Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна

Стаття висвітлює результати дослідження об’єктів забудови та планування Свято-Вознесенського жіночого монастиря на острові Дубовець. У ній характеризуються конструктивні особливості відкритих споруд та розглядаються виявлені у них археологічні матеріали. В результаті аналізу розглянутих об’єктів...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Пшеничний, Ю.Л., Бардецький, А.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2021
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Життєвий простір
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187451
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна / Ю.Л. Пшеничний, А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 185-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187451
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1874512022-12-27T01:25:57Z Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна Пшеничний, Ю.Л. Бардецький, А.Б. Життєвий простір Стаття висвітлює результати дослідження об’єктів забудови та планування Свято-Вознесенського жіночого монастиря на острові Дубовець. У ній характеризуються конструктивні особливості відкритих споруд та розглядаються виявлені у них археологічні матеріали. В результаті аналізу розглянутих об’єктів встановлено випадки перепланування, перебудови та ремонтів будівель монастиря, які простежено на конкретних прикладах. Опубліковані матеріали дозволяють відтворити окремі сторінки розвитку архітектурно-планувальної організації комплексу монастиря. On the territory of Pidboreckyi monastery, the complex of unknown buildings opened. They allow reconstructing some parameters of monastery buildings and give possibility to image better the planning situation of the east side of monastery territory during all time of its existing. Information about that how the part of Ostriv Dubovets had been adapted for dwelling, economic and utilized constructions for monastery requires had got. One of the main results is that the build periods, facts of repair and replanning of monastery buildings found out. After 1660s, there were weighty construction and repair works in the monastery. The great garbage (object 2) that started used after 1600 conserved in the middle of XVII c. On this place, the new dwelling building with the large stove was build. It is possible and co-ordinate with archaeological materials that this building could existed until the end of the monastery history. Then the new economic buildings constructed near that one. The new garbage replaced on the east beyond the limits of this new building. On the excavated area 2 no long-lasting dwelling or economic constructions were found. It may means that the monastery yard situated here. Objects 23, 30, 34, and 37 had materials identical to the complex from the garbage (object 2) in excavated area 1. However, they are much smaller, which indicate the necessary in meanwhile garbage pits. Charcoals, everyday tools, dismantled constructions of stoves were dropped here. The forming of these objects caused by repaired works after 1660s. In the second part of XVIII — first part of XIX centuries the territory of cemetery widen on this place. The 55 graves excavated here. The facts of reconstruction and repair of monastery economic buildings showed on the examples of objects 10 and 12. 2021 Article Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна / Ю.Л. Пшеничний, А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 185-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.01.15 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187451 [904.3:726.71](477.81)”654” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Життєвий простір Життєвий простір
spellingShingle	Життєвий простір Життєвий простір Пшеничний, Ю.Л. Бардецький, А.Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна Археологія і давня історія України
description	Стаття висвітлює результати дослідження об’єктів забудови та планування Свято-Вознесенського жіночого монастиря на острові Дубовець. У ній характеризуються конструктивні особливості відкритих споруд та розглядаються виявлені у них археологічні матеріали. В результаті аналізу розглянутих об’єктів встановлено випадки перепланування, перебудови та ремонтів будівель монастиря, які простежено на конкретних прикладах. Опубліковані матеріали дозволяють відтворити окремі сторінки розвитку архітектурно-планувальної організації комплексу монастиря.
format	Article
author	Пшеничний, Ю.Л. Бардецький, А.Б.
author_facet	Пшеничний, Ю.Л. Бардецький, А.Б.
author_sort	Пшеничний, Ю.Л.
title	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна
title_short	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна
title_full	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна
title_fullStr	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна
title_full_unstemmed	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна
title_sort	комплекс споруд ранньомодерного часу підборецького монастиря на острові дубовець в околиці дубна
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Життєвий простір
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187451
citation_txt	Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна / Ю.Л. Пшеничний, А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 185-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT pšeničnijûl komplekssporudrannʹomodernogočasupídborecʹkogomonastirânaostrovídubovecʹvokolicídubna AT bardecʹkijab komplekssporudrannʹomodernogočasupídborecʹkogomonastirânaostrovídubovecʹvokolicídubna
first_indexed	2025-07-16T09:01:12Z
last_indexed	2025-07-16T09:01:12Z
_version_	1837793514090397696
fulltext	185ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) УДК [904.3:726.71](477.81)”654” DOI: 10.37445/adiu.2021.01.15 Ю. Л. Пшеничний, А. Б. Бардецький коМплекс спорУд рАнньоМодерного ЧАсУ підбореЦького МонАстирЯ нА остроВі дУбоВеЦь В околиЦі дУбнА стаття висвітлює результати дослідження об’єктів забудови та планування свято-Возне- сенського жіночого монастиря на острові Дубовець. У ній характеризуються конструктивні особли- вості відкритих споруд та розглядаються вияв- лені у них археологічні матеріали. В результаті аналізу розглянутих об’єктів встановлено випадки перепланування, перебудови та ремонтів будівель монастиря, які простежено на конкретних при- кладах. Опубліковані матеріали дозволяють від- творити окремі сторінки розвитку архітектур- но-планувальної організації комплексу монастиря. ключові слова: монастир, споруда, забудова, об’єкт. Вступ. Дослідження просторово-плану- вальної структури Дубна передбачає вив- чення зв’язку складових частин міста і його околиць з геоморфологічною будовою їхньої території. Найдавніші дубенські монастирі доби князів Острозьких постали на заплав- них островах. Природно-географічним чин- ником, що впливав на це, було розташування міста в середній течії річки Ікви, долина якої тут вирізнялася шириною до 2 км і містила численні острівні останці. Монастирі на них, як в топографічному, так і в соціальному від- ношеннях були значною мірою автономними осередками. відповідно до природних умов середовища та рівня забезпечення, кожен мо- настир сформував особливу архітектурно-пла- нувальну організацію свого комплексу. Однак до нашого часу жоден з них не зберігся в пов- ній мірі або й взагалі зник. Не виключенням є Свято-вознесенський жіночий монастир на острові Дубовець, результатам дослідження забудови і планувальних особливостей яко- го і присвячені ця стаття і її назва. в 1594 р. монастир отримав у володіння від князя ва- силя-Костянтина Острозького село Підборці (Пероговский 1880, с. 1551), внаслідок чого за ним закріпилась ще назва Підборецького. Підборецький монастир є прикладом пам’ятки, яка тривалий час формувала со- ціально-релігійний контекст історії Дубна. Як яскравий прояв культури ранньомодер- ного часу він становить значний інтерес і без археологічного вивчення його решток не- можливо буде сповна простежити автентич- ність міського простору. відтворення конструктивно-планувальних особливостей даної пам’ятки на місцевості є одним із найскладніших завдань. Пов’язано це із відсутністю детальних планів монасти- ря, а ті, що відомі, обмежуються узагальнени- ми позначеннями. Проведені в 2018—2020 рр. археологічні дослідження вперше дають мож- ливість дещо відхилити завісу в цьому питан- ні. виявлені в об’єктах монастиря матеріали дозволяють зробити висновки про час їхнього використання та цільове призначення. Монастир було засновано на необжитому на той час острові і дата його фундації відома з точністю до дня — 8 квітня 1592 р. відомо, що переселення черниць на острів відбулося 1600 р., коли для них уже було збудовано цер- кву і житлові будівлі (Księga…, s. 17). Тому з цього часу можна говорити про повноцінне функціонування осередку. Так само точно ві- дома дата припинення існування тут монас- тиря, яке відбулося 18 листопада 1832 р., коли все його рухоме майно, грошові заощадження і архів були передані Полонському жіночому монастирю (Пероговский 1880, с. 1552). У 1996 р. археологічну пам’ятку Дубно, урочище «червоний Пагорб», виявив в. Ткач, © Ю. Л. ПШЕНИчНИй, А. б. бАРДЕЦЬКИй, 2021 186 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір який і пов’язав її з місцем розташування Підборецького монастиря (Прищепа, Ткач 1998, с. 135; Ткач 2001, с. 235). При цьому він співставив розташування урочища із його поз- наченнями на топографічних картах ХХ ст., на яких воно підписане як острів Дубовець (Ткач 2007, с. 111—112). У 1998 р. тут були проведенні рятівні шурфування під керівниц- твом в. Д. Гупало (Hupało 1998, s. 223—249). в 2001 р. на пам’ятці було зафіксовано руйна- цію несанкціонованими земляними роботами давніх поховань, які належали черницям. На пошкодженій оранкою поверхні регуляр- но проводились збори підйомного матеріа- лу, в ході яких було локалізовано ділянки підвищеної концентрації археологічних ма- теріалів. в. в. Ткач зробив припущення про пов’язаність їх із певними об’єктами монасти- ря (Ткач 2007, с. 110—115). У 2018 р. на ост- рові було організовано археологічні розкопки, які продовжувалися в 2019—2020 рр. Роботи провела Міжрегіональна громадська наукова організація «Дубенський археологічний осе- редок» спільно з Державним історико-куль- турним заповідником м. Дубна за фінансової підтримки Дубенської міської Ради (Пше- ничний, бардецький, бончковський 2020, с. 174—178; Пшеничний, бардецький 2020, с. 248—252). завдяки цим розкопкам вдалося окреслити просторово-планувальну ситуацію, дослідити конструктивні особливості споруд та побут монастиря. Розташований у південній околиці Дубна на Сурмицькому ставі острів був звідусіль оточений водою. На це вказується зокрема у фундаційному листі князя василя Острозь- кого, який надає черницям «на ставі острів весь, названий Дубовець з полем і всім, що має, як його вода кругом обійшла» (Перогов- ский 1880, с. 1537—1554). Площа пам’ятки становить 7,5 га, з якої близько 1 га зруйно- вано кар’єром. значна її територія знищена котлованами для захоронення відходів роз- ташованого поблизу звірогосподарства та шурфами скарбошукачів. загальна площа відкрита у двох розкопах складала 435,5 м2 (рис. 1—3). Стратиграфія в межах розкопів має наступний вигляд: до 0,3 м — орний шар; 0,3—0,8 м — світло-сірий гумусований пісок; нижче 0,8 м — біло-жовтуватий пісок. Матеріали і методи. Об’єкт 1. У розкопі 1 на глибині 0,2 м від денної поверхні відкри- то конструкцію кахельної печі, зафіксовану у вигляді вимощення з цегли, перемазаного глиносумішшю з використанням вапняного розчину. вимощення мало форму близьку до квадрата, розмірами 1,9 × 2,02 м, і було орієн- товане стінками по сторонах світу (рис. 4; 5: рис. 1. Гіпсометрична карта урочища Острів Дубовець: 1 — розкоп 1; 2 — розкоп 2 187ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря 7). Для його спорудження використано випа- лену цеглу «пальчатку», цеглу з гладкою по- верхнею і цеглу-сирець. Розміри цегли «паль- чатки» становили 20 × 12,5—13 × 6,5—8,5 см, цегли з гладкою поверхнею — 28—28,5 × 14 × 5,2—6,5 см, цегли-сирцю — 20 × 14—15 × 6—8 см. У середній частині вимощення це- глу було укладено в два яруси, очевидно, з метою компенсувати западину над давнішим об’єктом. У вимощенні виявлено фрагмент плінтусової кахлі з червоним кольором кера- міки, покритої поливою блідо-зеленого коль- ору (рис. 6: 1), яка входила в конструкцію са- мої печі. У ньому знайдено також литовський шеляг короля Яна Казимира 1660-х рр. кар- бування, який є terminus post quem для часу спорудження печі, а ймовірно і самої будівлі, яку вона опалювала. На північ і схід від ви- рис. 2. загальний план розкопу 1 188 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір мощення суцільною площею залягав нерегу- лярний за формою шар потужністю до 0,1 м, який складався з перепаленої глини, суглин- ку, фрагментів цегли (рис. 4). він утворився внаслідок демонтажу печі. Матеріали, зібрані у глиносуміші вимо- щення печі та у шарі демонтажної глини, представлені уламками посуду і кахель, скла, залізних виробів. Горщики здебільшо- го виготовлені із світлої глини, мають вінця і плічки, оздоблені різно- манітними комбінаціями описки. Покриття поливою присутнє зрідка лише по внутрішній стороні вінця. Профілі вінець горщиків різняться між собою. Серед них наявний тип, що має валикоподібне потовщен- ня нижче середини висоти вінця (рис. 6: 6). Інший тип представлений прямими вінцями, що профільовані під верхнім краєм канав- кою або без неї (рис. 6: 2, 3). з внутрішнього боку пе- рехід до плічок у них буває потовщений. Тарілки пред- ставлені формами, у яких рівний неорнаментований берег закінчується потов- щеним опущеним донизу валикоподібним чи ман- жетоподібним краєм. вони виготовлені з кераміки чер- воного кольору, одна пок- рита білим ангобом (рис. 6: 10), друга зеленою поливою (рис. 6: 12). Дві тарілки ма- ють береги покриті поливою зеленого і жовто-зеленого кольору і прикрашені ряда- ми коліщаткового ламаного штампу та хвилястим розчо- сом. Трапились уламки тарі- лок, що мають прикрашені опискою береги, які лише крайковані поливою (рис. 6: 7). Добірка кахель представ- лена уламками коробчастих кахель, які покриті зеленою поливою та орнаментовані рослинними елементами, зображеннями єдинорогів (рис. 6: 14, 15). Один фраг- мент неполив’яної кахлі містить зображення оленя (рис. 6: 13). Об’єкт 2. На глибині 0,2—0,25 м від денної по- верхні та під вимощенням об’єкта 1 було виявлено заповнення, сформоване ґрунтом сірого кольору, на- сичене дрібним суглинком, що містив значні включен- ня фрагментів кераміки. Як рис. 3. загальний план розкопу 2 189ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря р ис . 4 . О б’є кт и 1 і 2 , п ла н і с тр ат иг ра ф іч ні п ер ер із и. У мо вн і п оз на че нн я: а — о рн ий ш ар ; б — с ві тл о- сі ри й гу му со ва ни й пі со к; в — б іл о- ж ов ту ва ти й пі со к (м ат ер ик ); г — т ем но -с ір ий г ум ус ов ан ий п іс ок ; д — сі ри й ґр ун т з до мі ш ка ми су гл ин ку ; е — т ем но -с ір ий ґр ун т на си че ни й ву гл ик ам и; є — д ем он та ж ни й ш ар гл ин и бі ля о б’є кт а 1; ж — л ес оп од іб ни й су гл ин ок ; з — д іл ян ки , з ру йн ов ан і с мі тт єв им и ко тл ов ан ам и у кі нц і Х Х— ХХ І с т. ; и — ц ег ла -с ир ец ь; і — в ип ал ен а це гл а; ї — г ли но су мі ш ; й — в ап ня ко ви й ро зч ин ; к — ф ра гм ен ти к ер ам ік и; л — ф ра гм ен т де ре в’ ян ої к ол од и 190 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір рис. 5. Об’єкт 2, фото фіксації в ході дослідження: 1 — стратиграфія бровки в секторі 1 (римськими циф- рами позначено шари); 2 — сектор 2, зачистка на глибині 0,4 м; 3 — сектор 2, зачистка на глибині 0,3 м; 4, 5 — сектор 1, характер заповнення на глибині 0,4 м; 6 — західний профіль; 7 — об’єкт 1 (вимощення печі) і заповнення об’єкта 2 нижче 191ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря вдалося уточнити в ході робіт 2020 р., відкри- та площа об’єкта перевищувала 40 м2. він складався із заглиблень до 0,6 м та рову гли- биною 0,9 м, який виходив за межі західної стінки розкопу 1 (рис. 5: 6). в західній час- тині об’єкта 2 (сектор 4) зафіксовано 6 стов- пових ям та пару видовжених прямокутних заглиблень, що є залишками наземної госпо- дарської споруди з каркасно-стовповою конс- трукцією. Східна частина об’єкта значною мірою знищена котлованом для захоронення відходів початку ХХІ ст. У стратиграфічному розрізі об’єкта виділено IV шари, з яких шар I має значні включення суглинку, шари II і IV — це піщаний ґрунт насичений вугіллям і попелом, а шар ІІІ — темно-сірий гумусова- ний пісок (рис. 4; 5: 1). Основна маса суглинку, що сконцентрована у верхній частині рову (рис. 5: 2, 3) попередньо визначена як рештки демонтованої конструк- ції печі чи будівлі, що була розташована за- хідніше від розкопу. Це підтверджують також виявленні у зв’язку із суглинком на глибині 0,3 м фрагменти цегли «пальчатки», товщи- ною 7,5 і 8 см з рештками вапнякового розчи- ну. всього в об’єкті 2 виявлено 72 тис. 782 ру- хомі знахідки, більшість з яких це фрагменти посуду, в тому числі розвали кухонних і сто- лових посудин (рис. 7; 8), а також металеві деталі будівельних конструкцій, кухонні при- лади — ножі (рис. 9: 1, 2), деталі одягу (рис. 9: 7—12; ), прикраси — кістяні і скляні намис- тини (рис. 9: 21—28), особисті речі — кістяний гребінець (рис. 9: 19) та велика кількість ку- хонних відходів (кістки птахів, риб, ссавців). з датуючих знахідок в об’єкті виявлено 4 мо- нети. Це угорський денар короля Фердинан- да І Габсбурга 1543 р., литовський дводенарій Сигізмунда Августа 1570 р., коронний шеляг Сигізмунда ІІІ 1612 р. та шеляг цього ж коро- ля 1626 р. карбування. У розкопі 1 відкрито ряд неглибоких ям з яких дві мали видовжену прямокутну форму з округлими кутами (об’єкти 5, 15, 19; рис. 16: 8, 10, 11), одна — Г-подібну форму з округ- лими кутами (об’єкт 4; рис. 16: 1). Об’єкт 3 складався з двох ям зі звуженим лінзоподіб- ним дном глибиною 0,75 і 0,5 м, з’єднаних рівцем глибиною 0,3 м (рис. 17: 1). У ньому знайдено дві цеглини з пласкою поверхнею, фрагменти керамічного посуду XVIII — по- чатку XIX ст. (рис. 17: 7), велику кількість фрагментів скляного посуду (рис. 17: 2, 3, 5, 6, 8, 9) і віконних шибок, цвяхи, кістки тва- рин. Поруч з об’єктами 3 і 4 зафіксовано не- глибоку ямку (об’єкт 16). рис. 6. Об’єкт 1, вибірка знахідок, кераміка 192 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір рис. 7. Об’єкт 2, вибірка тарілок і мисок 193ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря рис. 8. Об’єкт 2, вибірка знахідок: 1—9, 11—14 — кераміка; 10 — скло 194 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір рис. 9. Об’єкт 2, вибірка знахідок: 1, 2, 4, 13—16 — залізо, мідновмісний сплав, дерево; 3, 5, 6, 7—12, 20, 29 — мідновмісний сплав; 17 — кераміка; 18, 19, 21—23 — кістка; 24—28 — скло 195ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря рис. 10. Об’єкт 10: 1 — план; 2 — перерізи стовпових ям; 3—24 — вибірка знахідок: 3, 8, 9, 21, 22, 23, 24 — кераміка; 4, 5, 10—14, 16, 20 — скло; 6, 7 — фаянс; 15 — бурштин; 17—19 — мідновмісний сплав 196 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір Об’єкт 9 є ямою округлої форми, яка на рівні виявлення мала розміри 0,7 × 0,8 м і приблизно зберігала їх до глибини 0,7 м. На останній було простежено контури велико- го стовпа з ограненими сторонами, розміра- ми 0,3 × 0,35 м, до якого прилягав менший стовп, розмірами 0,15 × 0,13 м. Слід від вели- кого стовпа нижче ставав загостреним і опу- щений ще на 0,2 м глибше, слід від меншого стовпа зникав (рис. 13: 1). Об’єкт 9 перерізав раніше викопану тут близьку за розміром, але чотирикутної форми, яму (об’єкт 13). Об’єкт 14 частково простежений на гли- бині 0,3 м від денної поверхні на тлі за- чистки демонтажного шару глини навколо об’єкта 1. за межами глини не простежував- ся. Повністю верхній контур зафіксовано на глибині 0,7 м від денної поверхні. На цьому рівні об’єкт мав розміри 0,75 × 0,8 м та округ- лі стінки, які поступово звужувались. Об’єкт був заглиблений на 1,1 м від рівня виявлен- ня. Посередині в ньому простежено темну чотирикутну пляму від дерев’яного стовпа заповнену вугликами і часточками дереви- рис. 11. Об’єкт 12: 1 — стратиграфія залягання об’єктів 10 і 12; 2, 3 — план і переріз; 4—10 — вибірка знахідок: 4—7, 9 — кераміка; 8 — фаянс; 10 — залізо 197ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря ни, розмірами 0,3 × 0,3 м, що пірамідально звужувалась донизу (рис. 14: 1). Подібно до ситуації в об’єкті 9, біля дна читався слід від додаткового меншого стовпа. Об’єкт 10 виявлений на глибині 0,3 м від денної поверхні. Це погріб, який мав набли- жену до прямокутної форму, довжиною 2,6 м, із зафіксованою шириною понад 2 м і глиби- ною від рівня виявлення 0,6 м (рис. 10: 1; 11: 1). На дні об’єкта зафіксовано 6 пристінних стовпових ям, з яких 4 кутові були парними і включали глибокі ями — від 0,27 до 0,47 м та мілкі — від 0,14 до 0,18 м і мали стратигра- фічну послідовність (рис. 10: 2). Простежено, що давніші стовпи були опущені в прокопані під них ями, але не вбиті глибше в пісок. Тоді як в ході заміни старих кутових стовпів на нові їх опустили у викопаний котлован, а потім вбили глибше у пісок, при цьому не заточуючи. Стовпи у ямах 3 і 5 були постав- лені під час цього ремонту вперше. Ще дві невеликі ямки, менше 0,1 м завглибшки, в центральній частині об’єкта можливо є за- лишками від опорних стовпів допоміжного призначення. На основі морфологічних і стилістичних характеристик кераміки об’єкт 10 датовано XVIII — початком ХІХ ст. У заповненні знайде- рис. 12. Матеріали досліджень: 1 — план об’єкта 8; 2, 3 — вибірка знахідок з об’єкта 8; 4 — план об’єкта 16; 5 — план об’єкта 17; 6 — план об’єкта 6; 7—10 — вибірка знахідок з об’єкта 18 (2, 7—10 — кераміка; 3 — фаянс) рис. 13. Об’єкти 9 і 13: 1 — план і перерізи; 2—6 — кераміка з об’єкта 9 198 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір но також рештки деревини і вуглинки. з індиві- дуальних предметів знайдено бронзові та заліз- ні шпильки (рис. 10: 17—19), скляні намистини (рис. 10: 10—15), понад сотню кованих залізних цвяхів, довжиною 3—5 см. Два залізні цвяшки мали покриття мідновмісним сплавом. рис. 14. Об’єкт 14: 1 — план і переріз; 2—8 — кераміка рис. 15. Об’єкт 7: 1 — план і переріз; 2—11 — вибірка знахідок (2, 4—11 — кераміка; 3 — мідновміс- ний сплав) 199ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря Об’єкт 12 виявлений на глибині 0,55 м від денної поверхні. був перерізаний в більшій частині об’єктом 10 (рис. 11: 1). Являв собою котлован споруди чотирикутної форми, за- глибленої у пісок на 0,6 м від рівня виявлен- ня, довжиною 2,6 м, із шириною дослідженої частини понад 1,15 м (рис. 11: 2, 3). На дні об’єкта знайдено навісний замок трикутної форми (рис. 11: 10) і фрагмент горщика (з повним профілем) із органічною субстан- цією всередині (рис. 11: 4). за керамічним матеріалом (рис. 11: 5—8) датується другою половиною XVII — початком XVIII ст. Об’єкти 7, 8, 17, 18 — округлі ямки, діамет- ром 0,25—0,7 м, заглиблені на 0,12—0,45 м від рівня виявлення (рис. 12: 1, 5, 6; 15: 1). частина з них була викопана, мабуть, для опорних елементів наземних будівель. част- ково було досліджено об’єкт 11, який відкри- то у вигляді кутової частини споруди, заглиб- леної на 0,2 м від рівня виявлення (рис. 16: 5). Похідні з нього фрагменти вінець посуду дозволяють датувати його XVII—XVIII ст. (рис. 16: 6, 7). У розкопі 2 відкрито групу об’єктів, подіб- них за формою і характером заповнення. Це об’єкти 23, 30, 34, 37, 43. вони представ- лені ямами зі звуженими до дна нерівни- ми стінками або ж півсферичним профілем (об’єкт 23) (рис. 18: 1; 20: 1; 22: 1; 24: 1). Роз- міри ям коливалися від 1,25 × 1,25 до 2,25 × 2,5 м. Глибина від 0,4 до 1,1 м. Об’єкт 34 був рис. 16. Матеріали досліджень: 1 — план об’єкта 4; 2—4 — кераміка з об’єкта 4; 5 — план об’єкта 11; 6, 7 — кераміка з об’єкта 11; 8 — план об’єкта 5; 9 — кераміка з об’єкта 5; 10 — план об’єкта 15; 11 — план об’єкта 19; 12—15 — кераміка з об’єкта 19 200 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір заповнений значною кількістю фрагментів цегли «пальчатки» та цегли-сирцю. Поміж їхніми скупченнями знайдено уламки короб- частих кахель (рис. 20: 1). Об’єкт 23 містив заповнення з ґрунту темно-сірого кольору із значним включенням вуглинок, перепале- ної глини, а також фрагментів посуду і ка- хель. заповнення об’єкта 37 також включало значною мірою вугілля. Матеріали представ- лені уламками коробчастих кахель та посуду (рис. 22: 2—6). значний шар сірого ґрунту, насиченого вугіллям, містив також об’єкт 30. Однак на відміну від попередніх об’єктів, верхній його рівень становив однорідний шар чистого суглинку, товщиною місцями до 0,2 м. Матеріали із непорушеного пізнішими похованнями заповнення представлені пе- реважно посудом та кахлями (рис. 18: 2—14). з нього походить також руків’я ножа, при- крашене фігурними накладками (рис. 19: 1) і аналогічне до ножів, виявлених у роз- копі 1 в об’єкті 2, а також коронний шеляг Яна Казимира. Остання знахідка вказує на те, що об’єкт було засипано не раніше 1660-х рр. Ряд об’єктів, таких, як 44, 54, 58, представ- лені невеликими ямами, розмірами 0,5— 0,55 × 0,65 м і глибиною від 0,2 до 0,5 м. вони мали округлий в плані контур (рис. 23: 1; 26: 1; 27: 1). Об’єкти 66 та 72 мали розміри 0,85 × 0,7 та 0,7 × 0,65 м, глибину 0,37 та 0,45 м, у плані були близькими до прямокутника (рис. 21: 3; 26: 3). відрізнявся від попередніх об’єкт 65, який також мав прямокутну фор- му, але виділявся за розмірами, які стано- вили 1,25 × 1,75 м (рис. 21: 1). частина його заходила у східну стінку розкопу і не була досліджена. Об’єкт 70 проявився у вигляді скупчення матеріалів під орним шаром. вловимі кон- тури заглиблення було зафіксовано нижче. більша частина об’єкта виходила за межі північної стінки розкопу, а досліджена мала довжину понад 3 м і глибину 0,8 м (рис. 25: 1). в заповненні виявлено велику кількість фрагментів керамічних та скляних виробів (рис. 25: 2—10). Металеві вироби представ- лені уламком вушка ножиць (рис. 25: 12), виготовлених з мідновмісного сплаву і при- крашених квітковими штампами, уламком рис. 17. Об’єкт 3: 1 — план і перерізи; 2—9 — вибірка знахідок (2, 3, 5, 6, 8, 9 — скло; 4 — кістка; 7 — кераміка) 201ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря рис. 18. Об’єкт 30: 1 — план і переріз; 2—4 — кераміка 202 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір руків’я столового або ритуального приладу з декорованим кінцем (рис. 25: 11). знайдено також три шеляги короля Яна Казимира. Об’єкти 78—80 відкриті в розкопі 2. з них об’єкт 80 на рівні виявлення мав вигляд ок- руглої витягнутої плями, східний край якої потоншувався, розмірами 0,68 × 0,95 м. У вертикальному перерізі об’єкт являв собою яму з нерівними сторонами і округлим дном, завглибшки 0,8 м (рис. 26: 5). в заповненні виявлено фрагменти кераміки періоду існу- вання монастиря. Об’єкти 78 і 79 мали близьку до прямокут- ника форму з округлими кутами. Розміри на рівні виявлення складали: об’єкт 78 — 0,4 × 0,4 м; № 79 — 0,45 × 0,45 м. Їхня збережена глибина становила відповідно 0,12 та 0,16 м (рис. 26: 5). в заповненні обох об’єктів вияв- лено фрагменти посуду, які характерні для першої половини XVII ст. обговорення та інтерпретація. Об’єкти, які відносяться до часу існування монастиря, на основі датування матеріальних комплек- сів розподілено на декілька хронологічних груп. Група І — об’єкти кінця XVI — сере- дини XVII ст.; група ІІ — друга половина XVII — початок ХІХ ст.; група ІІІ — друга половина XVII — початок XVIII ст. Окремі об’єкти зараховано до спільних груп І і ІІ. відкритий у розкопі 1 комплекс об’єктів дає можливість реконструювати зміни, що відбулися на цій частині території монасти- ря. Невдовзі після заснування монастиря тут було влаштовано смітник (об’єкт 2). зафіксо- вана в секторі 4 група стовпових ям свідчить рис. 19. Об’єкт 30, вибірка знахідок: 1 — залізо, дерево, мідновмісний сплав; 2—7 — мідновмісний сплав; 8—11 — кістка рис. 20. Об’єкти 34 і 34а: 1 — план, із похованнями 6, 7, переріз об’єкта 34; 2—6 — вибірка знахідок з об’єкта 34 (2—5 — кераміка; 6 — скло) 203ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря про розташування тут господарської будівлі легкого типу, яка після того як стала непри- датною, також почала закидатися відходами. вона розташовувалась у цьому місці до утво- рення об’єкта 2 або ж до етапу його розши- рення у західному напрямку, що більш віро- гідніше. Те, що споруда прийшла в занепад, свідчать значні кути нахилу стовпів у ямах, а також перекриття їхніх контурів шаром І зі значною домішкою суглинку. На смітник потрапляли найрізноманітніші відходи: ре- рис. 21. Матеріали досліджень: 1 — план і переріз об’єкта 65; 2 — кераміка з об’єкта 65; 3 — план і переріз об’єкта 66; 4 — кераміка з об’єкта 66 рис. 22. Об’єкт 37: 1 — план і переріз; 2—6 — кераміка рис. 23. Об’єкт 44: 1 — план і переріз; 2, 3 — кераміка 204 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір рис. 24. Об’єкт 23: 1 — план і переріз; 2—6 — вибірка знахідок (2 — мідновмістний сплав; 3 — скло; 4—6 — кераміка) рис. 25. Об’єкт 70: 1 — план і переріз; 2—13 — вибірка знахідок (2—4 — скло; 5—10 — скло; 11—13 — мідновмісний сплав) 205ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря штки від обробки і споживання харчів, вугіл- ля і зола з печей, побутові знаряддя праці, посуд, елементи будівельних конструкцій, що втратили придатність, деталі одягу. На завершальному етапі у смітник було скинуто значний обсяг суглинку з фрагментами цег- ли «пальчатки», що зокрема містили вапня- ний розчин. Ці залишки відходів, пов’язаних, очевидно, з будівельними чи ремонтними ро- ботами в монастирі законсервували частину смітника, який після цього перестав нагро- маджуватись. Після завершення цих робіт смітник перестали використовувати. Для визначення часу існування об’єкта 2 проаналізовано морфологічно-декоративні риси керамічного комплексу і нумізматичні знахідки. в заповненні виявлено велику ко- лекцію столового посуду. Тарілки представ- лені виробами з світлим черепком, покриті всередині поливою. По берегах вони прикра- шені: з допомогою гребінцевої техніки багато- рядною хвилькою, гірляндами; ритованими прямими і хвилястими лініями; зигзаговим коліщатковим штампом (рис. 7). Горщики мають витягнуті потоншені, прямі або дещо випуклі назовні вінця з потовщеним верхнім краєм, у яких посередині висоти чи внизу присутній валикоподібний або дзьобоподіб- ний комірець (рис. 8: 4, 12). У ряді випадків такі вінця мають по краю пластичний декор. значно рідше, ніж вищеописані, трапляють- ся присадкуваті прямі розхилені вінця гор- щиків, верхній край яких часом пригране- ний чи означений борозенкою, або ж вінця з профілем у формі валика (рис. 8: 5) чи близь- ким до трикутника. Столові горщики прак- тично без винятку мають покриття поливою по внутрішній поверхні або крайковані нею вінця. Кухонні екземпляри — морені. Глеки покриті поливою по внутрішній і зовнішній поверхні, оздоблені карбованим штампом у вигляді ламаних і прямих ліній (рис. 8: 1—3). виявлено індивідуально сформовані та прикрашені екземпляри посуду, такі як білоглиняна макітра, вінце якої карбоване багаторядним ламаним штампом і покрите поливою оранжевого кольору. По верхній час- тині тулуба макітра прикрашена візерунком описки (рис. 8: 7). Це також невисока столова посудина, циліндричної форми, оздоблена наліпними «малинками», що з’єднані парни- ми ритованими лініями (рис. 8: 9). Цікавим є невеличкий кухоль, покритий з обох сторін світло-зеленою поливою (рис. 8: 6). ймовірно, з імпортним походженням пов’язується ма- ленька тарілочка, розписана глухими ема- лями бірюзового, жовтого і коричневого ко- льорів (рис. 8: 13). знайдено також полив’яні сковорідки (рис. 8: 15), фрагмент підсвічника (рис. 8: 14), оригінальні екземпляри завер- шальних кахель (рис. 8: 11), скляні посудини (рис. 8: 10). в цілому матеріальний комплекс рис. 27. Об’єкт 54: 1 — план і переріз; 2—5 — кера- міка рис. 26. Матеріали досліджень: 1 — план і переріз об’єкта 58; 2 — кераміка з об’єкта 58; 3 — кераміка з об’єкта 72; 4 — план і переріз об’єкта 72; 5 — плани і перерізи об’єктів 78—80 206 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір об’єкта 2 настільки чисельний і розмаїтий, що потребує окремої публікації. Як найчисельніші та внутрішньо строкаті категорії посуду, тарілки і горщики з об’єкта 2 мають аналогії серед комплексів першої по- ловини XVII ст., досліджені, зокрема, на ді- лянках м. Дубна (Прищепа, Ткач, чекурков 2007, c. 14—18; 2009, с. 14—18). Найпізніша монета знайдена у заповненні об’єкта 2 — це шеляг Сигізмунда ІІІ 1626 року карбування. Показово, що у ньому не знайдено жодного шеляга короля Яна Казимира 1660-х років — таких частих знахідок в культурному шарі та пізніших об’єктах монастиря. Це дає підста- ви висловитись за припинення використан- ня смітника до початку карбування чи пот- рапляння у масовий ужиток цієї монети. Факт перекриття об’єкта 2 фундаментом печі вказує на розташування пізніше на міс- ці смітника житлової будівлі, у якій дана піч займала, ймовірно, кутову частину окремої досить великої кімнати, можливо трапезної. У вимощенні печі знайдено шеляг Яна Ка- зимира 1660-х років карбування. Ця монета дає нижню хронологічну межу для встанов- лення часу будівництва печі. будівництво на місці смітника кахельної печі (об’єкт 1), яка входила до складу жит- лової споруди, вірогідно, великих розмірів свідчить про перепланування території мо- настиря. Новий смітник було влаштовано після цього східніше. його заповнення було досліджено шурфуваннями в. Д. Гупало і в. в. Ткача в стінках кар’єру (Hupało 1998, s. 223—249; Ткач 2007, с. 113). Матеріаль- ний комплекс з нього суттєво відрізнявся від дослідженого нами об’єкта 2. Крім того сміт- ник тут містив монети польських королів Яна Казимира та Станіслава Августа, що в цілому дозволило датувати його другою по- ловиною XVII — першою половиною ХІХ ст. (Ткач 2007, с. 113). Об’єкт 1, представлений вимощенням кахельної печі, міг проіснувати до скасування монастиря. Матеріали з його демонтажного шару датуються другою по- ловиною XVII — початком ХІХ ст. Об’єкти 9 і 14 були представлені ямами, в які раніше поміщалися масивні стовпи, пірамідаль- но звужені донизу. вони входили в систему конструкції великої наземної будівлі, вико- нуючи, очевидно, призначення стінних опор. заповнення цих ям містило матеріали другої половини XVII — початку ХІХ ст. Не виклю- чено, що вони становили частину будівлі, якій належала і кахельна піч, хоча повністю її планувальна структура залишилася нев- становленою. На північ від будівлі, в якій розташовува- лась кахельна піч протягом другої половини XVII — першої половини XVIII ст. почергово змінили один одного об’єкт 12 та об’єкт 10. Ці два об’єкти є прикладом реконструкції господарської споруди (погребу) монастиря при збереженні її місця розташування і роз- мірів. Це свідчить про те, що призначення споруди після цього не змінилося. Котлован об’єкта 12, що не мав слідів ям від опорних стовпів для підтримки стін і накриття, заси- пали. Поруч викопали котлован нової спору- ди, частково охопивши засипаний котлован об’єкта 12. Постала внаслідок цього спору- да мала надійнішу стовпову конструкцію. Простежено сліди заміни кутових стовпів, ймовірно, в ході ремонту погребу та встанов- лення додаткових стовпів посередині стін. Як наслідок, споруда, залишками якої є об’єкт 10, експлуатувалась набагато тривалі- ший час, про що свідчить зокрема характер її заповнення. Матеріали вказують, що її вико- ристання продовжувалось до початку ХІХ ст. і можливо сягнуло скасування монастиря. Тоді як ненадійність конструкції об’єкта 12, вірогідно, дала про себе знати невдовзі після спорудження, і його було відносно швидко засипано. На південь від будівлі з кахельною піччю було влаштовано декілька господарських споруд (об’єкти 3—5), що служили короткий проміжок часу (наприклад, сезон чи декіль- ка сезонів). зокрема такі заглиблені споруди могли бути зручними для зберігання харчо- вих запасів на зиму. Слід відмітити взаємо- розташування об’єктів 3 і 4, при викопуванні яких, ймовірно, зауважувалася форма та по- ложення попереднього. У відкритих в розкопі 2 об’єктах 23, 30, 34, 37 виявлено керамічні комплекси, аналогіч- ні заповненню об’єкта 2, проте вони значно менших розмірів, що, можливо, вказує на потребу у тимчасових сміттєвих ямах. Сюди потрапляло вугілля, побутові предмети, де- монтовані конструкції кахельних печей. Припинення використання цих об’єктів при- падає на час не раніше 1660-х років, про що свідчать знахідки шелягів короля Яна Кази- мира в об’єктів 30 та у продовжені об’єкта 34 (об’єкт 34а). Прошарок суглинку, який утво- рював верхній рівень об’єкта 30, не містить перепаленої глини і загалом чистий, тому можливо є залишками не використаного буді- вельного матеріалу. Утворення цих об’єктів потрібно пов’язувати із значними ремонтни- ми роботами. Об’єкти 78—80, очевидно, входили в єди- ну конструкцію споруди, яку швидше за все, слід розглядати як господарську яму, обла- штовану для тривалого використання. Про це свідчить наявність поруч стовпових ям, які підтримували над нею накриття. Глиби- на і розміри стовпових ям можливо вказують на існування над цією ямою невеликої на- земної споруди. Ряд об’єктів складно ширше інтерпретува- ти. Об’єкти 44, 54, 58 — це стовпові ями, що 207ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Пшеничний, Ю. Л., Бардецький А. Б. Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря можливо входили до конструкції наземної будівлі, решта елементів якої не археологі- зувалися. Найпізніші матеріали з них дату- ються XVIII — початком ХІХ ст. Об’єкти 65 та 66 містили нечисленні керамічні матеріали, що можуть бути віднесені до першої полови- ни XVII ст. Ще один об’єкт 70 містив велику кількість матеріалів, які датуються другою половиною XVII—XVIII ст. він становив со- бою залишки підвалу, над яким вірогідно знаходилась наземна споруда. Дослідити вдалося лише незначну його частину. Висновки. відкриті археологічними роз- копками споруди Підборецького монасти- ря дають можливість скласти уявлення про призначення та розвиток окремих елементів забудови протягом всього часу його існуван- ня. Конструктивні та планувальні особли- вості споруд монастиря вперше показані на прикладі досліджених об’єктів. Одержано відомості, які дозволяють відтворити при- стосування поверхні острова Дубовець під житлові, господарські, утилізаційні спору- ди, яких потребували мешканки монастиря. Одним з головних результатів може вважа- тися встановлення етапів перепланування і перебудови, які суттєво позначилися як на окремих елементах забудови, так і на роз- витку всього комплексу. Після 1660-х років в монастирі відбулися ґрунтовні будівельні та ремонтні роботи. Про них свідчать об’єкти із демонтажним заповненням, виявлені в роз- копі 2, наявність великої кількості суглин- ку з будівельним матеріалом у рові старого смітника та припинення його використання. Натомість на місці утрамбованої поверхні смітника будується нова житлова будівля з кахельною піччю всередині. Ця споруда, зважаючи на розміри печі, могла слугувати новою трапезною монастиря. Поблизу неї бу- дуються додаткові господарські споруди. Но- вий смітник переноситься східніше за межі цієї будівлі. На ділянці розкопу 2, за винятком невели- кої споруди, представленої об’єктами 78— 80, не виявлено залишків довгострокових житло- вих чи господарських будівель. Це може свід- чити про те, що переважну його площу зай- мало монастирське подвір’я, на яке у другій половині XVIII — першій половині ХІХ ст. поширилася територія світського кладови- ща. всього на ньому було досліджено 55 по- ховань (рис. 3). Той факт, що поховань не ви- явлено в межах розкопу 1, вказує на те, що у цей час тут вірогідно стояла житлова будівля із кахельною піччю (об’єкт 1), яка могла іс- нувати до скасування монастиря. Факт пере- будови окремих монастирських споруд з пе- реходом при цьому до більш надійніших та довговічних конструкцій засвідчено на при- кладі господарської споруди представленої об’єктами 10 та 12. в цілому, проведені на острові Дубовець роботи дозволили відкрити об’єкти забудо- ви та з’ясувати призначення ділянок східної частини території монастиря. встановлення повнішої картини просторово-планувальної структури монастиря — завдання для май- бутніх досліджень. літерАтУрА Пероговский, в. 1880. бывшие православные мо- настыри в г. Дубне волынской губернии, основан- ные князьями Острожскими (окончание). Волынс- кие епархиальные ведомости. Часть неофиц., 34, с. 1537-1554. Прищепа, б. А., Ткач, в. в. 1998. Археологічне об- стеження околиць Дубна. Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр., с. 134-135. Прищепа, б. А., Ткач, в. в., чекурков, в. С. 2007. Звіт про археологічні розкопки у м. Дубно на Май- дані Незалежності у 2005—2006 роках. НА ІА НАН України, ф. 64, 2005—2006/104. Прищепа, б. А., Ткач, в. в., чекурков, в. С. 2009. Звіт про археологічні розкопки та розвідки в місті Дубно та його окрузі в 2007 році. Фонди Державно- го історико-культурного заповідника м. Дубно, нд- 4863. Пшеничний, Ю., бардецький, А., бончковський, О. 2020. Роботи на багатошаровому поселенні Дуб- но — острів Дубовець. Археологічні дослідження в Україні в 2018 р., с. 174-178. Пшеничний, Ю., бардецький, А. 2020. Розкопки в Дубні на багатошаровій пам’ятці Острів Дубовець. Археологічні дослідження в Україні в 2019 р., с. 248- 252. Ткач, в. в. 2001. Археологічні дані про місто Дуб- но та його околиці в XIV—XVII ст. Острогіана в Ук- раїні і Європі, с. 233-237. Ткач, в. 2007. Острів Дубовець та Підборецький монастир у картографічних джерелах і за даними археологічних досліджень. Наукові записки Рів- ненського обласного краєзнавчого музею, V, с. 110- 115. Ткач, в. 2014. Археологічні знахідки з Підборець- кого монастиря. Наукові записки Рівненського об- ласного краєзнавчого музею, ХІІ, 2, с. 123-127. Hupało, W. 1998. Wstępne badania w obrebie klasztoru Podboreckiego na Wolyniu. Materiały i sprawozdania Rzeszówskiego ośródka archeologicznego, XIX, s. 233-249. Księga… Księga klasztoru dubieńsko-dubowieckiego W[ielebnych] Panien Bazylianek ZŚBW, praw ich funduszowych i różnych innych z różnych stron czerpanych wiadomości za przełożeństwa J. Panny Ludwiki Abramowiczowej, sporządzona roku 1810 przeż Onufrego Leśniewskiego, burgrabiego grodzkiego sieradzkiego, Bogu na chwałę. In folio stron, 169. Archiwum Narodowe w Krakowie. Archiwum Sanguszków, rkps. 1090. RefeRenCes Perogovskii, V. 1880. Byvshie pravoslavnye monastyri v g. Dubne Volynskoi gubernii, osnovannye kniaziami Ostrozh- skimi (okonchanie). Volynskie eparkhialnye vedomosti. Chast neofitc., 34, s. 1537-1554. Pryshchepa, B. A., Tkach, V. V. 1998. Arkheolohichne obstezhennia okolyts Dubna. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1997—1998 rr., s. 134-135. 208 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Життєвий простір Pryshchepa, B. A., Tkach, V. V., chekurkov, V. S. 2007. Zvit pro arkheolohichni rozkopky u m. Dubno na Maidani Ne- zalezhnosti u 2005—2006 rokakh. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 2005—2006/104. Pryshchepa, B. A., Tkach, V. V., chekurkov, V. S. 2009. Zvit pro arkheolohichni rozkopky ta rozvidky v misti Dubno ta yoho okruzi v 2007 rotsi. Fondy Derzhavnoho istoryko-kul- turnoho zapovidnyka m. Dubno, nd-4863. Pshenychnyi, Yu., Bardetskyi, A., Bonchkovskyi, O. 2020. Roboty na bahatosharovomu poselenni Dubno — ostriv Dubovets. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini v 2018 r., s. 174-178. Pshenychnyi, Yu., Bardetskyi, A. 2020. Rozkopky v Dubni na bahatosharovii pam’iattsi Ostriv Dubovets. Arkheolohich- ni doslidzhennia v Ukraini v 2019 r., s. 248-252. Tkach, V. V. 2001. Arkheolohichni dani pro misto Dubno ta yoho okolytsi v XIV—XVII st. Ostrohiana v Ukraini i Yevropi, s. 233-237. Tkach, V. 2007. Ostriv Dubovets ta Pidboretskyi monastyr u kartohrafichnykh dzherelakh i za danymy arkheolohich- nykh doslidzhen. Naukovi zapysky Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu, V, s. 110-115. Tkach, V. 2014. Arkheolohichni znakhidky z Pidboret- skoho monastyria. Naukovi zapysky Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu, XII, 2, s. 123-127. Hupało, W. 1998. Wstępne badania w obrebie klasz- toru Podboreckiego na Wolyniu. Materiały i sprawozdania Rzeszówskiego ośródka archeologicznego, XIX, s. 233-249. Księga… Księga klasztoru dubieńsko-dubowieckiego W[ielebnych] Panien Bazylianek ZŚBW, praw ich fun- duszowych i różnych innych z różnych stron czerpanych wiadomości za przełożeństwa J. Panny Ludwiki Abramowic- zowej, sporządzona roku 1810 przeż Onufrego Leśniewskiego, burgrabiego grodzkiego sieradzkiego, Bogu na chwałę. In folio stron, 169. Archiwum Narodowe w Krakowie. Archiwum San- guszków, rkps. 1090. Y. P. Pshenychnyi, A. B. Bardeckyi The compleX of buildingS from early modern period of pidborecKyi monaSTery on The oSTriV duboVeTS near dubno On the territory of Pidboreckyi monastery, the com- plex of unknown buildings opened. They allow recon- structing some parameters of monastery buildings and give possibility to image better the planning situation of the east side of monastery territory during all time of its existing. Information about that how the part of Os- triv Dubovets had been adapted for dwelling, economic and utilized constructions for monastery requires had got. One of the main results is that the build periods, facts of repair and replanning of monastery buildings found out. After 1660s, there were weighty construc- tion and repair works in the monastery. The great gar- bage (object 2) that started used after 1600 conserved in the middle of XVII c. On this place, the new dwelling building with the large stove was build. It is possible and co-ordinate with archaeological materials that this building could existed until the end of the monastery history. Then the new economic buildings constructed near that one. The new garbage replaced on the east beyond the limits of this new building. On the excavated area 2 no long-lasting dwelling or economic constructions were found. It may means that the monastery yard situated here. Objects 23, 30, 34, and 37 had materials identical to the complex from the garbage (object 2) in excavated area 1. However, they are much smaller, which indicate the necessary in meanwhile garbage pits. charcoals, everyday tools, dismantled constructions of stoves were dropped here. The forming of these objects caused by repaired works after 1660s. In the second part of XVIII — first part of XIX centuries the territory of cemetery widen on this place. The 55 graves excavated here. The facts of re- construction and repair of monastery economic build- ings showed on the examples of objects 10 and 12. Keywords: monastery, buildings, construction, object. Одержано 15.01.2021 бАрдеЦькиЙ Андрій богданович, голова Ради, Міжрегіональна громадська наукова органі- зація «Дубенський археологічний осередок», Дубно, Україна. bardeTSKyi andrii, Head of the council, Inter- regional Public Scientific Organization «Dubno Ar- chaeological center», Dubno, Ukraine. ORcID: 0000-0002-1549-7545, e-mail: bardeckyj@ gmail.com. пшениЧниЙ юрій леонідович, кандидат історичних наук, завідувач відділом, Державний історико-культурний заповідник м. Дубна, Дубно, Україна. pShenychnyi yurii, Ph. D., Head of department, State historical and culture reserve of Dubno, Dubno, Ukraine. ORcID: 0000-0002-0030-1511, e-mail: pshenychnyi. yurii@gmail.com.

Комплекс споруд ранньомодерного часу Підборецького монастиря на острові Дубовець в околиці Дубна

Institution

Ähnliche Einträge