Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях

Стаття репрезентує попередній стан досліджень городища у Хотинці, яке вивчають із 2016 р. Розглянуто діапазон і методи проведених археологічних робіт, а також інші обстеження (напр. геофізичні). До сьогодні увагу було зосереджено на вивченні зольника й оборонних споруд, у такий спосіб відкриваюч...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Чопек, С., Трибала-Завісляк, К., Токарчик, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2022
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187579
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях / С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Т. Токарчик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 105-114. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187579
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1875792023-01-16T01:26:33Z Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях Чопек, С. Трибала-Завісляк, К. Токарчик, Т. Статті Стаття репрезентує попередній стан досліджень городища у Хотинці, яке вивчають із 2016 р. Розглянуто діапазон і методи проведених археологічних робіт, а також інші обстеження (напр. геофізичні). До сьогодні увагу було зосереджено на вивченні зольника й оборонних споруд, у такий спосіб відкриваючи комплекс артефактів і реєструючи стратиграфічні спостереження. Автори звертають увагу на те, що пам’ятка у Хотинці разом із довколишніми поселеннями утворює досить цікаву поселенську групу — найбільш віддалений анклав скіфського культурного середовища. Підкреслюючи водночас, що дослідження безперервно тривають, а від остаточних висновків варто утриматися до закінчення обстежень. The article presents the current state of research on the hillfort in Chotyniec, excavated since 2016. The scope and methods of excavations and other research works (e. g. geophysical prospection) are discussed. So far, the focus has been on studying the «zolnik» and identifying the embankments, uncovering an impressive array of artifacts and recording very interesting stratigraphic observations. The original size of the «zolnik» can be calculated (estimated) on the basis of the preserved systems of scattered layers, saturated with burning and charcoal. In the horizontal projection, they marked an almost circular surface with approximate dimensions of 20.8 (E—W) × 21 m (N—S). The maximum height of the «zolnik» could be up to 2 m from its base. The arrangement of layers turned out to be very interesting, allowing the reconstruction of the stages of setting up and using this object. It provided an exceptional amount of artifacts — fragments of ceramics, including Greek amphoras for wine, brown and bone arrowheads, brown pins, a necklace and small ornaments, glass and ceramic beads, clay spindles, «katushki» and a fragment of a figurine. The series of other ceramics is also very important, among which typical forms like pots and bowls. Completely reconstructed amphora of Klazomenei, as well as fragments of others, including those related to the Lesbos circle, indicate a convergent chronology at the end of the 7th and the beginning of the 6th century BC. A similar chronology is shared by brown and bone arrowheads, representing different types within four main groups dated from the end or even from the 2nd half of the 7th century BC to the middle of the 6th century BC. On the other hand, the series of radiocarbon dates, in connection with the stratigraphy, shows a slightly different chronological range. It confirms the older horizon from the second half of the 7th century, but also clearly points to the 6th—5th centuries BC, and one of the dates is even younger. The hillfort in Chotyniec, together with the surrounding settlements, forms a very interesting settlement complex — the most northwestern enclave of the Scythian cultural circle. We can say that it is an extremely interesting microregion, and its importance is multifaceted. It concerns the possibility of getting to know the relations (e. g. chronological, functional, etc.) of the settlement and its surroundings, which is not so common in the archeology of the Early Iron Age in this part of Europe. In a broader territorial perspective, the Chotyniec agglomeration forces corrections to the existing, well-established findings on the relationship of the Scythian world with other cultures — e. g. the Lusatian cultural circle or a group of groups and cultures in Volhynia. 2022 Article Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях / С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Т. Токарчик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 105-114. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2022.01.07 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187579 904.4(439)”638” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Чопек, С. Трибала-Завісляк, К. Токарчик, Т. Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях Археологія і давня історія України
description	Стаття репрезентує попередній стан досліджень городища у Хотинці, яке вивчають із 2016 р. Розглянуто діапазон і методи проведених археологічних робіт, а також інші обстеження (напр. геофізичні). До сьогодні увагу було зосереджено на вивченні зольника й оборонних споруд, у такий спосіб відкриваючи комплекс артефактів і реєструючи стратиграфічні спостереження. Автори звертають увагу на те, що пам’ятка у Хотинці разом із довколишніми поселеннями утворює досить цікаву поселенську групу — найбільш віддалений анклав скіфського культурного середовища. Підкреслюючи водночас, що дослідження безперервно тривають, а від остаточних висновків варто утриматися до закінчення обстежень.
format	Article
author	Чопек, С. Трибала-Завісляк, К. Токарчик, Т.
author_facet	Чопек, С. Трибала-Завісляк, К. Токарчик, Т.
author_sort	Чопек, С.
title	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях
title_short	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях
title_full	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях
title_fullStr	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях
title_full_unstemmed	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях
title_sort	городище у хотинці в дотеперішніх дослідженнях
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187579
citation_txt	Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях / С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Т. Токарчик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 105-114. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT čopeks gorodiŝeuhotincívdoteperíšníhdoslídžennâh AT tribalazavíslâkk gorodiŝeuhotincívdoteperíšníhdoslídžennâh AT tokarčikt gorodiŝeuhotincívdoteperíšníhdoslídžennâh
first_indexed	2025-07-16T09:10:32Z
last_indexed	2025-07-16T09:10:32Z
_version_	1837794101318123520
fulltext	105ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) УДК 904.4(439)”638” DOI: 10.37445/adiu.2022.01.07 с. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Т. Токарчик городище У хотинЦі В дотеперішніх дослідЖеннЯх стаття репрезентує попередній стан дослід- жень городища у хотинці, яке вивчають із 2016 р. Розглянуто діапазон і методи проведених архео- логічних робіт, а також інші обстеження (напр. геофізичні). До сьогодні увагу було зосереджено на вивченні зольника й оборонних споруд, у такий спосіб відкриваючи комплекс артефактів і реєстру- ючи стратиграфічні спостереження. Автори звер- тають увагу на те, що пам’ятка у хотинці разом із довколишніми поселеннями утворює досить ціка- ву поселенську групу — найбільш віддалений анклав скіфського культурного середовища. Підкреслюючи водночас, що дослідження безперервно тривають, а від остаточних висновків варто утриматися до закінчення обстежень. ключові слова: городище, археологічні дослід- ження, хотинець, південносхідна Польща, скіфське культурне середовище. Вступ. Інтенсивні польові дослідження, які проводять на городищі ранньої доби за- ліза в Хотинці, Ярославського повіту, три- вають вже кілька років. Пам’ятка насправді є давно відомою (Kunysz 1968, s. 46), проте раніше її ніколи не піддавали археологіч- ним розкопкам. Лише шурфування, прове- дені у 2016 р., дозволили отримати деталь- ну інформацію про цей об’єкт. Насамперед було оцінено стан збереження окремих еле- ментів городища: майдану, валу та простору поза насипом укріплень. Щонайменше від кількох десятків років територія городища перебуває в безперервному землеробському використанні, що, безумовно, вплинуло на сучасний вигляд пам’ятки. Підтвердженим залишився значний рівень нищення та її пе- ретворення (пор. нижче). Також було здобуто датований археологічний матеріал. зокре- ма, характерна кераміка ручного ліплення, фрагмент стінки грецької амфори, а також бронзовий наконечник стріли (Czopek et al. 2017). Ці джерела пов’язані з ранньою заліз- ною добою і віднесені до скіфського культур- ного середовища. Продовженням досліджень було проведення розкопок у наступні роки: від 2017 до 2020 року. вони безпосередньо принесли відкриття багатьох різноманітних артефактів, водночас підтверджуючи більш раннє хронологічне та культурне впорядку- вання. Їх оцінено не лише значущими для праісторії пограниччя східної та централь- ної європи, а й навіть такими, які змінюють ряд дотеперішніх поглядів на тему західних скіфських впливів (Bukowski 1977). Саме тому не може не дивувати, що у процесі цих досліджень було підготовлено джерельні публікації (Czopek 2019; Trybała-Zawiślak 2019; Czopek, Krąpiec 2020; Czopek et al. 2021; Burghardt 2020; Adamik-Proksa, Ocadryga- Tokarczyk 2021) та навіть проблематичні (чопек et al. 2020; Czopek 2020; Trybała- Zawiślak 2020a; 2020b). Поступово Хотинець входить до широкого наукового обігу, чим створює дискусію (Grechko 2020). Головним завданням представленої статті є презента- ція сучасного стану досліджень городища та ознайомлення читачів із найважливішими результатами. характеристика проведених дослід- жень у 2016—2020 роках. Перші дослід- ження городища у Хотинці проведено за- вдяки ресурсам жешувського Університету і Прикарпатського воєводського Консерва- тора Пам’яток. вони значно зросли після от- римання гранту від Національного Центру Науки, що було можливим лише в 2018 р. © С. чОПЕК, К. ТРИбАЛА-зАвІСЛЯК, Т. ТОКАРчИК, 2022 106 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) статті Пріоритетом дослідницького плану виокрем- лено цілісне дослідження ідентифікованого в 2017 р. зольника, а також зосередження на протяжності, конструкції та стану збере- ження насипу валу. згодом передбачалося дослідження на майдані городища вибір- кових місць. Сукупність проведених робіт окреслювала попереднє виконання ситуа- тивновисотного плану, детальні поверхневі обстеження та фотодокументацію, під час якої застосовано дрон для виконання знімків з повітря. Такі чинники дозволили визначи- ти приблизну протяжність валу, який було збережено лише в південносхідному секторі, тоді як на решті ділянки його протяжності простежувалась лише розорана частина. Проведені спостереження слугували вступом для намічання майбутніх розкопів, заплано- ваних на наступні сезони досліджень. Досліджена розкопками територія на сьо- годні складає 0,49 га, тобто близько 1,8 % усієї поверхні (таблиця). Найменш дослідже- на територія — майдан городища, де за ме- жами зольника та його оточенням (відкрита поверхня у 20 арів) досліджено лише невели- кі ділянки поруч з оборонним валом у північ- ній частині. Окрім класичних досліджень, у 2019— 2020 рр. також було проведено неінвазивні геофізичні обстеження. виконано їх трьома методами: магнетичним, електромагнетич- ним (кондуктометричним) і георадарним. Результати виявилися взаємно доповненими і дозволили визначити підземні структури, а також отримати підтвердження дотеперіш- ніх спостережень (наприклад, протяжності валу). зареєстровано численні аномалії, що свідчать про існування там заглиблених об’єктів. Дві з них підтверджено у 2020 р. шляхом виявлення овальних (4,5 × 3,2 м і 4,1 × 3,6 м) поселенських об’єктів із кера- мікою та обмазкою. з отриманого цілісного зображення доволі чітко простежуємо, що загалом на поверхні городища важко від- найти виразні та більші ділянки забудови, а її залишки зосереджено лише на вибраних місцях майдану (здебільшого у центральній і північній частинах), на що також вказують знайдені лише там фрагменти кераміки та обмазки. Ці дослідження також підтверди- ли, що сучасна форма поверхні у значному ступені суттєво видозмінена. заінтригувало припущення про можливе існування рову- фоси із західної сторони городища. Однак у процесі розкопок було встановлено, що цей об’єкт — залишки сучасної дренажної канави (радіокарбонні дати вказують на 1950—1960-і рр.). Досить важливим є і той факт, що геофізична розвідка охопила пло- щу близько 60 га, тобто все поселення та його безпосереднє оточення. Таким чином можна стверджувати, що городище у Хотинці з його околицями на сьогодні — одна з найбільших територій, вивчених неінвазивними метода- ми не лише в Польщі. головні результати дотеперішніх до- сліджень. Найважливіші спостереження та попередні результати проведених робіт мож- на впорядкувати та представити за такими пунктами. 1. стан збереження, включаючи очевидні видозмінення та нищення усієї пам’ятки. Найвиразніший елемент на території горо- дища — вал, що за окружністю зберігся не- рівномірно. його чітко простежуємо лише у південносхідній частині у вигляді чіткого насипу, покритого деревами та чагарника- ми. На решті своєї окружності, тобто майже на всій ділянці пам’ятки та її найближчого оточення, він лишився знівельованим. Саме інтенсивна оранка та постійне сільськогос- подарське використання призвели до тако- Археологічні дослідження на городищі у Хотинці у 2016—2020 рр. Рік Досліджена поверхня, ари Діапазон проведених досліджень; відкриття 2016 0,8 Шурфування: очищення і заглиблення існуючої траншеї через південний вал; розкопки на майдані у північній частині — відкриття зольника 2017 4,0 Північно-східна чверть зольника; перша грецька амфора; розпізнання стра- тиграфії 2018 16,0 Решта зольника; значний комплекс артефактів; розпізнання стратиграфії 2019 11,5 Північна ділянка валу — відкриття першої брами / входу, і південна — роз- пізнання повної стратиграфії насипу та його стосунку до оточення; завер- шення дослідження зольника 2020 16,5 Геофізичні пошуки — два підземні об’єкти; північний вал — виявлення другої брами / входу i західний — ідентифікація рову / фоси (?) Разом 48,8 Рухомі джерела: понад 33 тис. фрагментів кераміки; понад 200 металевих артефактів; близько 16 тис. кісток тварин i близько 64,5 тис. вальків обмазки 107ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Чопек, с., Трибала-Завісляк, К., Токарчик, Т. Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях го стану його збереження. Така діяльність відіграла виразний вплив і на первинне збе- реження нерівномірної поверхні всередині укріплень. Перетворення також торкнулися западин, які існували початково та якими періодично (?) послуговувались невеликі во- дотоки. Нищення підтверджено в процесі до- сліджень зольника, де з початкового насипу збережено лише його нижню частину. Проте, все ж варто з великою обережністю підходи- ти до всіляких реконструкцій, що стосуються городища у Хотинці. Подібно до самої пам’ятки, її околиці під- дано значним перетворенням. Набільш «по- чатковий» ландшафт спостерігаємо із захо- ду, тобто у зоні долин річок вишні і Сану. На сході, півночі та півдні розташовано за- будовану територію, яка зазнала змін у про- цесі різної господарської діяльності. знімки Лідар (LIDAR) демонструють досить різно- манітну поверхню всієї території, включно з виразними пониженнями місцевості довкола городища. 2. Оборонна система городища. Оборон- на система городища складається з двох елементів. Перший — це природнє розта- шування на виразному мисі, піднятому на висоту 6—11 м над його навколишніми за- болоченими ділянками на півночі та півдні, а у віддаленості також із заходу. Оточивши мис, заболочені луки та заплави пов’язані з долиною нижньої течії річки вишня (Czopek et al. 2018, ryc. 5.2, 5.3; чопек та ін. 2000, с. 233—234), а з північної сторони — із забо- лоченою долиною річки Шкло. Пас боліт на цій ділянці доходить у ширину до 3 км. Стан збереження природного ландшафту, який спостерігаємо на сьогодні, безумовно, не ві- дображає його початкового вигляду. У часи, що відповідають ранній залізній добі (тобто в період субатлантичних кліматичних коли- вань, яким характерною була підвищена во- логість), заболочені ділянки, які простежуємо тепер, могли становити дуже серйозну пере- шкоду на шляху до хотинецького мису. Дру- гий оборонний елемент — вал по краях мису. його ширина коливається в межах 12—13 м, а збережена висота у різних місцях (від ос- нови насипу) складає 0,6—1,4 м. звичайно, найвищі відмітки стосуються його півден- носхідної частини (рис. 1). зроблений в тому секторі поперечний переріз через вал чітко показав, що початкову оборонну конструк- цію було навмисно знівельовано (можливо, вирівняно вже в історичні часи), а її почат- кова висота може бути визначена приблизно на 3,8 м. в основі цього розрахунку лежить кут нахилу збережених нашарувань (рис. 1). Рівчак — обов’язковий елемент, який було простежено в усіх розкопах у межах почат- кового насипу. він проходить вздовж валу, у центральній частині, визначаючи вісь наси- р ис . 1 . П оп ер еч ни й пе ре рі з ва лу г ор од ищ а та р ек он ст ру кц ія й ог о ви со ти в п ів де нн о- сх ід ні й ча ст ин і: 1 — с уч ас ни й гу му с; 2 — р оз си п ва лу ; 3 — ш ар и ф ор му ю чі за по вн ен ня в ал у; 4 — р ів ча к; 5 — 8 — ш ар и на д рі вч ак ом ; 9 — в ар іа нт р ек он ст ру кц ії ва лу ; 1 0 — п ри ро дн ій ш ар , о сн ов а ко нс тр ук ці ї в ал у 108 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) статті пу (рис. 2). його розміри дещо коливаються: від 0,5 до 0,7 м у ширину та глибиною понад 1 м від основи валу. У декількох місцях (у північній частині городища) вдалося зафік- сувати стовпові ями всередині заповнення рівчака. У південному зрізі, безпосередньо над його верхньою частиною, зафіксовано горизонтальні шари, що не вказують на на- явність додаткових конструкцій. Рівчак під валом фіксовано навіть у тих місцях, де з первинного насипу зберігся лише його низ, і там, де взагалі не вдалося його простежити. Отже, можна припустити, що протяжність рівчака визначає середину початкових наси- пів. На цій підставі вже варто виконати ко- регування розмірів городища, яке за розра- хунками має 32 га. (виміри по зовнішній лінії насипів) або 29,5 га (виміри простору внутрішньої основи). У сезоні 2020 р. в одно- му з розкопів вдалося зафіксувати сліди від масивних стовпів (діаметр від 0,2 до 0,35 м), розташованих симетрично у лінію на внут- рішній частині від рівчака під валом. без- сумнівно, це залишки дерев’яної конструк- ції (частокіл?). На жаль, вал на цій ділянці зберігся лише у своїй нижній частині. У 2019 і 2020 рр. в північній стороні також вдалося виявити два проміжки в лінії валу (рис. 3). Очевидно, це залишки проходу спеціальної конструкції. вони дуже схожі між собою за формою. Ширина інтервалу складає від 1,5 до 2 м. Їх інтерпретація однозначна: це за- лишки від брами або проходу. відстань між ними по прямій лінії складає близько 400 м. 3. Зольник: його характеристика та зна- чення. єдиний локалізований до цього часу зольник на городищі в Хотинці було повністю досліджено протягом трьох сезонів у 2017— 2019 рр. У дослідженнях використано мето- дику, яку застосовують під час вивчення кур- ганів, у зв’язку з формальною схожістю цих об’єктів (розмір, виразна округлість насипу). зольник розділено на чотири чверті, розді- лені стратиграфічними бровками (рис. 4). У результаті отримано два повні розрізи. До- даткові перетини профілів застосовували у ситуаціях, коли було необхідним виявити стратиграфію в чвертях. Масова кількість давніх знахідок (кераміка, обмазка і кістки) змушували виконувати докладну планігра- фію всіх знайдених артефактів: малюнки, фо- тографії, цифрова тривимірна документація (x, y, z) пов’язана з Державною Геодезичною Системою Координат (PUWG 2000 / strefa 8) 1 та системою висот PLEVRF2007NH. Для цьо- 1. Państwowego Układu Współrzędnych Geodezyj- nych. рис. 2. Фотодокументація під час досліджень знищеної ділянки валу в північно-західній частині городища 109ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Чопек, с., Трибала-Завісляк, К., Токарчик, Т. Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях р ис . 3 . Гр аф іч на д ок ум ен та ці я пр ох од у (п ер е- рв и) в п ів ні чн о- сх ід ні й ча ст ин і ва лу : 1 — м еж і ро зк оп у; 2 — с іт ка а рі в; 3 — ш ар и за бе зп еч ую чі ро зс ип в ал у; 4 — ц ен тр ал ьн ий р ів ча к ва лу ; 5 — не га ти ви о рг ан іч ни х за ли ш кі в; 6 — ш ар и ут во - рю ю чі з ап ов не нн я ва лу 110 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) статті го використовували приймачі RTK, а також лазерний тахіометр. важливе значення мали знімки, виконані з повітря з використанням дрона (рис. 4). У цьому випадку йшлося не лише про фотодокументацію, але і про про- ведення одночасних спостережень для прий- няття важливих рішень щодо методів дослід- ження окремих шарів та секторів. Початковий розмір зольника можна вира- хувати на основі збережених нашарувань, насичених перегорілими рештками та дерев- ним вугіллям. У горизонтальній проекції на поверхні вони визначили округлість з при- близними розмірами 20,8 м (захід—схід) × 21 м (північ—південь). Натомість максималь- на висота від його основи могла складати до 2 м. Дуже цікавою виявилась послідовність шарів, що дозволила реконструювати етапи заснування і використання об’єкта. На жаль, нищення, про які зазначено вище, не доз- воляють створити об’ємну характеристику, особливо пізнішого горизонту. зольник було закладено на невеликому пагорбі. зафік- сований шар з дрібним деревним вугіллям (ймовірно такий, що позначає сакральний простір) залишився перекритим спеціально нанесеним насипом із жовтої збитої глини. Лише на ньому залягає найдавніший шар зольника, багатий на знахідки, який також простежуємо на усій поверхні об’єкта. його перекриває (місцями переривчасто) шар жов- тої глини, на якій залягає інший, частково збережений, пізніший шар зольника. Стра- тиграфічні взаємозв’язки між цими двома основними шарами простежено лише на пе- риферії об’єкта. У кількох місцях зафіксова- но та задокументовано залишки від вогнищ, включно з викладеним камінням, що, схоже, могло бути місцем проведеннях окремих об- рядів. варто також згадати про існування «центрального об’єкта» та своєрідного «вхо- ду» з північно-західної сторони, що сформо- вано у вигляді западини, як і чіткої перерви у досить регулярній структурі планіграфії знахідок. Як за параметрами розміру, так і спостереженнями, пов’язаними з конструк- цією та її використанням, об’єкт знаходить свої аналогії на інших пам’ятках лісостепо- вої зони скіфського культурного середовища (Ковпаненко 1967, с. 51—77; Смирнова 1996, с. 185—186; бессонова, Скорый, 2001, с. 16— 19; Шрамко 2016, с. 30; Пеляшенко 2017). Хотинецький зольник надав виняткову кількість рухомих знахідок: кераміку, ме- талеві вироби, кістки та обмазку. Місцями вони залягали майже безперервним гори- зонтальним шаром, що в основному стосуєть- ся останніх двох категорій знахідок: напри- клад, шару кісток тварин чи грудок обмазки по краях. залягання обмазки утворює чітке зовнішнє коло, що, ймовірно, є залишками зруйнованих стін, які оточували зольник. Не менш цікавими є рухомі знахідки: уламки кераміки, зокрема грецькі амфори для вина (Czopek 2019, s. 126—129; Trybała-Zawiślak 2019, s. 268—273; Czopek et al. 2021); брон- зові і кістяні наконечники стріл (Burghardt 2020); бронзові шпильки (Adamik-Proksa, Ocadryga-Tokarczyk 2021), нашийна гривна і дрібні прикраси; скляні та керамічні намис- тини; глиняні пряслиця, „котушки” і фраг- мент фігурки. Дуже важливою також є серія рис. 4. Фотодокументація одного з відкритих шарів зольника під час досліджень у 2018 р. 111ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Чопек, с., Трибала-Завісляк, К., Токарчик, Т. Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях ліпної кераміки, серед якої домінують типові форми (горщики і миски), виконані з гончар- ної маси з домішкою шамоту. Усі спостереження та знахідки рухомих матеріалів підтверджують дотеперішні ус- талення українських дослідників, що стосу- ються зольників, а саме їхнього значення та функції. У новітніх опрацюваннях увагу ак- центовано на обрядово-ритуальне значення зольників, вказуючи, що всередині них від- бувалися церемонії, пов’язані як з культом родючості, так і в честь померлих (характер «сонячно-хтонічний» — бессонова, Скорый, 2001, с. 29), що також передбачало проведен- ня спільної трапези. Аргументи на користь цієї інтерпретації показує також зольник із городища у Хотинці. 4. хронологія і значення. Із наведених вище свідчень випливає, що про повну ха- рактеристику можемо говорити лише щодо зольника, а отже, це стосується і його хроно- логії. варто також пам’ятати, що пізніший шар зольника було майже повністю знище- но. Датування об’єкта базовано на наявності грецького імпорту: амфор для вина, великої серії наконечників стріл, а також значної серії радіокарбонних дат. Повністю реставро- вана амфора (Czopek et al. 2021) з провінції Клазомени (Dupont 1983, s. 25—26; Moнa- хов 1999, с. 39—40; 2003, с. 51; Sezgin 2004, s. 173—175), а також фрагменти інших, зок- рема пов’язаних із середовищем Лесбосу, вказують на хронологію у межах кінця VII i початку VI ст. до н. е. (Moнaхов 1999, с. 51, рис. 5. Графічна документація вибраних керамічних знахідок відкритих в межах зольника 112 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) статті 55, 59; 2003, с. 43—45). Схожу хронологію ма- ють бронзові та кістяні наконечники стріл, що представлені різними типами у межах чотирьох головних груп, датованих кінцем або й навіть другою половиною VII ст. до н. е. (Burghardt 2020). На ранішу хронологію вка- зують деякі форми ліпної кераміки, а саме йдеться про товстостінні, з чорнолощеними зовнішніми поверхнями, вазоподібні посуди- ни, орнаментовані пластичними елементами (рис. 5). Натомість, серія радіокарбонних дат у відношенні до стратиграфії показує інший хронологічний діапазон (Czopek, Krąpiec 2020). вони підтверджують давніший гори- зонт уже з другої половини VII ст. до н. е., але і також чітко вказують на VIV cт. до н. е., а одна з дат ще пізніша. Основа датування всього городища не на- стільки точна, як у випадку із зольником, що є результатом доволі скромних і на додачу нехарактерних з пункту хронології знахідок віднайдених у шарах валу. У цьому випад- ку єдиною вказівкою можуть бути радіокар- бонні дати, які підтверджують будівництво городища у VII—VI ст. до н. е. (усі визначен- ня стосуються основи валу, у такий спосіб і часу його будівництва). ймовірно, дату спо- рудження оборонної структури можна впев- нено віднести щонайменше до кінця VII ст. до н. е., а, отже, аналогічно з більшістю ін- ших городищ лісостепової зони: напр., Мот- ронін (бессонова, Скорый 2001, с. 125), Хотів (Кравченко та ін. 2017, с. 131) чи Северинів- ка (Ignaczak et al. 2016). Характер городища у Хотинці, яке розгля- дається у контексті інших лісостепових угру- повань, залишається дискусійним. На цьому етапі досить важко з впевненістю стверд- жувати, чи це найвіддаленіший на північ- ний захід пункт західноподільської групи, чи зовсім інша група, генетично пов’язана з простягнутими далі на схід провінціями скіфського світу. Однак це не лише проблема класифікації. Ці дві протиставні собі інтер- претації важливі як для генезису, так і для часу функціонування городища. Денис Греч- ко (Grechko 2020, s. 600) дуже однозначно визначає, що городище в Хотинці функціону- вало не довше кінця першого тридцятиліття VI ст. до н. е. Таке датування однозначно розміщує цей об’єкт серед городищ західно- подільської групи, яка, власне, і зникає в цей час. Однак, як видається, сучасний стан до- сліджень не дозволяє зробити настільки точ- ні висновки, внаслідок результату аналізу лише одного об’єкта — зольника. Висновки. Для доповнення коротко ци- тованої інформації про городище в Хотинці слід нагадати (чопек та ін. 2020, с. 235), що поблизу нього розташовані відкриті пам’ятки (поселення) з ідентичними давніми матеріа- лами (Czopek et al. 2018, s. 248—274). Отже, ми маємо справу не лише з однією пам’яткою, а й із цілісним комплексом, звідки і наяв- ність у літературі терміну «хотинецька аг- ломерація». його всебічне вивчення вимагає значних зусиль у польових дослідженнях, але вже на сьогодні можна стверджувати, що це надзвичайно цікавий мікрорегіон і його значення багатогранне. Це стосується мож- ливості пізнання відношення (напр. хроно- логічного, функціонального і т. д.) городища та його оточення, що не так часто зустрічає- мо в археології раннього залізного віку в цій частині європи. У ширшій територіальній перспективі хотинецька агломерація вносить корегування в наявні погляди на тему відно- син скіфського світу з іншими культурами: наприклад, лужицьким культурним середо- вищем (Trybała-Zawiślak 2020) чи комплек- сом груп і культур на волині (Czopek 2020). Стаття базується на результатах дослід- жень, здобутих в ході виконання гранту Національного Центру Науки (2017/27/B/ HS3/01460) під назвою «На межі двох світів. Хотинецька агломерація скіфського культур- ного кола — І етап: польові дослідження» літерАтУрА бессонова, С. С., Скорый, С. А. 2001. Мотронин- ское городище скифской эпохи. Киев; Краков: ИА НАН Украины; Ягеллонский университет. Ковпаненко Г. Т. 1967. Племена скифского часу на Ворсклі. Київ: Наукова думка. Кравченко, E. A., Горбаненко, C. A., Гошко, Т. ю., журавльов, О. П., Манігда, О. в., Пефтіць, Д. М., Полідович, ю. б., Рудь, в. С., Сергеєва, М. С., Ше- лехань, О. в. 2017. хотівське городище (новітні до- слідження). Київ: IА НАН України. Moнaхов, C. ю. 1999. Греческие амфоры в При- черноморье. Комплексы керамической тары VII— II веков до н. э. Caратов: СГУ. Moнaхов, C. ю. 2003. Греческие амфоры в При- черноморье. Tипология амфор ведущих центров-эк- спортёров товаров в керамической таре. Каталог- oпределитель. Mocква; Саратов: Киммерида. Пеляшенко, К. ю. 2017. зольник Циркуновско- го городища. Археологія і давня історія України, 2 (23), с. 340-353. Смирнова, Г. И. 1996. Предварительные данные о немировском городище. B: Супруненко, О. б. (ред.). Більскоe городище в контексті пам’яток ранньо- го зaлізного віку Європи. Полтава: ЦОДПА, с. 183- 198. чопек, C., Трыбала-зависьляк, K., Токарчык T. 2020. Хотынецкая агломерация скифского культур- ного круга и ее значение для интерпретации куль- турных связей ранней эпохи железа на пограничье Средней и восточной Европы. Stratum plus, 3, с. 233- 250. Шрамко, б. А. 1996. Раскопки в. А. Городцова на бельском городище в 1906 г. B: Супруненко, О. б. (ред.). Більскоe городище в контексті пам’яток раннього зaлізного віку Європи. Полтава: ЦОДПА, с. 29-54. Adamik-Proksa, J., Ocadryga-Tokarczyk, E. 2021. Problem chronologii zolnika z grodziska w Chotyńcu i 113ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Чопек, с., Трибала-Завісляк, К., Токарчик, Т. Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях tworzących go poziomów użytkowych w świetle badań nad klasyfikacją i datowaniem szpil. Przegląd Archeo- logiczny, in print. Bukowski, Z. 1977. The Scythian Influence in the Area of Lusatian Culture. Wrocław: Ossolineum. Burghardt, M. 2020. Classification and chronology of the collection of arrowheads from ash-hill found in hillfort of the Scythian Cultural Circle in Chotyniec, site 1, Jarosław district. Sprawozdania Archeologic- zne, 72, 2, s. 327-355. Czopek, S. 2019. Enklawa scytyjskiego kręgu kul- turowego w południowo-wschodniej Polsce. Przegląd Archeologiczny, 67, s. 119-148. Czopek, S. 2020. Znaczenie odkryć w Chotyńcu (południowo-wschodnia Polska) dla interpretacji procesów kulturowo-historycznych na zachodnim Wołyniu i Podolu (Ukraina) we wczesnej epoce żelaza. Archeologia Polski, 65, s. 67-114. Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Tokarczyk, T., Ocadryga-Tokarczyk, E., Burghardt, M. Adamik- Proksa, J., Rajpold, W. 2017. Pierwsze sprawozdanie z weryfikacyjnych badań na grodzisku z wczesnej epoki żelaza w Chotyńcu. Materiały i Sprawozdania Rzes- zowskiego Ośrodka Archeologicznego, 38, s. 291-305. Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Wojceszczuk, N., Osaulczuk, O., Bobak, D., Gębica, P., Jacyszyn, A., Pas- terkiewicz, W., Pawliw, D., Petehyrycz, W., Połtowicz- Bobak, M., Wacnik, A. 2018. Przemiany kulturowo- osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahistoryc- znej i wczesnohistorycznej ekumeny. Rzeszów: Uniwer- sytet Rzeszowski. Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Trąbska, J., Try- balska, B., Adamik-Proksa, J., Burghardt, M., Ocad- ryga-Tokarczyk, E., Tokarczyk, T., Rajpold, W. 2021. The first finding of a greek amphora in Poland. Prae- historische Zeitschrift, 96, s. 156-172. Dupont, P. 1983. Classification et determination de provenance des céramiques grecques orientales ar- chaiques d’Istria. Dacia, 27, s. 20-43. Grechko, D. 2020. Chronological schemes of the Late Hallstatt Period (HaD) in Central Europe: new opportu- nities for the synchronization and refinement of dates. Sprawozdania Archeologiczne, 72, 2, s. 585-605. Ignaczak, M., Boltryk, Y., Shelekhan, O., Lifantiii, O., Olędzki, Ł. 2016. The fortresses of Ukraine. The builders of early iron age strongholds in Podolia. Bal- tic-Pontic studies, 21, s. 277-290. Kunysz, A. 1968. Grodziska w województwie rzes- zowskim. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego ośrodka archeologicznego za rok 1966, s. 25-102. Sezgin, Yu. 2004. Clazomenian Transport Ampho- rae of the Seventh and Sixth Centuries. In: Mustaka, A. (ed.). Klazomenai, Teos and Abdera: Metropoleis and Colony. Proceedings of the International Symposium held at the Archaeological Museum of Abdera, Abdera 20—21 Oktober 2001. Thessaloniki: University Studio, p. 169-183. Trybała-Zawiślak, K. 2019. Wczesna epoka żelaza na terenie Polski południowo-wschodniej — dynamika zmian i relacje kulturowe. Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski. Trybała-Zawiślak, K. 2020a. The Chotyniec agglom- eration and its importance for interpretation of the so-called Scythian finds from south-eastern Poland. Sprawozdania Archeologiczne, 72, 2, s. 107-136. Trybała-Zawiślak, K. 200b. The fortified settlement in Chotyniec (south-estern Poland) as part of the mili- tary system of forest-steppe Scythia. Ido Movement for Culture. Journal of Material Arts Antropology, 20, 4, s. 55-63. RefeRenceS Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 2001. Motroninskoe gorod- ishche skifskoi epokhi. Kiev; Krakov: IA NAN Ukrainy; Iagel- lonskii universitet. Kovpanenko H. T. 1967. Plemena skyfskoho chasu na Vor- skli. Kyiv: Naukova dumka. Kravchenko, E. A., Horbanenko, S. A., Hoshko, T. Yu., Zhuravlov, O. P., Manihda, O. V., Peftits, D. M., Polidovych, Yu. B., Rud, V. S., Serheieva, M. S., Shelekhan, O. V. 2017. Khotivske horodyshche (novitni doslidzhennia). Kyiv: IA NAN Ukrainy. Monakhov, S. Iu. 1999. Grecheskie amfory v Pricher- nomore. Kompleksy keramicheskoi tary VII—II vekov do n. e. Saratov: SGU. Monakhov, S. Iu. 2003. Grecheskie amfory v Pricher- nomore. Tipologiia amfor vedushchikh tsentrov-eksporterov tovarov v keramicheskoi tare. Katalog-opredelitel. Mockva; Saratov: Kimmerida. Peliashenko, K. Iu. 2017. Zolnik Tsirkunovskogo gorodish- cha. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (23), s. 340-353. Smirnova, G. I. 1996. Predvaritelnye dannye o ne- mirovskom gorodishche. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Bilskoe horodyshche v konteksti pam’iatok rannoho zaliznoho viku Yevropy. Poltava: TsODPA, s. 183-198. Chopek, C., Trybala-Zavisliak, K., Tokarchyk T. 2020. Khotynetskaia aglomeratsiia skifskogo kulturnogo kruga i ee znachenie dlia interpretatsii kulturnykh sviazei rannei epokhi zheleza na pograniche Srednei i Vostochnoi Evropy. Stratum plus, 3, s. 233-250. Shramko, B. A. 1996. Raskopki V. A. Gorodtsova na Bel- skom gorodishche v 1906 g. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Bil- skoe horodyshche v konteksti pam’iatok rannoho zaliznoho viku Yevropy. Poltava: TsODPA, s. 29-54. Adamik-Proksa, J., Ocadryga-Tokarczyk, E. 2021. Prob- lem chronologii zolnika z grodziska w Chotyńcu i tworzących go poziomów użytkowych w świetle badań nad klasyfikacją i datowaniem szpil. Przegląd Archeologiczny, in print. Bukowski, Z. 1977. The Scythian Influence in the Area of Lusatian Culture. Wrocław: Ossolineum. Burghardt, M. 2020. Classification and chronology of the collection of arrowheads from ash-hill found in hillfort of the Scythian Cultural Circle in Chotyniec, site 1, Jarosław dis- trict. Sprawozdania Archeologiczne, 72, 2, s. 327-355. Czopek, S. 2019. Enklawa scytyjskiego kręgu kulturowego w południowo-wschodniej Polsce. Przegląd Archeologiczny, 67, s. 119-148. Czopek, S. 2020. Znaczenie odkryć w Chotyńcu (południowo- wschodnia Polska) dla interpretacji procesów kulturowo-his- torycznych na zachodnim Wołyniu i Podolu (Ukraina) we wcz- esnej epoce żelaza. Archeologia Polski, 65, s. 67-114. Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Tokarczyk, T., Ocadryga- Tokarczyk, E., Burghardt, M. Adamik-Proksa, J., Rajpold, W. 2017. Pierwsze sprawozdanie z weryfikacyjnych badań na grodzisku z wczesnej epoki żelaza w Chotyńcu. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego ośrodka archeologicznego, 38, s. 291-305. Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Wojceszczuk, N., Osaulc- zuk, O., Bobak, D., Gębica, P., Jacyszyn, A., Pasterkiewicz, W., Pawliw, D., Petehyrycz, W., Połtowicz-Bobak, M., Wacnik, A. 2018. Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahistorycznej i wczesnohistorycznej ekumeny. Rzeszów: Uni- wersytet Rzeszowski. Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Trąbska, J., Trybalska, B., Adamik-Proksa, J., Burghardt, M., Ocadryga-Tokarczyk, E., Tokarczyk, T., Rajpold, W. 2021. The first finding of a greek amphora in Poland. Praehistorische Zeitschrift, 96, s. 156-172. Dupont, P. 1983. Classification et determination de prove- nance des céramiques grecques orientales archaiques d’Istria. Dacia, 27, s. 20-43. Grechko, D. 2020. Chronological schemes of the Late Hall- statt Period (HaD) in Central Europe: new opportunities for the synchronization and refinement of dates. Sprawozdania Archeologiczne, 72, 2, s. 585-605. Ignaczak, M., Boltryk, Y., Shelekhan, O., Lifantiii, O., Olędzki, Ł. 2016. The fortresses of Ukraine. The builders of 114 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) статті early iron age strongholds in Podolia. Baltic-Pontic studies, 21, s. 277-290. Kunysz, A. 1968. Grodziska w województwie rzeszowskim. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeolog- icznego za rok 1966, s. 25-102. Sezgin, Yu. 2004. Clazomenian Transport Amphorae of the Seventh and Sixth Centuries. In: Mustaka, A. (ed.). Klazome- nai, Teos and Abdera: Metropoleis and Colony. Proceedings of the International Symposium held at the Archaeological Mu- seum of Abdera, Abdera 20—21 Oktober 2001. Thessaloniki: University Studio, p. 169-183. Trybała-Zawiślak, K. 2019. Wczesna epoka żelaza na te- renie Polski południowo-wschodniej — dynamika zmian i re- lacje kulturowe. Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski. Trybała-Zawiślak, K. 2020a. The Chotyniec agglomeration and its importance for interpretation of the so-called Scythian finds from south-eastern Poland. Sprawozdania Archeologic- zne, 72, 2, s. 107-136. Trybała-Zawiślak, K. 200b. The fortified settlement in Cho- tyniec (south-estern Poland) as part of the military system of forest-steppe Scythia. Ido Movement for Culture. Journal of Material Arts Antropology, 20, 4, s. 55-63. S. Czopek, K. Trybała-Zawiślak, T. Tokarczyk the fORtified Settlement in chOtYniec in PReviOuS StudieS The article presents the current state of research on the hillfort in Chotyniec, excavated since 2016. The scope and methods of excavations and other research works (e. g. geophysical prospection) are discussed. So far, the focus has been on studying the «zolnik» and identifying the embankments, uncovering an impres- sive array of artifacts and recording very interesting stratigraphic observations. The original size of the «zolnik» can be calculated (estimated) on the basis of the preserved systems of scattered layers, saturated with burning and charcoal. In the horizontal projec- tion, they marked an almost circular surface with ap- proximate dimensions of 20.8 (E—W) × 21 m (N—S). The maximum height of the «zolnik» could be up to 2 m from its base. The arrangement of layers turned out to be very interesting, allowing the reconstruction of the stages of setting up and using this object. It provided an exceptional amount of artifacts — fragments of ce- ramics, including Greek amphoras for wine, brown and bone arrowheads, brown pins, a necklace and small ornaments, glass and ceramic beads, clay spindles, «katushki» and a fragment of a figurine. The series of other ceramics is also very important, among which typical forms like pots and bowls. Completely recon- structed amphora of Klazomenei, as well as fragments of others, including those related to the Lesbos circle, indicate a convergent chronology at the end of the 7th and the beginning of the 6th century BC. A similar chro- nology is shared by brown and bone arrowheads, repre- senting different types within four main groups dated from the end or even from the 2nd half of the 7th century BC to the middle of the 6th century BC. On the other hand, the series of radiocarbon dates, in connection with the stratigraphy, shows a slightly different chron- ological range. It confirms the older horizon from the second half of the 7th century, but also clearly points to the 6th—5th centuries BC, and one of the dates is even younger. The hillfort in Chotyniec, together with the surrounding settlements, forms a very interesting set- tlement complex — the most northwestern enclave of the Scythian cultural circle. We can say that it is an extremely interesting microregion, and its importance is multifaceted. It concerns the possibility of getting to know the relations (e. g. chronological, functional, etc.) of the settlement and its surroundings, which is not so common in the archeology of the Early Iron Age in this part of Europe. In a broader territorial perspec- tive, the Chotyniec agglomeration forces corrections to the existing, well-established findings on the relation- ship of the Scythian world with other cultures — e. g. the Lusatian cultural circle or a group of groups and cultures in Volhynia. Keywords: fortified settlement, excavations, Cho- tyniec, south-eastern Poland, Scythian cultural circle. Одержано 2.10.2021 токАрЧик томаш, магістр археології, Інститут Ар- хеології жешувського Університету, жешув, Польща. tokarCzyk tomasz, MSc, Institute of Archaeology, University of Rzeszów, Rzeszów, Poland. ORCID: 0000-0002-3252-9406, e-mail: tomasz.tokarczyk@gmail.com. трибАлА-ЗАВіслЯк катажина, доктор габілі- тований, Інститут Археології жешувського Універ- ситету, жешув, Польща. tRYbała-ZawiślaK Katarzyna, DSc, professor, the University of Rzeszów, Institute of Archaeology, University of Rzeszów, Rzeszów, Poland. ORCID: 0000-0002-1482-0072, e-mail: katarzyna.trybala@archeologia.rzeszow.pl. Чопек сильвестр, професор, доктор габілітова- ний, Інститут Археології жешувського Університе- ту, жешув, Польща. CzopEk Sylwester, professor, Institute of Archaeology, University of Rzeszów, Rzeszów, Poland. ORCID: 0000-0003-3762-4215, e-mail: sycz@archeologia.rzeszow.pl.

Городище у Хотинці в дотеперішніх дослідженнях

Репозитарії

Схожі ресурси