Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя

У статті розглянуто поховання з мечами та кинджалами з Усть-Альмінського пізньоскіфського некрополя, визначено їх типи, кількість та хронологію, а також роль клинкової зброї у поховальному обряді — функціональну та як соціальний індикатор. На Усть-Альмінському некрополі з’являються традиції поховаль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Медведєв, Г.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2020
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187336
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя / Г.В. Медведєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 266-280. — Бібліогр.: 64 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187336
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1873362022-12-22T01:27:08Z Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя Медведєв, Г.В. Публікація археологічних матеріалів У статті розглянуто поховання з мечами та кинджалами з Усть-Альмінського пізньоскіфського некрополя, визначено їх типи, кількість та хронологію, а також роль клинкової зброї у поховальному обряді — функціональну та як соціальний індикатор. На Усть-Альмінському некрополі з’являються традиції поховального обряду, характерні для населення сарматської доби, через контакти із степовими In terms of the number of weapons the Ust-Alma necropolis stands out among the Late Scythian sites of the Crimea. The paper deals with burials accompanied by swords and daggers. Their types, quantity and chronology are defined in the paper. The main role of the bladed weapons in the funeral rite played its functional purpose but besides this it could have the sacred meaning or play the role of the social indicator in the military elite, female and children burials. The analysis of the burial assemblages showed that the large role in the burial rite of the Ust-Alma necropolis was played by bladed weapons. From the mid-1st century AD. the number of bladed weapons in the burial assemblages of Ust-Alma necropolis increased. In the 1st century AD. Chersonesos and most of the Crimea (including the Late Scythian state) were controlled by the Bosporan kingdom. Crimean Scythia participated in the Roman-Bosporan war as the ally of Bosporus. In the 2nd century AD. the military actions of the Bosporan army also took place on the territory of the Crimean Scythia. This phenomena was reflected in the funeral rite. In the first centuries AD. the traditions of the funeral rite characteristic for the Sarmatian Age population of the steppe regions of Northern Pontic area and the Volga region have appeared at the necropolis. This was reflected in a number of single but special features of the rite. In addition, there are changes in the ethnic and social structures of the population of the Ust-Alma Late Scythian settlement. Together with the public elite, the military one had formed whom graves are distinguished by rich grave goods (precious metal, bronze dishes, amphorae, horse bridle). The funeral rite of the Ust-Alma necropolis has many similarities with the funeral rite of the Sarmatians in the Don and Kuban regions and the Asian Bosporus. 2020 Article Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя / Г.В. Медведєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 266-280. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.03.16 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187336 [904.22:904.5](477.75)”638” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Медведєв, Г.В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя Археологія і давня історія України
description	У статті розглянуто поховання з мечами та кинджалами з Усть-Альмінського пізньоскіфського некрополя, визначено їх типи, кількість та хронологію, а також роль клинкової зброї у поховальному обряді — функціональну та як соціальний індикатор. На Усть-Альмінському некрополі з’являються традиції поховального обряду, характерні для населення сарматської доби, через контакти із степовими
format	Article
author	Медведєв, Г.В.
author_facet	Медведєв, Г.В.
author_sort	Медведєв, Г.В.
title	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя
title_short	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя
title_full	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя
title_fullStr	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя
title_full_unstemmed	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя
title_sort	мечі та кинджали у поховальному обряді усть-альмінського некрополя
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187336
citation_txt	Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя / Г.В. Медведєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 266-280. — Бібліогр.: 64 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT medvedêvgv mečítakindžaliupohovalʹnomuobrâdíustʹalʹmínsʹkogonekropolâ
first_indexed	2025-07-16T08:50:24Z
last_indexed	2025-07-16T08:50:24Z
_version_	1837792834730590208
fulltext	266 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) УДК [904.22:904.5](477.75)”638” DOI: 10.37445/adiu.2020.03.16 Г. В. Медведєв МеЧі тА киндЖАли У похоВАлЬноМУ обрЯді УстЬ-АлЬМінсЬкого некрополЯ У статті розглянуто поховання з мечами та кинджалами з Усть-Альмінського пізньоскіфського не- крополя, визначено їх типи, кількість та хронологію, а також роль клинкової зброї у поховальному об- ряді — функціональну та як соціальний індикатор. На Усть-Альмінському некрополі з’являються тра- диції поховального обряду, характерні для населення сарматської доби, через контакти із степовими районами Причорномор’я і Поволжя. У зв’язку з цим серед населення Усть-Альмінського городи- ща відбуваються зміни в етнічній та соціальній структурі та виділяється, наряду з громадською, військова еліта. ключові слова: пізньоскіфська культура, похо- вання зі зброєю, сармати, мечі та кинджали. вивчення зброї у поховальному обряді пізньоскіфської та сарматської культур протя гом багатьох років не втрачає своєї актуаль ності. зброя є важливим джерелом у реконс трукції етнічних, культурних та політичних явищ, а також різних контактів і трансформа цій у перші століття нової ери в Криму та за його межами. Протягом багатьох років на Усть-Альмінсь кому некрополі досліджено понад 1200 похо вальних споруд та накопичений великий масив археологічного матеріалу (рис. 1). Поховальні комплекси датовані кінцем II ст. до н. е. — пер шою половиною III ст. н. е. Клинкова зброя — найчисленніша серед інших видів зброї на некрополі. всього на Усть-Альмінському некрополі (дослідження 1968—2013 рр.) виявлено 110 мечів різних ти пів, з них у фрагментах близько 24, де не вда лося визначити тип через погану збереженість (21,8 %; табл. 1). Найбільша кількість містила ся у склепах — 97 мечів та 16 у могилах інших типів. На площі некрополя поховання з клин ковою зброєю досить рівномірно розподілені (рис. 2). значну частину поховань з мечами та кинджалами опубліковано (высотская 1994, табл. 2: 21; 10: 28; 27: 42; 31: 33; 38: 21; 39: 13; 43: 34; Пуздровский 2007, рис. 86: 1—3; 87; 88; Пуздровский, Труфанов 2016 рис. 70; 135: 8; 138: 16; 163; 2017, рис. 10: 1—7; 42: 1; 46: 1; 49: 1; 84: 14; 89: 1; 105: 6; 110: 11; 128: 6; 158: 7; 160: 4; 170: 5, 6; 2017а, рис. 3: 2; 11: 1—4; 15: 3; 34: 27; 35: 11; 92: 1—5; 99: 1; 118: 10, 11; 136: 2; 138; 150: 10, 11; 180: 6; Труфанов, Мордвинцева 2016, рис. 4; Mordvintseva 2016, fig. 8: 3, 4; Тру фанов, Масякин 2019, рис. 3; Медведев 2019, рис. 2: 6; 4: 7; 6: 4). Але клинкова зброя з Усть- Альмінського некрополя потребує узагальнен ня та систематизації. Мечі та кинджали з кільцевим навер- шям та прямим перехрестям. Клинки да ного типу відрізняються між собою незнач ною мірою. за типологією А. М. Хазанова або А. в. Симоненка, ці відмінності виражені в формі клинка двох типів: 1) з паралельними лезами: 2) клинок звужується відразу від пере хрестя і має форму трикутника. Перехрестя в основному прямокутної форми, бувають оваль ні або ромбовидної форми. Руків’я двох типів: вузькі та широкі, деякі звужуються до навершя (Хазанов 1971, с. 5, 6; Симоненко 2010, с. 32, 36, 38). На Усть-Альмінському некрополі відомо всього 31 екземпляр (деякі у фрагментах) мечів та кинджалів з кільцевим навершям, що скла ло майже третину від загальної кількості всіх мечів (28,1 %). з них 5 є кинджалами, один з яких, судячи з реконструкції, не мав перехрес тя (рис. 3: 23). Мечі з кільцевим навершям та без перехрестя є поодинокі у похованнях сар матів (Хазанов 1971, табл. IV: 3; V: 3; Криво шеев 2007, рис. 1: 1). більшість клинків цього типу мало паралельні леза та широкі руків’я, розміри коливалися від 20—22,5 см до 55— 64 см. Найбільшу кількість їх знайдено у ґрун тових склепах (22 екземпляра), 9 — у могилах інших типів (рис. 3, табл. 2). Найбільш ранні © Г. в. МЕДвЕДєв, 2020 267ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя екземпляри з’являються на Усть-Альмінському некрополі в середині I ст. н. е. або навіть трохи раніше (Пуздровский 2007, с. 130). Серед мечів та кинджалів з кільцевим навер шям виділяються два церемоніальні клинки, прикрашені коштовним металом (склеп 620/2, могила 700). вони відносяться до середини— третій чверті I ст. н. е. та до другої чверті II ст. н. е. (рис. 3: 9, 20). Церемоніальні клинкі зус трічаються у похованнях еліти і відомі в Пів нічному Причорномор’ї, Передній та Середній Азії (Трейстер 2010, рис. 14; Мордвинцева 2015, с. 78, 79; Mordvintseva 2015, fig. 8: 3, 4; 10: 3, 4, 7; 12). вважається, що поховання сарматської знаті з церемоніальними мечами були здійс нені у I ст. до н. е. — I ст. н. е. (Трейстер 2010, с. 517). Судячи з дати могили 700, поховання з такою зброєю могли зустрічатися і пізніше I ст. н. е. більшість поховань з клинками, які мають кільцеве навершя (22), з Усть-Альмінського некрополя датований серединою / другою по ловиною I — початком II ст. н. е. До останньої чверті й кінця I — початку II ст. н. е. належить 7 поховань (табл. 2). У Криму клинки з кільцевим навершям зустрічаються на пізньоскіфських та сармат ських некрополях: у Неаполі Скіфському, бі таку, бельбеку IV, завітному, Нейзацу, Опуш ках, беляусі (бабенчиков 1949, с. 116—118, рис. 7б; Пуздровский 2001a, с. 137, рис. 10; 2007, рис. 25: I; Гущина, журавлев 2016a, с. 73; 2016b, табл. 242: 1, 4; Гущина 1967, с. 47, рис. 3: 6; богданова 1989, с. 57, 59, табл. XXII: 1, 2; Хра пунов 2007, с. 116, рис. 4: 6; 2010, с. 535, рис. 1; волошинов, Масякин 2007, с. 292, рис. 3: 11; 6: 2; Дашевская 1991, табл. 61: 2, 4, 5, 7; 2014, табл. 71: 2). Мечі та кинджали з кільцевим навершям масо во зустрічаються у похованнях кочовиків у Північ ному Причорномор’ї з кінця II ст. до н. е. і були по таблиця 1. Фрагменти мечів та кинджалів невизначених типів в похованнях Усть-Альмінського некрополя № п. п. Похо вання Кіль кість Дата, ст. н. е. Погра бування Мiсце меча Стать Інша зброя Орієнтація Література 1 С. 43/30 1 — + біля ніг — — — высотская 1994, табл. 9: 30 2, 3 С. 315 2 I—II + — — — — Пуздровский 2007, с. 131 4, 6, 7 С. 316 4 I—II + — — — — Там само 8—10 С. 736 3 Кін. I—II + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017b, с. 10, 11, рис. 11: 2—4 11 С. 822 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 79, рис. 167: 1 12, 13 С. 830 2 Ост. третина I — 1-а пол. III + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017a, с. 11, рис. 10: 1 14 С. 850 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 22, рис. 46: 19 15 М. 852 1 II + — — — — Там само, рис. 49: 1 16 С. 871 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 39, рис. 84: 14 17 С. 890 1 2-а пол. І + — — — — Там само, с. 49, рис. 110: 11 18 С. 930 1 2-а пол. І + — — — — Там само, с. 78, рис. 170 19 С. 940/2 1 II — 1-а пол. III + — — — — Там само, с. 84, рис. 170 20 С. 1002 1 Ост. третина I — поч. II + — — — — Пуздровский, Труфанов 2016a, с. 38, рис. 70 21, 22 С. 1040 2 Поч. — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 67, 70, рис. 138: 16 23, 24 С. 1120 5 Сер. I — сер. II + — — — — Труфанов, Масякин 2019, с. 136 рис. 1. Географічне положення Усть-Альмінського городища та некрополя (бахчисарайський район): 1 — городище; 2 — некрополь 268 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів р ис . 2 . П ла н У ст ь- Ал ьм ін сь ко го н ек ро по ля : п ох ов ал ьн і с по ру ди з к ли нк ов ою з бр оє ю 269ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя ширені аж до III ст. н. е. (Гущина, засецкая 1994, с. 9; Мурзин, Шлайфер 2009, с. 302). У степових і лісостепових районах Північного Причорномор’я поширення цієї зброї відбувається відносно рівно мірно, що може свідчити про значне поширення його у сарматів (Симоненко 2010, с. 39, 43). вели ка частина цих клинків знайдена у Поволжі, і на думку А. М. Хазанова, ця зброя остаточно сформу рис. 3. Мечі та кинджали з кільцевим навершям з Усть-Альмінського некрополя: 1—3 — склепи 92/17, 120/7 і могила 129; 4, 5 — склеп 316; 6—9 — склеп 612/1, 3, 619/4, 620/2; 10, 11 — склепи 629, 630; 12, 13, 20—22 — мо гили 700, 711, 719; 14—18, 23, 24 — склепи 777, 782, 850, 903, 922; 19— могила 466; 25 — могила . 1074 270 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів валася у сарматів у III ст. до н. е. (Хазанов 1971, с. 9). Даний клинок являє собою один з показових типів зброї, характерних для середньосарматскої культури, хоча вони зустрічаються і в пізньосар матскій період, але нечасто (Мошкова 2004, с. 29; Медведев А. 2004, с. 89; Глебов 2004, с. 130; Хра пунов 2010, с. 535; Симоненко 2010, с. 43; Скрип кин 2016, с. 266). Мечі та кинджали з перехрестям і без на- вершя за типологією А. М. Хазанова належать до типу 1 мечів з руків’ям-штирем (Хазанов 1971, с. 17; Симоненко 2010, с. 43). На Усть-Альмінско му некрополі таких клинків виявлено невелику кількість, близько 10 екз., що складає 9,0 % від загальної кількості клинків. всі вони походять зі склепів, в інших могилах такі мечі не зафіксо вано (рис. 4: 1—10). з них до середини—третьої чверті I ст. н. е. відноситься меч зі склепу 777/1. До другої третини — другої половини I ст. н. е. відносяться 3 меча (склепи 449/7, 618/2, 777/1). Ширше датовано меч зі склепу 120/3: другою по ловиною I — першою половиною II ст. н. е. Мечі з пограбованих склепів 316 (1 екз.) і 830 (3 екз.) належать до I—II ст. н. е., та останньої третини I — першої половини III ст. н. е. (табл. 3). Цікавим є фрагмент залізного меча з бруско подібним бронзовим перехрестям з грабіжни цьких раскопок (рис. 4: 10). таблиця 2. Мечі та кинджали з кільцевим навершям в похованнях Усть-Альмінського некрополя № п. п. Похован ня Кіль кість Дата, рр. / ст. н. е. Погра- буван- ня Місце меча Стать Інша зброя Орієн тація Література 1 С. 92/17 1 30/50 — біля 70 — Пр. біля стегна ж 1 стріла ПдПдз Труфанов 2009, с. 273, 274 2 С. 120/7 1 30/50 — біля 70 — Л. біля стегна ч — з Там само, с. 274 3 М. 129 1 I/II — Там само ч — Пнз Пуздровский 2007, с. 130 4, 5 С. 316 2 I/II або поч. II + — — — — Там само 6 М. 466 1 I/II — Пр. біля стегна — — ПдСС Там само 7 С. 590/21 1 I/II; 70 — I/II — Там само ч 50 стріл, 2 луки Пд Труфанов 2009, с. 277 8 С. 612/1 1 Сер., 3-я чв. I — Там само ч 120 стріл ПдС Пуздровский 2007, с. 130, рис. 88: 1 9 С. 612/3 1 Сер., 3-я чв. I — Там само ч 97 стріл ПдС Там само, рис. 88: 2 10 С. 619/4 1 Ост. чв. I — Між ніг ч — Пнз Там само, рис. 88: 4 11 С. 620/2 1 Сер., 3-я чв. I — Пр. біля стегна ч 76 стріл ПнС Там само, рис. 88: 3 12 С. 629 1 2-а пол. I + — — — — Там само, с. 130 13 С. 630 1 2-а пол. I + — — — — Там само 14 С. 690/1 1 Сер. I — Пр. біля стегна — — Пн Там само, рис. 86: 1 15 М. 700 1 2-а чв. II — Там само ч — Пнз Там само, рис. 77; 87: 5 16 М. 711 1 Ост. чв. I — Там само ч — ПдС Там само рис. 78; 86: 3 17 С. 715/1 1 Кін. I — поч. II + — ч — ПдС Там само с. 130 18 М. 719 1 II — Пр. біля стегна ч — Пнз Там само рис. 86: 2 19 С. 777/1 1 2-а третина, сер. — 3-я чв. I — Там само ч 146 стріл, меч з пе рехрестям ПнС Пуздровский, Труфанов 2017b, с. 42, 43, 45, рис. 92: 3 20 С. 777/2 1 2-а третина, сер. — 3-я чв. I — Л. під стегном ч — Пдз Там само, с. 43, 45, рис. 92: 4 21 С. 777/3 1 2-а третина, сер. — 3-я чв. I — Пр. біля стегна ч — Пдз Там само, с. 43—45, рис. 92: 5 22 С. 782 1 2-а пол. I — поч. II + — — — — Там само, с. 48, рис. 99: 1 23 М. 826 1 Ост. третина I — поч. II — — ч — ПдС Там само, с. 86, 87, рис. 180: 6 24 С. 850 1 2-а пол. I — 2-а пол. II + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017a, с. 22, рис. 46: 1 25 М. 903 1 Кін. I — 1-а пол. II + — ж — — Там само, с. 60, рис. 128: 6 26 М. 922 1 2-а — ост. тре тина I — Пр. біля стегна ч — ПдС Там само, с. 72, рис. 160: 4 27 М. 1074 1 Сер. I — Там само ч — Пнз Труфанов, Мордвинцева 2016, с. 207, рис. 4 28— 31 С. 1120 4 Сер. I — поч., сер. II + — — — — Труфанов, Масякин 2019, с. 136 271ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя У Криму клинки з перехрестям зустрічалися нечасто, у некрополі Неаполя Скіфського був знайдений такий меч (волошинов, Масякин 2007, рис. 5: IV). Нещодавно такі клинки було виявлено у двох похованнях I ст. н. е. могиль ника біля с. завітне: у першому похованні — кинджал (м. 333), а в другому — меч з ром боподібним перехрестям (м. 344; волошинов, Масякин 2007, с. 294, рис. 8: 8). знахідки мечів з руків’ям-штирем та пе рехрестям, особливо біметалевих, досить рід кісні. вони відомі у сарматських похованнях Нижнього Поволжя та Прикубання (Марченко 1996, с. 56; Лимберис, Марченко 2012, с. 276, рис. 4: 1). Мечі з ромбоподібним перехрестям могли походити від ханьских зразків і бути за везеними з Китаю разом з іншими категоріями імпорту (Puzdrovskij, Zajcev 2004, Abb. 6; воло шинов, Масякин 2007, с. 294; Симоненко 2014, с. 337). Такі мечі доволі нечасто зустрічалися за сарматської доби у кочівницьких похованнях Північного Причорномор’я, Нижнього Дону, Поволжя та Середньої Азії, причому матеріал з якого виготовлено перехрестя принципового значення не має (Скрипкин 2000, с. 17—20). Мечі та кинджали без металевого навер- шя і перехрестя. Основними характеристика ми даного типу мечів є руків’я, відкуте разом з клинком у вигляді штиря або черешка без металевого навершя. У таких мечів навершя могло бути з кістки, алебастру або халцедону (Симоненко 2010, с. 46, рис. 29; 30; 32; безуглов 2000, с. 170, 172). Мечі та кинджали без навершя і перехрестя відносять до 2 й 3 типу за класифікацією А. М. Ха занова. У клинків 2 типу перехід від ручки до клинку відбувається під тупим кутом, а у мечів 3 типу під прямим і вважалося, що з’являються вони дещо пізніше, ніж зброя 2 типу (Симоненко 2010, с. 46, 57, 58). Але клинки 3типу зустрічали ся і в ранніх похованнях (Симоненко 2010, с. 58; Кривошеев 2007, с. 67). На Усть-Альмінському некрополі мечі 3 типу зустрічаються і у I ст. н. е. (рис. 5: 4, 8,11, 12, 16, 19). рис. 4. Мечі та кинджали з металевим перехрестям, без металевого перехрестя та фрагменти інших типів клинків: 1 — склеп 120/3; 2—5 — склепи 777/1, 830; 6, 9, 10 — склеп 618, грабіжницький шурф; 7, 8 — скле пи 449/7, 316 272 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів зброї названого типу на Усть-Альминському некрополі знайдено 45 екз., що склало 40,9 %. з них 39 примірників знайдено у склепах (16 були в пограбованих), 6 у могилах. Одні з найрані ших екземплярів Усть-Альмінского некрополю походять зі склепу 439/20, 26, що відносять до середини I ст. н. е. До середини другої половини I — початку II ст. н. е. можна віднести 18 при мірників. До I ст. н. е. відносяться поховання з підбойної могили 1059. П’ять поховань з меча ми з Усть-Альмінського могильника датують серединою — другою половиною I — першою половиною або серединою II ст. н. е. чотири по ховання відносять до першої половини — сере дини II ст. н. е. і ще вісім — до середини — дру гої половини II ст. н. е. (табл. 4). Схожі клинки виявлені у трьох могилах бі такського некрополю (Пуздровский 2001a, с. 125, 129, 130, рис. 3: 2; 5: 3; 7: 10). Раніші знахідки та ких мечів в пізньоскіфських некрополях відомі зрідка. Один меч походить з мавзолею Неаполя Скіфського та поодинокі екземпляри з некро полів беляус та Кольчугіно (Дашевская 1991, табл. 61: 10; 2014, с. 30, табл. 62: 1; Храпунов та ін. 1997, с. 97, 98, рис. 19: 3). значна кількість мечів та кинджалів без пе рехрестя, виявлених у Криму, походить з не крополів Неаполя Скіфського, завітне, бель бек IV, Скалісте III, беляус (Сымонович 1983, с. 73, табл. ХIV: 6; Пуздровский 2007, рис. 13: 2; рис. 25: 2; богданова 1989, с. 59, 65, табл. XXII: 3, 4; Гущина, журавлев 2016a, с. 74; 2016b, табл. 242: 3, 5—7; богданова та ін. 1967, с. 146, рис. 8: 52; Дашевская 1991, табл. 61: 7—17). Мечі та кинджали без перехрестя та мета левого навершя досить широко представлені у сарматських некрополях Поволжжя, Дону та Прикубання (Хазанов 1971, с. 17, табл. X: 1—3, 5; XI: 1, 2, 4—7; XII: 1—4; Марченко 1996, с. 56— 58. рис. 78: 9; 97: 12; Кривошеев 2007, рис. 1: 28). На Дону, наприклад, довгі мечі без пере хрестя з’явилися у II—I ст. до н. е. у незначній кількості як імпорт із Середньої Азії (безуглов 2000, с. 174, 175). вони набувають поширення в Північному Причорномор’ї та Криму у I — на початку II ст. н. е. (Симоненко 2010, с. 57). На думку дослідників, клинки без металевого на вершя і перехрестя стають панівним типом на пам’ятках сарматського часу з другої половини II ст. н. е. (Кривошеев 2007, с. 65). клинків інших типів знайдено два ек земпляри. Це кинджал з прямим перехрестям і «рожкоподібним» навершям — його фраг менти (40 см) були знайдені в пограбованому склепі 315 разом з уламки ще трьох мечів (Пуз дровский 2007, с. 132). На думку А. С. Скрип кіна, цей кинджал міг бути пізнім варіантом клинка з серпоподібним навершям (Скрипкин 1990, с. 119). Фрагменти меча римського типу і бронзові деталі піхов походять з пограбованого скле пу 1120, який датовано серединою I ст. н. е. — серединою II ст. н. е. Аналогічні мечі відомі в Криму і на території Німеччини (Труфанов, Масякин, 2019, с. 133, 136, рис. 3—8). Меч розташований в похованні традиційно з правого боку, за винятком окремих випадків, коли клинок був розташований з лівого боку або в іншім положенні. Наприклад, в одному випад ку меч лежав між ніг (скл. 619/4; табл. 2: 10), у другому — поверх скелету (скл. 590/21, 520/29; табл. 2: 7; 4: 14). У скл. 750 меч лежав біля пра вого плеча вістрям до черепа (табл. 4: 25). Орієнтація похованих з клинками найчасті ше у південному секторі — 52 (46 % від загаль ної кількості похованих зі зброєю), переважає південно-східний напрямок. У північному на прямку — 23 (18,8 %), захід — 4, схід — 3. в інших випадках (близько 33,6 %) через погра бування орієнтацію не визначено. У чоловічих похованнях сарматів Кубані у римський час переважаючими напрямками орієнтації були захід—схід та південний захід— північний схід (берлизов и др. 2003, с. 157). таблиця 3. Мечі та кинджали з металевим перехрестям в похованнях Усть-Альмінського некрополя № п. п. Похо вання Кіль кість Дата, ст. н. е. Погра бування Місце меча Стать Інша зброя Орієнта ція Література 1 С. 120/3 1 2-а пол. I — 1-а пол. II — Пр. біля стегна ч 3 стріли ПнПнз Пуздровский 2007, с. 132 2 С. 316 1 I—II + — — — — Там само, с. 131 3 С. 449/7 1 Кін. I — Л. біля стегна ч — Пдз Там само, с. 132 4 С. 618/2 1 2-а пол. I — Пр. біля стегна ч — ПдС Там само, рис. 87: 7 5 С. 777/1 1 2-а третина, сер. — 3-я чв. I — Там само ч 146 стріл ПнС Пуздровский, Труфанов 2017b, с. 42, 43, 45, рис. 92: 1 6 С. 805 1 Кін. I — 2-а третина II + — — — — Там само, с. 67, рис. 138: 1, 3 7—9 С. 830 3 Ост. третина I — 1-а пол. III + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017a, с. 11, рис. 10: 6, 7 10 — 1 — + — — — — Пуздровский 2007, с. 132, рис. 87: 4 273ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя Хотілося б відзначити окремо елементи по ховального обряду, які не є масовими, але ві дображають специфіку рис обряду прийшлого кочового населення. Це, наприклад, наявність двох видів клинкової зброї у похованні — меча та кинджала. Таких комплексів на Усть-Аль рис. 5. Мечі та кинджали без металевого навершя і перехрестя з Усть-Альмінського некрополя: 1 — мо гила 14; 2—8, 10—13, 14 — склепи 315, 316, 438/5, 439/20, 26, 570, 557; 9, 15 — склепи 438/7,619/1; 16—24, 32 — склепи 736, 750/1, 777/4, 791, 804, 805, 810, 874; 25—27, 29—31, 33 — склепи 830, 850, 920, 930, 848, могила 887; 34 — могила 1059 274 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів таблиця 4. Мечі та кинджали без металевого перехрестя та навершя в похованнях Усть-Альмінського некрополя № п. п. Похо вання Кіль кість Дата, ст. н. е. Погра- буван- ня Місце меча Стать Інша зброя Орієн тація Література 1 М. 14 1 Кін. I + — — — — Пуздровский 2007, с. 131 2 С. 88/10 1 Ост. третина I — I/II — Пр. біля стегна — — ПдС Труфанов 2009, с. 277, 278 3, 4 С. 315 2 I—II + — — — — Пуздровский 2007, с. 131 5—8 С. 316 4 I—II + — — — — Там само 9 С. 438/5 1 1-а пол. II — Пр. біля стегна ч — ПнС Там само, с. 131 10 С. 438/7 1 1-а пол. II — Там само ч — ПнС Там само, рис. 87: 6 11 С. 438/9 1 1-а пол. II — Пр. ч 3 стріли ПнС Там само, с. 131 12 С. 439/20 1 Сер. I — Пр. біля стегна ч — ПдС Там само, рис. 88: 8 13 С. 439/26 1 Сер. I — Там само ч — ПнС Там само, рис. 88: 7 14 С. 520/26 1 Сер. — ост. чв. I — Пр. на кістяку ч — С Труфанов 2009, с. 278 15 С. 557 1 Поч. II + — ч — — Пуздровский 2007, с. 131 16 С. 570 1 Поч. II + — ч — — Там само 17 С. 619/1 1 I/II — Л. біля стегна ч — ПдС Там само, рис. 88: 5 18 С. 650/2 1 Сер. — ост. чв. I — Пр. біля стегна ч — ПдС Там само; Труфанов 2009, с. 274 19 С. 703/1 1 Ост. чв. I — Там само ч — ПдС Пуздровский 2007, с. 131 20 С. 703/2 1 Ост. чв. I — Там само ж — ПдС Там само 21 С. 703/3 1 Ост. чв. I — Там само ч — ПдС Там само 22 С. 734 1 2-а пол. I—II + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017a, с. 8, рис. 3: 2 23 С. 736 1 Кін. I—II + — — — — Там само, с. 10, рис. 11: 1 24 М. 737 1 2-а пол. I—II + — — — — Там само, с. 11, рис. 15: 3 25 С. 750/1 1 2-а пол. I—II — Уздовж пр. плеча вістрям вгору ч — ПдСС Там само, с. 19, рис. 35: 11 26 С. 777/4 1 2-а третина, сер. — 3-я чв. I — Л. під тазом ч — Пдз Там само, с. 45, рис. 92: 2 27, 28 С. 791/1 2 Ост. третина I + * Пр. біля стегна ч 70 стріл, довгий меч зліва Пдз Там само, с. 57, рис. 118: 10 29 С. 804 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 66, рис. 136: 2 30, 31 С. 805 2 Кін. I — 2-а тре тина II + — — — — Там само, с. 67, рис. 138: 5—7 32 С. 810 1 2-а пол. I — поч. II + — — — — Там само, с. 73, рис. 150: 11 33, 34 С. 830 2 Ост. третина I — 1-а пол. III + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017b, с. 11, рис. 10: 2, 5 35 М. 848 1 1-а пол. II — Л. біля гомілки ч 9 стріл, спис Пнз Там само, с. 20, рис. 42: 1 36 С. 850 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 22, рис. 46: 15 37 С. 871 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 22, рис. 84: 15 38 М. 874 1 II — Пр. біля стегна ч — — Пуздровский, Труфанов 2017a, с. 41, рис. 89: 1; Медведев 2019 39 М. 887 1 Кін. I — 1-а пол. II + — — — — Пуздровский, Труфанов 2017b, с. 48, рис. 105: 6 40 С. 920 1 2-а пол. I — 1-а пол. II + — — — — Там само, с. 71, рис. 158: 7 41, 42 С. 930 2 2-а пол. I + — — — — Там само, с. 78, рис. 170: 6, 9 43 С. 1002 1 Ост. третина I — 1-а пол. III + — — — — Пуздровский, Труфанов 2016a, с. 38, рис. 70: 3 44 М. 1059 1 I + — — — — Там само, с. 85, рис. 163: 1 45 С. 1120 1 Сер. I — сер. II + — — — — Труфанов, Масякин 2019, с. 136 примітки. * верхня частина зруйнована. 275ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя мінському некрополі достовірно відомо два. Перше поховання: в скл. 777/1, де у померлого два клинки — з перехрестям та з кільцевим на вершям (табл. 2: 19). Друге зі скл. 791/1 — пра воруч кинджал, ліворуч меч з відламаною руч кою (табл. 4: 27, 28). У некрополі біля с. Опушки на схід від Сімферополя у пограбованій могилі II ст. н. е., знайдені фрагменти двох мечів. Перший клинок — з кільцевим навершям, від другого збереглося залізне перехрестя. (Храпу нов 2007, с. 116, рис. 3: 10; 4: 6). На боспорських надгробних стелах і в похованнях відомі спіль ні зображення мечів з кільцевим навершям і довгих мечів з прямим перехрестям (Трейстер 2010, с. 502, рис, 3: 1, 2; 6: 1, 2; 10: 1, 2; 13). Два види клинкової зброї в поховальному об ряді зустрічаються протягом усього існування ранньосарматської культури. У сарматських по хованнях довгі мечі різних типів могли бути в поєднанні з короткими мечами (кинджалами), в тому числі і з кільцевим навершям (Мошкова 2004, с. 29; Медведев А. 2011, с. 284; безуглов, Глебов 2014, с. 53). У похованнях з двома видами клинкової зброї кинджал частіше розташовував ся праворуч, а довгий меч — з лівого боку (Скрип кин 2014, с. 369). Комплект парного набору зброї разом з сокирою і списом знайдений в кургані біля с. Олонешть у Молдові (Курчатов, бублич 2003, с. 290, рис. 3). Цікавими є спільні знахідки в комплексах II—I ст. до н. е. кинджалів з кіль цевим навершям і довгих мечів з ромбоподібним перехрестям (Скрипкин 2010, с. 342). На думку дослідників, розміщення в воїнсь ких похованнях меча та кинджала починаєть ся у середовищі кочівників Південного При уралля. (Скрипкин 2014, с. 374). На Нижньому Дону наприклад, знахідки разом меча і кин джала зустрічаються нечасто (Глебов 2011, с. 70). вважають, що такі комплекси (меч і кин джал) можуть бути соціальними індикатором, що вказують на певне місце у військовій ієрар хії. Можливо, померлий був ватажком загону (дружини). Крім цього, це могло бути пов’язано з особливим способом ведення бою (безуглов, Глебов 2014, с. 53; Скрипкин 2014, с. 374; Кле пиков 2016, с. 108). Ще одним цікавим елементом у поховально му обряді Усть-Альмінського некрополя є наяв ність зброї у жіночих та дитячих похованнях. зброя у таких похованнях нечисленна. відомо два жіночих поховання: у скл. 92/17 (поховання з мечем у правого стегна та наконечником стрі ли біля тазових кісток; табл. 2: 1) і у скл. 703/2 (табл. 4: 20). звісно, без антропологічних виз начень деякі жiночи поховання можуть викли кати сумніви. Дітячі поховання з клинком знайдені у могилі 466 Усть-Альмінського не крополя (табл. 2: 6) та у похованні в могилі 114 бітакского некрополя (Пуздровский, 2001a, с. 126, рис. 5). Цілком ймовірно, наявність меча таблиця 5. Елітні поховання з клинками з Усть-Альмінського некрополя Похо вання зброя золоті Лицеві плас тини Прикраси, пряжки ** Посуд ву дилаМеч Кинджал Інше прикра си на мечах вінки бронзовий дере- в’яний ам фориО / + / \| * С. 438/5 — \| — — — — Ag кільце — — — — С. 612/1 О — Стріли — — — Au кулон, Ag пряжка — — — — С. 612/3 О — Стріли — — — Au сережка і браслет, Ag пряжка — — — — С. 618/2 + — — — + — Au сережка — — — — С. 620/2 О — — + + — Au пряжка Патера, ойнохойя — — — С. 690/1 О — — — — — Au фольга — — — + М. 700 — O — + — — Ag пряжки ременні Патера 2 + — С. 703/1 — \| — — — — — — — + — С. 703/3 — \| — — — — Фр-т фольги — — — — М. 711 — O — — — — — — — — + С. 715/2 — — Стріли — — — — — — — + С. 750/1 — \| — — — — Ag пряжка — — — + С. 777/1 1 О, 1 + — Стріли — + + — — — — — С. 777/2 О — — — + + — — — — — С. 777/3 О — — — + — Au пластини ажурні — — — — С. 777/4 — \| — — + — — — — — — М. 848 — \| Спис, стріли — — — — — — — + М. 1074 О — — — + + Au пластини ажурні — — — — примітки. * «О» — кільцеве навершя, «+» — перехрестя, «\|» — без перехрестя; ** Ag — срібло, Au — золото. 276 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів в дитячому похованні могла підтверджувати військовий статус його батька. Ранньосарматських жіночих поховань зі зброєю на Нижньому Дону відомо близько 10— 11 %, від загального числа таких поховань, яке становило близько 28 % (Глебов 2011, с. 69, 70). Даний обряд показовий на могильнику Новий на р. Сал і характерний для середньосарматсько го часу. Найчастіше зустрічалися наконечники стріл, рідше кинджал або меч з бойовим ножем (Яценко 2015a, с. 178; 2015b, с. 92). На думку до слідників, наявність зброї у жіночих похованнях не завжди пов’язана із роллю жінки у військових діях, і досі це питання дискусійне (богаченко 2017, с. 153, 154, 185, 186; Шевченко 2014, с. 412; Симоненко 2014, с. 339, 340). У окремих випад ках зброя могла підтверджувати високий статус похованої жінки (Гальмитдинова 2016, с. 67, 68). На підставі аналізу поховань зі зброєю до слідники дійшли висновку, що його наявність у похованнях сама по собі мало говорить про ста тус жінки (богатченко, Максименко 2008, с. 54). Можливо, заняття військовою справою серед жі нок, крім особливостей життя в кочових умовах, могли бути зумовлені індивідуальними особли востями (берестнева 2011, с. 78). Цікавим на Усть-Альмінському некрополі є наявність в одному склепі або на одній ді лянці поховань груп воїнів — це воїнські по ховання в скл. 777 (6 поховань з мечами, одне пограбовано; табл. 2: 19—21); три поховання у скл. 703 (табл. 4: 19—21); у склепах 315 і 316 (на жаль, пограбовані) — фрагменти близько 5 та 10 мечів і кинджалів. Можна припускати, що дані групи (дружини) спеціалізувались на військовій справі та ймовірно мали родинні стосунки. На некрополі біля с. завітне також було виявлено ділянку з воїнськими могилами (волошинов, Масякин 2007, с. 294). Дослідники називають цілі некрополі, де значну частину посідають воїнські поховання. Серед них такі некрополі як чертовіцьке на Дону, «золоте кладовище» у Прикубанні та мо гильник у Нових бердражах що у Молдові. Нап риклад, на чертовіцькому могильнику біля 40 % поховань зі зброєю, що характерно для середнь осарматського періоду (Медведев А. 2006, с. 41). На думку С. А. Яценка, належність сарматсь ких дружинників до спадкової аристократії не підтверджується, хоча вони могли становити, певно, замкнутий прошарок (2015b, с. 95). Судячи з низки поховань, серед людей, які спеціалізувалися на військової справі відбува лося соціальне розшарування. У окремих ви падках в багатьох чоловічих похованнях зброя могла грати роль соціального індикатора. На Усть-Альмінскому некрополі виділяється група (сім могил) елітних поховань зі зброєю та вінками і лицьовими пластинами з золо та (Труфанов, Мордвинцева 2016, с. 208, 209; Пуздровский, Труфанов 2017b, рис. 88, 89, 90). Даний обряд є характерним для грецької та римської поховальної традиції. Обряд вико ристання вінків і лицьових пластин з золота відомий також у боспорської знаті (Труфанов, Мордвинцева 2016, с. 207). На Усть-Альмінському некрополі виділено групу склепів з воїнськими похованнями, що містили предмети з коштовних металів, мета левим імпортним посудом, амфорами, кінської упряжжю тощо, які свідчать про високій со ціальний статус. з них більшість походить зі склепів і тільки 4 знаходилися в могилах іншо го типу. У 12 випадках в похованнях містили ся предмети і прикраси з коштовних металів, у п’яти випадках — вудила і кінська упряж. У двох похованнях знаходився бронзовий та дерев’яний посуд, амфори (табл. 5). У результаті розгляду топографії Усть-Аль мінського некрополя зроблений висновок про те, що найяскравіші і заможні елітні поховання воїнської знаті були розташовані вздовж доро ги (рис. 1), яка проходить від брами городища в південно-східному напрямку через некрополь (Труфанов, Мордвинцева 2016, с. 196). Аналіз поховальних комплексів показав, що у обряді Усть-Альмінського некрополя клинко ва зброя відіграє велику роль (59,7 % від усієї). Мечі без перехрестя і навершя — найчислен ніші (40,9 %). Понад чверть складали мечі з кільцевим навершям (28,1 %). Найбільш рідкіс на категорія — клинки з перехрестям (9,0 %). Ця зброя набула поширення серед сарматів, особливо у середньосарматський період. До середини I ст. н. е. на Усть-Альминсько му некрополі зброя — досить рідкісне явище. Далі, починаючи з другої половини I ст. н. е., Усть-Альмінський некрополь виділяється за кількістю поховань зі зброєю серед поховаль них комплексів пізньоскіфської культури Кри му. У цей час на некрополі з’являються похо вання військової еліти. У I ст. н. е. Херсонес та велика частина Криму та території пізньоскіфської держави знаходи лись під контролем боспорського царства. Крим ська Скіфія брала участь в римсько-боспорських війнах на боці боспору. У II ст. н. е. відбувають ся військові дії боспорської армії на території Кримської Скіфії (Щеглов 1978, с. 135; Колтухов 1999, с. 97; Пуздровский 2001b, с. 109; 2007, с. 89; Уженцев 2006, с. 135; Медведев 2019, с. 104). Після середини I ст. н. е. у зв’язку з описа ними подіями відбуваються зміни в етнічній і соціальній структурі, а серед населення Усть- Альмінського городища виділяється військова еліта. Елементи поховального обряду знахо дять аналогії в військових традиціях сармат ської культури Північного Причорномор’я, Поволжя, Подоння та боспору. Поховальний обряд Усть-Альмінського некрополя має багато схожих рис з обрядом кочового та осілого насе лення сарматської культури Подоння, Прику бання та Азіатського боспору (берлизов та ін. 2003, с. 133, 173). 277ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя літерАтУрА бабенчиков, в. П. 1949. Новый участок некропо ля Неаполя Скифского. Вестник древней истории, 1, с. 111-119. безуглов, С. И. 2000. Позднесарматские мечи (по материалам Подонья). Материалы и исследования по археологии Дона, 1: Сарматы и их соседи на Дону, с. 169-193. безуглов, С. И, Глебов, в. П. 2014. Раннесарматс кое погребение с двумя мечами из могильника Сухо- Дюдеревский II. в: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Материа- лы международной научной конференции памяти А. И. Мелюковой. Кагальник 26—29 апреля 2014 г. Ростов-на-Дону: юНЦ РАН, с. 49-56. берестнева, Н. А. 2011. женские погребения с оружием: реалии жизни или отображение соци альной идентичности? (По материалам саргатской культуры). Вестник археологии, антропологии и этнографии, 1 (14), с. 72-79. берлизов, Н. Е. 2011. Ритмы Сарматии. Савро- мато-сарматские племена южной России в VII в. до н. э. — V в. н. э. I. Краснодар: Парабелум. берлизов, Н. Е., винидиктов, А. П., Пьянков, А. в., зеленский, ю. в. 2003. Статистический анализ погребальных памятников Северо-Западно- го Кавказа сарматского времени — эпохи средневе- ковья. Памятники сарматского времени, I. Красно дар: КХАМз. богаченко, Т. в. 2017. Исторические основы ска- заний о женщинах-воительницах южнорусских степей. Ростов-на-Дону; Таганрог: юФУ. богаченко, Т. в., Максименко, в. Е. 2008. Погре бения «женщин с оружием» эпохи раннего железа на Дону (методологические аспекты проблемы изу чения). Нижневолжский археологический вестник, 9, с. 48-61. богданова, Н. А., Гущина, И. И., Лобода, И. И. 1967. Могильник Скалистое III в юго-западном Крыму (I—III вв. н. э.). Советская археология, 4, с. 121-152. богданова, Н. А. 1989. Могильник первых веков нашей эры у с. заветное. Труды ГИМ, 70: Археоло гические исследования на юге восточной Европы, II, с. 18-70. высотская, Т. Н. 1994. Усть-Альминское городище и некрополь. Киев: Киевская Академия Евробизнеса. волошинов, А. А., Масякин, в. в. 2007. Погре бения с оружием из некрополя римского времени у с. заветное в юго-западном Крыму (раскопки 2005—2006 гг.). в: зайцев, ю. П., Мордвинцев, в. И. (ред.). Древняя Таврика. Симферополь: Универсум, с. 291-302. Гальмитдинова, А. Х. 2016. Социальные роли женщины в обществе ранних кочевников южно го Урала. Материалы IX международной научной конференции «Проблемы сарматской археологии и истории», посвященной 100-летию со дня рождения Константина Федоровича Смирнова: Константин Федорович Смирнов и современные проблемы сар- матской археологии, с. 66-69. Глебов, в. П. 2004. Хронология раннесарматской и среднесарматской культур Нижнего Подонья. До- клады V международной конференции «Проблемы сарматской археологии и истории». Сарматские культуры Евразии: проблемы региональной хроно- логии, с. 127-133. Глебов, в. П. 2011. Погребальная обрядность раннесарматской культуры Нижнего Подонья во II—I вв. до н. э. Материалы и исследования по архе- ологии юга России, III: Погребальный обряд ранних кочевников Евразии. Международная конференция России «Проблемы сарматской археологии и исто рии», с. 61-85. Гущина, И. И. 1967. О сарматах в юго-западном Крыму. Советская археология, 1, с. 40-51. Гущина, И. И., засецкая, И. П. 1994. «Золотое кладбище» римской эпохи в Прикубанье. Санкт-Пе тербург: Фарн. Гущина, И. И., журавлев, Д. в. 2016a. Некрополь римского времени Бельбек IV в Юго-Западном Кры- му. Труды ГИМ, 205. Москва: ГИМ, 1. Гущина, И. И., журавлев, Д. в. 2016b. Некрополь римского времени Бельбек IV в Юго-Западном Кры- му. Труды ГИМ, 205. Москва: ГИМ, 2. Дашевская, О. Д. 1991. Поздние скифы в Крыму. Свод археологических источников, Д 1-7. Москва: Наука. Дашевская, О. Д. 2014. Некрополь Беляуса. Сим ферополь: Феникс. Клепиков, в. М. 2016. Раннесарматские мужские погребения с двумя мечами (к вопросу о социальном статусе). Материалы IX международной научной конференции «Проблемы сарматской археологии и истории», посвященной 100-летию со дня рождения Константина Федоровича Смирнова: Константин Федорович Смирнов и современные проблемы сар- матской археологии, с. 104-109. Колтухов, С. Г. 1999. Укрепление Крымской Ски- фии. Симферополь: Сонат. Кривошеев, М. в. 2007. вооружение позднесар матского времени нижнего Поволжья. Доклады к VI международной конференции «Проблемы сар- матской археологии и истории». Вооружение сар- матов: региональная типология и хронология, с. 65-70. Курчатов, С. И., бубулич, в. Г. 2003. Сарматское погребение из кургана у с. Олонешты — 40 лет спус тя. в: Сава, Е. (ред.). Взаимодействие культур и хронология Северо-Понтийского региона. Кишинев, с. 285-312. Лимберис, Н. ю., Марченко, И. И. 2012. Погребе ние сарматского воина на некрополе меотского го родища. Евразия в скифо-сарматское время. Труды государственного исторического музея, 191, с. 261- 281. Марченко, И. И. 1996. Сираки Кубани. Красно дар: КГУ. Медведев, А. П. 2004. Периодизация и хроноло гия памятников сарматского времени на Среднем и верхнем Дону. Доклады к V международной кон- ференции «Проблемы сарматской археологии и ис- тории». Сарматские культуры Евразии: проблемы региональной хронологии, с. 86-94. Медведев, А. П. 2006. Этнокультурные процессы на верхнем Дону в сарматское время (II в. до н. э. — III в. н. э.). Вестник Воронежского государственно- го университета: история, политология, социоло- гия, 1, с. 33-45. Медведев, А. П. 2011. Феномен верхнедонских могильников в контексте позднесарматских и ле состепных культурных традиций. Материалы и исследования по археологии юга России, III: Погре бальный обряд ранних кочевников. Международная конференция, с. 277-293. Медведев, Г. в. 2019.Три погребения первых ве ков нашей эры с мечами из Усть-Альминского не крополя. История и археология Крыма, IX, с. 100- 113. 278 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів Мордвинцева, в. И. 2015. Парадные мечи в погребальном контексте (на материале погребе ний элиты Северного Причерноморья III в. до н. э. — III в. н. э.). в: Савинов, Д. Г. (ред.). Ранний железный век Евразии от архаики до рубежа эр. Центры, периферия и модели культурных взаимо- действий. Материалы научной тематической кон- ференции. Санкт-Петербург: Скифия-принт, с. 77- 80. Мошкова, М. Г. 2004. Среднесарматские и поздне сарматские памятники на территории южного При уралья. Доклады к V международной конференции «Проблемы сарматской археологии и истории». Сарматские культуры Евразии: проблемы регио- нальной хронологии, с. 22-44. Мурзин, в. ю., Шлайфер, в. Г. 2009.Сарматські кинджали та мечі із зібрання Музею історії зброї м. запоріжжя. в: бессонова, С. С. (ред.). Эпоха ран- него железа. Сборник научных трудов к 60-летию С. А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАН Украины, с. 300-302. Пуздровский, А. Е. 2001a. Погребения битакско го могильника первых веков н. э. с оружием и конс кой уздой. Труды ГИМ, 118: Поздние скифы Крыма, с. 122-140. Пуздровский, А. Е. 2001b. Политическая история Крымской Скифии во II в. до н. э. — III в. н. э. Вест- ник древней истории, 3, с. 86-118. Пуздровский, А. Е. 2007. Крымская Скифия II в. до н. э. — III в. н. э. Погребальные памятники. Сим ферополь: бизнес-Информ. Пуздровский, А. Е., Труфанов, А. А. 2016a. Поле- вые исследования Усть-Альминского некрополя в 2008—2014 гг. Усть-Альминское городище и некро поль в юго-западном Крыму, 1. Симферополь: бров ко А. А. Пуздровский, А. Е., Труфанов, А. А. 2016b. Пог ребение воина из Усть-Альминского некрополя (мо гила 848). История и археология Крыма, IV, с. 27- 37. Пуздровский, А. Е., Труфанов, А. А. 2017a. Поле- вые исследования Усть-Альминского некрополя в 2004—2007 гг. Усть-Альминское городище и некро поль в юго-западном Крыму, 2. Симферополь: бров ко А. А. Пуздровский, А. Е., Труфанов, А. А. 2017b. Поле- вые исследования Усть-Альминского некрополя в 2000—2003 гг. Усть-Альминское городище и некро поль в юго-западном Крыму, 3. Симферополь: бров ко А. А. Сымонович, Э. А. 1983. Население столицы позд- нескифского царства (по материалам Восточного некрополя Неаполя скифского). Киев: Наукова дум ка. Симоненко, А. в. 2010. Сарматские всадни- ки Северного Причерноморья. Санкт-Петербург: СПбГУ. Симоненко, А. в. 2014. Периодизация военного дела номадов Евразии в эпоху раннего железа. в: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в ски- фо-сарматском мире. Материалы международной научной конференции памяти А. И. Мелюковой. Ростов-на-Дону: юНЦ РАН, с. 329-344. Скрипкин, А. С. 1990. Азиатская Сарматия. Са ратов: СГУ. Скрипкин, А. С. 2000. Новые аспекты в изучении истории материальной кудьтуры сарматов. Нижне- волжский археологический вестник, 3, с. 17-33. Скрипкин, А. С. 2010. Сарматские мечи с кольце вым навершием. в: Сарматы и Восток. Избранные труды к 70-летию автора. волгоград: вГУ, с. 335- 357. Скрипкин, А. С. 2014. Клинковое оружие в разра ботке хронологии и некоторых вопросов этнополи тической истории раннесарматской культуры вол го-Уральского региона. в: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Материалы международной научной конференции памяти А. И. Мелюковой. Ростов-на-Дону: юНЦ РАН, с. 367-379. Скрипкин, А. С. 2016. О происхождении мечей прохоровского типа. Материалы IX международной научной конференции «Проблемы сарматской архе- ологии и истории», посвященной 100-летию со дня рождения Константина Федоровича Смирнова: Константин Федорович Смирнов и современные проблемы сарматской археологии, с. 264-274. Трейстер, М. ю. 2010. Оружие сарматского типа на боспоре в I—II вв. н. э. Древности Боспора, 14, с. 484-561 Труфанов, А. А. 2005—2009. Хронология могиль ников предгорного Крыма I в. до н. э. — III в. н. э. Stratum plus, 4, с. 111-328. Труфанов, А. А., Мордвинцева, в. И. 2016. воин ское погребение середины I в. н. э. из Усть-Альмин ского некрополя (юго-западный Крым). Проблемы истории, филологии, культуры, 2, с. 196-212. Труфанов, А. А., Масякин, в. в. 2019. Римский меч из Усть-Альминского некрополя (юго-запад ный Крым). Stratum plus, 4, с. 133-145. Уженцев, в. б. 2006. Эллины и варвары Прекрас- тной Гавани (Калос Лимен в IV в. до н. э. — II в. н. э.). Симферполь: Сонат. Хазанов, А. М. 1971. Очерки военного дела сарма- тов. Москва: Наука. Храпунов, И. Н. 2007. Погребение воина 2 в. н. э. из могильника Опушки. в: зайцев, ю. П., Мордвин цева, в. И. (ред.). Древняя Таврика. Симферополь: Универсум, с. 115-124. Храпунов, И. Н. 2010. Оружие из могильника Нейзац. Terra Barbarica. Monumenta archeologica Barbarica. Series Gemina, II, с. 535-556 Храпунов, И. Н., Масякин, в. в., Мульд, С. А. 1997. Позднескифский могильник у с. Кольчугино. Бахчисарайский историко культурный сборник, 1, с. 76-155. Шевченко, Е. б. 2014. «Амазонки» южного При уралья в савроматское время: миф и реальность (ис тореографический обзор). в: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Материалы международной научной конференции памяти А. И. Мелюковой. Ростов-на-Дону: юНЦ РАН, с. 407-416. Щеглов, А. Н. 1978. Северо-Западный Крым в ан- тичную эпоху. Ленинград: Наука. Яценко, С. А. 2015a. О некотрых сторонах воен ной организации древних кочевников европейской Степи. Знание, Понимание, Умение, 1, с. 171-182. Яценко, С. А. 2015b. Группы элиты у сарматов. в: Дашковский, П. К. (ред.). Элита в истории древних и средневековых народов Евразии. барнаул: АГУ, с. 86-98. Mordvintseva, V. N. 2016. Decorated swords as emblems of power on the steppes of the northern black sea region (3rd C. BC. — 3rd C. AD). Anabasis. Studia Ciassica et Orientalia, 6 (2015), s. 174-215. Puzdrovskij. A. E., Zajcev, J. P. 2004. Prunkbestattungen des I Jh. n. C. in der Nekropole Ust-Al’ma auf der Krim. Die Ausgrabungen des Jahres 1999. Eurasia antiqua, 10, S. 229-267. 279ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Медведєв, Г. В. Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя REFERENSCES Babenchikov, V. P. 1949. Novyi uchastok nekropolia Ne apolia Skifskogo. Vestnik drevnei istorii, 1, s. 111-119. Bezuglov, S. I. 2000. Pozdnesarmatskie mechi (po materi alam Podonia). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dona, 1: Sarmaty i ikh sosedi na Donu, s. 169-193. Bezuglov, S. I, Glebov, V. P. 2014. Rannesarmatskoe pogre benie s dvumia mechami iz mogilnika Sukho-Diuderevskii II. In: Lukiashko, S. I. (ed.). Voina i voennoe delo v skifo-sarmat- skom mire. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii pamiati A. I. Meliukovoi. Kagalnik 26—29 aprelia 2014 g. Rostov-na-Donu: IuNTs RAN, s. 49-56. Berestneva, N. A. 2011. Zhenskie pogrebeniia s oruzhiem: realii zhizni ili otobrazhenie sotsialnoi identichnosti? (Po ma terialam sagarskoi kultury). Vestnik arkheologii, antropologii i etnografii, 1 (14), s. 72-79. Berlizov, N. E. 2011. Ritmy Sarmatii. Savromato-sarmat- skie plemena iuzhnoi Rossii v VII v. do n. e. — V v. n. e., I. Krasnodar: Parabelum. Berlizov, N. E., Vinidiktov, A. P., Piankov, A. V., Zelenskii, Iu. V. 2003. Statisticheskii analiz pogrebalnykh pamiatnikov Severo-Zapadnogo Kavkaza sarmatskogo vremeni — epokhi srednevekovia. Pamiatniki sarmatskogo vremeni, I. Krasn odar: KKhAMZ. Bogachenko, T. V. 2017. Istoricheskie osnovy skazanii o zhenshchinakh-voitelnitsakh iuzhnorusskikh stepei. Rostov- na-Donu; Taganrog: IuFU. Bogachenko, T. V., Maksimenko, V. E. 2008. Pogrebeniia «Zhenshchin s oruzhiem» epokhi rannego zheleza na Donu (metodologicheskie aspekty problemy izucheniia). Nizh- nevolzhskii arkheologicheskii vestnik, 9, s. 48-61. Bogdanova, N. A., Gushchina, I. I., Loboda, I. I. 1967. Mogilnik Skalistoe III v Iugo-Zapadnom Krymu (I—III vv. n. e.). Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 121-152. Bogdanova, N. A. 1989. Mogilnik pervykh vekov nashei ery u s. Zavetnoe. Trudy GIM, 70: Arkheologicheskie issle dovaniia na iuge Vostochnoi Evropy, II, s. 18-70. Vysotskaia, T. N. 1994. Ust-Alminskoe gorodishche i nekropol. Kiev: Kievskaia Akademiia Evrobiznesa. Voloshinov, A. A., Masiakin, V. V. 2007. Pogrebeniia s oruzhiem iz nekropolia rimskogo vremeni u s. Zavetnoe v Iugo-Zapadnom Krymu (raskopki 2005—2006 gg.). In: Zait sev, Iu. P., Mordvintsev, V. I. (eds.). Drevniaia Tavrika. Sim feropol: Universum, s. 291-302. Galmitdinova, A. Kh. 2016. Sotsialnye roli zhenshchiny v obshchestve rannikh kochevnikov Iuzhnogo Urala. Materialy IX mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii «Problemy sarmat- skoi arkheologii i istorii», posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Konstantina Fedorovicha Smirnova: Konstan- tin Fedorovich Smirnov i sovremennye problemy sarmatskoi arkheologii, s. 66-69. Glebov, V. P. 2004. Khronologiia rannesarmatskoi i sred nesarmatskoi kultur Nizhnego Podonia. Doklady V mezhd- unarodnoi konferentsii «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii». Sarmatskie kultury Evrazii: problemy regionalnoi khronologii, s. 127-133. Glebov, V. P. 2011. Pogrebalnaia obriadnost rannesarmat skoi kultury Nizhnego Podonia vo II—I vv. do n. e. Materialy i issledovaniia po arkheologii iuga Rossii, III: Pogrebalnyi obriad rannikh kochevnikov Evrazii. Mezhdunarodnaia kon ferentsiia Rossii «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii», s. 61-85. Gushchina, I. I. 1967. O sarmatakh v Iugo-Zapadnom Kry mu. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 40-51. Gushchina, I. I., Zasetskaia, I. P. 1994. «Zolotoe kladbish- che» rimskoi epokhi v Prikubane. Sankt-Peterburg: Farn. Gushchina, I. I., Zhuravlev, D. V. 2016a. Nekropol rimsko- go vremeni Belbek IV v Iugo-Zapadnom Krymu. Trudy GIM, 205. Moskva: GIM, 1. Gushchina, I. I., Zhuravlev, D. V. 2016b. Nekropol rimsko- go vremeni Belbek IV v Iugo-Zapadnom Krymu. Trudy GIM, 205. Moskva: GIM, 2. Dashevskaia, O. D. 1991. Pozdnie skify v Krymu. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1-7. Moskva: Nauka. Dashevskaia, O. D. 2014. Nekropol Beliausa. Simferopol: Feniks. Klepikov, V. M. 2016. Rannesarmatskie muzhskie pogre beniia s dvumia mechami (k voprosu o sotsialnom statuse). Materialy IX mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii «Prob- lemy sarmatskoi arkheologii i istorii», posviashchennoi 100- letiiu so dnia rozhdeniia Konstantina Fedorovicha Smirnova: Konstantin Fedorovich Smirnov i sovremennye problemy sar- matskoi arkheologii, s. 104-109. Koltukhov, S. G. 1999. Ukreplenie Krymskoi Skifii. Simfer opol: Sonat. Krivosheev, M. V. 2007. Vooruzhenie pozdnesarmatskogo vremeni nizhnego Povolzhia. Doklady k VI mezhdunarodnoi kon- ferentsii «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii». Vooruzhenie sarmatov: regionalnaia tipologiia i khronologiia, s. 65-70. Kurchatov, S. I., Bubulich, V. G. 2003. Sarmatskoe pogre benie iz kurgana u s. Oloneshty — 40 let spustia. In: Sava. E. (ed.). Vzaimodeistvie kultur i khronologiia Severo-Pontiiskogo regiona. Kishinev, s. 285-312. Limberis, N. Iu., Marchenko, I. I. 2012. Pogrebenie sar matskogo voina na nekropole meotskogo gorodishcha. Evrazi- ia v skifo-sarmatskoe vremia. Trudy gosudarstvennogo is- toricheskogo muzeia, 191, s. 261-281. Marchenko, I. I. 1996. Siraki Kubani. Krasnodar: KGU. Medvedev, A. P. 2004. Periodizatsiia i khronologiia pa miatnikov sarmatskogo vremeni na Srednem i Verkhnem Donu. Doklady k V mezhdunarodnoi konferentsii: «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii». Sarmatskie kultury Evrazii: problemy regionalnoi khronologii, s. 86-94. Medvedev, A. P. 2006. Etnokulturnye protsessy na Verkhnem Donu v sarmatskoe vremia (II v. do n. e. — III v. n. e.). Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta: istoriia, politologiia, sotsiologiia, 1, s. 33-45. Medvedev, A. P. 2011. Fenomen Verkhnedonskikh mogil nikov v kontekste pozdnesarmatskikh i lesostepnykh kul turnykh traditsii. Materialy i issledovaniia po arkheologii iuga Rossii, III: Pogrebalnyi obriad rannikh kochevnikov. Mezhdunarodnaia konferentsiia, s. 277-293. Medvedev, G. V. 2019. Tri pogrebeniia pervykh vekov nashei ery s mechami iz Ust-Alminskogo nekropolia. Istoriia i arkheologiia Kryma, IX, s. 100-113. Mordvintseva, V. I. 2015. Paradnye mechi v pogrebalnom kontekste (na materiale pogrebenii elity Severnogo Pricher nomoria III v. do n. e. — III v.n. e.). In: Savinov, D. G. (eds.). Rannii zheleznyi vek Evrazii ot arkhaiki do rubezha er. Tsen- try, periferiia i modeli kulturnykh vzaimodeistvii. Materialy nauchnoi nauchnoi tematicheskoi konferentsii. Sankt-Peter burg: Skifiia-print, s. 77-80. Moshkova, M. G. 2004. Srednesarmatskie i pozdnesarmat skie pamiatniki na territorii Iuzhnogo Priuralia. Doklady k V mezhdunarodnoi konferentsii: «Problemy sarmatskoi arkhe- ologii i istorii». Sarmatskie kultury Evrazii: problemy region- alnoi khronologii, s. 22-44. Murzyn, V. Yu., Shlajfer, V. G. 2009. Sarmats’ki kyndzh aly ta mechi iz zibrannya Muzeyu istoriyi zbroyi m. Zapor izhzhya. In: Bessonova, S. S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S. A. Skorogo. Kiev; Poltava: IA NAN Ukrainy, s. 300-302. Puzdrovskii, A. E. 2001a. Pogrebeniia Bitakskogo mogil nika pervykh vekov n. e. s oruzhiem i konskoi uzdoi. Trudy GIM, 118: Pozdnie skify Kryma, s. 122-140. Puzdrovskii, A. E. 2001b. Politicheskaia istoriia Krymskoi Skifii vo II v. do n. e. — III v. n. e. Vestnik drevnei istorii, 3, s. 86-118. Puzdrovskii, A. E. 2007. Krymskaia Skifiia II v. do n. e. — III v. n. e. Pogrebalnye pamiatniki. Simferopol: Biznes-In form. Puzdrovskii, A. E., Trufanov, A. A. 2016a. Polevye issle- dovaniia Ust-Alminskogo nekropolia v 2008—2014 gg. Ust- Alminskoe gorodishche i nekropol v Iugo-zapadnom Krymu, 1. Simferopol: Brovko A. A. Puzdrovskii, A. E., Trufanov, A. A. 2016b. Pogrebenie vonina iz Ust-Alminskogo nekropolia (mogila 848). Istoriia i arkheologiia Kryma, IV, s. 27-37. Puzdrovskii, A. E., Trufanov, A. A. 2017a. Polevye issle- dovaniia Ust-Alminskogo nekropolia v 2004—2007 gg. Ust- Alminskoe gorodishche i nekropol v Iugo-zapadnom Krymu, 2. Simferopol: Brovko A. A. Puzdrovskii, A. E., Trufanov, A. A. 2017b. Polevye issle- dovaniia Ust-Alminskogo nekropolia v 2000—2003 gg. Ust- 280 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів Alminskoe gorodishche i nekropol v Iugo-zapadnom Krymu, 3. Simferopol: Brovko A. A. Symonovich, E. A. 1983. Naselenie stolitsy pozdneskifskogo tsarstva (po materialam Vostochnogo nekropolia Neapolia skifskogo). Kiev: Naukova dumka. Simonenko, A. V. 2010. Sarmatskie vsadniki Severnogo Prichernomoria. Sankt-Peterburg: SPbGU. Simonenko, A. V. 2014. Periodizatsiia voennogo dela no madov Evrazii v epokhu rannego zheleza. In: Lukiashko, S. I. (ed.). Voina i voennoe delo v skifo-sarmatskom mire. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii pamiati A. I. Meliuk- ovoi. Rostov-na-Donu: IuNTs RAN, s. 329-344. Skripkin, A. S. 1990. Aziatskaia Sarmatiia. Saratov: SGU. Skripkin, A. S. 2000. Novye aspekty v izuchenii istorii materialnoi kudtury sarmatov. Nizhnevolzhskii arkheolog- icheskii vestnik, 3, s. 17-33. Skripkin, A. S. 2010. Sarmatskie mechi s koltsevym naver shiem. Sarmaty i Vostok. Izbrannye trudy k 70-letiiu avtora. Volgograd: VGU, s. 335-357. Skripkin, A. S. 2014. Klinkovoe oruzhie v razrabotke khronologii i nekotorykh voprosov etnopoliticheskoi istorii rannesarmatskoi kultury Volgo-Uralskogo regiona. In: Luki ashko, S. I. (ed.). Voina i voennoe delo v skifo-sarmatskom mire. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii pamiati A. I. Meliukovoi. Rostov-na-Donu: IuNTs RAN, s. 367-379. Skripkin, A. S. 2016. O proiskhozhdenii mechei prokho- rovskogo tipa. Materialy IX mezhdunarodnoi nauchnoi kon- ferentsii «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii», posviash- chennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Konstantina Fedorovicha Smirnova: Konstantin Fedorovich Smirnov i sovremennye problemy sarmatskoi arkheologii, s. 264-274. Treister, M. Iu. 2010. Oruzhie sarmatskogo tipa na Bospore v I—II vv. n. e. Drevnosti Bospora, 14, s. 484-561 Trufanov, A. A. 2005—2009. Khronologiia mogilnikov predgornogo Kryma I v. do n. e. — III v. n. e. Stratum plus, 4, s. 111-328. Trufanov, A. A., Mordvintseva, V. I. 2016. Voinskoe pogre benie serediny I v. n. e. iz Ust-Alminskogo nekropolia (Iugo- Zapadnyi Krym). Problemy istorii, filologii, kultury, 2, s. 196- 212. Trufanov, A. A., Masiakin, V. V. 2019. Rimskii mech iz Ust-Alminskogo nekropolia (Iugo-Zapadnyi Krym). Stratum plus, 4, s. 133-145. Uzhentsev, V. B. 2006. Elliny i varvary Prekrastnoi Gavani (Kalos Limen v IV v. do n. e. — II v. n. e.). Simferpol: Sonat. Khazanov, A. M. 1971. Ocherki voennogo dela sarmatov. Moskva: Nauka. Khrapunov, I. N. 2007. Pogrebenie voina 2 v. n. e. iz mogil nika Opushki. In: Zaitsev, Iu. P., Mordvintseva, V. I. (eds.). Drevniaia Tavrika. Simferopol: Universum, s. 115-124. Khrapunov, I. N. 2010. Oruzhie iz mogilnika Neizats. Terra Barbarica. Monumenta archeologica Barbarica, II, s. 535-556. Khrapunov, I. N., Masiakin, V. V., Muld, S. A. 1997. Pozd neskifskii mogilnik u s. Kolchugino. Bakhchisaraiskii istoriko kulturnyi sbornik, 1, s. 76-155. Shevchenko, E.B. 2014. «Amazonki» Iuzhnogo Priuralia v savromatskoe vremia: mif i realnost (istoreograficheskii ob zor). In: Lukiashko, S. I. (ed.). Voina i voennoe delo v skifo-sar- matskom mire. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konfer- entsii pamiati A. I. Meliukovoi. Rostov-na-Donu: IuNTs RAN, s. 407-416. Shcheglov, A. N. 1978. Severo-Zapadnyi Krym v antich- nuiu epokhu. Leningrad: Nauka. Iatsenko, S. A. 2015a. O nekotrykh storonakh voennoi or ganizatsii drevnikh kochevnikov evropeiskoi Stepi. Znanie, Ponimanie, Umenie, 1, s. 171-182. Iatsenko, S. A. 2015b. Gruppy elity u sarmatov. In: Dashk ovskii, P. K. (ed.). Elita v istorii drevnikh i srednevekovykh narodov Evrazii. Barnaul: AGU, s. 86-98. Mordvintseva, V. N. 2016. Decorated swords as emblems of power on the steppes of the northern black sea region (3rd C. BC. — 3rd C. AD). Anabasis. Studia Ciassica et Orientalia, 6 (2015), s. 174-215. Puzdrovskij. A. E., Zajcev, J. P. 2004. Prunkbestattungen des I Jh. n. C. in der Nekropole Ust-Al’ma auf der Krim. Die Ausgrabungen des Jahres 1999. Eurasia antiqua, 10, S. 229- 267. G. V. Medvedev SWoRdS ANd dAGGERS iN tHE FUNERAl RitUAl oF tHE USt-AlmA NECRopoliS In terms of the number of weapons the Ust-Alma necropolis stands out among the Late Scythian sites of the Crimea. The paper deals with burials accompanied by swords and daggers. Their types, quantity and chronology are defined in the paper. The main role of the bladed weap ons in the funeral rite played its functional purpose but besides this it could have the sacred meaning or play the role of the social indicator in the military elite, fe male and children burials. The analysis of the burial assemblages showed that the large role in the burial rite of the Ust-Alma necropolis was played by bladed weapons. From the mid-1st century AD. the number of bladed weapons in the burial assemblages of Ust-Alma necrop olis increased. In the 1st century AD. Chersonesos and most of the Crimea (including the Late Scythian state) were controlled by the Bosporan kingdom. Crimean Scythia participated in the Roman-Bosporan war as the ally of Bosporus. In the 2nd century AD. the mili tary actions of the Bosporan army also took place on the territory of the Crimean Scythia. This phenomena was reflected in the funeral rite. In the first centuries AD. the traditions of the fu neral rite characteristic for the Sarmatian Age popu lation of the steppe regions of Northern Pontic area and the Volga region have appeared at the necropolis. This was reflected in a number of single but special features of the rite. In addition, there are changes in the ethnic and social structures of the population of the Ust-Alma Late Scythian settlement. Together with the public elite, the military one had formed whom graves are distinguished by rich grave goods (precious metal, bronze dishes, amphorae, horse bridle). The funeral rite of the Ust-Alma necropolis has many similarities with the funeral rite of the Sarmatians in the Don and Kuban regions and the Asian Bosporus. Keywords: Late Scythian culture, burials with weapons, Sarmatians, swords and daggers. Одержано 25.05.2020 МедВедєВ геннадій Володимирович, молод ший науковий співробітик, вул. Ялтинська 2, Сім ферополь, Автономна Республіка Крим, 95007, Ук раїна. mEdVEdEV Gennady V., Research Officer, Crimean Branch, Yaltinskaya Str., 2, Simferopol, Autonomous Republic of Crimea, 95007, Ukraine. ORCID: 0000-0003-0977-8321, e-mail: medvedgen@ gmail.com.

Мечі та кинджали у поховальному обряді Усть-Альмінського некрополя

Репозитарії

Схожі ресурси