу з допові
ді докторантки Софійського університету св. Климента Охридського (Болгарія) Іви
Тошкової «Роль локального історичного контексту в регіональних міжнародних відноси
нах». Кандидатка іст. наук, доцентка КНУ ім. Т.Шевченка Оксана Сморжевська предста
вила дослідження «Комеморації Чорнобильської трагедії: Іванківщина Київської облас
ті». Канд. іст. наук, наук. співроб. Яготинського історичного музею Сергій Михайленко
розкрив тему «Яготин у суспільнополітичному житті України ХІХ – поч. ХХ ст.».
Міждисциплінарний огляд структурного устрою парафій Марамороської єпархії в 1690–
1750 рр. став предметом розгляду аспіранта Ужгородського національного університе
ту Олександра Монича. Кандидатка іст. наук, доцентка, докторантка Національного пе
дагогічного університету ім. М.П.Драгоманова Наталя Громакова виголосила доповідь
«Польський краєзнавчий рух як чинник формування національного символічного простору
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.». Вплив клімату на землеробство в Буджаку в ХІХ ст.
розглянув канд. іст. наук, доц., краєзнавець Андрій Шевченко (Одеса). Студент КНУ ім. Т.Шев
ченка Михайло Громовий висвітлив тему «Кропивницький: місто з неочікуваною назвою».
Предметом дослідження студентки цього ж вишу Юлії Сулими став проект «Локальна істо
рія» як зразок практичної реалізації й популяризації локальної історії. А студентка Марина
Український історичний журнал. – 2022. – №3
232 Хроніка
Білокінь представила доповідь «Козача рада Правобережної України – локальний опір чи
спроба останнього антибільшовицького повстання?» Наук. співроб. Національного му
зею космонавтики ім. С.П.Корольова (Житомир) Сергій Бовкун присвятив виступ прадіду
Ф.М.Достоєвського – священику з містечка Янушполя. Аспірантка Глухівського національно
го педагогічного університету ім. О.Довженка Богдана Карабін проаналізувала газетні публіка
ції краєзнавця М.Пономаренка як елемент публічної історії. Архіваріуска архіву Львівського
національного університету ім. І.Франка Ірина Омелюх висвітлила тему «Дозвілля й розваги
пізньорадянського міста (на матеріалах Львова)». Традиції благодійництва в Роменській жі
ночій гімназії стали предметом дослідження учениці Роменського ліцею №2 (Сумська обл.)
Поліни Штирбу.
На засіданні секції «Українська діаспора та збереження історичної пам’яті українців»
начальниця відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради (Кіровоградська
обл.) Ніна Семашко представила доповідь «Симон Петлюра як ідеолог діяльності української
еміграції». Аспірантка Львівського національного університету ім. І.Франка Анна Вахнянин
висвітлила реакцію радянських органів держбезпеки на проведення I Світового конґресу віль
них українців. Канд. наук із фізичного виховання і спорту, доц. Національного університе
ту фізичного виховання та спорту України Олексій Лях-Породько розповів про спортивний
фронт української діаспори. Канд. іст. наук, завідувач сектору ЦДАМЛМ Ігор Резнік про
аналізував документи представників української діаспори з особових фондів цього архіву.
Студент КНУ ім. Т.Шевченка Ілля Коваль розглянув досвід ірландської діаспоральної політи
ки як приклад для України, а студентка цього ж університету Аліна Кучер дослідила розши
рення правового поля стосовно закордонних українців та національних меншин. Студентка
Кременецької обласної гуманітарнопедагогічної академії ім. Т.Шевченка Юлія Садова виго
лосила доповідь «Тематика української державності 1917–1921 рр. в історіографії української
діаспори як чинник збереження національної ідентичності». Наукова співробітниця Музею
гетьманства (Київ) Аліна Фрусевич висвітлила роль української діаспори у формуванні цього
закладу як «місця пам’яті». Студентка КНУ ім. Т.Шевченка Анастасія Кратюк розповіла
про заснування та перші роки діяльності Комітету українців Канади, а студентки Єлизавета
Смертюк і Катерина Чернявська – про допомогу української діаспори від початку широко
масштабного російського вторгнення в Україну.
Конференція продемонструвала значний інтерес дослідників і громадськості до публіч
ної історії, перспективність її вивчення та викладання в нашій країні, потребу подальшого
розвитку освітніх програм із публічної (практичної) історії та історії світового українства у
КНУ ім. Т.Шевченка. Доповіді учасників будуть опубліковані в електронному збірнику кон
ференції. Відеозаписи доступні на YouTubeканалі кафедри історії світового українства КНУ
ім. Т.Шевченка.
|