Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному

У статті введено до наукового обігу результати досліджень об’єктів ранніх слов’ян празько-корчацької культури на багатошаровому поселенні у південній частині міста Рівного. Це житло-напівземлянка з піччю-кам’янкою, господарська яма і вогнище, які, вірогідно, складали один житлово-господарський ком...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Войтюк, О.П., Прищепа, Б.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2021
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Раннє середньовіччя
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187515
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному / О.П. Войтюк, Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 122-130. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187515
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1875152023-01-04T01:27:06Z Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному Войтюк, О.П. Прищепа, Б.А. Раннє середньовіччя У статті введено до наукового обігу результати досліджень об’єктів ранніх слов’ян празько-корчацької культури на багатошаровому поселенні у південній частині міста Рівного. Це житло-напівземлянка з піччю-кам’янкою, господарська яма і вогнище, які, вірогідно, складали один житлово-господарський комплекс. Аналізується колекція ліпних глиняних горщиків із досліджених об’єктів. The paper introduces into scientific circulation the results of research of the objects of Early Slavs of the Prague-Korchak culture in a multi-layered settlement in the southern part of Rivne city. The settlement is located on the eastern shore of the Basiv Kut Reservoir, on the oval hill measuring 220 × 120 m. The first finds of the Early Middle Ages were discovered here by V. K. Piasetskyi in 1989. In 2019, the excavations were carried out on the area of 590 m2; the housing and storage pit of the Prague-Korchak culture have been discovered. The quadrangular foundation pit of 3.5 × 3.5 m square was sunk into the earth to the 0.3—0.4 m from detection level. The remains of stone stove made on the wooden frame were located in the northern corner of the dwelling. Such semi-dugout dwellings with the stove in one of corners was the main type of residential buildings in the population of the Prague-Korchak culture. The pillar holes found in the corners of the foundation pit and in the middle of the walls indicate the frame-pillar construction of the wooden walls. Among the stones from the destroyed stove and on the earthen floor in the central part of the foundation pit of the dwelling the remains of nine clay pots were found. We managed to reconstruct the full profiles of seven of them; two else vessels are represented by the profiles of the upper parts. The pots from the dwelling have a conical body, weakly marked shoulder, scarcely marked neck and short rim. The surface of the item is insufficiently smoothed and bumpy. The admixtures in the clay are mostly of small and medium size, with added fireclay, grus and sand. By their size the vessels are divided into small (1), medium (5) and large (3). All pots from the dwelling belong to variants 1—3 of the first type according to I. P. Rusanova’s classification. This combination is typical of the early monuments of the Prague-Korchak culture. The analysis allows attributing the ceramic complex from Rivne to phaze 1 according to I. O. Havritukhin and to date it as belonging to the second half of 5th — mid-6th centuries. The settlement was not large; two or three farmsteads could simultaneously exist there. They were located at a distance of 100—150 m from each other. 2021 Article Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному / О.П. Войтюк, Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 122-130. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.03.06 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187515 904.4(477.81)“653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Раннє середньовіччя Раннє середньовіччя
spellingShingle	Раннє середньовіччя Раннє середньовіччя Войтюк, О.П. Прищепа, Б.А. Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному Археологія і давня історія України
description	У статті введено до наукового обігу результати досліджень об’єктів ранніх слов’ян празько-корчацької культури на багатошаровому поселенні у південній частині міста Рівного. Це житло-напівземлянка з піччю-кам’янкою, господарська яма і вогнище, які, вірогідно, складали один житлово-господарський комплекс. Аналізується колекція ліпних глиняних горщиків із досліджених об’єктів.
format	Article
author	Войтюк, О.П. Прищепа, Б.А.
author_facet	Войтюк, О.П. Прищепа, Б.А.
author_sort	Войтюк, О.П.
title	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному
title_short	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному
title_full	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному
title_fullStr	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному
title_full_unstemmed	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному
title_sort	дослідження поселення празько-корчацької культури у місті рівному
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Раннє середньовіччя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187515
citation_txt	Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному / О.П. Войтюк, Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 122-130. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT vojtûkop doslídžennâposelennâprazʹkokorčacʹkoíkulʹturiumístírívnomu AT priŝepaba doslídžennâposelennâprazʹkokorčacʹkoíkulʹturiumístírívnomu
first_indexed	2025-07-16T09:05:52Z
last_indexed	2025-07-16T09:05:52Z
_version_	1837793807431630848
fulltext	122 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) УДК 904.4(477.81)“653” DOI: 10.37445/adiu.2021.03.06 О. П. Войтюк, Б. А. Прищепа дослідженнЯ поселеннЯ прАЗЬко-корЧАЦЬкої кУлЬтУри У Місті ріВноМУ раННє СередНьовіччя У статті введено до наукового обігу результа- ти досліджень об’єктів ранніх слов’ян празько-кор- чацької культури на багатошаровому поселенні у південній частині міста Рівного. Це житло-на- півземлянка з піччю-кам’янкою, господарська яма і вогнище, які, вірогідно, складали один житлово- господарський комплекс. Аналізується колекція ліпних глиняних горщиків із досліджених об’єктів. ключові слова: раннє середньовіччя, празько- корчацька культура, поселення, житло, кераміка. У 2019 р. під час охоронних археологіч- них робіт у південній частині міста Рівного на східному березі басівкутського водосхо- вища було досліджено житло і господарську яму празько-корчацької культури. Це перше ранньослов’янське житло початку середньовіч- чя, відкрите на території міста. Раніше у басей- ні р. Устя І. К. Свєшніков розкопав три житла празько-корчацької культури: одне поблизу с. Городок і два поблизу с. зозів (баран 1972, с. 159—161, 188—191). зазначимо, що празько- корчацькі пам’ятки на волинській височині на сьогодні залишаються значно гірше вивчени- ми, ніж на сусідніх територіях, зокрема на жи- томирському Поліссі (Корчак, Тетерівка, Шум- ськ; Русанова 1973, с. 32—37; Томашевський, Гаритухин 1992), у верхів’ях західного бугу (зимне, Ріпнів; Ауліх 1972; баран 1963; баран 1972, с. 206—226; Гавритухин 1993), на волин- ському Поліссі (Підріжжя; Русанова 1973, с. 44; Козак 2007) та в поріччі Прип’яті (Хотомель, Остров, Струга; Кухаренко 1961, с. 22—27; Его- рейченко 1991; вергей 1993). Нові дослідження широкими площами на волинській височині проведені лише на поселенні ранніх слов’ян поблизу с. Хрінники (Козак, Прищепа, Шко- ропад 2004, с. 181—201; Козак, Прищепа 2012; 2014). з огляду на незначну кількість об’єктів празько-корчацької культури, виявлених у ба- сейні р. Горинь, житло з Рівного заслуговує на особливу увагу. багатошарове поселення в Рівному знахо- диться на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Устя (рис. 1: І), на південь від міського пляжу. Підвищення в плані має неправильно-овальну форму, лагідні схили, його розміри 220 × 120 м. Максимальна висота над рівнем води у водосховищі складає близь- ко 4 м. Поселення позначене в охоронній доку- ментації як «Рівне, Пляж, пункт 1А». воно було обстежене одним із авторів у 1979 р. більшість зібраних тоді знахідок із підйомного матеріалу складали уламки глиняного посуду та крем’яні вироби мідного і бронзового віків. У 1980-х рр. в. К. Пясецький дослідив на пам’ятці шур- фами і трьома розкопами загальною площею 182 м2 (рис. 1: І: 1—3) різночасові культурні на- шарування та об’єкти культури лінійно-стріч- кової кераміки (Пясецький, Охріменко 1990, с. 69—79), уточнив культурну приналежність інших знахідок (лендельська і трипільська культури, культура кулястих амфор, городо- цько-здовбицька культура), виявив багаття з уламками глиняного посуду празько-корчаць- кої культури (Пясецький 1990, с. 9). У 2006 р. на сусідньому мисі (рис. 1: І: 4) під час прове- дення археологічної експертизи співробітника- ми Рівненської філії державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна архео- логічна служба України» Інституту археології НАН України були виявлені знахідки мідного і бронзового віків, а також уламки глиняних горщиків празько-корчацької культури (При- щепа, чекурков 2007, с. 11).© О. П. вОйТюК, б. А. ПРИЩЕПА, 2021 123ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Войтюк, О. П., Прищепа, Б. А. Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному рис. 1. Рівне, Пляж 1: І — план підвищень, на яких знаходиться посе- лення (1—3 — розкопи в. К. Пясецького; 4 — шурф 2006 р.; 5 — розкоп 2019 р.); ІІ — план роз- копу 2019 р. з об’єктами празько-корчацької куль- тури 124 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя У 2019 р. досліджено ділянку в центрі підви- щення площею 590 м2 (рис. 1: І: 5, ІІ). Стратиг- рафія нашарувань в розкопі наступна: від рів- ня сучасної денної поверхні до глибини 0,3 м простежено орний шар — сірий гумусний ґрунт (рис. 2: а); нижче залягає світло-коричневий гу- мусний ґрунт (рис. 2: b); материк (жовто-сірий лесоподібний суглинок) зафіксовано з глибини 0,5—0,6 м від рівня сучасної денної поверхні. житло 1 знаходилось біля південного краю розкопу. заповнення заглибленої частини будівлі зафіксоване з глибини 0,3 м від рівня сучасної денної поверхні. воно не відрізняло- ся за кольором і щільністю від навколишнього гумусного ґрунту, але виокремлювалося завдя- ки вкрапленням світлішого материкового суг- линку і наявності значної кількості невеликих уламків перепалених каменів. На цьому рівні контури заглибленої частини житла окресли- ти не вдалося, вони чітко простежувалися на глибині 0,5—0,55 м, на рівні материка (рис. 2; 3: 1). Котлован будівлі чотирикутний у плані, роз- мірами 3,5 × 3,5 м, заглиблений у материк на 0,1—0,2 м, орієнтований кутами за сторонами світу. Дві стіни котловану рівні, а дві інші (пів- нічно-східна і південно-західна) дугоподібні, увігнуті до середини. У центральній частині будівлі на ділянці розмірами 1,5 × 2,0 м долів- ка понижена, міцно утрамбована. По кутах та посередині довжини стін (за виключенням південно-західної) знаходилися стовпові ями, вони округлі у плані, діаметром 0,3—0,35 м, у розрізі циліндричні, завглибшки 0,12—0,3 м. Лише дві ями (7, 8), розташовані поряд на се- редині довжини північно-східної стіни мали менший діаметр, відповідно 0,25 і 0,2 м. У північному куті котловану відкрито рештки зруйнованої печі-кам’янки. Тут на площі 1,5 × 2,0 м простежено завал каміння потужністю до 0,3 м. він складався із дрібних уламків пере- паленого піщанистого вапняку, до 10—12 см у перетині, а також включав розвали глиняних посудин (рис. 3: 2). Серед каміння не виявлено рис. 2. житло 1: І — план і стратиграфічний профіль розрізу котловану, розрізи стовпових ям; ІІ — план на рівні долівки, розрізи печі та ямок від кілків, що входили до конструкції печі. Умовні позначення: a — ор- ний шар; b — верхній шар заповнення котловану; c — нижній шар заповнення котловану; d — порушений материковий суглинок; e — материк; f — каміння; g — уламки глиняних горщиків; h — темно-коричневий ґрунт; i — печина; j — черінь печі; k — випалена ділянка перед челюстями печі; l — ямки від кілків 125ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Войтюк, О. П., Прищепа, Б. А. Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному шматків перепаленої глини, очевидно, що піч була складена насухо. Під завалом каміння на рівні долівки знахо- дився черінь — міцно випалена ділянка мате- рикового суглинку. вона округла в плані, цег- листого кольору, діаметром 0,4 м, не підмазана глиною (рис. 2: ІІ; 3: 3). На черені простежено прошарок попелу з вуглинами. челюстями піч була повернута на південний захід. Про таку орієнтацію свідчить місце розташування випа- леної зони долівки розмірами 0,4 × 0,6 м і на це вказує розміщення ямок від дерев’яного карка- су печі. вони оточують черінь двома концент- ричними колами. внутрішнє коло з п’яти ямок розташоване по контуру череня. за 0,2—0,25 м від нього знаходились дев’ять ямок зовнішньо- го кола. У розрізі більшість ямок конічні, за- вглибшки 0,1—0,2 м, діаметром 0,08—0,15 м. відрізняється формою і більшим діаметром (0,2 м) лише ямка 13, вона циліндрична у розрізі, завглибшки 0,18 м. вірогідно, тут стояв масивний стовп. Ці ямки дозволяють визначи- ти розміри печі — 0,7 × 0,9 м. Серед каміння із зруйнованої печі та на долівці у центральній частині котловану будів- лі виявлено розвали дев’яти ліпних горщиків. вдалося відтворити форму семи з них (рис. 4: 1—6, 9), ще дві посудини представлені профі- лями верхніх частин (рис. 4: 7, 8). Досліджений котлован належав житлу-на- півземлянці з каркасно-стовповою конструк- цією стін і піччю-кам’янкою в північному куті. Глибина котловану від рівня виявлення — 0,35—0,45 м, але очевидно, що первісна його глибина була більшою, однак її простежити не вдалося, тому що стінки у верхній частині по- руйновані багаторічною оранкою. Такі житла є типовими для празько-корчацької культури. в регіоні напівземлянки із печами-кам’янками були розкопані у Городку та зозові (баран 1972, с. 159—160; 189—190). Яма 23 досліджена у північній частині роз- копу, за 17 м на північ від житла 1. вона ок- ругла у плані, діаметром 2,0 м, заглиблена у материковий суглинок на 0,73 м (рис. 5). Стін- ки похилі, звужувалися до низу. Дно округле у плані, рівне, понижене на північний захід. На дні ями у північно-західному секторі вияв- лено міцно випалену ділянку розмірами 0,83 × 0,7 м, вона була перекрита шаром попелу за- втовшки до 2 см, там же лежали денце ліпної ранньослов’янської посудини і кілька шматків печини. У придонній частині біля стінок яма була заповнена коричневим ґрунтом із суглин- ком, а в центральній частині — масивами суг- линку і світло-коричневим ґрунтом. У верхній частині заповнення ями складалося з однорід- ного темно-коричневого ґрунту. в ямі знайдено кілька невеликих фрагментів стінок ліпних по- судин та уламки крем’яних знарядь бронзового віку. Горщики з житла 1 мають конічний тулуб, слабо виражені плічка, ледь виділену шийку та короткі вінця. Найбільше розширення тулу- ба припадає на зону між 2/3 і 3/4 висоти посу- дин, співвідношення між висотою до найбіль- шого розширення посудини і висотою посудини становить від 63 до 78 %. Дані про розміри рис. 3. Фото житла 1: 1 — котлован із рештками печі-кам’янки, вигляд із схо- ду; 2 — розвал печі-кам’янки, вигляд із північного сходу; 3 — котлован житла, вибраний до рівня долівки, вигляд із північного заходу 126 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя горщиків подані в таблиці. буквені позначен- ня розмірів взяті з роботи І. П. Русанової (Ру- санова 1976, с. 10—11). Діаметри: D1 — вінець; D2 — горла; D3 — найбільшого розширення; D4 — денця. висоти: Н — посудини; Н1 — до найбільшого розширення посудини. Поверхня виробів недостатньо загладже- на, тому вона горбкувата, шорстка. Кераміка щільна, стінки тонкі, більшість уламків ма- ють товщину 0,5—0,7, іноді до 1,0 см. Домішки в тісті переважно дрібні й середні, додавали шамот, жорству, пісок. Подібні домішки харак- терні для посуду празько-корчацької культури з пам’яток, які досліджувалися на волинській височині — Липа, Хрінники урочище Шанків Яр (Пшеничний 2010, с. 270; Козак, Прищепа 2014, с. 230—231). Слід зазначити, що у глиня- ному тісті разом з піском зустрічаються також частинки мінералу, вони утворюють на повер- хні посудини блискучі на світлі вкраплення. Тісто такого ж складу характерне для посуду празько-корчацької культури Східної волині (Томашевський, Гавритухин 1992, с. 6; Шов- копляс, Гавритухин 1993, с. 54). за розмірами посудини поділені на малі, се- редні та великі. Об’єм малого горщика близь- ко 0,7 л (рис. 4: 9). П’ять горщиків віднесені до середніх, їх місткість 1,5—3,5 л (рис. 4: 4—8), рис. 4. Горщики із житла 1: 1— 3 — великих розмірів (8, 11: 1, 2); 4—8 — середніх розмірів (9: 1—4; 10: 2); 9 — малих розмірів (10: 1) 127ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Войтюк, О. П., Прищепа, Б. А. Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному а висота 19,5—22 см. Це стрункі посуди- ни, у них співвідношення діаметра горла і висоти становить 65—76 %. Для горщиків празької культури цей показник визна- чений в межах 55—75 % (Русанова 1973, с. 10). Три горщики великі, вони вміщають 5,0—6,5 л. Один з них стрункий, заввишки 31,6 см (рис. 4: 1), два інші приземкуваті, заввишки 23 і 25,6 см (рис. 4: 2, 3), у них співвідношення діаметра горла і висоти дорівнює відповідно 98 і 90 %. Усі горщики із житла 1 у Рівному відно- сяться до першого типу за класифікацією І. П. Русанової (Русанова 1976, с. 16). вони мають витягнуті пропорції, розширюються у верхній частині тулуба і звужені біля де- нця і горла. У посудин наявні округлі пліч- ка і пряма чи ледь відігнута шийка. Лише один горщик вирізняється дуже слабким профілюванням плічок і ледь звуженою шийкою (рис. 4: 6), ці ознаки зближують його з тюльпаноподібними посудинами (Русанова 1973, с. 11). Тюльпаноподібні горщики відомі на Поліських поселеннях празько-корчацької культури, зокрема Корчак І, Підріжжя. На думку дослід- ників, вони свідчать про зв’язки ранніх слов’ян із ранньосередньовічними балтсь- кими культурами верхнього Подніпров’я і білорусі (Русанова 1976, с. 38—39; Седов 1982, с. 39—40). І. П. Русанова виділила 5 видів горщиків пер- шого типу, які поширені на пам’ятках празько- корчацької культури (Русанова 1976, с. 17). У житлі 1 з Рівного представлені 4 види. Це посу- дини виду А витягнутої форми з вузьким дном і нешироким горлом (таблиця: 3, 5, 9); виду б, що відрізняються ширшиим горлом (таблиця: 1, 4) та приземкуваті посудини виду Г з таким же співвідношенням діаметрів денця і горла, як у виду А (таблиця: 2, 6, 7). Ще один невисокий горщик має опуклий тулуб і за своїми показни- ками належить до виду Д (таблиця: 8). за профілюванням верхньої частини горщи- ки з житла 1 із Рівного віднесені до 1—3 варіан- тів першого типу за класифікацією І. П. Ру- санової (Русанова, 1976 с. 18—19). У двох горщиків варіанту 1 шийка не виділена, тулуб опуклий і вінця нахилені до середини (рис. 4: 3, 4). в. Д. баран зарахував такі посудини до Дані про розміри горщиків із поселення Рівне, Пляж 1А, см № Діаметр висота Показники Рисунок D1 D2 D3 D4 H H1 D4 : D2 D3:H1 житло 1 1 25,2 24,8 27,1 8,0 31,6 24,7 0,32 1,1 4: 1 2 14,2 13,9 16,7 9,0 21,0 13,3 0,65 1,3 4: 4 3 14,0 14,2 17,0 9,5 21,8 15,9 0,67 1,1 4: 5 4 15,4 14,9 15,5 8,0 19,5 13,2 0,54 1,17 4: 6 5 15,9 15,5 18,4 — — — — — 4: 7 6 9,1 9,0 11,1 6,1 11,2 7,0 0,68 1,6 4: 9 7 23,5 23,0 25,9 14,2 25,6 17,5 0,62 1,5 4: 3 8 22,5 22,5 24,5 12,5 23,0 15,0 0,56 1,6 4: 2 9 12,0 11,7 14,0 — — — — — 4: 8 вогнище 10 10,7 10,3 11,8 6,7 13,5 9,1 0,65 1,3 6: 1 11 21,5 21,5 24,8 — — — — — 6: 3 рис. 5. План і розріз ями 23. Умовні позначки див. на рис. 2 128 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя першого типу, вони знайдені на поселеннях в Ріпневі, Незвиську, на зимнівському городи- щі (баран 1972, с. 34—37), у Хрінниках (Козак 2008, рис. 2, 8; 3, 4). Горщиків варіанту 1 немає в Рашкові (баран 1988, с. 12), але вони знайдені в ранніх будівлях на поселеннях поблизу Кодина (Русанова, Тимощук 1984, с. 11, 23—28). чотири горщики варіанту 2 виокремлюються ледь наміченою шийкою і пологими плічками (рис. 4: 1, 3, 5, 7). До варіанту 3 віднесено два горщики, вони мають коротку вертикальну ший- ку і виразніше плече (рис. 4: 8, 9). в. Д. баран такі посудини відніс до другого і третього типів (баран 1972, с. 37—40). вони виявлені на всіх поселеннях верхнього Подністров’я і волині. Провівши типологічну класифікацію празь- кої кераміки, І. П. Русанова переконливо по- казала, що поєднання варіантів, виділених на основі відмінності профілювання верхньої час- тини посудин, має хронологічне значення (Ру- санова 1973, с. 10—15, 20—22; 1976, с. 16—36; 1978). в розвитку празько-корчацької культу- ри було виділено три періоди: 1) ранній (V — початок VI ст.); 2) середній (VI ст.); 3) пізній (VIІ ст.). Розробку хронології пам’яток празь- кої культури продовжив І. О. Гаврітухін. він уточнив датування виділених раніше трьох пе- ріодів (фаз) празької культури: І фаза — друга половина V — середина VІ ст.; ІІ фаза — сере- дина VІ — початок VІІ ст.; ІІІ фаза — VІІ ст. Також дослідник доповнив періодизацію фа- зою 0 (ІV ст.) і фазою 0/1 (кінець ІV — середина V ст.; Гавритухин 2000; 2009). У житлі 1 із Рівного знайдено лише горщи- ки 1—3 варіантів. Таке поєднання є характер- ним для ранніх пам’яток празько-корчацької культури (Русанова 1976, с. 176; Гавритухин 2003, с. 131—132). Ранніми ознаками посудин із житла 1 є слабке профілювання, короткі вер- тикальні вінця, поширений прийом оформлен- ня зовнішнього краю вінець у вигляді горизон- тального виступу — козирка (рис. 4: 3, 4, 6, 8). Проведений аналіз дозволяє віднести кераміч- ний комплекс із Рівного до фази І і датувати другою половиною V — серединою VІ ст. Із дослідженого в. К. Пясецьким вогнища у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею збереглися фрагменти чотирьох посудин: малий горщик повного профілю (рис. 6: 1) і придонна частина такого ж горщика (рис. 6: 2), верхня частина великого горщи- ка (рис. 6: 3) і уламок подібного за профілю- ванням, але більшого за розмірами (рис. 6: 4). У глиняному тісті посудин домішка дріб- ного шамоту, на поверхні є частинки міне- ралу. Малий горщик слабо профільований, вінця загнуті до середини, у великих гор- щиків вінця короткі вертикальні, плече ви- разніше. вінця мають рівно зрізаний край, горизонтальний (рис. 6: 4) чи скошений до середини посудини, із зовнішнім висту- пом — козирком (рис. 6: 1, 3). Малий і вели- кий горщики за профілюванням близькі до посудин із житла 1 (рис. 4: 3, 4). Очевидно, вони відноситься до того ж хронологічного періоду, що й житло 1. вогнище виявлене в. К. Пясецьким у розкопі 3, воно знаходилось приблизно за 20 м від житла 1. Отже житло-напівзем- лянка з піччю-кам’янкою, господарська яма і вогнище, вірогідно, складали один житлово-господарський комплекс. По- селення празько-корчацької культури в Рівному було невеликим, на ньому одно- часно могли функціонувати дві чи три са- диби, розташовані на відстані 100—150 м одна від одної. Саме таке планування мали ранньослов’янські поселення поб- лизу с. Хрінники в урочищах Під Лісом і Шанків Яр, останнє досліджене на площі понад 1 га (Козак 2008; Козак, Прищепа 2012, с. 61—62). Як показали нові археоло- гічні обстеження мікрорегіонів між ріками Горинню і Стиром, такі поселення на по- чатку середньовіччя були поширеними на волинській височині.рис. 6. Горщики з вогнища, дослідженого в. К. Пясецьким 129ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Войтюк, О. П., Прищепа, Б. А. Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному літерАтУрА Ауліх, в. в. 1972. Зимнівське городище — сло- в’янська пам’ятка VІ—VІІ ст. н. е. в Західній Во- лині. Київ: Наукова думка. баран, в. Д. 1963. Раннеславянское поселение у с. Рипнева (Рипнев ІІ) на западном буге. Материалы и исследования по археологии сссР, 108, с. 351-365. баран, в. Д. 1972. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. Київ: Наукова думка. баран, в. Д. 1988. Пражская культура Поднес- тровья (по материалам поселений у с. Рашкова). Киев: Наукова думка. вергей, в. С. 1993. Раннесловянское поселение Струга 1 на нижней Горыни. Archaeosławica, 2, с. 76-85. Гавритухин, И. О. 1993. Раннеславянские памят- ники в районе зимновского городища. Archaeosła- wica, 2, с. 99-112. Гавритухин, И. О. 2000. Начало великого славян- ского расселения на юг и запад. Археологічні студії, 1, с. 72-90. Гавритухин, И. О. 2003. Хронология пражской культуры белорусского Полесья. Гістарычна-археа- лагічны зборнік, 18, с. 123-138. Гавритухин, И. О. 2009. Понятие пражской куль- туры. Труды Государственного Эрмитажа, 49: Сложение русской государственности в контексте раннесредневековой истории Старого Света: Мате- риалы Международной конференции, состоявшейся 14—18 мая 2007 года в Государственном Эрмитаже, с. 7-25. Егорейченко, А. А. 1991. Поселение у д. Остров Пинского р-на брестской области. Archaeosławica, 1, с. 61-82. Козак, Д. 2007. Поселення ранньосередньовічних слов’ян-дулібів. Львів. Записки Наукового товарис- тва імені Шевченка. Праці Археологічної комісії, ССLІІІ, с. 467-489. Козак, Д. 2008. Нова ранньосередньовічна пам’ят- ка східних слов’ян на волині. Археологічні студії, 3, с. 17-25. Козак, Д. Н., Прищепа, б. А. 2012. Ранньослов’янське поселення поблизу села Хрінни- ки Рівненської області. Археологія, 3, с. 52-64. Козак, Д. Н., Прищепа, б. А. 2014. Нові дослід- ження біля с. Хрінники Рівненської обл. Археологіч- ні дослідження в Україні 2013 р., с. 230-231. Козак, Д., Прищепа, б., Шкоропад, в. 2004. Давні землероби Волині. Київ: Корвін-прес. Кухаренко, ю. в. 1961. средневековые памятни- ки Полесья. Археология СССР. Свод археологичес- ких источников, Е1—57. Москва: Наука. Прищепа, б. А., чекурков, в. С. 2007. Звіт про археологічні експертизи та розвідки на території Рівненської області у 2006 році. Наукові фонди Рів- ненського обласного краєзнавчого музею, № 22361. Пшеничний, ю. 2010. Керамічний комплекс ран- ніх слов’ян із села Липа Дубенського району Рів- ненської області. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 20, с. 269-271. Пясецкий, в. К. 1990. Отчет о раскопках поселе- ния культуры старшей линейно-ленточной кера- мики в г. Ровно в 1989 г. Наукові фонди Рівненсько- го обласного краєзнавчого музею, № 17499. Пясецький, в. К., Охріменко, Г. в. 1990. Дослід- ження пам’яток культури лінійно-стрічкової керамі- ки на волині. Археологія, 4, с. 69-82. Русанова, И. П. 1973. славянские древности VІ—Іх вв. между Днепром и Западным Бугом. Ар- хеология СССР. Свод археологических источников, ЕІ—25. Москва: Наука. Русанова, И. П. 1976. славянские древности VІ— VІІ вв. Москва: Наука. Русанова, И. П. 1978. О ранней дате памятников пражского типа. в: Николаева, Т. в. (ред.). Древняя Русь и славяне. Москва: Наука, с. 138-143. Русанова, И. П., Тимощук, б. А. 1984. Кодын — славянские поселения V—VIII вв. на р. Прут. Мос- ква: Наука. Седов, в. в. 1982. Восточные славяне в VI— XIII вв. Москва: Наука. Томашевский, А. П., Гавритухин, И. О. 1992. сла- вянское поселение Тетеревка І. Киев: Препринт. Шовкопляс, А. М., Гавритухин, И. О. 1993. Ком- плексы пражской культуры с Оболони и некоторые проблемы изучения памятников типа Корчак. Мос- ква: Наука. Краткие сообщения Института архео- логии, 208, с. 52-62. rEFErEnCEs Aulikh, V. V. 1972. Zymnivske horodyshche — slov’ianska pam’iatka VI—VII st. n. e. v Zakhidnii Volyni. Kyiv: Naukova dumka. Baran, V. D. 1963. Ranneslavianskoe poselenie u s. Ripne- va (Ripnev II) na Zapadnom Buge. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 108, s. 351-365. Baran, V. D. 1972. Ranni slov’iany mizh Dnistrom i Pryp’iattiu. Kyiv: Naukova dumka. Baran, V. D. 1988. Prazhskaia kultura Podnestrovia (po materialam poselenii u s. Rashkova). Kiev: Naukova dumka. Vergei, V. S. 1993. Ranneslovianskoe poselenie Struga 1 na nizhnei Goryni. Archaeosławica, 2, s. 76-85. Gavritukhin, I. O. 1993. Ranneslavianskie pamiatniki v raione Zimnovskogo gorodishcha. Archaeosławica, 2, s. 99- 112. Gavritukhin, I. O. 2000. Nachalo velikogo slavianskogo rasseleniia na iug i zapad. Arkheolohichni studii, 1, s. 72-90. Gavritukhin, I. O. 2003. Khronologiia prazhskoi kultury Belorusskogo Polesia. Gistarychna-arkhealagichny zbornik, 18, s. 123-138. Gavritukhin, I. O. 2009. Poniatie prazhskoi kultury. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, 49: Slozhenie russkoi gosudarstvennosti v kontekste rannesrednevekovoi istorii Starogo Sveta: Materialy Mezhdunarodnoi konferentsii, sos- toiavsheisia 14—18 maia 2007 goda v Gosudarstvennom Er- mitazhe, s. 7-25. Egoreichenko, A. A. 1991. Poselenie u d. Ostrov Pinskogo r-na Brestskoi oblasti. Archaeosławica, 1, s. 61-82. Kozak, D. 2007. Poselennia rannoserednovichnykh slov’ian-dulibiv. Lviv. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Arkheolohichnoi komisii, SSLIII, s. 467- 489. Kozak, D. 2008. Nova rannoserednovichna pam’iatka skhid- nykh slov’ian na Volyni. Arkheolohichni studii, 3, s. 17-25. Kozak, D. N., Pryshchepa, B. A. 2012. Rannoslov’ianske poselennia poblyzu sela Khrinnyky Rivnenskoi oblasti. Arkhe- olohiia, 3, s. 52-64. Kozak, D. N., Pryshchepa, B. A. 2014. Novi doslidzhennia bilia s. Khrinnyky Rivnenskoi obl. Arkheolohichni doslidzhen- nia v Ukraini 2013 r., s. 230-231. Kozak, D., Pryshchepa, B., Shkoropad, V. 2004. Davni zemleroby Volyni. Kyiv: Korvin-pres. Kukharenko, Iu. V. 1961. Srednevekovye pamiatniki Polesia. Arkheologiia SSSR. Svod arkheologicheskikh istoch- nikov, E1—57. Moskva: Nauka. Pryshchepa, B. A., Chekurkov, V. S. 2007. Zvit pro arkhe- olohichni ekspertyzy ta rozvidky na terytorii Rivnenskoi ob- lasti u 2006 rotsi. Naukovi fondy Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu, N 22361. Pshenychnyi, Yu. 2010. Keramichnyi kompleks rannikh slov’ian iz sela Lypa Dubenskoho raionu Rivnenskoi oblas- ti. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii, 20, s. 269-271. 130 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя Piasetskii, V. K. 1990. Otchet o raskopkakh poseleniia kul- tury starshei lineino-lentochnoi keramiki v g. Rovno v 1989 g. Naukovi fondy Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muz- eiu, N 17499. Piasetskyi, V. K., Okhrimenko, H. V. 1990. Doslidzhennia pam’iatok kultury liniino-strichkovoi keramiky na Volyni. Arkheolohiia, 4, s. 69-82. Rusanova, I. P. 1973. Slavianskie drevnosti VI—IX vv. mezhdu Dneprom i Zapadnym Bugom. Arkheologiia SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov, EI—25. Moskva: Nau- ka. Rusanova, I. P. 1976. Slavianskie drevnosti VI—VII vv. Moskva: Nauka. Rusanova, I. P. 1978. O rannei date pamiatnikov prazh- skogo tipa. In: Nikolaeva, T. V. (ed.). Drevniaia Rus i slaviane. Moskva: Nauka, s. 138-143. Rusanova, I. P., Timoshchuk, B. A. 1984. Kodyn — slavi- anskie poseleniia V—VIII vv. na r. Prut. Moskva: Nauka. Sedov, V. V. 1982. Vostochnye slaviane v VI—XIII vv. Moskva: Nauka. Tomashevskii, A. P., Gavritukhin, I. O. 1992. Slavianskoe poselenie Teterevka I. Kiev: Preprint. Shovkoplias, A. M., Gavritukhin, I. O. 1993. Kompleksy prazhskoi kultury s Oboloni i nekotorye problemy izucheniia pamiatnikov tipa Korchak. Moskva: Nauka. Kratkie soobsh- cheniia Instituta arkheologii, 208, s. 52-62. O. P. Voitiuk, B. A. Pryshchepa RESEARCH OF THE SETTLEMENT OF PRAGUE-KORCHAK CULTURE IN RIVNE CITY The paper introduces into scientific circulation the results of research of the objects of Early Slavs of the Prague-Korchak culture in a multi-layered settlement in the southern part of Rivne city. The settlement is located on the eastern shore of the Basiv Kut Reser- voir, on the oval hill measuring 220 × 120 m. The first finds of the Early Middle Ages were discovered here by V. K. Piasetskyi in 1989. In 2019, the excavations were carried out on the area of 590 m2; the housing and storage pit of the Prague-Korchak culture have been discovered. The quadrangular foundation pit of 3.5 × 3.5 m square was sunk into the earth to the 0.3—0.4 m from detection level. The remains of stone stove made on the wooden frame were located in the northern cor- ner of the dwelling. Such semi-dugout dwellings with the stove in one of corners was the main type of resi- dential buildings in the population of the Prague-Kor- chak culture. The pillar holes found in the corners of the foundation pit and in the middle of the walls indi- cate the frame-pillar construction of the wooden walls. Among the stones from the destroyed stove and on the earthen floor in the central part of the foundation pit of the dwelling the remains of nine clay pots were found. We managed to reconstruct the full profiles of seven of them; two else vessels are represented by the profiles of the upper parts. The pots from the dwelling have a conical body, weakly marked shoulder, scarcely marked neck and short rim. The surface of the item is insufficiently smoothed and bumpy. The admixtures in the clay are mostly of small and medium size, with added fireclay, grus and sand. By their size the ves- sels are divided into small (1), medium (5) and large (3). All pots from the dwelling belong to variants 1—3 of the first type according to I. P. Rusanova’s classifi- cation. This combination is typical of the early monu- ments of the Prague-Korchak culture. The analysis allows attributing the ceramic complex from Rivne to phaze 1 according to I. O. Havritukhin and to date it as belonging to the second half of 5th — mid-6th centuries. The settlement was not large; two or three farmsteads could simultaneously exist there. They were located at a distance of 100—150 m from each other. Keywords: early Middle Ages, Prague-Korchak cul- ture, settlement, dwelling, ceramics. Одержано 28.02.2021 ВоЙтЮк олексій петрович, завідувач відділу, Рівненський обласний краєзнавчий музей, Рівне, Україна. voitiuk Oleksii P., head of the department, the Rivne Regional Museum, Rinve, Ukraine. ORCID: 0000-0001-5005-5921, e-mail: djunua@ukr.net. приЩепА Богдан Анатолійович, доктор істо- ричних наук, доцент, професор, Рівненський де- ржавний гуманітарний університет, Рівне, Україна. PRYSHCHEPA bohdan A., Doctor of Historycal Sci- ences, Associate Professor, Rivne State Humanitarian University, Rivne, Ukraine. ORCID: 0000-0003-0345-5994, e-mail: archeol57@ukr.net.

Дослідження поселення празько-корчацької культури у місті Рівному

Institution

Ähnliche Einträge