Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад

У статті проаналізовано садибне планування селища Мохнач П часів існування тут поселення салтівської культурно-історичної спільноти в межах другої половини VIII — середини ІХ ст. Воно входило до складу поселенської агломерації (мікрорегіону) з центром на городищі Мохнач. Виділяються категорії жит...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Колода, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2021
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Раннє середньовіччя
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187516
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад / В.В. Колода // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 131-140. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187516
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1875162023-01-04T01:27:05Z Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад Колода, В.В. Раннє середньовіччя У статті проаналізовано садибне планування селища Мохнач П часів існування тут поселення салтівської культурно-історичної спільноти в межах другої половини VIII — середини ІХ ст. Воно входило до складу поселенської агломерації (мікрорегіону) з центром на городищі Мохнач. Виділяються категорії житлово-господарських споруд та спосіб їх розміщення відносно того чи іншого житла. На основі планіграфії різних комплексів та їх групування навколо житлових споруд визначається склад та розмір садиб, що належали окремій родині. Здійснюється спроба визначення системи садибної забудови поселення. Farmstead planning of Mokhnach П settlement during the time of existence of the Saltiv cultural historical community within the second half of the 8th — mid- 9th centuries is analyzed in the paper. The settlement was included into the residential agglomeration (microregion) with the center in Mokhnach hillfort. Some categories of household living buildings and ways of their location in relation to this or other dwelling are distinguished within the bounds of the largest excavation site 1. Generally, 36 Saltiv sites were identified on the mentioned area; among them there are 4 dwellings, 4 slightly deepened household buildings, 3 summer kitchens, 4 constructions for harvest storage (1 vault, 2 cellars and 1 box room) and 21 household pits (two of them were used to prepare clay for ceramics production). The planography analysis of the present complexes of the excavation site 1 allows to admit that in the south eastern part of the settlement there were 4 farmsteads that belonged to separate families which did their own housekeeping. The usable area was not large (12— 18 m2). It points to the fact that a so-called «small family » consisting of 4—6 persons owned a certain household. Borderlines of these farmsteads do not overlap one another — it shows that they coexisted together at the same time. There is enough space for passage of people or transport vehicles between the farmsteads. Structure of household buildings is generally similar. The dwelling was accompanied by a slightly deepened household building, a summer kitchen, a construction for harvest storage, and a certain amount of household pits. At the same time, some differences are also can be observed. In two cases (farmstead 2, 4), a small household pit located very close to a household building has been discovered. In the farmsted 3 no summer kitchen was identified, and in the farmstead 1 no construction for harvest storage was found as well. In three other cases (farmsteads 2—4), buildings for harvest storage differed between one another by a form, construction and storage capacity. In the each farmstead the amount of household pits that could coexist at the same time did not exceed 5 units. Thus, it can be noticed that the square of the identified farmsteads, the characteristics of the household buildings, amount of supportive household pits and their location point to the quite convenient organization of the living space and the opportunity to do housekeeping successfully. 2021 Article Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад / В.В. Колода // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 131-140. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.03.07 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187516 904.3(477.54)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Раннє середньовіччя Раннє середньовіччя
spellingShingle	Раннє середньовіччя Раннє середньовіччя Колода, В.В. Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад Археологія і давня історія України
description	У статті проаналізовано садибне планування селища Мохнач П часів існування тут поселення салтівської культурно-історичної спільноти в межах другої половини VIII — середини ІХ ст. Воно входило до складу поселенської агломерації (мікрорегіону) з центром на городищі Мохнач. Виділяються категорії житлово-господарських споруд та спосіб їх розміщення відносно того чи іншого житла. На основі планіграфії різних комплексів та їх групування навколо житлових споруд визначається склад та розмір садиб, що належали окремій родині. Здійснюється спроба визначення системи садибної забудови поселення.
format	Article
author	Колода, В.В.
author_facet	Колода, В.В.
author_sort	Колода, В.В.
title	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад
title_short	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад
title_full	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад
title_fullStr	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад
title_full_unstemmed	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад
title_sort	садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі мохнач п: критерії виділення та господарський склад
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Раннє середньовіччя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187516
citation_txt	Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад / В.В. Колода // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 131-140. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kolodavv sadibisaltívsʹkoíkulʹturnoístoričnoíspílʹnotinaseliŝímohnačpkriteríívidílennâtagospodarsʹkijsklad
first_indexed	2025-07-16T09:05:56Z
last_indexed	2025-07-16T09:05:56Z
_version_	1837793812093599744
fulltext	131ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) УДК 904.3(477.54)”653” DOI: 10.37445/adiu.2021.03.07 В. В. Колода сАдиБи сАлтіВсЬкої кУлЬтУрно-істориЧної спілЬноти нА селиЩі МохнАЧ п: критерії ВиділеннЯ тА господАрсЬкиЙ склАд В статті проаналізовано садибне планування селища Мохнач П часів існування тут поселення салтівської культурно-історичної спільноти в ме- жах другої половини VIII — середини Іх ст. Воно входило до складу поселенської агломерації (мікро- регіону) з центром на городищі Мохнач. Виділя- ються категорії житлово-господарських споруд та спосіб їх розміщення відносно того чи іншого жит- ла. На основі планіграфії різних комплексів та їх групування навколо житлових споруд визначаєть- ся склад та розмір садиб, що належали окремій родині. Здійснюється спроба визначення системи садибної забудови поселення. ключові слова: салтівська культурно-історич- на спільнота, хозарський каганат, житловий про- стір, садиба, господарський комплекс. Вступ. У яскравому й насиченому науково- му житті Д. Т. березовця чільне місце займала салтівська проблематика і, зокрема, вивчення поселенських пам’яток її лісостепового варіан- ту, в тому числі і на Харківщині (зокрема під час його керівництва Кочетокською експеди- цією кінця 1950-х — початку 1960-х років, що досліджувала верхньо-Салтівський археоло- гічний комплекс). Тому дана робота є певним продовженням тих наукових студій, які розви- вав у своїй дослідницькій діяльності Дмитро Тарасович. Предметом нашого розгляду буде садибна забудова селища Мохнач П салтівської культурно-історичної спільноти (далі — СКІС), що входило до складу одного з найбільших за територією та достатньо дослідженого тери- торіально-господарського мікрорегіону лісосте- пової Хазарії з центром на городищі Мохнач. Селище П знаходиться за 3,5 км на північ від городища в с. Мохнач зміївського р-ну Хар- ківської обл. воно є найбільш північним в його окрузі (рис. 1). Пам’ятка займає похилий край порослого природним листяним лісом високо- го правого берега Сіверського Дінця в урочищі «Партизанська поляна», на північ від джерела із назвою «Мідна» («Мідний»). Її культурний шар частково зруйнований окопами та блін- дажами часів Другої світової війни, що додат- ково ускладнювало вивчення пам’ятки, яку було відкрито у 2008 р. Окрім того, на її повер- хні просліджувалися западини з похилими до центру краями глибиною до 0,6 м і діаметром до 6 м, які, як потім з’ясувалося, співпадали з великими житловими або господарськими комплексами раннього середньовіччя 1. Ста- ціонарні дослідження тут проводилла лише Середньовічна експедиція під проводом автора у 2009, 2011 й 2014 рр. (див. відповідні звіти у Науковому архіві ІА НАН України). джерела й методи. всього шурфом і дво- ма розкопами досліджено ≈4000 м2, серед яких 3848 м2 — це розкоп 1. він являє собою практич- но суцільну площу із єдиною сіткою квадратів в південно-східній частині селища (рис. 2). Куль- турний шар відноситься до салтівської археоло- гічної культури і датується другою половиною VIII — серединою ІХ ст. У південних квадра- тах розкопу знайдена невелика кількість пень- ківської кераміки (Колода 2012, с. 436), а у пів- нічно-західних квадратах (практично на рівні передматерика і похованого ґрунту) виявлені матеріали доби пізньої бронзи — зрубна куль- тура ХVІІ—ХVІ ст. до н. е. (Корохіна, Колода 2019). Обидві культурно-хронологічні групи 1. Аналогічні западини із комплексами кінця I тис. ми досліджували на роменському городищі водя- не та на пам’ятці СКІС Коропові Хутори (городи- ще і селище).© в. в. КОЛОДА, 2021 132 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя рис. 1. Карта-схема роз- ташування селища Мох- нач П в мікрорегіоні з центром на городищі Мохнач: 1 — городище; 2 — селища рис. 2. План розкопу 1 на селищі Мохнач П 133ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Колода, В. В. Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П знахідок не створюють окремого культурного шару, але свідчать про використання території пам’ятки у різні часи 1. На цей час вже з’ясовано ремісничу спря- мованість поселення: ковальство, гончарство, обробка каменю (Колода 2010a; 2010b), особли- вості його сільського господарства (Горбаненко, Колода 2013, с. 75—115 Колода, Горбаненко 2018, с. 67—122; Колода, Кройтор 2016, с. 297), проаналізовані окремі ремісничі та житлові комплекси (Колода, Колода 2009; Колода, 2015; Квитковский 2016, с. 62;) та спеціалізований ремісничій реманент (Колода 2017). Для виділення окремих садиб був застосова- ний планіграфічний аналіз всієї дослідженої ділянки розкопу з урахуванням того, що чим більша суцільно досліджена площа, тим більш ґрунтовними можуть бути кінцеві результати. в першу чергу були виділені житлові споруди, що були центрами формування окремих садиб. Після цього була проведена класифікація гос- подарських споруд. Результати такої класифі- кації та аналіз цих споруд було попереднє здій- снене у спеціальній роботі, в якій були виділені такі категорії господарських споруд: господарчі будівлі, літні кухні, споруди для збереження врожаю («комора» 2, погреби), господарчі ями, спеціалізовані ями. (Колода 2016b). все це доз- воляє поставити питання щодо садибного пла- нування цієї ділянки пам’ятки, що попередньо обговорювалася на одній з конференцій в Хар- кові (Колода 2016а). Перш ніж перейти до аналізу наявного ма- теріалу, слід відзначити, що питання виді- лення окремих садиб и планування поселень в салтівський проблематиці майже не вивча- лося, на відміну від синхронних слов’янських пам’яток Дніпровського Лівобережжя, які були сусідами лісостеповим мешканцям Хозарсько- го каганату (сіверяни, роменська археологічна культура). Питання їх забудови і планування неодноразово ставилося у східнослов’янській археології. Найдокладніше історія вивчен- ня цього питання викладена в одній із робіт ю. О. Пуголовка (2016, с. 225—237). чимало дослідників вказували на значну складність його вирішення з причин неповноти дослід- ження пам’яток та відсутності їх внутрішньої хронології (Григорьев 2000, с. 76—79; Енуков 2005, с. 119—120; Пуголовок 2016, с. 229). в салтівській проблематиці питання садибної забудови розроблено значно менше. Причи- ни того криються, насамперед, в недостатній увазі до поселенських пам’яток взагалі і вив- ченні їх невеликими площами. Можна згадати 1. Однаково як і господарська споруда нового часу у південній частині цього розкопу (Колода 2012, с.436). 2. Назва умовна, даний складний в плані комплекс мав кілька окремих самостійних внутрішніх ям для зберігання окремих видів зернового врожаю та коренеплодів. лише два перших підрозділи третього розділу кандидатської дисертації Л. І. Красильнікової (2005, с. 13—14), в яких аналізуються садиби і планіграфія поселень (селищ) в середній (сте- повій) течії Сіверського Дінця. Нажаль, це не вилилося в окрему спеціалізовану роботу. То ж, переходимо до аналізу наявного ма- теріалу. Аналіз матеріалу. всього в розкопі 1 ви- явлено 36 об’єктів СКІС, серед яких 4 житла, 4 господарські мало заглиблені будівлі, 3 «літні кухні» (слугували для приготування їжі в теп- лу пору року), 4 споруди для збереження вро- жаю (1 погріб, 2 погрібці та 1 комора) та 21 гос- подарська яма (дві з яких використовувалися для гомогенізації глини; табл. 1). зазначимо, що в південній частині розкопу 1 (яка з усіх боків оточена ходами сполучення часів Другої світової війни; рис. 2) жодного з них не виявле- но. Тому з подальшого аналізу ми цю частину виключаємо. До того ж додамо, що з причин на- явності в межах розкопу багаторічних дерев, не всі квадрати нам вдалося дослідити. Таких ви- явилося ≈6,5 % від загальної площі, що на наш погляд є несуттєвим для вирішення поставле- ного нами питання, хоча не виключено, що не- великі господарські ями нам виявити з означе- них причин не вдалося. Також певна кількість допоміжних господарських споруд могла бути наземними (як це є і зараз), і їх вкрай складно виявити археологічним способом. Привертає увагу той факт, що кількість жи- тел, господарчих приміщень та споруд для зберігання врожаю є тотожними, а кількість літніх кухень максимально наближена до кіль- кості вище названих об’єктів. Таким чином, ми маємо теоретичну основу для припущення, що в межах одного поселення, яке відноситься до одного культурно-хронологічного кола при недостатньо розвиненій соціально-майновій стратифікації суспільства і господарства (особ- ливо на відкритих поселеннях), домогосподарс- тва організовувалися за збіжним принципом. Тобто, кожному житлу відповідала приблизно рівна кількість господарських споруд інших категорій. Отже, в перелік садибної забудови входило по одному житу, господарчій будівлі, споруді для зберігання врожаю та літній кухні (рис. 3). Перелік згаданих споруд був практично обов’язковим для складу сільськогосподарської садиби для нашої території практично до сере- дини ХХ ст., що значною мірою зберігається до нашого часу. близькі по складу господарських споруд садиби були виявлені під час дослід- ження культурного шару кінця ХVII — почат- ку ХІХ ст. на верхньому Салтові (Колода 2004; 2009, с. 8—11; 2010с, с. 5—6). безумовно, одним з критеріїв виділення са- диб при археологічному дослідженні, може ста- ти відносна загальна насиченість культурного шару стародавніми артефактами: ближче до житла та місць господарчої діяльності — вона 134 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя зростає, а на міжсадибних територіях (дороги, майдани, тощо) — значно зменшується. від- сутність артефактів (особливо індивідуальних) може вказувати і на те, що дана ділянка була сільськогосподарськими угіддями (городом) чи-то «чистим двором». Однак, для нашого по- селення це неможливо застосувати з причин значного руйнування культурного шару у воєн- ні роки середини минулого століття. Тут пот- рібен дещо іншій підхід для визначення меж окремих садиб. На нашу думку, обов’язковим компонентом житлової зони окремої родини (садиби) в дав- нину і у середньовіччя є ями різного госпо- дарського призначення. в процесі проживання і необхідної господарської діяльності ці ями відіграють, здебільшого допоміжну роль (най- частіше використовуються для утилізації по- бутових відходів). Такі комплекси, зазвичай і до цього часу, виносять на периферію житлової зони садиби. Тому невеликі за розміром госпо- дарські ями сміттєвого вмісту, на наш погляд, таблиця 1. Археологічні об’єкти СКІС та садиби на селищі Мохнач П №* Категорія об’єкта Садиба Примітки 1 2 3 4 1 Господарська яма — — + — Гомогенізація глини 2 Погрібець — + — — — 3 житло + — — — Кузня 4 Господарська будівля + — — — — 5 Господарська яма — + — — — 6 Господарська будівля — + — — — 7 житло — + — — — 8 Літня кухня + — — — — 9 Господарська яма + — — — — 10 Господарська яма — — + — — 11 Господарська яма — — — + — 12 Господарська яма — — — + — 13 Господарська яма — — + — — 14 Літня кухня — — — + — 15 Господарська яма — + — — — 16 Господарська яма — — — + — 17 Господарська будівля — — — + — 18 Господарська яма — — — + — 19 Господарська яма — — + — — 20 Господарська яма — + — — — 21 Господарська яма — + — — — 22 Господарська яма — — — + — 23 Господарська яма — — — + Гомогенізація глини 24 Господарська яма — — — + — 25 Господарська яма — — — + — 26 Господарська яма — — + — — 28 Комора — — — + — 29 Господарська яма — + — — — 30 Господарська будівля — — + — — 31 Погріб — — + — — 32 Господарська яма — + — — — 33 Погрібець — + — — — 35 Літня кухня — +? — — Сліди обряду? 38 житло — — + — Один комплекс з об’єктами 36 і 37* 39 Господарська яма — — + — — 41 житло — — — + — всього об’єктів 4 11 9 12 — примітки. * — нумерація об’єктів за польовою документацією; — докладніше див. (Колода 2012); * — вказані об’єкти являли собою приховані набори сільськогосподарських інструментів (докладніше: Колода 2015). 135ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Колода, В. В. Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П можуть слугувати певним маркером при вирі- шенні меж садибних комплексів на відкритих поселеннях середньовіччя і нового часу. беручи до уваги зазначене вище, і розуміючи гіпотетичність наших побудов, ми все ж пропо- нуємо виділення в межах дослідженої ділянки селища Мохнач П чотирьох садиб (табл. 2). садиба 1 (рис. 4) займала південно-східну частину розкопу 1. вона складалася з житла, що водночас було й ковальською майстернею (3) 1, господарської будівлі (4), «літньої кухні» (8) та однієї господарської ями (9). відсутність погребу або іншої споруди для зберігання про- 1. Тут і далі в дужках дано номер об’єкта за польо- вою документацією. дуктових запасів та мінімальна кількість гос- подарських ям може мати наступне пояснення. По-перше, в самому житлі виявлено 3 невели- ких господарських ями. По-друге, такі об’єкти, можливо розташовуються за межами дослід- женої ділянки на схід (нижче по схилу). в ці- лому дана садиба розташовувалася практично меридіонально, вздовж краю поселення (там, де пологий схил високого плато переходить в більш крутий схил; рис. 2). відстань від житла до найбільш віддаленого господарського комп- лексу становить ≈20 м. Досліджена площа са- диби становить 520 м2 (40 × 13 м). Розташування даної садиби на самому пів- денно-східному краю поселення має свої при- чини, що можуть бути пов’язані із виконанням рис. 3. План основної ділянки розкопу 1 на се- лищі Мохнач П. Умовні позначки: 1 — недо- сліджені ділянки; 2 — житло; 3 — спеціалізо- вані господарські комплекси; 4 — господарські ями; 5 — ями для гомогенізації глини; 6 — опа- лювальні пристрої в житлах та літніх кухнях; 7 — запропоновані межі садиб; 8 — кузня 136 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя її господарем функцій металообробки. Такі ре- месла, зазвичай виносилися за межи житлової зони або на її край з причин пожежної безпеки. До цього могли додаватися й містичні чинники: ковалі часто, на думку звичайних мешканців, «водилися» з потойбічними силами, які допо- магали їм у їх справі. Окрім того, і самі майстри не мали бажання видавати секрети своєї майстер- ності «на загал», зберігаючи свої професійні таємниці, як запоруку своєї виключності і необхідності в господарському житті даної об- щини. садиба 2 (рис. 5) займала пів- денно-західну частину розкопу 1. вона складалася з житла (7), господарської будівлі (6), двох погрібців (2, 33) та шести госпо- дарських ям (5, 15 20, 21, 29, 32), п’ять з яких розташовувалися по північному периметру садиби. відзначимо, що дві з них (20 і 21) майже однакові за розмірами та близькі за характером запов- нення. вони могли виконувати ідентичні функції та послідовно існувати одна за одною. виходячи з цього, мож- на припустити, що одночасно могло існувати не більше 5 господарських ям. Скоріш за все, «літня кухня» (35) також відноситься до цієї садиби. відсутність господарських об’єктів між нею та житлом може бути пояснене наступною причиною: приблизно посередині відстані між ними було виявлено розлогу заглиблену гос- подарську споруду складної конструкції з ма- теріалами кінця ХVIII—ХІХ ст. (не виключено, що мешканці Слобожанщини для її побудови скористалися наявністю давньої западини на даному місці). Дана садиба розташовувалася практично у вигляді кола господарських споруд навколо житла на пологому схилі плато (рис. 2). в ній найбільш важливі господарські споруди (гос- подарська будівля, погрібці) територіально тяжіли безпосередньо до житла, а другорядні винесені на периферію. відстань від житла до найбільш віддаленого господарського комплек- су становить ≈18 м. Досліджена площа садиби становить ≈1000 м2 (40 × 27 м). садиба 3 (рис. 6) виявлена в північно схід- ній частині розкопу 1. Тут, окрім заглиблено- го житла (38), господарської будівлі (30) та ве- таблиця 2. Склад садиб на селищі Мохнач П Садиба, № Номер об’єкта за польовою документацією житла Господарські будівлі Літня кухня зберігання хар- чових запасів * Господарські ями 1 3 4 8 — 9 2 7 6 35? 2, 33 5, 15, 20, 21, 29, 32 3 38 30 — 31 1, 10, 13, 19, 26, 39 4 41 17 14 28 11, 12, 16, 18, 22—25 всього 4 4 3 4 21 * До таких належать: комора, погріб і погрібці. рис. 4. Садиба 1 на селищі Мох- нач П. Умовні позначки: 1 — господарська будівля; 2 — літня кухня; 3 — споруда для збережен- ня врожаю (зберігання харчових запасів) 137ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Колода, В. В. Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П ликого і об’ємного погребу складного профілю (31), ви- явлено шість господарських ям (1, 10, 13, 19, 26, 39). Як і на садибі 2, п’ять з цих ям розташовані по периметру садиби з південно-західного боку, наче відділяючи її від сусідніх садиб (1 і 2). Одна з ям (1), використовувала- ся для замочування глини. Тож, якщо виключити ос- танню яму, яка пов’язана із гончарним виробництвом, то одночасно в межах са- диби могло функціонува- ти 5 господарських ям (що кількісно є аналогічним до садиби 2). Тут не виявлено літньої кухні, але ж, даний садибний комплекс дослід- жений явно не повністю. Продовження розкопу на північ від житла має певні перспективи: саме там на сучасній денній поверхні до цього часу зберігаються рис. 5. Садиба 2 на селищі Мохнач П рис. 6. Садиба 3 на селищі Мохнач П 138 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя невеликі, але явні западини на денній повер- хні. Площа дослідженої частини садиби скла- дає ≈750 м2 (30 × 25 м). відстань між житлом та найбільш віддаленим господарським об’єктом складає ≈20 м. садиба 4 (рис. 7) розташовувалася у північ- но-західній частині розкопу 1. вона складалася з житла (41), господарської будівлі (17), «літньої кухні» (14), комори (28) та восьми господарських ям (11, 12, 16, 18, 22—25). Панівна більшість цих ям знаходилися на північно-східній пери- ферії садиби. Одна з ям (23), як і в передньому випадку, була заповнена глиною (гомогеніза- ція?, замочування?), що пов’язує її із гончарним виробництвом. Тут, так саме як і на садибі 2, є практично ідентичні одна одній так звані «спа- рені ями» (11, 12 і 24, 25). Отож, якщо виключи- ти яму пов’язану з керамічним виробництвом (23), і припустити, що в «спарених ямах» кожна з них існувала не одночасно, а по черзі, то і тут ми отримуємо: можливе одночасне існування 5 звичайних (не спеціалізованих) господарських ям. Незважаючи на те, що відстань від житла до найбільш віддаленого об’єкту тут найбільша з усіх садиб (≈23 м), дане господарство вигля- дає більш компактним, аніж попередні. Ця са- диба (як і садиба 2) розміщувалися на пологому схилі плато, але її споруди були впорядковані по іншому, по-суті двома паралельними (за ме- ридіаном) рядами. Південна лінія складалась з найбільш значних для життєдіяльності родини споруд (із заходу на схід): житло (41) — комора (28) — господарська будівля (17) з однією з гос- подарських ям (16) — літня кухня (14). Північ- на лінія складалась виключно з господарських ям: 23—24, 25—22 — 18, 11, 12. Досліджена площа садиби складає ≈600 м2 (35 × 17 м), але вона, безумовно буде більша, якщо розширити розкоп в цій частині далі на захід. Висновки. Таким чином, аналіз планігра- фії наявних комплексів розкопу 1 на селищі Мохнач П дає можливість говорити, що у пів- денно-східній частині поселення існувало 4 са- диби, які належали окремим родинам, що вели самостійне господарство. Межі цих домогос- подарств окреслені умовно, але не перекрива- ють одне одного, що свідчить про їх одночасне існування. Між ними є достатній простір (не менше 2 м) для проходу та проїзду транспорт- них засобів. Склад споруд господарського при- значення загалом подібний, хоча спостеріга- ються і деякі відмінності, що могли залежати від особливостей ведення господарства, складу родини та смаків господаря. Корисна площа житл невелика (12—18 м2). Це свідчить про те, що домогосподарством володіла так звана «мала родина» з 4—6 осіб. в кожній садибі була мало заглиблена господарська споруда без ознак опа- лювання. Слід відзначити, що у двох випадках майже впритул до неї виявлена невелика гос- подарська яма (садиби 2, 4). Три з виявлених садиб (1, 2, 4) мали «літні кухні». Також у трь- ох випадках зафіксовані об’єкти для зберігання врожаю (харчових запасів) — садиби 2—4. всі вони відрізнялися за формою, конструкцією та обсягом; причому у двох випадках (садиби 3, 4) зафіксовано по одній великій і складній у плані і в організації внутрішнього простору споруді, то в садибі 2 виявлено два невеликих погрібці. Гос- подарських ям допоміжного призначення було значно більше, але в кожній садибі їх одночасно могло існувати, скоріш за все, не більше п’яти. Привертає увагу й той факт, що в садибах 2—4 серед господарських ям, зазвичай невеликих рис.7. Садиба 4 на селищі Мохнач П 139ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Колода, В. В. Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П за площею (до 2 м2) та глибиною, фіксується по одній ямі великої площини (5—9 м2). І якщо призначення більшості невеликих ям, виходя- чи з обсягу та заповнення було, скоріш за все, сміттєвим, то характер відносно великих госпо- дарських ям лишається поки під питанням. в цілому слід зазначити, що площа визначе- них садиб, перелік та характер господарських споруд, кількість допоміжних господарських ям та їх розташування свідчать, про достатньо комфортне життя і можливість успішно вести домашнє господарство. літерАтУрА Горбаненко, С. А., Колода, в. в. 2013. сільське господарство на слов’яно-хозарському порубіжжі. Київ: ІА НАН України. Григорьев, А. в. 2000. северянская земля в VIII — начале хI века по археологическим данным. Тула: Гриф и Ко. Енуков, в. в. 2005. славяне до Рюриковичей. Курск: Учитель. Квитковский, в. И. 2016. юртообразные жилища на салтовских поселениях лесостепного Подонцовья. в: Са- ленков, в. ю. (ред.). Дриновський збірник, Х, с. 55-66. Колода, в. в. 2004. Садиби нового часу на верх- ньому Салтові. Нові дослідження пам’яток козаць- кої доби на Україні, 13, с. 51-54. Колода, в. в. 2009. Начальная история села вер- хний Салтов. харьковский историко-археологичес- кий сборник, 5, с. 6-21. Колода, в. в. 2010a. Исследование ремесленного центра салтовской культуры. Археологічні дослід- ження в Україні 2009 р., с. 215-217. Колода, в. в. 2010b. Селище «Мохнач П» в ранне- средневековой поселенческой структуре городища Мохнач. в: Проблемы истории и археологии Украи- ны. Материалы VII Международной конференции, 28—29 октября 2010 г. Харьков: НТНТ, с. 72. Колода, в. в. 2010c. Так починався верхній Сал- тів. харьковский исторический альманах 2007— 2009, с. 4-11. Колода, в. в. 2012. Исследования на селище «П» близ с. Мохнач. Археологічні дослідження в Україні 2011 р., с. 436-437. Колода, в. в. 2015. Уникальный жилищно-хозяйс- твенный комплекс салтовской культуры на селище Мохнач П. хазарский альманах, 13, с. 111-129. Колода, в. в. 2016а. Усадьбы салтовского времени на селище Мохнач П. в: Проблемы истории и ар- хеологии Украины. Материалы х Международной научной конференции, 4—5 ноября, 2016 г. Харьков: НТМТ, с. 52. Колода, в. в. 2016b. Хозяйственные комплексы салтовского времени на селище Мохнач П. хазарс- кий альманах, 14, с. 135-163. Колода, в. в. 2017. Спеціалізовані знаряддя як відображення рівня ремісничого виробництва на селищі «Мохнач П» у салтівський час. Археологія і давня історія України, 1 (22): Археологія: дослід- ження, експерименти, реконструкції, с. 40-49. Колода, в. в., Горбаненко, С. А. 2018. сільське господарство населення хозарського каганату в лі- состеповій зоні. Київ: Академперіодика. Колода, в. в., Колода, Т. А. 2009. Кузнечная мас- терская нового ремесленного центра лесостепной Хазарии. хазарский альманах, 8, с. 203-216. Колода, в., Кройтор, Р. 2016. животноводство населения салтовской культуры в лесостепной час- ти Северского Донца (Украина). часть 2. Revista Arheologică, ХII, 1—2, с. 296-303. Корохіна, А. в., Колода, в. в. 2019. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П. Археоло- гія і давня історія України, 3, с. 165-175. Красильнікова, Л. І. 2005. Будівлі салтово-мая- цької культури степового Наддінців’я. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАН України. Пуголовок, ю. О. 2016. Будівельна справа літо- писних сіверян. Опішне: Українське народознавство. rEFErEnCEs Horbanenko, S. A., Koloda, V. V. 2013. Silske hospo- darstvo na sloviano-khozarskomu porubizhzhi. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Grigorev, A. V. 2000. Severianskaia zemlia v VIII — nach- ale XI veka po arkheologicheskim dannym. Tula: Grif i Ko. Enukov, V. V. 2005. Slaviane do Riurikovichei. Kursk: Uchitel. Kvitkovskii, V. I. 2016. Iurtoobraznye zhilishcha na salt- ovskikh poseleniiakh lesostepnogo Podontsovia. In: Salenkov, V. Yu. (ed.). Drynovskyi zbirnyk, X, s. 55-66. Koloda, V. V. 2004. Sadyby novoho chasu na Verkhnomu Saltovi. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby na Ukraini, 13, s. 51-54. Koloda, V. V. 2009. Nachalnaia istoriia sela Verkhnii Salt- ov. Kharkovskii istoriko-arkheologicheskii sbornik, 5, s. 6-21. Koloda, V. V. 2010a. Issledovanie remeslennogo tsentra saltovskoi kultury. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2009 r., s. 215-217. Koloda, V. V. 2010b. Selishche «Mokhnach P» v rannesred- nevekovoi poselencheskoi strukture gorodishcha Mokhnach. In: Problemy istorii i arkheologii Ukrainy. Materialy VII Mezh- dunarodnoi konferentsii, 28—29 oktiabria 2010 g. Kharkov: NTNT, s. 72. Koloda, V. V. 2010c. Tak pochynavsia Verkhnii Saltiv. Kharkovskii istoricheskii almanakh 2007—2009, s. 4-11. Koloda, V. V. 2012. Issledovaniia na selishche «P» bliz s. Mokhnach. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2011 r., s. 436-437. Koloda, V. V. 2015. Unikalnyi zhilishchno-khoziaistvennyi kompleks saltovskoi kultury na selishche Mokhnach P. Khaz- arskii almanakh, 13, s. 111-129. Koloda, V. V. 2016a. Usadby saltovskogo vremeni na selishche Mokhnach P. In: Problemy istorii i arkheologii Ukrainy. Materialy X Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, 4—5 noiabria, 2016 g. Kharkov: NTMT, s. 52. Koloda, V. V. 2016b. Khoziaistvennye kompleksy salt- ovskogo vremeni na selishche Mokhnach P. Khazarskii alma- nakh, 14, s. 135-163. Koloda, V. V. 2017. Spetsializovani znariaddia yak vido- brazhennia rivnia remisnychoho vyrobnytstva na selyshchi «Mokhnach P» u saltivskyi chas. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (22): Arkheolohiia: doslidzhennia, eksperymenty, rekonstruktsii, s. 40-49. Koloda, V. V., Horbanenko, S. A. 2018. Silske hospodarstvo naselennia Khozarskoho kahanatu v lisostepovii zoni. Kyiv: Akademperiodyka. Koloda, V. V., Koloda, T. A. 2009. Kuznechnaia master- skaia novogo remeslennogo tsentra lesostepnoi Khazarii. Khazarskii almanakh, 8, s. 203-216. Koloda, V., Kroitor, R. 2016. Zhivotnovodstvo naseleniia saltovskoi kultury v lesostepnoi chasti Severskogo Dontsa (Ukraina). Chast 2. Revista Arheologică, XII, 1—2, s. 296- 303. Korokhina, A. V., Koloda, V. V. 2019. Materialy doby piz- noi bronzy z poselennia Mokhnach P. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3, s. 165-175. Krasylnikova, L. I. 2005. Budivli saltovo-maiatskoi kul- tury stepovoho Naddintsivia. Avtoreferat dysertatsii k. i. n. IA NAN Ukrainy. Puholovok, Yu. O. 2016. Budivelna sprava litopysnykh siv- erian. Opishne: Ukrainske narodoznavstvo. 140 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Раннє середньовіччя V. V. Koloda FARMSTEADS OF THE SALTIV CULTURAL HISTORICAL COMMUNITY ON MOKHNACH п SETTLEMENT: SELECTION CRITERIA AND HOUSEHOLD STRUCTURE Farmstead planning of Mokhnach П settlement dur- ing the time of existence of the Saltiv cultural histori- cal community within the second half of the 8th — mid- 9th centuries is analyzed in the paper. The settlement was included into the residential agglomeration (mi- croregion) with the center in Mokhnach hillfort. Some categories of household living buildings and ways of their location in relation to this or other dwelling are distinguished within the bounds of the largest excava- tion site 1. Generally, 36 Saltiv sites were identified on the mentioned area; among them there are 4 dwellings, 4 slightly deepened household buildings, 3 summer kitchens, 4 constructions for harvest storage (1 vault, 2 cellars and 1 box room) and 21 household pits (two of them were used to prepare clay for ceramics production). The planography analysis of the present complexes of the excavation site 1 allows to admit that in the south eastern part of the settlement there were 4 farmsteads that belonged to separate families which did their own housekeeping. The usable area was not large (12— 18 m2). It points to the fact that a so-called «small fam- ily» consisting of 4—6 persons owned a certain house- hold. Borderlines of these farmsteads do not overlap one another — it shows that they coexisted together at the same time. There is enough space for passage of people or transport vehicles between the farmsteads. Structure of household buildings is generally similar. The dwell- ing was accompanied by a slightly deepened household building, a summer kitchen, a construction for harvest storage, and a certain amount of household pits. At the same time, some differences are also can be observed. In two cases (farmstead 2, 4), a small house- hold pit located very close to a household building has been discovered. In the farmsted 3 no summer kitchen was identified, and in the farmstead 1 no construction for harvest storage was found as well. In three other cases (farmsteads 2—4), buildings for harvest storage differed between one another by a form, construction and storage capacity. In the each farmstead the amount of household pits that could coexist at the same time did not exceed 5 units. Thus, it can be noticed that the square of the iden- tified farmsteads, the characteristics of the household buildings, amount of supportive household pits and their location point to the quite convenient organiza- tion of the living space and the opportunity to do house- keeping successfully. Keywords: Saltiv cultural-historic community, the Khazar Khaganate, living space, farmstead, household complex. Одержано 12.04.2021 колодА Володимир Васильович, кандидат історичних наук, завідувач лабораторією, доцент, Харківський національний педагогічний універси- тет ім. Г. С. Сковороди, Харків, Україна. KOLODA Volodymyr V., Ph D (Candidate of Histori- cal Sciences), Associate Professor, the Head of labora- tory, Skovoroda Kharkiv National Pedagogical Univer- sity, Kharkiv, Ukraine. ORCID: 0000-0002-8614-2039, e-mail: koloda.v@gmail.com.

Садиби салтівської культурно-історичної спільноти на селищі Мохнач П: критерії виділення та господарський склад

Institution

Ähnliche Einträge