Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим)
Стаття присвячена публікації аморфних клейм, виявлених у 2008—2014 рр. при дослідженні поселення Віліно (Розсадне). Клейма представлені такими центрами як Синопа, Херсонес, Родос, також визначені їх дати. На пам’ятці, простежено чотири будівельні періоди (A—D) — два античних і два пізньоскіфськ...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187511 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) / Г.В. Медведєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 47-56. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187511 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1875112023-01-04T01:26:43Z Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) Медведєв, Г.В. Статті Стаття присвячена публікації аморфних клейм, виявлених у 2008—2014 рр. при дослідженні поселення Віліно (Розсадне). Клейма представлені такими центрами як Синопа, Херсонес, Родос, також визначені їх дати. На пам’ятці, простежено чотири будівельні періоди (A—D) — два античних і два пізньоскіфських. Клейма, разом з іншими археологічними знахідками, є важливими хроноіндикаторами поселенської структури в системі хори Херсонеса та Західного Криму. This paper is devoted to the publication of amphora stamps discovered during excavation at the settlement of Vilino (Rassadnoe) in 2008—2014. During the research of the settlement the eastern border of the ancient estate and the main chronological framework of the settlement life were ascertained. The stone monumental structure was discovered in 2008. This is the cistern for collecting and storage of rainwater. In the Late Scythian time it was used as a burial structure (crypt). Ceramic stamps found at the site are represented by such centers as Sinopa, Chersonesos, Rhodes. Unfortunately not all of them were discovered in the cultural layers (in situ) and some were found in disturbed layers, at the surface or in the looter’s holes. Nevertheless, with a lesser or greater degree of probability, it’s possible to correlate them with the chronology of the settlement and periods of its life. On the excavated areas of the site four building periods (A—D) were observed — two Classic and two Late Scythian. The first period is associated with the time of activity of the Greek fortified estate (Chersonesos Сhora) from the last quarter of the 4th to the early 3rd century BC. In the second period, after a break, the population has come back to the settlement in the last quarter of the 3rd century BC. There was the period of recolonization during which the restructuring of the settlement has carried out. At the end of the first quarter of the 2nd century BC the life at the settlement was stopped. The next two periods correspond to the Late Scythian culture. However, the layers and building remains of the late 2nd century BC — 1st century AD was destroyed by plowing and looter’s holes. The upper horizon of the settlement contains the material from the 1st—3rd centuries AD. The stamps and other archaeological material are important chronological indicators of the archaeological site in the system of the Chora of Chersonesos and in the whole Western Crimea. 2021 Article Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) / Г.В. Медведєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 47-56. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.03.02 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187511 904.23(477.75)“652” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Медведєв, Г.В. Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) Археологія і давня історія України |
| description |
Стаття присвячена публікації аморфних
клейм, виявлених у 2008—2014 рр. при дослідженні
поселення Віліно (Розсадне). Клейма представлені
такими центрами як Синопа, Херсонес, Родос, також визначені їх дати. На пам’ятці, простежено
чотири будівельні періоди (A—D) — два античних
і два пізньоскіфських. Клейма, разом з іншими археологічними знахідками, є важливими хроноіндикаторами поселенської структури в системі хори Херсонеса та Західного Криму. |
| format |
Article |
| author |
Медведєв, Г.В. |
| author_facet |
Медведєв, Г.В. |
| author_sort |
Медведєв, Г.В. |
| title |
Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) |
| title_short |
Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) |
| title_full |
Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) |
| title_fullStr |
Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) |
| title_full_unstemmed |
Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) |
| title_sort |
керамічні клейма з поселення віліне (розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний крим) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187511 |
| citation_txt |
Керамічні клейма з поселення Віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки (південно-західний Крим) / Г.В. Медведєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 47-56. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT medvedêvgv keramíčníklejmazposelennâvílínerozsadneuperíodizacíítahronologíípamâtkipívdennozahídnijkrim |
| first_indexed |
2025-07-16T09:05:34Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:05:34Z |
| _version_ |
1837793788349644800 |
| fulltext |
47ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
УДК 904.23(477.75)“652” DOI: 10.37445/adiu.2021.03.02
Г. В. Медведєв
керАМіЧні клеЙМА З поселеннЯ Віліне
(роЗсАдне) — У перIодиЗАЦIї тА хронологIї
пАМ’Ятки (піВденно-ЗАхідниЙ криМ)
стаття присвячена публікації аморфних
клейм, виявлених у 2008—2014 рр. при дослідженні
поселення Віліно (Розсадне). Клейма представлені
такими центрами як синопа, херсонес, Родос, та-
кож визначені їх дати. На пам’ятці, простежено
чотири будівельні періоди (A—D) — два античних
і два пізньоскіфських. Клейма, разом з іншими ар-
хеологічними знахідками, є важливими хроноінди-
каторами поселенської структури в системі хори
херсонеса та Західного Криму.
ключові слова: Антична садиба, пізньоскіфсь-
ка культура, керамічні клейма, хора херсонесу.
Керамічні клейма наряду з іншими архео-
логічними артефактами, такими як монети,
амфорна та лакова кераміка, металічні вироби
та інше, були і є найважливішими хроноіндb-
каторами при визначенні періодизації та хро-
нології на варварських та античних пам’ятках,
особливо на поселенських структурах. Деталь-
ні розробки хронологічних классіфікації окре-
мих центрів дозволяють досить точно датувати
культурні шари пам’тників, так як туди вони
потрапляють практично у рік випуска (Федосе-
ев 2017a, с. 169).
Античне поселення віліно (Розсадне) 1 роз-
ташоване на лівому березі р. Альми, в 3,5 км
вище від її гирла і в 1,0 км на північний за-
хід від с. віліне (рис. 1). На сучасній поверхні
пам’яника, на більшій його частині, займають
залишки мигдалевого саду. з півдня укріплен-
1. Прив’язка до найближчого населеного пункту
(Розсадне), від якого збереглося зараз кілька не-
житлових будинків, викликана бажанням більш
точно локалізувати поселення, оскільки біля пів-
денно-східної частини с. віліне є ще одне поселен-
ня — бурлюк.
ня, та верхнi шари поселення, знищені план-
тажною оранкою при посадці саду i прокладці
ґрунтової дороги.
У 1946 і 1953 рр. на пам’ятці були проведені
археологічні обстеження Тавро-скіфської екс-
педицією. У 1990 р. у ході розвідок по нижній
течії р. Альми, були проведені розвідка і шур-
фовка на поселеннi. в результаті чого, були
визначені його межі, хронологія і можлива ет-
нокультурна приналежність. Центральна час-
тина поселення займала площу біля 5 тис. м2,
та була укріплена ровом та валом (Колтухов,
зубар, Миц 1992, с. 86—87; Пуздровский и др.
2009, с. 249; Медведев 2019, с. 9).
© Г. в. МЕДвЕДєв, 2021
рис. 1. Географічне положення поселеня віліне
(Розсадне), Крим, бахчисарайський р-н: 1 — віліне;
2 — Усть-Альмінське городище
48 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
статті
Охоронні розкопки на поселенні проведені
у 2008—2014 рр. А в 2008 р. на пам’ятці розко-
пано цистерну для збору і зберігання дощової
води. У пізньоскіфський час вона, використову-
валася як склеп (Пуздровский и др. 2009, с. 249;
Медведев 2019, с. 10—11). Дослідження на по-
селенні, проводилися невеликими площами
(через відсутність фінансування) і в основному
у південній і східній частині пам’ятки (садиби;
рис. 2). У результаті розкопок на поселенні, був
визначений східний кордон античної садиби та
основні хронологічні рамки функціонування.
На пам’ятнику простежено чотири будівельні
періоди: A—D (Пуздровский, Медведев, Ля-
шук 2010, с. 356; 2011, с. 281—282; 2012, с. 104;
2013, с. 80—81; 2014, с. 72).
Перший період пов’язаний з
часом функціонування грецької
укріпленої садиби херсонесь-
кої хори — з останньої чверті,
кінця IV — до початку, першої
третини III ст. до н. е. через де-
який час (50—70 рр.) поселен-
ня було зруйновано і населення
залишило його. Після перерви
на ньому знову з’являється на-
селення — другий період. Це
мабуть відбувається в останній
чверті, в кінці III ст. до н. е. —
період реколонізації, під час
якого проходять перебудови на
поселенні (Пуздровский и др.
2014, с. 72).
На початку, першої чверті,
третини II ст. до н. е. життя на
поселенні знов припиняється.
Наступні два періоди зв’язані з
пізньоскифской культурою, але
шари та будівельні залишки
кінця II ст. до н. е. — I ст. н. е.
були порушені плантажною
оранкою і грабіжницькими яма-
ми. У верхньому горизонті горо-
дища зустрічаєтьються знахід-
кі I—III ст. н. е. (Пуздровский,
Медведев, Ляшук 2010, с. 356).
У період функціонування
пізньоскіфської культури, було
проведене нівелювання буді-
вельних залишків двох попе-
редніх періодів. Архітектурних
залишків, пов’язаних з цим го-
ризонтом майже не виявлено.
У зруйнованих шарах виявлено
археологічні західкі, як римсь-
кого так і елліністичного часу.
Під час розкопок на поселен-
ні, разом з іншими археоло-
гічними знахідками виявлені
керамічні клейма. Клейма у
данній роботі представлені та-
кими центрами як Синопа (6),
Херсонес (11) і Родос (1). значна частина була
опублікована. Але де які з клейм потребують
уточнення у прочитанні та хронології, а також
розподілу за періодами.
синопсЬкі клеЙМА
1. частина клейма на ручці амфори:
AΣTΥ[ΝOMOΥ]
[ΕΣ]TІ[AІOΥ]
Астіномне клеймо рельєфне трьохстрокове,
але відбиток нечіткий. Права сторона відби-
та. У верхньому рядку збито закінчення, а у
середній — початок і закінчення, нижній ря-
док відтиснувся нечітко і закінчення відбито.
Емблема також відбита, можливо це канфар,
рис. 2. Схематичний план поселення віліне (Россадне) з грабіж-
ницькими ямами, траншеями (2007—2008 рр.) і розкопами 2008—
2013 рр.
49ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Медведєв, Г. В. Керамічні клейма з поселення віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки
яка розташовувалась праворуч від легенди.
буква С — углова сiгма (рис. 3: 1). Діяльність
Гестіея I датують VА ХГ, (за в. І. Кацом) це 80-
ті — початок 50-х рр. III ст. до н. е. (Кац 2007,
с. 435; Медведев 2019, рис. 8: 6; табл. 3: 4).
2. Клеймо на ручці амфори, рельєфне:
ΑΣΤΥΝΟΜΟΥ
ΕΣΤΙΑ[ΙΟY]ΤΟΥ
ΑΡΤΕΜΙΔΩΡΟΥ
ΜΕΝΟΝ
Клеймо астіномне в прямокутній рамці чети-
рехстрокове, у другому рядку три літери не збе-
реглися, емблема справа збита (кратер) — Гес-
тіей син Артемідора. (рис. 3: 2). Клеймо з таким
астиномом та гончаром походить з Херсонесу,
автор відносить його до VI хронологічної групи
(золоторев 1979, с. 72). Але в. в. Кац зараху-
вав його до VIС ХГ — це кінць 50-х — середина
10-х рр. III ст. до н. е. (Кац 2007, с. 435). Н.Ф.
Федосєєв датував трохи по іншому — 235 р. до
н. е. (Fedoseev 1999, s. 32; Пуздровский, Ля-
шук, Медведев 2012, с. 104, рис. 1: 2). чотири
анологічних клейма з поселення «Полянка» що
у восточному Криму, автор датує 228 р. до н. е.
(Федосеев 2017a, с. 185, 186: 49—52). вірогідні-
ше це 243 —242 р. до н. е. (Garlan 2004, p. 204,
412—414).
3. Клеймо на ручці амфори:
ΧΑΒΡΙΑΣ
Справа залишки круглої емблеми: виног-
радне гроно.
Фабриканське клеймо у прямокутній рам-
ці рельєфне, верхня та нижні рядки не збе-
реглися, справо фрагмент емблеми (рис. 3: 3).
знайдено в шарі в, але належить до раннього
періоду, мабуть при нівелювання будівельних
залишків воно перемістилося (Пуздровский и
др. 2013, с. 80). за написанням це Хабрій V —
слід зараховувати до VIС ХГ. за датою це бли-
жче до 236—235 р. до н. е. (Garlan 2004, p. 219,
481).
4. Фрагмент клейма на ручці синопської ам-
фори:
[………….]Y
в овальній рамці, відтиснути ретроградно
(рис. 3: 4).
5. Клеймо на ручці амфори у вигляді емблеми
із зображенням «триножника». воно рельєфне,
відбиток нечіткий, збереглася тільки емблема
(рис. 3: 5). близкі сінопські клейма з «тринож-
ником» походять з поселення «Полянка», ав-
тор датує 220 р. до н. е. (Федосєєв 2017, с. 184:
42—45). Клеймо може належити магістратам
VID ХГ: ΠPOΛΟΧOΣ ὀ ΜΕIKΟU, 223—222 рр.
рис. 3. Керамічні клейма: 1—6 — Сінопа; 7—17 — Херсонес; 18 — Родос
50 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
статті
до н. е., або ΔIΟΝUCIOΣ 6 ΔIΟΝUCIOU ΤOU
ΚΛΕIΤΑГОРOU, 222—221 рр. до н. е. (Fedoseev
1999, p. 34, 145; Garlan 2004, p. 225, 506—509).
6. Клеймо на ручці амфори:
ΑΣΤYΝΟΜΟY
ΛΕΩΜΕΔΟΝΤΟΣ
ΤΟY ΕΠΙΔΗΜΟY
ΔΙΟΝΥΣ[І]ΟΣ
воно магістратське, в прямокутній рамці
четирехрядкове та рельєфне, правий верхній
край відбитий. Леомедонт син Епідема з час-
тиною емблеми вершника (рис. 3: 6). Клейма з
таким ім’ям знайдені біля с. Мисове на півночі
Керченського півострова і в Пантікапеї, (Авде-
ев, Петерс 1983, с. 53, рис. 1: 3). Діяльність Лео-
медонта зараховують до VIС ХГ і датують (за
Н. Ф. Федосєєвим; 265 р. до н. е.) 270—260 рр.
до н. е., або (за в. І. Кацом) 50-ми — серединою
10-х рр. або 30 р. III ст. до н. е. (Fedоseev 1999,
p. 33, table 1: 102; Кац 2007, с. 436; Пуздровс-
кий и др. 2013, с. 80; Тюрин 2019, с. 277, рис. 6:
4). Мабуть це 236—235 р. до н. е. (Garlan 2004,
p. 210, 441).
херсонесскі клеЙМА
7. Клеймо на ручці амфори:
ΠΑCІΩ[ΝΟC]
[ΑCΤΥΝΟΜΟΥ]
воно магістратське, в прямокутної жолоб-
частій рамці рельєфне, збереглася частина
слова першого рядка (рис. 3: 7). Клейма з ім’ям
Пасіона відомі в Херсонесі, виявлені на че-
репиці (золотарев 1979, с. 70). вони так само
знайдені на амфорної тарі у сільській окрузі
Феодосії (Гаврилов 2011, с. 236: 14). Діяль-
ність Пасіона відносять до Iв ХГ і датують (за
в. Ф. Столбою) часом близько 303—290 рр. до
н. е. (Stolba 2005, р. 169, tabl. 2: 93). за в. І. Ка-
цом це 300—285 або 325—287 рр. до н. е. (Кац
1994, табл. XXXIX; кат. 1—9з: 4; 2007, с. 442;
Пуздровский, Медведев, Ляшук 2010, с. 356,
рис. 2: 1). О. в. Фатєєв зарахував діяльність
цього магістрата до середини 10-х рр. IV ст.
до н. е. — початку III ст. до н. е. (Фатеев 2014,
табл. 6). На думку автора, дата за в. І. Кацом
найвірогідніша.
8. частина клейма на ручці амфори:
ΑCΤΥΝ[ΟΜΟΥΝΤΌC]
ΑΠΟΛΛ[ΩΝІΔΑ]
ΤΟΥ ΑΠ[ΟΛΛΩΝΙΟΥ]
воно магістратське в прямокутній рамці жо-
лобчате та трьохрядкове, не збереглася права
частина (рис. 3: 8). Діяльність Апполоніда сина
Аполона зараховують до IIIА ХГ і датують: за
в. Ф. Столбою часом близько 195—180 рр. до
н. е. (Stolba 2005, р. 171, tabl. 2: 17), а за в. І. Ка-
цом це 230—215 або 227—80 рр. до н. е. (Кац
1994, с. 67, 68, табл. VIII; 2007, с. 443; Пуздров-
ский, Медведев, Ляшук 2010, с. 355, рис. 2: 2).
О. в. Фатєєв датує цього магістрата Апполоні-
да 90-ми — кінцем 80-х рр. III ст. до н. е. (Фа-
теев 2014, с. 236, табл. 6). за в. І. Кацом дата
найвірогідніша.
9. Клеймо на ручці амфори:
[ΚΑΛΛΙСΤΡΑΤΟΥ
Τ]ΟΥ [ΚΑΛ]ΛΙСΤΡΑΤΟΥ
[ΑСΤΥ]ΝΟΜΟΥΝΤΟС
Клеймо магістратське в прямокутній жолоб-
чатій рамці трьохрядкове з емблемою у вигляді
виноградного грона, частина букв у всіх рядках
не збереглося (рис. 3: 9). в. Ф. Столба зарахо-
вує діяльність Калістрата сина Калістрата до
IIв ХГ, що за часом 230—206 рр. до н. е. (Stolba
2005, р. 170, tabl. 2: 66). за в. І. Кацом це 262—
237 або 239—228 рр. до н. е. (Кац 1994, с. 48,
101, табл. XXX; кат. 1—66: 1; 2007, с. 442; Пуз-
дровский, Медведев, Ляшук 2011, с. 281, рис. 1:
1). вірогідніше це 239—228 рр. до н. е.
10. Клеймо на ручці амфори:
HР
(ретроградно) в прямокутній рамці, жолоб-
чате рельєфне монограмне, складається з двох
букв H та P — ретроградно (рис. 3: 10) — IIА
ХГ і датовано 285—272 або 286—273 рр. до н. е.
(Кац 1994, с. 49, 121, табл. CII; кат. 2а—16: 4;
2007, с. 442; Пуздровский, Медведев, Ляшук
2011, с. 281, рис. 1: 2).
11. Клеймо на ручці амфори:
ΑС]ΤΥΝ[ΟΜΟΥΝΤΟС].
Решта рядків не збереглася (рис. 3: 11).
12. Клеймо на ручці амфори:
ΠΑ
в прямокутній рамці: жолобчате рельєфне у
вигляді монограми, складається з двох букв Π
та А (рис. 3: 12) — група II А ХГ, яку датують
285—272 або 286—273 рр. до н. е. (Кац 1994,
с. 49, 54, табл. CIV; кат. 2а—32: 6; 2007, с. 442;
Пуздровский, Ляшук, Медведев 2012, 104,
рис. 1: 1).
13. Клеймо на ручці амфори:
[Π]ΑΣΙΩΝΟΣ
ΑΣ [ΤΥΝΟΜΟΥ]
воно магістратське в жолобчастої прямокут-
ній рамці рельєфне, в першому рядку не збе-
реглася перша буква, а у другому рядку збе-
реглися перші дві букви (рис. 3: 13). Діяльність
Пасіона зараховують до Iв ХГ, за часом — 303—
290 рр. до н. е. (Stolba 2005, р. 169, tabl. 2: 93).
за в. І. Кацом, це 325—287 або 300—285 рр.
до н. е. (Кац 1994, табл. XXXIX; кат. 1—9з: 4;
2007, с. 442; Гаврилов 2011, с. 236). О. в. Фатєєв
діяльність даного магістрата відносить до сере-
дини 10-х рр. IV ст. до н. е. — початку III ст.
до н. е. (Фатеев 2014, с. 236). На думку автора,
дата за в. І. Кацом найвірогідніша.
14. Клеймо на ручці амфори:
ΔΕΛΦOY ΤOY
[ΙΣTΡΩΝΟC]
ΑΣΤYΝOΜΟY[ΝΤΟΣ]
Клеймо магістратське в прямокутній рамці,
збереглися 2 рядки, в нижньому рядку не збе-
реглися останні 4 літери (рис. 3: 14). Діяльність
астинома Делфоса — IIГ ХГ, дата: 237—230 або
51ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Медведєв, Г. В. Керамічні клейма з поселення віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки
239—228 рр. до н. е. (Кац 1994, с. 66, табл. XV;
кат. 1—34; 2007, с. 442). Дещо іншу дату пропо-
нує в. Ф. Столба — 205—196 рр. до н. е. (Stolba
2005, p. 170, tabl. 2: 37). На нашу думку це
239—228 рр. до н. е.
15. Клеймо на ручці херсонеської амфори:
[ΗΡO]ΞE ΝΟY
[ΑΣΤ]YΝΟΜΟY
Клеймо рельєфне, жолобчате, двустрочне,
відбиток нечіткий, початок легенди відтиснтий
cлабо. Астином Героксен (рис. 3: 15). Належить
до ХГ Iб — 315—300 рр. до н. е. або Iв — 325—
287 рр. до н. е. (Кац 1994, с. 98, табл. XXVI;
кат. 58: 3; 2007, с. 442). в. Ф. Столба датує це
клемо 321—304 рр. до н. е. (Stolba 2005, p. 168,
tab. 2: 58) за О. в. Фатєєвим це середина
10-х рр. IV — початок III cт. до н. е. (Фатеев
2014, с. 236, табл. 6).
16. Фрагмент клейма на ручці херсонеської
амфори:
…OY
[ΑΣTYΝ]ΟΜΟ[Y]
Клеймо рельєфне, жолобчате, двустрочне,
відбиток нечіткий, початок легенді не відтис-
нувся (рис. 3: 16).
17. Клеймо на ручці мірного глечика:
ΒΑΤΑΚΟΥ
(рис. 3: 17; 4). Спочатку клеймо визначено
авторами, як синопське і за часом зараховано
до першої половини II ст. до н. е. (Пуздровский,
Медведев, Ляшук 2010, с. 356, рис. 2: 3). Ціка-
во, що відбиток увігнутий, що характерно для
херсонеських клейм. Ангоб на амфорах та чорні
включення в складі глини — як і у синопської.
Можливо в результаті тісних торговельних кон-
тактів між Сінопою та Херсонесом, такий ма-
теріал міг бути завезений. І cинопські гончари
працювали в херсонеських майстеренях зі своїм
привезенним матеріалом (борисова 1955, с. 145;
Федосеев 1993, с. 87; 2005, с. 337). Клейм вироб-
ництва Сінопи на мірних глечиках, на жаль
відомо не багато (Федосеев 1991, с. 244—246,
рис. 1: 1). за морфології та технікою виконан-
ня, близькі клейма на мірних глечиках похо-
дять з фоддів Херсонеського заповідника. Імена
фабрикантів на цих клеймах раніше невідомі
(Тюрин, друкується). відповідно, центром ви-
робництва цього клейма треба розглядати Хер-
сонес, і датувати виходячи з вище зазначеного
в межах другої половини III ст. до н. е.
А що стосується імені на клеймі, то воно зга-
дується в Ольвії у лапідарному епонімному
списку як родове ім’я — Βάτακος, Βατάκου (Ни-
колаев 1916, с. 68, 252). Можливо, у Херсонесі
знаходився один з представників роду батаків,
який мав Ольвійське походження і був обраний
на посаду агоранома. На користь такого при-
пущення можуть служити дані про наявність
політичного союзу між Херсонесом та Ольвією
у кінці III — на початку II ст. до н. е. (Ланцов
1994, с. 94; Уженцев 2006, с. 120).
Питання пов’язані, з вивченням гончарних
глечиків з клеймами протягом десятків років,
залишаються слабо вивченим і публікацій про
них не багато. в античних центрах Північного
Причорномор’я існували магістратури агора-
номів, судячи з наявності таких клейм на ам-
форах і тонкостінних гончарних судинах (Цех-
мистренко 1971, с. 74; Федосеев 2005, с. 337;
Ковальчук 2012, с. 220). значна кількість
клейм на гончарної посуді походить з території
Ольвії, та незначна з боспорського царства
(Федосеев 2008, с. 63; Ковальчук 2012, с. 220).
Наприклад, до недавнього часу в колекціях
із самої Сінопи, агораномні клейма не відомі,
а за її межами не значна їх кількість. І все це
збігається з періодом широкої торгової актив-
ності Сінопи з іншими містами Причорномор’я
(Garlan, Kara 2004; Федосеев 2008, с. 57—61). У
містах Причорномор’я та Криму, починаючи з
рис. 4. Клеймо на фрагменті ручки херсонеського
мірного глечика
52 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
статті
другої половини III ст. до н. е. клейма на мірних
судинах могли супроводжуватися анепіграф-
ним клеймом (Цехмистренко 1971, с. 23; буй-
ских 2012, рис. 5: 2; Масленников 2011, с. 274).
Хоча і не у всіх випадках судини з окремими
анепіграфними клеймами могли бути мірними
(Масленников 2011, с. 274).
У античних містах Північного Причорномор’я
існувала магістратура агораномів, однією з
функцій яких був контроль гончарного вироб-
ництва та контроль мірної системи (метроло-
гії), організації і контролю торгових відносин
міських магістратур. виходячи з вище сказано-
го, можна стверджувати що агораномні клейма
на амфорної тарі і мірному посуді, знайдені в
античних містах Північного Причорномор’я,
підтверджують наявність таких магістратур
(борисова 1955, с. 145; Рубан 1982, с. 35; Коро-
вина 2002, с. 62; Федосеев 2008, с. 62; Коваль-
чук 2012, с. 220; Ручинская 2017, с. 76). А мала
кількість посудин з такими клеймами, перед-
бачає, що вони були еталонами (стандартами) і
служили для потреб ринку та були виготовлені
на замовлення агораномів (Федосеев 2017b,
с. 391—392). Поява мірних судин із клейма-
ми приблизно в один і той же час, можливо це
свідчить про широкі межполісні зв’язки (Федо-
сеев 1991, с. 247).
родосЬке клеЙМо
18. Клеймо на ручці амфори:
ΕΠI ΞΕ| ΝΟΦΑ(ΝΤΟΣ)1
емблема зліва від легенди: голова Геліоса в
променях вправо. воно магістратське рельєфне
та дворядкове, відбиток нечіткий і накладено
двічі або розмазаний. закінчення верхнього
рядка здвоєні, нечіткі (рис. 3: 18). Раніше по-
милково прочитано як ΕΠI ΕΥAΝOΡAI та зара-
ховано до VС ХГ, близько 119 р. до н. е. (Мед-
ведєв 2019, с. 23). Але клеймо слід зарахувати
до IIB ХГ, близько 210 р. до н. е. 1 (Finkielsztejn
2001, p. 191, таb. 18; Кац 2007, с. 420).
На жаль не всі клейма походять з (in situ)
культурних шарів поселення, а деякі з поруше-
них шарів та підйомного матеріалу, або грабіж-
ницьких відвалів. Проте, з меншою або біль-
шою часткою ймовірності їх можна розподілити
за періодами функціонування пам’ятника.
Культурний шар горизонту D відноситься до
часу виникнення і функціонування античної
садиби, яка належала до Херсонеської хори, су-
дячи по будівельним залишкам і археологічно-
му матеріалу з культурного шару з приміщень
і господарських ям. за часом існування, цей пе-
ріод можна віднести до останньої чверті, кінця
IV — першої чверті або третини III ст. до н. е.
1. Після детальнішого вивчення написання, зму-
шений погодитися з зауваженнями рецензента в
прочитанні цього клейма.
Поселення (садиба), після нетривалого пе-
ріоду функціонування (50—70 років), гине, а
населення залишає садибу. будівництво і фун-
кціонування садиби збігається з економічним
зростанням і збільшенням населення Херсо-
неського поліса і його хори. в Херсонесі у цей
час відбувається загострення внутрішньополі-
тичної боротьби (в кінці IV — початку III ст. до
н. е.). відбувається захоплення влади олігарха-
ми (з третьої чверті IV ст. н. е. — 18 років олі-
гархічного правління). У зв’язку з цим відбува-
ються зіткнення протиборчих партій. Наслідки
простежуються на пам’ятниках хори Херсонеса
(Кутайсов 2004, с. 117; Уженцев 2006, с. 114,
117).
Кінець періоду економічного процвітання
відбувається у 70-х рр. III ст. до н. е. та намі-
чається криза, яка можливо супроводжується
погіршенням клімату та зовнішньополітичної
ситуацією, зв’язаной з розгромом хори Херсоне-
са варварами (Ланцов 1994, с. 91—92; Кутайсов
2004, с. 122; Уженцев 2006, с. 115, 117; Туровс-
кий 2017, с. 269). Аналогчна ситуація просте-
жується в усьому Північному Причорномор’ї.
Раніше на думку вчених, у цей час, занепадає
велика Скіфія (Кутайсов 2004, с. 120—121).
Теорiя повної загибелi великої Скіфії, в остан-
нiй час перестає бути актульною. залишають-
ся окремi анклави, це пiдтверджують дослід-
ження скіфського курганного некрополю біля
с. Глинне III—II cт. до н. е. а також курганів
групи «Сад» і «водовод» що на лівому березі
Нижнього Дністра, та Ак-Кайської фортецi що
в Криму цьогож часу, та окримих курганiв у
Передгiрному Криму, якi заповнюють частково
цю лакуну (Тельнов и др. 2016, с. 1002; зайцев
2017a, с. 130; 2017b, с. 179—181; Иванчик 2017,
с. 54; Мордвинцева 2017, с. 211—212; Колтухов
2019, с. 318; Кропотов, Лесков 2006, с. 38; Кро-
потов 2009, с. 221; Синика и др. 2020, с. 402—
403; Медведев 2020, с. 149).
До періоду D можна віднести два херсонесь-
ких клейма магістрату Пасіона і Героксена та
два не магістратських монограмних, синопські
клейма: можливо астинома Гестіея I.
Після періоду економічної кризи на хорі
Херсонеса приходить нове населення — у про-
цесi реколонізації. з цим періодом пов’язаний
горизонт с, який виражений перебудовами на
садибі, появою нових кладок з використанням
каменю зі старих (більш примітивних на відмі-
ну від попередніх) прибудованих к більш ран-
нім спорудам (археологічний матеріал з куль-
турного шару і господарських ям). Цей період,
можна датувати часом з останньої третини,
кінця III ст. до н. е. — до початку, першої чвер-
ті, половини II ст. до н. е. Період життя цього
населення близько 50—70 років, закінчується
загибеллю.
На прикінці другої третини або в середині
30-х рр. III ст. до н. е. економічна ситуація в
Херсонеської державі поліпшується, можливо
53ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Медведєв, Г. В. Керамічні клейма з поселення віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки
це пов’язано, зi стабілізацією у зовнішньополі-
тичних відносинах з варварським населенням
і як раніш вважалося, поліпшення клімату.
Хоча теорія климатичної кризи, на думку де-
яких вчених неспроможна (Тельнов и др, 2016,
с. 1002; зайцев 2017a, с. 130). Ці події, сприяли
відновленню життя на хорі Херсонеса і боспо-
ра, хоча і в менших масштабах. Це збіглося з
утворенням в Криму нового піньоскіфського
царства, після занепаду Ак-Кайської фортеці
на межі з боспорським царством (Пуздровский
2001, с. 88; Ланцов 1994, с. 92; Кутайсов 2004,
с. 124; Уженцев 2006, с. 119; зайцев 2017b,
с. 181).
Не виключено що у процесі повторного засе-
лення, брало участь і варварське населення, що
оселилося на поселенні віліно (Розсадне). Про
що свідчить, наприклад, більш груба і примі-
тивна техніка кладок та велика кількість ліп-
ної кераміки. У першій половині II ст. до н. е.
на багатьох поселеннях і садибах західного
Криму на хорі Херсонеса життя припиняється
в результаті військових конфліктів і експансії
пізніх скіфів (Ланцов 1994, с. 93; Пуздровс-
кий 2001, с. 89; Кутайсов 2004, с. 126; Уженцев
2006, с. 121; зайцев 2017b, с. 181).
з горизонтом с можна пов’язати синопські
клейма: з астиномом Гестіеєм сином Артемі-
дора і Леомедоном сином Епідема, Ксенофан-
том, фабрикантом Хабрієм, клеймо з тринож-
ником. Також, херсонеські клейма з іменами
магістратів Аполлоніда сина Аполлонія і два
клейма з іменами: Калістрата сина Калістрата
і Делфоса сина Істрона (знайдено у кладці сті-
ни), та клеймо з ім’ям батака.
Горизонти В і А пов’язані з приходом на-
селення пізньоскіфської культури, також від-
буваються перебудови, нівелювання сирцевих
розвалин, використовується цистерна як склеп,
про що свідчать будівельні залишки землянки,
археологічний матеріал з культурного шару і
господарських ям. Початок функціонування
життєдіяльності на садибі пізніх скіфів, можна
віднести до кінця II ст. до н. е. — початку I ст.
н. е. (горизонт в).
Наступний будівельний (А) етап пов’язаний
з життям в перші століття н. е. життя на посе-
ленні триває до середини III ст. до н. е.
У другій половині II ст. до н. е., практично
вся територія далекої хори Херсонеса потрап-
ляє у володіння пізніх скіфів (зайцев 1999,
с. 136; 2017, с. 130; Колтухов 1999, с. 19; Кутай-
сов 2004, с. 126; Уженцев 2006, с. 122; Пуздров-
ский 2007, с. 16; Мордвинцева 2017, с. 212).
Ці події збігаються, за часом, з виникненням
пізньоскіфського Усть-Альмінського городи-
ща. Яке розташоване біля гирла р. Альма у
3,5 км на захід від поселення віліно (Розсадне;
рис. 1) на березі моря. Та можливо, воно було
засновано на місті античної садиби IV ст. до
н. е. (высотская, 1994, с. 10; Смекалова 2017,
с. 132). Далі, Херсонесска держава опиняєть-
ся в ізоляції і його громадяни звертаються до
Митридата VI євпатора за допомогою. Прибу-
вають війська на чолі із Діофантом і проводять
бойові дії проти пізніх скіфів (высотская 1994,
с. 139; Пуздровский 2001, с. 95; зайцев 2003,
с. 60). Після закінчення Мітридатових воєн
відбувається остаточне приєднання Кримської
Скіфії до Понтийского царства і землі Північ-
но-західного Криму повертаються до Херсоне-
су, хоча археологічна ситуація говорить про
дещо іншу ситуацію. знаходження Понтийских
гарнізонів було нечисленним і не тривалим
в західному Криму (Пуздровский 2001, с. 98;
Уженцев 2006, с. 126, 127; зайцев 2017, с. 130;
Мордвинцева 2017, с. 212). У I ст. н. е. Херсонес
та велика частина Криму, знаходилося під кон-
тролем боспорського царства і території пізд-
ньоскіфського царства включно (Strado VII: 4,
3, 5, 7; Колтухов 1999, с. 100; Пуздровский 2001,
с. 99; зайцев 2017а, с. 181; Мордвинцева 2017,
с. 212). Кримська Скіфія у зв’язку з цим, брала
участь в Римсько-боспорської війні на стороні
боспору. Рим проводить військові дії в захід-
ному Криму. в результаті чого, постраждали
прибережні поздньоскіфські міста і поселення.
Не дивлячись на військові дії Риму у Півден-
но-західному Криму, він залишався під конт-
ролем пізніх скіфів (Пуздровский 2001, с. 103,
105). На Кримський півострів, проникають нові
хвилі кочівників. Це відбувається, починаючи
з другої половини I ст. н. е., і в подальшому
позначиться на зовнішності матеріальної куль-
тури пізніх скіфів (Колтухов 1999, с. 100; Пуз-
дровский 2001, с. 104; 2007, с. 199).
У другій половині II — першій половині
III ст. н. е. в освоєнні нових районів Централь-
ного і Південно-західного Криму беруть участь
сармати або сармато-меоти. Швидше за все, за-
хідний Крим залишався під контролем боспо-
ра (Пуздровский, 2001, 112—113; зайцев 2017,
с. 130; Мордвинцева 2017, с. 212).
Поселення віліно (Розсадне) є одним з важ-
ливих об’єктів для розробки питань періодиза-
ції і хронології у системі хори Херсонеса та в
західному Криму, потім у питаннях пов’язаних
з визначенням меж Херсонеської держави.
Так само, проблеми пов’язані з досліджен-
ням торгових зв’язків з античними центрами
Причорномор’я і Середземномор’ям. А крім цьо-
го, питань пов’язаних з вивченням греко-вар-
варських взаємин в західному Криму в епоху
еллінізму, римського часу та ін. Тому кераміч-
ні клейма на амфорної тарі з культурного шару
і господарських ям виявлені на пам’ятнику, є
важливими джерелами (хроноіндікаторамі) в
рішенні вищеперелічених питань 1.
1. висловлюю подяку А. в. Гаврилову за допомогу
у визначенні деяких клейм. Так само дякую ре-
цензента, за зауваження і поради, які допомогли
покращити статтю і виправити деякі помилки.
54 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
статті
літерАтУрА
Авдеев, А. Г., Петерс, б. Г. 1983. Клейма на амфо-
рах у с. Мысовое. Краткие сообщения Института
археологии, 174, с. 51-55.
борисова, в. в. 1955. К вопросу об астиномах Хер-
сонеса. Вестник древней истории, 2, с. 143-148.
буйских, С. б. 2012. Серая гончарная керамика
боспора. (попытка осмысления на фоне Северного
Причерноморья). Боспорские исследования, XXVI,
с. 22-57.
высотская, Т. Н. 1994. Усть-Альминское городище
и некрополь. Киев: Киевская Академия Евробизнеса.
Гаврилов, А. в. 2011. Амфорные клейма округи
античной Феодосии (материалы к хронологии ар-
хеологических памятников). Археологический аль-
манах, 24. Донецк: Донбасс.
зайцев, ю. П. 1999. Скилур и его царство (новые
открытия и новые проблемы). Вестник древний ис-
тории, 2, с. 128-148.
зайцев, ю. П. 2003. Неаполь скифский (II в. до
н. э. — III в. н. э.). Симферополь: Универсум.
зайцев, ю. П. 2017а. Крепость Ак-кая в эпоху эл-
линизма. в: зайцев, ю. П. (ред.). Крым в эпоху элли-
низма. Межкультурные процессы по данным новей-
ших археологических исследований. Симферополь:
Тарпан, с. 121-131.
зайцев, ю. П. 2017b. Крепость Ак-Кая / вишен-
ное в контексте позднескифской культуры Крыма.
в: Иванчик, А. И., Мордвинцева, в. И. (ред.). Крым-
ская скифия в системе культурных связей между
Востоком и Западом (III в. до н. э. — VII в. н. э.).
Москва; Симферополь: зуева Т. в., с. 166-182.
золоторев, М. И. 1979. Керамические клейма
из раскопок Северо-восточного района Херсонеса в
1974—1975 гг. Краткие сообщения Института ар-
хеологии, 159, с. 66-73.
Иванчик, А. И. 2017. Крымская Скифия III—II вв.
до н. э. и ее отношения с греческими государствами
Северного Причерноморья. в: Иванчик, А. И., Мор-
двинцева, в. И. (ред.). Крымская скифия в систе-
ме культурных связей между Востоком и Западом
(III в. до н. э. — VII в. н. э.). Москва; Симферополь:
зуева Т. в., с. 34-55.
Кац, в. И. 1994. Керамические клейма херсонеса
Таврического. Саратов: СГУ.
Кац, в. И. 2007. Греческие керамические клей-
ма эпохи классики эллинизма (опыт комплексного
изучения). боспорские исследования, XVIII. Симфе-
рополь; Керчь.
Ковальчук, А. в. 2012. боспорские мерные сосуды
IV—III в. до н. э. Древности Боспора, 16, с. 220-238.
Колтухов, С. Г. 1999. Укрепления Крымской ски-
фии. Симферополь: Сонат.
Колтухов, С. Г., зубар, в. М., Миц, в. Л. 1992. Но-
вий район хори Херсонеса елліністичного періоду.
Археологія, 2, с. 85-94.
Коровина, А. К. 2002. Гермонасса: античный
город на Таманском полуострове. Москва: ГМИИ
им. Пушкина.
Кропотов, в. в. 2009. Курган с «коллективным
погребением» IV в. до н. э. в Предгорном Крыму. в:
бессонова, С. С. (ред.). Эпоха раннего железа. Киев;
Полтава: ИА НАН Украины, с. 200-221.
Кропотов, в. в., Лесков, А. М. 2006. Курган с «кол-
лективным погребением» у с. Кринички (по матери-
алам работ 1957 г.). Культура народов Причерномо-
рья, 84, с. 25-39.
Кутайсов, в. А. 2004. Керкинитида в античную
эпоху. Киев: Korwin-Press.
Ланцов, С. б. 1994. Античное поселение Ново-Фе-
доровка и некоторые вопросы истории херсонесской
хоры. в: Кутайсов, в. А. (ред.). северо-Западный
Крым в античную эпоху. Киев: Киевская Академия
Евробизнеса, с. 71-104.
Масленников, А. А. 2011. Оттиски перстней-пе-
чатей и другие анэпиграфные клейма на некоторых
типах керамики из раскопок сельских поселений
Крымского Приазовья. Проблемы истории филоло-
гии и культуры, 4 (34), с. 264-276.
Медведев, Г. в. 2019. водосборная цистерна элли-
нистического времени с поселения вилино (Рассад-
ное) — как погребальное сооружение позднескифс-
кой культуры. Eminak, 3 (27), с. 9-46.
Медведев, Г. в. 2020. Каменный подкурганный
склеп с плато Капак-Таш. херсонесский сборник,
XXI, с. 141-168.
Мордвинцева, в. И. 2017. Культурно-историчес-
кие процессы в «варварских» социумах Крыма по
материалам погребальных комплексов элиты III в.
до н. э. — III в. н. э. в: Иванчик, А. И., Мордвинце-
ва, в. И. (ред.). Крымская скифия в системе куль-
турных связей между Востоком и Западом (III в.
до н. э. — VII в. н. э.). Москва; Симферополь: зуе-
ва Т. в., с. 183-212.
Николаев, Н. И. 2016. Просопография Ольвии
Понтийской V в. до н. э. — I в. н. э. Киев: О. Филюк.
Пуздровский, А. Е. 2001. Политическая история
Крымской Скифии во II в. до н. э. — III в. н. э. Вест-
ник древней истории, 3, с. 86-118.
Пуздровский, А. Е. 2007. Крымская скифия II в.
до н. э. — III в. до н. э. Погребальные памятники.
Симферополь: бизнес-Информ.
Пуздровский, А. Е., Медведев, Г. в., Соломонен-
ко, А. Е., Труфанов, А. А. 2009. Охранные исследова-
ния Альминской экспедиции в 2008 г. Археологiчнi
дослiдження в Українi 2008 р., с. 248-250.
Пуздровский, А. Е., Медведев, Г. в., Ляшук, П. М.
2010. Охранные исследования на городище вилино
в 2009 г. Археологiчнi дослiдження в Українi 2009 р.,
с. 355-356.
Пуздровский, А. Е., Медведев, Г. в., Ляшук, П. М.
2011. Охранные исследования на городище вилино
(Рассадное) в 2010 г. Археологiчнi дослiдження в Ук-
раїнi 2010 р., с. 281-282.
Пуздровский, А. Е., Ляшук, П. М., Медведев, Г. в.
2012. Охранные исследования на городище вилино
(Рассадное). Археологiчнi дослiдження в Українi
2011 р., с. 104-105.
Пуздровский, А. Е., Ляшук, П. М., Масюта, Д. А.,
Медведев, Г. в. 2013. Охранные исследования на
городище вилино (Рассадное). Археологiчнi дослiд-
ження в Українi 2012 р., с. 80-81.
Пуздровский, А. Е., Медведев, Г. в., Ляшук,
П. М., Масюта, Д. А. 2014. Охранные исследования
на городище вилино (Рассадное). Археологiчнi до-
слiдження в Українi 2013 р., с. 71-72.
Рубан, в. в. 1982. Магiстратура агораномiв в Оль-
вiї. Археологiя, 39, с. 30-40.
Ручинская, О. А. 2017. Культура и общество гре-
ческих городов северного Причерноморья (VI в. до
н. э. — IV в. н. э.). Харьков: Майдан.
Синика, в. С., Лысенко, С. Д., Разумов, С. Н.,
Тельнов, Н. П. 2020. Скифские курганы 18 и 19
группы «водовод» в Нижнем Поднестровье. Eminak,
1 (29), с. 392-406.
Смекалова, Т. Н. 2017. Система расселения, про-
странственная структура и хозяйственные типы
поздних скифов Крыма. в: Иванчик, А. И., Морд-
винцева, в. И. (ред.). Крымская скифия в системе
55ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Медведєв, Г. В. Керамічні клейма з поселення віліне (Розсадне) — у періодизації та хронології пам’ятки
культурных связей между Востоком и Западом
(III в. до н. э. — VII в. н. э.). Москва; Симферополь:
зуева Т. в., с. 132-133.
Тельнов, Н. П., четвериков, И. А., Синика, в. С.
2016. скифский могильник III—II вв. до н. э. у
с. Глинное. Тирасполь: Stratum plus.
Туровский, Е. Я. 2017. Херсонес Таврический во
второй четверти III в. до н. э. в: Костромичев, Д. А.
(ред.). Атичные реликвии херсонеса: открытия, на-
ходки, теории. Материалы научной конференции
10—12 октября 2017 года. Севастополь, с. 269-275.
Тюрин, М. И. 2019. Раскопки античного укрепле-
ния Масляная гора в 2018 г. Иcтория и археология
Крыма, XI, с. 275-286.
Уженцев, в. б. 2006. Эллины и варвары Прекрас-
ной Гавани (Калос-Лимен в IV в. до н. э. — II в. н. э.).
Симферополь: Сонат.
Фатеев, О. в. 2014. Хронология амфорных клейм
Херсонеса конца IV — начала III вв. до н. э. (иссле-
дование комплексов и комплексные исследования).
Stratum plus, 3, с. 223-244.
Федосеев, Н. Ф. 1991. Три новых клейма на тон-
костенных сосудах. советская археология, 2, с. 244-
247.
Федосеев, Н. Ф.1993. Уточненный список магист-
ратов, контролировавших керамическое производс-
тво в Синопе. Вестник древней истории, 2, с. 85-
104.
Федосеев, Н. Ф. 2005. Мерные сосуды Херсонеса
Таврического. херсонесский сборник, XIV, с. 337-
340.
Федосеев, Н. Ф. 2008. Агораномы Синопы. In:
Avram, A., Lungu, V., Neagu, M. (eds.). Φιλιασ Χαριν.
Mélanges а la mémoire de Niculae Conovici. Călăraşi,
с. 57-70.
Федосеев, Н. Ф. 2017а. Керамические клейма с по-
селения «Полянка» в восточном Крыму. в: Иванчик,
А. И., Мордвинцева, в. И. (ред.). Крымская скифия
в системе культурных связей между Востоком и
Западом (III в. до н. э. — VII в. н. э.). Москва; Сим-
ферополь: зуева Т. в., с. 169-250.
Федосеев, Н. Ф. 1917b. О характере клеймения
керамики. Древности Боспора, 21, с. 384-397.
Цехмистренко, в. И. 1971. заметки о синопских
клеймах. советская археология, 3, с. 67-75.
Fedoseev, N. F. 1999. Classificftion des timbres asti-
nomiques de Sinope. Production et commerse des am-
fores anciennts en mer noire, l, p. 27-35.
Garlan,Y., Kara, H. 2004. Les timbres céramiques
sinopéens sur amphores et sur tuiles trouvés а Sinope.
Varia Anatolica, XVI; Corpus international des timbres
amphoriques, 10. Paris: De Boccard.
Finkielsztejn, G. 2001. Chronologie detaillee et revise
des eponymes amphoriqes rhodiens. de 270 a 108 av.
J.-C. environ. Premier bilan. British Archaeological
Reports International Series, 990. Oxford: Archaeo-
press.
Stolba, V. F. 2005. Hellenistic Chersonesos: To-
wards Establishing a Local Chronology. In: Stolba,
V. F., Hannestad, L. (eds.). Chronologies of the Black
Sea Area in the period c. 400—100 BC. Aarhus: Aarhus
University, p. 153-322.
rEFErEnCEs
Avdeev, A. G., Peters, B. G. 1983. Kleima na amforakh u
s. Mysovoe. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 174,
s. 51-55.
Borisova, V. V. 1955. K voprosu ob astinomakh Kherson-
esa. Vestnik drevnei istorii, 2, s. 143-148.
Buiskikh, S. B. 2012. Seraia goncharnaia keramika Bospo-
ra. (popytka osmysleniia na fone Severnogo Prichernomoria).
Bosporskie issledovaniia, XXVI, s. 22-57.
Vysotskaia, T. N. 1994. Ust-Alminskoe gorodishche i
nekropol. Kiev: Kievskaia Akademiia Evrobiznesa.
Gavrilov, A. V. 2011. Amfornye kleima okrugi antichnoi
Feodosii (materialy k khronologii arkheologicheskikh pamiat-
nikov). Arkheologicheskii almanakh, 24. Donetsk: Donbass.
Zaitsev, Iu. P. 1999. Skilur i ego tsarstvo (novye otkrytiia i
novye problemy). Vestnik drevnei istorii, 2, s. 128-148.
Zaitsev, Iu. P. 2003. Neapol Skifskii (II v. do n. e. — III v.
n. e.). Simferopol: Universum.
Zaitsev, Iu. P. 2017a. Krepost Ak-kaia v epokhu ellinizma.
In: Zaitsev, Iu. P. (ed.). Krym v epokhu ellinizma. Mezhkul-
turnye protsessy po dannym noveishikh arkheologicheskikh
issledovanii. Simferopol: Tarpan, s. 121-131.
Zaitsev, Iu. P. 2017b. Krepost Ak-Kaia / Vishennoe v kon-
tekste pozdneskifskoi kultury Kryma. In: Ivanchik, A. I., Mor-
dvintseva, V. I. (eds.). Krymskaia Skifiia v sisteme kulturnykh
sviazei mezhdu Vostokom i Zapadom (III v. do n. e. — VII v.
n. e.). Moskva; Simferopol: Zueva T. V., s. 166-182.
Zolotorev, M. I. 1979. Keramicheskie kleima iz raskopok
Severo-vostochnogo raiona Khersonesa v 1974—1975 gg.
Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 159, s. 66-73.
Ivanchik, A. I. 2017. Krymskaia Skifiia III—II vv. do n. e.
i ee otnosheniia s grecheskimi gosudarstvami Severnogo
Prichernomoria. In: Ivanchik, A. I., Mordvintseva, V. I. (eds.).
Krymskaia Skifiia v sisteme kulturnykh sviazei mezhdu Vos-
tokom i Zapadom (III v. do n. e. — VII v. n. e.). Moskva; Sim-
feropol: Zueva T. V., s. 34-55.
Kats, V. I. 1994. Keramicheskie kleima Khersonesa Ta-
vricheskogo. Saratov: SGU.
Kats, V. I. 2007. Grecheskie keramicheskie kleima epokhi
klassiki ellinizma (opyt kompleksnogo izucheniia). Bosporskie
issledovaniia, XVIII. Simferopol; Kerch.
Kovalchuk, A. V. 2012. Bosporskie mernye sosudy IV—
III v. do n. e. Drevnosti Bospora, 16, s. 220-238.
Koltukhov, S. G. 1999. Ukrepleniia Krymskoi Skifii. Sim-
feropol: Sonat.
Koltukhov, S. H., Zubar, V. M., Myts, V. L. 1992. Novyi
raion khory Khersonesa ellinistychnoho periodu. Arkheolo-
hiia, 2, s. 85-94.
Korovina, A. K. 2002. Germonassa: antichnyi gorod na
Tamanskom poluostrove. Moskva: GMII im. Pushkina.
Kropotov, V. V. 2009. Kurgan s «kollektivnym pogrebe-
niem» IV v. do n. e. v Predgornom Krymu. In: Bessonova,
S. S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Kiev; Poltava: IA NAN
Ukrainy, s. 200-221.
Kropotov, V. V., Leskov, A. M. 2006. Kurgan s «kolle-
ktivnym pogrebeniem» u s. Krinichki (po materialam rabot
1957 g.). Kultura narodov Prichernomoria, 84, s. 25-39.
Kutaisov, V. A. 2004. Kerkinitida v antichnuiu epokhu.
Kiev: Korwin-Press.
Lantsov, S. B. 1994. Antichnoe poselenie Novo-Fedorovka
i nekotorye voprosy istorii khersonesskoi khory. In: Kutaisov,
V. A. (ed.). Severo-Zapadnyi Krym v antichnuiu epokhu. Kiev:
Kievskaia Akademiia Evrobiznesa, s. 71-104.
Maslennikov, A. A. 2011. Ottiski perstnei-pechatei i drugie
anepigrafnye kleima na nekotorykh tipakh keramiki iz rasko-
pok selskikh poselenii Krymskogo Priazovia. Problemy istorii
filologii i kultury, 4 (34), s. 264-276.
Medvedev, G. V. 2019. Vodosbornaia tsisterna ellinis-
ticheskogo vremeni s poseleniia Vilino (Rassadnoe) — kak
pogrebalnoe sooruzhenie pozdneskifskoi kultury. Eminak, 3
(27), s. 9-46.
Medvedev, G. V. 2020. Kamennyi podkurgannyi sklep s
plato Kapak-Tash. Khersonesskii sbornik, XXI, s. 141-168.
Mordvintseva, V. I. 2017. Kulturno-istoricheskie protsessy
v «varvarskikh» sotsiumakh Kryma po materialam pogrebal-
nykh kompleksov elity III v. do n. e. — III v. n. e. In: Ivanchik,
A. I., Mordvintseva, V. I. (eds.). Krymskaia Skifiia v sisteme
kulturnykh sviazei mezhdu Vostokom i Zapadom (III v. do
n. e. — VII v. n. e.). Moskva; Simferopol: Zueva T. V., s. 183-
212.
Nikolaev, N. I. 2016. Prosopografiia Olvii Pontiiskoi V v.
do n. e. — I v. n. e. Kiev: O. Filiuk.
Puzdrovskii, A. E. 2001. Politicheskaia istoriia Krymskoi
Skifii vo II v. do n. e. — III v. n. e. Vestnik drevnei istorii, 3,
s. 86-118.
56 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
статті
Puzdrovskii, A. E. 2007. Krymskaia Skifiia II v. do n. e. — III v.
do n. e. Pogrebalnye pamiatniki. Simferopol: Biznes-Inform.
Puzdrovskii, A. E., Medvedev, G. V., Solomonenko, A. E.,
Trufanov, A. A. 2009. Okhrannye issledovaniia Alminskoi
ekspeditsii v 2008 g. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini
2008 r., s. 248-250.
Puzdrovskii, A. E., Medvedev, G. V., Liashuk, P. M. 2010.
Okhrannye issledovaniia na gorodishche Vilino v 2009 g.
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2009 r., s. 355-356.
Puzdrovskii, A. E., Medvedev, G. V., Liashuk, P. M. 2011.
Okhrannye issledovaniia na gorodishche Vilino (Rassadnoe)
v 2010 g. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2010 r.,
s. 281-282.
Puzdrovskii, A. E., Liashuk, P. M., Medvedev, G. V. 2012.
Okhrannye issledovaniia na gorodishche Vilino (Rassadnoe).
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2011 r., s. 104-105.
Puzdrovskii, A. E., Liashuk, P. M., Masiuta, D. A.,
Medvedev, G. V. 2013. Okhrannye issledovaniia na gorod-
ishche Vilino (Rassadnoe). Arkheolohichni doslidzhennia v
Ukraini 2012 r., s. 80-81.
Puzdrovskii, A. E., Medvedev, G. V., Liashuk, P. M., Ma-
siuta, D. A. 2014. Okhrannye issledovaniia na gorodishche
Vilino (Rassadnoe). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini
2013 r., s. 71-72.
Ruban, V. V. 1982. Mahistratura ahoranomiv v Olvii.
Arkheolohiia, 39, s. 30-40.
Ruchinskaia, O. A. 2017. Kultura i obshchestvo grecheskikh
gorodov Severnogo Prichernomoria (VI v. do n. e. — IV v.
n. e.). Kharkov: Maidan.
Sinika, V. S., Lysenko, S. D., Razumov, S. N., Telnov, N. P.
2020. Skifskie kurgany 18 i 19 gruppy «Vodovod» v Nizhnem
Podnestrove. Eminak, 1 (29), s. 392-406.
Smekalova, T. N. 2017. Sistema rasseleniia, prostran-
stvennaia struktura i khoziaistvennye tipy pozdnikh skifov
Kryma. In: Ivanchik, A. I., Mordvintseva, V. I. (eds.). Krym-
skaia Skifiia v sisteme kulturnykh sviazei mezhdu Vostokom
i Zapadom (III v. do n. e. — VII v. n. e.). Moskva; Simferopol:
Zueva T. V., s. 132-133.
Telnov, N. P., Chetverikov, I. A., Sinika, V. S. 2016. Skif-
skii mogilnik III—II vv. do n. e. u s. Glinnoe. Tiraspol: Stra-
tum plus.
Turovskii, E. Ia. 2017. Khersones Tavricheskii vo vtoroi
chetverti III v. do n. e. In: Kostromichev, D. A. (ed.). Atich-
nye relikvii Khersonesa: otkrytiia, nakhodki, teorii. Materialy
nauchnoi konferentsii 10—12 oktiabria 2017 goda. Sevas-
topol, s. 269-275.
Tiurin, M. I. 2019. Raskopki antichnogo ukrepleniia
Maslianaia gora v 2018 g. Ictoriia i arkheologiia Kryma, XI,
s. 275-286.
Uzhentsev, V. B. 2006. Elliny i varvary Prekrasnoi Gavani
(Kalos-Limen v IV v. do n. e. — II v. n. e.). Simferopol: Sonat.
Fateev, O. V. 2014. Khronologiia amfornykh kleim Kherson-
esa kontsa IV — nachala III vv. do n. e. (issledovanie komple-
ksov i kompleksnye issledovaniia). Stratum plus, 3, s. 223-244.
Fedoseev, N. F. 1991. Tri novykh kleima na tonkostennykh
sosudakh. Sovetskaia arkheologiia, 2, s. 244-247.
Fedoseev, N. F.1993. Utochnennyi spisok magistratov,
kontrolirovavshikh keramicheskoe proizvodstvo v Sinope.
Vestnik drevnei istorii, 2, s. 85-104.
Fedoseev, N. F. 2005. Mernye sosudy Khersonesa Ta-
vricheskogo. Khersonesskii sbornik, XIV, s. 337-340.
Fedoseev, N. F. 2008. Agoranomy Sinopy. In: Avram, A.,
Lungu, V., Neagu, M. (eds.). Φιλιασ Χαριν. Mélanges а la mé-
moire de Niculae Conovici. Călăraşi, s. 57-70.
Fedoseev, N. F. 2017a. Keramicheskie kleima s poseleniia
«Polianka» v Vostochnom Krymu. In: Ivanchik, A. I., Mord-
vintseva, V. I. (eds.). Krymskaia Skifiia v sisteme kulturnykh
sviazei mezhdu Vostokom i Zapadom (III v. do n. e. — VII v.
n. e.). Moskva; Simferopol: Zueva T. V., s. 169-250.
Fedoseev, N. F. 1917b. O kharaktere kleimeniia keramiki.
Drevnosti Bospora, 21, s. 384-397.
Tsekhmistrenko, V. I. 1971. Zametki o sinopskikh kleima-
kh. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 67-75.
Fedoseev, N. F. 1999. Classificftion des timbres asti-
nomiques de Sinope. Production et commerse des amfores an-
ciennts en mer noire, l, p. 27-35.
Garlan,Y., Kara, H. 2004. Les timbres céramiques sinopéens
sur amphores et sur tuiles trouvés а Sinope. Varia Anatolica,
XVI; Corpus international des timbres amphoriques, 10. Par-
is: De Boccard.
Finkielsztejn, G. 2001. Chronologie detaillee et revise des
eponymes amphoriqes rhodiens. de 270 a 108 av. J.-C. envi-
ron. Premier bilan. British Archaeological Reports Interna-
tional Series, 990. Oxford: Archaeopress.
Stolba, V. F. 2005. Hellenistic Chersonesos: Towards Es-
tablishing a Local Chronology. In: Stolba, V. F., Hannestad,
L. (eds.). Chronologies of the Black Sea Area in the period
c. 400—100 BC. Aarhus: Aarhus University, p. 153-322.
G. V. Medvedev
CERAMIC STAMPS FROM VILINO
(RASSADNOE) — IN PERIODIzATION
AND CHRONOLOGY OF THE SITE
(SOUTH-WESTERN CRIMEA)
This paper is devoted to the publication of amphora
stamps discovered during excavation at the settlement of
Vilino (Rassadnoe) in 2008—2014.
During the research of the settlement the eastern
border of the ancient estate and the main chronological
framework of the settlement life were ascertained. The
stone monumental structure was discovered in 2008. This
is the cistern for collecting and storage of rainwater. In
the Late Scythian time it was used as a burial structure
(crypt).
Ceramic stamps found at the site are represented by
such centers as Sinopa, Chersonesos, Rhodes. Unfor-
tunately not all of them were discovered in the cultural
layers (in situ) and some were found in disturbed layers,
at the surface or in the looter’s holes. Nevertheless, with
a lesser or greater degree of probability, it’s possible to
correlate them with the chronology of the settlement and
periods of its life.
On the excavated areas of the site four building periods
(A—D) were observed — two Classic and two Late Scythi-
an. The first period is associated with the time of activity
of the Greek fortified estate (Chersonesos Сhora) from the
last quarter of the 4th to the early 3rd century BC. In the
second period, after a break, the population has come back
to the settlement in the last quarter of the 3rd century BC.
There was the period of recolonization during which the
restructuring of the settlement has carried out. At the end
of the first quarter of the 2nd century BC the life at the set-
tlement was stopped. The next two periods correspond to
the Late Scythian culture. However, the layers and build-
ing remains of the late 2nd century BC — 1st century AD
was destroyed by plowing and looter’s holes. The upper
horizon of the settlement contains the material from the
1st—3rd centuries AD.
The stamps and other archaeological material are im-
portant chronological indicators of the archaeological site
in the system of the Chora of Chersonesos and in the whole
Western Crimea.
Keywords: Classic estate, Late Scythian culture,
stamps and coins, Chor of Chersonesos.
Одержано 16.10.2020
МедВедЄВ геннадій Володимирович, молодший
науковий співробітик, Сімферополь, Автономна Рес-
публіка Крим, Україна.
MEDVEDEV Gennady, the junior researcher, Simferopol,
Autonomous Republic of Crimea, Ukraine.
ORCID: 0000-0003-0977-8321, e-mail:
medvedgen@gmail.com.
|