Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України
У статті розглядаються деякі підсумки вивчення окремих типів кованих прикрас, відомих за матеріалами ямної та катакомбних культур — характер їхнього поширення в територіальному і хронологічному діапазонах на теренах України, їхні морфологічні модифікації....
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187488 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України / Л.А. Черних // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 119-137. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187488 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1874882022-12-31T01:26:13Z Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України Черних, Л.А. Статті У статті розглядаються деякі підсумки вивчення окремих типів кованих прикрас, відомих за матеріалами ямної та катакомбних культур — характер їхнього поширення в територіальному і хронологічному діапазонах на теренах України, їхні морфологічні модифікації. Based on the materials of the Yamnaya and the Catacomb CHC (culture-historical community), the types of forged ornaments of the burial garment, made on the basis of thin copper / bronze plates-beads and hoops, their morphological modifications, position on the garment, spreading in territorial and chronological aspects are analyzed. The quantitative characteristics are given against the background of a representative sample of burials from the main areas of the indicated cultures of Ukraine (tables 1—3). The irregular spreading of these types of jewelry was established, which is explained both by the technical capabilities of production and the specificity of local ethno-cultural traditions. The massifs of the North-Western Black Sea region are distinguished by the quantitative predominance of spikes and small hoops, which emphasizes the special cultural context of the Budjak Culture of the Early Bronze Age in the region. The prevailing trend of their use in the composition of typesetting bracelets is also noted here. These types of jewelry are much less represented in other regions of the Yamnaya CHC, where the prevailing trend is their use in necklaces, hats or hairstyles, and the use of hoops in the decoration of a waist belt. The appearance in burials of the EBA / MBA of rare finds of spiral beads, small items with punch ornaments, hoops-bracelets reflects the desire for a variety of «lamellar» decorations in the context of traditional technologies. Large hoops with punch ornaments are a special type. Being a continuation in the development of symbolic objects of steppe cultures of the Ponto-Ciscaucasian community, they are an innovation of the Early Catacomb tribes of the Northern Black Sea region. The Middle Bronze Age is the time of the appearance of numerous types of cast ornaments, which to a certain extent replace forged ones, which took place mainly in Donets river region with sources of raw materials and close to the advanced technologies foci. Beads are found sporadically in the catacomb burials of Donets river region (Donetsk and Late Catacomb burials) and small hoops are absent. The Ingul Catacomb Culture is distinguished by the presence of small plate ornaments, which reflects the persistent archaism of local metalworking. 2021 Article Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України / Л.А. Черних // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 119-137. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.06 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187488 [903.25:903.5](477.7)”637” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Черних, Л.А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглядаються деякі підсумки вивчення окремих типів кованих прикрас, відомих за
матеріалами ямної та катакомбних культур —
характер їхнього поширення в територіальному
і хронологічному діапазонах на теренах України,
їхні морфологічні модифікації. |
| format |
Article |
| author |
Черних, Л.А. |
| author_facet |
Черних, Л.А. |
| author_sort |
Черних, Л.А. |
| title |
Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України |
| title_short |
Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України |
| title_full |
Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України |
| title_fullStr |
Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України |
| title_full_unstemmed |
Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України |
| title_sort |
щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур україни |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187488 |
| citation_txt |
Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас в складі поховань ранньої та середньої бронзи степових культур України / Л.А. Черних // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 119-137. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT černihla ŝodorozpovsûdžennâdeâkihtipívmetalevihmídnobronzovihprikrasvskladípohovanʹrannʹoítaserednʹoíbronzistepovihkulʹturukraíni |
| first_indexed |
2025-07-16T09:03:54Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:03:54Z |
| _version_ |
1837793683459538944 |
| fulltext |
119ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
УДК [903.25:903.5](477.7)”637” DOI: 10.37445/adiu.2021.02.06
Л. А. Черних
щодо роЗпоВсЮдЖеннЯ деЯких типіВ
МетАлеВих (Мідно-БронЗоВих) прикрАс
В склАді похоВАнЬ рАннЬої тА середнЬої БронЗи
степоВих кУлЬтУр УкрАїни
У статті розглядаються деякі підсумки вив-
чення окремих типів кованих прикрас, відомих за
матеріалами ямної та катакомбних культур —
характер їхнього поширення в територіальному
і хронологічному діапазонах на теренах України,
їхні морфологічні модифікації.
ключові слова: вибірка поховань, масиви Північ-
ного Причорномор’я, ямна та катакомбні культу-
ри, ковані металеві прикраси, пронизки, обойми.
У контексті вивчення культурних особливос-
тей степових АК та ступеню металообробки цих
культур, одним з першочергових завдань є де-
тальний розгляд кожної категорії металевого
інвентарю — його кількісного змісту, морфоло-
гічних типів, особливостей його використання.
У похованнях РБв / СБв степових культур Ук-
раїни номенклатура виробів з кольорового ме-
талу (переважно — мідних і бронзових) вклю-
чає різні категорії предметів: знаряддя праці й
озброєння, культові предмети, прикраси. Кате-
горія «прикраси» охоплює речі, які становлять
елементи поховального костюма (амулети, на-
миста, браслети, деталі оздоблення одягу, зачіс-
ки, головного убору), а також вироби, що входи-
ли до складу оздоблення та кріплення різних
предметів, переважно дерев’яних, а можливо й
шкіряних (держаків, посуду, футлярів). Поши-
рення металевих прикрас, як і інших виробів
з металу, без сумніву, пов’язано з технічни-
ми можливостями виробництва — наявністю
близьких джерел сировини, ступенем розвитку
прийомів металообробки. Але на відміну від
знарядь прикраси можуть віддзеркалювати й
місцеву культурно-етнічну специфіку, що зумо-
влена локальними традиціями, особливостями
ідеології та соціального ранжирування.
Для характеристики кількісного розподілу
знахідок з металу в масивах курганних похо-
вань на теренах України зібрана показова виб-
ірка, що охоплює основну територію поширен-
ня могильників ямної та катакомбних культур
(8195 поховань ЯКІС та 5363 поховань ККІС) 1.
На тлі вибірки розглядається й кількісний роз-
поділ знахідок прикрас в територіальних маси-
вах ямної та катакомбної КІС. У табл. 1 викла-
дені підсумки підрахунків, які показують, що
поховання з металевими прикрасами загалом
по вибірках складають максимальний відсоток
серед поховань з металевим інвентарем 2. Так,
за вибіркою ямних поховань в цілому кількість
комплексів з прикрасами серед поховань з мета-
лом складає більше 56 %, за вибіркою поховань
катакомбної КІС — близько 62 %. Але розподіл
поховань з прикрасами за тереновими масива-
ми геть не однозначне. за матеріалами ямної
КІС явна перевага комплексів з прикрасами
відзначається в масивах Північно-західного
Причорномор’я — 85,3, 66,6 % від поховань з
металом. Причому тут велика частина таких
комплексів доводиться на масив 1 (в межиріччі
Прута, Дунаю-Дністра), де зазначається понад
91 % поховань зі знахідками прикрас від усіх
поховань з металом. У масивах Північно-захід-
ного Причорномор’я № 1—2 (від Дунаю до Пів-
денного Бугу) спостерігається й досить часта
1. Склад вибірки містить матеріали як опублікованих,
так і неопублікованих курганних могильників з на-
явністю поховань ямної та катакомбної КІС — всьо-
го ураховані дані з 1918 курганів з похованнями
ЯКІС та 1374 курганів з похованнями ККІС.
2. Спочатку вибірка поховань була розподілена на
13 територіальних масивів. При підготовці статті
ряд суміжних масивів були об’єднані попарно на
підставі близьких кількісних показників.© Л. А. чЕРНИХ, 2021
120 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
зустрічальність поховань зі знахідками мета-
левого інвентарю — 6,1 %, що є третім резуль-
татом після масивів Подінцов’я та Приазов’я.
Тобто більшу частину знахідок металево-
го інвентарю в масивах Північно-західного
Причорномор’я складають предмети прикрас. в
інших масивах ямної КІС кількість комплексів
з прикрасами від числа поховань з металевим
інвентарем становить від 43 % (Приазовські ма-
сиви) до 20 % (Дніпровсько-Причорноморсько-
Кримський). Рівномірніший розподіл поховань
з прикрасами в комплексах катакомбної КІС, у
більшості масивів 56,6—69,2 % від поховань з
металом, крім Дніпровсько-Причерноморсько-
Кримського масиву — близько 47 %. Тут також
звертають на себе увагу масиви 1—2 Північ-
но-західного Причорномор’я, але, на відміну
від поховань ямної КІС, тут спостерігається
мінімальна кількість поховань з металевим ін-
вентарем — 8, а кількість поховань з прикра-
сами серед них — 5, тобто більше половини. в
масивах Подінцов’я по вибірках ЯКІС і ККІС
спостерігається максимальна кількість похо-
вань з металевим інвентарем, але поховання з
прикрасами у процентному відношенні станов-
лять відносно скромну позицію, що пояснюєть-
ся значно більшою наявністю в похованнях цих
масивів інших, більш габаритних категорій ін-
вентарю (знарядь, зброї).
Прикраси, що відомі за поховальним обря-
дом ямної та катакомбних культур, дуже роз-
маїті. При цьому значно розрізняється кількість
різних типів прикрас, як у складі теренових
масивів, так і культурно-хронологічних груп
поховань. відзначу, що найбільш чіткою хроно-
логічною (стадіальною) тенденцією є перехід від
кованих прикрас, які характерні для ранньої та
рубежу ранньої та середньої бронзи до прикрас,
виготовлених литвом, а також комбінованими
методами. Разом з тим спостерігаються й певні
відмінності в розповсюдженні, зміні модифіка-
цій, а також в використанні наймасовіших ти-
пів кованих прикрас, що виготовлялися на базі
тонких металевих пластин та дроту.
У Північному Причорномор’ї від доби енеолі-
ту відомі численні типи прикрас, які були вироб-
лені на базі тонких кованих металевих пластин,
смужок: різного виду пронизки — циліндричні,
кільцеподібні, спіралеподібні, обойми різних
розмірів, круглі слабо вигнуті бляхи та бляш-
ки, накладки, скоби, окуття різних предметів, в
тому числі дерев’яного посуду. Судячи з аналі-
тичних досліджень деяких предметів даної
серії (Ольговский 1988; Рындина, Дягтерева
2018) вони виготовлялись операціями формот-
ворного кування з напівфабрикатів міді або
низьколегованої As-бронзи — плющення, ви-
тяжки для отримання тонких листів-пластин,
з подальшим обрізанням, а також пробивкою
отворів, пуансоном та вигином на оправках
потрібного профілю. в рамках статті розгляда-
ються лише окремі типи кованих виробів, які
являли собою елементи прикрас поховального
костюма — пронизки та обойми. в цілому дані
вироби є одним з наймасовіших типів прикрас
у складі поховань степових культур РБв / СБв,
таблиця 1. Кількість комплексів з прикрасами в складі теренових масивів
за вибіркою курганних поховань ямної та катакомбної КІС
№ ма-
сиву
Кількісні показники ямної КІС Кількісні показники катакомбної КІС
всього
з мета-
левим ін-
вентарем,
n / %
з прикра-
сами
% з прикрасами від
усіх / % від похо-
вань з металевим
інвентаррем
всього
з мета-
левим ін-
вентарем,
n / %
з прикра-
сами
% з прикрасами від
усіх / % від похо-
вань з металевим
інвентаррем
1—2 Прут — Дунай — Дністер — правий берег Південного Буга
2342 143 / 6,1 122 5,2 / 85,3 376 8 / 2,1 5 1,32 / 62,5
3—4 Південний Буг — Тікич — Інгул — правий берег Інгульця
1311 39 / 2,97 26 1,98 / 66,6 564 37 /6,56 24 4,25 / 64,86
5 Інгулець — правий берег Нижнього Дніпра
2080 48 / 2,3 17 0,8 / 35,4 1037 57 /5,49 34 3,27 / 59,6
6—7 Лівобережний придніпровський передстеп, західний Донбас, запоріжжя
700 33 / 4,71 14 2,0 / 42,42 738 39 /5,28 27 3,65 / 69,2
8—9 Дніпровсько-причорноморський — Кримський
1056 51 / 4,8 11 1,04 / 20 896 40 /4,46 19 2,1 / 47,5
10—11 Молочансько-західно-Приазовський, Північно-Приазовський
581 65 / 11,18 28 4,8 / 43,0 747 60 /8,0 34 4,5 / 56,6
12—13 Подонцов’я
125 23 / 18,4 8 6,4 / 34,78 1005 238 /23,68 153 15,2 / 64,28
всього 8195 402 / 4,9 226 2,75 / 56,2 5363 479 /8,93 296 5,5 / 61,79
121ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
поступаючись за чисельністю (тією, що зустрі-
чається в складі поховань) кованим виробам
з дроту — скроневим кільцям — сережкам та
спіралеподібним підвіскам.
пронизки — вироби з тонкої металевої
платівки чи стрічки, згорнутої в трубочку на
оправі округлого профілю «в нахльост», «у
стик» або зі злегка розведеними краями. за
даними вибірки розподілу поховань зі знахід-
ками пронизок ямної та катакомбних культур
представлено в табл. 2, яка відображує відмін-
ності в кількісному розподілі цих поховань за
тереновими масивами.
Максимальна кількість поховань з пронизка-
ми спостерігається в матеріалах ямної КІС — в
61 похованнях, що становлять близько 26,7 %,
тобто майже третина від числа всіх поховань з
металевими прикрасами. Разом з тим і за ма-
теріалами ямної КІС розподіл знахідок по тери-
торіальним масивам вельми нерівномірний. зо-
середженням знахідок виділяються масиви 1—2
Північно-західного Причорномор’я — в 41 похо-
ваннях, що становить більше третини від похо-
вань з прикрасами з цих масивів та більше поло-
вини всіх поховань з пронизками за матеріалами
ямної КІС. в інших масивах знахідки поховань з
пронизками вельми нечисленні — від 1 до 3 по-
ховань. Лише за вибіркою Приазовських масивів
відмічено 8 поховань з пронизками, що станов-
лять 28,57 % від поховань з прикрасами цих
масивів. Слід також зазначити, що переважна
більшість знахідок містилося в складі поховань
пізнього періоду ямної КІС.
в складі катакомбних поховань кількість
пронизок значно менша. за вибіркою катакомб-
ної КІС загалом виявлено 28 поховань з ковани-
ми пронизками, що становить 9,45 % від числа
поховань з металевими прикрасами. Розподіл
знахідок за тереновими масивами рівномір-
ніший, ніж в ямної КІС — від 2 до 8 поховань.
Але тут нерівномірною є кількість поховань з
пронизками в хронологічно різних комплексах
катакомбної КІС. Так, понад половину знахі-
док катакомбної КІС пов’язано з похованнями
інгульської культури — в 15 похованнях, з них
9 походять з правобережних масивів, 2 — з ліво-
бережжя Дніпра, один — з Криму та три з району
р. Молочної. в складі інших катакомбних груп
ковані пронизки трапляються ще рідше. Серед
ранньокатакомбних поховань достовірно зафік-
совано лише 5 випадків: на лівому березі Ниж-
нього Дніпра, в Криму, в Північному Приазов’ї
та Подінцов’ї. Слід зазначити практичну відсут-
ність їх в складі пам’яток донецької катакомбної
культури, крім одного виробу, що знаходився в
кротовині пошкодженого гризунами поховання
(Краматорськ 2/14). Утім, без опису цього виробу
та лише за наявним малюнком (Санжаров 1993,
с. 78—83, рис. 13: 2) неможливо визначити — чи
була ця пронизка дійсно кованою (спіральною
або гофрованою), чи вона відноситься до різно-
видів литих «рифлених» пронизок, добре відо-
мих за похованнями Подінцов’я. Нечисленними
є знахідки пронизок у складі поховань пізньока-
такомбних груп (бахмутського, маницького, се-
редньодонського типів) — в 7 похованнях, одне
таблиця 2. Кількість комплексів з пронизками в складі теренових масивів
за вибіркою курганних поховань ямної та катакомбної КІС
№ ма-
сиву
Кількісні показники ямної КІС Кількісні показники катакомбної КІС
з металевим
інвентарем
з прикра-
сами
з прониз-
ками
% з прониз-
ками від
усіх / % з
прикрасами
з металевим
інвентарем
з прикра-
сами
з прониз-
ками
% з прониз-
ками від
усіх / % з
прикрасами
1—2 Прут — Дунай — Дністер — правий берег Південного Буга
143 122 41 28,6 / 33,6 8 5 2 25 / 40
3—4 Південний Буг — Тікич — Інгул — правий берег Інгульця
39 26 3 7,69 / 11,5 37 24 5 13,5 / 20,8
5 Інгулець — правий берег Нижнього Дніпра
48 17 3 6,25 / 17,6 57 34 2 3,5 / 5,88
6—7 Лівобережний придніпровський передстеп, західний Донбас, запоріжжя
33 14 3 9,09 / 21,4 39 27 5 12,8 / 18,5
8—9 Дніпровсько-причорноморський — Кримський
51 11 2 3,9 / 18,18 40 19 3 7,5 / 15,78
10—11 Молочансько-західно-Приазовський, Північно-Приазовський
65 28 8 12,3/28,57 60 34 4 6,66 / 11,76
12—13 Подонцов’я
23 8 1 4,34/12,5 238 153 7 2,94 / 4,57
всього 402 228 61 15,17/26,7 479 296 28 5,84 / 9,45
122 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
з яких походить із західного Донбасу (Богданів-
ка 7/11), решта — з території Подінцов’я на обох
берегах Сіверського Дінця.
Предмети варіюють за величиною. Найчис-
леннішими є пронизки «середніх» розмірів дов-
жиною 0,9—2,1 см, діаметром 0,3—0,5 см. зустрі-
чаються крихітні вироби довжиною 0,3—0,5 см,
діаметром 0,1—0,3 см; а також відносно великі
екземпляри довжиною від 2,8—3 см до 4,8 см,
діаметром 0,3—0,5 см. Пронизки ямної КІС най-
різноманітніші за величиною (рис. 1: 1—56). У
ряді випадків предмети різної величини похо-
дять з одного комплексу. При цьому пронизки
двох масивів Північно-західного Причорномор’я
(№ 1—2) включають практично весь діапазон за-
значених розмірів, тут представлено й більшість
максимально габаритних виробів, серед яких ек-
земпляр довжиною 6,3 см (Підгорне 1/19) 1. Про-
1. Характеристика пронизок та обойм з ямних похо-
вань Північно-західного Причорномор’я представ-
лена в рамках зводу артефактів цього регіону — в
монографії Л. в. Суботіна (2003), ілюстрації з якої
використані й тут.
рис. 1. Пронизки з поховань ямної КІС: 1, 2 — Петродолинське 1/9; 3, 4 — Холмське 2/8; 5, 6 — Слобод-
зея 4/4; 7—13 — Лиман 3А/30; 14 — Підгорне 1/19; 15—17 — виноградний 1/4; 18, 19 — Слободзея 4/5;
20—22 — Новокаменка 1/5; 23 — Кубей 23/16; 24—27 — Семенівка 8/15; 28—34 — Борисівка (оз. Сасик) 9/6;
35 — Мокра 1/3; 36—38 — Глубоке 1/24; 39—41 — Старі Беляри 1/14; 42, 43 — Кубей 22/18; 44 — виноград-
не 20/3; 45 — Дивизія II, 6/3; 46 — Олександрівка 1/32А; 47 — виноградний 1/6; 48 — Орловка 1/9; 49 — за-
льце 4/4; 50 — виноградне 30/40; 51 — Семенівка 19/9; 52 — Бараново 1/9; 53 — Новокаіри 1/5; 54—56 —
Плотина 10/3 (за: 1—14, 18, 19, 23, 43, 45, 46, 48—49, 51, 52 — Субботин 2003; 15—17, 47 — Гребенников
1989; 20—22 — Шмаглий, черняков, Алексеева 1971; 44 — Отрощенко и др. 1984; 50 — Рассамакин и др.
1982; 53 — Тощев, Самар 1990; 54—56 — Бондарь и др. 1983)
123ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
низки з поховань катакомбної КІС мають вуж-
чий діапазон розмірів (рис. 2: 1—24), в більшості
випадків довжиною від 1,7—1,1 см до 0,8—0,7 см,
діаметром 0,6—0,3 см, а також менші. Предмети
довжиною 3 см відомі тільки в двох комплексах
ранньокатакомбної культури (залізний Порт 3/3,
Фрунзе 1/4), а також в одному з комплексів ін-
гульської культури (довжиною 3—2,5 см).
Основним різновидом є пронизки у вигляді
трубочки з гладкою поверхнею. Такі пронизки,
що нанизані по одному або декількох предметів
на шнурок, представлені абсолютною більшіс-
тю знахідок в ямних похованнях (рис. 1: 1—52,
54—56), в двох ранньокатакомбних похованнях
(залізний Порт 3/3, вербки 9/3), у більшості по-
ховань інгульської культури та в 5 похованнях
пізньокатакомбних груп Подінцов’я (рис. 2:
1—18, 21—24).
Трапляються й інші різновиди, які пред-
ставлені досить рідкісними знахідками, що по-
ходять з окремих пізніших ямних поховань, а
також з різних поховань катакомбної КІС. Од-
ним з різновидів є спіральні пронизки, які ут-
ворені з тонкої вузької стрічки намотуванням
на оправу круглого профілю (рис. 3: 1—11). Се-
ред ямних поховань виявлені три комплекси зі
знахідками спіральних пронизок: на лівобере-
жжі Дніпра — велика Білозерка 2/5 (Отрощен-
ко и др. 1975), в Північному Приазов’ї — Ди-
митрівка 7/8 та Атманай II, 2/5 (рис. 3: 1, 2).
Декілька знахідок походить з катакомбних
рис. 2. Пронизки з поховань катакомбної КІС: 1—5 — залізний Порт 3/3; 6 — Мостове 4/9; 7—11 — червоний
жовтень 1/1; 12—14 — вербівка 11/6; 15—16 — Болотне 14/8; 17 — Григорівка 1/1; 18 — Малокатеринівка II,
1/21; 19, 20 — Тополівка 3/4; 21—30 — Мар’янівка 1/18 (поховання: 1—5 — ранньокатакомбні; 6—14, 19—20 —
катакомбні пізнього періоду в Подінцов’ї; 15—18, 21—30 — інгульські; за: 1—5 — Евдокимов и др. 1982; 6,
12—14 — Клименко 1997; 7—11 — Антоненко и др. 1988; 15, 16 — Генинг, Корпусова 1989; 17 — Ковалева и
др. 1987; 18 — Плешивенко 1996; 19, 20 — Писларий и др. 1980; 21—30 — Шапошникова и др. 1986)
рис. 3. Спіральні пронизки: 1 — Дмитрівка 7/8;
2 — Атманай II, 2/5; 3 — Дмитрівка 7/7; 4—5 — Ли-
сичанськ 1/2; 6—10 — Фрунзе 1/4; 11 — Атманай II,
3/17 (поховання: 1, 2 — пізньоямні; 3—10 — ранньо-
катакомбні; 11 — інгульські; за: 1, 3 — Папанова и
др. 2016; 2, 11 — Кубышев и др. 1981; 4, 5 — Санжа-
ров и др. 2007; 6—10 — Колтухов, Труфанов 2004)
12� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
поховань. Так, з 5 ранньокатакомбних похо-
вань з пронизками спіральні екземпляри від-
мічені в трьох випадках: Димитрівка 7/7; Ли-
сичанськ 1/2; Фрунзе 1/4 (рис. 3: 3—10). Три
екземпляри знаходились в інгульському похо-
ванні Атманай 3/17 (рис. 3: 11), декілька фраг-
ментованих предметів в одному з поховань
маницького типу — Богданівка 7/11 (Марина,
Фещенко 1989). У трьох випадках зафіксо-
вані знахідки орнаментованих екземплярів. в
пізньоямному похованні Новокаіри 1/5 (рис. 1:
53) знаходилась «бородавчаста» пронизка, у
якої зовнішня поверхня була покрита виступа-
ми у вигляді шишечок, що були виконані пу-
ансоном по платівці-заготівці. вочевидь таким
же способом виготовлені «рубчасті» або «гофро-
вані» пронизки, платівка для яких вкривалась
поглибленими поперечними смужками, що
знайдені в двох пізньокатакомбних похован-
нях — в інгульському похованні на Інгульці
зелений Гай 1/15 (Ковалева и др. 2003, с. 14—
16) та в похованні бахмутського типу Тополів-
ка 3/4 в Подінцов’ї (рис. 2: 19—20). в окремих
катакомбних похованнях знайдені унікальні
екземпляри: в пізньокатакомбному похован-
ні з горщиками середньо-донського типу (Ли-
сичанськ 3/10) серед 10 бронзових трубчастих
пронизок три — екземпляри у вигляді здвоє-
них трубочок (Клименко 1997).
Судячи з наявних антропологічних визна-
чень, пронизки містилися як в похованнях
дорослих — чоловічих та жіночих, так і в по-
хованнях дітей. Але за відсутністю повних ан-
тропологічних даних щодо зібраних поховань
на сьогодні неможливо вказати достеменне
число статево-вікової приналежності небіжчи-
ків. Можна лише відмітити, що за матеріалами
ямної КІС переважна більшість комплексів з
пронизками були індивідуальними поховання-
ми дорослих, що є особливо характерним для
Північно-західного Причорномор’я; значно
менший розрив між віковими групами в похо-
ваннях з пронизками катакомбної КІС, а серед
нечисленних ранньокатакомбних поховань з
пронизками були відсутні індивідуальні похо-
вання дорослих.
Пронизки, судячи з їх розташування на ске-
летах, були універсальним елементом прикрас,
що входили до складу оформлення різних час-
тин поховального костюму. за винятком випад-
ків зміщення предметів від первинного поло-
ження можна припустити склад прикрас, що
включав пронизки: набірні браслети, намиста,
головні убори чи зачіски.
Більшість знахідок були розташовані в
районі лівого чи (частіше) правого зап’ястка
тобто входили до складу набірних браслетів,
що включали 1—4 екземплярів, в окремих
випадках 7 (ямне поховання Лиман 3А/30) та
10 екземплярів (пізньокатакомбне поховання
Лисичанськ 3/10). Набірні браслети з пронизок
характерні для масивів 1—2 Північно-захід-
ного Причорномор’я, де вони складають більш
половини знахідок. вельми рідкісні знахідки
пронизок біля зап’ястка в інших масивах ям-
них поховань. відносно чітко зафіксовані 3 ви-
падки: всі в похованнях дорослих індивідів біля
правого зап’ястка: Кіровка I, 1/4 в Подніпров’ї
(окисли); виноградне 30/40 та 18/5 на р. Молоч-
на (Ковалева, Шалобудов 1988; Отрощенко и др.
1984; Рассамакин и др. 1982). Рідкісні пронизки
в складі набірних браслетів в похованнях ката-
комбної КІС, що відомі головним чином в похо-
ваннях пізньокатакомбних груп Подінцов’я (з
7 поховань з пронизками — в чотирьох), іноді
разом з литими намистинами — вербівка 11/6
(Клименко 1997), причому в одному випадку
(червоний жовтень 1/1) 5 пронизок у складі
ножного браслета (Антоненко и др. 1988). в ін-
гульському похованні Болотне 14/8 знаходився
набір прикрас з бронзового медальйона, двох
бронзових пронизок та кістяних намистин, що
надзвичайно схожий до намиста, хоча він міс-
тився біля лівого зап’ястка чоловічого скелету,
тобто не виключено, що це був набірний брас-
лет (Генинг, Корпусова 1989).
знахідки пронизок в районі шийних хреб-
ців, грудей, уздовж руки — від шийних хребців
до ліктя, нерідко разом з кістяними пронизка-
ми та просвердленими іклами псових, також
із зубами оленя, річковими мушлями, бронзо-
вими медальйонами та обоймами, дрібними
намистинами типу бісеру — дозволяють при-
пустити, що вони входили до складу «намист».
за матеріалами вибірки ямної КІС для двох
масивів Північно-західного Причорномор’я
(№ 1—2) такі намиста, що включали від 1—2
до 7 пронизок, зафіксовані лише в 6 випадках.
Навпаки, для інших масивів ямної КІС більша
частина знахідок пронизок походить зі складу
намист, що вони містили від з 1—2 до 6, в од-
ному випадку 14 екземплярів (Баратовка 1/25).
в складі намист знаходилися пронизки з ран-
ньокатакомбних поховань (залізний Порт 3/3,
Фрунзе 1/4). ймовірно й в похованні Димитрів-
ка 7/7 кістяні і бронзові пронизки, просверд-
лене ікло та бронзовий медальйон, що були
знайдені в заповненні, являли собою зміщені
елементи намиста (Папанова, Тощев, Голик
2016). Певно до складу намиста входили й про-
низки з 4 інгульських поховань (Урсоая 3/11,
вишневе 17/48, Малокатеринівка II 1/21, жов-
тневе III 11/10).
Меншою мірою пронизки використовувались
як елементи прикрас головного убору або зачіс-
ки, про що свідчить їх розташування в районі
черепа, біля скронь — від 1 до 4 екземплярів.
Таке розташування зафіксоване в 6 ямних по-
хованнях — в 4-х з гладкими екземплярами
(Плавні 30/5; Слободзея 4/4; Катаржино 1/11;
Софіївка I, 9/10), а також в обох похованнях зі
спіральними екземплярами (Атманай II, 2/5;
Димитрівка 7/8). в ранньокатакомбному по-
хованні Лисичанськ 1/2 дві спіральні прониз-
125ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
ки знаходилися в зміщеному стані біля лівого
плеча дорослого разом з двома габаритнішими
скроневими спіральними підвісками, які, ма-
буть, складали комплекс прикрас головного
убору чи зачіски (Санжаров и др. 2007). в районі
черепа знаходились пронизки з інгульських
поховань (Привілля 4/25, Григоровка 1/1), а
також в пізньокатакомбному похованні Мос-
тове 4/9 (з посудом середньо-донського типу).
Нарешті, в інгульському похованні Мар’янівка
1/18 містилася унікальна знахідка — набірне
очілля, що складалося з 4 трубчастих прони-
зок (що збереглися), на обидва краї кожної з
яких були нанизані кільцеподібні жолобчасті
дужки-обойми зі загостреними не зімкнутими
кінцями (рис. 2: 21—30).
Таким чином, в розподілі поховань, які міс-
тили пронизки спостерігається явна кількісна
перевага ямних поховань масивів 1—2 Північ-
но-західного Причорномор’я. Тут же спостері-
гається максимальна різноманітність предметів
за величиною, також переважна тенденція їх
використання в складі набірних браслетів. Для
інших масивів ямної культури відзначається
відносно рідкісна чисельність поховань з про-
низками, переважає тенденція використання
їх у якості елементів «намист». відносно рідше
зустрічаються пронизки в похованнях катаком-
бної КІС, де переважаючою тенденцією також
є використання їх в складі намист, а також на
головних уборах чи зачісках. На рубежі РБв /
СБв й пізніше відчувається прагнення до уріз-
номанітнення дрібних пластинчастих прикрас
новими елементами. Це відбивається у появі
поряд з неорнаментованими пронизками ви-
робів з пуансонним орнаментом, спіральних та
інших різновидів, що представлені, головним
чином в лівобережних масивах — від Дніпра
до Донеччини, а також формування з пронизок
нових типів прикрас, про що свідчить, зокрема,
знахідка набірного очілля.
обойми — що, як і пронизки, виготовлені
з тонких металевих пластин, на відміну від
них мають сплощено-прямокутну, витягнуто-
прямокутну, або майже квадратну форму, з
краями, що загорнуті на одну з площин (між
загорнутими краями іноді зберігаються залиш-
ки шкіри чи тканини). Причому дрібні обойми
та пронизки вельми схожі між собою. Але, як
відмітив Л. в. Суботін, ці вироби мали принци-
пову відмінність: пронизки вільно нанизували-
ся на шнурочки, а обоймочки закріплювалися
на шнурках або ремінцях нерухомо (Субботин
2003, с. 33).
І в ямних, і в катакомбних похованнях обой-
ми трапляються значно рідше, ніж пронизки.
Їх розподіл в складі територіальних масивів
наведено в табл. 3. за матеріалами вибірки ям-
ної КІС зафіксовано 29 поховань зі знахідками
обойм, що складає 12,8 % від кількості похо-
вань з металевими прикрасами. Як і прониз-
ки, обойми максимально репрезентовані в по-
хованнях Північно-західного Причорномор’я
(причому переважно в масиві 1 Дунай-Дніст-
ровське межиріччя) — в цілому в 12 похован-
нях. По 5 і 6 поховань з обоймами налічувалося
таблиця 3. Кількісна характеристика поховань з обоймами в складі теренових масивів
за вибіркою курганних поховань ямної та катакомбної КІС
№ ма-
сиву
Кількісні показники ямної КІС Кількісні показники катакомбної КІС
з металевим
інвентарем
з прикра-
сами з обоймами
% з обойма-
ми від усіх /
% з прикра-
сами
з металевим
інвентарем
з прикра-
сами з обоймами
% з обойма-
ми від усіх /
% з прикра-
сами
1—2 Прут — Дунай — Дністер — правий берег Південного Буга
143 122 12 8,39 / 9,83 8 5 — —
3—4 Південний Буг — Тікич — Інгул — правий берег Інгульця
39 26 5 12,8 / 19,2 37 24 3 8,1 / 12,5
5 Інгулець — правий берег Нижнього Дніпра
48 17 3 6,25 / 17,6 57 34 2 3,5 / 5,8
6—7 Лівобережний придніпровський передстеп, західний Донбас, запоріжжя
33 14 1 3,0 / 7,14 39 27 4 10,25 / 14,8
8—9 Дніпровсько-причорноморський — Кримський
51 11 2 3,92 /18,16 40 19 2 5 / 10,5
10—11 Молочансько-західно-Приазовський, Північно-Приазовський
65 28 6 9,23 / 21,4 60 34 6 10 / 17,64
12—13 Подонцов’я
23 8 — — 238 153 1 0,4 / 0,65
всього 402 228 29 7,21 / 12,7 479 296 18 3,75 / 6,08
126 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
в масивах 3—4 (межиріччя Південного Бугу й
Інгульця), та в Приазов’ї, де знахідки зосеред-
жені в Молочанському масиві. в інших маси-
вах обабіч Дніпра — від 1 до 3—4 поховань.
зовсім відсутні обойми в одному з Приазовсь-
ких масивів (№ 11), а також в масиві 12 (пра-
вобережне Подінцов’я). Але на лівому березі
Сіверського Дінця відомі пізніші ямні похован-
ня з обоймами (Берестнев 2001, с. 170, рис. 20:
48—59).
за матеріалами вибірки, присутність обойм
зафіксовано в 18 катакомбних похованнях, що
складає 5,7 % від кількості поховань з метале-
вими прикрасами. Причому переважно вони по-
ходять з поховань раннього катакомбного часу
в широкому тереновому ареалі — від лівого бе-
рега р. Інгул до правого берега р. Сіверський
Донець. Поза тим, обойми містилися в трьох ін-
гульських похованнях — в Поінгульї (Христо-
форівка 1/5, Мар’ївка 6/9, Мар’янівка 1/18) та
в Північному Приазов’ї (жовтневе III, 11/10).
У похованнях донецької катакомбної культу-
ри, а також у складі пізньокатакомбних похо-
вань Подінцов’я (бахмутського, маницького та
рис. 4. Обойми з поховань ямної КІС: 1—6 — Орджоникідзе, к. гр. Шевченко 4/29; 7—12 — Станіславка I,
3/1; 13, 14 — Уварово 1/5; 15 — зальце (Лиманське) 4/4; 16 — Нерушай 10/13; 17, 18 — Новоградівка 1/4;
19 — Семенівка 8/16; 20—22 — Семенівка 2/2; 23—27 — Трапівка 4/7; 28 — Трапівка 1/11; 29, 30 — Холмсь-
ке 2/13; 31, 32 — Білолісье 4/4; 33—35 — Алкалія 33/3; 36 — Бабенково 4/8; 37—39 — вовчанськ II 1/8; 40—
43 — Станіславка I 4/2 (за: 1—6 — Мельник, Стеблина 2012; 7—12, 40—43 — Берестнев 2001; 13—14 — Ще-
пинский 1975; 15—35 — Субботин 2003; 36 — Щепинский, черепанова 1969; 37—39 — Кубышев и др. 1980)
127ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
середньо-донського типів) обойми на костюмах
небіжчиків не виявлені, хоча тут добре відомі
ковані вироби з бронзових стрічок та смужок у
вигляді оздоблення дерев’яних предметів.
залежно від призначення обойми суттєво
варіювали в розмірах та формі, які можна роз-
ділити на чотири нерівні за чисельністю гру-
пи.
1. Дрібні прямокутні обойми — розмірами
від 0,4 × 0,3 до 3,0 × 1,5 см складають переваж-
ну більшість в похованнях ямної КІС, знахо-
дились в 26 похованнях, які містили від 1—2
(більшість) до 6 предметів (рис. 4: 1—43). за
матеріалами катакомбних культур зафіксова-
но 11 поховань з дрібними обоймами (рис. 5:
1—9, 11—18) — 8 ранньокатакомбних та 4 ін-
гульських, які містили 1—5, в одному випадку
11 предметів (червона зоря 2/9). Переважно
ці комплекси як ямної так і катакомбної КІС
належали дорослим — індивідуальним чи пар-
ним похованням.
Спостерігається певна схожість у вико-
ристанні дрібних обойм та пронизок — ті й
інші знаходилися в складі набірних браслетів,
намист (в тому числі з кістяними амулетами),
зустрічались в районі черепа, тобто входили до
складу головних уборів. Наприклад в ямному
похованні Трапівка II, 4/7 шість обойм із за-
лишками шнурка розташовувались з обох боків
черепа біля скронь похованого (Субботин 2003,
с. 34). Але на відміну від пронизок знахідки
обойм зафіксовані й в районі таза, що вказує на
використання їх у якості прикрас поясного ре-
меню — в пізньоямних похованнях на Інгуль-
ці, в Присамар’ї та на території західного Дон-
басу. Слід зазначити, що за матеріалами ямної
КІС, знахідки дрібних обойм, як і пронизок в
районі зап’ястя чи біля черепа характерні для
поховань Північно-західного Причорномор’я, а
знахідки їх у складі намист чи в районі поя-
са — для масивів лівобережжя Нижнього Дніп-
ра, Криму та Північного Приазов’я.
Майже аналогічне використання дрібних
обойм на костюмі відбито за матеріалами ка-
такомбних поховань — тобто в складі набірних
браслетів, намист, на поясних ременях та го-
ловних уборах. Цікаво відзначити, що в одно-
му з ранньокатакомбних поховань Північного
Приазов’я (вознесенка 3/7) біля узголів’я двох
скелетів (дорослих індивідів) викладено ряд з
5 обойм, що ймовірно являв собою окремо пок-
ладений пояс (Михайлов 1975).
Більшість дрібних обойм мали гладку по-
верхню, лише в окремих випадках її вкривали
рядами пуансона — два такі поховання відомі
в Північному Приазов’ї (рис. 6: 4, 5; 7: 4—7). У
пізньоямному похованні Давидівка 4/2 чоти-
ри таких обойми входили до складу намиста
(Кубышев и др. 1986); в ранньокатакомбному
похованні Калинівка 2/6 також чотири обойми
виявлені на правому зап’ястку, що певно вхо-
дили до складу набірного браслету (Кульбака,
Качур 2002).
2. Унікальними є кільцеподібні жолобчасті
дужки-обойми зі загостреними не зімкнутими
кінцями з вищезгаданого інгульського похо-
вання Мар’янівка 1/18 (рис. 2: 21—30). Шість
екземплярів, що збереглися, діаметром 1,1—
1,3 см, максимальною шириною в середині
0,6—0,9 см, були нанизані на краї круглих в
перетині бронзових пронизок, що разом скла-
дали особливий тип прикрас — набірне очілля,
знайдене поки ще в єдиному комплексі (Ша-
пошникова и др. 1986).
рис. 5. Обойми з поховань катакомбної КІС: 1—9 — червона
зоря 2/9; 10 — вербки 9/3; 11, 12 — Бузівка 2/16; 13 — Хрис-
тофорівка 1/5; 14, 15, 18 — жовтневе III, 11/10; 16, 17 —
Мар’ївка 6/9; 19 — Фрунзе 1/4 (поховання: 1—12, 19 — раннь-
окатакомбні; 13—18 — інгульські; за: 1—9 — Санжаров 1992;
10 — Марина и др. 1990; 11, 12 — Марина и др. 1981; 13 —
Шапошникова и др. 1973; 14, 15, 18 — Отрощенко и др. 1981;
16, 17 — Бондарь и др. 1976; 19 — Колтухов, Труфанов 2004)
128 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
3. Різновидом обойм є цілісні пластинчасті
браслети, виготовлені з вузьких довгих платі-
вок довжиною 7,3 см (що збереглася) та 13 см,
шириною 0,6—0,8 см, довгі краї яких були за-
гнуті всередину (рис. 5: 10, 19). Предмети вияв-
лені в двох ранньокатакомбних похованнях —
вербки 9/3 в західному Донбасі (Марина и др.
1990), Фрунзе 1/4 — в Криму (Колтухов, Тру-
фанов 2004). Поховання вербки 9/3 — парне,
дорослої людини та однорічної дитини. Брас-
лет, що знаходився на правому зап’ястку до-
рослого, розпався на фрагменти. в похованні
Фрунзе 1/4 знаходились скелети двох дорослих
та однієї дитини до 5 років. Два браслети зна-
ходились на обох зап’ястках одного з дорослих.
Обидва поховання супроводжувалися багатим
набором інвентарю. в похованні вербки 3/9
містилися набори прикрас та амулетів: намис-
та, що включали бісер органічного походження,
ікла-підвіски, кістяну молоточкувату шпильку
та бронзові предмети — круглу слабко вигнуту
бляху, шнурові підвіски та підвіски-медальйо-
ни. Поховання Фрунзе 1/4 супроводжене ще
численнішим інвентарем, що включав кера-
мічний посуд, кам’яну поліровану сокиру, кре-
меневі вістря стріл, браслети з іклів псових, кіс-
тяну молоточкувату шпильку, а також бронзові
предмети — шильце, велику обойму, спіральні
пронизки.
4. великі прямокутні обойми розмірами від
5,9 × 2,1—7,2 × 4,0 до 15 × 10,5—16,5 × 9,15 зна-
ходились у 9 похованнях — 3 пізніших ямних
та 6 ранньокатакомбних. Ямні поховання від-
криті на лівому березі Південного Бугу (виног-
радний 1/4) та в межиріччі Інгулу — Інгульця
(Калинівка I, 3/12; Баратівка 1/25). Катакомб-
ні поховання розташовувались у ширших ме-
жах на схід — у межиріччі Інгулу — Інгульця
(Калинівка II, 4/35), на лівому березі Дніпра
(Кам’янка-Дніпровська 11/10), в Криму (Болот-
не 14/28; Фрунзе 1/4), в Північному Приазов’ї
(Аккермень II, 4/1; Приморськ 1/5). У більшості
поховань знаходилося по одній обоймі, в двох,
розташованих поруч — ямному та ранньоката-
комбному — по дві (Калинівка I, 3/12; Калинів-
ка II, 4/35), в одному — три (Аккермень II, 4/1).
Ця дуже нечисленна, але яскрава категорія
інвентарю, поза сумнівом належить до розря-
ду символічних предметів рубежу РБв / СБв,
що вимагає детальнішого освітлення. Більша
частина комплексів чи обойм з цього перелі-
ку були опубліковані. Публікації в ряді робіт
супроводжувалися детальним аналізом похо-
вального обряду та інвентарю (вязьмітіна та
ін. 1960; Михайлов 1976; черняков, Никитин
1988; Корпусова, Ляшко 1990; Копьева 2009).
Поверхня усіх цих обойм покрита пуансон-
ним орнаментом у вигляді поєднання різних
фігур-знаків: ромбів, хрестів, що перемежають-
ся з поперечними або навскісними смугами, Т-
подібних фігур, меандру, спіралей та волют, що
вінчають зображення у вигляді стилізованого
«древа життя» (рис. 6: 1—3, 6; 7: 1—3; 8: 1—5).
Автори публікації ямного та катакомбного ком-
плексів з Калинівки допускають відсутність
випадкового набору орнаментальних мотивів в
оформленні обойм, та існування певної тради-
ції схематичних зображень, що встановилася й
була поширена на великої території (черняков,
Никитин 1988, с. 32). Про символічне значення
обойм свідчать і поховання, що містили їх та
явно належать до категорії «неординарних».
Окрім обойм у похованнях знаходилися набори
прикрас та іншого інвентарю. Серед бронзових
предметів у ряді поховань містились шильця,
а в складі прикрас — цілісні пластинчасті або
дротяні браслети (Калинівка II, 4/35; Фрун-
зе 1/4), різні типи підвісок (краплевидні, тра-
пецієвидні), пронизки. У ряді випадків були
присутніми намиста з органічних матеріалів, і,
практично завжди — прикраси з кістки — про-
свердлені ікла псових, рідше — молоточкуваті
рис. 6. Обойми з пуансонним орнаментом з пізньоямних поховань: 1 — виноградний 1/4; 2, 3 — Калинівка 3/12;
4, 5 — Давидівка 4/2; 6, 6а — обойма-бляха, Баратівка 1/25 і реконструкція її можливої форми (за: 1 — Гребенни-
ков 1989; 2, 3 — черняков, Никитин 1988; 4, 5 — Кубышев и др. 1986; 6 — Петренко, Елагина 1968)
129ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
та інші типи шпильок. Особливо «багатими»
були катакомбні поховання, в деяких з них,
окрім традиційних прикрас, були присутніми
рідкісні або унікальні предмети інвентарю, в
тому числі озброєння чи знаряддя праці. зок-
рема, це згадане вище поховання з Фрунзе, а
також комплекс з Болотного, що містив 4 коле-
са від возу, рогожаний мішок з колосками не
обрушеної пшениці, бронзовий ніж-кинджал;
з Аккермені — кременевий наконечник дроти-
ка; з Приморська — кам’яне фігурне ковадло зі
зашліфованою поверхнею (Приморськ).
Примітним є й статево-віковий склад комп-
лексів, а також пози небіжчиків та розміщен-
ня обойм. Більшість з них були похованнями
дорослих та дітей (Калинівка I,
3/12; Баратівка 1/25; Калинів-
ка II, 4/35; Кам’янка-Дніпровсь-
ка 11/10; Фрунзе 1/4), два —
парними похованнями дорослих
(Болотне 14/28; Приморськ 1/5).
Причому, в двох похованнях
(Болотне 14/28; Фрунзе 1/4) ске-
лети дорослих лежали на боці
vis-a-vis, а їхні кінцівки част-
ково перекривали один одного,
тому не виключено, що вони
були подружніми парами (Кор-
пусова, Ляшко 1990; Колтухов,
Труфанов 2004). У другому ви-
падку при дорослих знаходився
кістяк дитини, що лежав у го-
ловах дорослих Обойми в обох
випадках знаходилися в районі
грудної клітини найбільших (чо-
ловічих) скелетів. Також у позі
на боці vis-a-vis лежали скелети
дитини і дорослого в ямному по-
хованні (Калинівка I, 3/12). Дві
обойми знаходилися при дитині,
в районі її крижових кісток, під
кутом одна до одної, на них ле-
жала молоточкувата шпиль-
ка. виходячи з розташування
обойм, автори публікації пояс-
нили їх як металеві наконечни-
ки для оздоблення шкіряного
поясного ременю (черняков,
Нікітін 1988, с. 26). У камері по-
ховання Приморськ 1/5 знахо-
дилися 4 скелети, похованих
неодночасно двома парами. У
першій парі скелети дорослих
лежали на боці vis-a-vis, друга
пара (мабуть — підлітків) зна-
ходилася в протилежній частині
рис. 8. Обойми з пуансонним орнаментом з ранньокатакомбних по-
ховань: 1 — Болотне 14/28; 2 — Фрунзе 1/4; 3, 4 — Калинівка II 4/35;
5 — Приморськ 1/5 (за: 1 — Генинг, Корпусова 1989; 2 — Колтухов,
Труфанов 2004; 3, 4 — черняков, Никитин 1988; 5 — Михайлов 1971)
рис. 7. Обойми з пуансонним орнаментом з ран-
ньокатакомбних поховань: 1, 3 — Аккермень I, 4/1;
2 — Кам’янка-Дніпровська II 11/10; 4—7 — Ка-
линівка 2/6 (за: 1, 3 — вязьмітіна та ін. 1960; 2 — От-
рощенко и др. 1986; 4—7 — Кульбака, Качур 2002)
130 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
камери і розташовувалися перпендикулярно
один відносно одного. У цієї парі один скелет
лежав на спині скорчено (при ньому знаходи-
лося намисто з просвердлених іклів псових і
шпилька), другий лежав в аналогічній позі го-
ловою на грудях першого, обойма знаходилася
в районі його тазу та, мабуть, була прикрасою
пояса (Михайлов 1971).
У двох з відмічених поховань при дорослих
знаходилися скелети немовлят. У похованні
Кам’янка-Дніпровська 11/10 немовля було під-
захороненням у могилу дорослого, де лежав в
ногах дорослого на підстилці. його, ймовірно,
перекрили шкіркою офірованого ягняти. Обой-
ма знаходилася при рештках дитини — на
тліні його підстилки (Отрощенко и др. 1986).
Поховання Калинівка II, 4/35, де кісточки не-
мовляти виявлені між тазовими та стегновою
кістками дорослого, ймовірно було похован-
ням жінки та утробного немовляти 1. Тут одна
з двох обойм знаходилася на грудях жіночого
скелета, а друга в заповненні споруди (черня-
ков, Никитин 1988).
в ямному похованні Баратівка 1/25 (Пет-
ренко, Елагина 1968) знаходились три скеле-
ти — дорослого та двох дітей. Кожен зі скелетів
супроводжувався керамічним посудом та комп-
лексом кістяних прикрас (намистин). Скелети
дітей лежали «валетом» за спиною дорослого.
Тут примітна поза дорослого — на правому
боці, скорчено, ліва рука зігнута в лікті з кис-
тю на тазі, а права трохи зігнута і відведена в
лікті від корпусу. Подібний стан однієї з рук
спостерігається в цілому ряді пізньоямних та
ранньокатакомбних поховань у скелетів дорос-
лих, що супроводжувалися набором кістяних
прикрас і амулетів, а також бронзовими слабко
вигнутими бляхами. Така поза дозволяє при-
пустити, що між грудною клітиною та відповід-
ною рукою лежав скелет немовляти, або ж ске-
лет належав вагітній жінці (черних, Дараган
2014, с. 300). Саме уздовж цієї руки зазвичай
розташовується низка кістяних прикрас, не-
рідко зі шпильками, круглими бляхами, як і у
Баратівці, де намисто закінчувалося кістяною
шпилькою, перекритою бронзовою обоймою-
бляхою.
Тільки в двох випадках зафіксовані індиві-
дуальні поховання дорослих (виноградний 1/4;
Аккермень II, 4/1). відносно пози в ранньока-
такомбному похованні Аккермень II, 4/1 слід
відзначити ситуацію, аналогічну описаній для
Баратівки та інших комплексів с подібною по-
зицією правої руки (вязьмітіна та інш. 1960),
тобто не виключено, що скелет належав жінці.
1. Аналогічна ситуація простежена в пізньоямному
похованні біля м. Орджонікідзе (Покровськ), к. гр.
Шевченко 28/12, де останки утробної дитини були
виявлені між тазом та правою рукою дорослого
скелета, уздовж якої розташовувалося намисто
з кістяних пронизок і молоточкуватої шпильки
(черных, Дараган 2014, с. 71—72).
Тут три обойми, як і інші предмети, а також
частина кісток, були зміщені від первинного
положення гризунами — одна з них знаходи-
лася біля правого ліктя, ще дві — біля право-
го коліна, разом зі зміщеними іклами псових.
Складніше припустити подібну ситуацію для
пізньоямного поховання виноградний 1/4,
де кістяк дорослого лежав з нахилом управо,
ліва рука була зігнута в лікті з кистю на тазі,
права — витягнута до зігнутих управо колін.
Обойма знаходилася на правій стороні грудної
клітини, відразу під нижньою щелепою, поруч,
біля правої руки лежала кругла слабо вигнута
бляха та кістяна молоточкувата шпилька (Гре-
бенников 1990).
Таким чином, більшість поховань з великими
обоймами, ямні й катакомбні, ймовірно являли
собою захоронення близьких родичів — сімей-
них пар, в тому числі з дітьми, жінок з дітьми,
а також, мабуть, вагітних жінок. Не виключе-
но, що обойми при похованих — як дорослих,
так і дітей, були свого роду елітарними аксе-
суарами, тобто «розпізнавальними знаками»
приналежності до певної сімейно-родової лінії
знаті. Близька думка висловлена й авторами
публікацій комплексів. Так, І. Т. черняков і
в. І. Нікітін дійшли висновку, що обойми були
«атрибутами определения социально-племен-
ного ранга погребенных, занимавших высокое
место в социально-культовой племенной орга-
низации» (1988, с. 34—35).
Обойми з пунсонним орнаментом дуже
близькі іншому типу прикрас — кованим сла-
бо вигнутим круглим бляхам с пуансонним ор-
наментом (у більшості), з невеликим круглим
отвором в середині. Обидва типи прикрас скла-
дають специфіку поховань рубежу ранньої/се-
редньої бронзи, в орнаментиці яких втілений
складний світ символів колективів скотарів,
тобто вони мали явно виражене ідеологічне
навантаження. Близькими є й статево- віковий
склад поховань та супровідні аксесуари похо-
вань з бляхами й обоймами — кістяні фетиші-
шпильки, просвердлені ікла, кістяні гладкі
або рифлені пронизки. за надзвичайної схо-
жості в наборах інвентарю й обрядах ямних та
катакомбних поховань з бляхами і обоймами,
вказувалось на немовби єдину й основу їх від-
мінність — у формах поховальних споруд (чер-
няков, Никитин 1988).
знахідки круглих блях з пуансонним орна-
ментом поширені в Північному Причорномор’ї
від Південного Побужжя до Подінцов’я, а на
сході — на теренах від Нижньої Донщини з
Прикубанням до Північно-західного Прикас-
пію; вони відомі у складі поховань піздньоям-
ної, новотиторовської, ранньокатакомбної та
ранньопівнічнокавказької культур (Трифонов
1991; Кияшко 1999, с. 99; Гей 2000, с 162—163;
Шишлина 2007). Причому, на схід і південь від
Дінця, окрім круглих блях відомі й трапеціє-
видні чи майже квадратні бляхи (зосереджені
131ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
в степовому Прикубанні), які, судячи з системи
орнаментації, отвору в центрі та атрибутиці су-
путніх прикрас, мали вживання, аналогічне з
круглими бляхами. Поширення цих близьких
типів прикрас, пов’язаних зі схожими проява-
ми ритуалів, мабуть, відбиває єдність традицій
у генетично близьких етнокультурних груп
населення зі схожим господарчо-культурним
типом (Кореневский 1993; Шишлина 2007,
с. 119—120).
Проте, локальною особливістю степових
культур Північного Причорномор’я є поширен-
ня лише певних типів прикрас з пуансонним
орнаментом. По-перше — той факт, що тут реп-
резентовані лише круглі слабо вигнуті бляхи,
відомі до теперішнього часу в 14 пізньоямних
та 8 ранньокатакомбних похованнях (Николо-
ва, черных, Евдокимов 2011, с. 146—147). Поза
тим, тут як в ямних, так і катакомбних похован-
нях відомі й неорнаментовані бляхи (черных,
Дараган 2014, с. 301). По-друге — знахідки ве-
ликих прямокутних обойм з пуансоном відомі
виключно в Північному Причорномор’ї, при-
чому діапазон цих знахідок тут, накладаючись
на діапазон поширення круглих блях, займає
значно вужчу територію (Николова, черных,
Евдокимов 2011, с. 147, карта 2).
Слід також зауважити, що обойми від блях
відрізняє розміщення на костюмі та система
орнаментації. Основною позицією кованих
круглих слабко вигнутих блях є розміщення
їх у кінці «намиста» біля «голівки» кістяного
фетиша-шпильки, яка, за С. М. Кореневсь-
ким, є прадавньою 1 (Кореневский 1993, с. 109).
Подібна ж позиція круглих блях фіксується й
для знахідок на теренах України 2. Хоча тут
1. зафіксовано за даними Передкавказзя, де парні
слабо вигнуті бляхи закривали «голівку» кістяної
молоточкуватої шпильки з двох сторін. Надалі, з
появою бронзових шпильок, розміщення блях на
костюмах змінюється (Кореневский 1993, с. 109).
2. Н. І. Шишліна, помічаючи процес розмивання ар-
хаїчних традицій на рубежі РБв / СБв, наводить
приклад про нетрадиційне та поліфункціональне
використання кованих круглих блях з ранньоката-
комбних комплексів в Північному Причорномор’ї
(Шишлина 2007, с. 194). Але цей приклад навряд
чи є коректним, бо грунтується на позиції парних
блях зі зруйнованих поховань могильника черво-
на зоря 2/9, 3/4 (Луганщина), де кістки похованих
і предмети інвентарю знаходилися в різних міс-
цях дна та заповнення. в похованні 2/9 дві бляхи
разом з іншими речами знаходились біля виходу
з камери, шпильки серед цих залишків не було,
а на скроневих кістках черепа одного зі скелетів
(дитини) були «большие круглые пятна» мідних
окислів (Санжаров 1992, с. 9, 35). Однак, у складі
металевого інвентарю в похованні знаходились й
скроневі спіральні підвіски — срібна в три оберти
і фрагмент бронзової, що зітліла, які також могли
залишити сліди окислів на скронях похованого.
в похованні 3/4 кістяна шпилька була присутня,
але дві невеликі бляшки (діаметром 1,6—2 см)
були срібними, мали штампований орнамент, за-
у більшості комплексів ямної та катакомбної
культур містилося по 1 блясі, лише в трьох —
по 2 (Давидівка 4/2; відрадний 36/19; червона
зоря 2/9), а в окремих випадках 5 і 9 дрібних
блях (желябівка 1/11; чорноземне 1/10). всі
прямокутні обойми, на відміну від блях, були
накладками на поясні або нагрудні (плечові)
ремені. Як зазначено вище, в чотирьох ви-
падках вони знаходилися на грудях дорослих
індивідів — чоловіків і жінок, причому серед
них — найбільші предмети, які, ймовірно, крі-
пилися на широких ременях, причому, не лише
загнутими краями довгих сторін. Усі вони мали
невеликі отвори — по одному-два на торцевих
краях, в одному випадку та уздовж довгого
краю (Фрунзе), мабуть, для додаткового кріп-
лення. Можливо, нагрудною з отвором біля од-
ного краю була й невелика обойма з Кам’янки-
Дніпровської, що знаходилася при останках
немовляти. У двох випадках — в ямному та
катакомбному похованнях (Калинівка I, 3/12;
Приморськ 1/5) обойми знаходились при підліт-
ках — ймовірно на поясному ремені, цікаво, що
на цих обоймах додаткові отвори були відсутні
(хоча, можливо, на обоймі з Приморська вони
втрачені разом с краями). втім, відсутні такі
отвори й на зміщених обоймах з Аккермені.
Так чи інакше, відзначене розміщення обойм
підкреслює особливу функцію наплічного або
поясного ременю, як одного з ознак соціальної
значимості, а також його можливий зв’язок з
військовим станом, що відбивають, зокрема,
кам’яні стели доби ранньої—середньої бронзи
(черняков, Никитин 1988, с. 34; Корпусова,
Ляшко 1990, с. 172—173). Лише в одному ви-
падку — в ямному похованні (Баратівка 1/25)
трапецієвидна «обойма-бляха» знаходилася у
дорослого на кінці намиста, про що детальніше
буде сказано нижче.
в орнаментальній системі круглих блях (і
власне, в самій їх формі) більшість дослідни-
ків убачають солярну або астральну символіку.
Але семантика зображень на обоймах далека
від ясності. Спроби пояснення схематичних
зображень на обоймах пов’язані з пошуком
схожих елементів орнаменту в найрізноманіт-
ніших напрямах, віддалених в часі і просторі.
Так, в зображеннях на калинівських обоймах
вбачають втілення антропоморфізованого ро-
гатого божества при зіставленні їх з елемен-
тами зображень на трипільській кераміці та
зі зображеннями Стародавнього Сходу, а на
одній з блях вбачають зображення священного
дерева — поширеного сюжету індоєвропейської
гнутий усередину ободок та не мали круглого от-
вору у середині — тобто взагалі не відповідними
до серії вище згаданих блях. вони є унікальними
серед прикрас рубежу РБв / СБв, а намагання
пояснення їх походження в ранньокатакомбному
похованні та пошуку аналогій (в напрямку Тріа-
леті — Давній Схід) поки ще мало переконливо
(Санжаров 1992, с. 39—42).
132 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
міфології (черняков, Никитин 1988, с. 33—34).
зображення на обоймі з Болотного трактуєть-
ся як аграрний символ, оскільки в похован-
ні знаходився мішок з пшеницею, а колос та
«ромбо-меандровий орнамент» пов’язані з сим-
волами найдавніших землеробських племен та
з ідеєю відродження (Корпусова, Ляшко 1990,
с. 170—172) 1. При цьому меандрові композиції
на обоймі з Болотного та спіральні компози-
ції на обоймі з Фрунзе розглядуються як спа-
док куро-аракських традицій (Копьева 2009,
с. 313—314).
Проте, форми, орнаментика й розміщення
прямокутних великих обойм на костюмах доз-
воляють припустити відмінні від блях, нові
мотиви в символічному змісті цих предметів.
Поза тим, в катакомбних похованнях з обойма-
ми помітні деякі відхилення від традиційного
складу аксесуарів, супутніх круглим бляхам,
які неодмінно супроводжувалися кістяними
шпильками. Так, у чотирьох з шести катакомб-
них поховань з обоймами фетиші-шпильки були
відсутні, що й відбиває «поступове розмивання»
архаїчних обрядових традицій. У той же час в
ямних похованнях з обоймами спостерігається
«нашарування» старих і нових традицій. Так,
цікавим фактом є одночасна присутність в ям-
ному похованні (виноградний 1/4) як обойми,
так і круглої слабо вигнутої бляхи з молоточ-
куватою шпилькою. Тут доречно відзначити
ще одне пізньоямне поховання (Давидівка 4/2)
в Північному Приазов’ї, яке містило намисто
з 4-х, вказаних вище «дрібних» обойм довжи-
ною 2,5 см, шириною 1,2 см, поверхня яких
була покрита паралельними рядами пуансону.
Низка з обоймами завершувалась двома круг-
лими бляхами з пуансоном та молоточкуватою
шпилькою 2. Не менш цікавою є присутність
в ямному похованні Баратівка 1/25, трапеціє-
видної «обойми-бляхи», яка, як говорено вище,
завершувала низку намиста разом з молоточ-
куватою шпилькою, тобто, вона займала пози-
цію, характерну для круглих блях. Хоча бляха
мала трапецієвидну форму, навряд чи її мож-
на зіставляти в якості аналогії з відомими в
східних регіонах бляхами трапецієвидної або
прямокутної форми з отворами в центрі. На
предметі з Баратівки на лицьовій і зворотній
1. з посиланням на дослідження Б. О. Рибакова.
2. Поховання явно відповідає серії згадуваних похо-
вань з характерною позою скелета, що дозволяє
припустити його жіночу приналежність — тобто
приналежність вагітній жінці чи жінці з малень-
кою дитиною. Її поза — на правому боці, скорчено,
права рука в плечі відведена убік і зігнута в лікті
майже під прямим кутом. з внутрішньої сторони
ліктьового згину, мабуть, знаходився скелет немо-
вляти, що зітлів — тут простежено кругла пляма
вохри, на якій, може й покоїлася його голівка. Тут
же, між грудною клітиною та правою рукою до-
рослого, від черепа до тазу була протягнута низка
прикрас (Кубышев и др. 1986).
сторонах пуансоном був нанесений різний ма-
люнок (рис. 6: 6, 6а), при чому цей орнамент не
відповідає орнаментальним (коло-радіальним)
схемам круглих чи трапецієподібних / прямо-
кутних блях. Тобто певно ця «бляха-обойма»
була виконана зі складеної удвічі металевої
пластини прямокутної форми — мабуть, з пря-
мокутної обойми із загнутими краями довгих
сторін. Маленькі круглі отвори знаходилися по
кутах торцевих країв, як у відмічених вище на-
грудних обойм. Не виключено, що в даному ви-
падку, предмет був навмисно перероблений, і,
судячи з його положення в комплексі намиста,
в похованні мав смислове навантаження, ана-
логічне круглим, або трапецієвидним бляхам.
Цілком ймовірно, що відмічені випадки від-
бивають появу в ямному ритуалі нових ідеоло-
гічних ознак, як наслідок взаємодії пізньоям-
них і ранньокатакомбних племен, мабуть — на
рівні знаті. Просування разом з носіями раннь-
окатакомбних традицій нових форм в обрядах
зумовило необхідність пристосування ямних
племен до соціально-політичних реалій, що
склалися, у тому числі до використання нових
знаків вираження престижного статусу разом
з намаганням збереження старих традиційних
форм обрядовості.
Висновки. У результаті викладеного можна
зробити деякі попередні висновки. Розглянуті
віще типи прикрас на поховальних костюмах,
що виготовлені на базі тонких металевих платі-
вок, сходять до прадавніх форм і традицій ви-
робництва БКМП и ЦМП, а також за їх межа-
ми. На тлі обмежених технічних можливостей
виробництво такого роду прикрас мало поши-
рення у населення ранньої та рубежу раннь-
ої/середньої бронзи Північного Причорномор’я.
Але відмінності, що спостерігаються в кількіс-
ному розподілі цих прикрас, в розміщенні їх на
костюмах, в появі нових морфологічних типів
певною мірою відбивають конкретні особливості
локальних етнокультурних традицій як у ме-
жах понто-передкавказської спільності степо-
вих культур, так і внутрішньо-регіональні особ-
ливості РБв/СБв Північного Причорномор’я.
Так, явна кількісна перевага дрібних пластин-
частих прикрас (пронизки, дрібні обойми) в
масивах 1—2 ямних поховань Північно-захід-
ного Причорномор’я, переважаюча тенденція
їх використання у складі набірних браслетів
підтверджує особливий культурний підтекст
РБв — рубежу РБв/СБв цього регіону, де
виділяється буджакська культура чи буджак-
ська локальна група (варіант) в межах ямної
спільноти (черняков 1979, с. 9; Дергачев 1986,
с. 74—87; Субботин 2003, с. 7). значно менше
пронизки та дрібні обойми представлені в ін-
ших регіонах поширення ямної КІС, де перева-
жаючою тенденцією є використання їх у складі
намист, а також головних уборів або зачісок, а
використання обойм, крім того — для прикра-
си поясного ременю.
133ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
У похованнях рубежу РБв / СБв (в основ-
ному — лівобережних масивів) з’являються
рідкісні знахідки спіральних пронизок, також
пронизок та дрібних обойм з пуансонним орна-
ментом, обойм-браслетів, виконаних з довгих
платівок — що відбиває прагнення до урізно-
манітнення дрібних пластинчастих прикрас но-
вими елементами в умовах традиційних техно-
логій. великі прямокутні обойми з пуансонним
орнаментом, будучи продовженням розвитку
«символічних» предметів в межах понто-пе-
редкавказької спільноти, є явною інновацією
Північного Причорномор’я. Причому, судячи
з характеру комплексів, вони з’являються піз-
ніше за круглі слабо вигнуті бляхи в середо-
вищі населення раннекатакомбної культури
та функціонують у рамках хронологічної ніші
її існування. Їх знахідки в межах Північного
Причорномор’я маркують просування раннь-
окатакомбного обряду зі сходу на захід і фік-
суються в основному ареалі ранньокатаком-
бних пам’яток. Три пізніші ямні поховання зі
знахідками такого роду обойм знаходяться на
південно-західній периферії цього ареалу, що,
ймовірно, є наслідком щільної взаємодії цих
груп населення на суміжних територіях. При-
мітним є й той факт, що в межиріччі Південного
Бугу — Дністра — Дунаю, тобто в масивах 1—2
Північно-західного Причорномор’я ні великих
прямокутних обойм, ні круглих блях з пуансон-
ним орнаментом досі не відомо 1, не відомі тут
начебто й ранньокатакомбні поховання.
Період середньої бронзи є часом появи чис-
ленних типів литих прикрас, які певною мірою
заміщують ковані, але це відбувається пере-
важно, в середовищі носіїв донецької культу-
ри та різних груп пізньокатакомбного періо-
ду Подінцов’я — тобто в регіоні з наявністю
джерел сировини та близького до осередків
передових технологій. Наявність тут кова-
них пронизок, що спорадично зустрічаються
як елементи прикрас костюма в похованнях
пізньокатакомбних груп, можливо є наслідком
«затухаючої спадкоємності». Тільки інгульська
культура виділяється відносно великою кіль-
кістю знахідок дрібних пластинчастих прикрас
в поховальних костюмах, де зосереджено понад
половину знахідок відносно усієї катакомбної
КІС, що, мабуть, є одним з відображень стійкої
архаїчності в традиціях місцевої металооброб-
ки, яка спостерігається як при виготовленні
1. У розкопаному кургані біля р. Когільник в пониз-
зях Дністра одно з поховань (№ 9) містило в складі
інвентарю дуже окислений предмет, схожий на
круглу бляху, що знаходився на грудях скелета
«с остатками подкладки в виде коричневого тле-
на». Поховання віднесено до часу катакомбної
культури (Оболдуева 1955, с. 35, 46). Сумніви в
такої атрибуції викликає супроводжуючий інвен-
тар: форма горщика, ніжний браслет з пастових
намистин, керамічне біконічне пряслице ї саме
розташування «бляхи».
орігінальних типів прикрас (набірне очілля з
Мар’янівки 1/18), так і на прикладі розподі-
лення типів знарядь — ножів та шил (черних
2011, с. 67—68; 2013, с. 62).
літерАтУрА
Антоненко, Б. А., Пиоро, И. С., Самойленко, Л. Г.
1988. Отчет о работе Ворошиловградской архео-
логической экспедиции Киевского государственно-
го университета в 1988 году. НА ІА НАН України,
ф. 64, 1988/200.
Берестнев, С. И. 2001. Восточноукраинская лесо-
степь в эпоху средней и поздней бронзы (II тыс. до
н. э.). Харьков: Амет.
Бондарь, Н. Н., Антоненко, Б. А., васильченко,
С. А., Пиоро, И. С., Самойленко, Л. Г. 1976. Отчет
о работе Каменской археологической экспедиции
Киевского госуниверситета в 1976 году. НА ІА НАН
України, ф. 64, 1976/79.
Бондарь, Н. Н., Антоненко, Б. А., Пиоро, И. С.,
Самойленко, Л. Г., чмыхов, Н. А. 1983. Отчет о
работе Ворошиловградской археологической экспе-
диции Киевского государственного университета в
1983 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1983/169.
вязьмітіна, М. І., Іллінська, в. А., Покровська,
Е. Ф., Тереножкін, А. І., Ковпаненко, Г. Т. 1960.
Кургани біля с. Ново-Пилипівки і радгоспу «Аккер-
мень». Археологічні пам’ятки УРсР, VIII, с. 22-135.
Гей, А. Н. 2000. Новотиторовская культура.
Москва: Старый сад.
Генинг, в. в., Корпусова, в. Н. 1989. Археологи-
ческие памятники Крымского Присивашья. Курга-
ны у с. Источное и Болотное. Препринт. Киев: Инс-
титут зоологии им. И. И. Шмальгаузена.
Гребенников, ю. С. 1989. Отчет о работе Нико-
лаевской экспедиции НКП «Археолог» в зоне Ос кол-
хоза им. Ленина Вознесенского р-на, Николаевской
обл. НА ІА НАН України, ф. 64, 1989/154.
Дергачев, в. А. 1986. Молдавия и соседние терри-
тории в эпоху бронзы. Кишинев: Штиинца.
Евдокимов, Г. Л., Гершкович, Я. П., Поруцкий,
А. Г. 1982. Отчет о работе Краснознаменской но-
востроечной экспедиции в херсонской области в
1982 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1982/9.
Кияшко, А. в. 1999. Происхождение катакомбной
культуры Нижнего Подонья. волгоград: волГУ.
Клименко, в. Ф. 1997. Курганные древности се-
верского Донца. Енакиево.
Ковалева, И. Ф., Шалобудов, в. Н., Мухопад,
С. Е., Андросов, А. в. 1987. Отчет о научно-исследо-
вательской работе: археологические исследования
курганов в зонах строительства оросительных сис-
тем Днепропетровской области (солоняно-Тома-
ковской, колхоза «Заря Коммунизма» Покровского
района и Александровской Ос). НА ІА НАН Украї-
ни, ф. 64, 1987/176.
Ковалева, И. Ф., Шалобудов, в. Н. 1988. Отчет
о научно-исследовательской работе по теме: «Ар-
хеологические исследования курганов в зоне стро-
ительства солоняно-Томаковской оросительной
системы Днепропетровской области». НА ІА НАН
України, ф. 64, 1988/69.
Ковалева, И. Ф., Марина, з. П., Ромашко, в. А.,
Тесленко, Д. Л., Шалобудов, в. Н., векленко, в. А.
2003. Курганы энеолита—бронзы в криворожском
течении Ингульца. Днепропетровськ: ДНУ.
Колтухов, С. Г., Труфанов, А. А. 2004. Отчет об
охранных раскопках курганов в симферопольском и
13� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
сакском районах АРК. НА ІА НАН України, ф. 64,
2004/52.
Копьева, Т. А. 2009. Ранний этап катакомбной
культуры в Крыму: хронологический аспект. Архе-
ологический альманах, 20: Актуальные проблемы
первобытной археологии восточной Европы, с. 309-
325.
Кореневский, С. Н. 1993. К вопросу об обрядах с
молоточковидными булавками понто-кавказских
равнин. в: Исаенко, А. в. (ред.). Кавказ и цивили-
зации Востока в древности и средневековье. влади-
кавказ: СОГУ, с. 101-120.
Корпусова, в. Н., Ляшко, С. Н. 1990. Катакомбное
погребение с пшеницей в Крыму. советская архео-
логия, 3, с. 166-175.
Кубышев, А. И., Дорофеев, в. в., Шилов, ю. А.,
Полин, С. в., Шевченко, Н. П., черных, Л. А., Мар-
ченко, И. Л., Солтыс, О. в., Сердюков, в. в., Якулов,
С. А. 1980. Отчет о работах херсонской археоло-
гической экспедиции ИА АН УссР у с. Волчанск,
с. Владимировка, с Красное — Акимовского района
Запорожской области в 1980 году. НА ІА НАН Ук-
раїни, ф. 64, 1980/15.
Кубышев, А. И., Дорофеев, в. в., Шилов, ю. А.,
Полин, С. в., черняков, И. Т., Битковский, О. в.,
Сердюков, в. в., Солтыс, О. в., Шевченко, Н. П. 1981.
Работы херсонской археологической экспедиции в
1981 году. Отчет о работах херсонской экспедиции
Института археологии АН УссР в пгт Великая
Александровка, с. староселье Велико-Александров-
ского района, с. соленое (Атманай II) Генического
района, херсонской области и у сс. Владимировка,
Юрьевка, Малая Терновка, Волчанск Акимовского
района Запорожской области. НА ІА НАН України,
ф. 64, 1981/19.
Кубышев, А. И., Болтрик, ю. в., Симоненко,
А. в., Фиалко, Е. Е., Куприй, С. А., Ковалев, Н. в.,
Лысенко, Г. И. 1986. Отчет о работе херсонской
археологической экспедиции в зоне строительства
каховской оросительной системы в херсонской, За-
порожской областях УссР в 1986 году. НА ІА НАН
України, ф. 64, 1986/13.
Кульбака, в., Качур, в. 2002. Давні індоєвропей-
ці України в світлі новітніх археологічних дослід-
жень. Маріуполь: Маріупольський гуманітарний
інститут.
Марина, з. П., Костенко, в. И., Никитин, С. в.
1981. Курганный могильник у с. Бузовка. в: Кова-
лева, И. Ф. (ред.). степное Поднепровье в бронзовом
и раннем железном веках. Днепропетровск: ДГУ,
с. 4-18.
Марина, з. П., Фещенко, Е. Л. 1989. Новые погре-
бения манычского типа в Днепровском Левобережье.
в: Ковалева, И. Ф. (ред.). Проблемы археологии Под-
непровья. Днепропетровск: ДГУ, с. 50-61.
Марина, з. П., Ромашко, в. А., Фещенко, Е. Л.,
войтюк, П. в. 1990. Курганный могильник у с. вер-
бки. в: Ковалева, И. Ф. (ред.). Исследования по архе-
ологи Поднепровья. Межвузовский сборник научных
трудов. Днепропетровск: ДГУ, с. 22-38.
Мельник, О. О., Стеблина, І. О. 2012. Кургани
Криворіжжя. Кривий Ріг: видавничий дім.
Михайлов, Б. Д. 1971. Отчет Мелитопольского
краеведческого музея о проведенных охранных ар-
хеологических раскопках в 1971 г. на территории
северо-Западного Приазовья. НА ІА НАН України,
ф. 64, 1971/48.
Михайлов, Б. Д. 1975. Отчет археологической
экспедиции Мелитопольского краеведческого музея
за 1975 год. НА ІА НАН України, ф. 64, 1975/143.
Михайлов, Б. Д. 1986. Курган епохи бронзи у м.
Приморське. Археологія, 20, с. 77-80.
Николова, А. в., черных, Л. А., Евдокимов, Г. Л.
2011. Курганы эпохи бронзы в низовьях Днепра и
Ингульца (по материалам Краснознаменской экс-
педиции). Матеріали та дослідження з археології
східної України, 11, с. 96-163.
Оболдуева, Т. Г. 1955. Курган эпохи бронзы на
р. Когильник. Известия Молдавского филиала АН
сссР, 5 (25), с. 31-48.
Ольговский, С. Л. 1988. О цветной металлообра-
ботке у племен ямной культуры. в: Шапошнико-
ва, О. Г. (ред.). Новые памятники ямной культу-
ры степной зоны Украины. Киев: Наукова думка,
с. 135-138.
Отрощенко, в. в., Болтрик, ю. в., Ляшко, С. Н.,
Никитенко, М. М., Попандопуло, з. Х., Савовский,
И. П., Томашевский, в. А., Шелапов, С. М., Шилов,
ю. А., Шкарбан, А. С. 1975. Отчет Запорожской
экспедиции за 1975 год. НА ІА НАН України, ф. 64,
1975/2.
Отрощенко, в. в., Болдин, Я. И., Гошко, Т. Г.,
Ляшко, С. Н., Ковалев, Н. в., Кравченко, С. Н., Пус-
товалов, С. ж., Рассамакин, ю. Я., Салий, Н. Г., Са-
вовский, И. П. 1981. Отчет о раскопках Запорож-
ской экспедиции в 1981 году. НА ІА НАН України,
ф. 64, 1981/10.
Отрощенко, в. в., Рассамакин, ю. Я., Константи-
неску, Л. Ф., Нор, Е. в., Покляцкий, О. в., Савовский,
И. П. 1984. Отчет о раскопках Запорожской экспеди-
ции в 1984 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1984/10.
Отрощенко, в. в., Рассамакин, ю. Я., Пустовалов,
С. ж., Ляшко, С. Н., черных, Л. А., Кудрявцева, О. в.
1986. Отчет о раскопках Запорожской экспедиции
в 1986 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1986/11.
Папанова, в. А., Тощев, Г. Н., Голик, А. А. 2016.
Раскопки курганного могильника эпохи бронзы
(с. Дмитровка Бердянского р-на запорожской облас-
ти). старожитності степового Причорномор’я і
Криму, XIX, с. 22-58.
Петренко, в. Г., Елагина, Н. Г. 1968. Отчет об
археологических раскопках, произведенной скифс-
кой степной экспедицией летом 1968 года. НА ІА
НАН України, ф. 1968/54.
Писларий, И. А., Дубовская, О. Р., Орел, Р., Смир-
нов, А. И., Кульбака, в. К., Кравченко, С. Н. 1980.
Отчет об исследованиях северско-Донецкой экс-
педиции ИА АН УссР в 1980 году на территории
Ворошиловградской области. НА ІА НАН України,
ф. 64, 1980/14.
Плешивенко, А. Г. 1996. Курганы села Малока-
териновка. запорожье: Областная инспекция по
охране памятников истории и культуры.
Рассамакин, ю. Я., Отрощенко, в. в., Ляшко,
С. Н., Салий, Н. Г., Пустовалов, С. ж., Кравченко,
С. П., Ковалев, в. Н., Николова, А. в. 1982. Отчет о
работе Запорожской экспедиции в 1982 году. НА ІА
НАН України, ф. 64, 1982/2.
Рындина, Н. в., Дягтерева, А. Д. 2018. Цветной
металл ямной культурно-исторической области из
памятников Украины: морфология и технология
изготовления. Stratum plus, 2: Поздняя преистория
Евразии: социальные модели и культовая практика,
с. 317-346.
Санжаров, С. Н. 1992. Среднедонецкие раннека-
такомбные погребения с орнаментированными бля-
хами. Каталог Полевых археологических коллек-
ций. I. Препринт. Луганск.
Санжаров, С. Н. 1993. Курганы у г. Краматорска
на Казенном торце. в: Санжаров, С. Н., Красильни-
135ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
ков, К. И. (ред.). Древние культуры Подонцовья. 1.
Луганск: Областное управление по печати, с. 58-90.
Санжаров, С. Н., Бритюк, А. А. 1996. Краснозо-
ринский курганный могильник в бассейне Лугани.
в: Санжаров, С. Н. (ред.). Древние культуры Вос-
точной Европы. Луганск: восточноукраинский госу-
дарственный университет, с. 58-132.
Санжаров, С. Н., черных, Е. А., Леоненко, ю. А.,
Бритюк, А. А., Прынь, А. в., Иваницкий, в. Р.,
Стадник, О. в. 2007. Отчет об исследованиях Ар-
хеологического научно-исследовательского центра
«спадщина» в 2006 году. НА ІА НАН України, ф. 64,
2007/.
Субботин, Л. в. 2003. Орудия труда, оружие и ук-
рашения племен ямной культуры северо-Западного
Причерноморья. 1. Одесса: Полис.
Тощев, Г. Н., Самар, в. А. 1990. Исследование
курганного могильника эпохи бронзы на Херсонщи-
не. Древности степного Причерноморья и Крыма,
1, с. 31-66.
Трифонов, в. А. 1991. Степное Прикубанье в
эпоху энеолита-средней бронзы (периодизация). в:
Массон, в. М. (ред.). Древние культуры Прикубанья
(по материалам археологических работ в зонах ме-
лиорации Краснодарского края). Ленинград: Наука,
с. 92-166.
черных, Л. А. 2011. Бронзовые ножи из памятни-
ков катакомбной КИО Украины (классификация по
выборке предметов — предварительные итоги). в:
Бровендер, ю. М. (ред.). Проблеми гірничої архео-
логії (матеріали VIII-го міжнародного Картамись-
кого польового археологічного семінару). Алчевськ:
ДонДТУ, с. 23-79.
черных, Л. А. 2013. Стержневидные орудия
(«шилья») из памятников ранней и средней бронзы
степных культур Украины (опыт морфологической
характеристики). в: Бровендер, ю. М. (ред.). Про-
блеми гірничої археології (матеріали IX міжнарод-
ного Картамиського польового археологічного семі-
нару). Алчевськ: ДонДТУ, с. 39-63.
черных, Л. А., Дараган, М. Н. 2014. Курганы
эпохи энеолита — бронзы междуречья Базавлука,
соленой, Чертомлыка. Курганы Украины, 4. Киев;
Берлин: Олег Филюк.
черняков, И. Т. 1979. Культурно-хронологическое
своеобразие памятников эпохи бронзы Северо-за-
падного Причерноморья. в: Проблемы эпохи бронзы
юга Восточной Европы. Тезисы докладов конферен-
ции 3—6 декабря 1979 г. Донецк: ДГУ, с. 8-10.
черняков, И. Т., Никитин, в. И. 1988. Металли-
ческие украшения с пуансонным орнаментом ямной
и катакомбной культур. советская археология, 4,
с. 26-36.
Шапошникова, О. Г., Фоменко, в. Н., Бочкарев,
в. С., Гребенников, ю. С., Рычков, Н. А., Ребедайло,
Г. П., Клюшинцев, в. Н. 1973. Отчет о работе Ин-
гульской экспедиции за 1973 год. НА ІА НАН Украї-
ни, ф. 64, 1973/8.
Шапошникова, О. Г., Балушкин, А. М., Гре-
бенников, ю. С., Елисеев, в. Ф., Довженко, Н. Д.,
Клюшинцев, в. Н., Солтыс, О. Б., Фоменко, в. Н.,
чмыхов, Н. А. 1986. Отчет о работе Николаевской
новостроечной экспедиции в 1986 году. НА ІА НАН
України, ф. 64, 1986/18.
Шишлина, Н. И. 2007. северо-Западный Прикас-
пий в эпоху бронзы (V—III тысячелетия до н. э.).
Труды ГИМ, 165. Москва: ГИМ.
Шмаглий, Н. М., черняков, И. Т. 1970. Исследо-
вания курганов в степной части междуречья Дуная
и Днестра. Материалы по археологии северного
Причерноморья, 6: Труды Днестро-Дунайской но-
востроечной экспедиции 1963—1967 гг., I: Курганы
степной части междуречья Дуная и Днестра, с. 5-
115.
Щепинский, А. А. Отчет о работах северо-
Крымской археологической экспедиции в 1975 году.
НА ІА НАН України, ф. 64, 1975/12.
Щепинский, А. А. черепанова, Е. Н. 1969. север-
ное Присивашье в V—I тыс. до н. э. Симфереполь:
Крым.
REFERENCES
Antonenko, B. A., Pioro, I. S., Samoilenko, L. G. 1988.
Otchet o rabote Voroshilovgradskoi arkheologicheskoi eks-
peditsii Kievskogo gosudarstvennogo universiteta v 1988 godu.
NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1988/200.
Berestnev, S. I. 2001. Vostochnoukrainskaia lesostep v
epokhu srednei i pozdnei bronzy (II tys. do n. e.). Kharkov:
Amet.
Bondar, N. N., Antonenko, B. A., Vasilchenko, S. A., Pi-
oro, I. S., Samoilenko, L. G. 1976. Otchet o rabote Kamenskoi
arkheologicheskoi ekspeditsii Kievskogo gosuniversiteta v
1976 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1976/79.
Bondar, N. N., Antonenko, B. A., Pioro, I. S., Samoilenko,
L. G., Chmykhov, N. A. 1983. Otchet o rabote Voroshilovgrad-
skoi arkheologicheskoi ekspeditsii Kievskogo gosudarstven-
nogo universiteta v 1983 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64,
1983/169.
Viazmitina, M. I., Illinska, V. A., Pokrovska, E. F., Ter-
enozhkin, A. I., Kovpanenko, H. T. 1960. Kurhany bilia
s. Novo-Pylypivky i radhospu «Akkermen». Arkheolohichni
pam’iatky URSR, VIII, s. 22-135.
Gei, A. N. 2000. Novotitorovskaia kultura. Moskva: Staryi
sad.
Gening, V. V., Korpusova, V. N. 1989. Arkheologicheskie
pamiatniki Krymskogo Prisivashia. Kurgany u s. Istochnoe
i Bolotnoe. Preprint. Kiev: Institut zoologii im. I. I. Shmal-
gauzena.
Grebennikov, Iu. S. 1989. Otchet o rabote Nikolaevskoi
ekspeditsii NKP «Arkheolog» v zone OS kolkhoza im. Lenina
Voznesenskogo r-na, Nikolaevskoi obl. NA IA NAN Ukrainy,
f. 64, 1989/154.
Dergachev, V. A. 1986. Moldaviia i sosednie territorii v
epokhu bronzy. Kishinev: Shtiintsa.
Evdokimov, G. L., Gershkovich, Ia. P., Porutskii, A. G.
1982. Otchet o rabote Krasnoznamenskoi novostroechnoi ek-
speditsii v Khersonskoi oblasti v 1982 godu. NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 1982/9.
Kiiashko, A. V. 1999. Proiskhozhdenie katakombnoi kul-
tury Nizhnego Podonia. Volgograd: VolGU.
Klimenko, V. F. 1997. Kurgannye drevnosti Severskogo
Dontsa. Enakievo.
Kovaleva, I. F., Shalobudov, V. N., Mukhopad, S. E., An-
drosov, A. V. 1987. Otchet o nauchno-issledovatelskoi rabote:
arkheologicheskie issledovaniia kurganov v zonakh stroitel-
stva orositelnykh sistem Dnepropetrovskoi oblasti (Soloniano-
Tomakovskoi, kolkhoza «Zaria Kommunizma» Pokrovskogo
raiona i Aleksandrovskoi OS). NA IA NAN Ukrainy, f. 64,
1987/176.
Kovaleva, I. F., Shalobudov, V. N. 1988. Otchet o nauch-
no-issledovatelskoi rabote po teme: «Arkheologicheskie issle-
dovaniia kurganov v zone stroitelstva Soloniano-Tomakovskoi
orositelnoi sistemy Dnepropetrovskoi oblasti». NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 1988/69.
Kovaleva, I. F., Marina, Z. P., Romashko, V. A., Teslen-
ko, D. L., Shalobudov, V. N., Veklenko, V. A. 2003. Kurgany
eneolita—bronzy v krivorozhskom techenii Ingultsa. Dnepro-
petrovsk: DNU.
Koltukhov, S. G., Trufanov, A. A. 2004. Otchet ob okhran-
nykh raskopkakh kurganov v Simferopolskom i Sakskom
raionakh ARK. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 2004/52.
Kopeva, T. A. 2009. Rannii etap katakombnoi kultury v
Krymu: khronologicheskii aspekt. Arkheologicheskii alma-
nakh, 20: Aktualnye problemy pervobytnoi arkheologii Vos-
tochnoi Evropy, s. 309-325.
136 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
статті
Korenevskii, S. N. 1993. K voprosu ob obriadakh s molo-
tochkovidnymi bulavkami ponto-kavkazskikh ravnin. In:
Isaenko, A. V. (ed.). Kavkaz i tsivilizatsii Vostoka v drevnosti i
srednevekove. Vladikavkaz: SOGU, s. 101-120.
Korpusova, V. N., Liashko, S. N. 1990. Katakombnoe
pogrebenie s pshenitsei v Krymu. Sovetskaia arkheologiia, 3,
s. 166-175.
Kubyshev, A. I., Dorofeev, V. V., Shilov, Iu. A., Polin,
S. V., Shevchenko, N. P., Chernykh, L. A., Marchenko, I. L.,
Soltys, O. V., Serdiukov, V. V., Iakulov, S. A. 1980. Otchet o
rabotakh Khersonskoi arkheologicheskoi ekspeditsii IA AN
USSR u s. Volchansk, s. Vladimirovka, s Krasnoe — Akimo-
vskogo raiona Zaporozhskoi oblasti v 1980 godu. NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 1980/15.
Kubyshev, A. I., Dorofeev, V. V., Shilov, Iu. A., Polin, S. V.,
Cherniakov, I. T., Bitkovskii, O. V., Serdiukov, V. V., Soltys,
O. V., Shevchenko, N. P. 1981. Raboty Khersonskoi arkheolog-
icheskoi ekspeditsii v 1981 godu. Otchet o rabotakh Kherson-
skoi ekspeditsii Instituta arkheologii AN USSR v pgt Velikaia
Aleksandrovka, s. Starosele Veliko-Aleksandrovskogo raiona,
s. Solenoe (Atmanai II) Genicheskogo raiona, Khersonskoi
oblasti i u ss. Vladimirovka, Iurevka, Malaia Ternovka, Vol-
chansk Akimovskogo raiona Zaporozhskoi oblasti. NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 1981/19.
Kubyshev, A. I., Boltrik, Iu. V., Simonenko, A. V., Fialko,
E. E., Kuprii, S. A., Kovalev, N. V., Lysenko, G. I. 1986. Otch-
et o rabote Khersonskoi arkheologicheskoi ekspeditsii v zone
stroitelstva kakhovskoi orositelnoi sistemy v Khersonskoi,
Zaporozhskoi oblastiakh USSR v 1986 godu. NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 1986/13.
Kulbaka, V., Kachur, V. 2002. Davni indoievropeitsi
Ukrainy v svitli novitnikh arkheolohichnykh doslidzhen. Mar-
iupol: Mariupolskyi humanitarnyi instytut.
Marina, Z. P., Kostenko, V. I., Nikitin, S. V. 1981. Kurgan-
nyi mogilnik u s. Buzovka. In: Kovaleva, I. F. (ed.). Stepnoe
Podneprove v bronzovom i rannem zheleznom vekakh. Dnepro-
petrovsk: DGU, s. 4-18.
Marina, Z. P., Feshchenko, E. L. 1989. Novye pogrebeniia
manychskogo tipa v Dneprovskom Levoberezhe. In: Kovaleva,
I. F. (ed.). Problemy arkheologii Podneprovia. Dnepropetro-
vsk: DGU, s. 50-61.
Marina, Z. P., Romashko, V. A., Feshchenko, E. L., Voitiuk,
P. V. 1990. Kurgannyi mogilnik u s. Verbki. In: Kovaleva, I. F.
(ed.). Issledovaniia po arkheologi Podneprovia. Mezhvuzovskii
sbornik nauchnykh trudov. Dnepropetrovsk: DGU, s. 22-38.
Melnyk, O. O., Steblyna, I. O. 2012. Kurhany Kry-
vorizhzhia. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim.
Mikhailov, B. D. 1971. Otchet Melitopolskogo kraeved-
cheskogo muzeia o provedennykh okhrannykh arkheolog-
icheskikh raskopkakh v 1971 g. na territorii Severo-Zapad-
nogo Priazovia. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1971/48.
Mikhailov, B. D. 1975. Otchet arkheologicheskoi ekspeditsii
Melitopolskogo kraevedcheskogo muzeia za 1975 god. NA IA
NAN Ukrainy, f. 64, 1975/143.
Mikhailov, B. D. 1986. Kurgan epokhi bronzi u m. Primor-
ske. Arkheologіia, 20, s. 77-80.
Nikolova, A. V., Chernykh, L. A., Evdokimov, G. L. 2011.
Kurgany epokhi bronzy v nizoviakh Dnepra i Ingultsa (po
materialam Krasnoznamenskoi ekspeditsii). Materialy ta
doslidzhennia z arkheolohii skhidnoi Ukrainy, 11, s. 96-163.
Oboldueva, T. G. 1955. Kurgan epokhi bronzy na r. Kogiln-
ik. Izvestiia Moldavskogo filiala AN SSSR, 5 (25), s. 31-48.
Olgovskii, S. L. 1988. O tsvetnoi metalloobrabotke u ple-
men iamnoi kultury. In: Shaposhnikova, O. G. (ed.). Novye pa-
miatniki iamnoi kultury stepnoi zony Ukrainy. Kiev: Naukova
dumka, s. 135-138.
Otroshchenko, V. V., Boltrik, Iu. V., Liashko, S. N., Ni-
kitenko, M. M., Popandopulo, Z. Kh., Savovskii, I. P., Toma-
shevskii, V. A., Shelapov, S. M., Shilov, Iu. A., Shkarban,
A. S. 1975. Otchet Zaporozhskoi ekspeditsii za 1975 god. NA
IA NAN Ukrainy, f. 64, 1975/2.
Otroshchenko, V. V., Boldin, Ia. I., Goshko, T. G., Liashko,
S. N., Kovalev, N. V., Kravchenko, S. N., Pustovalov, S. Zh.,
Rassamakin, Iu. Ia., Salii, N. G., Savovskii, I. P. 1981. Otchet
o raskopkakh Zaporozhskoi ekspeditsii v 1981 godu. NA IA
NAN Ukrainy, f. 64, 1981/10.
Otroshchenko, V. V., Rassamakin, Iu. Ia., Konstantinesku,
L. F., Nor, E. V., Pokliatskii, O. V., Savovskii, I. P. 1984. Otch-
et o raskopkakh Zaporozhskoi ekspeditsii v 1984 godu. NA IA
NAN Ukrainy, f. 64, 1984/10.
Otroshchenko, V. V., Rassamakin, Iu. Ia., Pustovalov,
S. Zh., Liashko, S. N., Chernykh, L. A., Kudriavtseva,
O. V. 1986. Otchet o raskopkakh Zaporozhskoi ekspeditsii v
1986 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1986/11.
Papanova, V. A., Toshchev, G. N., Golik, A. A. 2016. Rasko-
pki kurgannogo mogilnika epokhi bronzy (s. Dmitrovka Berd-
ianskogo r-na Zaporozhskoi oblasti). Starozhytnosti stepovoho
Prychornomor’ia i Krymu, XIX, s. 22-58.
Petrenko, V. G., Elagina, N. G. 1968. Otchet ob arkheo-
logicheskikh raskopkakh, proizvedennoi skifskoi stepnoi eks-
peditsiei letom 1968 goda. NA IA NAN Ukrainy, f. 1968/54.
Pislarii, I. A., Dubovskaia, O. R., Orel, R., Smirnov, A. I.,
Kulbaka, V. K., Kravchenko, S. N. 1980. Otchet ob issledovani-
iakh Seversko-Donetskoi ekspeditsii IA AN USSR v 1980 godu
na territorii Voroshilovgradskoi oblasti. NA IA NAN Ukrainy,
f. 64, 1980/14.
Pleshivenko, A. G. 1996. Kurgany sela Malokaterinovka.
Zaporozhe: Oblastnaia inspektsiia po okhrane pamiatnikov
istorii i kultury.
Rassamakin, Iu. Ia., Otroshchenko, V. V., Liashko, S. N.,
Salii, N. G., Pustovalov, S. Zh., Kravchenko, S. P., Kova-
lev, V. N., Nikolova, A. V. 1982. Otchet o rabote Zaporozh-
skoi ekspeditsii v 1982 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64,
1982/2.
Ryndina, N. V., Diagtereva, A. D. 2018. Tsvetnoi metall
iamnoi kulturno-istoricheskoi oblasti iz pamiatnikov Ukrainy:
morfologiia i tekhnologiia izgotovleniia. Stratum plus, 2:
Pozdniaia preistoriia Evrazii: sotsialnye modeli i kultovaia
praktika, s. 317-346.
Sanzharov, S. N. 1992. Srednedonetskie rannekatakomb-
nye pogrebeniia s ornamentirovannymi bliakhami. Katalog
Polevykh arkheologicheskikh kollektsii. I. Preprint. Lugansk.
Sanzharov, S. N. 1993. Kurgany u g. Kramatorska na Ka-
zennom tortse. In: Sanzharov, S. N., Krasilnikov, K. I. (ed.).
Drevnie kultury Podontsovia. 1. Lugansk: Oblastnoe upravle-
nie po pechati, s. 58-90.
Sanzharov, S. N., Britiuk, A. A. 1996. Krasnozorinskii
kurgannyi mogilnik v basseine Lugani. In: Sanzharov, S. N.
(ed.). Drevnie kultury Vostochnoi Evropy. Lugansk: Vostoch-
noukrainskii gosudarstvennyi universitet, s. 58-132.
Sanzharov, S. N., Chernykh, E. A., Leonenko, Iu. A., Bri-
tiuk, A. A., Pryn, A. V., Ivanitskii, V. R., Stadnik, O. V. 2007.
Otchet ob issledovaniiakh Arkheologicheskogo nauchno-issle-
dovatelskogo tsentra «Spadshchina» v 2006 godu. NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 2007/.
Subbotin, L. V. 2003. Orudiia truda, oruzhie i ukrasheniia
plemen iamnoi kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria. 1.
Odessa: Polis.
Toshchev, G. N., Samar, V. A. 1990. Issledovanie kurgan-
nogo mogilnika epokhi bronzy na Khersonshchine. Drevnosti
stepnogo Prichernomoria i Kryma, 1, s. 31-66.
Trifonov, V. A. 1991. Stepnoe Prikubane v epokhu ene-
olita-srednei bronzy (periodizatsiia). In: Masson, V. M. (ed.).
Drevnie kultury Prikubania (po materialam arkheolog-
icheskikh rabot v zonakh melioratsii Krasnodarskogo kraia).
Leningrad: Nauka, s. 92-166.
Chernykh, L. A. 2011. Bronzovye nozhi iz pamiatnikov
katakombnoi KIO Ukrainy (klassifikatsiia po vyborke pred-
metov — predvaritelnye itogi). In: Brovender, Iu. M. (ed.).
Problemy hirnychoi arkheolohii (materialy VIII-ho mizhnar-
odnoho Kartamyskoho polovoho arkheolohichnoho seminaru).
Alchevsk: DonDTU, s. 23-79.
Chernykh, L. A. 2013. Sterzhnevidnye orudiia («shilia») iz
pamiatnikov rannei i srednei bronzy stepnykh kultur Ukrainy
(opyt morfologicheskoi kharakteristiki). In: Brovender, Iu. M.
(ed.). Problemy hirnychoi arkheolohii (materialy IX mizhnar-
odnoho Kartamyskoho polovoho arkheolohichnoho seminaru).
Alchevsk: DonDTU, s. 39-63.
Chernykh, L. A., Daragan, M. N. 2014. Kurgany epokhi
eneolita — bronzy mezhdurechia Bazavluka, Solenoi, Cher-
tomlyka. Kurgany Ukrainy, 4. Kiev; Berlin: Oleg Filiuk.
Cherniakov, I. T. 1979. Kulturno-khronologicheskoe svoeo-
brazie pamiatnikov epokhi bronzy Severo-Zapadnogo Pricher-
nomoria. In: Problemy epokhi bronzy iuga Vostochnoi Evropy.
Tezisy dokladov konferentsii 3—6 dekabria 1979 g. Donetsk:
DGU, s. 8-10.
137ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Черних, Л. А. Щодо розповсюдження деяких типів металевих (мідно-бронзових) прикрас...
Cherniakov, I. T., Nikitin, V. I. 1988. Metallicheskie
ukrasheniia s puansonnym ornamentom iamnoi i katakomb-
noi kultur. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 26-36.
Shaposhnikova, O. G., Fomenko, V. N., Bochkarev, V. S.,
Grebennikov, Iu. S., Rychkov, N. A., Rebedailo, G. P., Kliush-
intsev, V. N. 1973. Otchet o rabote Ingulskoi ekspeditsii za
1973 god. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1973/8.
Shaposhnikova, O. G., Balushkin, A. M., Grebennikov,
Iu. S., Eliseev, V. F., Dovzhenko, N. D., Kliushintsev, V. N.,
Soltys, O. B., Fomenko, V. N., Chmykhov, N. A. 1986. Otchet
o rabote Nikolaevskoi novostroechnoi ekspeditsii v 1986 godu.
NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1986/18.
Shishlina, N. I. 2007. Severo-Zapadnyi Prikaspii v epokhu
bronzy (V—III tysiacheletiia do n. e.). Trudy GIM, 165. Mosk-
va: GIM.
Shmaglii, N. M., Cherniakov, I. T. 1970. Issledovaniia
kurganov v stepnoi chasti mezhdurechia Dunaia i Dnestra.
Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 6:
Trudy Dnestro-Dunaiskoi novostroechnoi ekspeditsii 1963—
1967 gg., I: Kurgany stepnoi chasti mezhdurechia Dunaia i
Dnestra, s. 5-115.
Shchepinskii, A. A. Otchet o rabotakh Severo-Krym-
skoi arkheologicheskoi ekspeditsii v 1975 godu. NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 1975/12.
Shchepinskii, A. A. Cherepanova, E. N. 1969. Severnoe
Prisivashe v V—I tys. do n. e. Simferepol: Krym.
L. A. Chernykh
ABOUT THE SPREADING OF SOME
TYPES OF METAL (COPPER-BRONZE)
ORNAMENTS IN THE BURIALS THE
EARLY AND MIDDLE BRONZE AGE
OF THE STEPPE CULTURES OF
UKRAINE
Based on the materials of the Yamnaya and the
Catacomb CHC (culture-historical community), the
types of forged ornaments of the burial garment, made
on the basis of thin copper / bronze plates-beads and
hoops, their morphological modifications, position on
the garment, spreading in territorial and chronological
aspects are analyzed. The quantitative characteristics
are given against the background of a representative
sample of burials from the main areas of the indi-
cated cultures of Ukraine (tables 1—3). The irregular
spreading of these types of jewelry was established,
which is explained both by the technical capabilities
of production and the specificity of local ethno-cultural
traditions.
The massifs of the North-Western Black Sea region
are distinguished by the quantitative predominance of
spikes and small hoops, which emphasizes the special
cultural context of the Budjak Culture of the Early
Bronze Age in the region. The prevailing trend of their
use in the composition of typesetting bracelets is also
noted here. These types of jewelry are much less rep-
resented in other regions of the Yamnaya CHC, where
the prevailing trend is their use in necklaces, hats or
hairstyles, and the use of hoops in the decoration of a
waist belt.
The appearance in burials of the EBA / MBA of rare
finds of spiral beads, small items with punch orna-
ments, hoops-bracelets reflects the desire for a variety
of «lamellar» decorations in the context of traditional
technologies. Large hoops with punch ornaments are a
special type. Being a continuation in the development of
symbolic objects of steppe cultures of the Ponto-Ciscau-
casian community, they are an innovation of the Early
Catacomb tribes of the Northern Black Sea region.
The Middle Bronze Age is the time of the appear-
ance of numerous types of cast ornaments, which to a
certain extent replace forged ones, which took place
mainly in Donets river region with sources of raw
materials and close to the advanced technologies foci.
Beads are found sporadically in the catacomb burials of
Donets river region (Donetsk and Late Catacomb buri-
als) and small hoops are absent. The Ingul Catacomb
Culture is distinguished by the presence of small plate
ornaments, which reflects the persistent archaism of
local metalworking.
Keywords: representative sample of burials, mas-
sifs of the Northern Black Sea region, Yamna and
Catacomb Cultures, forged metal decorations, beads,
hoops.
Одержано 4.12.2020
Черних людмила Андріївна, кандидат історич-
них наук, старший науковий співробітник, Інститут
археології НАН України, Київ, Україна.
CHERNYKH Liudmyla A., PhD, Senior Researcher,
the Institute of Archaeology of the National Academy
of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0003-3686-1075,
e-mail: lchernych1950@gmail.com.
|