Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції

Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції

Робота присвячена апробації процедури структурування та порівняння комплексів археологічної кераміки. З метою пошуку закономірностей у розподілі ознак матеріалу запропоновано застосування низки методів галузі «видобутку даних» (data mining). Аналіз трьох колекцій фінального періоду доби бронзи з...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
1. Verfasser: Корохіна, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2021
Schriftenreihe:Археологія і давня історія України
Schlagworte:
Дискусії
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187480
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції / А.В. Корохіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 375-388. — Бібліогр.: 65 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-187480
record_format dspace
spelling irk-123456789-1874802022-12-31T01:26:21Z Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції Корохіна, А.В. Дискусії Робота присвячена апробації процедури структурування та порівняння комплексів археологічної кераміки. З метою пошуку закономірностей у розподілі ознак матеріалу запропоновано застосування низки методів галузі «видобутку даних» (data mining). Аналіз трьох колекцій фінального періоду доби бронзи з Дніпро-Донецького лісостепового регіону (Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів) дозволив формалізувати їхні характеристики та відмінності, що є підґрунтям для подальших досліджень. The paper provides an approbation of the procedure of structuring and comparison of prehistoric ceramics assemblages. The proper tasking in the development of typology of ancient pottery, from the «etic» position of analysis, as the author argues, lies in the search of any non-accidental patterns within artifacts assemblages, which could be most likely regarded as a manifestation of a «meaning». These ones could be revealed by analysis of general morpho-functional classes (which enable to investigate real categories, meaningful within past cultures) and by applying the «data mining» techniques (for finding out hidden patterns in arrays of continuous numerical attributes). Statistical and multivariate methods are also crucial in comparative analysis of bulk arrays of artifacts. To solve this tasks, it is proposed to apply: (1) measures of assemblages diversity (richness, entropy, effective number of species and evenness); (2) Pearson’s χ2 association test and correspondence analysis; (3) tests on morphological homogeneity of assemblages, procedures of separation of morphologically homogeneous groups; (4) statistical characterization of morphological groups; (5) comparison of morphological groups by means of multivariate analysis of variances (MANOVA), canonical discriminant analysis and regression «decision trees». The analysis of three assemblages of the Late Bronze Age final stage from the Dnipro-Dinets’ rivers interflew (Hlybore Ozero 2, Bondarykha and Subotiv) allowed to formalize their characteristics and dissimilarities. This creates a base for further researches, particularly in the field of pre-historical reconstructions. It has been revealed that the Subotiv’s ceramic assemblage is typologically more diverse than assemblages of Siverskiy Dinets’ region sites. On the other hand, specificity of the Hlyboke Ozero 2 (site arose on re-worked Timber-Grave Culture traditions) is evident in quantitative parameters of morphological classes, while the Bondarykha and the Subotiv are rather similar in this measure. Analysis of pot-like vessels indicates specificity of Subotiv’s pottery production: local pots are distinctive by relative neck height and heaps height. Comparison of the Hlyboke Ozero 2 and the Bondarykha Culture assemblages shows much the less dissimilarities between these groups than between them and the Subotiv’s one. Pots from the Hlyboke Ozero 2 and the Subotiv show slight morphological heterogeneity within the class. 2021 Article Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції / А.В. Корохіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 375-388. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.25 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187480 903.23(477.5/.6)”637” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дискусії
Дискусії
spellingShingle Дискусії
Дискусії
Корохіна, А.В.
Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
Археологія і давня історія України
description Робота присвячена апробації процедури структурування та порівняння комплексів археологічної кераміки. З метою пошуку закономірностей у розподілі ознак матеріалу запропоновано застосування низки методів галузі «видобутку даних» (data mining). Аналіз трьох колекцій фінального періоду доби бронзи з Дніпро-Донецького лісостепового регіону (Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів) дозволив формалізувати їхні характеристики та відмінності, що є підґрунтям для подальших досліджень.
format Article
author Корохіна, А.В.
author_facet Корохіна, А.В.
author_sort Корохіна, А.В.
title Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
title_short Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
title_full Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
title_fullStr Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
title_full_unstemmed Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
title_sort глибоке озеро 2, бондариха, суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2021
topic_facet Дискусії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187480
citation_txt Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій та деякі методичні пропозиції / А.В. Корохіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 375-388. — Бібліогр.: 65 назв. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT korohínaav glibokeozero2bondarihasubotívporívnânnâkeramíčnihkolekcíjtadeâkímetodičnípropozicíí
first_indexed 2025-07-16T09:03:17Z
last_indexed 2025-07-16T09:03:17Z
_version_ 1837793644471386112
fulltext 375ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) УДК 903.23(477.5/.6)”637” DOI: 10.37445/adiu.2021.02.25 А. В. Корохіна глиБоке оЗеро 2, БондАрихА, сУБотіВ: поріВнЯннЯ керАМіЧних колекЦіЙ тА деЯкі МетодиЧні пропоЗиЦії Робота присвячена апробації процедури струк- турування та порівняння комплексів археологіч- ної кераміки. З метою пошуку закономірностей у розподілі ознак матеріалу запропоновано засто- сування низки методів галузі «видобутку даних» (data mining). Аналіз трьох колекцій фінального періоду доби бронзи з Дніпро-Донецького лісостепо- вого регіону (Глибоке Озеро 2, Бондариха, суботів) дозволив формалізувати їхні характеристики та відмінності, що є підґрунтям для подальших до- сліджень. ключові слова: кераміка, доба пізньої бронзи, методика, статистичний аналіз, data mining. Вступ. У пропонованій роботі автор хотіла б учергове підняти проблему методики порів- нянь комплексів археологічної кераміки, що традиційно постачають дані для праісторичних реконструкцій. Її розробки особливо потребу- ють епохи, насичені культурними контактами і трансформаціями, як-от — заключний період доби пізньої бронзи. Поставлена проблема стикається з необхід- ністю формулювання методики, придатної до вирішення двох пов’язаних дослідниць- ких завдань, а саме: 1) структурування та ха- рактеризації керамічних колекцій; 2) їхнього порівняння. Перший етап традиційно ототож- нюється з типологізацією кераміки, при цьому морфологія постачає основні типоутворюючі ознаки. відповідно до цього, автор зосередила увагу довкола розробки процедури морфологіч- ного аналізу керамічних комплексів з перспек- тивою залучення результатів до дослідження культурно-історичних процесів давнини. сучасні підходи до морфологічного аналізу керамічних комплексів. Морфоло- гічний аналіз кераміки є багатоступінчастим процесом, що включає стадії опису об’єктів, конструювання класифікацій та їхню типоло- гічну інтерпретацію (Santacreu 2017). Кожен з аналітичних рівнів пропонує певний перелік засобів вирішення притаманних йому завдань, підпорядкованих меті та визначеній нею стратегії дослідження, що реалізуються на найвищому, інтерпретаційному, рівні. вважається, що крайні позиції у визначенні стратегій аналізу представлені т. зв. «емним» та «етним» підходами. Перший відзначається прагненням до побудови типологій, заснова- них на «культурному значенні» типів та їхніх відношень (значенні, що надавалося типам носіями самої культури). Другий підхід ставить під сумнів можливість осягнути реальність ми- нулих часів сучасними аналітичними засобами (David, Cramer 2001, p. 157—162; Read 2007). На практиці широко розповсюджена комп- ромісна позиція, що визнає суб’єктивність до- слідницьких побудов, але й не заперечує їхній потенціал до подолання простої описовості. відтак вважається, що різниця, виявлена на «етному» рівні, може бути осмислена на «ем- ному» рівні, таким чином реалізується мож- ливість застосування дослідницьких класи- фікацій в інтерпретаційному дискурсі (David, Cramer 2001, p. 157—162; Read 2007). Особли- во продуктивною при цьому вбачається точка зору, що пов’язує типологічну інтерпретацію з пошуком проявів широкого кола поведінко- вих аспектів — природної еволюції, функції, технології, часових змін, соціальних меж тощо (Hayden 1984, р. 80). в конкретних дослідженнях структурування матеріалу частіше проводиться шляхом побудо- ви «типологій» на інтуїтивних засадах, нерідко у сполученні з формалізованими методами, що © А. в. КОРОХІНА, 2021 376 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії продовжують розвиток класичного «типологіч- ного методу» (Городцов 1901, с. 598—607). Існують також методики, розроблені як «уні- версальні». Так, на пострадянському просторі широко відома методика в. Ф. Генінга, що орієнтова- на на розробку засобів аналізу структурно од- норідних форм, характеризації та порівняння колекцій. Прикметно, що саме розробка при- нципів обліку, необхідних для широкого порів- няльного аналізу, була визначена як її основ- ний пріоритет (Генинг 1973; 1992). Форми археологічного посуду описуються через морфометричні показники — пропорції (або «показники форми»), які далі класифіку- ються за допомогою розподілу за умовними універсальними інтервалами; для характерис- тики колекцій пропонується залучати стандар- тні статистичні характеристики варіаційного ряду. Сьогодні характеристика колекцій на основі методики в. Ф. Генінга у різних варіантах за- лучається як альтернатива традиційним кла- сифікаціям (Молодин, Кобелева 2006; Моло- дин, Мыльникова, Селин 2014; Мыльникова 2014; Пеляшенко 2014; Пеляшенко, Гавриш 2018; Корохина 2019; Demina 2017). Безпе- речно, її позитивно відзначає чи не вперше в радянській археології виражена артикуляція ролі статистичних методів у процесі впорядку- вання керамічного матеріалу. Критики методу, з іншого боку, концентрують увагу на формаль- ності підходу з його неувагою до природної структури ознак. Більш суттєве зауваження, на думку автора, полягає в неспроможності ме- тодики в. Ф. Генінга охопити сучасний потен- ціал статистично-формалізаційного підходу, на якому вона базується. Оригінальний метод морфологічного аналі- зу запропонував класик радянської керамоло- гії О. О. Бобринський в межах «історико-куль- турного підходу». Останній спрямований на реконструкцію «культурних традицій» давніх етнокультурних спільнот (Цетлин 2001). Ме- тодика розроблена на основі даних обстежен- ня східноєвропейських гончарних осередків середини ХХ ст. й спрямована на виявлення структури ємностей, виходячи з передбачува- ного функціонального значення їхніх складо- вих частин (Бобринский 1986; 1988; Цетлин 2012, с. 46, 149—160; Мочалов 2006; 2008; Кузнецов, Мочалов, Хохлов 2011, с. 100; Шар- ганова, 2011, с. 13—15; Лопатина 2014; Ни- китина 2015, с. 295—296; Tsetlin 2002, p. 88— 89). Ключовою категорією аналізу є «стан сформованості функціональних частин», що пов’язується з уявленнями щодо усталеності чи «нетиповості» різновидів форм, які перебу- вали в обігу в певному соціо-культурному сере- довищі. Помічено, що метод «історико-культурно- го підходу» не дозволяє будувати «типології» в традиційному розумінні, оскільки функціо- нальні частини в одному стані сформованості можуть мати різну форму (Мочалов 2006). Не зрозумілим є те, наскільки доцільно говорити про чітко фіксоване значення станів сформова- ності та про чітко фіксовані їхні межі як про явище універсальне та інваріантне (а саме та- ким чином формулюються майже всі результа- ти апробації методики). Основне її продуктивне значення вбачається у можливості прослідку- вати розвиток морфології посудин з точки зору їхньої функції, а саме — утилітарної та пере- дбачуваної функції (тобто такої, зміст якої за- кладався виробниками та міг не співпадати з фактичним використанням виробу споживача- ми: Skibo 2013, p. 4—5). Обмежено до аналізу східноєвропейських джерел (Мазуркевич, Долбунова, Кулькова 2013, с. 32—44; та ін. праці) залучалася також методика класифікації кераміки Анни Ше- пард, що вважається класичною в англомовній археології та отримала назву «формо-орієн- тованого» (form-based) підходу (Shepard 1985, p. 224—248; Ericson, Stickel 1973; Rice 1987, p. 217—220). У якості основного її недоліку опоненти від- значають формальний підхід до класифікації (Бобринский 1986, с. 143; Цетлин 2012, с. 33— 35). з іншої позиції оцінки, продуктивний вне- сок «формо-орієнтованих» методів полягає у привнесенні об’єктивності до опису та система- тизації даних, впровадженні методів кількісно- го морфометричного аналізу (Santacreu 2017, p. 183). Не можна, нарешті, обійти увагою ще один напрям, який спирається на методи статисти- ки в дослідженні археологічних колекцій та розвивався як в радянській, так і в західноєв- ропейській та англо-американській наукових традиціях поряд із методиками «гуманітарно- го» стилю. Що стосується доробку радянської доби, мабуть, найбільш поглиблено потенціал цього напряму до вирішення археологічних завдань розкрито у посібнику О. Г. Федорова- Давидова (1989, с. 79—208). Утім, протягом ос- танніх декад викладені його автором пропози- ції майже не знайшли застосування. На огляді можливостей «статистичного» напряму у вирі- шенні поставленої проблеми автор зупиняєть- ся у наступному підрозділі роботи. пропозиції до процедури аналізу. Як за- свідчує наведений огляд, чи не ключовим мо- ментом дискусії в межах регіональних студій лишається питання доцільності та засобів урахування «культурного значення» в процесі морфологічного аналізу та побудови типологій кераміки. з цим, зокрема, пов’язана критика робіт, заснованих на формалізованих методах. Більш помірковане, на нашу думку, форму- лювання мети типологізації, доступної з «етної» позиції аналізу, полягає в пошуку будь-яких невипадкових закономірностей у структурі ма- 377ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Корохіна, А. В. Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій... теріалу, що найбільш вірогідно можуть бути пов’язані з проявами «значення». Поведінкові закономірності безсумнівно проявляються у поділі кераміки на «загальні морфо-функціональні класи», який забезпе- чує класичний типологічний метод. в архео- логічному матеріалі вони упізнавані за при- нциповими відмінностями структури та / чи пропорцій (загальними або пропорціями ок- ремих структурних частин), мають зв’язок зі загальною функціональною роллю виробів, що неодноразово засвідчили етнографічні та ет- ноархеологічні спостереження (Цетлин 2014, с. 375; Henrickson, McDonald 1983; Miller 1985, p. 51—57; Rice 1987, p. 224—227; Skibo 2013, p. 28—36; Roux 2019, p. 233—237). Переважан- ня впливу функції (у широкому сенсі) на мор- фологію пов’язує класи зі справжніми, куль- турно значущими категоріями, сутність яких зазвичай є синкретичною (Rice 1987, p. 215— 219). Що ж до варіацій між класами одного роду — якщо не доведено їхню випадковість, у загальному випадку вони розглядаються як результат «культурного вибору» виробників та споживачів кераміки, який спричиняє різницю стилів (Gosselain 1992; 2018; Sellet 1993; Roux 2017; 2019). Дещо інші завдання ставить рівень структу- рування матеріалу всередині класів, де нерід- ко мають місце майже невловимі морфологічні градації. Пошук закономірностей тут вимагає залучення технік виявлення меж та асоціацій у масивах безперервних кількісних ознак, що найбільш адекватно здатні забезпечити засоби галузі data mining (видобутку даних). Без залу- чення статистичних і багатовимірних методів аналізу неможливо забезпечити й об’єктивну основу для порівняння значних за обсягом ке- рамічних колекцій. зважаючи на це, автор пропонує наступну процедуру морфологічного аналізу та порів- няння комплексів кераміки 1. (1) На рівні аналізу морфо-функціональних класів: (1.1) порівняння ступеню різноманіття вибі- рок за допомогою показників насиченості, ен- тропії, ефективної кількості видів та вирівня- ності; (1.2) оцінка значущості різниці вибірок за складом категорій за допомогою тестів асоціа- ції та аналізу відповідностей. (2) На рівні аналізу в межах класів: (2.1) дослідження структури даних: встанов- лення морфологічної однорідності або неод- норідності вибірки, виокремлення морфологіч- но однорідних груп. Ці завдання досягаються перевіркою нормальності розподілу та класте- ризації; 1. Під «комплексами» маються на увазі фрагмен- ти матеріальної культури, що характеризуються культурно-хронологічною однорідністю. (2.2) характеризація морфологічно однорід- них груп через статистичні характеристики варіаційного ряду і коефіцієнт варіації (CV = 100 % * стандартне відхилення / середнє ариф- метичне); (2.3) порівняння комплексів різних пам’яток, регіонів або культурних утворень з метою ви- явлення ідентичних морфологічних груп або, навпаки, доведення їхньої неспорідненості. Це завдання досягається застосуванням методів багатовимірного аналізу дисперсій (MANOVA) для оцінки значущості різниці між групами; ка- нонічного (дискриптивного) дискримінантного аналізу та побудови «дерева рішень» — для встановлення конкретного змісту цієї різниці. У наступному розділі автор викладає ре- зультати апробації означених методів на кон- кретному матеріалі — керамічних комплексах трьох поселень фінального етапу доби бронзи з території Дніпро-Донецького лісостепу. приклад апробації. Археологічне підґрун- тя. Джерела, на яких проводилася апробація, походять з регіону, що представляє складову контактної зони, окресленої межами Нижнього Подніпров’я, Північно-Східного Приазов’я та Сіверського Подінців’я (Гершкович 1998). У низці робіт час переходу від доби брон- зи до раннього заліза на півдні Східної єв- ропи визначено як окремий період, приміт- ний технологічними інноваціями та суттєвою трансформацією системи культурних зв’язків (Бочкарев, Кашуба 2017; Гершкович 2016; От- рощенко 2018). Характерною рисою часу стала інтенсивна взаємодія різних за походженням (подекуди територіально віддалених) культур- них компонентів, формування нових культур і типів пам’яток, нерідко — з досить нечіткими межами. Ситуація може бути проілюстрована дов- готривалою дискусією з проблеми атрибуції пам’яток постзрубного типу, які різними дослід- никами визначаються як окремий культурний тип, видозмінене продовження зрубної «куль- тури», або включаються до складу богуславсь- ко-білозерської культури фіналу доби бронзи (історіографію див.: Ромашко 2013, с. 17—41; Пробийголова 2017, с. 22—40). Поява на Сіверському Дінці носіїв ранньої бондарихинської культури призвела до ви- никнення синкретичних бондарихинсько-пост- зрубних комплексів (подекуди доповнених іншими компонентами). Розповсюдження біло- грудівсько-чорноліських традицій з Дніпровсь- кого Правобережжя на схід мало результатом сполучення бондарихінських та чорноліських рис в матеріалах лісостепових поселень. ві- домий і зворотній (менш інтенсивний) вплив, засвідчений присутністю постзрубної та мало- будківсько-бондарихінської кераміки в шарах Суботівського городища (Гершкович 2016). Ситуація ускладнюється участю в проце- сах культурної взаємодії лісового — південно- 378 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії поліського та верхньоволзького компонентів, вплив яких спричинив появу низки утворень з достатньо нечіткими культурними межами (бондарихінські, лебедівські, мар’янівські та студеноцькі старожитності; Корохіна 2011; Ко- рохина 2013). Для порівняння були обрані три пам’ятки, що презентують активних «учасників» окресле- ної вище взаємодії. Найраніше з них — посе- лення Глибоке Озеро 2, досліджене в середній течії Сіверського Дінця. Аналізувалася керамі- ка зі стратиграфічних шарів ІІ—ІІІ, що пред- ставляють постзрубний тип і датуються кін- цем XІІІ—XII ст. до н. е. вибірку склали: 821 умовний екземпляр кераміки, із них — 72 екз. верхніх частин класу «горщики». Поселення Бондариха 2 також розміщене в Середньому Подінців’ї, представляє середній етап бондарихінської культури і є хронологічно більш пізнім (ХІ—Х ст. до н. е.). Із нього було залучено 137 екземплярів керамічного посуду. Для статистичного порівняння горщиків, через брак великих фрагментів, вибірка формува- лася з матеріалів низки бондарихінських по- селень Дніпро-Донецького межиріччя періоду НаА (95 одиниць). Суботівське городище — еталонна пам’ятка білогрудівсько-чорноліської культури у Серед- ньому Подніпров’ї. вибірка сформована з ма- теріалів горизонту ІІ (за Я. П. Гершковичем), датованого кінцем ХІ — серединою ІХ ст. до н. е. залучені 608 екземплярів посуду, із них — 79 екз. горщиків (кількісні дані запозичені з публікації Я. П. Гершковича: 2016, с. 94—95). Обрахунки проводилися в програмному се- редовищі «R» (R Core Team 2013; Baxter 2015; Carlson 2017; Marwick 2018). застосовані пакети «vegan», «maptools», «ca», «ggplot2», «mvnormtest», «heplots», «klaR» та «partykit» (Weihs et al. 2005; Nenadic, Greenacre 2007; Jarek 2012; Hothorn, Zeileis 2015; Wickham 2016; Fox, Friendly, Monette 2018; Oksanen et al. 2019; Bivand, Lewin-Koh 2020). Аналіз на рівні морфологічних класів. Порів- няння колекцій здійснювалося за наступним переліком класів: (1) горщики; (2) слоїки (вклю- чаючи непрофільовані маленькі за об’ємом по- судини); (3) чаші; (4) кубки / кубкоподібні; (5) миски; (6) черпаки; (7) блюдця; (8) чашки; (9) глеки; (10) чаркоподібна піксида. Останні чо- тири класи визначені як «рідкісні», оскільки в жодній пам’ятці не виявлені у кількості біль- ше «5». в табл. 1 і на рис. 1 наведено характеристику колекцій за складом класів. Їхні якісні та кіль- кісні відмінності, так само як і риси подібності, на перший погляд очевидні 1. Колекція при- датних до атрибуції фрагментів із Бондарихи в рази менша за зібрання інших двох пам’яток. У всіх групах присутні горщики, слоїки, мис- ки й чаші. Кубки відмічені тільки в Суботові й Бондарисі, черпаки — тільки в Суботові й Глибокому Озері 2, рідкісні класи — тільки в Суботові. Подібність Суботова й Бондарихи полягає у переважанні горщиків над слоїками (при чому, в Бондарисі їх відчутно більше, ніж у Суботові); в той час як для Глибокого Озера 2 (відповідно до зрубних традицій) слоїки є най- численнішою категорією. Специфічною рисою Суботова є високі долі кубків, мисок, черпаків, а також — присутність рідкісних класів. Первинна оцінка колекцій проведена згід- но запропонованої раніше процедури (Carlson 2017, p. 397—411), через визначення показ- ників, запозичених з арсеналу методів оцінки біологічних популяцій, за допомогою пакету «vegan» (табл. 2). Показник «насиченість» відповідає простій кількості видів (класів) у колекції. Різниця в цьому випадку може залежати від дійсного впливу культурних чи господарських чинни- ків, тривалості існування поселення або ж від об’єму матеріалу, здобутого польовими дослід- женнями. Насиченість, утім, не відбиває кіль- кісного розподілу артефактів за класами. Цей 1. частково ці дані були опубліковані (Гершкович 2016; Корохіна, Гершкович 2020). відмінності у кількісній представленості категорій з Глибокого Озера 2 у цій та попередній роботах обумовлені корекцією методики їхнього обліку за фрагменто- ваними екземплярами (нові результати готують- ся до публікації). таблиця 1. Характеристика колекцій за складом морфо-функціональних класів, кількість / % Морфо-функціональні класи, кількість / % Горщики Слоїки чаші Кубки Миски черпаки Блюдця чашки Глеки чаркоподібна піксида Невиз- начені Разом Глибоке Озеро 2 329/40 461/56 23/2,8 — 2/0,2 1/0,1 — — — — 9/1,1 820/100 Бондариха 103/75 9/6,6 5/3,6 10/7,3 4/2,9 — — — — — 6/4,4 137/100 Суботів 345/56,7 22/3,6 24/3,9 88/14,5 99/16,3 22/3,6 1/0,2 3/0,5 2/0,3 1/0,2 1/0,2 608/100 379ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Корохіна, А. В. Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій... рис. 1. Асортимент форм посуду у колекціях (вибірково): 1—14 — Глибоке Озеро 2; 15—28 — бондарихінські поселення; 29—40 — Суботів (1—14, 17, 29—40 — малюнки Я. П. Гершковича; 18 — в. А. Ромашка; 19 — в. Р. Іваницького; 21—23, 24 — ю. в. Буйнова) 380 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії аспект вдається врахувати через показник «ен- тропії шенона». Ентропія — міра, що дозволяє вимірювати ступінь непевності у прогнозуванні результатів випадкових процесів (та прямо за- лежить від типологічного різноманіття вибір- ки). Різноманіття також може бути визначене за «ефективною кількістю видів», що визначає кількість видів, які, за їх рівномірного розподі- лу, матимуть той самий показник різноманіт- тя, що й вибірка в цілому. Для оцінки «вирів- няності розподілу» обрано показник «Пієлу», що обраховується як ентропія Шенона ділена на логарифм нормальний насиченості (Carlson 2017, p. 397—411). Узагальнення за показниками ентропії Шенона та Пієлу дозволяють оцінити ступінь різноманіття колекцій (рис. 2). Для Субото- ва він виявився вищим за сіверськодонецькі пам’ятки, і хоча цього висновку можна дійти й умоглядно, статистичні засоби уможливлю- ють його кількісне вираження та подальше до- слідження складніших випадків, коли перелік порівнюваних комплексів та ознак зростатиме. Було зроблено також спробу з’ясувати значу- щість різниці в розповсюдженні масових класів у групах за допомогою тесту асоціації χ2 (хі- квадрат) Пірсона (Федоров-Давыдов 1989, с. 61—63; Carlson 217, p. 191—194; Barceló 2018). Оскільки точність тесту залежить від достатньої кількості спостережень у комірках таблиці спряженості (≥5), для аналізу вияви- лися придатними три класи — горщики, слої- ки та чаші (табл. 1). Тест χ2 Пірсона — непараметричний метод, що дозволяє оцінити значущість різниці між фактичною кількістю якісних параметрів виб- ірки та теоретичною кількістю, яку можливо очікувати при справедливості нульової гіпоте- зи, а саме — відсутності статистичної різниці між частотами в порівнюваних групах. його результати — χ2 = 343,47, df = 4, р = 0,0005, — дозволяють відкинути нульову гіпотезу. Навіть за умоглядною оцінкою, очевидно значущою є різниця між Глибоким Озером 2 та іншими колекціями через високу долю слоїків. Але: чи мають місце інші відмінності і як вони струк- туровані? Прояснити це питання може аналіз відповід- ностей — метод багатовимірного аналізу, що застосовує статистику χ2 для оцінки відхилень спостережуваних частот градацій категоріаль- них змінних від теоретичних. Ці відхилення можуть бути представлені в редукованому просторі у вигляді відстаней між градаціями змінних (стовпцями та / чи строками таблиці спряженості). Індикатором оптимального чис- ла вимірів є «інерція», що визначається як χ2, поділене на суму спостережень у таблиці (De Leeuw 2013; Baxter 2015, p. 133—147; Carlson 2017, p. 279—295; Alberti 2018). Аналіз прове- дено за допомогою пакету «са». У нашому випадку значні відхилення від очі- куваних частот пов’язані з різницею в долі гор- щиків та слоїків між пам’ятками, зокрема, з екс- тремально низькою долею слоїків у Суботові та, навпаки, високою — у Глибокому Озері 2 (табл. 3). Узагальнюючи результати, відзначимо, що: 1) два виділені виміри описують 100 % загальної інерції; 2) найбільш значна відстань спостерігається між Глибоким Озером 2, з одного боку, та Бондарихою і Суботовим — з іншого; 3) відмінність Глибоко- го Озера 2 пов’язується з високою долею слоїків, подібність Бондарихи і Суботова між собою — із кількісною представленістю горщиків; 4) відмін- ність за долею чаш між пам’ятками є статистично незначущою (рис. 3). Аналіз морфологічних варіацій горщиків. Горщики — єдина морфологічна група, що є масовою для всіх колекцій. Як було зазначено рис. 2. Ступінь різноманіття колекцій за співвідно- шенням показників ентропії Шенона й індексу Пієлу таблиця 2. Характеристика колекцій за показниками різноманітності Колекція Насиченість (richness) Ентропія Шенона (Shannon’s entropy) Ефективна кількість видів (effective number of species) Індекс Пієлу (Pielou’s index) Глибоке Озеро 2 5 0,8037728 2,233953 0,4994121 Бондариха 5 0,8006147 2,226909 0,4974499 Суботів 10 1,3235131 3,756596 0,5747944 381ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Корохіна, А. В. Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій... вище, на даному етапі вибірку, що представляє бондарихінську традицію, було складено з ек- земплярів низки пам’яток Дніпро-Донецького межиріччя періоду НаА, оскільки на кожній окремо взятій пам’ятці придатних для аналізу екземплярів виявилося недостатньо. У цій роботі автор застосувала принципо- во новий прийом 1 обліку пропорцій посудин, а саме — нормування усіх вимірів не за висотою, а за діаметром вінець. Це, по-перше, дозволяє максимально повно описувати фрагментовані екземпляри, по-друге, — описувати повні та фрагментовані профілі в єдиній системі ознак. Оскільки жодна з груп не містить достатньої кількості повних екземплярів посудин (таких, що збереглися на всю висоту), вибірки були сформовані з повних та неповних профілів (та- ких, що збереглися мінімум до рівня боків чи більше, ніж на половину висоти). Аналізувалися наступні морфометричні по- казники верхньої частини ємностей: 1) Нш : Дв (відношення висоти шийки до діаметру вінець); 2) Нб : Дв (відношення висоти боків до діамет- ру вінець); 3) Дош : Дв (відношення діаметру основи шийки до діаметру вінець); 4) Дб : Дв (відношення діаметру боків до діаметру вінець; визначення структурних частин та замірів див. у: Гершкович 2016, с. 82). з вибірок були виклю- чені екстремальні «викиди», що мають бути по- яснені окремо (для Глибокого Озера 2 — 3 од., для бондарихінських поселень — 9 од., для Су- ботова — 4 од.). Перевірка на багатовимірний нормальний розподіл проводилася за допомогою тесту Ша- піро-Уілкса (пакет «mvnormtest»). Розподіл значень для вибірок з усіх пам’яток виявився наближеним до нормального. значення віро- гідності на довірчому рівні 0,05 склали: 0,01 (Глибоке Озеро 2 і Суботів), 0,03 (бондарихінсь- кі поселення). Формально аргументів достат- ньо, аби у всіх випадках відкинути нульові гіпотези, утім, відхилення від критичного зна- чення також не вбачаються принциповими. Розгляд гістограм для окремих ознак в ос- новному засвідчує унімодальний розподіл зна- чень, що наближується до гаусового (рис. 4). 1. Не відомий авторові за опублікованими чи не- опублікованими працями. в колекції Глибокого Озера 2 унімодальність порушується для ознак Дош : Дв і Дб : Дв — в обох випадках виділяється досить невелика кількість посудин, що випадає з загальних ка- нонів. Для Суботова нормальність розподілу порушується для ознаки Нб : Дв (р = 0,02), для якої намічається бімодальний розподіл. відтак, найімовірніше, для цієї групи існує можливість виділення двох підтипів горщиків з нечіткими межами. Що стосується бондарихінської групи, висока гомогенність навіть «збірної» вибірки з різних пам’яток свідчить про те, що гончарі, найімовірніше, прагнули до відтворення одно- го морфометричного стандарту. в цілому, на цьомуетапі незначні порушення гомогенності в групах не бралися до уваги. При інтерпретації «типологічного» різноманіття варто враховувати також фактор індивідуаль- ної вмілості: як засвідчує досвід експеримен- тального відтворення форм, в умовах ручного способу ліплення, без використання форм-мо- делей, морфологічні варіації могли накопи- чуватись та оформлюватися в індивідуальні стилі гончарів (Глушков 1996, с. 110/2—110/8; Gandon et al. 2018). Описова статистика класу «горщики» з трьох пам’яток наведена в табл. 4: a—c. за середніми значеннями ознак суботівські горщики виріз- няються більшою відносною висотою шийки та боків, екземпляри з Глибокого Озера — мен- шою висотою боків (рис. 5). Більші пропорційні розбіжності помітні між постзрубними та біло- грудівсько-чорноліськими фрагментами, в той час як бондарихінські демонструють проміжні між ними параметри (рис. 6). за коефіцієнтом варіації Глибоке Озеро 2 відзначається меншою варіативністю «віднос- ної висоти шийки» за інші дві колекції. Гор- щики Суботова — уніфікованіші за відносною висотою боків (рис. 7). Перевірка значущості різниці між класами здійснювалася методом багатовимірного аналі- таблиця 3. залишки статистики χ2 для частот зустрічальності масових класів у колекціях Колекція Клас залишки χ2 Суботів Слоїки –10,244492 Глибоке Озеро 2 Слоїки 9,091507 Суботів Горщики 7,584311 Глибоке Озеро 2 Горщики –6,822787 Бондариха Слоїки –5,237833 Бондариха Горщики 4,120419 рис. 3. Графік двомірної візуалізації результатів аналізу відповідностей колекцій та масових морфо- логічних класів кераміки 382 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії зу дисперсій (MANOVA) за лінійною моделлю. Аналізуючи відношення міжгрупової та сумар- ної внутрішньогрупої дисперсій, метод тестує різницю координат центроїдів декількох вибі- рок. Необхідним допущенням є однорідність дисперсійно-коваріаційної матриці, яка пере- вірялася за допомогою М-тесту Бокса (Box’s M- test). з метою пошуку комбінацій змінних, що забезпечують диференціацію груп, було засто- совано дескриптивний (канонічний) дискримі- нантний аналіз, що засновується на аналізі дисперсій та тестує значущість різниці між групами через тестування значущості різниці між лінійними комбінаціями вихідних змін- них (Shennan 1995, р. 286—288; Baxter 2015, р. 172—180; Carlson 2017, р. 244—245). Результати М-тесту дозволяють відкинути нульову гіпотезу щодо однорідності дисперсій між групами (χ2 = 117,52, df = 20, p = 8–16). з цієї причини було обрано тест «слід Піллая» (Pillai’s trace), що є найбільш стійким до порушення цієї умови, а також — умови щодо рівної кількості таблиця 4. Описова статистика вибірки горщиків Ознака х σ Мін. Макс. Медіана Коефіцієнт варіації a. Глибоке Озеро 2 Нш : Дв 0,113 0,0284 0,0591 0,1827 0,1135 25,135 Нб : Дв 0,3655 0,0876 0,2088 0,6034 0,3448 23,9674 Дош : Дв 0,9577 0,0191 0,9028 1,0000 0,9592 1,9943 Дб : Дв 1,0751 0,0523 1,0025 1,2157 1,0634 4,8649 b. Бондарихінські поселення Нш : Дв 0,1135 0,0367 0,0569 0,2081 0,1046 32,3462 Нб : Дв 0,4225 0,1036 0,1935 0,6361 0,4255 24,5182 Дош : Дв 0,9481 0,034 0,8692 1,0262 0,9513 3,5861 Дб : Дв 1,0485 0,0785 0,8869 1,2617 1,0521 7,4867 c. Суботів Нш : Дв 0,1881 0,0546 0,0727 0,3684 0,1858 31,3118 Нб : Дв 0,4825 0,0854 0,34 0,6667 0,4519 17,6995 Дош : Дв 0,9331 0,04 0,8263 1,0129 0,9375 4,2868 Дб : Дв 1,0679 0,0948 0,8446 1,3229 1,0588 8,8772 рис. 4. Гістограми ознак горщиків 383ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Корохіна, А. В. Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій... спостережень у групах. Результати свідчать про значущу різницю між середніми значен- нями груп на довірчому рівні 0,05 (F = 29,628, p-value < 2–16). Порівняння груп «Глибоке Озе- ро 2» та «бондарихінські поселення» (найгір- ше розділених за даними дискримінантного аналізу) також засвідчило значущу різницю між ними (F = 8,3256, p-value = <2–6). за допомогою функцій пакету «klaR» було виділено дві дискримінантні функції, що опи- сують 100 % дисперсії (табл. 5, рис. 8). Перша функція описує >85 % дисперсії та відповідає за різницю між «Глибоким Озе- ром 2» і «бондарихінськими поселеннями», з одного боку, та «Суботовим» — з іншого. Друга функція (<14 % дисперсії) описує різницю між першими двома колекціями. Помітно, що за рахунками дискримінантних функцій області всіх груп накладаються, проте їхні центроїди зміщені. Для того, щоб з’ясувати, які саме значення та локальні зв’язки ознак найбільше визна- чають різницю між колекціями, було побудо- вано «дерево умовного виводу» на основі оцін- ки регресійних зв’язків між змінними (пакет «partykit»). в загальному вигляді алгоритм тестує нульову гіпотезу щодо незалежності факторної та незалежних змінних, а за від- сутності підстав прийняти її — покроково від- бирає вихідні змінні, що мають найсильніший ступінь асоціації з факторною змінною, прово- рис. 5. Діаграма середніх значень ознак горщиків рис. 6. Діаграми розмаху для ознак горщиків рис. 7. Діаграма коефіцієнтів варіації ознак горщиків рис. 8. Графік двомірної візуалізації даних диск- римінантного аналізу ознак горщиків. Поряд з гру- пою — профіль з близькими до середніх рахунками дискримінантної функції (умовний прототип) 38� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії дячи бінарний рекурсивний поділ масиву да- них. Сила зв’язку вимірюється через значення вірогідності (Baxter 2015, р. 180—186; Hothorn, Zeileis 2015). Статистично значущими для сепарації груп виявилися ознаки «відносна висота шийки» і «відносна висота боків» (рис. 9). Горщики з Нш : Дв > 0,166 в абсолютній більшості вияв- лені в Суботові. Екземпляри з меншою висотою шийки неоднорідні за висотою боків: в групі з «високими» боками переважають постзрубні та бондарихінські фрагменти. Натомість ті, що мають нижче плече (Нб : Дв > 0,396), але «не- високу шийку» (Нш : Дв = <0,107) в абсолютній більшості представляють бондарихінську тра- дицію. дискусія і висновки. У представленій ро- боті викладені пропозиції щодо процедури мор- фологічного аналізу та порівняння комплексів археологічної кераміки. Останні спираються, з одного боку, на засади «класифікації за пе- редбачуваним використанням», з іншого — на методи видобутку даних (data mining), що доз- воляє поєднати принципи «емного» та «етного» підходів дослідження. впровадження методів статистичного моделювання сприяє пошуку тих особливостей структури даних, що за інших обставин лишаються непоміченими. Аналіз трьох колекцій фінального періоду доби пізньої бронзи з Дніпро-Донецького лі- состепового межиріччя дозволив формалізу- вати їхні характеристики та відмінності, що є підґрунтям для подальших досліджень. Основні висновки апробації можна сформу- лювати наступним чином. (1) Керамічний комплекс Суботівського го- родища є типологічно різноманітнішим за ком- плекси сіверськодонецьких пам’яток, що може бути інтерпретоване в тому числі як один із проявів складності системи культурних кон- тактів. (2) Якісний склад категорій демонструє геть іншу картину, а саме — значну специфіку Гли- бокого Озера 2 (пам’ятки, посталої на тради- ціях зрубної спільноти), в той час як Бондариха та Суботів у цьому відношенні є близькими. (3) Аналіз горщикоподібних форм (за заміра- ми верхньої частини профілю), засвідчує певні статистично значущі відмінності. Найбільшою специфікою вирізняється Суботів, де горщики мають в середньому «вищу» шийку та нижче розміщені на тулубі боки. Порівняння кера- міки Глибокого Озера 2 та бондарихінських пам’яток дозволяє ідентифікувати значно мен- ші розбіжності, аніж ті, що спостерігалися між цими групами й суботівською колекцією. (4) На даному етапі для вибірок з Глибоко- го Озера 2 та Суботова відзначаються нечітко виражені ознаки морфологічної гетерогенності класу «горщики». Подальші дослідження потребують розши- рення джерельної бази та введення нових оз- нак, що дозволить проводити детальніші порів- няння на синхронному та діахронному рівнях, відтак, здобувати нові дані до проблеми взає- модії археологічних культур та їхньої генези. подяки. Автор вдячна Я. П. Гершковичу за можливість обробити матеріали Глибокого Озера 2 та скористатись даними замірів кера- міки з Суботова. О. О. Білинському — за цінні коментарі до роботи. літерАтУрА Бобринский, А. А. 1986. О методике изучения форм глиняной посуды из археологических раско- пок. в: Бобринский, А. А. (ред.). Культуры Восточ- ной Европы I тысячелетия. Куйбышев: Куйбышев- ский государственный педагогический университет, с. 137-157. рис. 9. Дерево рекурсивного поділу для ознак гор- щиків: a — Глибоке Озеро 2; b — бондарихінські по- селення; c — Суботів таблиця 5. Коефіцієнти дискримінантних функцій (пакет «klaR») Ознака Дискримінантна функція LD1 LD2 Нш : Дв –23,915399 10,511935 Нб : Дв 1,291033 –12,330337 Дош : Дв 10,052861 –6,233903 Дб : Дв –5,943366 10,769101 385ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Корохіна, А. В. Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій... Бобринский А. А. 1988. Функциональные части в составе емкостей глиняной посуды. в: Бобринский, А. А. (ред.). Проблемы изучения археологической керамики. Куйбышев: Куйбышевский государствен- ный педагогический университет, с. 5-21. Бочкарев, в. С., Кашуба, М. Т. 2017. От бронзы к железу: скачок или поэтапный переход (по мате- риалам эпохи поздней бронзы — раннего железа Северного Причерноморья и Карпато-Дунайского региона). Археология Восточно-европейской степи, 13, с. 87-112. Генинг, в. Ф. 1973. Программа статистической обработки керамики из археологических раскопок. советская археология, 1, с. 114-136. Генинг, в. Ф. 1992. Древняя керамика: методы и программы исследования в археологии. Киев: Нау- кова думка. Гершкович, Я. П. 1998. Этнокультурные связи в эпоху поздней бронзы в свете хронологического соот- ношения памятников (Нижнее Поднепровье — Се- веро-восточное Приазовье — Подонцовье). Археоло- гический альманах, 7, с. 61-92. Гершкович, Я. П. 2016. суботовское городище. Киев: ИА НАН Украины. Глушков, И. Г. 1996. Керамика как историчес- кий источник. Новосибирск: ИАЭт СО РАН. Городцов, в. А. 1901. Русская доисторическая ке- рамика. в: Труды 11 Археологического съезда в Кие- ве. 1. Киев, с. 576-672. Корохина, А. в. 2013. Северо-восточный вектор связей населения Днепро-Донской лесостепи в за- ключительный период позднего бронзового века. в: Кузьминых, С. в., чижевский, А. А. (ред.). Ананьин- ский мир: истоки, развитие, связи, исторические судьбы. Казань: Отечество, с. 133-147. Корохина, А. 2019. Керамика бондарихинской культуры: подход к морфологическому анализу. Revista arheologică, 15, 2, с. 41-52. Корохіна, А. в. 2011. Кераміка бондарихінської культури. Дисертація к. і. н. ІА НАН України. Корохіна, А. в., Гершкович, Я. П. 2020. Керамі- ка поселення Глибоке Озеро 2. Археологія, 1, с. 99- 111. Кузнецов, П. Ф., Мочалов, О. Д., Хохлов, А. А. 2011. Новые материалы к истории населения нача- ла бронзового века Лесостепного Поволжья. Вест- ник Московского государственного областного уни- верситета, 2, с. 96-110. Лопатина, О. А. 2014. Формы сосудов дьяковской культуры. в: Ситдиков, А. Г., Макаров, Н. А., Де- ревянко, А. П. (ред.). Труды IV (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. 4. Казань: Отечес- тво, с. 160-163. Мазуркевич, А. Н., Долбунова, Е. в., Кулькова, М. А. 2013. Древнейшие керамические традиции восточной Европы. Российский археологический ежегодник, 3, с. 27-140. Молодин, в. И., Кобелева, Л. С. 2006. К вопросу о морфологии керамики позднесаргатских памят- ников. Проблемы археологии, этнографии, антро- пологии сибири и сопредельных территорий, 12, 1, с. 418-421. Молодин, в. И., Мыльникова, Л. Н., Селин, Д. в. 2014. Сосуды восточного варианта пахомовской культуры памятника Старый Сад: морфологический анализ. Проблемы археологии, этнографии, антро- пологии сибири и сопредельных территорий, 20, с. 227-230. Мочалов, О. Д. 2006. К анализу форм керамики ранней — начала средней бронзы заволжья (гра- ница степи и лесостепи). в: Моргунова, Н. М. (ред.). Проблемы изучения ямной культурно-историчес- кой области. Оренбург: ОГПУ, с. 71-76. Мочалов, О. Д. 2008. Керамика погребальных па- мятников эпохи бронзы лесостепи Волго-Уральско- го междуречья. Самара: СГПУ. Мыльникова, Л. Н. 2015. Керамика переходного времени от бронзового к железному веку лесостеп- ной зоны Западной сибири: диалог культур. Дис- сертация д. и. н. НГУ. Никитина, А. в. 2015. Особенности гончарного производства селища Бахилово эпохи великого пе- реселения народов на территории Самарской Луки. Известия самарского научного центра РАН, 17, 3, с. 295-299. Отрощенко, в. в. 2018. Періодизація бронзової доби України. в: І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей. Тези доповідей конференції, Ніжин, 23—25 листопада 2018. Київ: ІА НАН України, с. 92-93. Пеляшенко, К. ю. 2014. Ліпний посуд із поховань скіфського часу Дніпро-Донецького лісостепу. Архе- ологія, 2, с. 36-49. Пеляшенко, К. ю., Гавриш, П. Я. 2018. Ліпний посуд Книшівського городища. Археологія, 1, с. 91- 101. Пробийголова, О. С. 2017. Населення нижньої течії сіверського Дінця та Донецького кряжу у заключний період доби пізньої бронзи. Дисертація к. і. н. ІА НАН України. Ромашко, в. А. 2013. Заключительный этап поз- днего бронзового века Левобережной Украины (по материалам богуславско-белозерской культуры). Киев: КНТ. Федоров-Давыдов, А. С. 1987. статистические методы в археологии. Киев: Наукова думка. Цетлин, ю. Б. 2001. Эволюция исследователь- ских подходов к изучению керамики в археологии. в: завьялов, в. И. (ред.). Древние ремесленники При- уралья. Ижевск: УдГУ, с. 54-75. Цетлин, ю. Б. 2012. Древняя керамика: теория и методы историко-культурного подхода. Москва: ИА РАН. Цетлин, ю. Б. 2014. Формы сосудов как объект анализа и источник исторической реконструкции. Краткие сообщения ИА РАН, 236, с. 374-378. Шарганова, О. Л. 2011. Керамика смоленского Поднепровья конца I — начала II тыс. до н. э. (тех- нология и морфология). Автореферат диссертации к. и. н. ИА РАН. Alberti, G. 2018. Correspondence Analysis. In: López Varela, S. L. (ed.). The Encyclopedia of Archaeological Sciences. John Wiley & Sons. Baxter, M. 2015. Notes on Quantitative Archae- ology and R. Availble at: https://www.academia. edu/12545743/Notes_on_Quantitative_Archaeology_ and_R (Accessed 11 August 2020). Bivand, R., Lewin-Koh, N. 2020. maptools: Tools for Handling Spatial Objects. R package version 1.0-1 (online). Режим доступу: https://CRAN.R-project.org/ package=maptools (Дата звернення 11.08.2020). Carlson, D. L. 2017. Quantitative Methods in Archae- ology Using R. Cambridge: Cambridge University. David, N., Cramer, C. 2001. Ethnoarchaeology in Action. Cambridge: Cambridge University. De Leeuw, J. 2013. Correspondence Analysis of Ar- chaeological Abundance Matrices. In: Nance, C. R. et al. Correspondence Analysis and West Mexico Archaeol- ogy: Ceramics from the Long-Glassow Collection. New Mexico: University of New Mexico, p. 63-95. 386 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії Demina, A. 2007. Pottery of the Chornolis culture in the middle Dnieper region. Recherches Archйologiques, 9, p. 87-106. Ericson, J. E., Stickel, E. G. 1973. A Proposed Clas- sification System for Ceramics. World Archaeology, 1 (3), p. 357-367. Fox, J., Friendly, M., Monette, G. 2018. Heplots: Visualizing Tests in Multivariate Linear Models. R package version 1.3-5 (online). Режим доступу: ht- tps://CRAN.R-project.org/package=heplots (Дата звер- нення 11.08.2020). Gandon, E., Coyle, T., Bootsma, R. J., Roux, V., Endler, J. 2018. Individuals Among the Pots: How Do Traditional Ceramic Shapes Vary Among the Potters? Ecological Psychology, 30, 4, p. 299-313. Gosselain, O. P. 1992. Technology and Style: Pot- ters and Pottery Among Bafia of Cameroon. Man, 27, 3, p. 559-586. Gosselain, O. P. 2018. Pottery chaînes opéra- toires as Historical Documents. In: Spear, T. Ox- ford Research Encyclopedia. African History. Oxford: Oxford University. https://doi.org/10.1093/ acrefore/9780190277734.013.208 Hayden, B. 1984. Are emic types are relevant to ar- chaeology? Ethnohistory, 31, 2, p. 79-92. Henrickson, E. F., McDonald, M. M. A. 1983. Ce- ramic form and function: an ethnographical search and an archaeological application. American Anthropolo- gist, 85, p. 630-643. Hothorn, T., Zeileis, A. 2015. partykit: A Modular Toolkit for Recursive Partytioning in R. Journal of Ma- chine Learning Research, 16, p. 3905-3909. Jarek, S. 2012. mvnormtest: Normality test for multivariate variables. R package version 0.1-9 (on- line). Режим доступу: https://CRAN.R-project.org/ package=mvnormtest (Дата звернення 11.08.2020). Marwick, B. 2018. R Coding and Modelling. In: López Varela, S. L. (ed.). The Encyclopedia of Archaeo- logical Sciences. John Wiley & Son. Miller, D. 1985. Artefacts as categories: a study of ceramic variability in central India (New Studies in Ar- chaeology). Cambridge: Cambridge University. Nenadic, O., Greenacre, M. 2007. Correspondence Anal- ysis in R, with two- and three-dimensional graphics: The ca package. Journal of Statistical Software, 20, 3, p. 1-13. Oksanen, J., Blanchet, F. G., Friendly, M., Kindt, R., Legendre, P., McGlinn, D., Minchin, P. R., O’Hara, R. B., Simpson, G. L., Solymos, P., Stevens, M. H. H., Szoecs, E., Wagner, H. 2019. vegan: Community Ecol- ogy Package. R package version 2.5-6 (online). Режим доступу: https://CRAN.R-project.org/package=vegan (Дата звернення 11.08.2020). R Core Team. 2013. R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria. Available at: http://www. R-project.org/ (Accessed 11 August 2020). Read, D. W. 2007. Artifact Classification: A Con- ceptual and Methodological Approach. New York: Routledge. Rice, P. M. 1987. Pottery Analysis. A Sourcebook. Chicago-London: The University of Chicago. Roux, V. 2017. Ceramic Manufacture: Chaîne Opéra- toire Approach. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Archaeological Ceramic Analysis. Oxford: Oxford University, p. 101-113. Roux, V. 2019. Ceramics and Society: a Technologi- cal Approach to Archaeological Assemblages. Cham: Springer. Santacreu, D. A. 2017. Formal analysis and ceramic typology. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Hand- book of Archaeological Ceramic Analysis. Oxford: Ox- ford University, p. 181-199. Sellet, F. 1993. Chaine Operatoire: the Concept and its Applications. Lithic Technology, 18, 1—2, 106-112. Shennan, S. 1988. Quantifying Archaeology. Edin- burgh: Edinburgh University. Shepard, A. O. 1985. Ceramics for the Archaeologist. Washington: Carnegie Institute of Washington. Skibo, J. M. 2013. Understanding pottery function. New York: Springer. Tsetlin, Y. B. 2002. Pottery kiln at Tel Haznai and its position in kiln evolution. The ceramics from the kiln. British Archaeological Reports. International se- ries, 1011: Modern trends in Scientific Studies on An- cient Ceramics, p. 85-94. Weihs, C., Ligges, U., Luebke, K., Raabe, N. 2005. klaR Analyzing German Business Cycles. In: Baier, D., Decker, R., Schmidt-Thieme, L. (eds.). Data Analysis and Decision Support. Berlin: Springer, p. 335-343. Wickham, H. 2016. ggplot2: Elegant Graphics for Data Analysis. New York: Springer. REFERENCES Bobrinskii, A. A. 1986. O metodike izucheniia form glini- anoi posudy iz arkheologicheskikh raskopok. In: Bobrinskii, A. A. (ed.). Kultury Vostochnoi Evropy I tysiacheletiia. Kuiby- shev: Kuibyshevskii gosudarstvennyi pedagogicheskii univer- sitet, s. 137-157. Bobrinskii A. A. 1988. Funktsionalnye chasti v sostave em- kostei glinianoi posudy. In: Bobrinskii, A. A. (ed.). Problemy izucheniia arkheologicheskoi keramiki. Kuibyshev: Kuiby- shevskii gosudarstvennyi pedagogicheskii universitet, s. 5- 21. Bochkarev, V. S., Kashuba, M. T. 2017. Ot bronzy k zhele- zu: skachok ili poetapnyi perekhod (po materialam epokhi pozdnei bronzy — rannego zheleza Severnogo Prichernomoria i Karpato-Dunaiskogo regiona). Arkheologiia Vostochno-evro- peiskoi stepi, 13, s. 87-112. Gening, V. F. 1973. Programma statisticheskoi obrabotki keramiki iz arkheologicheskikh raskopok. Sovetskaia arkhe- ologiia, 1, s. 114-136. Gening, V. F. 1992. Drevniaia keramika: metody i pro- grammy issledovaniia v arkheologii. Kiev: Naukova dumka. Gershkovich, Ia. P. 1998. Etnokulturnye sviazi v epokhu pozdnei bronzy v svete khronologicheskogo sootnosheniia pa- miatnikov (Nizhnee Podneprove — Severo-Vostochnoe Pria- zove — Podontsove). Arkheologicheskii almanakh, 7, s. 61-92. Gershkovich, Ia. P. 2016. Subotovskoe gorodishche. Kiev: IA NAN Ukrainy. Glushkov, I. G. 1996. Keramika kak istoricheskii istochnik. Novosibirsk: IAEt SO RAN. Gorodtsov, V. A. 1901. Russkaia doistoricheskaia kerami- ka. In: Trudy 11 Arkheologicheskogo sieezda v Kieve. 1. Kiev, s. 576-672. Korokhina, A. V. 2013. Severo-vostochnyi vektor sviazei naseleniia Dnepro-Donskoi lesostepi v zakliuchitelnyi period pozdnego bronzovogo veka. In: Kuzminykh, S. V., Chizhevskii, A. A. (ed.). Ananinskii mir: istoki, razvitie, sviazi, istoricheskie sudby. Kazan: Otechestvo, s. 133-147. Korokhina, A. 2019. Keramika bondarikhinskoi kultury: podkhod k morfologicheskomu analizu. Revista arheologică, 15, 2, s. 41-52. Korokhina, A. V. 2011. Keramika bondarykhinskoi kultu- ry. Dysertatsiia k. i.n. IA NAN Ukrainy. Korokhina, A. V., Hershkovych, Ya. P. 2020. Keramika poselennia Hlyboke Ozero 2. Arkheolohiia, 1, s. 99-111. Kuznetsov, P. F., Mochalov, O. D., Khokhlov, A. A. 2011. Novye materialy k istorii naseleniia nachala bronzovogo veka Lesostepnogo Povolzhia. Vestnik Moskovskogo gosudarstven- nogo oblastnogo universiteta, 2, s. 96-110. Lopatina, O. A. 2014. Formy sosudov diakovskoi kultury. In: Sitdikov, A. G., Makarov, N. A., Derevianko, A. P. (ed.). Trudy IV (XX) Vserossiiskogo arkheologicheskogo sieezda v Kazani. 4. Kazan: Otechestvo, s. 160-163. 387ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Корохіна, А. В. Глибоке Озеро 2, Бондариха, Суботів: порівняння керамічних колекцій... Mazurkevich, A. N., Dolbunova, E. V., Kulkova, M. A. 2013. Drevneishie keramicheskie traditsii Vostochnoi Evropy. Rossiiskii arkheologicheskii ezhegodnik, 3, s. 27-140. Molodin, V. I., Kobeleva, L. S. 2006. K voprosu o morfologii keramiki pozdnesargatskikh pamiatnikov. Problemy arkhe- ologii, etnografii, antropologii Sibiri i sopredelnykh territorii, 12, 1, s. 418-421. Molodin, V. I., Mylnikova, L. N., Selin, D. V. 2014. Sosudy vostochnogo varianta pakhomovskoi kultury pamiatnika Staryi Sad: morfologicheskii analiz. Problemy arkheologii, etnografii, antropologii Sibiri i sopredelnykh territorii, 20, s. 227-230. Mochalov, O. D. 2006. K analizu form keramiki rannei — nachala srednei bronzy Zavolzhia (granitsa stepi i lesostepi). In: Morgunova, N. M. (ed.). Problemy izucheniia iamnoi kul- turno-istoricheskoi oblasti. Orenburg: OGPU, s. 71-76. Mochalov, O. D. 2008. Keramika pogrebalnykh pamiat- nikov epokhi bronzy lesostepi Volgo-Uralskogo mezhdurechia. Samara: SGPU. Mylnikova, L. N. 2015. Keramika perekhodnogo vremeni ot bronzovogo k zheleznomu veku lesostepnoi zony Zapadnoi Sibiri: dialog kultur. Dissertatsiia d. i. n. NGU. Nikitina, A. V. 2015. Osobennosti goncharnogo proizvodst- va selishcha Bakhilovo epokhi Velikogo pereseleniia narodov na territorii Samarskoi Luki. Izvestiia Samarskogo nauch- nogo tsentra RAN, 17, 3, s. 295-299. Otroshchenko, V. V. 2018. Periodyzatsiia bronzovoi doby Ukrainy. In: I Vseukrainskyi arkheolohichnyi z’izd: Prohrama ro- boty ta anotatsii dopovidei. Tezy dopovidei konferentsii, Nizhyn, 23—25 lystopada 2018. Kyiv: IA NAN Ukrainy, s. 92-93. Peliashenko, K. Yu. 2014. Lipnyi posud iz pokhovan skif- skoho chasu Dnipro-Donetskoho lisostepu. Arkheolohiia, 2, s. 36-49. Peliashenko, K. Yu., Havrysh, P. Ya. 2018. Lipnyi posud Knyshivskoho horodyshcha. Arkheolohiia, 1, s. 91-101. Probyiholova, O. S. 2017. Naselennia nyzhnoi techii Siverskoho Dintsia ta Donetskoho kriazhu u zakliuchnyi period doby piznoi bronzy. Dysertatsiia k. i. n. IA NAN Ukrainy. Romashko, V. A. 2013. Zakliuchitelnyi etap pozdnego bronzovogo veka Levoberezhnoi Ukrainy (po materialam bo- guslavsko-belozerskoi kultury). Kiev: KNT. Fedorov-Davydov, A. S. 1987. Statisticheskie metody v arkheologii. Kiev: Naukova dumka. Tsetlin, Iu. B. 2001. Evoliutsiia issledovatelskikh podkho- dov k izucheniiu keramiki v arkheologii. In: Zavialov, V. I. (ed.). Drevnie remeslenniki Priuralia. Izhevsk: UdGU, s. 54- 75. Tsetlin, Iu. B. 2012. Drevniaia keramika: teoriia i metody istoriko-kulturnogo podkhoda. Moskva: IA RAN. Tsetlin, Iu. B. 2014. Formy sosudov kak obieekt analiza i istochnik istoricheskoi rekonstruktsii. Kratkie soobshcheniia IA RAN, 236, s. 374-378. Sharganova, O. L. 2011. Keramika Smolenskogo Podne- provia kontsa I — nachala II tys. do n. e. (tekhnologiia i mor- fologiia). Avtoreferat dissertatsii k. i. n. IA RAN. Alberti, G. 2018. Correspondence Analysis. In: López Vare- la, S. L. (ed.). The Encyclopedia of Archaeological Sciences. John Wiley & Sons. Baxter, M. 2015. Notes on Quantitative Archaeology and R. Availble at: https://www.academia.edu/12545743/Notes_ on_Quantitative_Archaeology_and_R (Accessed 11 August 2020). Bivand, R., Lewin-Koh, N. 2020. maptools: Tools for Han- dling Spatial Objects. R package version 1.0-1 (online). Rezhym dostupu: https://CRAN.R-project.org/package=maptools (Data zvernennia 11 серпня 2020). Carlson, D. L. 2017. Quantitative Methods in Archaeology Using R. Cambridge: Cambridge University. David, N., Cramer, C. 2001. Ethnoarchaeology in Action. Cambridge: Cambridge University. De Leeuw, J. 2013. Correspondence Analysis of Archaeo- logical Abundance Matrices. In: Nance, C. R. et al. Corre- spondence Analysis and West Mexico Archaeology: Ceramics from the Long-Glassow Collection. New Mexico: University of New Mexico, p. 63-95. Demina, A. 2007. Pottery of the Chornolis culture in the mid- dle Dnieper region. Recherches Archйologiques, 9, p. 87-106. Ericson, J. E., Stickel, E. G. 1973. A Proposed Classification System for Ceramics. World Archaeology, 1 (3), p. 357-367. Fox, J., Friendly, M., Monette, G. 2018. Heplots: Visual- izing Tests in Multivariate Linear Models. R package version 1.3-5 (online). Rezhym dostupu: https://CRAN.R-project.org/ package=heplots (Data zvernennia 11 серпня 2020). Gandon, E., Coyle, T., Bootsma, R. J., Roux, V., Endler, J. 2018. Individuals Among the Pots: How Do Traditional Ce- ramic Shapes Vary Among the Potters? Ecological Psychol- ogy, 30, 4, p. 299-313. Gosselain, O. P. 1992. Technology and Style: Potters and Pottery Among Bafia of Cameroon. Man, 27, 3, p. 559-586. Gosselain, O. P. 2018. Pottery chaînes opératoires as His- torical Documents. In: Spear, T. Oxford Research Encyclope- dia. African History. Oxford: Oxford University. https://doi. org/10.1093/acrefore/9780190277734.013.208 Hayden, B. 1984. Are emic types are relevant to archaeol- ogy? Ethnohistory, 31, 2, p. 79-92. Henrickson, E. F., McDonald, M. M. A. 1983. Ceramic form and function: an ethnographical search and an archaeological application. American Anthropologist, 85, p. 630-643. Hothorn, T., Zeileis, A. 2015. partykit: A Modular Toolkit for Recursive Partytioning in R. Journal of Machine Learning Research, 16, p. 3905-3909. Jarek, S. 2012. mvnormtest: Normality test for multivari- ate variables. R package version 0.1-9 (online). Rezhym dos- tupu: https://CRAN.R-project.org/package=mvnormtest (Data zvernennia 11 серпня 2020). Marwick, B. 2018. R Coding and Modelling. In: López Varela, S. L. (ed.). The Encyclopedia of Archaeological Sci- ences. John Wiley & Son. Miller, D. 1985. Artefacts as categories: a study of ceramic variability in central India (New Studies in Archaeology). Cambridge: Cambridge University. Nenadic, O., Greenacre, M. 2007. Correspondence Analysis in R, with two- and three-dimensional graphics: The ca pack- age. Journal of Statistical Software, 20, 3, p. 1-13. Oksanen, J., Blanchet, F. G., Friendly, M., Kindt, R., Leg- endre, P., McGlinn, D., Minchin, P. R., O’Hara, R. B., Simp- son, G. L., Solymos, P., Stevens, M. H. H., Szoecs, E., Wagner, H. 2019. vegan: Community Ecology Package. R package ver- sion 2.5-6 (online). Rezhym dostupu: https://CRAN.R-project. org/package=vegan (Data zvernennia 11 серпня 2020). R Core Team. 2013. R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Comput- ing, Vienna, Austria. Available at: http://www.R-project.org/ (Accessed 11 August 2020). Read, D. W. 2007. Artifact Classification: A Conceptual and Methodological Approach. New York: Routledge. Rice, P. M. 1987. Pottery Analysis. A Sourcebook. Chicago- London: The University of Chicago. Roux, V. 2017. Ceramic Manufacture: Chaîne Opératoire Ap- proach. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Archaeo- logical Ceramic Analysis. Oxford: Oxford University, p. 101-113. Roux, V. 2019. Ceramics and Society: a Technological Ap- proach to Archaeological Assemblages. Cham: Springer. Santacreu, D. A. 2017. Formal analysis and ceramic ty- pology. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Archaeological Ceramic Analysis. Oxford: Oxford University, p. 181-199. Sellet, F. 1993. Chaine Operatoire: the Concept and its Ap- plications. Lithic Technology, 18, 1—2, 106-112. Shennan, S. 1988. Quantifying Archaeology. Edinburgh: Edinburgh University. Shepard, A. O. 1985. Ceramics for the Archaeologist. Wash- ington: Carnegie Institute of Washington. Skibo, J. M. 2013. Understanding pottery function. New York: Springer. Tsetlin, Y. B. 2002. Pottery kiln at Tel Haznai and its po- sition in kiln evolution. The ceramics from the kiln. British Archaeological Reports. International series, 1011: Modern trends in Scientific Studies on Ancient Ceramics, p. 85-94. Weihs, C., Ligges, U., Luebke, K., Raabe, N. 2005. klaR Analyzing German Business Cycles. In: Baier, D., Decker, R., Schmidt-Thieme, L. (eds.). Data Analysis and Decision Sup- port. Berlin: Springer, p. 335-343. Wickham, H. 2016. ggplot2: Elegant Graphics for Data Analysis. New York: Springer. 388 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Дискусії A. V. Korokhina HLYBOKE OZERO 2, BONDARYKHA, SUBOTIV: THE COMPARISON OF CERAMICS ASSEMBLAGES AND SOME METHODICAL PROPOSALS The paper provides an approbation of the procedure of structuring and comparison of prehistoric ceramics assemblages. The proper tasking in the development of typology of ancient pottery, from the «etic» position of analysis, as the author argues, lies in the search of any non-ac- cidental patterns within artifacts assemblages, which could be most likely regarded as a manifestation of a «meaning». These ones could be revealed by analysis of general morpho-functional classes (which enable to investigate real categories, meaningful within past cul- tures) and by applying the «data mining» techniques (for finding out hidden patterns in arrays of continu- ous numerical attributes). Statistical and multivariate methods are also crucial in comparative analysis of bulk arrays of artifacts. To solve this tasks, it is proposed to apply: (1) meas- ures of assemblages diversity (richness, entropy, effec- tive number of species and evenness); (2) Pearson’s χ2 association test and correspondence analysis; (3) tests on morphological homogeneity of assemblages, proce- dures of separation of morphologically homogeneous groups; (4) statistical characterization of morphologi- cal groups; (5) comparison of morphological groups by means of multivariate analysis of variances (MANO- VA), canonical discriminant analysis and regression «decision trees». The analysis of three assemblages of the Late Bronze Age final stage from the Dnipro-Dinets’ rivers interflew (Hlybore Ozero 2, Bondarykha and Subotiv) allowed to formalize their characteristics and dissimilarities. This creates a base for further researches, particularly in the field of pre-historical reconstructions. It has been revealed that the Subotiv’s ceramic as- semblage is typologically more diverse than assem- blages of Siverskiy Dinets’ region sites. On the other hand, specificity of the Hlyboke Ozero 2 (site arose on re-worked Timber-Grave Culture traditions) is evident in quantitative parameters of morphological classes, while the Bondarykha and the Subotiv are rather simi- lar in this measure. Analysis of pot-like vessels indicates specificity of Subotiv’s pottery production: local pots are distinctive by relative neck height and heaps height. Comparison of the Hlyboke Ozero 2 and the Bondarykha Culture as- semblages shows much the less dissimilarities between these groups than between them and the Subotiv’s one. Pots from the Hlyboke Ozero 2 and the Subotiv show slight morphological heterogeneity within the class. Keywords: ceramics, Late Bronze Age, method, sta- tistic methods, data mining. Одержано 9.09.2020 корохінА Анастасія Вікторівна, кандидат істо- ричних наук, науковий співробітник, Інститут архе- ології НАН України, Київ, Україна. KOROKHINA Anastasiia V., Candidate of Historical Sciences, Research Fellow, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0001-6123-6285, e-mail: a.v.korokhina@gmail.com.

Ähnliche Einträge