Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка

Стаття про дослідження трипільського поселення-гіганта біля с. Чичиркозівка (Черкаська обл.). Розкопано рештки наземного дерев’яно-глинобитного житла, господарську яму та вимостку по- ряд із будівлею. Розглянуто морфологічні і стилістичні ознаки кераміки. Матеріали відносяться до другої фази розв...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Рижов, С.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2021
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Світ Кукутень-Трипілля
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187497
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка / С.М. Рижов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 261-269. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187497
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1874972022-12-31T01:26:28Z Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка Рижов, С.М. Світ Кукутень-Трипілля Стаття про дослідження трипільського поселення-гіганта біля с. Чичиркозівка (Черкаська обл.). Розкопано рештки наземного дерев’яно-глинобитного житла, господарську яму та вимостку по- ряд із будівлею. Розглянуто морфологічні і стилістичні ознаки кераміки. Матеріали відносяться до другої фази розвитку томашівської локально-хронологічної групи західнотрипільської культури (етап ВІІІ). Рештки будівлі були перекриті курганом ямної культури. The Trypillia settlement of Chychyrkozivka is located on a plateau of the right bank of the Shpolka river. Its borders are shaped by the creek from the west and Chychyrkoza river valley from the east. The settlement was discovered in 1904 by A. L. Dolynskyi. Small-scale excavations here were conducted by M. O. Makarenko in 1928. Widely known collection of surface materials comes from surveys of I. P. Girnyk. Air-photogrammetry of K. V. Shyshkin have shown that the structure of this settlement, which reached a size of nearly 250 ha, included ovals, semi-arcs and short parallel lines of the houses in the center. Excavations at this site directed by V. O. Kruts were conducted in 1984 by the Trypillia expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. Ploschadka composed of several layers of burned daub, clay installation and pit were investigated. The house is reconstructed as wattle-anddaub dwelling with the first floor (soil surface), massive floor of the second storey (clay with organic admixture covered the wooden frame) and the floor of the ceiling. Pottery is represented by kitchen, storage and table vessels. Table ceramics is decorated with black monochromic painting. The main forms are the bowls, goblets, biconical vessels, pear-shaped vessels, amphorae, craters, pots and binocular-shaped vessels. The main ornamentation schemes are the comet-shaped, metopic, tangent, meandr-line, volute, scalloped and simplified- line schemes. The relatively high percentage of the meander-line scheme should be admitted. Analysis of the data makes possible to date this site to the second phase of Tomashivka local group of Western Trypillia culture, BIII stage. Along with the excavations of Trypillia objects, the kurgan of a diameter reaching c. 30 m and elevation of 0.8 m was excavated. The cenotaph-grave containing the vessel, which was broken in the remote past, and the collective burial of three people covered by the wooden construction and a layer of grass were investigated in the kurgan. The «central» and the «western» buried individuals (grave 1) were placed on their back. Legs were bent at the knees. The «eastern» buried (juvenile) was placed on his right side. Legs were pursed, and the left hand was stretched. The buried people were placed on mats. Also a layer of a brown color, the remains of ochre and chalk, as well as the fragments of charcoal near the legs, were traced. The grey-clay vessel discovered in the collective grave and the pot from cenotaph had an egg-shaped form. Their bottoms were slightly flattened, while the rims were turned outside. Flint flake and bone puncture were also found in the kurgan. Burials of the Middle Dnipro group of Yamna cultural complex are also known at other Trypillia mega-sites, including Maidanetske, Talianky and Dobrovody. Considering the fact that Chychyrkozivka is referred to the second phase of Tomashivka local group, the duration of a hiatus between the Trypillia settlement and Yamna burials could be estimated at c. 600—700 years. Yamna burials were spread between the Danube and Dnipro along with the lost of identity of Cucuteni- Trypillia population and the decline of this cultural complex. 2021 Article Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка / С.М. Рижов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 261-269. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.15 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187497 903.4(477.46)”636” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світ Кукутень-Трипілля Світ Кукутень-Трипілля
spellingShingle	Світ Кукутень-Трипілля Світ Кукутень-Трипілля Рижов, С.М. Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка Археологія і давня історія України
description	Стаття про дослідження трипільського поселення-гіганта біля с. Чичиркозівка (Черкаська обл.). Розкопано рештки наземного дерев’яно-глинобитного житла, господарську яму та вимостку по- ряд із будівлею. Розглянуто морфологічні і стилістичні ознаки кераміки. Матеріали відносяться до другої фази розвитку томашівської локально-хронологічної групи західнотрипільської культури (етап ВІІІ). Рештки будівлі були перекриті курганом ямної культури.
format	Article
author	Рижов, С.М.
author_facet	Рижов, С.М.
author_sort	Рижов, С.М.
title	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка
title_short	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка
title_full	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка
title_fullStr	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка
title_full_unstemmed	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка
title_sort	археологічні розкопки біля села чичиркозівка
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Світ Кукутень-Трипілля
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187497
citation_txt	Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка / С.М. Рижов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 261-269. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT rižovsm arheologíčnírozkopkibílâselačičirkozívka
first_indexed	2025-07-16T09:04:33Z
last_indexed	2025-07-16T09:04:33Z
_version_	1837793724404334592
fulltext	261ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) УДК 903.4(477.46)”636” DOI: 10.37445/adiu.2021.02.15 с. М. Рижов АрхеологіЧні роЗкопки БілЯ селА ЧиЧиркоЗіВкА стаття про дослідження трипільського по- селення-гіганта біля с. Чичиркозівка (Черкаська обл.). Розкопано рештки наземного дерев’яно-глино- битного житла, господарську яму та вимостку по- ряд із будівлею. Розглянуто морфологічні і стиліс- тичні ознаки кераміки. Матеріали відносяться до другої фази розвитку томашівської локально- хронологічної групи західнотрипільської культури (етап ВІІІ). Рештки будівлі були перекриті курга- ном ямної культури. ключові слова: трипільська культура, тома- шівська локальна група, рештки спаленого житла, кераміка, ямна культура, курган, поховання. Трипільське поселення біля с. чичиркозівка (звенигородський р-н, черкаська обл.) розта- шоване на плато правого берега р. Шполка, до- лина якої з півдня обмежує місцезнаходження пам’ятки. з заходу проходить балка із струмком, а на сході протікає невелика річка чичиркоза, що яка є правим допливом р. Шполка. Півден- но-східна частина давнього поселення перекри- та забудовою с. Стецівка, а західна пошкоджена сміттєзвалищем м. ватутіне. Центр пам’ятки з заходу на схід перетинає лісопосадка, від якої у північно-західному напрямку відходить ще одна лісопосадка (рис. 1: 1). Трипільська пам’ятка була відкрита у 1904 р. розвідками А. Л. Долинського, тоді ж було розкопано кілька різночасових кур- ганів. У 1928 р. обстеження на трипільському поселенні проводив М. О. Макаренко (Коз- ловська 1931, с. 82). Фрагмент чичиркозівсь- кої глиняної моделі житла було опубліковано Т. С. Пассек (Пассек 1949, с. 125, рис. 69: 3). У 1960-ті рр. трипільське поселення відвідували співробітники Уманського краєзнавчого му- зею в. А. Стефанович і О. П. Діденко (Діденко, Стефанович, чорномаз 2006, с. 85—86). знач- ну колекцію підйомного матеріалу з пам’ятки зібрав краєзнавець з м. ватутіне І. П. Гірник й передав її до краєзнавчого музею райцен- тру — м. звенигородка, а антропоморфна і зооморфна пластика були видані окремими публікаціями (Гірник, відейко 1989, с. 83—90; Балабина, Гирнык 1988, с. 82—88). за резуль- татами дешифровки аерофотознімків маємо си- туаційний план пам’ятки (Шишкін 1985, с. 74, рис. 2: 5). Наземні житла сплановані по зов- нішнім концентричним овалам і напівдугам, а центральна частина забудована короткими паралельними рядами. загальна площа посе- лення-гіганта становить понад 250 га (Дячен- ко 2010, с. 17—22.) Біля лісопосадки у 1984 р. Тальянківським загоном (керівник в. О. Круц) Трипільської експедиції Інституту археології НАН України проведені розкопки решток наземної будівлі (площадка 1) та частини кургану. Ділянка під розкоп, що була пошкоджена оранкою й корін- ням дерев, насичена шматками обпаленої гли- няної обмазки й фрагментами кераміки. Під час прокладання лісосмуги поверхня ґрунту була знівельована і засаджена деревами. Тому курган мав висоту до 0,8 м від поверхні й діа- метр 30 м. У закладеному розкопі розміром 20 × 14 м виявлено рештки трипільського жит- ла з господарською ямою і два поховання ямної культури, що пов’язані з курганом, збудованим на місці трипільської площадки. Судячи з усьо- го, основна частина кургану залишилася недо- слідженою. Основна робота була зосереджена на об’єктах трипільського часу. Майже горизонтальне за- лягання обпаленої глини, що складалось з © С. М. РИжОв, 2021 262 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) світ Кукутень-Трипілля кількох нашарувань, знаходилось на глибині 0,3—0,45 м від поверхні, на межі чорнозему й суглинку. в плані рештки житла прямокут- ної форми з нерівними краями мали розмір 15 × 5,5 м та орієнтовані по довжині з заходу на схід. верхній шар зберігся частково лише розірваними ділянками по краях площадки. У хаотичному заляганні на окремих шматках збереглись відбитки колотого дерева. Більш ма- сивний і щільний нижній шар обмазки мав чо- тири стадії зведення. Спочатку на настил коло- тих деревин шириною 10—15 см, орієнтованих перпендикулярно довжині житла (спирались на довгі стіни), намащувався десятисантимет- ровий шар глини із домішкою полови, а зверху накладались нівелюючі прошарки товщиною 1—2 см з глини без домішок, поверхня яких за- гладжувалась. Після зняття нашарувань обпа- леної глини була розчищена земляна долівка будівлі. У північно-західній частині будівлі ви- явлено округлу в плані яму діаметром 1,3 м та рис. 1. Трипільське поселення біля с. чичиркозівка: 1 — план-схема місцезнаходження поселення; 2—6 — кухонний посуд; 7—17 — столова кераміка 263ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Рижов, с. М. Археологічні розкопки біля села чичиркозівка глибиною 0,4 м від рівня земляної долівки жит- ла. Темно-сірий ґрунт заповнення ями містив дрібні шматки і крихту обпаленої глини, попіл, кістки тварин, фрагменти кухонної посудини, також була виявлена ціла столова ступкоподіб- на покришка. Біля північно-східного краю ями, на земляній долівці споруди, знайдено цілий кубок, а біля західного — скупчення глиняних відтяжок (48 шт.) для ткацького верстату. Біля південно-східного краю площадки зафіксовані неглибокі ямки від чотирьох вертикальних дерев’яних стовпів, що вірогідно входили у конструкцію стін. Поряд розчищені глинобит- на вимостка і господарська яма. вимостка май- же прямокутної у плані форми розміром 1,8 × 1,2 м складалась з трьох шарів товщиною по 3—5 см випаленої глини без домішок і мала за- гладжені поверхні. Можливо дана конструкція слугувала робочим місцем. Господарська яма овальної в плані форми 1,9 × 1,3 м і глибиною 0,35 м виявлена за 3 м на південний схід від вимостки. У її заповненні знайдені фрагмен- ти двох біконічних посудин, ціла кубкоподібна посудина, уламки кратеру й мисок та інших великих столових посудин, розвал кухонного горщика, а також кістки тварин. Таким чином, були досліджені рештки спале- ного наземного дерев’яно-глинобитного житла, що мало на земляній підлозі нижнього повер- ху господарську яму, підлогу другого поверху з глини із домішкою полови з нівелюючими нашаруваннями з чистої глини, намащеної на дерев’яну основу, й легке перекриття горища. знахідки з трипільського поселення розгля- даються окремо з площадки 1, так і сумарно із врахуванням значного обсягу підйомного матеріалу колекції І. П. Гірника (подається у дужках). Серед знахідок чисельно переважає кераміка, традиційно поділена на кухонну, тарну і столову. Кухонна кераміка становить 6,0 % (5,0 %), ліпилась переважно з озалізненої глини, до якої додавались дрібний та крупно- зернистий пісок (майже 2/3 посуду), товчена мушля, а окремі екземпляри мали домішку вапняку та слюди. випал оксидаційний або від- новний. за формою виділяються зрізано-коніч- ні миски і горщики — приземкуваті, з м’яким S-подібним профілем та стрункі, різко профі- льовані, з високими майже гострореберними плічками. Маємо кілька уламків горщиків на чотирьох ніжках і фрагмент горщика-«гутуса». Поверхня посудин недбало загладжувалась, але переважно вкривалась розчісами. Горщи- ки прикрашались рельєфним орнаментом — на вінцях горизонтальні ряди вдавлень різної форми, ряди відбитків нігтів, защипи, насічки, а на плічках горизонтальні стрічки вдавлень або відтисків шнура, іноді у вигляді зигзагу. Також трапляються пальцеві відбитки, коніч- ні наліпи, ручки-защіпи, ручки, одинарні або парні стовпчасті ручки, зооморфні або рого- подібні наліпи (рис. 1: 2—6). На площадці 1 виявлена посудина-«піфос», що відноситься до тарного посуду (Шумова 1988, с. 28—30). Судячи з фрагментів, «піфос» був виготовлений із глини з додаванням піску й значної кількості рослинних домішок, мав грушоподібну форму і слабкий випал. Повер- хня вкрита ангобом з чистої глини, ретельно загладжена і пофарбована у верхній частині тулубу вохрою. Переважна кількість кераміки відноситься до столового посуду, виготовленого з озаліз- неної чи каолінітової глин, проте в більшості, гончарне тісто підготоване з суміші, у різних пропорціях, вище вказаних типів глин. У масі зустрічаються домішки піску, зерен кварцу, дрібного червоноглиняного шамоту. Тісто доб- ре вимішане, іноді відмулене. Поверхня по- судин загладжувалась, вкривалась ангобом з «чистої» глини (миски із внутрішньої сторони) і фарбувалась блідо-червоною вохрою, що слу- гувала фоном під монохромний чорний розпис. випал високотемпературний рівномірний здій- снювався в оксидаційному середовищі. за формою у столовому посуді виділено 12 ти- пів, що у свою чергу мають підтипи і варіанти. значною кількістю представлені миски 64,6 % (37,1 %), що пояснюється «легкістю» розпізна- вання, а саме оздобленої внутрішньої поверхні посудин та нахилом стінок відносно дна. Крім того, миски прості у виготовленні і найбільш універсальні в ужитку. вони розділяються на два підтипи. До першого належать миски зрі- зано-конічної форми і, як їх варіант, миски з прямими стінками, з дещо увігнутими стінками й потовщеним краєм вінець, з ледь опуклими стінками. Другий підтип — приземкуваті або високі напівсферичні миски з опуклими стін- ками та вертикальним або ледь нахиленим до середини краями вінець. Як підваріанти обох підтипів виступають миски з пласким дном і зооморфним наліпом, на ніжках, на ніжках з наліпом, з центральною внутрішньою перего- родкою. Умовно до мисок віднесено фрагмент черпака із масивною пласкою ручкою на він- цях. Майже половина мисок орнаментована кометоподібною схемою, де широкі смуги або стрічки з тонких ліній спускаються від вінців і заходять одна за одну у центрі поля посудини. У межах 15—19 % миски прикрашались вісім- коподібною композицією, тобто смуги, стикаю- чись вершинами, утворюють «негативні» овали у вигляді «вісімки». У такій самій кількості на- явний більш спрощений декор — це ряд три- кутників або рисок по вінцях, зафарбовані сег- менти з «війками», безсистемно розташовані по полю овали із «сіткою», фестони під вінцями. Близько 4 % (2,2 %) посудин оздоблювались хрестоподібними зображеннями, виконаними стрічками тонких ліній, у вигляді «дерева сві- тового», плавними S-подібними дугами. Близь- ко 1 % в декорі присутній малюнок концент- ричних кіл. вказані орнаменти виконувались 26� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) світ Кукутень-Трипілля у вигляді простої схеми або були перенасичені другорядними деталями — дугоподібні смуги, пунктирні лінії, зафарбовані трикутники чи кола (рис. 1: 7—17). в колекції столового посуду закритих форм присутні кубки 2,6 % (4,3 %) — невеликих роз- мірів з загостреними плічками та невисокими відігнутими вінцями. Помітною кількістю 5 % (6,1 %) представлені кубкоподібні, переваж- но тонкостінні посудини з гострореберними чи округлими плічками і широкою увігну- то-циліндричною горловиною. частина з них має петельчасту ручку. Домінуючою формою в колекції є біконічні посудини 16,4 % (22,2 %) з широкими гострореберними плічками, вузь- кою зрізано-конічною горловиною та круто відігнутими вінцями. Іноді на плічках зустрі- чаються горизонтальні ручки-проколи. Досить значна кількість сфероконічних посудин 4,3 % (17,1 %) мали широкі округлі плічка переваж- но на середині висоти тулубу, опуклі стінки верхньої частини корпусу та високі або низь- кі відігнуті вінця. Амфори 1,7 % (3,1 %) — не- великі, з високими плічками, широкою гор- ловиною, двома петельчастими ручками під круто відігнутими вінцями. Покришки (шоло- моподібні або ступкоподібні) кількісно не пе- ревищують 1,0 %. Тип грушоподібних посудин представлено двома підтипами — опуклотілі з високими плічками й циліндричною горлови- ною та високі гострореберні із нахиленими до середини вінцями 2,1 % (6,6 %). Кратероподіб- ні 0,9 % (1,8 %). Ці посудини біконічної форми з високими й широкими плічками та незнач- ним перегином в увігнутоконічну горловину. Кратери 1,9 % (2,3 %) є двох підтипів. До пер- шого відносяться великі посудини з високими округлими плічками, широкою горловиною і високими, майже прямими вінцями. Другий підтип має гострореберні плічка й широку увіг- нутоциліндричну горловину. Столові горщики (понад 1 %) округлотілі посудини з м’яким S- подібним профілем або, відносно високі, з го- строреберними плічками, невисокими майже вертикальними вінцями. Рідкісним типом (ви- явлений у фрагментах) є біноклеподібні посу- дини з двома або трьома перемичками, що не мали наскрізних вертикальних отворів — 0,2 % (1,7 %). Як правило, форми посудин і орнаментація реконструюються приблизно на третині ви- явленої під час розкопок кераміки. Столовий посуд розписувався переважно у верхній час- тині тулубу і компонувався у широкий пояс від вінців по плічках, або у два вузькі гори- зонтальні фризи. Більшість посудин колекції прикрашались тангентною схемою — 43,3 % (29 %), де малюнки овалів з «сіткою» в сегмен- тах, зафарбованих кіл, груп вертикальних ліній об’єднані діагональними стрічками, що доповнені рядами дрібних трикутників, зафар- бованими кутами, напівовалами з «сіткою», ко- роткими рисками. У декорі часто зустрічається спрощено-лінійна схема — 10,6 % (10,4 %), а саме: у вузький фриз вписані групи коротких рисок, відтинки «сітки», широкі смуги, трикут- ники, зображення «драбинки». До цієї ж схе- ми відносяться зафарбовані трикутники, що стикаючись вершинами, утворюють смугу вер- тикальних «негативних» (фон) овалів. Також розповсюджені метопні схеми, де вертикальні смуги об’єднані стрічками з тонких навкісних ліній або фестонів — 9,4 % (6,3 %), а також хви- леподібна схема із горизонтально розміщени- ми дугами, у центр яких вписані зафарбовані кола чи овали — 8,0 % (10,7 %). вказані компо- зиції присутні переважно на кубкоподібних та біконічних посудинах. На цих же формах зуст- рінуті широкі горизонтальні пояси, заповнені овалами чи кругами з «сіткою», що розділені вертикальними трикутниками або стрічкою із штрихами — 0,8 % (0,5 %). Лише на амфорах фіксується лицьова схема — 6,3 % (7,6 %). У такій композиції круги (іноді із «сіткою») нав- коло ручок об’єднані широкою горизонтальною смугою тонких ліній доповнених зафарбова- ними кутами і колами. На біконічних, сферо- конічних, грушоподібних посудинах відносно часто спостерігаємо меандрові схеми, де у ши- рокий пояс вписані горизонтальні S-подібні дуги — 8,6 % (19,8 %). Майже такою ж кількіс- тю представлений волютний малюнок — 7,3 % (8,1 %) — дуги, що заходять одна за одну і закінчуються зафарбованою листоподібною фігурою з «війками», а поміж волютами про- ходить навскісна смуга. Рідше присутня фес- тонна схема, коли у широкий пояс або вузький фриз вписані горизонтально розміщені фесто- ни — 3,3 % (5,4 %). в межах 0,5—1,0 % маємо класичну схему «тангентенкрайсбанд» та ком- позицію «совиний лик», де концентричні кола об’єднані діагональною смугою або вписані між дугоподібними стрічками тонких ліній. Досить часто орнамент доповнений верхнім фризом з тонких горизонтальних ліній, фестонів, нав- скісних смуг, зображень «дерева світового» та тварин (рис. 2: 1—26). Привертає увагу при- сутність значної кількості у розписі кераміки з площадки 1 меандрової, волютної, фестонної схем та розміщення декору у два фризи. Іноді миски, кубки, горщики та покришки зовсім не розмальовувались. Кількісне співвідношення типів форм та схем декору й манера виконання орнаменту дозволяють віднести чичиркозівське поселен- ня до другої фази розвитку томашівської ло- кально-хронологічної групи західно-трипіль- ської культури (Круц, Рижов 1985, с. 46—53; Ryzhov 2012, р. 100—105), а саме фінального етапу вІІІ середнього Трипілля, наміченого Т. Г. Мовшею (Мовша 1972, с. 16) і співпадає, у загальних рисах, з позицією в. Г. збеновича, в. А. Дергачова, в. Я. Сорокіна, С. М. Рижова (Рижов 2007, с. 442; Ryzhov 2012, р. 80) 265ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Рижов, с. М. Археологічні розкопки біля села чичиркозівка рис. 2. Трипільське поселення біля с. чичиркозівка, столова кераміка 266 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) світ Кукутень-Трипілля Одночасно із дослідженням об’єктів трипіль- ської культури велись розкопки поховань ям- ної культури. Підвищення, утворене зруйнова- ною й задернованою трипільською спорудою, носіями ямної культури, вірогідно, було сприй- нято за курган. Плями двох поховань були за- фіксовані після зняття чорноземного шару на межі із суглинком (Круц и др. 1984, с. 12—15, рис. 30—32, 39). Поховання 1 знаходилось в 1,4 м у південно- західному напрямку від реперу Яма прямокут- ної у плані форми із заокругленими по кутах заплічками мала розміри 3,65 × 2,5 м, орієн- тована з півночі на південь. висота заплічків 0,23—0,30 м, ширина 0,3—0,8 м. Розмір ями без заплічків 2,3 × 1,5 м, а при дні 1,95 × 1,45 м. Короткі торцеві стінки з нахилом до дна. Глибина від рівня впуску поховання 1,25 м. рис. 3. Матеріали з кургану біля с. чичиркозівка: 1 — план і розріз поховання 1; 2 — план і розріз похован- ня 2; 3, 3а, 3б — горщик, відщеп, проколка (пох. 1); 4 — горщик (пох. 2). Умовні позначення: 1 — чорнозем, 2 — глиняна обмазка, 3 — дерево, 4 — циновка, 5 — підстилка шкіряна, 6 — покриття шкіряне, 7 — вохра, 8 — крейда, 9 — кераміка, 10 — відщеп, 11 — проколка, 12 — кістки 267ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Рижов, с. М. Археологічні розкопки біля села чичиркозівка По довгій осі на заплічки було укладено пе- рекриття з п’яти дерев’яних плах шириною 0,12—0,25 м, товщиною 5—8 см. Безпосередньо під цим настилом, над похованими знаходився шар перекриття травою. У похованні виявлено три кістяка, орієнтованих з півдня на північ. У похованні кістяк 1 («західний») знаходився у положенні «на спині», руки витягнуті вздовж, а зігнуті в колінах ноги завалені наліво. Кістяк 2 («центральний») мав ідентичне положення, але ноги розпались у вигляді ромбу. Кістяк 3 («східний») знаходився під стінкою ями, лежав на правому боці й, вірогідно, належав підліт- ку. Ноги у тазовій частині зігнуті під прямим кутом та під гострим в колінах; ліва рука роз- ташована вздовж тіла, права долонею до колін й долоні лівої руки «центрального» кістяка. Поряд із черепом кістяка 3 виявлена посудина, а неподалік його стоп ціла проколка. Між ніг кістяка 1 знайдено крем’яний відщеп. На кіс- тяках похованих знаходився брунатний тлін від шкіри та підсипка червоної вохри, яку та- кож зафіксовано у південно-східному куті ями. Дно було застелене травою і ймовірно плете- ною циновкою. Під стопами кістяка 1 пошаро- во від дна ями зафіксовані: трава, шкіра, під- сипка вохри, шкіра. Під кістяком 3 відмічені наявність циновки й тліну шкіри, сам кістяк був присипаний крейдою. Сліди крейди спос- терігались і на кістяку 2. Біля стоп похованих знайдені шматочки вугілля (рис. 3: 1). Поховання 2 (кенотаф) в 9,5 м на схід — пів- день-схід від реперу. Яма підпрямокутна у плані з заокругленими кутами мала розміри 1,7 × 1,3 м, орієнтована з північно-заходу на півден- ний схід. Стінки могильної ями до дна скошені, тут вона мала розміри 1,15 × 0,8м. У централь- ній і південній частинах ями лежали уламки розбитого у давнину горщика (рис. 3: 2). Горщик з поховання 1 ліпний яйцеподібної форми із витягнутим тулубом, дещо округле ребро переходить у трохи відігнуті вінця, що по краю прикрашені нігтьовими насічками. Де- нце ледь пласке, а поверхня вкрита розчісами (рис. 3: 3). Горщик з поховання 2 ліпний яйце- подібної форми із округлим ребром, що перехо- дить у круто відігнуті вінця, поверхня посуди- ни загладжена (рис. 3: 4) У знайденої кістяної проколки робочий край загострений зі слідами лискування. виявлений крем’яний відщеп мав підправку по краях (рис. 3: 3: а—б). Поховання відносяться до північно-захід- ного варіанту ямної культурно-історичної об- ласті, тобто до пограниччя лісостепової смуги Середнього Дніпра та зони на захід від нього (Мерперт 1968, с. 7; 1974, с. 11—15). Пізніше О. Г. Шапошникова виділила лісостепові по- ховання ямної культури у середньодніпровсь- ку групу ямної історико-культурної спільноти (Шапошникова 1985, с. 336—352). зважаючи на характер обряду поховання 1, воно суттє- во не відрізняється від інших ямних поховань лісостепового регіону. Північна орієнтація по- хованих, можливо, спричинена периферійним розміщенням у кургані. Горщики з поховань мають «класичні» риси так званої пізньоямної кераміки. власне, обидва поховання викликають заці- кавленість тому, що вони походять з кургану, збудованого на трипільському поселенні. Цій темі була вже присвячена низка досліджень, зокрема курганам з похованнями ямної куль- тури, зафіксованих на трипільських поселен- нях-гігантах Майданецьке, Тальянки, Добро- води (Шмаглий, видейко 1988; Klochko, Kruts 1999; Бунятян, Ніколова 2010). Дослідників цікавить різниця в часі між фіналом функціо- нування поселень та часом спорудження кур- ганів, що можна з’ясувати методом радіовуг- лецевого датування. На жаль, таке датування відсутнє для пам’ятки чичиркозівка, проте такі дані існують для Тальянок, де дати були отримані як для поселення, так і для поховань кургану (Klochko, Kruts 1999, р. 72—79). Також отримані поточнені дати для цього поселення (Rassamakin, Menotti 2011, р. 645—657.). Порів- няльний аналіз радіовуглецевих дат між по- селеннями Трипілля вІІ—СІ та похованнями ямної культури Середньої Наддніпрянщини показав проміжок у часі у 500 років (Бунятян, Ніколова 2010, с. 46—47). враховуючи, що по- селення чичиркозівка відноситься до однієї з ранніх фаз томашівської локально-хронологіч- ної групи, проміжок у часі між ним та появою на ньому поховань ямної культури становив понад 600—700 років. Племена ямної спіль- ности поширюються у Дунай-Дніпровському ареалі вже після того, як найпізніше кукутень- трипільське населення втрачає свою етно-куль- турну специфічність, «розчиняючись» серед сусідніх степовових та центрально-європейсь- ких общин ранньобронзової доби, і поступово сходить з історичної арени. втім, можливо, опо- середковані незначні контакти певний час ще могли зберігатись між носіями вказаних вище археологічних культур. 268 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) світ Кукутень-Трипілля літерАтУрА Балабина, в. И., Гирнык, И. П. 1988. зооморфные изображения из чичиркозовского поселения. Крат- кие сообщения ИА АН сссР, 193, с. 82-88. Бунятян, К. П., Ніколова, А. в. 2010. Кургани ям- ної культури на трипільських поселеннях Доброво- ди і Тальянки. Археологія і давня історія України, 3, с. 34-50. Гірник, І. П., відейко, М. ю. 1989. Антропоморф- на пластика з пізньотрипільського поселення біля с. чичиркозівка черкаської області. Археологія, 1, с. 83-90. Діденко, О., Стефанович, в., чорномаз, Б. 2006. Збірник археологічних пам’яток Уманщини. 1. Умань. Дяченко, О. в. 2010. До проблеми систематизації поселень західнотрипільської культури у межиріччі Південного Бугу та Дніпра. Археологія і давня іс- торія України, 2, с. 17-22. Козловська, в. К. 1931. з науково-дослідчої роботи Комісії вУАКу для виучування трипільської куль- тури. хроніка археології та мистецтва, 3, с. 82- 83. Круц, в. А., Рыжов, С. Н., Шумова, в. А., Салий, Н. Г. 1985. Отчет о работе Тальянковского отряда Трипольской экспедиции в 1984 г. НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1984/38. Круц, в. О., Рижов, С. М. 1985. Фази розвитку пам’яток томашівсько-сушківської групи. Археоло- гія, 51, с. 45-56. Мерперт, Н. Я. 1968. Древнейшая история насе- ления степной полосы Восточной Европы. Авторе- ферат д. и. н. Москва: ИА РАН. Мерперт, Н. Я. 1974. Древнейшие скотоводы Волжско-Уральского междуречья. Москва: Наука. Мовша, Т. Г. 1972. Періодизація і хронологія се- реднього та пізнього Трипілля. Археологія, 5, с. 3- 23. Пассек, Т. С. 1949. Периодизация трипольских поселений (ІІІ—ІІ тыс. до н. э.). Материалы и иссле- дования по археологии СССР, 10. Москва; Ленинг- рад: АН СССР. Рижов, С. М. 2007. Сучасний стан вивчення куль- турно-історичної спільності Кукутень-Трипілля на території України. в: Расамакін, ю., Рижов, С. (ред.) О. Ольжич. ІІ: Археологія. Київ: видавництво імені Олени Теліги, с. 437-477. Шишкін, К. в. 1985. Планування трипільських поселень за даним аерофотозйомки. Археологія, 52, с. 72-77. Шмаглий, Н. М., видейко, М. ю. 1988. Исследова- ния кургана эпохи бронзы на крупном трипольском поселении у с. Майданецкое. B: Шапошникова, О. Г. (ред.). Новые памятники ямной культуры степной зоны Украины. Киев: Наукова думка, с. 131-135. Шумова, в. А. 1988. Производство тарной посуды позднетрипольским населеним муждуречья ю. Бу- га и Днепра в: Древнее производство, ремесло и торговля по археологическим данням: Материалы IV молодежной конференции ИА АН сссР. Москва, с. 28-30. Klochko, V. I., Kruts, V. A. 1999. Radiocarbon dates from the Yamnaya Culture Barrow at the Tripolye Culture «Giant Settlement» Near Talyanky. Baltic- Pontic studies, 7, р. 72-79. Rassamakin, Yu., Menotti, F. 2011. Chronological Development of the Tripolye Culture Giant-Settlement of Talianki (Ukraine): 14C Dating vs Pottery Typology. Radiocarbon, 53, 4, р. 645-657. Ryzhov, S. N., 2012. Relative chronology of the giant- settlements period BII—CI. In: Menotti, F., Korvin- Piotrovskiy, A. (eds.). The Tripolie Culture Giant- Settlements in Ukraine. Oxford; Oakville: OxbowBooks, p. 79-115. REFERENCES Balabina, V. I., Girnyk, I. P. 1988. Zoomorfnye izobrazhe- niia iz Chichirkozovskogo poseleniia. Kratkie soobshcheniia IA AN SSSR, 193, s. 82-88. Buniatian, K. P., Nikolova, A. V. 2010. Kurhany yamnoi kultury na trypilskykh poselenniakh Dobrovody i Talianky. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3, s. 34-50. Hirnyk, I. P., Videiko, M. Yu. 1989. Antropomorfna plas- tyka z piznotrypilskoho poselennia bilia s. Chychyrkozivka Cherkaskoi oblasti. Arkheolohiia, 1, s. 83-90. Didenko, O., Stefanovych, V., Chornomaz, B. 2006. Zbirnyk arkheolohichnykh pam’iatok Umanshchyny. 1. Uman. Diachenko, O. V. 2010. Do problemy systematyzatsii pose- len zakhidnotrypilskoi kultury u mezhyrichchi Pivdennoho Buhu ta Dnipra. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 17-22. Kozlovska, V. K. 1931. Z naukovo-doslidchoi roboty Komisii VUAKu dlia vyuchuvannia trypilskoi kultury. Khronika arkheolohii ta mystetstva, 3, s. 82-83. Kruts, V. A., Ryzhov, S. N., Shumova, V. A., Salii, N. G. 1985. Otchet o rabote Taliankovskogo otriada Tripolskoi eks- peditsii v 1984 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1984/38. Kruts, V. O., Ryzhov, S. M. 1985. Fazy rozvytku pam’iatok tomashivsko-sushkivskoi hrupy. Arkheolohiia, 51, s. 45-56. Merpert, N. Ia. 1968. Drevneishaia istoriia naseleniia step- noi polosy Vostochnoi Evropy. Avtoreferat d. i. n. Moskva: IA RAN. Merpert, N. Ia. 1974. Drevneishie skotovody Volzhsko- Uralskogo mezhdurechia. Moskva: Nauka. Movsha, T. H. 1972. Periodyzatsiia i khronolohiia sered- noho ta piznoho Trypillia. Arkheolohiia, 5, s. 3-23. Passek, T. S. 1949. Periodizatsiia tripolskikh poselenii (III—II tys. do n. e.). Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 10. Moskva; Leningrad: AN SSSR. Ryzhov, S. M. 2007. Suchasnyi stan vyvchennia kulturno- istorychnoi spilnosti Kukuten-Trypillia na terytorii Ukrainy. In: Rasamakin, Yu., Ryzhov, S. (red.) O. Olzhych. II: Arkheolo- hiia. Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy, s. 437-477. Shyshkin, K. V. 1985. Planuvannia trypilskykh poselen za danym aerofotoziomky. Arkheolohiia, 52, s. 72-77. Shmaglii, N. M., Videiko, M. Iu. 1988. Issledovaniia kurga- na epokhi bronzy na krupnom tripolskom poselenii u s. Mai- danetskoe. In: Shaposhnikova, O. G. (ed.). Novye pamiatniki iamnoi kultury stepnoi zony Ukrainy. Kiev: Naukova dumka, s. 131-135. Shumova, V. A. 1988. Proizvodstvo tarnoi posudy pozd- netripolskim naselenim muzhdurechia Iu. Buga i Dnepra V: Drevnee proizvodstvo, remeslo i torgovlia po arkheolog- icheskim danniam: Materialy IV molodezhnoi konferentsii IA AN SSSR. Moskva, s. 28-30. Klochko, V. I., Kruts, V. A. 1999. Radiocarbon dates from the Yamnaya Culture Barrow at the Tripolye Culture «Giant Settlement» Near Talyanky. Baltic-Pontic studies, 7, р. 72-79. Rassamakin, Yu., Menotti, F. 2011. Chronological Devel- opment of the Tripolye Culture Giant-Settlement of Talianki (Ukraine): 14C Dating vs Pottery Typology. Radiocarbon, 53, 4, р. 645-657. Ryzhov, S. N., 2012. Relative chronology of the giant-set- tlements period BII—CI. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A. (eds.). The Tripolie Culture Giant-Settlements in Ukraine. Oxford; Oakville: OxbowBooks, p. 79-115. 269ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Рижов, с. М. Археологічні розкопки біля села чичиркозівка S. M. Ryzhov ARCHAEOLOGICAL EXCAVATIONS NEAR THE VILLAGE OF CHYCHYRKOZIVKA The Trypillia settlement of Chychyrkozivka is locat- ed on a plateau of the right bank of the Shpolka river. Its borders are shaped by the creek from the west and Chychyrkoza river valley from the east. The settlement was discovered in 1904 by A. L. Dolynskyi. Small-scale excavations here were conducted by M. O. Makarenko in 1928. Widely known collection of surface materials comes from surveys of I. P. Girnyk. Air-photogrammetry of K. V. Shyshkin have shown that the structure of this settlement, which reached a size of nearly 250 ha, included ovals, semi-arcs and short parallel lines of the houses in the center. Excavations at this site directed by V. O. Kruts were conducted in 1984 by the Trypillia expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. Ploschadka composed of several layers of burned daub, clay installation and pit were investigated. The house is reconstructed as wattle-and- daub dwelling with the first floor (soil surface), massive floor of the second storey (clay with organic admixture covered the wooden frame) and the floor of the ceiling. Pottery is represented by kitchen, storage and table vessels. Table ceramics is decorated with black mono- chromic painting. The main forms are the bowls, gob- lets, biconical vessels, pear-shaped vessels, amphorae, craters, pots and binocular-shaped vessels. The main ornamentation schemes are the comet-shaped, metop- ic, tangent, meandr-line, volute, scalloped and simpli- fied-line schemes. The relatively high percentage of the meander-line scheme should be admitted. Analysis of the data makes possible to date this site to the second phase of Tomashivka local group of West- ern Trypillia culture, BIII stage. Along with the excavations of Trypillia objects, the kurgan of a diameter reaching c. 30 m and elevation of 0.8 m was excavated. The cenotaph-grave containing the vessel, which was broken in the remote past, and the collective burial of three people covered by the wooden construction and a layer of grass were investigated in the kurgan. The «central» and the «western» buried in- dividuals (grave 1) were placed on their back. Legs were bent at the knees. The «eastern» buried (juvenile) was placed on his right side. Legs were pursed, and the left hand was stretched. The buried people were placed on mats. Also a layer of a brown color, the remains of ochre and chalk, as well as the fragments of charcoal near the legs, were traced. The grey-clay vessel discovered in the collective grave and the pot from cenotaph had an egg-shaped form. Their bottoms were slightly flattened, while the rims were turned outside. Flint flake and bone puncture were also found in the kurgan. Burials of the Middle Dnipro group of Yamna cultur- al complex are also known at other Trypillia mega-sites, including Maidanetske, Talianky and Dobrovody. Con- sidering the fact that Chychyrkozivka is referred to the second phase of Tomashivka local group, the duration of a hiatus between the Trypillia settlement and Yam- na burials could be estimated at c. 600—700 years. Yamna burials were spread between the Danube and Dnipro along with the lost of identity of Cucuteni- Trypillia population and the decline of this cultural complex. Keywords: Trypillia culture, Tomashivka local group, remains of burned house, pottery, Yamna cul- ture, kurgan, burials. Одержано 15.04.2020 риЖоВ сергій Миколайович, кандидат історич- них наук, старший науковий співробітник, Інститут археології НАН України, Київ, Україна. RYZHOV Sergiy, PhD, Senior Researcher, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0001-9089-8309, e-mail: sryzhov@ukr.net, vshumova@ukr.net.

Археологічні розкопки біля села Чичиркозівка

Репозитарії

Схожі ресурси