Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності
У статті на основі порівняльного аналізу джерел, що походять з гірничо-металургійних центрів епохи пізньої бронзи східноєвропейського степу, досліджених розкопками, визначається загальне і особливе в виробничій діяльності Донецького центру, активне функціонування якого пов’язується з носіями зрубн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187487 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності / Ю.М. Бровендер // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 109-118. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187487 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1874872022-12-31T01:26:02Z Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності Бровендер, Ю.М. Статті У статті на основі порівняльного аналізу джерел, що походять з гірничо-металургійних центрів епохи пізньої бронзи східноєвропейського степу, досліджених розкопками, визначається загальне і особливе в виробничій діяльності Донецького центру, активне функціонування якого пов’язується з носіями зрубної спільноти в її бережнівсько-маївській культурній традиції. Large-scale works have been carried out at the beginning of this century on the background of the set of Bronze Age monuments in the zone of Kartamysh copper ore occurrence in the Bakhmut basin of Donbass. Taking into account some previously researched monuments of mining and metallurgical activities within other ore occurrences of the Donetsk ridge, those works enable to compare the monuments of the Donetsk Mining and Metallurgical Center (DMMC) with other specialized monuments of Srubnaya cultural community in the copper ore territories of the Eastern European steppe. The monuments of Kartamysh archaeological microdistrict, as well as the other monuments of the Donetsk mining and metallurgical center, located in the zone of copper ore occurrences in the Bakhmut basin of Donbass, give evidences of all the cycles of ancient metal production. The majority of them are the evidence of the mining and ore-dressing cycle. Thus, the considerable volumes of mined and dressed ore, found in Kartamysh, as well as in other ore occurrences of the Bakhmut basin, currently suggest that the monuments in the ore territory of Donbass mainly operate within mining system. Similar specialization is observed in other mining and metallurgical areas in Eastern Europe, such as Mikhailo-Ovsyanka (Povolzhye) and Kargaly (South Ural). A feature of the DMMC is far lesser intensity of metallurgy and metalworking in its cultural frames. Limited range of DMMC monuments indicate that the production of metal products was focused only on domestic consumption. Fracturing of the Donbass bedrock, in contrast to the monolithic bedrock of Povolzhye, and especially to the Southern Urals, facilitated the effective use of stone tools in the process of mining. In the MMC, operating within the eastern production zone of the Srubnaya cultural community (Mikhailo-Ovsyanka, Kargaly), miners and metallurgists had to develop metallurgy more actively, since the features of geology in these regions required the use of metal tools to extract copper ores. Obviously, this circumstance explains a large number of end fragments of metal pickaxes found at Kargaly, as well as casting molds for casting these tools. The functioning of the full-scale cycle of ancient metal production and even visually recorded scale of ancient mining activity in the zone of copper ore occurrences of the Bakhmut basin gives reasons to assert the existence of mining and metallurgical center focused on large-scale production in the Donetsk Ridge in the Bronze Age. The main products of the DMMC were not metal items or even ingots, as it had been considered previously, but enriched copper ore (concentrate) as raw material for metallurgical production. Enriched ore was the commodity to be exchanged by the miners and metallurgists of the Donetsk center. It could be possibly done via professional traders with neighboring and distant tribes, and was exchanged for livestock and agriculture products, as well as for various household items. The analysis, carried out in the paper, proves that other mining and metallurgical complexes of the Eastern European steppe (Kargaly, Mikhailo-Ovsyanka), which had been previously explored, also operated at the same time and in similar to the DMMC production system. 2021 Article Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності / Ю.М. Бровендер // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 109-118. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.05 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187487 [622+669]:903.05(477.5/.6)”637” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Бровендер, Ю.М. Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності Археологія і давня історія України |
| description |
У статті на основі порівняльного аналізу джерел, що походять з гірничо-металургійних центрів епохи пізньої бронзи східноєвропейського степу, досліджених розкопками, визначається загальне і
особливе в виробничій діяльності Донецького центру, активне функціонування якого пов’язується з
носіями зрубної спільноти в її бережнівсько-маївській культурній традиції. |
| format |
Article |
| author |
Бровендер, Ю.М. |
| author_facet |
Бровендер, Ю.М. |
| author_sort |
Бровендер, Ю.М. |
| title |
Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності |
| title_short |
Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності |
| title_full |
Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності |
| title_fullStr |
Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності |
| title_full_unstemmed |
Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності |
| title_sort |
донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187487 |
| citation_txt |
Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу доби бронзи: порівняльний аналіз виробничої діяльності / Ю.М. Бровендер // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 109-118. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT brovenderûm donecʹkijgírničometalurgíjnijcentrívirobničícentrishídnoêvropejsʹkogostepudobibronziporívnâlʹnijanalízvirobničoídíâlʹností |
| first_indexed |
2025-07-16T09:03:49Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:03:49Z |
| _version_ |
1837793678164230144 |
| fulltext |
109ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
УДК [622+669]:903.05(477.5/.6)”637” DOI: 10.37445/adiu.2021.02.05
Ю. М. Бровендер
донеЦЬкиЙ гірниЧо-МетАлУргіЙниЙ Центр
і ВироБниЧі Центри східноЄВропеЙсЬкого степУ
доБи БронЗи: поріВнЯлЬниЙ АнАліЗ
ВироБниЧої діЯлЬності
Статті
У статті на основі порівняльного аналізу дже-
рел, що походять з гірничо-металургійних цент-
рів епохи пізньої бронзи східноєвропейського степу,
досліджених розкопками, визначається загальне і
особливе в виробничій діяльності Донецького цен-
тру, активне функціонування якого пов’язується з
носіями зрубної спільноти в її бережнівсько-маївсь-
кій культурній традиції.
ключові слова: Донецький гірничо-металургій-
ний центр, Каргали, Картамиській археологічний
мікрорайон, Михайло-Овсянка, мідні руди.
Вступ. На тлі різнобічних наукових інте-
ресів доктора історичних наук, професора От-
рощенка віталія васильовича, його інтерес
до металовиробничої діяльності зрубної куль-
турної спільноти не є другорядним (Отрощен-
ко, Рассамакін 1997; Отрощенко 2000; 2003b;
2004; 2005a; 2005b; 2007; 2011; Отрощенко,
Тупчієнко 2005). Двадцять польових сезонів на
пам’ятках Середнього Подонців’я в Луганській
області, серед яких шість — на Капітанівській
агломерації поселень і десять — на пам’ятках
Картамиського рудопрояву, що дали виразні
свідоцтва металовиробництва зрубної спільно-
ти (Бровендер и др. 2002; Бровендер, Отрощен-
ко 2002; Бровендер, Отрощенко, Пряхін 2010;
Отрощенко и др. 1996; 1997; Пряхин и др. 1996;
2000a; 2000b; 2003; 2008; Бровендер, Отрощен-
ко, Пряхін, 2007), певною мірою стимулювали
цей інтерес.
У роки роботи на пам’ятках Східної Украї-
ни в. в. Отрощенко озвучив свою ідею, в по-
дальшому представлену ним у вигляді кон-
цепції про дві лінії розвитку культур зрубної
спільноти: покровську (пізніше названу ним
покровсько-мосоловською (Отрощенко 2003a) і
бережнівсько-маївську (Отрощенко 1994; 2000;
2002). в результаті ювіляру вдалося забезпечи-
ти перспективи дослідницького пошуку в вив-
ченні зрубних старожитностей, в т. ч. і метало-
виробництва Дніпро-Донського регіону за доби
пізньої бронзи.
в останні десятиліття проблема металови-
робничої діяльності східноєвропейського сте-
пу й лісостепу стала однією з дослідницьких
тем, яку найактивніше розробляють. Розкопки
пам’яток епохи пізньої бронзи на Каргалин-
ському рудному полі в Оренбурзькій області
Російської Федерації РФ (черных 2007), на ру-
допрояву біля с. Михайло-Овсянка на лівому
березі волги в південній частині Самарської
області РФ (Матвеева, Колев, Королев 2004), а
також на Картамиському рудопрояву на сході
України (Бровендер, Отрощенко, Пряхін 2010)
суттєво збільшили джерельну базу з історії гір-
ничо-металургійного та металообробного ви-
робництв Східної європи, дали якісно новий
матеріал для наукових узагальнень і виснов-
ків.
велике значення при вивченні металлови-
робництва давнього населення мають спеціалі-
зовані побутові пам’ятки, і перш за все ті, що
представляють собою виробничі комплекси в
зоні мідних рудопроявів (родовищ), які увійшли
в науковий обіг як гірничо-металургійні центри
(ГМЦ). Для Дніпро-Донського регіону — одно-
го з найважливіших в культурно-історичному
плані регіонів Східної європи — особливе зна-
чення має Донецький гірничо-металургійний
центр (ДГМЦ). Масштабні роботи, проведені на
початку цього століття на комплексі пам’яток
епохи бронзи в зоні Картамиського мідного
рудопрояву Бахмутської улоговини Донбасу
(Бровендер, Отрощенко, Пряхін 2010) з ураху-
ванням раніше досліджених пам’яток гірничо-© ю. М. БРОвЕНДЕР, 2021
110 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
металургійної діяльності на інших рудопроявах
Донецького кряжа (Татаринов 2003), дають
можливість зіставити пам’ятки ДГМЦ з іншими
дослідженими розкопками, спеціалізованими
пам’ятками зрубної спільноти на міднорудних
територіях східноєвропейського степу.
Матеріали і методи. Джерельна база по
ДГМЦ складається з 5 кар’єрів, 25 гірничих ви-
робок підземного типу, 2 техногенних ділянок
зі збагачення мідної руди, 7 спеціалізованих
поселень.
У роботі задіяний комплекс методів: порів-
няльно-історичний метод, метод статистичного
обліку, аналогій, метод типологічного та функ-
ціонального аналізу. Крім того, задіяні результа-
ти досліджень геологів, геотехнологів. Для
вирішення поставлених проблем, окрім того, ви-
користані результати трасологічного аналізу, а
також експериментального моделювання.
результати досліджень. видобуток мідних
руд на рудопроявах Донецького кряжа, подібно
Каргалам і Михайло-Овсянці, здійснювався як
підземним, так і відкритим способами (Татари-
нов 2003; Бровендер 2008a; Бровендер, Отрощен-
ко, Пряхін 2010). Такі ж типи гірничих виробок
відомі на всіх рудоносних територіях євразійсь-
кого континенту, що розроблялися в давнину.
за підрахунками, що ґрунтуються на резуль-
татах комплексних геотехнологічних і архео-
логічних досліджень, сумарний обсяг гірничих
робіт на трьох копальнях кар’єрного типу (чер-
воне озеро I—III) Картамиського археологічного
мікрорайону (КАМ) склав не менше 30 тис. м3,
а обсяг видобутої мідної руди — близько 817 м3.
з урахуванням підземної розробки, на копальні
червоне озеро IV обсяг видобутої руди на Кар-
тамиші склав близько 1000 м3. Беручи до уваги
особливості руд Картамиського рудопрояву, а
також рівень технологічних можливостей дав-
ніх металургів епохи пізньої бронзи, при на-
скрізному вилученні, об’єм міді, виплавленої з
Картамиських руд, міг досягати порядку 160 т
(Бровендер, Гайко, Шубин 2010, с. 216—217).
Навіть якщо допустити, що на території ДГМЦ
відпрацювання руд велося на п’яти рудопро-
явах (вискрівському, Клиновому, Картамись-
кому, Кислому Бугрі, Мідній Руді; Татаринов
2003), то з урахуванням даних, отриманих по
Картамишу, загальний обсяг отриманого в епо-
ху пізньої бронзи донецького металу міг склас-
ти не менше 700 т (Бровендер 2016).
Для порівняння наведемо підрахунки об-
сягу видобутої руди, в еквіваленті на метал:
у Східноказахстанському ГМЦ — 5—10 тис. т
(Сатпаев 1967, с. 142; Кузнецова и др. 1994,
с. 64, Маргулан, 2001, с. 75), Каргалинському
ГМЦ — не менше 55—60 тис. т міді (черных
2009, с. 257). Не вдаючись у дискусію стосовно
наведених даних, все ж вважаємо Каргалинсь-
кі показники вельми завищеними.
Беручи до уваги приблизно п’ятисотлітній
період існування ДГМЦ, що функціонував у
системі БМзК (XVIII/XVII—XIII ст. до н. е.), є
можливість приблизно визначити щорічний ви-
добуток мідних руд ДГМЦ в епоху пізньої брон-
зи. в еквіваленті, він міг складати, в середньо-
му, близько 1,5 т міді на рік. з огляду на більш
активну розробку мідних руд у перший період
БМзК можна припустити, що близько 2/3 обся-
гу, отриманого в результаті виплавки металу на
рік (близько 2 т), відповідає саме першому пе-
ріоду БМзК, а 1/3 (близько 1 т) — другому.
Отримані результати є цілком реальними з
огляду на те, що в єгипті середній річний обсяг
виплавленої в епоху бронзи міді становив 7 т,
у західній європі — 16,5 т, у Східному Казахс-
тані — кілька тонн (Гришин 1980, с. 122).
Підрахунок обсягу проведених гірських
робіт в епоху пізньої бронзи на Картамисько-
му рудопрояву дає підстави припускати мож-
ливість вилучення гірської маси обсягом 60 м3
на рік невеликими колективами протягом
500 років — періоду існування БМзК.
Про невеликі колективи (клани) гірників-ме-
талургів, які проживають на спеціалізованих
поселеннях у зоні мідних рудопроявів і ведуть
їх розробки, згадують і інші фахівці (черников
1960, с. 132—133; Тихонов 1960, с. 15—16; Гри-
шин 1980, с. 85—86). Давні єгиптяни віддава-
ли перевагу працювати на окремих виробках
невеликими групами по 5 або 15 чоловік, що
підтверджується і збереженим написом однієї
давньоєгипетської посадової особи (Forbes 1950,
р. 337). При цьому мова йде не тільки про неве-
лику кількість людей, які працюють у гірських
виробках, але й задіяних у процесі збагачення
руди (Тихонов 1960, с. 15—16). У зв’язку з цим
пропущення С. й. Татаринова про кількість
гірників-металургів, що працювали одночасно
на копальнях Бахмутської улоговини, і обчис-
лювалася 500—1000 чоловік (Татаринов 2006,
с. 8), вважаємо не достатньо аргументованим.
важливі для теми дослідження відомості на-
дає є. М. черних. Дослідник звертає увагу на
обсяг міді, виплавленої протягом одного сезону
невеликим колективом у знаменитій рудами
провінції Катанга (ДР Конго). Посвячений у
вогняну майстерність металург разом із підсоб-
ними робочими (до 14 осіб) на той час виплав-
ляв близько 1 т міді (черных 1972, с. 117).
Гірничодобувний цикл у системі металовироб-
ництва доповнювався комплексом технологічних
операцій, пов’язаних із збагаченням корисних
копалин. Процесс збагачення, як про це свід-
чать матеріали КАМ, здійснювався в три етапи:
1) первинне відділення корисного мінералу від
порожньої породи біля гірських виробок; 2) под-
рібнення корисного мінералу (руди) до фракції,
придатної для виплавки і 3) водне збагачення.
Перший етап збагачення здійснювався поб-
лизу виробок, або на породних відвалах кар’єрів.
Другий і третій етапи збагачення проводилися
на спеціалізованих техногенних ділянках, де
був доступ до води. в обох випадках утворюва-
111ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Бровендер, Ю. М. Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу...
лися відходи. Якщо в першому випадку це були
переважно великі уламки гірської маси, то в дру-
гому і третьому — перетертий на пісок мідистий
пісковик із характерною мідною зеленню.
Матеріали розкопок пам’яток КАМ свідчать
про великі масштаби збагаченої на Карта-
миші руди. знаряддя гірничо-збагачувально-
го циклу (рудодробильні / рудотерочі камені,
плити-платформи) відомі на всіх пам’ятках
біля копалень. Однак відомі й спеціалізовані
на збагаченні руд ділянки, де знаряддя гірни-
чо-збагачувального циклу особливо численні.
Масштабно виглядає на них і обсяг відходів,
отриманий у процесі збагачення. Скупчення
таких відходів на спеціалізованих ділянках
визначило їх назву як техногенних (Бровендер
2005; 2008a). Крім знарядь, колекція яких на
техногенних ділянках налічує десятки і сотні
кам’яних і кістяних виробів (Картамиш), на та-
ких спеціалізованих пам’ятках виявлені і тех-
нологічні канави, використовувані як накопи-
чувачі води. Близькі технологічні споруди для
збору дощової води, а так само води від рясного
сніготанення в районі великих виробок відомі
на Джезказганському мідному родовищі в Цен-
тральному Казахстані (Кресто, златоуст; Мар-
гулан и др. 1965, с. 268; Маргулан 2001, с. 48).
Третій (заключний) етап збагачення мідних
руд базувався на знаннях давніми рудокопами
різних фізичних властивостей корисного міне-
ралу і матеріалу вміщуючих порід. виявлялися
вони в використанні гравітаційного і флотацій-
ного способів водного збагачення руди. Оскіль-
ки халькозин — мінерал, є одним із найбільш
стійких сульфідів у зоні окислення, розроб-
лювані в давнину мідні руди ДГМЦ містили
значну частку сульфідних руд. зауважимо,
що в процесі дроблення (подрібнення), халь-
козин, будучи м’яким і крихким мінералом, у
значній кількості переходить у порошкоподіб-
них масу. Маючи погану змочуваність, у вод-
ному середовищі ця маса спливає на поверхню
(флотація), і такий пінний концентрат мідних
руд можна було зняти кістяними знаряддями,
масово представленими на техногенній ділян-
ці Картамиша (Бровендер 2008a) і Михайло-
Овсянки (Горащук, Колев 2004). збирали цю
масу в дерев’яні миски або в керамічні горщи-
ки. Такі посудини знайдені на техногенній ді-
лянці копальні червоне озеро I як всередині
водозабірної (технологічної) канави, так і біля
неї (Бровендер 2008a). Крупнішу фракцію руд,
що залишилася, могли відокремлювати граві-
таційним способом, оскільки щільність мідно-
го мінералу приблизно в два рази перевищує
щільність породоутворюючих рудовміщуючих
мінералів. При цьому важливу роль продов-
жували відігравати ті ж кістяні знаряддя, які
були задіяні у флотаційному способі збагачен-
ня руди. Тут вони виконували вже функцію
своєрідних «мішалок» під час сепарації зміша-
них обсягів різнорідних частинок твердих міне-
ралів і породоутворюючих рудовміщующих мі-
нералів у водному середовищі. Можна уявити,
що цю операцію, як про це свідчить мікроспра-
цьованість робочих поверхонь кістяних зна-
рядь, здійснювали в шкіряних мішках. Екс-
перименти з водного збагачення мідних руд,
проведені О. М. загородньою за участю автора,
переконують у правомірності інтерпретації кіс-
тяних знарядь, виготовлених із ребер і лопаток
тварин, задіяних в збагачувальному циклі, як
«мішалок», використовуваних у процесі граві-
тації (загородня 2014; Бровендер 2012, с. 552)
або іншими словами — сепарації. Тут важли-
вий висновок про те, що ці найчисленніші на
спеціалізованих (техногенних) ділянках виро-
би, є не що інше, як знаряддя, безпосередньо
пов’язані з гірничо-збагачувальним циклом. Ці
ж думки ще на початковому етапі досліджень
техногенної ділянки копальні червоне озеро I
КАМ висловив в. Б. Панковский (2005, с. 192).
Результати розкопок техногенної ділянки
копальні червоне озеро I КАМ, що дали значну
серію виробничого інвентарю з кістки, а також
знахідки аналогічних знарядь на гірничо-мета-
лургійному комплексі біля с. Михайло-Овсян-
ка в Поволжі дають можливість говорити про
існування на території Східної європи в епоху
пізньої бронзи єдиних технологічних прийомів
збагачення мідних руд. відсутність аналогіч-
них знарядь на поселенні Горний Каргалинсь-
кого ГМЦ епохи пізньої бронзи, скоріш за все,
може пояснюватися значною віддаленістю його
від джерела води.
Наступним за гірничо-збагачувальним цик-
лом, який по суті є кульмінаційним у ланцюзі
металовиробництва, є металургійний цикл. На
пам’ятках ДГМЦ він значно поступався гірни-
чорудному циклу. У тому, що металургія на
Картамиському рудопрояві не була спеціалі-
зованим виробництвом, можна легко пере-
конатися навіть після підрахунку її відходів.
На комплексі досліджених пам’яток площею
1290 м2 КАМ, виявлено всього лише 146 зраз-
ків шлаку, штейну і шлаковитих предметів, у
т. ч. кераміки, каменю, глини. Очевидно, і Кар-
галинський ГМЦ епохи пізньої бронзи також
функціонував переважно в системі гірничої
справи. Масштабний видобуток руд на Карга-
лах у поєднанні з досить обмеженою за обсягом
місцевої виплавки міді, про що свідчить мала
кількість металургійного шлаку, знайдено-
го на Горному (4539 зразків, загальною вагою
близько 20 кг (Кузьминых 2004a, с. 101) на
дослідженій розкопками площі 1044 м2, вка-
зують на явне домінування експорту мідної
руди (черных 2002, с. 86). Гірничо-металур-
гійний комплекс у с. Михайло-Овсянка також
функціонував у системі гірничорудного циклу.
Тут, на дослідженій розкопками площі (448 м2)
виявлено 350 зразків металургійного шлаку
(Матвеева, Колев, Королев 2004, с. 71, 76, 78).
При зіставленні свідчень металургійного цик-
112 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
лу цих трьох гірничо-металургійних комплек-
сів наочно простежується найменша їхня кіль-
кість на Картамиші.
завершальним етапом у ланцюзі метало-
виробництва (в широкому сенсі) є металооб-
робний цикл. Серед джерел металообробного
циклу виділяються ливарні форми, ковадла,
молоточки, абразиви (Килейников 1996; 2005;
загородня 2014). вказана група знарядь на
пам’ятках ДГМЦ нечисленна і в кількісному
відношенні вона значно поступається знаряд-
дям гірничорудного циклу. Подібна ситуація
характерна і для поселення Горний Каргалин-
ского ГМЦ, а також для гірничо-металургій-
ного комплексу Михайло-Овсянка. Однак, на
відміну від Картамиша і Михайло-Овсянки,
де основна колекція знарядь пов’язана з гірни-
чо-збагачувальним циклом, на Каргалах біль-
шість їх представляють гірничодобувний цикл
(Кузьминых 2004b, с. 100).
Серед трьох досліджених розкопками гірни-
чо-металургійних комплексів Східної європи,
металообробні знаряддя більш масово пред-
ставлені на Каргалах. Тільки ливарних форм
на поселенні Горний знайдено 197, в т. ч. три
цілих і 194 уламки (Кузьминых 2004c, с. 134).
значно слабше металообробний цикл пред-
ставлений на Картамиші і Михайло-Овсянці.
всього на пам’ятках КАМ (поселення червоне
озеро 1, 3) колекція ливарних форм (причому
знайдених виключно в уламках, в т. ч. й заго-
товки ливарних форм) становить 20 екземп-
лярів. Близько десятка ливарних форм знай-
дено на Михайло-Овсянці (Матвеева, Колев,
Королев 2004, с. 77). Цікаво зауважити, що
при досить близькій кількості ливарних форм,
виявлених на одному квадратному метрі до-
слідженій розкопками площі Картамиша і Ми-
хайло-Овсянки, істотні відмінності спостеріга-
ються в кількості шлакового матеріалу на цих
пам’ятках. Ці обставини можуть бути пояснені
різним вмістом міді в руді. Масштаби метало-
обробки в Михайло-Овсянці і на Картамиші,
очевидно, були відносно рівними. На думку
автора, весь виплавлений із руди метал на
пам’ятках ДГМЦ використовувався гірника-
ми-металургами як сировина для виготовлен-
ня металевих виробів, які відповідали власним
потребам, в т. ч. й потребам у металевому ме-
таловиробничому інструментарії (Бровендер
2012). Така мала кількість шлакового матеріа-
лу на Картамиші дає підставу припускати, що
зливки міді не були продукцією ДГМЦ.
Наявність кам’яного домобудівництва на
поселеннях КАМ (червоне озеро 1, 3), як і на
інших пам’ятках ДГМЦ епохи пізньої бронзи
(Пилипчатине 1, Клинове; Татаринов 2003)
дають підставу припускати цілорічний цикл
металовиробничої діяльності. Постійне прожи-
вання давніх гірників-металургів і цілорічне
металовиробництво простежується і на посе-
лені Горне в Каргалах (черных 2004, с. 259).
Однак спостерігається це лише на пізній фазі
його існування, у період найбільш активної
розробки Каргалинских мідних руд (черных
2007, с. 115). На ранній фазі існування селища
(початок пізньобронзової доби) масштаби ви-
робничої діяльності на Горному були незнач-
ними (Кузьминых 2004a). зауважимо, що пізня
фаза поселення Горний (другий період пок-
ровсько-мосоловської зрубної культури (ПМзК)
відповідає періоду активної розробки мідних
руд Картамиського рудопроявления (перший
період БМзК), як, втім, і інших рудопроявів
Бахмутської улоговини Донбасу.
У зимовий період гірничі роботи могли вес-
тися лише в підземних виробках. Не виключає-
мо й можливість збагачення мідної руди в цей
час року, однак процес подрібнення і водного
збагачення мідних (сульфідних) руд міг здійс-
нюватися в майстернях лише в обмеженому об-
сязі. Обмеження сфери діяльності замкнутого
клану гірників-металургів епохи пізньої брон-
зи, орієнтованої на великомасштабне вироб-
ництво лише літнім періодом вважаємо безпід-
ставним. Це ж підтверджується і письмовими
документами XVIII ст., в яких згадується про
масштабні гірничі роботи на Каргалах у зимо-
ву пору року (черных 2004, с. 259).
зафіксований обсяг джерельної бази вже сьо-
годні дозволяє переглянути уявлення, про те,
що для розробки мідних руд Бахмутської уло-
говини організовувалися сезонні експедиції ру-
докопів — членів громад, які володіли копаль-
нями зі стаціонарних поселень, розташованих
за межами рудопроявів. По-перше, гірнича
справа — особливо табуйована для непосвя-
чених сфера діяльності (черных 2007, с. 148,
171—172). По-друге, жодне поселення зрубної
спільноти, в т. ч. зі спеціалізацією на металур-
гії і металообробці, що знаходиться за межами
ГМЦ, не дало достовірних знарядь гірничови-
добувного циклу (загородня 2014). Невідомі
вони й на такому поселенні зрубної спільноти,
орієнтованому на великомасштабне виробниц-
тво, як Усове озеро (Луньков 2004, с. 75). Це
поселення спеціалізувалося на виплавленні
міді з руди ДГМЦ з подальшим виготовленням
знарядь, необхідних для життєдіяльності се-
лища. численні залишки теплотехнічних спо-
руд, велика кількість металургійного шлаку,
за відсутності пов’язаних зі спеціалізованою
гірничопрохідницькою діяльністю знарядь і
їх ливарних форм, а також незначна кількість
плавильних чаш, дозволяють припускати, що
мешканці поселення Усове озеро не брали
безпосередньої участі в розробці мідних руд
Донецького кряжу. Не була орієнтована їх ви-
робнича діяльність і на великомасштабне ви-
робництво металевих виробів (Пряхин 1996,
с. 124; Луньков 2004). втім і автор розкопок
цієї пам’ятки вважає, що головним продуктом
обміну були не готові вироби, а саме метал у
зливках (Березанская 1990, с. 73).
113ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Бровендер, Ю. М. Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу...
зразком іншої металовиробничої спеціаліза-
ції є Мосоловське поселення ПМзК. його ма-
теріали демонструють домінування металооб-
робки над металургією (Пряхин 1996; Саврасов
1998). Оскільки значних свідчень металургій-
ного виробництва на Мосоловці не виявлено,
є підстави припускати функціонування тут
металообробного виробництва в більшій мірі
на привізному металі, а не на руді. Основний
напрямок виробничої діяльності Мосоловсько-
го поселення був пов’язаний із виготовленням
великих партій металомістких виробів — вісло-
обушних сокир і косарів-серпів. Про це свідчить
велика кількість ливарних форм (близько 700)
і плавильних чаш (більше 600; Пряхин 1996,
с. 18; Саврасов 1998), які значно перевершують
відповідний металообробний інструментарій
поселення Усове озеро (Пряхин 1996, с. 124).
Орієнтуючись на підрахунки О. С. Саврасова
про витрату на Мосоловському поселенні мета-
лургами-ливарниками ПМзК близько 790 кг
металу (міді) для відливання як мінімум 420 со-
кир і 1315 косарів-серпів (Саврасов 2000, с. 107),
можна спостерігати відповідність річному обся-
гу видобутого на Картамиші металу в найбільш
активний період функціонування ДГМЦ, мета-
лопродукції, що нараховує 1100 сокир і 3400 ко-
сарів-серпів. Цілком зрозуміло, що отримані
результати носять приблизний характер, але
все ж вони дають загальне уявлення про обсяг
виконаних на рудниках гірничовидобувних і
збагачувальних робіт, а також отриманого в ре-
зультаті металургійного переділу, металу. Як
бачимо, за масштабами епохи пізньої бронзи, ці
обсяги були досить значними.
Гірничорудна (перш за все гірничовидобув-
на) спрямованість пам’яток КАМ, як і інших
пам’яток ДГМЦ, характеризується численним
гірничовидобувним інструментарієм, невідо-
мим ані на Усовому озері, ані на Мосоловці.
Висновки. На пам’ятках КАМ, як і на інших
пам’ятках ДГМЦ, розташованих у зоні мідних
рудопроявів Бахмутської улоговини Донбасу,
засвідчено всі цикли давнього металовиробниц-
тва. Найчастіше це ознаки гірничого та гірни-
чо-збагачувального циклу. Так, простежені на
Картамиші значні масштаби видобутої і зба-
гаченої руди, як втім, і на інших рудопроявах
Бахмутської улоговини, уже зараз дають підста-
ву вважати функціонування пам’яток на рудній
території Донбасу переважно в системі гірничо-
рудної справи. Аналогічна спеціалізація спос-
терігається й на інших гірничо-металургійних
комплексах Східної європи — Михайло-Овсян-
ці (Матвеева, Колев, Королев 2004, с. 78) і Кар-
галах (черных 2002, с. 86). Особливістю ДГМЦ
є значно менша вираженість у його культурних
нашаруваннях свідоцтв металургії та метало-
обробки. Обмежена їх кількість на пам’ятках
ДГМЦ вказує на виробництво металевих ви-
робів, орієнтоване лише на внутрішнє спожи-
вання (Бровендер 2012).
Тріщинуватість корінних порід Донбасу, на
відміну від монолітного масиву корінних порід
Поволжя та Південного Уралу, дозволяла в
процесі ведення гірських робіт ефективно ви-
користовувати кам’яні знаряддя. У ГМЦ, що
функціонують у рамках східної виробничої зони
зрубної культурної спільноти (Михайло-Овсян-
ка, Каргали; Молодин, Пряхин 2005) гірникам-
металургам необхідно було значно активніше
розвивати металургію, оскільки особливості
геології цих регіонів для видобутку мідних руд
вимагали використання металевих виробів.
Очевидно, цією обставиною пояснюється вели-
ка кількість знайдених на Каргалах кінцевих
фрагментів металевих кайл-кирок (118 екз.;
Кузьминых 2004b, с. 79), як втім, і ливарних
форм для відливання цих знарядь (Кузьминых
2004c, с. 156).
Функціонування повного циклу давнього
металовиробництва, а також масштабність
давніх гірських робіт у зоні мідних рудопроявів
Бахмутської улоговини, яка навіть фіксується
візуально, дає підставу стверджувати про іс-
нування на Донецькому кряжі в епоху пізньої
бронзи ГМЦ, орієнтованого на великомасштаб-
не виробництво.
У нашому розумінні Донецкий гірничо-мета-
лургійний центр епохи бронзи — це комплекс
спеціалізованих на великомасштабному вироб-
ництві пам’яток епохи пізньої бронзи, розта-
шованих у зоні доступних для розробки давнім
населенням мідних рудопроявів Бахмутської
улоговини Донбасу і таких, що функціонували
переважно в системі гірничої справи. Основ-
ною продукцією ДГМЦ були не металеві ви-
роби і навіть не зливки, як це уявлялося рані-
ше (Татаринов, 2003), а збагачена мідна руда
(концентрат) — сировина для металургійного
виробництва (Бровендер 2016). Раніше вислов-
лена А. А. Формозовим (1951, с. 118—119), а в
подальшому підтримана дослідниками (Тихо-
нов 1960, с. 13; Татаринов 2006) думка про те,
що метал, який виплавлявся на поселеннях
біля копалень, задовольняв не лише внутріш-
ні потреби гірників-металургів, а й населення,
яке проживало далеко за межами ГМЦ, в світ-
лі сучасних даних, потребує перегляду.
збагачена руда була тим товаром, який обмі-
нювався гірниками-металургами ДГМЦ, мож-
ливо через професійних торгівців (Бороффка и
др. 2005; Дергачев 2010, с. 36; Ромашко 2013,
с. 136), із сусідніми і віддаленими племенами
на продукти тваринництва і землеробства, а
також на різні предмети побуту (Куріленко та
ін. 1998; Отрощенко 2003b; 2004; Бровендер
2007; Лысенко 2013; Куштан 2013, с. 198).
Проведений аналіз переконує в тому, що й
інші, досліджені під час розкопок гірничо-мета-
лургійні комплекси східноєвропейського степу
(Каргали, Михайло-вівсянка), функціонували
в один час і в аналогічній ДГМЦ виробничій
системі.
11� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
літерАтУрА
Березанская, С. С. 1990. Усово озеро. Поселение
на северском Донце. Киев: Наукова думка.
Бороффка, Н., Парцингер, Г. 2005. Исследование
Карнаб-Сичкончи — поселение металлургов эпо-
хи бронзы на территории Самаркандской области
Узбекистана. в: Проблеми гірничої археології. Ма-
теріали II-го міжнародного Картамиського польо-
вого археологічного семінару, 21—25 липня 2003 р.
Алчевськ: ДонДТУ, с. 41-46.
Бровендер, ю. М. 2005. Обследование памятни-
ков эпохи поздней бронзы на рудопроявлении Мед-
ная Руда. в: Проблеми дослідження пам’яток ар-
хеології східної України. Матеріали II-ї Луганської
міжнародної історико-археологічної конференції,
25—26 жовтня 2005 р. Луганськ, ЛОКМ, с. 90-94.
Бровендер, ю. М. 2007. Находки деталей конской
упряжи в контексте Донецкого горно-металлурги-
ческого центра эпохи бронзы. Матеріали та дослід-
ження з археології східної України, 7, с. 224-234.
Бровендер, ю. М. 2008a. Копальня червоне озе-
ро IV Картамиського гірничо-металургійного комп-
лексу доби бронзи. Археологія, 4, с. 64-69.
Бровендер, ю. М. 2008b. Итоги раскопок техно-
генного участка на Картамышском рудопроявлении.
Древности 2006—2008, с. 184-203.
Бровендер, ю. М. 2012 Итоги исследования комп-
лекса горно-металлургических памятников на Кар-
тамышском рудопроявлении Донбасса. в: Проблемы
исследования памятников археологии Восточной
Украины: Материалы III-го международной исто-
рико-археологической научной конференции, 25—
26 октября 2012 г. Луганск: ЛОКМ, с. 551-556.
Бровендер, ю. М. 2016. Донецький гірничо-мета-
лургійний центр доби бронзи. Автореферат дисер-
тації д. і. н. ІА НАН України.
Бровендер, ю. М., Гайко, Г. И., Шубин, ю. П.
2010. Определение объемов горных работ и оценка
добычи медных руд на древних разработках Карта-
мышского рудопроявления в Донбассе. Матеріали
та дослідження з археології східної України, 10,
с. 213-219.
Бровендер, ю. М., Горовой, А. Ф., Дорофеев, в. Н.,
Отрощенко, в. в., Пряхин, А. Д., Шкурский, Е. Ф.,
Шафранский, в. Г. 2002. Украинско-российская эк-
спедиция по изучению древних памятников горного
дела Донбасса (итоги полевого сезона 2001 года и
перспективы исследований. Киев; воронеж: ДГМИ.
Бровендер, ю. М., Отрощенко, в. в. 2002. Древ-
ние рудники в бассейне Северского Донца, восточ-
ная Украина. в: черных, Е. Н. (ред.). Каргалинский
международный полевой симпозиум: Материалы
симпозиума. Москва: ИА РАН, с. 53-54.
Бровендер, ю. М., Отрощенко, в. в., Пряхин,
А. Д. 2007. Донбаський державний технічний уні-
верситет у вивченні давньої виробничої діяльності
племен східноєвропейського степу та лісостепу (до
вузівського ювілею). в: Проблеми гірничої археоло-
гії: Матеріали VI-го Картамиського міжнародного
польового археологічного семінару, 15—16 липня
2007 р. Алчевськ: ДонДТУ, с. 5-10.
Бровендер, ю. М., Отрощенко, в. в., Пряхін, А. Д.
2010. Картамиський комплекс гірничо-металургій-
них пам’яток бронзового віку в Центральному Дон-
басі. Археологія, 2, с. 87-101.
Горащук, И. в., Колев, ю. И. 2004. Каменные и
костяные орудия с рудника бронзового века Михай-
ло-Овсянка на юге Самарской области. Вопросы ар-
хеологии Урала и Поволжья, 2, с. 89-104.
Гришин, ю. С. 1980. Древняя добыча меди и оло-
ва. Москва: Наука.
Дергачев, в. А. 2010. Топоры-кельты поздней
бронзы Карпато-Подунавья. 1. Кишинэу: Институт
культурного наследия АКРМ.
загородня, О. М. 2014. Про призначення однієї з
категорії кістяних знарядь Картамишу. Археологія,
1, с. 15-28.
Килейников, в. в. 1996. Трасологический анализ
каменных орудий труда с рудника червонэ озеро. в:
северо-Восточное Приазовье в системе евразийских
древностей (энеолит — бронзовый век): материа-
лы международной конференции. 2. Донецк: ДонГУ,
с. 3-4.
Килейников, в. в. 2005. Новые трасологические
данные об орудиях труда с памятников Картамыш-
ского рудопроявления Подонцовья. в: Проблеми
гірничої археології: Матеріали ІІ-го Картамись-
кого міжнародн. польового археологічного семі-
нару, 21—25 липня 2003 р. Алчевськ: ДонДТУ,
с. 80-85.
Кузнецова, Э. Ф., Тепловодская, Т. М. 1994. Древ-
няя металлургия и гончарство Центрального Ка-
захстана. Алматы.
Кузьминых, С. в. 2004a. Шлаки. в: черных, Е. Н.
(ред.). Каргалы. III, Москва: Языки славянской
культуры, с. 101-105.
Кузьминых, С. в. 2004b. Металл и металлические
изделия. в: черных, Е. Н. (ред.). Каргалы. III. Моск-
ва: Языки славянской культуры, с. 76-100.
Кузьминых, С. в. 2004c. Литейные формы. в:
черных Е. Н. (ред.). Каргалы. III. Москва: Языки
славянской культуры, с. 134-156.
Куріленко, в. є., Отрощенко, в. в. 1998. Сосниць-
ка культура Подесення та її зв’язки із західними сусі-
дами. в: Kosko, A., Czebreszuk, J. (eds.). Trzciniec —
sistemkulturowy czy interkulturow process? Poznan,
с. 239-251.
Куштан, Д. П. 2013. Південь Лісостепового
Подніпров’я за доби пізньої бронзи. Археологічний
альманах, 29. Донецьк: Донбас.
Луньков, в. ю. 2004. Керамический комплекс. в:
черных, Е. Н. (ред.). Каргалы. III. Москва: Языки
славянской культуры, с. 22-75.
Лысенко, С. Д. 2013. К вопросу о возможных кон-
тактах киево-черкасской группы тшинецкого куль-
турного круга с Донецким ГМЦ. в: Проблеми гір-
ничої археології. Матеріали IX-го Картамиського
міжнародного польового археологічного семінару
15—16 липня 2009 р. Алчевськ: ДонДТУ, с. 86-96.
Маргулан, А. Х. 2001. сарыарка. Горное дело и
металлургия в эпоху бронзы. Джезказган — древ-
ний и средневековый металлургический центр (го-
родище Милыкудук). 2. Алматы: Наука.
Маргулан, А. Х., Акишев, К. А., Кадырбаев, М. К.,
Оразбаев, А. М. 1965. Древняя культура Централь-
ного Казахстана. Алма-Ата: Наука.
Матвеева, Г. И., Колев, ю. И., Королев, А. И.
2004. Горно-металлургический комплекс бронзового
века у с. Михайло-Овсянка на юге Самарской облас-
ти (первые результаты исследования). Вопросы ар-
хеологии Урала и Поволжья, 2, с. 69-88.
Молодин, в. И., Пряхин, А. Д. К выделению про-
изводственных зон эпохи бронзы на пространствах
Евразийской степи и лесостепи. в: Проблеми гір-
ничої археології: Матеріали ІІ-го Картамиського
міжнародного польового археологічного семінару,
21—25 липня 2003 р. Алчевськ: ДонДТУ, с. 7-9.
Отрощенко, в. в. 1994. О двух линиях развития
культур срубной общности. в: Проблемы скифо-
115ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Бровендер, Ю. М. Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу...
сарматской археологии северного Причерноморья:
Тезисы докладов международной конференции к 95-
летию Б. Н. Гракова. 2. запорожье: зГУ, с. 150-153.
Отрощенко, в. в. 2000. О культурах срубной
общности. в: срубная культурно-историческая
общность в системе древностей эпохи бронзы ев-
разийской степи и лесостепи: Материалы меж-
дународной научной конференции. воронеж: вГУ,
с. 10-14.
Отрощенко, в. в. 2002. Історія племен зрубної
спільності. Автореферат дисертації д. і. н. ІА НАН
України.
Отрощенко, в. в. 2003a. К истории племен сруб-
ной общности. Археология восточноевропейской ле-
состепи, 17: Доно-Донецкий регион в эпоху бронзы,
с. 68-96.
Отрощенко, в. в. 2003b. Культури зрубної спіль-
ноти та гірничо-металургійні центри. в: Проблеми
гірничої археології: Матеріали I-го Картамисько-
го міжнародного польового археологічного семіна-
ру, 14—15 липня 2002 р. Алчевськ: ДонДТУ, с. 47-
51.
Отрощенко, в. в. 2004. Тенденції розвитку госпо-
дарчих систем доби пізньої бронзи на теренах Ук-
раїни. в: Kosko, A. (ed.) Nomadyzm a pastoralizm w
miedzyrzeczu Wisly I Dniepru (neolit, eneolit, epoka
brazu). Poznan, с. 215-221.
Отрощенко, в. в. 2005a. Культурно-господарча
ситуація на півдні Східної європи в 1600—1200 ро-
ках до н. е. в: Гайко, Г. И. (ред.). Исторические и
футурологические аспекты развития горного дела.
Алчевск: ДонГТУ, с. 94-101.
Отрощенко, в. в. 2005b. Дніпро-Донецький осе-
редок культурогенези (постановка проблеми). в:
Проблеми дослідження пам’яток археології східної
України: Матеріали II-ї Луганської міжнародноъ
історико-археологічної конференції, 25—26 жовт-
ня 2005 р. Луганськ, с. 36-38.
Отрощенко, в. в. 2007. Культурні та часові особ-
ливості використання металу в поховальних ри-
туалах зрубної спільноти. в: Проблеми гірничої
археології: Матеріали VI-го Картамиського міжна-
родного польового археологічного семінару. Алчевськ:
ДонДТУ, с. 40-52.
Отрощенко, в. в. 2011. До причини та часу при-
пинення розробок міднорудних покладів Донбасу за
доби бронзи. в: Проблеми гірничої археології: Ма-
теріали VIII-го Картамиського міжнародного по-
льового археологічного семінару. Алчевск: ДонДТУ,
с. 123-134.
Отрощенко, в. в., Бровендер, ю. М., Пряхин,
А. Д., Беседин, в. И. 1996. Украинско-российская
экспедиция по изучению Капитановского археоло-
гического микрорайона памятников эпохи бронзы
(итоги работ 1995—1996 гг.). в: Доно-Донецкий ре-
гион в системе древностей эпохи бронзы восточно-
европейской степи и лесостепи: Тезисы докладов и
материалы российско-украинской научной конфе-
ренции и второго украинско-российского полевого
семинара. 2. воронеж: вГУ, с. 4-10.
Отрощенко, в. в., Пряхин, А. Д., Беседин, в. И.,
Бровендер, ю. М., Саврасов, А. С. 1997. Украинско-
российская экспедиция по изучению памятников
эпохи бронзы Донецкого бассейна. Археология вос-
точноевропейской лесостепи, 10: Пятьдесят поле-
вых сезонов археологов воронежского университета,
с. 98-100.
Отрощенко, в. в., Рассамакін, ю. Я. 1997. з
приводу культурної належності комплексів лобой-
ківсько-дербеденівської зони металообробки. в: са-
батиновская и срубная культуры: проблемы взаи-
мосвязей востока и запада в эпоху поздней бронзы:
Тезисы докладов I-го всесоюзного полевого семинара.
Киев; Николаев; южноураинск, с. 23-25.
Отрощенко, в. в., Тупчієнко, М. П. 2005. Бронзові
клепані казани та Донецький гірничо-металургій-
ний центр. в: Проблеми гірничої археології: Ма-
теріали II-го Картамиського міжнародного поль-
ового археологічного семінару 21—25 липня 2003 р.
Алчевськ: ДонДТУ, с. 176-184.
Панковський, в. Б. 2005. Деякі результати тех-
нологічного та функціонального аналізу кістяних
знарядь червоного озера І. в: Проблеми гірничої
археології: Матеріали ІІ-го Картамиського між-
народного польового археологічного семінару 21—
25 липня 2003 р. Алчевськ: ДонДТУ, с. 189-192.
Пряхин, А. Д. 1996. Мосоловское поселение ме-
таллургов-литейщиков эпохи поздней бронзы. 2.
воронеж: вГУ.
Пряхин, А. Д., Отрощенко, в. в., Беседин, в. И.,
Бровендер, ю. М. 2000a. Поселение эпохи бронзы
Капитаново II. воронеж: вГУ.
Пряхин, А. Д., Отрощенко, в. в., Саврасов, А. С.,
Бровендер, ю. М. 2000b. Основные итоги работы
украинско-российской археологической экспеди-
ции по изучению Картамышского рудопроявления
в Донбассе. в: срубная культурно-историческая
общность в системе древностей эпохи бронзы Ев-
разийской степи и лесостепи: Материалы меж-
дународной научной конференции. воронеж: вГУ,
с. 99-104.
Пряхин, А. Д., Отрощенко, в. в., Саврасов, А. С.,
Бровендер, ю. М. 2003. Некоторые результаты ис-
следований на Картамышском рудопроявлении Лу-
ганской области Украины. Археология восточноев-
ропейской лесостепи, 17: Доно-Донецкий регион в
эпоху бронзы, с. 102-117.
Пряхин, А. Д., Саврасов, А. С., Отрощенко, в. в.,
Бровендер, ю. М. 1996. Обследование рудника на
рудопроявлении Картамыш. в: Доно-Донецкий ре-
гион в системе древностей эпохи бронзы восточно-
европейской степи и лесостепи: Тезисы докладов и
материалы российско-украинской научной конфе-
ренции и второго украинско-российского полевого
археологического семинара. 2. воронеж: вГУ, с. 10-
13.
Пряхин, А. Д., Саврасов, А. С., Отрощенко, в. в.,
Бровендер, ю. М. 2008. История изучения Карта-
мышского комплекса горно-металлургических па-
мятников на территории Украины. Из истории оте-
чественной археологии, 1, с. 187-204.
Ромашко, в. А. 2013. Заключительный этап поз-
днего бронзового века Левобережной Украины (по
материалам богуславско-белозерской культуры).
Киев: КНТ.
Саврасов, А. С. 1998. Металлообработка населе-
ния донской лесостепной срубной культуры. Авто-
реферат диссертации к. и. н. вГУ.
Саврасов, А. С. 2000. Организация производс-
твенной деятельности населения срубной культур-
но-исторической общности (металлообработка и
металлургия). в: срубная культурно-историчес-
кая общность в системе древностей эпохи бронзы
Евразийской степи и лесостепи: Материалы меж-
дународной научной конференции. воронеж: вГУ,
с. 104-110.
Сатпаев, К. И. 1967. Избранные труды. 1. Алма-
Ата: Наука.
Татаринов, С. И. 2003. Древние горняки-метал-
лурги. Славянск: Печатный двор.
116 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
Татаринов, С. й. 2006. Історія гірничої справи,
металургії та металообробки доби бронзи східної
України. Дисертація к. і. н. ДонГУ.
Формозов, А. А. 1951. Археологические памятни-
ки в районе Орска. Краткие сообщения ИИМК, 36,
с. 115-122.
черников, С. С. 1960. Восточный Казахстан в
эпоху бронзы. Москва; Ленинград: АН СРСР.
Тихонов, Б. Г. 1960. Металлические изделия эпо-
хи бронзы на среднем Урале и Приуралье. Мате-
риалы и исследования по археологии сссР, 90, с. 5-
115.
черных, Е. Н. 1972. Металл — человек — время.
Москва: Наука.
черных, Е. Н. 2002. Каргалы: феномен, парадок-
сы и модель функционирования. в: Древнейшие
этапы горного дела в северной Евразии. Каргалин-
ский комплекс: Материалы международного поле-
вого симпозиума. Москва: ИА РАН, с. 85-86.
черных, Е. Н. 2004. Технология разведок и гор-
ных выработок в бронзовом веке на Каргалах. в:
черных, Е. Н. (ред.). Каргалы. III. Москва: Языки
славянской культуры, с. 249-264.
черных, Е. Н. 2007. Каргалы. V. Москва: Языки
славянской культуры.
черных, Е. Н. 2009. степной пояс Евразии: фено-
мен кочевых культур. Москва: Рукописные памят-
ники Древней Руси.
Forbes, R. J. 1950. Metallurgy in Antiguity. Leiden.
RefeRenCes
Berezanskaia, S. S. 1990. Usovo ozero. Poselenie na Sever-
skom Dontse. Kiev: Naukova dumka.
Boroffka, N., Partsinger, G. 2005. Issledovanie Karnab-
Sichkonchi — poselenie metallurgov epokhi bronzy na ter-
ritorii Samarkandskoi oblasti Uzbekistana. In: Problemy
hirnychoi arkheolohii. Materialy II-ho mizhnarodnoho Kar-
tamyskoho polovoho arkheolohichnoho seminaru, 21—25 lyp-
nia 2003 r. Alchevsk: DonDTU, s. 41-46.
Brovender, Iu. M. Obsledovanie pamiatnikov epokhi pozd-
nei bronzy na rudoproiavlenii Mednaia Ruda. In: Problemy
doslidzhennia pam’iatok arkheolohii Skhidnoi Ukrainy. Ma-
terialy II-i Luhanskoi mizhnarodnoi istoryko-arkheolohichnoi
konferentsii, 25—26 zhovtnia 2005 r. Luhansk, LOKM, s. 90-
94.
Brovender, Iu. M. 2007. Nakhodki detalei konskoi upri-
azhi v kontekste Donetskogo gorno-metallurgicheskogo tsen-
tra epokhi bronzy. Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii
Skhidnoi Ukrainy, 7, s. 224-234.
Brovender, Yu. M. 2008a. Kopalnia Chervone ozero IV
Kartamyskoho hirnycho-metalurhiinoho kompleksu doby
bronzy. Arkheolohiia, 4, s. 64-69.
Brovender, Iu. M. 2008b. Itogi raskopok tekhnogennogo
uchastka na Kartamyshskom rudoproiavlenii. Drevnosti
2006—2008, s. 184-203.
Brovender, Iu. M. 2012 Itogi issledovaniia kompleksa
gorno-metallurgicheskikh pamiatnikov na Kartamyshskom
rudoproiavlenii Donbassa. In: Problemy issledovaniia pa-
miatnikov arkheologii Vostochnoi Ukrainy: Materialy III-go
mezhdunarodnoi istoriko-arkheologicheskoi nauchnoi kon-
ferentsii, 25—26 oktiabria 2012 g. Lugansk: LOKM, s. 551-
556.
Brovender, Yu. M. 2016. Donetskyi hirnycho-metalurhiinyi
tsentr doby bronzy. Avtoreferat dysertatsii d. i. n. IA NAN
Ukrainy.
Brovender, Iu. M., Gaiko, G. I., Shubin, Iu. P. 2010. Opre-
delenie obieemov gornykh rabot i otsenka dobychi mednykh
rud na drevnikh razrabotkakh Kartamyshskogo rudoproiav-
leniia v Donbasse. Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii
Skhidnoi Ukrainy, 10, s. 213-219.
Brovender, Iu. M., Gorovoi, A. F., Dorofeev, V. N., Otrosh-
chenko, V. V., Priakhin, A. D., Shkurskii, E. F., Shafranskii,
V. G. 2002. Ukrainsko-rossiiskaia ekspeditsiia po izucheniiu
drevnikh pamiatnikov gornogo dela Donbassa (itogi polevogo
sezona 2001 goda i perspektivy issledovanii. Kiev; Voronezh:
DGMI.
Brovender, Iu. M., Otroshchenko, V. V. 2002. Drevnie rud-
niki v basseine Severskogo Dontsa, Vostochnaia Ukraina. In:
Kargalinskii mezhdunarodnyi polevoi simpozium: Materialy
simpoziuma. Moskva: IA RAN, s. 53-54.
Brovender, Yu. M., Otroshchenko, V. V., Priakhyn, A. D.
2007. Donbaskyi derzhavnyi tekhnichnyi universytet u vy-
vchenni davnoi vyrobnychoi diialnosti plemen skhidnoievro-
peiskoho stepu ta lisostepu (do vuzivskoho yuvileiu). In: Prob-
lemy hirnychoi arkheolohii: Materialy VI-ho Kartamyskoho
mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho seminaru, 15—
16 lypnia 2007 r. Alchevsk: DonDTU, s. 5-10.
Brovender, Yu. M., Otroshchenko, V. V., Priakhin, A. D.
2010. Kartamyskyi kompleks hirnycho-metalurhiinykh
pam’iatok bronzovoho viku v Tsentralnomu Donbasi. Arkhe-
olohiia, 2, s. 87-101.
Gorashchuk, I. V., Kolev, Iu. I. 2004. Kamennye i kos-
tianye orudiia s rudnika bronzovogo veka Mikhailo-Ovsianka
na iuge Samarskoi oblasti. Voprosy arkheologii Urala i Pov-
olzhia, 2, s. 89-104.
Grishin, Iu. S. 1980. Drevniaia dobycha medi i olova.
Moskva: Nauka.
Dergachev, V. A. 2010. Topory-kelty pozdnei bronzy Kar-
pato-Podunavia. 1. Kishineu: Institut kulturnogo naslediya
ANRM.
Zahorodnia, O. M. 2014. Pro pryznachennia odniiei z kate-
horii kistianykh znariad Kartamyshu. Arkheolohiia, 1, s. 15-
28.
Kileinikov, V. V. 1996. Trasologicheskii analiz kamennykh
orudii truda s rudnika Chervone ozero. In: Severo-Vostochnoe
Priazove v sisteme evraziiskikh drevnostei (eneolit — bron-
zovyi vek): materialy mezhdunarodnoi konferentsii. 2. Donet-
sk: DonGU, s. 3-4.
Kileinikov, V. V. 2005. Novye trasologicheskie dannye ob
orudiiakh truda s pamiatnikov Kartamyshskogo rudoproi-
avleniia Podontsovia. In: Problemy hirnychoi arkheolohii:
Materialy II-ho Kartamyskoho mizhnarodn. polovoho arkhe-
olohichnoho seminaru, 21—25 lypnia 2003 r. Alchevsk: Don-
DTU, s. 80-85.
Kuznetsova, E. F., Teplovodskaia, T. M. 1994. Drevniaia
metallurgiia i goncharstvo Tsentralnogo Kazakhstana. Al-
maty.
Kuzminykh, S. V. 2004a. Shlaky. In: Chernykh, E. N. (ed.).
Kargaly. III, Moskva: Iazyki slavianskoi kultury, s. 101-105.
Kuzminykh, S. V. 2004b. Metall i metallicheskie izdeliia.
In: Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly. III. Moskva: Iazyki slavi-
anskoi kultury, s. 76-100.
Kuzminykh, S. V. 2004c. Liteinye formy. In: Chernykh
E. N. (ed.). Kargaly. III. Moskva: Iazyki slavianskoi kultury,
s. 134-156.
Kurіlenko, V. Ie., Otroshchenko, V. V. 1998. Sosnitska
kultura Podesennia ta ii zv’iazki іz zakhіdnimi susіdami. In:
Kosko, A., Czebreszuk, J. (eds.). Trzciniec — sistemkulturowy
czy interkulturow process? Poznan, s. 239-251.
Kushtan, D. P. 2013. Pivden Lisostepovoho Podniprov’ia za
doby piznoi bronzy. Arkheolohichnyi almanakh, 29. Donetsk:
Donbas.
Lunkov, V. Iu. 2004. Keramicheskii kompleks. In:
Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly. III. Moskva: Iazyki slavian-
skoi kultury, s. 22-75.
Lysenko, S. D. 2013. K voprosu o vozmozhnykh kontakta-
kh kievo-cherkasskoi gruppy tshinetskogo kulturnogo kruga s
Donetskim GMTs. In: Problemy hirnychoi arkheolohii. Mate-
rialy IX-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolo-
hichnoho seminaru 15—16 lypnia 2009 r. Alchevsk: DonDTU,
s. 86-96.
Margulan, A. Kh. 2001. Saryarka. Gornoe delo i metallur-
giia v epokhu bronzy. Dzhezkazgan — drevnii i srednevekovyi
metallurgicheskii tsentr (gorodishche Milykuduk). 2. Almaty:
Nauka.
Margulan, A. Kh., Akishev, K. A., Kadyrbaev, M. K., Oraz-
baev, A. M. 1965. Drevniaia kultura Tsentralnogo Kazakhs-
tana. Alma-Ata: Nauka.
Matveeva, G. I., Kolev, Iu. I., Korolev, A. I. 2004. Gorno-
metallurgicheskii kompleks bronzovogo veka u s. Mikhai-
lo-Ovsianka na iuge Samarskoi oblasti (pervye rezultaty
117ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Бровендер, Ю. М. Донецький гірничо-металургійний центр і виробничі центри східноєвропейського степу...
issledovaniia). Voprosy arkheologii Urala i Povolzhia, 2, s. 69-
88.
Molodin, V. I., Priakhin, A. D. K vydeleniiu proizvodstven-
nykh zon epokhi bronzy na prostranstvakh Evraziiskoi stepi
i lesostepi. In: Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy II-
ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho
seminaru, 21—25 lypnia 2003 r. Alchevsk: DonDTU, s. 7-9.
Otroshchenko, V. V. 1994. O dvukh liniiakh razvitiia
kultur srubnoi obshchnosti. In: Problemy skifo-sarmatskoi
arkheologii Severnogo Prichernomoria: Tezisy dokladov mezh-
dunarodnoi konferentsii k 95-letiiu B. N. Grakova. 2. Zaporo-
zhe: ZapGU, s. 150-153.
Otroshchenko, V. V. 2000. O kulturakh srubnoi obshchnos-
ti. In: Srubnaia kulturno-istoricheskaia obshchnost v sisteme
drevnostei epokhi bronzy evraziiskoi stepi i lesostepi: Materi-
aly mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Voronezh: VGU,
s. 10-14.
Otroshchenko, V. V. 2002. Istoriia plemen zrubnoi spilnos-
ti. Avtoreferat dysertatsii d. i. n. IA NAN Ukrainy.
Otroshchenko, V. V. 2003a. K istorii plemen srubnoi ob-
shchnosti. Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi, 17:
Dono-Donetskii region v epokhu bronzy, s. 68-96.
Otroshchenko, V. V. 2003b. Kultury zrubnoi spilnoty ta
hirnycho-metalurhiini tsentry. In: Problemy hirnychoi arkhe-
olohii: Materialy I-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho
arkheolohichnoho seminaru, 14—15 lypnia 2002 r. Alchevsk:
DonDTU, s. 47-51.
Otroshchenko, V. V. 2004. Tendentsii rozvytku hospodar-
chykh system doby piznoi bronzy na terenakh Ukrainy. In:
Kosko, A. (ed.) Nomadyzm a pastoralizm w miedzyrzeczu Wis-
ly I Dniepru (neolit, eneolit, epoka brazu). Poznan, s. 215-221.
Otroshchenko, V. V. 2005a. Kulturno-hospodarcha sytuat-
siia na pivdni Skhidnoi Yevropy v 1600—1200 rokakh do n. e.
razvitiia gornogo dela. Alchevsk: DonGTU, s. 94-101.
Otroshchenko, V. V. 2005a. Kulturno-hospodarcha sytu-
atsiia na pivdni Skhidnoi Yevropy v 1600—1200 rokakh do
n. e. In: Haiko, H. Y. (ed.). Ystorycheskye y futurolohycheskye
aspektы razvytyia hornoho dela. Alchevsk: DonHTU, s. 94-
101.
Otroshchenko, V. V. 2005b. Dnipro-Donetskyi osere-
dok kulturohenezy (postanovka problemy). In: Problemy
doslidzhennia pam’iatok arkheolohii Skhidnoi Ukrainy: Ma-
terialy II-i Luhanskoi mizhnarodnoъ istoryko-arkheolohichnoi
konferentsii, 25—26 zhovtnia 2005 r. Luhansk, s. 36-38.
Otroshchenko, V. V. 2007. Kulturni ta chasovi osoblyvosti
vykorystannia metalu v pokhovalnykh rytualakh zrubnoi
spilnoty. In: Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy VI-ho
Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho
seminaru. Alchevsk: DonDTU, s. 40-52.
Otroshchenko, V. V. 2011. Do prychyny ta chasu prypynen-
nia rozrobok midnorudnykh pokladiv Donbasu za doby
bronzy. In: Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy VIII-
ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho
seminaru. Alchevsk: DonDTU, s. 123-134.
Otroshchenko, V. V., Brovender, Iu. M., Priakhin, A. D.,
Besedin, V. I. 1996. Ukrainsko-rossiiskaia ekspeditsiia po
izucheniiu Kapitanovskogo arkheologicheskogo mikroraiona
pamiatnikov epokhi bronzy (itogi rabot 1995—1996 gg.). In:
Dono-Donetskii region v sisteme drevnostei epokhi bronzy
vostochnoevropeiskoi stepi i lesostepi: Tezisy dokladov i ma-
terialy rossiisko-ukrainskoi nauchnoi konferentsii i vtorogo
ukrainsko-rossiiskogo polevogo seminara. 2. Voronezh: VGU,
s. 4-10.
Otroshchenko, V. V., Priakhin, A. D., Besedin, V. I., Brov-
ender, Iu. M., Savrasov, A. S. 1997. Ukrainsko-rossiiskaia
ekspeditsiia po izucheniiu pamiatnikov epokhi bronzy Donet-
skogo basseina. Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi,
10: Piatdesiat polevykh sezonov arkheologov Voronezhskogo
universiteta, s. 98-100.
Otroshchenko, V. V., Rassamakin, Yu. Ya. 1997. Z pryvodu
kulturnoi nalezhnosti kompleksiv loboikivsko-derbedenivskoi
zony metaloobrobky. In: Sabatinovskaia i srubnaia kultury:
problemy vzaimosviazei vostoka i zapada v epokhu pozdnei
bronzy: Tezisy dokladov I-go vsesoiuznogo polevogo seminara.
Kiev; Nikolaev; Iuzhnourainsk, s. 23-25.
Otroshchenko, V. V., Tupchiienko, M. P. 2005. Bronzovi
klepani kazany ta Donetskyi hirnycho-metalurhiinyi tsentr.
In: Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy II-ho Kar-
tamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho semi-
naru 21—25 lypnia 2003 r. Alchevsk: DonDTU, s. 176-184.
Pankovskyi, V. B. 2005. Deiaki rezultaty tekhnolohichnoho
ta funktsionalnoho analizu kistianykh znariad Chervonoho
ozera I. In: Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy II-ho
Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho
seminaru 21—25 lypnia 2003 r. Alchevsk: DonDTU, s. 189-
192.
Priakhin, A. D. 1996. Mosolovskoe poselenie metallurgov-
liteishchikov epokhi pozdnei bronzy. 2. Voronezh: VGU.
Priakhin, A. D., Otroshchenko, V. V., Besedin, V. I., Brov-
ender, Iu. M. 2000a. Poselenie epokhi bronzy Kapitanovo II.
Voronezh: VGU.
Priakhin, A. D., Otroshchenko, V. V., Savrasov, A. S.,
Brovender, Iu. M. 2000b. Osnovnye itogi raboty ukrainsko-
rossiiskoi arkheologicheskoi ekspeditsii po izucheniiu Kar-
tamyshskogo rudoproiavleniia v Donbasse. In: Srubnaia kul-
turno-istoricheskaia obshchnost v sisteme drevnostei epokhi
bronzy Evraziiskoi stepi i lesostepi: Materialy mezhdunarod-
noi nauchnoi konferentsii. Voronezh: VGU, s. 99-104.
Priakhin, A. D., Otroshchenko, V. V., Savrasov, A. S.,
Brovender, Iu. M. 2003. Nekotorye rezultaty issledovanii na
Kartamyshskom rudoproiavlenii Luganskoi oblasti Ukrainy.
Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi, 17: Dono-Donet-
skii region v epokhu bronzy, s. 102-117.
Priakhin, A. D., Savrasov, A. S., Otroshchenko, V. V.,
Brovender, Iu. M. 1996. Obsledovanie rudnika na rudoproiav-
lenii Kartamysh. In: Dono-Donetskii region v sisteme drevnos-
tei epokhi bronzy vostochnoevropeiskoi stepi i lesostepi: Tezisy
dokladov i materialy rossiisko-ukrainskoi nauchnoi konferent-
sii i vtorogo ukrainsko-rossiiskogo polevogo arkheologichesko-
go seminara. 2. Voronezh: VGU, s. 10-13.
Priakhin, A. D., Savrasov, A. S., Otroshchenko, V. V.,
Brovender, Iu. M. 2008. Istoriia izucheniia Kartamyshskogo
kompleksa gorno-metallurgicheskikh pamiatnikov na terri-
torii Ukrainy. Iz istorii otechestvennoi arkheologii, 1, s. 187-
204.
Romashko, V. A. 2013. Zakliuchitelnyi etap pozdnego
bronzovogo veka Levoberezhnoi Ukrainy (po materialam bo-
guslavsko-belozerskoi kultury). Kiev: KNT.
Savrasov, A. S. 1998. Metalloobrabotka naseleniia donskoi
lesostepnoi srubnoi kultury. Avtoreferat dissertatsii k. i. n.
VGU.
Savrasov, A. S. 2000. Organizatsiia proizvodstvennoi
deiatelnosti naseleniia srubnoi kulturno-istoricheskoi obsh-
chnosti (metalloobrabotka i metallurgiia). In: Srubnaia kul-
turno-istoricheskaia obshchnost v sisteme drevnostei epokhi
bronzy Evraziiskoi stepi i lesostepi: Materialy mezhdunarod-
noi nauchnoi konferentsii. Voronezh: VGU, s. 104-110.
Satpaev, K. I. 1967. Izbrannye trudy. 1. Alma-Ata: Nauka.
Tatarinov, S. I. 2003. Drevnie gorniaki-metallurgi. Slavi-
ansk: Pechatnyi dvor.
Tatarynov, S. Y. 2006. Istoriia hirnychoi spravy, metalurhii
ta metaloobrobky doby bronzy Skhidnoi Ukrainy. Dysertatsiia
k. i. n. DonHU.
Formozov, A. A. 1951. Arkheologicheskie pamiatniki v
raione Orska. Kratkie soobshcheniia IIMK, 36, s. 115-122.
Chernikov, S. S. 1960. Vostochnyi Kazakhstan v epokhu
bronzy. Moskva; Leningrad: AN SSSR.
Tikhonov, B. G. 1960. Metallicheskie izdeliia epokhi
bronzy na srednem Urale i Priurale. Materialy i issledovaniia
po arkheologii SSSR, 90, s. 5-115.
Chernykh, E. N. 1972. Metall — chelovek — vremia. Mosk-
va: Nauka.
Chernykh, E. N. 2002. Kargaly: fenomen, paradoksy i
model funktsionirovaniia. In: Drevneishie etapy gornogo dela
v Severnoi Evrazii. Kargalinskii kompleks: Materialy mezhd-
unarodnogo polevogo simpoziuma. Moskva: IA RAN, s. 85-86.
Chernykh, E. N. 2004. Tekhnologiia razvedok i gornykh
vyrabotok v bronzovom veke na Kargalakh. In: Chernykh,
E. N. (ed.). Kargaly. III. Moskva: Iazyki slavianskoi kultury,
s. 249-264.
Chernykh, E. N. 2007. Kargaly. V. Moskva: Iazyki slavi-
anskoi kultury.
Chernykh, E. N. 2009. Stepnoi poias Evrazii: fenomen
kochevykh kultur. Moskva: Rukopisnye pamiatniki Drevnei
Rusi.
Forbes, R. J. 1950. Metallurgy in Antiguity. Leiden.
118 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
Yu. M. Brovender
DONETSK MINING
AND METALLURGICAL CENTER
AND PRODUCTION HUBS OF THE
EASTERN EUROPEAN STEPPE OF
THE BRONZE AGE: A COMPARATIVE
ANALYSIS OF PRODUCTION
ACTIVITIES
Large-scale works have been carried out at the be-
ginning of this century on the background of the set of
Bronze Age monuments in the zone of Kartamysh cop-
per ore occurrence in the Bakhmut basin of Donbass.
Taking into account some previously researched monu-
ments of mining and metallurgical activities within oth-
er ore occurrences of the Donetsk ridge, those works en-
able to compare the monuments of the Donetsk Mining
and Metallurgical Center (DMMC) with other special-
ized monuments of Srubnaya cultural community in the
copper ore territories of the Eastern European steppe.
The monuments of Kartamysh archaeological micro-
district, as well as the other monuments of the Donetsk
mining and metallurgical center, located in the zone of
copper ore occurrences in the Bakhmut basin of Don-
bass, give evidences of all the cycles of ancient metal
production. The majority of them are the evidence of
the mining and ore-dressing cycle. Thus, the consider-
able volumes of mined and dressed ore, found in Kar-
tamysh, as well as in other ore occurrences of the Ba-
khmut basin, currently suggest that the monuments
in the ore territory of Donbass mainly operate within
mining system. Similar specialization is observed in
other mining and metallurgical areas in Eastern Eu-
rope, such as Mikhailo-Ovsyanka (Povolzhye) and
Kargaly (South Ural). A feature of the DMMC is far
lesser intensity of metallurgy and metalworking in its
cultural frames. Limited range of DMMC monuments
indicate that the production of metal products was fo-
cused only on domestic consumption.
Fracturing of the Donbass bedrock, in contrast to the
monolithic bedrock of Povolzhye, and especially to the
Southern Urals, facilitated the effective use of stone
tools in the process of mining. In the MMC, operating
within the eastern production zone of the Srubnaya cul-
tural community (Mikhailo-Ovsyanka, Kargaly), min-
ers and metallurgists had to develop metallurgy more
actively, since the features of geology in these regions
required the use of metal tools to extract copper ores.
Obviously, this circumstance explains a large number
of end fragments of metal pickaxes found at Kargaly,
as well as casting molds for casting these tools.
The functioning of the full-scale cycle of ancient
metal production and even visually recorded scale of
ancient mining activity in the zone of copper ore occur-
rences of the Bakhmut basin gives reasons to assert the
existence of mining and metallurgical center focused
on large-scale production in the Donetsk Ridge in the
Bronze Age. The main products of the DMMC were not
metal items or even ingots, as it had been considered
previously, but enriched copper ore (concentrate) as
raw material for metallurgical production.
Enriched ore was the commodity to be exchanged
by the miners and metallurgists of the Donetsk center.
It could be possibly done via professional traders with
neighboring and distant tribes, and was exchanged for
livestock and agriculture products, as well as for vari-
ous household items.
The analysis, carried out in the paper, proves that
other mining and metallurgical complexes of the East-
ern European steppe (Kargaly, Mikhailo-Ovsyanka),
which had been previously explored, also operated at
the same time and in similar to the DMMC production
system.
Keywords: Donetsk Mining and Metallurgical
Center, Kargaly, Kartamysh archaeological microdis-
trict, Mikhailo-Ovsyanka, copper ore.
Одержано 2.10.2020
БроВендер Юрій Михайлович, доктор істо-
ричних наук, доцент, професор, Східноукраїнський
національний університет імені володимира Даля,
Сєвєродонецьк, Україна.
BROVENDER Yuriy M., Doctor of Historical Sciences,
Associate Professor, Professor, Volodymyr Dahl East
Ukrainian National University, Central Avenue, 59a,
Severodonetsk, Ukraine.
ORCID: 0000-0001-6372-0812,
e-mail: brovender@ukr.net.
|