Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)

У статті розглянуто амфорний матеріал, що походить з сарматських поховальних комплексів Буджака останньої третини II—III ст. н. е. Колекція даної тари складається з амфор варіантів C IVC і C IVD за С. Ю. Внуковим, варіанту I B за А. Опайцем та посудин невизначених різновидів. В свою чергу, амфо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
Hauptverfasser:	Дзиговський, О.М., Масюта, Д.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2020
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Публікація археологічних матеріалів
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187338
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.) / О.М. Дзиговський, Д.О. Масюта // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 288-299. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187338
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1873382022-12-22T01:27:11Z Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.) Дзиговський, О.М. Масюта, Д.О. Публікація археологічних матеріалів У статті розглянуто амфорний матеріал, що походить з сарматських поховальних комплексів Буджака останньої третини II—III ст. н. е. Колекція даної тари складається з амфор варіантів C IVC і C IVD за С. Ю. Внуковим, варіанту I B за А. Опайцем та посудин невизначених різновидів. В свою чергу, амфори C IVD можуть бути розділені на підваріанти C IVD₁ та C IVD₂. The transport amphorae discovered in the Budjak’s Sarmatian burial assemblages of the last third of 2nd—3rd century AD are analyzed in the paper. These containers collection consists of the amphorae of variation C IVC and C IVD by S. Yu. Vnukov, variation I B by A. Opaiţ and the vessels of undefined kind. In its turn, amphorae C IVD could be divided on subvariation C IVD₁ and C IVD₂. Among the researched materials the containers for olive oil, fish products transportation are absent and identified variation of amphorae are presented exceptionally the wine vessels. The big majority of Budjak’s Sarmatian’s sites amphorae of marked time belong to the production of Heraclea Pontica. Such popularity of Heraclean wine among the nomads we can explain not only by its relative cheapness or by taste partialities of its buyers. The small sizes of vessels of variation C IVC and C IVD by S. Yu. Vnukov helped forward to their transportation by land on the big distances. The recent notice can regard also the amphorae of variation I B by A. Opaiţ, produced in Lower Danube area. The main wine suppliers to the Sarmatian population of Budjak, were, apparently, the merchants from Tyras, the part of goods came from the «little border trade» with Lower Moesia and Dacia. The peak of amphorae containers entrance to Budjak accounts for the last third of 2nd — the middle of second quarter of 3rd c. AD., which was helped forward by the stable war-political appointments in the region. In the second half of 3rd c. AD. the entrance volume of these containers on the researched territory greatly decline, that, in its turn, was connected with the «Scythian» («Gothic») wars of 238—270 years AD. 2020 Article Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.) / О.М. Дзиговський, Д.О. Масюта // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 288-299. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.03.18 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187338 [904.23:904.5](477.74)”1/2” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Дзиговський, О.М. Масюта, Д.О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.) Археологія і давня історія України
description	У статті розглянуто амфорний матеріал, що походить з сарматських поховальних комплексів Буджака останньої третини II—III ст. н. е. Колекція даної тари складається з амфор варіантів C IVC і C IVD за С. Ю. Внуковим, варіанту I B за А. Опайцем та посудин невизначених різновидів. В свою чергу, амфори C IVD можуть бути розділені на підваріанти C IVD₁ та C IVD₂.
format	Article
author	Дзиговський, О.М. Масюта, Д.О.
author_facet	Дзиговський, О.М. Масюта, Д.О.
author_sort	Дзиговський, О.М.
title	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)
title_short	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)
title_full	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)
title_fullStr	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)
title_full_unstemmed	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)
title_sort	амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака (остання третина ii—iii ст. н. е.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187338
citation_txt	Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.) / О.М. Дзиговський, Д.О. Масюта // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 288-299. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT dzigovsʹkijom amfornatarazsarmatsʹkihpohovalʹnihpamâtokbudžakaostannâtretinaiiiiistne AT masûtado amfornatarazsarmatsʹkihpohovalʹnihpamâtokbudžakaostannâtretinaiiiiistne
first_indexed	2025-07-16T08:50:30Z
last_indexed	2025-07-16T08:50:30Z
_version_	1837792843919261696
fulltext	288 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) УДК [904.23:904.5](477.74)”1/2” DOI: 10.37445/adiu.2020.03.18 О. М. Дзиговський, Д. О. Масюта АМФорнА тАрА З сАрМАтсЬких похоВАлЬних пАМ’Яток бУдЖАкА (остання третина ii—iii ст. н. е.) В статті розглянуто амфорний матеріал, що походить з сарматських поховальних комплексів Буджака останньої третини II—III ст. н. е. Ко- лекція даної тари складається з амфор варіантів C IVC і C IVD за С. Ю. Внуковим, варіанту I B за А. Опайцем та посудин невизначених різновидів. В свою чергу, амфори C IVD можуть бути розділені на підваріанти C IVD1 та C IVD2. ключові слова: римський час, Буджацький степ, сарматські поховальні комплекси, амфори, винна тара. знахідки амфорної тари в сарматських ком плексах зазначеної території порівняно не чи сельні. вони відомі в самих могилах сарматів, культових ямах, насипах та ровах поховальних споруд цих кочовиків і репрезентовані як ціли ми посудинами так і, у переважній більшості, їхніми фрагментами. Незважаючи на те, що матеріальна культура сарматів буджака три валий час перебуває під пильною увагою вче них, ця категорія археологічного матеріалу дуже рідко була об’єктом спеціальних дослід жень. Окремі екземпляри керамічної тари з буджаку розглядаються в монографії О. в. Си моненко, присвяченій римським імпортам у сарматів Північного Причорномор’я (Симо ненко 2011, с. 145—148, 235, рис. 88: 2—5; 89). Нещодавно було опубліковано статтю А. Попи, в якій досліджувався амфорний імпорт вар варських племен, що мешкали на територіях, розташованих поблизу від кордонів римських провінцій Дакія та Нижня Мезія (Popa 2016). в ній враховано лише частину з опублікованих посудин, виявлених у Дунай-Дністровському межиріччі. До того ж ідентифікація окремих знахідок доволі суперечлива. Метою нашої статті є ретельне вивчення ам форної тари, що надходила до сарматів буджа ка в останній третині ІІ—ІІІ ст. н. е. Для цього до наукового обігу вводяться матеріали архео логічних розкопок курганних могильників на півдні Одеської області 1. Також розглядаються вже опубліковані знахідки керамічної тари. Амфори варіанту с іVс за с. ю. Внуко- вим. в археологічній літературі амфори, котрі будуть розглянуті нижче, найчастіше відносять до типу С за Д. б. Шеловим (Шелов 1978, с. 18, рис. 6). Проте С. ю. внуков аргументовано довів, що вони є одним з варіантів тривало існуючого типу світлоглиняної вузькогорлої тари (С ІV; внуков 2003, с. 118; внуков 2006, с. 16, рис. 1: 9). Для цього різновиду амфорної тари прита манне високе вузьке горло, що поступово розши рюється до низу. вінець оформлений у вигляді валика, максимально розширеного у верхній частині, та з чітким вертикальним виступом. Ручки овальні в перетині, з зовнішнього боку профільовані асиметричним гребенем, розсі ченим глибоким повздовжнім врізом. Одним кінцем вони кріпляться до горла, під вінцем, а іншим — до нижньої частини плечиків посуди ни. Реберчастий тулуб має яйцеподібну форму та плавно переходить у ніжку в вигляді вузько го кільцевого піддону, що розширюється донизу (внуков 2016, с. 41, 43, рис. 1: 11, 12; 4: 3—10). Досліджувані посудини виготовлені з кера мічної маси, типової для всіх світлоглиняних вузькогорлих амфор. вона доволі крихка, має колір жовтого, темно-жовтого та, інколи, чер воного відтінків. зміни в забарвленні черепка викликані порушеннями в режимі обпалу кера 1. Матеріали зберігаються в фондах Одеського ар- хеологічного музею НАН України.© О. М. ДзИГОвСЬКИй, Д. О. МАСюТА, 2020 289ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Дзиговський, О. М., Масюта, Д. О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака... міки (внуков 2006, с. 54, 55; 2013, с. 24, рис. 2: 1—4). Формувальна маса містить візуально помітні включення кварцу, піску, коричневих часток. Дуже часто до її складу входять штучні домішки вулканічного андезито-базальтового морського піску (внуков 2013, с. 24). Результати петрографічних аналізів глиняного тіста свід чать, що такі амфори були виготовлені у Пів денному Причорномор’ї — на території Гераклеї Понтійської (внуков 2006, с. 43, 48—56). Морфологічні ознаки амфор варіанту С ІVС притаманні для тари, призначеної для транс портування рідини. в римську епоху Герак лея Понтійська була найбільшим у причорно морському регіоні виробником та експортером вина (внуков 2016, с. 36), в той час як маслини у цьому античному центрі не культивувались (внуков 2006, с. 232). Очевидно, що в усіх світ логлиняних вузькогорлих амфорах містилось саме вино. воно було дешевим і не відрізня лось високими смаковими якостями. На думку С. ю. внукова, саме його мешканці Ольвії на зивали «поганим вином» (внуков 2006, с. 232). Раніше досліджуваний різновид амфор ної тари датували кінцем І — початком ІІ ст. н. е. (Абрамов 1993, с. 46), ІІ ст. н. е. (Шелов 1978, с. 18), ІІ—ІІІ ст. н. е. (зеест 1960, с. 118). С. ю. внуков, проаналізувавши матеріали за критих комплексів археологічних пам’яток Пів нічного та Північно-західного Причорномор’я, прийшов до висновку, що початок виробництва амфор варіанту С ІVС припадає на другу чверть ІІ ст. н. е. (внуков 2006, с. 163—167). Імовірно, така тара виходить з вжитку наприкінці ІІ — на початку ІІІ ст. н. е. (внуков 2016, с. 43). Ареал розповсюдження амфор варіанту С ІVС дуже широкий. він охоплює західне (Paraschiv 2013, р. 214, fig. 3), Східне (Khalvashi 2010, р. 33, 34; pl. 18: 1b), Північне, Північно-західне та Південне Причорномор’я, верхнє Подністров’я, Побужжя, Середнє Подніпров’я (внуков 2006, с. 182, 183). Такі посудини надходили навіть до Східного (Hayes 1983, р. 147, fig. 21, 32; Opaiţ, 2010, р. 111, fig. 1: 3) та західного (Panella 1986, р. 628, fig. 2) Середземномор’я. Окремі знахід ки зафіксовані при дослідженні сарматських могильників румунського Подунав’я, вол го-Донського межиріччя, басейну р. вороніж (внуков 2006, с. 182). вино, що містилось у тарі варіанту С ІVС, користувалось високим попитом і у кочових племен буджака. На це вказують результати археологічних розкопок. Найбільша їх кіль кість походить з курганного могильника біля с. Нагірне. Уламок горла від однієї амфори та фрагменти профільних частин від ще п’ятьох посудин виявлені у комплексі тризни кургану 1 (рис. 1: 2—4, 6—8; Гудкова и др., 1979, с. 43) 1. До нього також входили уламки амфор варіан 1. Шифри: ИзАЭ-79, Нагорное, к. 1, тризна, № 1, 3, 25, 29, №…, №…4. ту С ІVD за С. ю. внуковим (рис. 2: 4—7), які дозволяють визначити час утворення комплек су в межах кінця ІІ — початку ІІІ ст. н. е. Ствол ручки посудини варіанту С ІVС знай дений серед уламків світлоглиняної вузько горлої тари під час зняття насипу кургану 3 (рис. 1: 5; Гудкова и др. 1979, с. 43) 2. Горло такої ж амфори містилось і у заповненні рову кургану 13 (рис. 1: 1) 3. До пізнього випуску амфор досліджуваного різновиду, або до перехідної форми між посуди нами варіантів С ІVС та С ІVD, відноситься гор ло амфори, що походить з рову ІІ сарматського могильника, розкопаного біля с. Холмське (Гуд кова, Фокеев 1984, с. 6, рис. 8: 20, 21) 4. в його верхній частині відтиснено клеймо, літери на якому повністю реконструювати не вдається. У прямокутній рамці розміщено Η(…) (рис. 1: 9). Амфори варіанту С ІVС виявлені також в похованні 1 кургану 1 біля с. Первомайськ, похованні 1 кургану 3 поблизу с. Кирнацень, похованні 2 кургану 3 могильника Суворове (Рикман, Хынку 1970, с. 36, 37, рис. 3; Гросу 1990, с. 75, 78, рис. 24: 21). Амфори варіанту с іVd за с. ю. Внуко- вим. в еволюційному ряді світлоглиняної вузько горлої тари ці посудини прийшли на зміну амфо рам варіанту С ІVС за С. ю. внуковим. Їх часто включали до класифікацій керамічної тари рим ського часу. Проте найбільш поширена номен клатура, запропонована Д. б. Шеловим (тип D; Шелов 1978, с. 18, 19, рис. 7) або С. ю. внуковим (варіант С ІVD; внуков 2006, с. 16, рис. 1: 10; 2016, с. 43, 44, рис. 1: 13; 4: 11—18). Досліджувані амфори мають дуже вузьке, коротке конічне горло, що завершується вали коподібним вінцем, вертикальний виступ яко го виражений нечітко, а у деяких екземплярів взагалі відсутній. Ручки овальні в перетині, з зовнішнього боку профільовані невисоким гре бенем. Одним кінцем вони кріпляться до гор ла, трохи нижче вінця, а іншим — до нижньої частини плечиків. Тулуб яйцеподібний з ребер частою поверхнею. Ніжка сформована у вигляді низького та вузького рудиментарного кільцево го піддону (внуков 2016, рис. 1: 13; 4: 11—18). Для амфор варіанту С ІVD характерна тенден ція до зменшення пропорцій у порівнянні з по передніми різновидами світлоглиняної вузько горлої тари. Їх обсяг може варіюватись від 2,27 до 5,45 л (Ильяшенко 2013, с. 63, табл. 6). Серед посудин варіанту С ІVD виокрем люється нечисленна група виробів, що відріз няються недбалістю формовки та невеликими розмірами. Для них властивий підтрикутний в перетині вінець, менші ручки, біконічна форма тулубу та суцільна, або з неглибокою виїмкою у підошві, ніжка (юрочкин, Труфанов 2007, 2. Шифр: ИзАЭ-79, Нагорное, к. 3, насип, № 3. 3. Шифр: ИзАЭ-82, Нагорное, к. 13, ров, № 178. 4. Шифр: ИзАЭ-78, Холмское, 240, ОАМ 88759. 290 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів рис. 4: 7, 25; Диденко 2014, с. 37, рис. 1: 1, 13, 21; 2: 1, 8). ґрунтуючись на формальних ознаках, О. А. Труфанов запропонував поділ дослід жуваного різновиду амфор на ранній та піз ній варіанти. До першого він зарахував «кла сичні» посудини, а до другого — невеликі, недбало сформовані екземпляри (Труфанов 2009, с. 131). використовуючи номенклатуру С. ю. внукова, пропонуємо розділити амфори С ІVD на підваріанти С ІVD1 та С ІVD2, що спів- відносяться з раннім та пізнім варіантами у О. А. Труфанова. Формувальна маса, з якої виготовлені ці посудини, за візуальними характеристиками ідентична глиняному тісту амфор варіанту С ІVС за С. ю. внуковим. Їх виробництво та кож здійснювалось у Гераклеї Понтійській, на що вказують як результати петрографіч них аналізів (внуков 2006, с. 43, 48—56), так і знахідки уламків тари варіанту С ІVD у кера мічній майстерні неподалік від цього антично рис. 1. Фрагменти амфор варіанту С ІVС за С. ю. внуковим: 1 — рів кургану 13 біля с. Нагірне; 2—4, 6—8 — тризна кургану 1 біля с. Нагірне; 5 — насип кургану 3 біля с. Нагірне; 9 — рів ІІ могильника Холмське 291ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Дзиговський, О. М., Масюта, Д. О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака... го центру (Arsen’eva, Kassab Tezgör, Naumenko 1997, р. 189, fig. 14). вочевидь, ці посудини, як і вся пізньогерак лейська амфорна тара, призначались для переве зення та зберігання вина (внуков 2006, с. 232). Такі амфори відносили до ІІ—ІІІ ст. н. е. (зеест 1960, с. 118), кінця ІІ — першої половини ІІІ ст. н. е. (Абрамов 1993, с. 46), першої половини ІІІ ст. н. е. (Щукин 1968, с. 42, 43; Шелов 1978, с. 18, 19; Abadie-Reynal 1999, p. 255, 256). С. ю. внуков спочатку припустив, що час їх побутування при падає на останню чверть ІІ — другу половину ІІІ ст. н. е. (внуков 2006, с. 167). Нещодавно він відніс початок виробництва посудин, що відпові дають підваріанту С ІVD1, до кінця ІІ ст. н. е., а його припинення — до 264 р. н. е. (внуков 2016, с. 44). в. ю. юрочкин та О. А. Труфанов дату ють амфори, які співвідносяться з підваріантом С ІVD2, 260/270—310/320 рр. (юрочкин, Труфа нов 2007, с. 366, рис. 4). С. в. Діденко визначає час побутування цих амфор у межах другої по ловини ІІІ — початку ІV ст. н. е. (Діденко 2014, с. 35—38, 46, табл. 1). Необхідно відзначити, що основні комплекси, на які у своєму дослідженні рис. 2. Фрагменти амфор підваріанту С ІVD1 за С. ю. внуковим (1—7, 9—11) та тари невизначеного типу (8): 1 — поховання 1 кургану 8 біля с. Дивізія; 2, 3 — яма 2 кургану 1 біля с. Нагірне; 4—8 — тризна курга ну 1 біля с. Нагірне; 9—11 — курган 1 біля с. білолісся 292 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів спирається автор, походять з сарматського мо гильника Градешка у буджаку (Діденко 2014, с. 35—37, рис. 1). Амфори підваріанту С ІVD1 — найбільш поширений різновид понтійської тари пізньо римського часу. Причому вино, що в них міс тилось, було дуже популярним як у населення античних міст та їх сільської округи, так і у варварських племен. знахідки таких посудин походять з археологічних пам’яток Добруджі, Нижнього Подунав’я, Північного та Півден ного Причорномор’я, Середнього Подніпров’я, верхнього Подністров’я, Прикарпаття, Подон ня, Північного Кавказу, Поволжя та західного Казахстану (внуков 2006, с. 183, 184; Иванова 2013, с. 125, 126, 129). У Східне Причорномор’я вони надходили зрідка (внуков 2006, с. 184; Khalvashi 2010, pl. 18: 1b). Посудини підваріанту С ІVD2, натомість, дуже рідкісні. Їх одиничні екземпляри похо дять з варварських могильників Дружне в Центральному Криму (Труфанов 2009, с. 131) та Оселівка у Середньому Подністров’ї (Диден ко 2014, с. 37, рис. 2: 8). вірогідно, до цього різ новиду тари також можна віднести посудини, виявлені в комплексах Ольвії третьої чверті / кінця ІІІ ст. н. е. (Крапивина 1993, с. 94), та уламки амфор з поселення Рідний Край 3 на Лівобережжі Дністра (Диденко 2014, с. 35). Під час досліджень курганних могильників буджака знайдені посудини обох підваріантів. Так, наприклад, три фрагменти ручок амфор підваріанту С ІVD1 виявлені у насипі кургану 2, розкопаного біля с. білолісся (рис. 2: 9—11) 1. Уламки ручок від чотирьох амфор підваріанту С ІVD1 входили до комплексу тризни кургану 1, розташованого поблизу с. Нагірне (рис. 2: 4—7; Гудкова и др. 1979, с. 43) 2. він, як зазначало ся вище, датується кінцем ІІ — початком ІІІ ст. н. е. в насип цього кургану було впущено дві ями, одна з яких містила фрагменти каліптерів та стінок світлоглиняних вузькогорлих амфор, а також ручку посудини підваріанту С ІVD1 (рис. 2: 3; Гудкова и др. 1979, с. 44) 3. вочевидь, такій амфорі належить і уламок горла, в ниж ній частині якого по сирій глині (тобто одразу після формовки) гострим предметом прокрес лено літери ΑΕ в курсивній формі (рис. 2: 2) 4. Ще один уламок горла з написом, нанесеним перед просушуванням та обпалом виробу, вияв лено в похованні 1 кургану 8 могильника біля с. Дивізія (рис. 2: 1; Субботин, Тощев, Фокеев, 1985, с. 45, табл. 32: 16—18) 5. По центру, над місцем переходу горла у плечі амфори, розміще но монограму ΥΧΡ. верхню частину горла від бито, проте особливості формовки дозволяють 1. Шифри: ДДЭ-80, белолесье, к. 2, насыпь, № 47—49. 2. Шифри: ИзАЭ-79, Нагорное, к. 1, тризна, № 20, 23, 26, 27. 3. Шифр: ИзАЭ-79, Нагорное, к. 1, я. 2, № 1. 4. Шифр: ИзАЭ-79, Нагорное, к. 1, я. 2, № 2. 5. Шифр: ДДЭ-85, Дивизия, к. 8, п. І, № 76. віднести цю знахідку до підваріанту С ІVD1 за С. ю. внуковим. відмітки на посудинах з На гірного та Дивізії пов’язані з виробництвом і, можливо, являють собою позначки майстрів. Не виключено, що літери — це скорочення імен 6. Такі написи на амфорах підваріанту С ІVD1 зустрічаються зрідка. більш поширені клейма (рельєфні або енгліфічні) у вигляді окремих лі тер та монограм, які також наносили на горла (Штаерман 1951, с. 40—43, рис. 6; Кропоткин 1970, с. 10, 12, табл. І; Шелов 1978, с. 19). Проте останні ставили шляхом відтискання на поверх ні виробів спеціальних штампів. Можливо, вони містять інформацію про власників керамічних майстерень або оффіцинаторів, що працювали на них. Дуже часто на посудини наносили поз начки червоною фарбою, проте це відбувалось вже після обпалу кераміки. Написи фарбою (dipinti) насамперед пов’язані не з тарою, а з товаром, що в ній містився, та з торгівельними операціями, під час яких здійснювалось їх над ходження (Ильяшенко 2013, с. 130). Цілий екземпляр амфори даного різновиду походить з поховання 1 кургану 16, що роз ташовувався на околиці с. Оленешть, та дві фрагментовані посудини знайдені у похован ні 1 кургану 4 біля с. Урсоая (Гросу 1990, с. 85, 89, рис. 26: 7; 27: 1). знахідки рідкісних амфор підваріанту С ІVD2 у буджаку зафіксовані лише серед ма теріалів могильника Градешка, розташованого на лівому березі р. Дунай, між селами Орлів ка та Новосільське. Таку посудину з відбитою верхньою частиною горла та ручок знайдено в похованні кургану 26 (Гудкова, Редина 1999, с. 184, рис. 3: 17), яке відноситься до другої по ловини ІІІ ст. н. е. (васильев, Дзиговский 2003, с. 324). Цілий екземпляр виявлено в комплек сі кургану 9 (рис. 3: 1; Гудкова, Редина 1999, с. 180, рис. 2: 13). На нижню частину його гор ла фарбою нанесено напис ПАYΛI (рис. 3: 1а), який, ймовірно, є скороченням одного з імен: Παυλιανός, Παυλινάς, Παυλινιανός, Παυλίνα, Παυλίνος. з зворотного боку горла також роз міщено dipinto у вигляді комбінації літер ΤΥ або ΓΥ (рис. 3: 1б). Над ніжкою, по сирій глині прокреслено позначку в вигляді перевернутої літери Χ 7. Комплекс, до складу якого входила ця знахідка, датується кінцем ІІІ ст. н. е., мож ливо, початком ІV ст. н. е. (васильев, Дзиговс кий 2003, с. 324). Нижню частину амфори підваріанту С ІVD2 зафіксовано і у похованні 1 кургану 7 (рис. 3: 2; Дзиговский, Субботин 1986, с. 151, рис. 1: 5). Проте воно було здійснене вже на початку 6. Автори щиро вдячні С. М. Іляшенко за допомогу в інтерпретації написів на амфорах з Нагірного, Дивізії та Градешки. 7. Шифр: ОАО-84, Градешка, к. 9, п. 1, № 54. Діа метр вінця амфори дорівнює 4 см, максимальний діаметр тулубу — 17 см. загальна висота посуди ни складає 36,6 см. 293ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Дзиговський, О. М., Масюта, Д. О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака... ІV ст. н. е. (васильев, Дзиговский 2003, с. 324; Симоненко 2011, с. 146). від розглянутих вище посудин цей екземпляр відрізняється формою ніжки. вона суцільна, без неглибокої виїмки у підошві 1. Амфора варіанту і В за А. опайцем. з сар матських могильників буджака походить одна 1. О. в. Гудкова та є. Ф. Редіна віднесли сарматські поховання могильника Градешка до другої поло вини ІІІ — початку ІV ст. н. е. (Гудкова, Редина 1999, с. 189). С. в. Діденко датував амфори з по ховання 1 кургану 7 та кургану 26 кінцем ІІІ ст. н. е., а з кургану 9 — рубежем ІІІ/ІV ст. н. е. — 330 рр. н. е. (Диденко 2014, с. 35, 37, табл. 1). фрагментована амфора варіанту І в за класифі кацією керамічної тари Добруджі, розробленої А. Опайцем (Opaiţ 1980, p. 294, pl. I: 2). згодом дослідник відніс такі вироби до типу 3 «столо вих» амфор (Opaiţ 2003, p. 216, fig. 6). вони та кож відповідають амфорній тарі варіанту 3а за А. Радулеску (Rădulescu 1976, р. 103, 104, pl. VII: 2) та типам ХІІІ за К. Скорпаном (Scorpan 1977, р. 278, 279, fig. 17) і 34 за П. Дичеком (Dyczek 2001, р. 242—247, fig. 161). Морфологічно близь кі посудини Л. белаяц об’єднала у тип ХХХІІ (Bjelajac 1996, с. 101—103, sl. XXXVI). Уламки вінця, стінок та дна такої амфори були виявлені під час дослідження похован рис. 3. Амфори підваріанту С ІVD2 за С. ю. внуковим з могильника Градеш ка: 1, 1б — курган 9; 2 — поховання 1 кургану 7 294 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів ня 2 кургану 17 могильника Алкалія, роз ташованого біля с. Широке (рис. 4: 1; Суббо тин и др. 1987, с. 105) 1. Форму цієї посудини можна встановити за цілим екземпляром, що походить з Діногеції (Opaiţ 1980, р. 294, pl. I: 2). його усічено-конічне горло завершується вінцем у вигляді відігнутого назовні валика. Ручки кручені, одним кінцем кріпляться до горла значно нижче вінця, іншим — до нижнь ої частини плечей амфори. Округлий, майже сферичний тулуб переходить у дно, оформле 1. Шифр: ДДЭ-87, к. 17, п. 2, № 78. не у вигляді широкого і невисокого кільцевого піддону. Діаметр вінця складає 17 см, максимальний діаметр тулуба — 34,5 см, діаметр кільцево го піддону — близько 10 см. загальна висота виробу дорівнює 45 см (Opaiţ, Paraschiv 2013, fig. 10). Обсяг подібних посудин коливається в інтервалі від 18 до 25 л (Opaiţ 2017, р. 588). вони виготовлені з щільної формувальної маси, що містить вапнякові частки та мушлі мо люсків (Opaiţ 1980, p. 291). До глиняного тіста частини амфор входять пісок та слюда (Dyczek 2001, р. 243). Під час обпалу глина набуває чер рис. 4. Амфора варіанту І в за А. Опайцем (1) та посудини невиз начених різновидів (2, 3): 1 — по ховання 2 кургану 17 могильника Алкалія; 2 — культова яма кур гану 20 могильника Алкалія; 3 — поховання 2 кургану 2 біля с. Ми хайлівка 295ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Дзиговський, О. М., Масюта, Д. О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака... воно-помаранчевого, коричневого або сірого ко льору (Opaiţ 2003, p. 216). зовні вироби часто вкриті ангобом червоно-коричневого або чорно го кольору (Opaiţ 1980, p. 291). На думку П. Ди чека, забарвлення черепка цих посудин зале жить від місця їх виробництва. Так, сірий колір характерний для амфор, виготовлених у пунк тах, розташованих вздовж верхньої та середньої течії р. Дунай, а червоно-коричневий або корич невий — у Нижньому Подунав’ї (Dyczek 2001, р. 243). Обпал фрагментів посудини, знайденої в Алкалії, нерівномірний, в наслідок чого вони мають червоний та сірий колір. У зламі черепка візуально помітні домішки піску, вапняку, муш лі молюсків, залізисті частки. виробництво тари досліджуваного типу було організовано у Подунав’ї — на території провін цій верхня (Bjelajac 1996, с. 95, 96, 101) та Ниж ня Мезії (Opaiţ 1980, p. 294; Opaiţ 2003, p. 216). Ці амфори А. Опайц відносить до «столових», хоча і відзначає, що форма таких посудин робила їх придатними для транспортування невелики ми річками та наземними шляхами (Opaiţ 2003, p. 218). До того ж, амфори типу І за А. Опайцем мають певні морфологічні подібності з плоско донною тарою типів Gauloise 1, 3—5, які призна чались для перевезення вина (Peacock, Williams 1991, p. 142—148, fig. 70, 72—74). вочевидь, саме цей продукт, виготовлений у населених пунктах дунайських провінцій Римської імперії, транс портували в досліджуваних посудинах (Dyczek 2001, р. 247). Скоріш за все, його смакові власти вості не були високими (Opaiţ 2003, p. 218). Можливо, саме через це амфори типу І за А. Опайцем не отримали значного розповсюд ження. Разом з тим, їх знахідки зафіксовані на території провінцій верхня Мезія (Bjelajac 1996, с. 102, 103, sl. XXXVI), Нижня Мезія, Норік, Реція, Германія, Паннонія (Dyczek 2001, р. 247, fig. 165). Найбільш поширені вони у Нижньому Подунав’ї, де зустрічаються під час археоло гічних дослідженнях як міст, так і сільських поселень (Opaiţ 2017, p. 588). вином, що місти лось в таких амфорах, забезпечувались римсь кі військовослужбовці (Opaiţ 2017, p. 587). На думку П. Дичека, їх навіть могли виготовляти у керамічних майстернях, пов’язаних з армією Римської імперії (Dyczek 2001, р. 245). Що стосується посудин варіанту І в, до якого відноситься знахідка з Алкалії, окрім вищезга даного цілого екземпляру з Діногеції (Scorpan 1977, fig. 17: 4; Opaiţ 1980, р. 294, pl. I: 2), улам ки профільних частин, що можуть належати до цього різновиду амфорної тари, виявлені у Троезмісі (Opaiţ 2003, p. 216), Тірі 1, Горгіппії (Алексеева 1997, табл. 110: 31; 113: 2), Панти капеї (Голофаст 2010, с. 93, 105, 106; рис. 16: 3—6; 28: 18; 29: 17—19). випуск амфор типу І за А. Опайцем здійсню вався з кінця І по VI ст. н. е. включно (Dyczek 1. Особисті спостереження Д. О. Масюти. 2001, р. 247; Opaiţ 2003, р. 215), а його пік при пав на ІІ—ІІІ ст. н. е. (Opaiţ 2017, р. 587). Посу дина варіанту І в у Діногеції датується ІІ ст. н. е. (Opaiţ 1980, p. 293; Opaiţ 2003, p. 217). в Горгіппії вони походять з археологічних комплексів ІІ — середини ІІІ ст. н. е. (Алексеева 1997, с. 107), а у Пантикапеї — другої чверті / кінця ІІ — середи ни ІІІ ст. н. е. (Голофаст 2010, с. 109). Похован ня 2 кургану 17 могильника Алкалія, до складу поховального інвентарю якого входила така ам фора, було здійснене у інтервал між останньою третиною ІІ — серединою ІІІ ст. н. е. Амфори невизначених різновидів. Серед керамічної тари, що досліджується, присутні де кілька знахідок, котрі неможливо співвіднести з відомими різновидами амфор. Так, з культової ями, впущеної у насип кургану 20 могильника Алкалія, походять фрагменти горловини та ту лубу посудини, якій не вдалось підібрати анало гій (рис. 4: 2; Субботин и др. 1987, с. 109, табл. 71: 5) 2. Її широке, пряме, майже циліндричне горло плавно переходить у тулуб. вінець оформлений у вигляді невеликого валика. Ручки овальні в перетині, з зовнішнього боку профільовані чо тирма повздовжніми неглибокими жолобками. вони петлеподібні й кріпляться до горла, значно нижче вінця, та до плечей керамічного виробу. Амфора збереглась на висоту 22,3 см, діаметр її вінця складає 14 см при максимальному діамет рі у 33,4 см. На горлі, а також на стінках тулубу є сліди ремонту у вигляді круглих наскрізних от ворів. Посудина виготовлена з щільного глиня ного тіста рожево-червоного кольору, яке містило рідкісні включення вапнякових часток. Не відомо, для транспортування яких то варів була спочатку призначена досліджувана амфора. Сліди ремонту вказують на її вторинне використання. ймовірно, перед остаточним ви ходом цієї посудини з вжитку, в ній містились тверді, сипучі продукти. Необхідно відзначити, що профілюванням ручок вона дуже близька до амфор типу 80 за І. б. зеєст (зеест 1960, табл. ХХХІІІ: 80). Про те в останніх ручки більш вигнуті. До того ж, у цього різновиду тари інша форма вінців — вони масивні, невиділені, а їх зовнішня поверхня профільована двома глибокими жолобками. відрізняються амфори типу 80 за І. б. зеєст і за візуальними характеристиками керамічної маси. вона має коричневий, червоно-коричне вий або червоно-помаранчевий колір та містить домішки кварцу, залізистих часток, вапняку (Dyczek 2001, р. 154; Bezeczky 2013, p. 174). Ін коли до її складу також входять включення дрібних часток слюди (Кленина, 2004, с. 29). більшість дослідників визначають час побуту вання цього різновиду керамічної тари в межах ІІ—ІІІ ст. н. е. (зеест 1960, с. 114, 115; Кленина 2004, с. 29; Иванова 2013, с. 119). Можна при 2. Шифр: ДДЭ-87, Алкалия 20 / яма, к. 20, п. № 81, ОАМ 92076. 296 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів пустити, що прототипом для посудини з Алкалії послужила форма амфор типу 80 за І. б. зеєст. Уламок ручки амфори нелокалізованого центру був знайдений у вже згадуваному вище комплексі тризни кургану 1 могильника Нагір не, який утворився наприкінці ІІ — на початку ІІІ ст. н. е. (рис. 2: 8) 1 вона сплощено-овальна в перетині, профільована невисоким гребенем, розсіченим неглибоким повздовжнім жолоб ком. Фрагмент вкриває червоно-коричневий ангоб. Уламок обпалений нерівномірно — у зламі глина має темно-сірий та коричневий колір. вона містить пісок, кварц, рідкісні час тки слюди, також помітні порожнини, що утво рилися в результаті розкладання вапняку. з поховання 2 кургану 2, дослідженого біля с. Михайлівка, походять фрагменти верхньої частини світлоглиняної вузькогорлої амфори, яку за візуальними характеристиками глини слід віднести до продукції Гераклеї Понтій ської (рис. 4: 3). Разом з тим, ця посудина не відповідає жодному з варіантів типу С ІV за С. ю. внуковим. Її відрізняють реберчасте гор ло з припухлістю та виступом-гранню в верхній частині, а також глибокий жолобок під відігну тим вінцем. вірогідно, вона була виготовлена наприкінці ІІ — в першій половині ІІІ ст. н. е., а взірцем для їх форми могли послужити схід носередземноморські амфори типу Kapitän II (Дзиговский, Масюта, у друці). Майже всі досліджувані амфори були зафік совані серед матеріалів тризн або поховального інвентарю. Не викликає сумнівів, що ці посу дини використовувались за своїм прямим при значенням, тобто в якості тари для продуктів. Лише один екземпляр, що походить з культової ями кургану 20 могильника Алкалія, має сліди вторинного використання. відзначимо, що серед розглянутих матеріалів відсутні посудини для транспортування оливкової олії, рибопродуктів, а ідентифіковані різновиди амфор представлені виключно винною тарою. Це співвідноситься з даними письмових джерел. Так, про імпорт сар матами вина згадує Страбон (Strabo. XI, ІІ, 3). Натомість в працях античних авторів відсутня інформація щодо вживання цими кочівниками інших продуктів, для транспортування яких ви користовувалась керамічна тара. Переважна більшість знахідок амфор з сар матських пам’яток буджака останньої третини ІІ — першої половини ІІІ ст. н. е. належить до виробництва Гераклеї Понтійської. Таку по пулярність гераклейського вина у кочівників можна пояснити не лише його відносною деше визною чи смаковими уподобаннями покупців. Невеликі розміри посудин різновидів С ІVС та С ІVD1 за С. ю. внуковим сприяли транспор туванню їх суходолом на далекі відстані. Останнє спостереження може стосуватись і амфор варіанту І в за А. Опайцем, виготовле 1. Шифр: ИзАЭ-79, Нагорное, к. 1, тризна, № 22. них у Нижньому Подунав’ї. Проте цей різно вид керамічної тари у матеріалах варварських пам’яток буджака представлений лише одним екземпляром. Слід відзначити, що вишукані, екзотичні сор ти вин не набули поширення у сарматів. Так се ред розглянутих нами амфор немає посудин, які можна було б з впевненістю віднести до продук ції виробничих центрів Середземномор’я. На томість, фрагменти східносередземноморської тари, хоч і в невеликій кількості, зустрічаються під час дослідження городища Ніконій (бруя ко, Дзиговский, Секерская 2008, с. 33, рис. 9: 3; 10: 2) та неукріплених поселень Нижнього Подністров’я (Малюкевич 1991, с. 75, рис. 2: 20), котрі пов’язують з пізньоскіфською архео логічною культурою. Матеріали цих пам’яток свідчать, що до осілого варварського населен ня — сусідів сарматських племен, також над ходили боспорські вина, хоча найбільшою по пулярністю користувався напій, виготовлений у Гераклеї Понтійській (Малюкевич 1991, с. 75, рис. 2: 4, 17; 3: 11, 12, 18—20; бруяко, Дзигов ский, Секерская 2008, с. 29, 31, рис. 9: 5, 6; 10: 3—5). Товари у амфорах ввозились сюди з Тіри, яка відігравала роль важливого центру посередницької торгівлі між античними міс тами Причорномор’я, Середземномор’я та вар варським населенням Нижнього Подністров’я. Можливо, саме торговці з Тіри були основними постачальниками вина сарматським племенам буджака. частина товарів, ймовірно, надхо дила до них в результаті «малої прикордонної торгівлі» з Нижньої Мезії, через опорні пунк ти Римської імперії, розташовані на лівому березі р. Дунай — кастелі барбоши та Картал (Орлівка) (Popa, 2016, p. 219). Цим шляхом до сарматів могли ввозити посудини варіанту І в за А. Опайцем та окремі партії пізньогераклей ських амфор. з Нижньої Мезії або Дакії могла потрапити до степовиків амфора, що була знай дена в похованні 2 кургану 2 біля с. Михайлів ка (Дзиговский, Масюта, у друці). Можна констатувати приблизно однакове кількісне співвідношення амфор різновидів С ІVС та С ІVD1 на сарматських пам’ятках буд жака. вочевидь, надходження вина відбува лось якщо і не безперервно, то без істотних пе ребоїв у поставках. Інтенсивним торговельним контактам у пониззі Дунай-Дністровського ме жиріччя сприяла стабільна воєнно-політична обстановка в регіоні. У другій половині ІІІ ст. н. е. обсяги надходжен ня амфорної тари до буджака істотно зменшу ються. Одиничні знахідки пізньогераклейських амфор підварианту С ІVD2 за С. ю. внуковим походять з могильника Градешка, розташо ваного біля переправи через р. Дунай. Ці кар динальні зміни стали наслідком «скіфських» («готських») воєн 238—270 рр. н. е. в результаті цих катастрофічних подій були розірвані тор говельні відносини у Причорномор’ї, зазнала 297ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Дзиговський, О. М., Масюта, Д. О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака... руйнувань Гераклея Понтійська (внуков, 2016, с. 43), а сарматські племена займають тепер не весь буджак, а лише пониззя Дунаю (Дзиговс кий 2013, с. 629). Таким чином, аналіз керамічної тари дозво лив встановити, що пік амфорного імпорту сар матів буджака припадає на останню третину ІІ — середину ІІІ ст. н. е. Основним товаром, котрий ввозився у керамічній тарі, було герак лейське вино, тоді як частка продукції з Ниж нього Подунав’я та нелокалізованих виробничих центрів була незначною. вочевидь, ці амфори надходили з Тіри та Нижньої Мезії в результаті торговельно-посередницьких операцій. Амфор на тара другої половини ІІІ ст. н. е. представле на виключно виробами Гераклеї Понтійської. літерАтУрА Абрамов, А. П. 1993. Античные амфоры. Периоди зация и хронология. Боспорский сборник, 3, с. 4-135. Алексеева, Е. М. 1997. Античный город Горгип- пия. Москва: Эдиториал УРСС. бруяко, И. в., Дзиговский, А. Н., Секерская, Н. М. 2008. Никоний римской эпохи. Материалы по археологии Северного Причерноморья, 10. Моногра фическая серия, 1. Одесса: СМИЛ. васильев, А. А., Дзиговский, А. Н. 2003. Еще раз к хронологии позднейших сарматских древностей буджака. Stratum plus, 4, с. 315-334. внуков, С. ю. 2003. Причерноморские амфоры I в. до н. э. — II в. н. э. (морфология). Москва: ИА РАН. внуков, С. ю. 2006. Причерноморские амфоры I в. до н. э. — II в. н. э. II: Петрография, хронология, проблемы торговли. Санкт-Петербург: Алетейя. внуков, С. ю. 2013. Амфоры римского времени городища Кара-Тобе. Древности Боспора, 17, с. 21- 54. внуков, С. ю. 2016. Еще раз о типологии, эволю ции и хронологии светлоглиняных (позднегераклей ских) узкогорлых амфор. Российская археология, 2, с. 36-47. Голофаст, Л. А. 2010. Амфорная тара из раскопок зольника римского времени у подножия горы Мит ридат в Керчи. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XVI, с. 82-139. Гросу, в. И. 1990. Хронология памятников сар- матской культуры Днестровско-Прутского меж- дуречья. Кишинев: Штиинца. Гудкова, А. в., Добролюбский, А. О., Тощев, Г. Н., Фокеев, М. М. 1979. Отчет о работе Измаильской новостроечной экспедиции Института археологии АН УССР в 1979 г. Науковий архів Одеського архео логічного музею НАН України, д. 88254/1. Гудкова, А. в., Фокеев, М. М. 1984. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I—IV вв. н. э. Киев: Наукова думка. Гудкова, А. в., Редина, Е. Ф. 1999. Сарматский могильник Градешка в низовьях Дуная. Старо- житності Північного Причорномор’я і Криму, VII, с. 177-193. Диденко, С. в. 2014. Хронология светлоглиня ных узкогорлых амфор типов Шелов D и F (по ма териалам погребальных комплексов). Oium, 4: черняхівська культура. До 120-річчя від дня народ ження в. П. Петрова, с. 34-48. Дзиговский, А. Н. 2013. Сарматы. в: бруяко, И. в., Самойлова, Т. Л. (ред.). Древние культуры Северо-Западного Причерноморья. Одесса: СМИЛ, с. 597-630. Дзиговский, А. Н., Масюта, Д. А. 2020. Об одном типе светлоглиняных узкогорлых амфор из сарматс кого кургана у с. Михайловка (у друці). Дзиговский, А. Н., Субботин, Л. в. 1986. О верх ней дате сарматских памятников понизовья Дуная Сарматы. в: Станко, в. Н. (ред.). Исследования по археологии Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 150-157. зеест, И. б. 1960. Керамическая тара Боспора. Материалы и исследования по археологии СССР, 83. Москва: Наука. Иванова, О. С. 2013. Амфоры позднеримского вре мени из раскопок Мангупа. в: Храпунов, И. Н. (ред.). Крым в сарматскую эпоху (II в. до н. э. — IV в. н. э.). Симферополь; бахчисарай: Доля, с. 93-154. Ильяшенко, С. М. 2013. Стандартные dipinti на узкогорлых светлоглиняных амфорах Танаиса и его округи III—IV вв. н. э. боспорские исследования, ХХІХ. Керчь. Кленина, Е. ю. 2004. Керамические сосуды ІІ— ІІІ вв. н. э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). Poznan: Instytut Historii Uniwersytetu im. A. Mickiewicza. Крапивина, в. в. 1993. Ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. Киев: Наукова думка. Кропоткин, в. в. 1970. Римские импортные изде- лия в Восточной Европе (ІІ в. до н. э. — V в. н. э.). Свод археологических источников, Д 1-27. Москва: Наука. Малюкевич, А. Е. 1991. О торговых контактах по селений Нижнего Поднестровья в первые века н. э. в: ванчугов, в. П. (ред.). Северо-Западное Причерно- морье — контактная зона древних культур. Киев: Наукова думка, с. 71-82. Рикман, Э. А., Хынку, B. Г. 1970. Погребение II в. н. э. у с. Первомайск (Молдавия). Материалы и ис- следования по археологии СССР, 176, с. 35-37. Симоненко, А. в. 2011. Римский импорт у сар- матов Северного Причерноморья. Санкт-Петербург: Нестор-История. Субботин, Л. в., Тощев, Г. Н., Фокеев, М. М. 1985. Отчет о работе Дунай-Днестровской новостроеч- ной экспедиции в 1985 г. Науковий архів Одеського археологічного музею НАН України, д. 93021. Субботин, Л. в., Дзиговский, А. Н., Фокеев, М. М., Сапожников, И. в. 1987. Отчет о работе Дунай- Днестровской новостроечной экспедиции в 1987 г. Науковий архів Одеського археологічного музею НАН України, д. 93022. Труфанов, А. А. 2009. Хронология могильников Предгорного Крыма І в. до н. э. — ІІІ в. н. э. Stratum plus, 4, с. 117-328. Шелов, Д. б. 1978. Узкогорлые светлоглиняные амфоры первых веков нашей эры. Классификация и хронология. Краткие сообщения ИА АН СССР, 156, с. 16-21. Штаерман, Е. М. 1951. Керамические клейма из Тиры: в связи с вопросом о клеймах неизвестных центров, Краткие сообщения ИА АН СССР, XXXVI, с. 31-49. Щукин, М. б. 1968. вопросы хронологии черня ховской культуры и находки амфор. Советская ар- хеология, 2, с. 41-51. юрочкин, в. ю., Труфанов, А. А. 2007. Хроноло гия могильников Центрального и юго-западного Крыма 3—4 вв. н. э. в: зайцев, ю. П., Мордвинцева, в. И. (ред.). Древняя Таврика. Симферополь: Уни версум, с. 359-382. 298 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів Abadie-Reynal, C. 1999. Les Amphores romaines en mer Noire (Ier—IVe s.). In: Garlan, Y. (ed.). Production et Commerce des amphores anciennes en Mer Noire. Aix- en-Provence: De l’Université de Provence, p. 255-264. Arsen’eva, T., Kassab Tezgör, D., Naumenko, S. 1997. Un dépotoir d’atelier d’amphores à pâte claire. Commerce entre Héraclée du Pont et Tanaïs à l’époque romaine. Anatolia Antiqua, V, p. 187-198. вezeczky, T. 2013. The Amphorae of Roman Ephe- sus. Forschungen in Ephesos, XV, 1. Wien: ÖAW. Bjelajac, L. 1996. Amfore gornjo mezijskog Podunav- lja. Belgrade: Arheološki Institut. Dyczek, P. 2001. Roman Amphorae of the 1st— 3rd Centuries AD Found on the Lower Danube. Typol- ogy. Warszaw: Uniwersytet Warszawski. Hayes, J. W. 1983. The villa Dionysos excavations, Knossos: The pottery. The British School at Athens, 78, p. 97-169. Khalvashi, M. 2010. Roman Amphorae from Gonio- Apsarus. Varia Anatolica, ХХІ: Production and Trade of Amphorae in the Black Sea. Patabs I. Actes de la Table Ronde internationale de Batoumi et Trabzon, 27—29 Avril 2006, p. 33-34. Opaiţ, A. 1980. Consideratii preliminare asupra amforelor romane si romano-bizantine din Dobrogea. Peuce, 8, p. 291-327. Opaiţ, A. 2003. «Table» amphora versus «Table» pitcher in the Roman Dobrudja. Rei Cretariae Roma- nae Favtorum Acta, 38, р. 215218. Opaiţ, A. 2010. Pontic Wine in the Athenian Market. In: Κεραμική της Ύστερης Αρχαιότητας από τον ελλαδικό χώρο (3ος—7ος αι. μ. Χ.): επιστημονική συνάντηση, Θεσσαλονίκη, 12—16 Νοεμβρίου 2006. Θεσσαλονίκης, p. 108-130. Opaiţ, A. 2017. On the local production and imports of wine in the Pontic and Lower Danube regions (1st cen tury BC to 7th century AD). An overview. Études alexan- drines, 43: Late Roman Coarse Wares, 5: Late Roman coarse wares, cooking wares and amphorae in the Medi terranean: archaeology and archaeometry, p. 579-612. Opaiţ, A., Paraschiv, D. 2013. On the Wine, Olive Oil and Fish Supply of the Countryside in Roman Do broudja (1st—3rd Centuries AD). Production and Trade of Amphorae in the Black Sea, III: Actes de la Table Ronde internationale de Costanţa, 6—10 octobre 2009, р. 317-333. Panella, C. 1986. Oriente ed Occidente: considerazio ni su alcune anfore «Egee» di età imperiale a Ostia. Bul- letin de Correspondance Hellenigue, XIII, p. 609-635. Paraschiv, D. 2013. Les amphores romaines d’Héraclée du Pont en Dobroudja. In: The Bosporus: gateway between the Ancient West and East (1st Millennium BC — 5th Cen- tury AD): proceedings of the Fourth International Con- gress on Black Sea antiquities Istanbul, 14th—18th Sep- tember 2009. Oxford: Archaeopress, p. 213-217. Peacock, D., Williams, D. 1991. Amphorae and the Roman economy: An Introductory Guide. London; New York: Longman. Popa, A. 2016. Roman Amphorae beyond the fron tiers of the Roman provinces of Dacia and Moesia In ferior. Patrimonium Archaeologicum Transylvanicum, 14: Orbis Romanus and Barbaricum. The Barbarians around the Province of Dacia and Their Relations with the Roman Empire, p. 203-242. Rădulescu, A. 1976. Amfore romane şi romano-biz antine din Scythia Minor. Pontica, IX, p. 99-114. Scorpan, C. 1977. Contribution à la connaissance de certains types céramiques romana-byzantins (IV— VII siècles) dans l’espace Istro-Pontique. Dacia, XXI, p. 269-297. REFERENCES Abramov, A. P. 1993. Antichnyye amfory. Periodizatsiya i khronologiya. Bosporskiy sbornik, 3, s. 4-135. Alekseyeva, E. M. 1997. Antichnyy gorod Gorgippiya. Moskva: Editorial URSS. Bruyako, I. V., Dzigovskiy, A. N., Sekerskaya, N. M. 2008. Nikoniy rimskoy epokhi. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 10. Monograficheskaya seriya, 1. Odessa: SMIL. Vasilyev, A. A., Dzigovskiy, A. N. 2003. Eshche raz k khronologii pozdneyshikh sarmatskikh drevnostey Budzha ka. Stratum plus, 4, s. 315-334. Vnukov, S. Yu. 2003. Prichernomorskiye amfory I v. do n. e. — II v. n. e. (morfologiya). Moskva: IA RAN. Vnukov S. Yu. 2006. Prichernomorskiye amfory I v. do n. e. — II v. n. e. II: Petrografiya, khronologiya, problemy tor govli. Sankt-Peterburg: Aleteyya. Vnukov, S. Yu. 2013. Amfory rimskogo vremeni gorodish cha Kara-Tobe. Drevnosti Bospora, 17, s. 21-54. Vnukov, S. Yu. 2016. Eshche raz o tipologii. evolyutsii i khronologii svetloglinyanykh (pozdnegerakleyskikh) uzkogor lykh amfor. Rossiyskaya arkheologiya, 2, s. 36-47. Golofast, L. A. 2010. Amfornaya tara iz raskopok zolnika rimskogo vremeni u podnozhiya gory Mitridat v Kerchi. Mate- rialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, XVI, s. 82-139. Grosu, V. I. 1990. Khronologiya pamyatnikov sarmatskoy kul- tury Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurechia. Kishinev: Shtiintsa. Gudkova, A. V., Dobrolyubskiy, A. O. Toshchev, G. N., Fok eyev, M. M. 1979. Otchet o rabote Izmailskoy novostroyechnoy eks- peditsii Instituta arkheologii AN USSR v 1979 g. Naukovyi arkhiv Odeskoho arkheolohichnoho muzeiu NAN Ukrainy, d. 88254/1. Gudkova, A. V., Fokeyev, M. M. 1984. Zemledeltsy i kochevni- ki v nizoviakh Dunaya I—IV vv. n. e. Kiev: Naukova dumka. Gudkova, A. V., Redina, E. F. 1999. Sarmatskiy mogilnik Gradeshka v nizoviakh Dunaya. Starozhytnosti Pivnichnoho Prychornomoria i Krymu, VII, s. 177-193. Didenko, S. V. 2014. Khronologiya svetloglinyanykh uz kogorlykh amfor tipov Shelov D i F (po materialam pogrebal nykh kompleksov). Oium, 4: Cherniakhivska kultura. Do 120- richchia vid dnia narodzhennia V. P. Petrova, s. 34-48. Dzigovskiy, A. N. 2013. Sarmaty. In: Bruyako, I. V., Samoylova, T. L. (eds.). Drevniye kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria. Odessa: SMIL, s. 597-630. Dzigovskiy, A. N., Masyuta, D. A. 2020. Ob odnom tipe svetloglinyanykh uzkogorlykh amfor iz sarmatskogo kurgana u s. Mikhaylovka (u drutsi). Dzigovskiy, A. N., Subbotin, L. V. 1986. O verkhney date sarmatskikh pamyatnikov ponizovia Dunaya Sarmaty. In: Stanko, V. N. (ed.). Issledovaniya po arkheologii Severo-Za- padnogo Prichernomoria. Kiev: Naukova dumka, s. 150-157. Zeyest, I. B. 1960. Keramicheskaya tara Bospora. Materi aly i issledovaniya po arkheologii SSSR, 83. Moskva: Nauka. Ivanova, O. S. 2013. Amfory pozdnerimskogo vremeni iz raskopok Mangupa. In: Khrapunov, I. N. (ed.). Krym v sar- matskuyu epokhu (II v. do n. e. — IV v. n. e.). Simferopol; Ba khchisaray: Dolya, s. 93-154. Iliashenko, S. M. 2013. Standartnyye dipinti na uzkogor- lykh svetloglinyanykh amforakh Tanaisa i ego okrugi III— IV vv. n. e. Bosporskiye issledovaniya, ХХІХ. Kerch. Klenina, E. Yu. 2004. Keramicheskiye sosudy ІІ—ІІІ vv. n. e. iz usadby «Bliznetsy» (Khora Khersonesa Tavricheskogo). Poznan: Instytut Historii Uniwersytetu im. A. Mickiewicza. Krapivina, V. V. 1993. Olviya. Materialnaya kultura I— IV vv. n. e. Kiev: Naukova dumka. Kropotkin, V. V. 1970. Rimskiye importnyye izdeliya v Vostochnoy Evrope (ІІ v. do n. e. — V v. n. e.). Svod arkheolog icheskikh istochnikov, D 1-27. Moskva: Nauka. Malyukevich, A. E. 1991. O torgovykh kontaktakh poseleniy Nizhnego Podnestrovia v pervyye veka n. e. In: Vanchugov, V. P. (ed.). Severo-Zapadnoye Prichernomorye — kontaktnaya zona drevnikh kultur. Kiev: Naukova dumka, s. 71-82. Rikman, E. A. Khynku, B. G. 1970. Pogrebeniye II v. n. e. u s. Pervomaysk (Moldaviya). Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 176, s. 35-37. Simonenko, A. V. 2011. Rimskiy import u sarmatov Sever- nogo Prichernomoria. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. Subbotin, L. V., Toshchev, G. N., Fokeyev, M. M. 1985. Otchet o rabote Dunay-Dnestrovskoy novostroyechnoy eks- 299ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Дзиговський, О. М., Масюта, Д. О. Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток буджака... peditsii v 1985 g. Naukovyi arkhiv Odeskoho arkheolohich noho muzeiu NAN Ukrainy, d. 93021. Subbotin, L. V., Dzigovskiy, A. N., Fokeyev, M. M., Sapozh nikov, I. V. 1987. Otchet o rabote Dunay-Dnestrovskoy novos- troyechnoy ekspeditsii v 1987 g. Naukovyi arkhiv Odeskoho arkheolohichnoho muzeiu NAN Ukrainy, d. 93022. Trufanov, A. A. 2009. Khronologiya mogilnikov Predgorno go Kryma І v. do n. e. — ІІІ v. n. e. Stratum plus, 4, s. 117-328. Shelov, D. B. 1978. Uzkogorlyye svetloglinyanyye amfory pervykh vekov nashey ery. Klassifikatsiya i khronologiya. Kratkiye soobshcheniya IA AN SSSR, 156, s. 16-21. Shtayerman, E. M. 1951. Keramicheskiye kleyma iz Tiry: v svyazi s voprosom o kleymakh neizvestnykh tsentrov. Krat- kiye soobshcheniya IA AN SSSR, XXXVI, s. 31-49. Shchukin, M. B. 1968. Voprosy khronologii chernya khovskoy kultury i nakhodki amfor. Sovetskaya arkheologiya, 2, s. 41-51. Yurochkin, V. Yu., Trufanov, A. A. 2007. Khronologiya mogilnikov Tsentralnogo i Yugo-Zapadnogo Kryma 3—4 vv. n. e. In: Zaytsev, Yu. P., Mordvintseva, V. I. (ed.). Drevnyaya Tavrika. Simferopol: Universum, s. 359-382. Abadie-Reynal, C. 1999. Les Amphores romaines en mer Noire (Ier—IVe s.). In: Garlan, Y. (ed.). Production et Com- merce des amphores anciennes en Mer Noire. Aix-en-Provence: De l’Université de Provence, p. 255-264. Arsen’eva, T., Kassab Tezgör, D., Naumenko, S. 1997. Un dépotoir d’atelier d’amphores à pâte claire. Commerce entre Héraclée du Pont et Tanaïs à l’époque romaine. Anatolia An- tiqua, V, p. 187-198. вezeczky, T. 2013. The Amphorae of Roman Ephesus. For schungen in Ephesos, XV, 1. Wien: ÖAW. Bjelajac, L. 1996. Amfore gornjo mezijskog Podunavlja. Belgrade: Arheološki Institut. Dyczek, P. 2001. Roman Amphorae of the 1st—3rd Centuries AD Found on the Lower Danube. Typology. Warszaw: Uniwer- sytet Warszawski. Hayes, J. W. 1983. The villa Dionysos excavations, Knos sos: The pottery. The British School at Athens, 78, p. 97-169. Khalvashi, M. 2010. Roman Amphorae from Gonio-Apsa rus. Varia Anatolica, ХХІ: Production and Trade of Amphorae in the Black Sea. Patabs I. Actes de la Table Ronde interna tionale de Batoumi et Trabzon, 27—29 Avril 2006, p. 33-34. Opaiţ, A. 1980. Consideratii preliminare asupra amforelor ro mane si romano-bizantine din Dobrogea. Peuce, 8, p. 291-327. Opaiţ, A. 2003. «Table» amphora versus «Table» pitcher in the Roman Dobrudja. Rei Cretariae Romanae Favtorum Acta, 38, р. 215218. Opaiţ, A. 2010. Pontic Wine in the Athenian Market. In: Κεραμική της Ύστερης Αρχαιότητας από τον ελλαδικό χώρο (3ος—7ος αι. μ. Χ.): επιστημονική συνάντηση, Θεσσαλονίκη, 12— 16 Νοεμβρίου 2006. Θεσσαλονίκης, p. 108-130. Opaiţ, A. 2017. On the local production and imports of wine in the Pontic and Lower Danube regions (1st century BC to 7th century AD). An overview. Études alexandrines, 43: Late Roman Coarse Wares, 5: Late Roman coarse wares, cooking wares and amphorae in the Mediterranean: archaeology and archaeometry, p. 579-612. Opaiţ, A., Paraschiv, D. 2013. On the Wine, Olive Oil and Fish Supply of the Countryside in Roman Dobroudja (1st—3rd Centuries AD). Production and Trade of Amphorae in the Black Sea, III: Actes de la Table Ronde internationale de Costanţa, 6—10 octobre 2009, р. 317-333. Panella, C. 1986. Oriente ed Occidente: considerazioni su alcune anfore «Egee» di età imperiale a Ostia. Bulletin de Cor- respondance Hellenigue, XIII, p. 609-635. Paraschiv, D. 2013. Les amphores romaines d’Héraclée du Pont en Dobroudja. In: The Bosporus: gateway between the Ancient West and East (1st Millennium BC — 5th Century AD): proceedings of the Fourth International Congress on Black Sea antiquities Istanbul, 14th—18th September 2009. Oxford: Archaeopress, p. 213-217. Peacock, D., Williams, D. 1991. Amphorae and the Roman economy: An Introductory Guide. London; New York: Longman. Popa, A. 2016. Roman Amphorae beyond the frontiers of the Roman provinces of Dacia and Moesia Inferior. Patrimo- nium Archaeologicum Transylvanicum, 14: Orbis Romanus and Barbaricum. The Barbarians around the Province of Da- cia and Their Relations with the Roman Empire, p. 203-242. Rădulescu, A. 1976. Amfore romane şi romano-bizantine din Scythia Minor. Pontica, IX, p. 99-114. Scorpan, C. 1977. Contribution à la connaissance de cer tains types céramiques romana-byzantins (IV—VII siècles) dans l’espace Istro-Pontique. Dacia, XXI, p. 269-297. O. M. Dzygovskyi, D. O. Masyuta tRANSpoRt AmpHoRAE FRom tHE SARmAtiAN BURiAl GRoUNdS oF BUdJAK (the last third of 2nd— 3rd Cent. Ad) The transport amphorae discovered in the Bud jak’s Sarmatian burial assemblages of the last third of 2nd—3rd century AD are analyzed in the paper. These containers collection consists of the amphorae of varia tion C IVC and C IVD by S. Yu. Vnukov, variation I B by A. Opaiţ and the vessels of undefined kind. In its turn, amphorae C IVD could be divided on subvaria tion C IVD1 and C IVD2. Among the researched materi als the containers for olive oil, fish products transpor tation are absent and identified variation of amphorae are presented exceptionally the wine vessels. The big majority of Budjak’s Sarmatian’s sites amphorae of marked time belong to the production of Heraclea Pon tica. Such popularity of Heraclean wine among the no mads we can explain not only by its relative cheapness or by taste partialities of its buyers. The small sizes of vessels of variation C IVC and C IVD by S. Yu. Vnukov helped forward to their transportation by land on the big distances. The recent notice can regard also the amphorae of variation I B by A. Opaiţ, produced in Lower Danube area. The main wine suppliers to the Sarmatian population of Budjak, were, apparently, the merchants from Tyras, the part of goods came from the «little border trade» with Lower Moesia and Dacia. The peak of amphorae containers entrance to Budjak ac counts for the last third of 2nd — the middle of second quarter of 3rd c. AD., which was helped forward by the stable war-political appointments in the region. In the second half of 3rd c. AD. the entrance volume of these containers on the researched territory greatly decline, that, in its turn, was connected with the «Scythian» («Gothic») wars of 238—270 years AD. Keywords: Roman time, Budjak steppe, Sarmatian burial mounds, amphorae, wine vessels. Одержано 1.06.2020 дЗигоВсЬкиЙ олександр Миколайович, док тор історичних наук, професор, Одеський національ ний університет ім. І. І. Мечникова, єлизаветинсь ка, 12, Одеса, 65082, Україна. dZyGoVSKyi oleksandr m., Doctor of Historical Sciences, professor, Odessa, I. I. Mechnikov National University, Elisavetinskaya, 12, Odessa, 65082, Ukraine. E-mail: dzygovskyi@gmail.com. МАсютА денис олександрович, молодший нау ковий співробітник, Одеський археологічний музей НАН України, Ланжеронівська, 4, Одеса, 650100, Україна. mASyUtA denis A., Research Officer, Odessa Archaeological Museum of National Academy of Sciences of Ukraine, Lanzheronovskaya 4, Odessa, 65000, Ukraine. ORCID: 0000-0002-3722-154X, e-mail: masuta.denis@ gmail.com.

Амфорна тара з сарматських поховальних пам’яток Буджака (остання третина II—III ст. н. е.)

Institution

Ähnliche Einträge