З історії храмобудування Київської Русі
Метою статті є реконструкція історичного процесу формування й розвитку стовпоподібних храмів Київської Русі – від часу зародження перших відомих вертикально орієнтованих композицій до 1240 р., коли на землях, розорених монгольською навалою, розвиток мурованого храмобудування припинився. В дослідж...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187265 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | З історії храмобудування Київської Русі / К. Міхеєнко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 4. — С. 214-230. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Метою статті є реконструкція історичного процесу формування й розвитку стовпоподібних
храмів Київської Русі – від часу зародження перших відомих вертикально орієнтованих
композицій до 1240 р., коли на землях, розорених монгольською навалою, розвиток
мурованого храмобудування припинився. В дослідженні використано історико-хронологічний,
порівняльно-історичний, структурно-функціональний, порівняльно-типологічний мето-
ди. Наукова новизна. Вперше історія розвитку стовпоподібних храмів Русі розглядається як
тягла традиція від періоду поліцентричного зародження перших вертикально орієнтованих
композицій до 1240 р., коли їх будівництво було штучно перерване. На основі розгляду
найкраще збережених стовпоподібних храмів виділено сукупність ознак, які характеризують
їх об’ємно-просторову побудову, конструктивні вирішення та композиції фасадів. З урахуванням
хронології появи й розповсюдження в архітектурі Київської Русі виділених ознак уперше
запропоновано періодизацію розвитку стовпоподібних храмів. Висновки. Стовпоподібний
храм слід уважати другою після закомарного оригінальною давньоруською архітектурною
традицією, що розвинулася на основі трансплантованих візантійських форм. Розвиток
цієї традиції поділяється на кілька етапів: 1) спорадична поява у храмах різних культурних
центрів окремих її ознак; 2) початкові пошуки засобів побудови вертикальних композицій;
3) цілеспрямований пошук естетичної моделі стовпоподібних храмів; 4) формування та
стандартизація міжрегіонального типу стовпоподібних храмів; 5) розповсюдження стовпоподібних
храмів міжрегіонального типу. |
|---|